Xreferat.com » Рефераты по экологии » Вимірювальні канали контрольно-вимірювальних систем в екології

Вимірювальні канали контрольно-вимірювальних систем в екології

width="78" height="31" align="BOTTOM" border="0" />, то на входi компаратора встановлюється рiвень логiчної одиницi, яким вiдкриваються всi схеми збiгу.

Восьмий такт: утворюється код 1110000100, який вiдповiдає вимiрювальнiй напрузi 900 mB, тобто компенсуюча i вимiрювальна напруга зрiвноважуються.

Загальна часова діаграма роботи аналого-цифрового перетворювача порозрядного зрівноваження наведена на рисунку 2.3 (Додаток Б).

Рiвняння перетворення аналогово-цифрового перетворювача порозрядного зрівноваження має вигляд:


, (4.1)


де h = U0/2n - крок квантування; n - розрядність двійкового лічильника;

U0 - опорна напруга.

Статична характеристика аналого-цифрового перетворювача порозрядного зрівноваження наведена на рисунку 2.4.


Рисунок 2.4 – Статична характеристика аналогово-цифрового перетворювача


Похибка квантування аналогово-цифрового перетворювача порозрядного зрівноваження визначається, як величина обернена до кількості імпульсів


, тобто , (2.2)

а її графічне подання наведено на рисунку 2.5.


Рисунок 2.5 – Залежність вхідної напруги від похибки квантування


Отже, похибка квантування аналогово-цифрового перетворювача залежать від вимірюваної величини і визначається в основному розрядністю АЦП [11].


3. РОЗРОБКА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СХЕМИ ВИМІРЮВАЛЬНОГО КАНАЛУ ТЕМПЕРАТУРИ З ЕЛЕМЕНТАМИ ТЕРМОПАРИ


Рівняння перетворення термопари із задовільною для практики точністю можна подати у вигляді:


Ет = At + Bt2 + Ct3, (3.1)


де Ет – термо-е.р.с., t – різниця температур гарячого і холодних кінців; А, В, С – сталі, значення яких залежать від матеріалів термоелектродів.

Оскільки , а Uх = At + Bt2 + Ct3, то остаточне рівняння перетворення вимірювального каналу має вигляд:


. (3.2)


Статична характеристика вимірювального каналу для вимірювання температури з елементами термопари наведена на рисунку 3.1 (при побудові статичної характеристики використовувались такі дані: А =0,012 В = 4∙10-4, С = 5,8∙10-7, n =10, U0 = 10,24В, t змiнюється в дiапазонi [25:65] 0С ).


Рисунок 3.1 – Статична характеристика вимірювального каналу

Похибка квантування вимірювального каналу для вимірювання температури з елементами термопари визначається за формулою 3.3


, (3.3)


а її статична характеристика наведена на рисунку 3.2.


Рисунок 3.2 – Залежність похибки квантування від температури


Для того, щоб оцінити здатність вимірювального каналу температури з елементами термопари реагувати на зміну температури потрібно визначити чутливість вимірювального каналу:


, тобто (3.4)


Оскiльки статична характеристика вимiрювального каналу температури з елементами термопари є лiнiйною в дiапазонi змiни температури вiд 25 до 65 0С. Залежність чутливості від температури теж буде лінiйною (рис.3.3)


Рисунок 3.3 – Залежність чутливості від температури


Вимірювальний канал температури з елементами термопари здійснює вимірювання температури в певному діапазоні, який характеризується верхньою та нижньою межею вимірювання.

Для визначення нижньої межi вимірювання tmin задамося нормованим значенням похибки квантування d = dн, тобто


. (3.5)

Значить, Atmin + =. (3.6)

Маємо, =. (3.7)


Розв’язавши кубічне рівняння, отримаємо що нижня межа вимірювання температури з елементами термопари:


tmin = 25,026 0С.


Верхня межа вимірювання вимірювального каналу обмежена ємністю двійкового лічильника

, (3.8)


де n – розрядність двійкового лічильника i визначається за формулою 3.9.


. (3.9)

Значить, . (3.8)

Тоді, . (3.10)


Розв’язавши кубічне рівняння, отримаємо що верхня межа вимірювання температури з елементами термопари:


tmax=63,1670C.


Загальна структурна схема вимiрювального каналу температури з елементами термопари наведена на рисунку 3.4 (Додаток В).


4. СТАТИСТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ



Вихідні значення випадкових похибок

Номер

Вимірювань

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Результат 1,05 1,01 1,02 0,96 0,99 0,94 1,09 0,98 1,00 0,99

Номер

Вимірювань

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

Результат 0,97 1,11 0,99 1,04 0,96 1,03 1,00 0,98 0,94 0,98

Номер

Вимірювань

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

Результат 1,03 1,04 1,06 0,90 1,05 1,07 1,05 0,95 0,98 1,01

Номер

Вимірювань

31

32

33

34

35

36

37

38

39

40

Результат 0,96 0,99 0,96 1,00 0,99 1,06 1,03 1,06 0,98 1,00

Номер

Вимірювань

41

42

43

44

45

46

47

48

49

50

Результат 0,92 1,00 0,95 1,00 1,03 1,02 0,92 0,98 0,98 1,03

Побудуємо залежність випадкової похибки від кількості вимірювань, вкориставши дані таблиці


Зміна випадкової похибки в часі


Знайдемо математичне очікування для масиву випадкових похибок


і представимо отримане значення в якості дійсного.

Визначимо випадкові відхилення (абсолютну випадкову похибку):



результати обчислень занесемо до таблиці 2 і побудуємо залежність абсолютної випадкової похибки від кількості вимірювань .


Випадкові відхилення (абсолютна випадкова похибка)

V1

V2

V3

V4

V5

V6

V7

V8

V9

V10

0.05

0.01

0.02

-0.04

-0.01

-0.06

0.09

-0.02

0

-0.01

V11

V12

V13

V14

V15

V16

V17

V18

V19

V20

-0.03 0,11 -0,01 0,04 -0.04 0,03 0 -0.02 -0.06 -0.02

V21

V22

V23

V24

V25

V26

V27

V28

V29

V30

0,03 0,04 0,06 -0.1 0,05 0,07 0,05 -0.05 -0.02 0,01

V31

V32

V33

V34

V35

V36

V37

V38

V39

V40

-0.04 -0.01 -0.04 0 -0.01 0.06 0,03 0.06 -0.02 0

V41

V42

V43

V44

V45

V46

V47

V48

V49

V50

-0.08 0 -0.05 0 0,03 0,02 -0.08 -0.02 -0.02

0.03


Зміна абсолютної випадкової похибки в часі

.


Перевіримо, чи сума випадкових відхилень дорівнює нулю


.


Визначимо відносну випадкову похибку


.


Відносні випадкові похибки

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

5%

1%

2%

4%

1%

6%

9%

2%

0%

1%

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

3% 11% 1% 4% 4% 3% 0% 2% 6% 2%

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

3% 4% 6% 10% 5% 7% 5% 5% 2% 1%

31

32

33

34

35

36

37

38

39

40

4% 1% 4% 0% 1% 6% 3% 6% 2% 0%

41

42

43

44

45

46

47

48

49

50

8% 0% 5% 0% 3% 2% 8% 2% 2%

3%


Зміна відносної випадкової похибки в часі


Визначимо точність вимірювань:


,


де - відносна випадкова похибка, яка визначається:


.


Точність вимірювань

Номер

вимірювань

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Відносна

Похибка

20

100

50

25

100

17

11

50

250

100

Номер

вимірювань

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

Відносна

Похибка

33 9 100 25 25 33 250 50 17 50

Номер

вимірювань

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

Відносна

Похибка

33 25 17 10 20 14 20 20 50 100

Номер

вимірювань

31

32

33

34

35

36

37

38

39

40

Відносна

Похибка

25 100 25 250 100 17 33 17 50 250

Номер

вимірювань

41

42

43

44

45

46

47

48

49

50

Відносна

Похибка

13 250 20 250 33 50 13 50 50

33


Зміна точності вимірювання в часі


Знайдемо оцінку експериментального середнього квадратичного відхилення:


.


Визначимо середнє квадратичне відхилення середнього арифметичного:


.


Знайдемо довірчі границі похибки вимірювання для нормального закону розподілу:


.


Визначимо мінімальне і максимальне значення похибки вимірювання:


.

Основні статистичні характеристики

Найменування статистичної оцінки Числове значення
1. Кількість виміряних значень, n 50

2. Мінімальне значення, Dmin

0.90

3. Максимальне значення, Dmax

1.11

4. Середнє арифметичне значення,

1.00

5. Середнє квадратичне відхилення,

0.04

.


Нормальний закон розподілу випадкової похибки


Наведемо результат у відповідності до другої стандартної форми представлення результатів вимірювань



ВИСНОВОК


В результатi виконання курсової роботи був створений вимiрювальний канал температури з елементами термопари, виведено рiвняння перетворення та побудована статистична характеристика вимiрювального каналу. Залежність чутливості від температури є лінійною, що значно спрощує процес вимірювання. В якостi первинного перетворювача використовується нормувальний перетворювач, який перетворює температуру в електрорушійну силу. Дана ЕРС подається на вхiд аналого-цифрового перетвовювача порозрядного зрiвноваження i перетворюється в двiйковий код.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. Поліщук Є.С. Методи та засоби вимірювань неелектричних величин. –Львів: “Львівська політехніка”, 2000. -360с.

  2. Электрические измерения неэлектрических величин / Под ред. П.В. Новицкого. -Л.: Энергия, 1975. -576с.

  3. Поджаренко В. О., Кухарчук В. В. Вимірювання i компўютерно-вимiрювальна техніка. - К.: УМК ВО, 1991.-240с.

  4. Володарський Є.Т., Кухарчук В.В., Поджаренко В.О., Сердюк Г.Б. Метрологічне забезпечення вимірювань і контролю. -Вінниця: ВДТУ, 2001. -219с.

  5. Орнатский П.П. Автоматические измерения и приборы (аналоговые и цифровые). -К.: Вища школа, 1986, -356с.

7. Посудін Ю.І. Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища. –Київ: Світ, 2003. –286с.

8. Головко Д.Б. Основи метрології та вимірювань. – К.: Либідь,2001. –408с.

9. Основы метрологии и электрические измерения / Под ред. Душина Е.М.  М.: Энергоатомиздат, 1987.   480с.

10. Тiль Р.А. Электрические измерения неэлектрических велечин.– М.: Енергоатомiздат.,1987 – 192 с.

11. Кухарчук В.В., Кучерук В.Ю., Долгополов В.П., Грумiнська Л.В. Метрологiя та вимiрюваль технiка. – Вiнниця: Унiверсум-Вiнниця, 2004. – 252 с.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: