Сталий розвиток Чернігівської області
Деякі показники щодо державного контролю за охороною навколишнього природного середовища в порівнянні з 2008 роком наведені в табл. 3.1.
Таблиця 3.1 Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства
| № | Назва заходу | Рік | |
| 2008 | 2009 | ||
|
|
Обстежено об’єктів, | 3130 | 2788 |
|
|
в тому числі комплексно | 776 | 792 |
|
|
Проведено перевірок: з пересувними транспортними засобами без пересувних транспортних засобів |
155170 4761 |
8831 4429 |
|
|
Видано приписів | 2145 | 2428 |
|
|
Притягнуто до адмiнвiдповiдальностi (разом з адмiнкомiсiями), чол./грн. | 1821/119663 | 1801/119289 |
|
|
Стягнуто штрафів, тис. грн. | 98,379 | 99,076 |
|
|
Пред‘явлено позовів, шт./грн. | 191/2290574 | 191/186456 |
|
|
Стягнуто позовів шт./грн. | 136/219729 | 150/150266 |
|
|
Винесено подань на позбавлення премій посадових осіб, чол. | - | - |
|
|
Винесено рішень про призупинення виробничої діяльності | 13 | 4 |
|
|
Винесено рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об‘єктів | - | - |
|
|
Кількість об‘єктів, на яких виявлено перевищення технічних нормативів, дозволів та лімітів: | ||
| - на спецводокористування | 18 | 16 | |
| - на викиди в атмосферу | 3 | 2 | |
| - на розміщення відходів | - | ||
|
|
Кількість об‘єктів, що не мають дозволів та лімітів: | ||
| - на спецводокористування | 279 | 321 | |
| - на викиди в атмосферу | 35 | 28 | |
| - на розміщення відходів | 347 | ||
|
|
Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів | - | - |
|
|
Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури | 15 | 8 |
|
|
- з них: порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість | 5 | 5 |
Розподіл кількості позовів по ресурсах за 2008 та 2009 роки наведено на рис. 3.2. та 3.3.


Для здійснення державного контролю за дотриманням спеціального режиму на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду (ПЗФ) Чернігівської області в 2009 році здійснено 277 перевірок, якими було охоплено близько третини всіх природно-заповідних об’єктів. Були проведені перевірки на всіх об’єктах природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Головними порушеннями на територіях та об’єктах ПЗФ є захаращеність лісовкритих територій, засміченість, відсутність чи незадовільний стан інформаційно-охоронних знаків [26].
За результатами проведених перевірок складено 14 протоколів. Для ліквідації виявлених порушень видано 106 приписів.
Державний контроль за дотримання природоохоронного законодавства на території Ічнянського національного природного парку та регіонального ландшафтного парку "Міжрічинський" здійснюють служби державної охорони зазначених об’єктів.
Таблиця 3.2 Державний контроль за дотриманням природоохоронного законодавства на територіях та об‘єктах природно-заповідного фонду Чернігівської області
| № | Найменування заходів | Роки | |
| 2008 | 2009 | ||
|
|
Проведено перевірок | 248 | 277 |
|
|
Виявлено порушень | 93 | 106 |
|
|
Видано приписів | 90 | 106 |
|
|
Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з адмінкомісіями), чол./грн. | - | - |
|
|
Стягнуто адміністративних штрафів, чол./грн. | - | - |
|
|
Складено протоколів, чол. | 15 | 14 |
|
|
Передано матеріалів до суду | 15 | 14 |
|
|
Пред‘явлено позовів на відшкодування збитків, шт./грн. | - | - |
|
|
Стягнуто позовів на відшкодування збитків, шт./грн. | - | - |
|
|
Винесено рішень про призупинення (заборону) проведення робіт, не передбачених режимом охорони і збереження об‘єктів | - | - |
|
|
Видано дозволів на використання природних ресурсів. | - | 1 |
|
|
Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів на використання природних ресурсів | - | - |
|
|
Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість | - | - |
На виконання Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та з метою посилення державного контролю за охороною лісів під час заготівлі новорічних ялинок в Чернігівській області з 19.12.2009 р. по 30.12.2009 р. було організовано і проведено операцію "Новорічна ялинка".
Операція проводилась згідно "Плану заходів для попередження порушень природоохоронного законодавства при заготівлі новорічних ялинок в новорічний період 2009 р." У відповідності до цього плану були створені рейдові групи з представників Держуправління, органів внутрішніх справ, лісової охорони та громадськості, якими проведені перевірки у найбільш "привабливих" лісових масивах, в зелених зонах населених пунктів, на автодорогах, ринках міст [6].
Під час проведення рейдів та перевірок виявлено 22 випадки самовільних рубок новорічних ялинок, складено 29 протоколів, 10 порушників притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів на загальну суму 1105 грн., з яких 697 грн. сплачено, 7 протоколів передано на розгляд до місцевих судів. Обрахована сума збитків, заподіяних хвойним насадженням, становить 34,4 тис. грн., з них 2,8 тис. грн. сплачено добровільно. Протягом 2009 року здійснено 516 перевірок по контролю за станом рослинного світу області, за результатами перевірок складено 400 протоколів, 22 з яких направлені до місцевих судів для розгляду, винесено 385 постанов на суму 20,587 тис. грн., стягнуто 19,771 тис. грн. Пред’явлено 104 позови на відшкодування майнових стягнень на суму 86,469 тис. грн., з яких сплачено 66,761 тис. грн. Передано 7 справу в правоохоронні органи, по яких порушено 4 кримінальні справи. У 2009 році інспекційним складом Держуправління проводився контроль за станом охорони та використання об’єктів тваринного світу. З цією метою здійснено 149 перевірок, за порушення правил полювання в області складено 415 протокол, в т.ч. працівниками Держуправління охорони навколишнього природного середовища – 139, працівниками Чернігівського облуправління лісового господарства – 106, посадовими особами товариств користувачів угідь – 78, міліцією – 1. Притягнуто до адмінвідповідальності – 378 осіб, до кримінальної – 2. стягнуто штрафів – 20770 грн., відшкодовано збитків на загальну суму 1850 грн. У 2009 році Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області разом із Деснянським державним басейновим управлінням охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства проводилась спільна робота по контролю за станом та охороною ВЖР.
3.4 Програмно-цільове регіональне управління
Як свідчить досвід, на сьогоднішній день на регіональному рівні недостатньо використовуються переваги територіальної концентрації економічного потенціалу, слабо реалізуються можливості координації виробничо-збутової діяльності на міжгалузевій основі. Регіональні структури управління недостатньо пов’язані з темпами і пропорціями розвитку окремих галузей, що об’єктивно склалися в регіональних народногосподарських комплексах.
Економічний потенціал регіону повинен визначатися як організована сукупність ресурсів, необхідна і достатня для вирішення комплексу завдань, які виникають у процесі регіонального соціально-економічного розвитку. Аналіз літературних джерел щодо проблем формування і реалізації потенціалу і власні дослідження дають підстави для виділення таких основних складових економічного потенціалу регіону: кадрова, організаційна, матеріально-технічна, інформаційно-технологічна, природно-кліматична. Кадрова складова включає в себе необхідну чисельність фахівців потрібної кваліфікації. Організаційна складова представлена організаційними формами і структурами державного управління і місцевого самоврядування. Матеріально-технічна складова включає потрібну кількість виробничих, технологічних і фінансових ресурсів. Інформаційно-технологічна складова визначається рівнем розвитку сучасних комп’ютерних технологій у регіоні, досконалістю інформаційних мереж, засобів електронного передавання і збірегання даних, наявністю інформаційного обміну з іншими регіонами країни та зарубіжними державами. Природно-кліматична складова характеризується запасами корисних копалин, водних ресурсів, якістю грунту, обсягами лісових угідь і т.і., а також кліматичними умовами [1].
Головною умовою ефективного використання регіонального економічного потенціалу є його реалізація на основі прискорення інноваційно-орієнтованих процесів, які найбільшою мірою забезпечували б досягнення стратегічних цілей регіону.
Виходячи з цього доцільним постає реалізація регіонального підходу до планування і управління народногосподарським комплексом, що дозволяє викликати економічну зацікавленість і здійснити ресурсну забезпеченність функціонування галузей народного господарства у взаємозв’язку з концепцією розвитку територій, на яких розміщені підприємства даної галузі. Це створює умови переходу до такого типу відносин, при якому економічний, і особливо, соціальний розвиток кожної області і країни в цілому буде поставлено у тісний взаємозв’язок з результатами діяльності галузевих ланок, що знаходяться в даних регіонах.
На сьогодні все більш актуальним стає практичне використання програмно-цільових методів планування і управління. Актуалізації використання програмно-цільової форми в управлінні сприяє новий, ринковоорієнтований господарський механізм управління. Загальною тенденцією удосконалення методів і форм організації управління сучасною економікою є збільшення самостійності первинної ланки управління, а також розширення компетенції територіального регулювання виробництва і реалізації товарів та послуг [20].
Для організації ефективного вирішення регіональних проблем методами програмно-цільового планування і управління, формування органів програмно-цільової орієнтації, проведення проблемно-орієнтованих оцінок регіонального економічного потенціалу необхідне регулярне, упорядковане і повне інформаційне забезпечення управління. Вирішення регіональних проблем програмним шляхом повинне грунтуватися на загальній концепції створення інформаційних систем по забезпеченню органів управління в кожному регіоні.
Виходячи з принципів програмно-цільового планування і управління, будь-яка проблема, що вимагає прогамного вирішення повинна розглядатися як складна система, що володіє органічними зв’язками і активно взаємодіє з іншими проблемами і завданнями, у зв’язку з чим зміни, що відбуваються в окремих елементах системи, зумовлюють зміну існуючих характеристик усієї системи.
На Чернігівщині діє довгострокова "Програма (план дій) охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в Чернігівській області на 2000 – 2010 роки" ("Екологія – 2010"), затверджена рішенням Чернігівської обласної ради від 17 серпня 1999 року.
"Програма…" має на меті створення безпечних умов проживання людей і відновлення природного середовища області.
Для досягнення цієї мети необхідно створити систему природокористування, яка дасть можливість раціонально використовувати природні ресурси області, мінімізувати вплив шкідливих речовин на стан повітря, поверхневих і підземних вод, ґрунтів, інших природних об’єктів, забезпечити збереження і відновлення ландшафтів, біорізноманіття та екологічну безпеку проживання людей.
Протягом 2006 - 2009 років виконання заходів програми профінансовано на загальну суму 47244,821 тис. грн., що становить 92,9 % від запланованого, в тому числі за рахунок:
державного бюджету – 17213,503 тис. грн.;
місцевого бюджету – 4565,435 тис. грн.;
інших джерел фінансування – 25465,883 тис. грн.
З державного бюджету виділено 17213,503 тис. грн. (в тому числі, з державного фонду охорони навколишнього природного середовища (ФОНПС) – 405,173 тис. грн.). За рахунок цих коштів профінансовано:
недопущення негативного впливу на водойми області об’єктів комунальної сфери – 10573,073 тис. грн. (в т. ч.: будівництво очисних споруд в смт. Варва з державного ФОНПС – 405,173 тис. грн.);
берегоукріплювальні роботи та заходи по усуненню шкідливої дії вод 2111,823 тис. грн. (р. Десна в районі сіл Змітнів та Мале Устя Сосницького району, м. Чернігів (район Бобровиці), заходи по відведенню поверхневих вод від сіл Патюти, Гладке та Сморшки Козелецького району, захист с. Печі Борзнянського району від підтоплення р. Остер);
заходи по відновленню і підтриманню сприятливого гідрологічного режиму і санітарного стану річок – 1855,107 тис. грн. Зокрема, виконані заходи по розчистці водойм на території Менського району, екологічне покращання р. Борзенка Борзнянського району (ІІ черга), регулювання русла р. Турчанка в Корюківському районі, розчищення притоки р. Борзни біля с. Любомудрівка Борзнянського району тощо;
заходи по охороні земельних ресурсів – 739,2 тис. грн.;
заходи по охороні атмосферного повітря – 1549 тис. грн. (проведення газифікації ряду котелень в Борзнянському, Щорському, Менському, Куликівському районах тощо);
заходи по охороні та відтворенню лісових ресурсів –335,3 тис. грн.
З місцевих бюджетів використано 4565,435 тис. грн. (в тому числі з обласного та районних ФОНПС виділено на виконання заходів програми 2445,635 тис. грн.) на:
усунення негативного впливу об’єктів комунальної сфери на навколишнє середовище – 3105,85 тис. грн.: реконструкція аварійних каналізаційних очисних споруд в м. Чернігові, реконструкція біоставків КП "Бахмач-Водсервіс", реконструкція КНС в м. Новгород-Сіверський, будівництво міні-очисних споруд в смт. Срібне тощо;
збирання, утилізацію твердих побутових відходів та ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ на території області – 79,455 тис. грн.;
заходи по охороні атмосферного повітря (газифікація котелень) - 448 тис. грн.;
забезпечення екологічно безпечного зберігання непридатних до використання пестицидів – 633,382 тис. грн.;
організації і здійснення заходів з екологічної освіти та пропаганди екологічних знань – 56,7 тис. грн.;
За рахунок власних коштів підприємств профінансовано заходів на суму 25465,883 тис. грн.
У 2006 році проводилося виконання природоохоронних заходів у відповідності до розроблених в області "Першочергових завдань реалізації Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води на 2003 – 2005 (2010) роки".
За звітний період виконання програми профінансовано в сумі 26261,144 тис. грн., що становить 95 % від запланованого (27506,723 тис. грн.). В тому числі: з державного бюджету – 19798,003 тис. грн., місцевого бюджету – 3590,316 тис. грн., інші кошти – 2874,325 тис. грн.
Протягом 2006/2009 років затампоновано 174 артезіанські свердловини, що дало змогу знизити рівень ризику забруднення підземних водних горизонтів.
Головними джерелами забруднення поверхневих водних об’єктів залишаються підприємства комунального господарства. Протягом року на території області проводились роботи по реконструкції, ремонту та будівництву очисних споруд, каналізаційних колекторів та мереж. Завершено будівництво очисних споруд у селищах Варва та Козелець. Введення в експлуатацію цих об’єктів дасть змогу запобігти негативному впливу на поверхневі водні об’єкти [6].
Для захисту населених пунктів від шкідливої дії вод проводились роботи по берегоукріпленню та відведенню поверхневих та ґрунтових вод в районі м. Чернігова (р-н Бобровиці), сіл Патюти, Гладке та Сморшки Козелецького району, біля с. Кладьківка Куликівського району.
Протягом року проводились роботи по відновленню і підтриманню сприятливого гідрологічного режиму і санітарного стану річок в Менському, Корюківському, Борзнянському, Чернігівському районах області.
У 2009 році проведено ряд заходів, які дозволили підвищити якість питної води: проведено роботи по прокладанню, ремонту заміні та будівництву водопровідних мереж, будівництво артезіанських свердловин в Коропському, Бахмацькому, Варвинському, Городнянському, Ічнянському, Корюківському, Менському, Ніжинському, Носівському, Сосницькому, Срібнянському, Чернігівському та Щорському районах.
На території Чернігівщини діє "Програма розвитку водопровідно-каналізаційного господарства Чернігівської області на 1998 – 2010 роки", яка затверджена розпорядженням облдержадміністрації.
У 2009 році водопровідно-каналізаційне господарство працювало стабільно і перебоїв в наданні послуг майже не було. Продовжувалась робота по реконструкції господарства за державні кошти на здійснення заходів із запобігання аваріям та техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві та на інших аварійних об’єктах комунальної власності. Всього із Державного бюджету на водопровідно-каналізаційні об’єкти області було направлено 14,85 млн. грн., крім того із місцевих бюджетів – 1,22 млн. грн. Загальна сума використаних коштів – 16,07 млн. грн. З метою ефективного використання капітальних вкладень вони концентруються на найбільш життєвоважливих об’єктах.
У 2009 році на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства проводилась заміна насосних агрегатів на менш потужні КП "Прилукитепловодопостачання", КП "Чернігівводоканал", ЗАТ "Комунальник" м. Корюківка, КП "Борзна-Комунальник", Остерське ВУЖКГ). Це дало змогу більш ефективно використовувати електроенергію для підйому та подачі води абонентам і підвищило надійність водопостачання.
Станом на 01.01.2010 року в області 1616,5 км комунальних водопровідних мереж, з яких замортизовано 513,4 км або 31,8 %. Внаслідок зношеності трубопроводів на мережах виникають пориви, що призводить до втрат води в мережах та до забруднення питної води.
За результатами діяльності відбулось перевищення фактичних втрат води в зовнішніх мережах водопостачання (проти затверджених) на підприємствах: КП "Чернігівводоканал" 29,1 % (затверджені 25,8 %), КП "Прилукитепловодопостачання" 20,3 % (затверджені 19,3%), КП "Борзна-Комунальник" 23,0 % (затверджені 19,9 %), КП "Козелецьводоканал" 32,1 % (затверджені 19,5 %), ЗАТ "Комунальник" м. Н.-Сіверський 21,2 % (затверджені 20,0 %), Остерське ВУЖКГ 20,8 % (затверджені 13,6 %), ЗАТ "Комунальник" (м. Щорс 40,3 %) (затверджені 25,5 %).
В 2006 році проводилась реконструкція та будівництво нових водопровідних мереж:
м. Ніжин (0,65 км) при фінансуванні за кошти державного бюджету - 50,0 тис. грн.;
м. Бахмач (0,21 км) при співфінансуванні з державного бюджету - 50,0 тис. грн. та місцевого бюджету - 13,0 тис. грн.;
смт. Батурин Бахмацького району (5,0 км) при фінансуванні за кошти державного бюджету - 978,0 тис. грн.;
смт. Варва при співфінансуванні з місцевого бюджету - 26,6 тис. грн. та коштів інвестора – 105,0 тис. грн.,
м. Городня (13,65 км) при фінансуванні з місцевого бюджету -95,97 тис. грн. та кошти підприємства 14,5 тис. грн.,
м. Ічня при співфінансуванні з державного бюджету - 75,0 тис. грн. та місцевого бюджету - 35,0 тис. грн.,
с. Вишеньки Коропського району при фінансуванні за кошти державного бюджету - 50,0 тис. грн.;
смт. Куликівка при фінансуванні за кошти державного бюджету -56,0 тис. грн. та кошти підприємства -1,5 тис. грн.;
у смт. Лосинівка Ніжинського району за кошти місцевого бюджету - 50,0 тис. грн.;
у м. Корюківка (14,8 км) при співфінансуванні з державного бюджету;
у смт. Ріпки (2,5 км) також при співфінансуванні з місцевого бюджету - 48,0 тис. грн. та кошти населення - 32,0 тис. грн.;
Сосницький район за кошти населення 126,0 тис. грн., смт. Сосниця за державні кошти – 80,0 тис. грн.;
у смт. Срібне (1,13 км) за кошти населення - 23,9 тис. грн.;
с. Тур’я Щорського району за кошти місцевого бюджету - 26,7 тис. грн.,
В 2006 році піднято води 40812,9 тис. м3, відпущено води споживачам 30600,5 тис. м3, що становить 74,9 %, при цьому 266,7 тис. м3 - вода, що не відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 "Вода питна" за окремими хімічними показниками (мм. Чернігів, Прилуки, Бобровиця, смт. Талалаївка).
Якість питної води постійно контролюється відомчими лабораторіями в мм. Чернігові, Ніжині, Прилуках, Ічні, Бахмачі та смт. Ріпках і на договірних засадах міськ-, райсанепідемстанціями в інших містах і селищах.
Підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства проводилась весняна та осіння профілактична дезинфекція водопровідних споруд і мереж, а після ліквідації поривів – позачергова дезинфекція [6].
На балансі комунальних підприємств області знаходиться 694,0 км каналізаційних мереж, з яких 268,6 км, що становить 38,7 %, ветхі і аварійні, 14 КОС з повною біологічною очисткою (мм. Чернігів, Ніжин, Прилуки, Ічня, Борзна, Новгород-Сіверський, Остер, Семенівка, Щорс та смт. Варва, Короп, Любеч, Ріпки, Куликівка), 6 полів фільтрації (мм. Прилуки, Городня, Носівка та смт. Козелець, Любеч, Сосниця).
