Xreferat.com » Рефераты по экологии » Екологія як теоретико-наукова основа природоохоронної галузі

Екологія як теоретико-наукова основа природоохоронної галузі

Коротка історія становлення екології як науки


Як і всі інші біологічні науки, екологія розвивалася безперервно, але нерівномірно. Як і більшість наук - екологія має свою передісторію. Нагромадження відомостей про спосіб життя, залежність від навколишніх умов, характеру розподілу тварин і рослин почалось дуже давно. Праці древньогрецьких філософів-природознавців Гіппократа, Арістотеля, Теофраста Ерезійського містять відомості екологічного змісту. Звичайно, вони не називаються відомостями екологічними, оскільки сам термін "екологія" нещодавнього походження. Отже, в історії екології, як і біології можна виділити певні періоди розвитку, які в часовому відрізку нерівноцінні. Так званий описовий етап тривав досить довго. Це період накопичення інформації про багатство тваринного та рослинного світу на нашій планеті, період відкриття нових континентів, кругосвітніх подорожей. Впродовж півтора тисячоліття накопичилась велика кількість інформації, яка Потребувала узагальнення. Таким чином настає другий етап розвитку - систематики, який пов'язується з іменами таких відомих вчених як К. Лінней та О. Гумбольдт.

Вперше сам Термін "екологія" згадується у праці Ернста Геккеля "Загальна морфологія організмів" у 1866 р. і "Природнича історія світотворення" (1868), де вчений вперше спробував дати визначення суті даного терміна. Однак, ще до Геккеля багато науковців епохи Відродження (XVII - XIX ст.) внесли свій вагомий вклад у цю науку, яку ще в ті часи екологією не називали. До прикладу А. Левенгук у XVIII ст. відомий як основоположник вчення про трофічні взаємовідносини та про регуляцію чисельності популяцій; французький вчений Ж. Бюффон порушив вперше проблему впливу зовнішніх умов на будову тварин. Відомий еволюціоніст, автор першого еволюційного вчення Ж.Б. Ламарк, вважав, що вплив «зовнішніх обставин» - одна з найголовніших причин пристосувальних змін організмів, еволюції тварин та рослин. Важливим етапом становлення екології як науки стала поява у 1859 р. книги Ч. Дарвіна "Походження видів шляхом природного добору або збереження обраних порід у боротьбі за життя"': У своїй праці Дарвін чітко вказав на роль навколишнього середовища ("боротьба за існування" у природі) у природному доборі, як одного з основних рушійних сил еволюції.

Після виходу у світ праць Геккеля термін "екологія" поступово прижився і набув загального визнання. Друга половина XIX ст. характерна вивченням способу життя тварин та рослин та їх пристосування до кліматичних умов, і, га кож дякуючи роботам К. Мебіуса, становленням нової галузі екології -біоценології.

Отже, третій етап розвитку теоретичних засад екології розпочався з другої половини XIX століття, хоч як самостійна наука екологія сформувалась та і набула наукового визнання лише на початку XX ст. На цей час сформувались екологічні школи гідробіологів, ботаніків, зоологів, у кожній з яких розвивались певні сторони науки екології. У 20-х роках XX ст. в Європі та Америці були організовані екологічні наукові товариства, засновані журнали, а екологію почали викладати в університетах. У 30-х роках сформувалась нова галузь екології - популяційна екологія, основоположником якої є англійський вчений Ч. Елтон. Увага звертається на популяцію як самостійну одиницю. Центральними проблемами популяційної екології стали проблеми внутрішньовидової організації і динаміки чисельності. З початку 40-х років в екології виник принципово новий підхід у дослідженнях. У 1935 р А. Тенслі висунув поняття екосистеми, а у 1942 р. В. Сукачев обґрунтував уявлення про біогеоценоз. Живі організми почали вивчатися у їх відношенні до сукупності абіотичних факторів, з урахуванням закономірностей, що лежать в основі зв'язку всього угруповання й навколишнього середовища - кругообігу речовин та перетворення енергії.

Розвиток екосистемного аналізу привів до появи вчення про біосферу. Біосфера перед нами постає як глобальна система, стабільність та функціонування якої ґрунтується на екологічних законах забезпечення балансу речовини та енергії. Автором цієї теорії був В.Вернадсъкий.

У наш час екологія - це розгалужена система наук. Об'єктами її вивчення Є популяції організмів, види, угруповання, екосистеми та біосфера в цілому.

Зв'язок екології з практикою надзвичайно тісний, через те, що важко знайти сферу діяльності людини де б не було зв'язку з середовищем існування. За останні десять років з'являються все нові напрямки практичної екології (медична екологія, екологія космічного простору, тощо) і процес цей триває по сьогоднішній день і, як наслідок, повинні відокремитись напрямки, які будуть формувати новий підхід до вивчення закономірностей існування живого на нашій планеті.

Екологію подеколи поділяють на аутекологію та синекологію. Розділи екології, які вивчають пристосованість популяцій окремих видів організмів до факторів навколишнього середовища називають аутекологією або екологією видів (АУТОС-сам + екологія).

Синекологія - розділ екології, який вивчає життя угруповань різних нидів організмів та їх взаємодію (Син - разом + екологія).

Отже, за короткий період з середини XIX ст. до 60-х років XX ст., екологія як наука зайняла своє місце серед інших природничих наук, було і формульовано основні теоретичні засади науки про взаємозв'язки живих організмів з навколишнім середовищем та між собою. Слід відмітити, що стрімкий розвиток екології зумовлений значними досягненнями інших фундаментальних наук, таких як фізика, хімія, математика. Зв'язок з цими науками настільки щільний, що подекуди напрямки екології (утилізація, промислова екологія, тощо) приймають за екологію в цілому. Нажаль, в останні десятиріччя, при аргументованому підвищенні уваги до науки екології, помітним є намагання представити наукові досягнення інших, небіологічних наук як розвиток екології. В таких випадках результат втілення таких наукових напрацювань далекий від основних завдань екології. Крім того, нерідко проводяться спроби перенесення лабораторних результатів на об'єкти в природному середовищі, при цьому повністю ігнорується необхідність комплексного аналізу екосистеми.

Друга половина XX ст. продемонструвала, що більшість екологічних проблем виникає завдяки людині. Синтез нових речовин, які відсутні в природі, призвів до глобальної проблеми накопичення полімерних матеріалів, до сих пір реальних механізмів утилізації цих матеріалів не розроблено. Приборкання "мирного атому" призвело до катастроф на ядерних електростанціях, і, як і у випадку з полімерами, не розроблено ефективних механізмів ліквідації наслідків радіаційного забруднення.

Прикладів можна наводити багато, але висновок залишається один: екологія - наука про живі системи, вивчає закони існування не одного організму, а комплексу їх різноманітності в залежності від умов існування. Відокремлення одного фрагменту або властивості якогось елементу не може вважатись екологією.

Екологія за останні десять років стала настільки популярною, що рідко які періодичні видання та засоби масової інформації не публікують "екологічні" матеріали. Нерідко екологічні проблеми є складовою політики, і використовуються в різних напрямках. В переважної більшості людей слово "екологія" асоціюється із природою або її охороною. Це вкрай неправильно, так як охорона природи, тільки напрямок сучасної екології, яка використовує усі надбання екології як науки.

Екологія як наука на перший погляд загальнодоступна, кожен може дискутувати про екологічні проблеми. Разом з тим часто відбувається обмеження функції біологічної науки екології тільки тваринними або рослинними організмами, що безумовно є великою помилкою. Таким чином, постає нагальне питання екологічної освіти широких верств населення та підняття екологічної культури. Даний напрямок екології отримав великий поштовх у своєму розвитку після ряду екологічних катастроф на планеті Земля в кінці XX ст.

  • Стимулом для прогресу екологічної науки виявився загальний

  • громадський інтерес до неї.


5. Екологія - теоретична база заходів по охороні природи


Екологія стає важливою наукою, яка має давати відповіді на питання, які виникають перед людиною у її співжитті з навколишньою природою. Завдяки системному підходу (обов'язково включає в себе аналіз комплексу факторів навколишнього світу) екологія стає єдиною безальтернативною теоретичною базою природокористування. Після 1992 року, коли в Ріо-де-Жанейро переважною більшістю країн світу було прийнято основні засади існування людства, до екології все частіше звертаються як до науки, яка вивчає комплекс взаємозв'язків між людиною та навколишнім середовищем.

Практика показала, що ігнорування законів природи призводить до різних, переважно негативних, наслідків. Досить згадати проблему кроликів в Австралії. В даному випадку було повністю проігноровано закони функціонування природних екосистем і, як наслідок, протягом десятиліть людина намагалась боротись зі звичайним кроликом, до боротьби з яким залучались навіть регулярні військові підрозділи. Наступним прикладом можуть служити намагання людини інтродукувати деякі види рослин і тварин. При цьому, ігноруючи прості екологічні закони, разом з бажаним видом на нові території завозяться їх паразити (колорадський жук -картопля), як наслідок ми маємо проблему боротьби з новими видами шкідників, тощо.

Як правило, наслідком ігнорування законів існування природи є зникнення виду або навіть цілої екосистеми. Досить згадати віддалені острови Індонезії та Полінезії, де внаслідок геологічних епох сформувався свій тип екосистем, а після активного заселення супутніми та бажаними для людини видами, на цих територіях зникає аборигенна фауна та флора, коефіцієнт біологічного різноманіття різко падає і різко знижується степінь стійкості природних екосистем. Нажаль, процес деградації природних екосистем охопив на сьогоднішній день всю Європу, Північну Америку, Південну Америку, Північну Африку, Індонезію, Південну Азію. Найбільш порушеними є Європа та Північна Америка. Таким чином, людство змушено звертається до екології з питанням: "Як бути?", і на сьогоднішній день екологія - єдина природнича наука, яка здатна дати відповідь на дане питання.

Екологія досить тісно межує із соціальною сутністю людини. Кожна людина хоче пити чисту воду, споживати екологічно чисті продукти харчування, дихати чистим повітрям. Слід відмітити, що вирішення цих питань далекі від ідеального. Поряд із вимогами до стану навколишнього середовища людина не в змозі відмовитись від благ цивілізації, навіть при і повному розумінні шкідливості цих благ для самої себе. В даному контексті ідеальним є втілення концепції безперервного (сталого) еколого-економічного розвитку людського суспільства. Сама концепція безперервного розвитку передбачає системний аналіз комплексу параметрів, які б забезпечували існування людини в максимальній гармонії з навколишнім природним середовищем.

Висновок


Екологія виникла як суто біологічна наука, але в наш час вона трансформувалася і стала наукою про структуру та функцію природи в цілому, наукою про біосферу, наукою, що вивчає місце людини на нашій планеті, оптимізацію взаємин людини з довкіллям.

Основними ланками екологічної структурної ієрархії є організми, популяції та екосистеми.

Екологічну науку найчастіше поділяють на два основних розділи - загальну й прикладну екології. Загальну екологію можна умовно поділити на п'ять великих підрозділів: аутекологію, демекологію, синекологію, біогеоценологію та біосферологію.

Екологія базується на законах діалектики, законах природничих наук. За оцінкою М. Ф. Реймерса сучасна екологічна наука використовує 250 законів, закономірностей, принципів, правил.

Екологія використовує широкий арсенал різноманітних методів, які молена поділити на три основні групи: збір інформації, обробка, згортання, стиснення та узагальнення, інтерпретація отриманих фактичних матеріалів.

Всі заходи щодо охорони природи здійснюються на основі теоретичних екологічних знань.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: