Геоінформаційні системи як системи вивчення, аналізу та оцінки впливу екологічних факторів на навколишнє середовище
1) Функції роботи з проектами та візуалізації шарів, в тому числі:
• створити новий чи відкрити існуючий проект, зберегти проект;
• візуалізувати при заданих властивостях шар карти в вікні проекту. Параметри: система світових координат, світові координати, вікно в світових координатах, дескриптор вікна Windows (hWnd), область виводу в екранних координатах, умови генералізації та графічні атрибути зображення;
2) Функції ідентифікації та виділення об'єктів:
• графічна селекція об'єктів за координатами точки або області (радіальної, прямокутної чи довільної полігональної);
• графічне виділення об'єктів за заданим списком їх ключових ідентифікаторів;
3) Функції вводу та редагування геоданих:
• одержати координати об'єкту;
• змінити координати існуючого об'єкту;
• додати новий об'єкт з його координатами;
• видалити графічний об'єкт;
4) Функції геометричного аналізу:
• визначення відстаней, довжин ламаних ліній, центроїдів полігонів;
• розрахунок периметрів та площ;
• пошук перетинів ліній;
5) Оверлейні функції:
• побудова буферних зон навколо об'єктів;
• об'єднання та перетин полігональних об'єктів;6) Функція отримання експрес-інформації про атрибути об'єкту безпосередньо від інструментальних ГІС.
База атрибутних даних застосування може бути локальною, клієнт-серверною (в тому числі побудованою за трирівневою архітектурою) або інтегрованою (на основі використання реляційних моделей геоданих по технологіях SDO чи SDE).
РОЗДІЛ 3 Геоінформаційні системи новий крок в дослідженні земельних ресурсів
Суцільне агрохімічне обстеження земель розв’язує низку важливих проблем, пов’язаних з грунтово-агрохімічним моніторингом, відновленням родючості ґрунтів, високоефективним застосуванням агрохімікатів, підвищенням продуктивності землеробства та збереженням довкілля. На сучасному етапі агрохімічний моніторинг Херсонської області проводить державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції.
Одним із основних завдань, що ставиться проектно-технологічною службою, є практичне використання геоінформаційних технологій при організації та веденні еколого-агрохімічного моніторингу земель сільськогосподарського використання, а також їх безпосереднє застосування при розробці еколого - агрохімічних паспортів земельних ділянок для господарств Херсонської області.
Еколого-агрохімічна паспортизація земель проводиться за Керівним нормативним документом «Еколого-агрохімічна паспортизація полів та земельних ділянок» (1996). Методика не обмежується складанням агрохімічних паспортів оцінки родючості земель, а й висвітлює комплекс інших питань, пов’язаних з деградаційними процесами ґрунтового покриву України, моніторингом та практичними рекомендаціями високоефективного використання земельних ресурсів.
Для визначення еколого-агрохімічного стану поля, господарства, адміністративного району та області необхідно створення агрохімічних інформаційних баз даних з використанням уніфікованої технології ведення та обробки інформації. Для комплексного аналізу інформації та підготовки управлінських рішень відібрані дані агрохімічних досліджень території полів або земельних ділянок повинні бути представлені у цифровій формі і мати просторову прив’язку до:
структури землекористування господарства;
структури адміністративно – територіального поділу (коди районів, міста, населеного пункту);
структури мереж спостережень (номер ділянки агрохімічного обстеження);
ґрунтового виділу на карті (агровиробнича група, назва ґрунту, гранулометричний склад).
В центрі провідними спеціалістами сектору науково технічної інформації та комп’ютерного забезпечення впроваджується і використовується комплекс геоінформаційних систем, що складається з РС Arclnfo, Maplnfo I Surfer. Кожна з систем має певне призначення в ланцюгу обчислень і аналітики даних і безпосередньо пов’язана з особливостями тієї чи іншої системи ГІС.
Так, наприклад, за допомогою програми Maplnfo ведеться побудова тематичних карт, підготовка вихідних карт з можливістю виведення на екран та до друку. Мова програми MapBasic допомагає передавати картографічні дані в блок моделей і відображати на карті результати моделювання з максимальною точністю. Надалі з допомогою цієї програми передбачається створення системи введення просторово прив’язаної семантичної та виведення комплексної тематичної інформації. Maplnfo забезпечує створення цифрового картографічного матеріалу у растровому та векторному форматі.
Карта чітко відображає контури масиву, на ній наглядно видно площу та номер поля, вказується номер паспорту та відповідно показано вміст поживних речовин, в даному випадку – рухомого фосфору. Згідно заданих параметрів програма виведення інформації на екран відображає коливання вмісту елементу, що визначається, не тільки цифровими показниками, а й відповідним забарвленням. Це допомагає значно реальніше усвідомлювати характеристику об’єкту і вже при візуальному аналізі реально оцінювати ситуаційну задачу.
З допомогою таких карт, які мають надточну достовірність складаються еколого-агрохімічні паспорти полів або земельних ділянок для кожного господарства. Це в свою чергу зумовлює можливість не тільки визначати кількісний та якісний склад ґрунтів, а також надає можливість здійснювати агроекологічний контроль за станом земельного фонду, що використовується як в сільському господарстві, так і в інших народногосподарчих галузях.
Поєднання інформації за допомогою ГІС дає унікальну можливість для їх застосування в широкому спектрі, а саме:
за результатами агрохімічного обстеження ґрунтів розробити і впровадити технології високоефективного застосування мінеральних добрив, оптимізації доз, строків і способів їхнього внесення;
на основі даних обстежень запропонувати хімічні меліорації на вапнування кислих і гіпсування солонцевих ґрунтів;
визначити територію для вирощування екологічно чистої продукції тощо.
Використання ГІС при еколого-агрохімічному моніторингу та складанні паспортів земельних ділянок для проектно-технологічної служби забезпечить оперативність, ефективність та багатофункціональність, дасть змогу використовувати систему в широкому спектрі задач.
ВИСНОВКИ
Геоінформаці́йна система — сучасна комп'ютерна технологія, що дозволяє поєднати модельне зображення території (електронне відображення карт, схем, космо-, аерозображень земної поверхні) з інформацією табличного типу (різноманітні статистичні дані, списки, економічні показники тощо). Також, під геоінформаційною системою розуміють систему управління просторовими даними та асоційованими з ними атрибутами. Конкретніше, це комп'ютерна система, що забезпечує можливість використання, збереження, редагування, аналізу та відображення географічних даних.
Інформаційно-обчислювальна система, призначена для фіксації, збереження, модифікації, керування, аналізу і відображення усіх форм географічної інформації. ГІС використовується багатьма дослідниками в галузі вивчення проблем навколишнього середовища, для визначення різних показників на географічній сітці.
Трирівнева архітектура геоінформаційних систем, використання якої забезпечує незалежність застосувань від конкретних ГІС-платформ та форматів геоданих. Розглянуті елементи такої архітектури (застосування-клієнт, уніфікований ГІС-сервер застосувань, сервери інструментальних ГІС), функції ГІС-серверу та способи його налагодження на особливості інструментальних ПС.
Концептуальне моделювання переростає в технологію концептуального проектування інформаційних і програмних систем на основі формування поняттєвої моделі об'єктів та явищ реального світу, її відображення на множину концептів та об'єктів інших світів (програмних компонент, баз даних, мов взаємодії (інтерфейсів) "користувачі-система" та "система-система", вихідних документів тощо).
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Берлянт A.M. Геоинформационное картографирование. - М.: Астрея, 1997. - 64 с.
Берлянт A.M. Геоника. - М.: Астрея, 1996. - 208 с.
Географический знциклопедический словарь. Понятия и термины / Гл. ред. А.Ф. Трешников; Ред. кол.: З.Б. Алаев, П.М. Алампиев, А.Г. Воронцов и др. - М.: Сов. Знциклопедия, 1988. — 432 с.
Геоинформатика І А.Д. Иванников, В.П. Кулагин, А.Н. Тихонов, В.Я. Цветков. - М.: МАКС Пресе, 2001. - 349 с.
Гриценко В.И., Паньшин Б.Н. Информационная технология: вопросы развити и применения. - К.: Наук, думка. - 1988. - 272 с.
ДСТУ 3329 - 96 (ГОСТ 34.320 - 96). Інформаційні технології. Система стандартів з баз даних. Концепції та термінологія для концептуальної схеми й інформаційної бази. — К.: Держстандарт України. — 1998. - 49 с.
ДСТУ2874 - 94. Системи оброблення інформації. Бази даних. Терміни та визначення. - К.: Держстандарт України. - 1995. – 31 с.
Ершов А.П. О предмете информатики // Вест. АН СССР. - 1984. - №2. - с. 112 -113.
Карпінський Ю.О., Лященко А.А., Волчко Є.П. Стандартизація географічної інформації: міжнародний досвід та шляхи розвитку в Україні // Вісник геодезії та картографії. - 2002. -№3.-С.32-38.
Картография. Вып. 4. Геоинформационные системи: Сб. перевод. статей/Сост., ред. и предисл. A.M. Берлянд и В.С.Тикунов. - М.: Карттеоцентр-Геодезиздат, 1994. - 350 с.
Кравченко Ю. А. О типологии обьектов геоинформационного моделирования // Геодезия и картография. - 2002. - № 7. - С. 48 - 55.
Лященко А.А., Карпінський Ю.О. Архітектура та інструментарій відкритих ГІС.// Тези доп. Третьої Всеукраїнської конференції з геоінформаційних технологій "Теорія, технологія, впровадження ГІС" ГІС-ФОРУМ, К.: ГІС-Асоціація України, 1997. - С. 15-17.
Руденко Л.Г. Географічна картографія в Україні та її значення у геоінформаційному просторі // Український географічний журнал. - 2002. - №3. - С. 110 - 113.
Сербенюк С.Н. Картография и Геоинформатика - их взаимодействие / Под ред. В.А. Садовничего. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. — 159 с.
Цветков В.Я. Геоинформационные системи и технологии. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 288 с.