Вимірювальні канали контрольно-вимірювальних систем в екології
Восьмий такт: утворюється код 1110000100, який вiдповiдає вимiрювальнiй напрузi 900 mB, тобто компенсуюча i вимiрювальна напруга зрiвноважуються.
Загальна часова діаграма роботи аналого-цифрового перетворювача порозрядного зрівноваження наведена на рисунку 2.3 (Додаток Б).
Рiвняння перетворення аналогово-цифрового перетворювача порозрядного зрівноваження має вигляд:
,
(4.1)
де h = U0/2n - крок квантування; n - розрядність двійкового лічильника;
U0 - опорна напруга.
Статична характеристика аналого-цифрового перетворювача порозрядного зрівноваження наведена на рисунку 2.4.

Рисунок 2.4 – Статична характеристика аналогово-цифрового перетворювача
Похибка квантування аналогово-цифрового перетворювача порозрядного зрівноваження визначається, як величина обернена до кількості імпульсів
,
тобто
,
(2.2)
а
її графічне
подання наведено
на рисунку 2.5.
Рисунок 2.5 – Залежність вхідної напруги від похибки квантування
Отже, похибка квантування аналогово-цифрового перетворювача залежать від вимірюваної величини і визначається в основному розрядністю АЦП [11].
3. РОЗРОБКА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СХЕМИ ВИМІРЮВАЛЬНОГО КАНАЛУ ТЕМПЕРАТУРИ З ЕЛЕМЕНТАМИ ТЕРМОПАРИ
Рівняння перетворення термопари із задовільною для практики точністю можна подати у вигляді:
Ет = At + Bt2 + Ct3, (3.1)
де Ет – термо-е.р.с., t – різниця температур гарячого і холодних кінців; А, В, С – сталі, значення яких залежать від матеріалів термоелектродів.
Оскільки
,
а Uх = At + Bt2 + Ct3,
то остаточне
рівняння перетворення
вимірювального
каналу має
вигляд:
. (3.2)
Статична характеристика вимірювального каналу для вимірювання температури з елементами термопари наведена на рисунку 3.1 (при побудові статичної характеристики використовувались такі дані: А =0,012 В = 4∙10-4, С = 5,8∙10-7, n =10, U0 = 10,24В, t змiнюється в дiапазонi [25:65] 0С ).

Рисунок 3.1 – Статична характеристика вимірювального каналу
Похибка квантування вимірювального каналу для вимірювання температури з елементами термопари визначається за формулою 3.3
,
(3.3)
а її статична характеристика наведена на рисунку 3.2.

Рисунок 3.2 – Залежність похибки квантування від температури
Для того, щоб оцінити здатність вимірювального каналу температури з елементами термопари реагувати на зміну температури потрібно визначити чутливість вимірювального каналу:
,
тобто
(3.4)
Оскiльки статична характеристика вимiрювального каналу температури з елементами термопари є лiнiйною в дiапазонi змiни температури вiд 25 до 65 0С. Залежність чутливості від температури теж буде лінiйною (рис.3.3)

Рисунок 3.3 – Залежність чутливості від температури
Вимірювальний канал температури з елементами термопари здійснює вимірювання температури в певному діапазоні, який характеризується верхньою та нижньою межею вимірювання.
Для визначення нижньої межi вимірювання tmin задамося нормованим значенням похибки квантування d = dн, тобто
.
(3.5)
Значить, Atmin
+
=
.
(3.6)
Маємо,
=
.
(3.7)
Розв’язавши кубічне рівняння, отримаємо що нижня межа вимірювання температури з елементами термопари:
tmin = 25,026 0С.
Верхня межа вимірювання вимірювального каналу обмежена ємністю двійкового лічильника
,
(3.8)
де n – розрядність двійкового лічильника i визначається за формулою 3.9.
.
(3.9)
Значить,
.
(3.8)
Тоді,
![]()
.
(3.10)
Розв’язавши кубічне рівняння, отримаємо що верхня межа вимірювання температури з елементами термопари:
tmax=63,1670C.
Загальна структурна схема вимiрювального каналу температури з елементами термопари наведена на рисунку 3.4 (Додаток В).
4. СТАТИСТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Вихідні значення випадкових похибок
|
Номер Вимірювань |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
| Результат | 1,05 | 1,01 | 1,02 | 0,96 | 0,99 | 0,94 | 1,09 | 0,98 | 1,00 | 0,99 |
|
Номер Вимірювань |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
| Результат | 0,97 | 1,11 | 0,99 | 1,04 | 0,96 | 1,03 | 1,00 | 0,98 | 0,94 | 0,98 |
|
Номер Вимірювань |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
30 |
| Результат | 1,03 | 1,04 | 1,06 | 0,90 | 1,05 | 1,07 | 1,05 | 0,95 | 0,98 | 1,01 |
|
Номер Вимірювань |
31 |
32 |
33 |
34 |
35 |
36 |
37 |
38 |
39 |
40 |
| Результат | 0,96 | 0,99 | 0,96 | 1,00 | 0,99 | 1,06 | 1,03 | 1,06 | 0,98 | 1,00 |
|
Номер Вимірювань |
41 |
42 |
43 |
44 |
45 |
46 |
47 |
48 |
49 |
50 |
| Результат | 0,92 | 1,00 | 0,95 | 1,00 | 1,03 | 1,02 | 0,92 | 0,98 | 0,98 | 1,03 |
Побудуємо залежність випадкової похибки від кількості вимірювань, вкориставши дані таблиці
Зміна випадкової похибки в часі

Знайдемо математичне очікування для масиву випадкових похибок

і представимо отримане значення в якості дійсного.
Визначимо випадкові відхилення (абсолютну випадкову похибку):
![]()
результати обчислень занесемо до таблиці 2 і побудуємо залежність абсолютної випадкової похибки від кількості вимірювань .
Випадкові відхилення (абсолютна випадкова похибка)
|
V1 |
V2 |
V3 |
V4 |
V5 |
V6 |
V7 |
V8 |
V9 |
V10 |
|
0.05 |
0.01 |
0.02 |
-0.04 |
-0.01 |
-0.06 |
0.09 |
-0.02 |
0 |
-0.01 |
|
V11 |
V12 |
V13 |
V14 |
V15 |
V16 |
V17 |
V18 |
V19 |
V20 |
| -0.03 | 0,11 | -0,01 | 0,04 | -0.04 | 0,03 | 0 | -0.02 | -0.06 | -0.02 |
|
V21 |
V22 |
V23 |
V24 |
V25 |
V26 |
V27 |
V28 |
V29 |
V30 |
| 0,03 | 0,04 | 0,06 | -0.1 | 0,05 | 0,07 | 0,05 | -0.05 | -0.02 | 0,01 |
|
V31 |
V32 |
V33 |
V34 |
V35 |
V36 |
V37 |
V38 |
V39 |
V40 |
| -0.04 | -0.01 | -0.04 | 0 | -0.01 | 0.06 | 0,03 | 0.06 | -0.02 | 0 |
|
V41 |
V42 |
V43 |
V44 |
V45 |
V46 |
V47 |
V48 |
V49 |
V50 |
| -0.08 | 0 | -0.05 | 0 | 0,03 | 0,02 | -0.08 | -0.02 | -0.02 |
0.03 |
Зміна абсолютної випадкової похибки в часі
.
Перевіримо, чи сума випадкових відхилень дорівнює нулю
.
Визначимо відносну випадкову похибку
.
Відносні випадкові похибки
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
5% |
1% |
2% |
4% |
1% |
6% |
9% |
2% |
0% |
1% |
|
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
| 3% | 11% | 1% | 4% | 4% | 3% | 0% | 2% | 6% | 2% |
|
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
30 |
| 3% | 4% | 6% | 10% | 5% | 7% | 5% | 5% | 2% | 1% |
|
31 |
32 |
33 |
34 |
35 |
36 |
37 |
38 |
39 |
40 |
| 4% | 1% | 4% | 0% | 1% | 6% | 3% | 6% | 2% | 0% |
|
41 |
42 |
43 |
44 |
45 |
46 |
47 |
48 |
49 |
50 |
| 8% | 0% | 5% | 0% | 3% | 2% | 8% | 2% | 2% |
3% |
Зміна відносної випадкової похибки в часі

Визначимо точність вимірювань:
,
де -
відносна випадкова
похибка, яка
визначається:
.
Точність вимірювань
|
Номер вимірювань |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Відносна Похибка |
20 |
100 |
50 |
25 |
100 |
17 |
11 |
50 |
250 |
100 |
|
Номер вимірювань |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
|
Відносна Похибка |
33 | 9 | 100 | 25 | 25 | 33 | 250 | 50 | 17 | 50 |
|
Номер вимірювань |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
30 |
|
Відносна Похибка |
33 | 25 | 17 | 10 | 20 | 14 | 20 | 20 | 50 | 100 |
|
Номер вимірювань |
31 |
32 |
33 |
34 |
35 |
36 |
37 |
38 |
39 |
40 |
|
Відносна Похибка |
25 | 100 | 25 | 250 | 100 | 17 | 33 | 17 | 50 | 250 |
|
Номер вимірювань |
41 |
42 |
43 |
44 |
45 |
46 |
47 |
48 |
49 |
50 |
|
Відносна Похибка |
13 | 250 | 20 | 250 | 33 | 50 | 13 | 50 | 50 |
33 |
Зміна точності вимірювання в часі

Знайдемо оцінку експериментального середнього квадратичного відхилення:
.
Визначимо середнє квадратичне відхилення середнього арифметичного:
.
Знайдемо довірчі границі похибки вимірювання для нормального закону розподілу:
.
Визначимо мінімальне і максимальне значення похибки вимірювання:
.
Основні статистичні характеристики
| Найменування статистичної оцінки | Числове значення |
| 1. Кількість виміряних значень, n | 50 |
|
2. Мінімальне значення, Dmin |
0.90 |
|
3. Максимальне значення, Dmax |
1.11 |
|
4.
Середнє арифметичне
значення,
|
1.00 |
|
5.
Середнє квадратичне
відхилення,
|
0.04 |
.

Нормальний закон розподілу випадкової похибки
Наведемо результат у відповідності до другої стандартної форми представлення результатів вимірювань
![]()
ВИСНОВОК
В результатi виконання курсової роботи був створений вимiрювальний канал температури з елементами термопари, виведено рiвняння перетворення та побудована статистична характеристика вимiрювального каналу. Залежність чутливості від температури є лінійною, що значно спрощує процес вимірювання. В якостi первинного перетворювача використовується нормувальний перетворювач, який перетворює температуру в електрорушійну силу. Дана ЕРС подається на вхiд аналого-цифрового перетвовювача порозрядного зрiвноваження i перетворюється в двiйковий код.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Поліщук Є.С. Методи та засоби вимірювань неелектричних величин. –Львів: “Львівська політехніка”, 2000. -360с.
Электрические измерения неэлектрических величин / Под ред. П.В. Новицкого. -Л.: Энергия, 1975. -576с.
Поджаренко В. О., Кухарчук В. В. Вимірювання i компўютерно-вимiрювальна техніка. - К.: УМК ВО, 1991.-240с.
Володарський Є.Т., Кухарчук В.В., Поджаренко В.О., Сердюк Г.Б. Метрологічне забезпечення вимірювань і контролю. -Вінниця: ВДТУ, 2001. -219с.
Орнатский П.П. Автоматические измерения и приборы (аналоговые и цифровые). -К.: Вища школа, 1986, -356с.
7. Посудін Ю.І. Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища. –Київ: Світ, 2003. –286с.
8. Головко Д.Б. Основи метрології та вимірювань. – К.: Либідь,2001. –408с.
9. Основы метрологии и электрические измерения / Под ред. Душина Е.М. М.: Энергоатомиздат, 1987. 480с.
10. Тiль Р.А. Электрические измерения неэлектрических велечин.– М.: Енергоатомiздат.,1987 – 192 с.
11. Кухарчук В.В., Кучерук В.Ю., Долгополов В.П., Грумiнська Л.В. Метрологiя та вимiрюваль технiка. – Вiнниця: Унiверсум-Вiнниця, 2004. – 252 с.