ВАТ "Бобровицьке ВУ ЖКГ", ПП "Комунальник" смт. Срібне не мають каналізаційних мереж, в смт. Талалаївка каналізація від ЦРЛ у 2006 році не працювала.
В 2009 році пропущено 34244,8 тис. м3 стоків. На шести каналізаційних очисних спорудах (мм. Чернігів, Прилуки, Бахмач, Ніжин, Ічня та смт. Ріпки) працюють відомчі акредитовані лабораторії по контролю за якістю очистки стічних вод, решта контролюється хіміко-аналітичною лабораторією контролю якості очистки стічних вод Державної екологічної інспекції в Чернігівській області та на договірних умовах районними санепідемстанціями.
З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в 2006 році використано кошти на:
- м. Ніжин на реконструкцію аварійного самопливного колектору - 60,0 тис. грн. - 0,8 км,
- м. Бахмач на реконструкцію біоставків очисних споруд - 114,0 тис. грн.,
- смт. Срібне на будівництво локальних міні очисних споруд - 160,0 тис. грн.
- с. Наумівка Коропського району на заміну аераторів на станції біологічної очистки - 30,0 тис. грн.;
- м. Н.-Сіверський на продовження будівництва зливної станції на очисних спорудах - 155,2 тис. грн.;
- на реконструкцію каналізаційних насосних станцій в смт. Козелець – 100,0 тис. грн.; смт. Короп - 60,0 тис. грн.; м. Городня - 60,0 тис. грн., м. Носівка – 160,0 тис. грн.; смт. Ладан Прилуцького району – 202 тис. грн.; смт. Ріпки - 33,0 тис. грн.
- на придбання повітродувок смт. Ріпки - 26,0 тис. грн., м. Семенівка – 26,0тис.грн.;
- на придбання фекальних насосів м. Щорс - 30,0 тис. грн.
З перелічених заходів видно, що роботи по розвитку водопровідно-каналізаційного господарства, охорони водних ресурсів, підвищення якості питної води і очищення стічних вод ведуться, але через обмеженість фінансування - повільно. Стан житлово-комунального комплексу області продовжує залишатися тяжким. Залучені для реалізації програми реформування кошти становлять менше третини від потреби. Тому у грудні 2006 року на розширеному засіданні Колегії обласної державної адміністрації було розглянуто стан виконання обласної "Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства області на 2004-2010 роки". Розпорядженням голови облдержадміністрації від 11 грудня 2006 року № 447 намічено комплекс заходів по активізації роботи по реформуванню і розвитку житлово-комунального господарства області.
Державним бюджетом на 2007 рік передбачені кошти на інвестування водопровідно-каналізаційного господарства області в сумі біля 10,8млн.грн., що дасть можливість зробити наступний крок на шляху технічного переоснащення і покращення якості з надання послуг [23].
На виконання Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на території області проводилися наступні роботи:
В складі регіональної екомережі Чернігівської області виділяються такі основні елементи: 5 ключових територій (з них 4 – загальнодержавного значення, 1 – місцевого значення), 5 сполучних територій (з них 2 – загальнодержавного, 3 – місцевого значення), 1 - відновлювальна територія національного значення ("Замглай"). Вони мають буферні зони, які є перехідними між природними територіями і територіями господарського використання.
Головним досягненням розбудови екомережі в 2006 році стало створення Указом Президента України від 10.02.2006 р. № 122/2006 в Коропському районі Мезинського національного природного парку загальною площею 31035,2 га. Мезинський НПП є ключовою територією екомережі національного значення і створений для збереження, відтворення та раціонального використання типових і унікальних природних комплексів Полісся, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення в регіоні.
Для збереження найбільшої в Україні популяції очеретянки прудкої, занесеної до Червоної книги України, в 2006 році велись роботи по розширенню гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Дорогинський". Велись роботи на р. Десна по визначенню для подальшого заповідання місць нересту стерляді.
В 2006 році велись роботи по інвентаризації видів голонасінних природної флори та інтродуцентів на території Чернігівської області, результатом даної роботи є монографічне зведення "Голонасінні Чернігівщини".
Проводились роботи по вивченню поширення регіонально рідкісних видів вищих спорових судинних рослин (папоротеподібні) зокрема фегоптерісу з’єднуючого, багаторядника шипуватого та багаторядника Брауна, багатоніжки звичайної та ряду інших видів.
Проводилось наукове вивчення фіто - та ценорізноманіття таких ключових територій як Мезинська, Дніпровська; вивчались динамічні процеси території ренатуралізації в рамках ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Замглай". Досліджувалось різноманіття голонасінних природної флори та інтродуцентів в рамках ключових та сполучних територій екомережі.
Для відтворення різноманіття рослинного світу використовувалися можливості розсадників дендропарку "Тростянець", колекційні ділянки природної флори агростанції Чернігівського педуніверситету та території для майбутньої ренатуралізації в межах існуючих окремих територій природно-заповідного фонду і ділянки заліснення. Було здійсненно розмноження живцями ялівця звичайного (регіонально рідкісного виду) в кількості 200 екз., зібрано насіння наперстянки велико квіткової, валеріани лікарської, тирлича звичайного, оману високого з метою одержання посадкового матеріалу та його висадження в природні умови.
Організовано і проведено масові природоохоронні операції: "Нерест", "Чисте повітря", "Первоцвіт", "Новорічна ялинка". Ці заходи здійснювались із залученням працівників міліції, громадських інспекторів з охорони довкілля. Для фінансування заходів щодо формування національної екологічної мережі в області в 2009 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено 15 тис. грн.
3.5 Система нормативної регламентації екологічної безпеки та управління
Проблема охорони природи здавна перебуває в полі зору людини. Вона існує так довго, як давно людина усвідомлює свою земно-космічну сутність. Зокрема, різні елементи природоохоронної й природозберігаючої поведінки дослідники фіксують уже в архаїчних культурах.
Основними напрямками роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області з охорони та раціонального використання водних ресурсів у 2009 році були питання контролю за зменшенням скидів стічних вод у природні водні об’єкти, попередження забруднення підземних водоносних горизонтів, покращання режиму господарювання у прибережних захисних смугах водних об’єктів, сприяння будівництву та реконструкції очисних споруд КП "Чернігівводоканал", КП "Козелецьводоканал", КП "Варва-Водоканал". Значна увага приділялась контролю за наявністю відповідних дозволів при здійсненні спеціального водокористування [6].
З цією метою було проведено 840 перевірок, з яких 238 – з питань контролю за охороною поверхневих водних ресурсів, 602 – з контролю за підземними водними ресурсами. Найкраще з контролю вказаних питань у 2006 році спрацювали відділи держекоконтролю у Прилуцькому, Сосницькому, Чернігівському, Новгород-Сіверському районах.
Відділом держконтролю водних, земельних ресурсів, надр Держуправління взято участь у здійсненні 97 перевірок з питань контролю за охороною та раціональним використанням водних ресурсів.
За порушення вимог водоохоронного законодавства у 2009 році до адміністративної відповідальності притягнуто 200 осіб. Загальна сума накладених штрафів 23,391 тис. грн. Сума стягнутих штрафів становить 15,963 тис. грн. (68,2 %). Найбільше протоколів складено відділами держекоконтролю у Новгород-Сіверському, Прилуцькому, Ніжинському районах. За скиди забруднених та недостатньо очищених стічних вод у природні водні об’єкти, забруднення підземних водоносних горизонтів та самовільне водокористування порушникам пред’явлено 62 позови на загальну суму 36,375 тис. грн. Стягнуто 62 позови на суму 27,139 тис. грн.
Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища у 2009 році проведено 473 перевірки з питань охорони земель. За порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони земель до адміністративної відповідальності притягнуто 101 особу на загальну суму 11,934 тис. грн., пред’явлено 8 позовів на загальну суму 33,942 тис. грн.
Протягом року проводився хіміко-аналітичний контроль ґрунтів, державний контроль за дотриманням нормативів ГДС, ГДВ, технологічних нормативів, впливом водокористувачів на якісний стан водойм, якістю поверхневих водойм області.
Протягом 2009 р. інспекторським складом Держуправління здійснено 699 перевірок з питань контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, в тому числі відділом – 72. Загальна кількість перевірок збільшилась на 9 %.
За забруднення атмосферного повітря відділом було пред’явлено 2 претензії на суму 1063,75 грн., сплачено 100 %.
При проведенні операції "Чисте повітря" ст. 80 застосовувалась Борзнянським, Городнянським, Новгород-Сіверським, Прилуцьким відділами держекоконтролю – накладено по 1 штрафу.
Недоліком роботи окремих підрозділів Держуправління на місцях по контролю за станом атмосферного повітря в 2009 році є те, що в основному вона зводилась до перевірок автотранспортних засобів під час проведення операції "Чисте повітря" (Бобровицький, Борзнянськи й, Козелецький, Ріпкинський, Семенівський підрозділи) та до виявлення підприємств, що працюють без дозволу на викиди забруднюючих речовин.
На сьогоднішній день майже всі підрозділи на місцях забезпечені приладами контролю токсичності викидів забруднюючих речовин у відпрацьованих газах, окрім Куликівського та Менського. Найбільша кількість штрафних санкцій, при перевірках пересувних джерел забруднення, накладено Бахмацьким, Бобровицьким, Борзнянським, Городнянським, Козелецьким, Ніжинським, Новгород-Сіверським, Семенівським, Чернігівським підрозділами та відділом Держуправління.
На даний час в Чернігівській області діє шість постів екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон: 4 – автомобільного сполучення ("Грем’яч" – Новгород-Сіверський район, "Нові Яриловичі" – Ріпкинський район, "Сеньківка" – Городнянський район, "Славутич" – Чернігівський район) та 2 – залізничного сполучення (станції "Щорс" та "Горностаївка").
Загальна чисельність інспекторського складу на постах екоконтролю в пунктах пропуску складає 36 одиниць згідно штатного розкладу.
Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області здійснюється постійний контроль в сфері поводження з відходами. Протягом 2009 року перевірено 1470 підприємств, організацій та інших об'єктів. Для усунення недоліків надано 1140 приписів, за порушення природоохоронного законодавства 652 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності, накладено штрафів на суму 43078 грн.
4. Оцінка еколого-демографічної ситуації та соціально-економічних наслідків антропогенної діяльності в регіоні
4.1 Показники і критерії оцінки економічної та екологічної діяльності
Економічне обґрунтування природоохоронних заходів здійснюється через зіставлення їхніх економічних результатів із необхідними для їх упровадження витратами з допомогою показників загального економічного ефекту від цих заходів.
Економічним результатом (повним економічним ефектом) природоохоронних заходів, за розрахунком загальної ефективності природоохоронних витрат, є:
у сфері матеріального виробництва — приріст обсягів чистої продукції або прибутку, а в окремих галузях або на підприємствах — зниження собівартості;
у невиробничій сфері — економія витрат на виробництво робіт і надання послуг;
у сфері приватного споживання — скорочення витрат з особистих коштів населення.
Економічним результатом природоохоронних заходів є сума таких величин:
відвернені економічні збитки від забруднення навколишнього середовища, тобто здійснені завдяки зменшенню забруднення навколишнього середовища затрати в матеріальному виробництві, невиробничій сфері та витрати населення;
приріст економічної (грошової) оцінки природних ресурсів, збереження чи поліпшення їх завдяки реалізації природоохоронних заходів;
приріст грошової оцінки реалізованої продукції, отриманої завдяки повній утилізації сировинних, паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів унаслідок здійснення природоохоронних заходів [25].
Згідно Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 303 (із змінами та доповненнями) в області впроваджений збір за забруднення навколишнього природного середовища. В області налічується 11138 організацій, підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності платників збору за забруднення.
Відповідно до звіту про витрати на охорону навколишнього природного середовища та екологічні платежі 221 підприємство області за 2006 рік фактично витратило на капітальні інвестиції та поточні витрати у всіх секторах 106472,0 тис. грн., в тому числі на:
охорону атмосферного повітря і проблем зміни клімату – 24388,8 тис. грн.;
очищення зворотних вод – 35891,5 тис. грн.;
поводження з