Xreferat.com » Рефераты по экономике » Науково-технічний прогрес та його значення в економіці і суспільстві

Науково-технічний прогрес та його значення в економіці і суспільстві

на одиницю продукції по базовій і новій техніці; А2 — річний об'єм виробництва за допомогою нової техніки в розрахунковому році в натуральних одиницях.

Розрахунок річного економічного ефекту від виробництва і використання нових засобів праці довготривалого застосування (машини, устаткування, прилади і т.п.) з поліпшеними якісними характеристиками (продуктивність, довговічність, витрати експлуатації і т.д.) виробляються по формулі:


Е = (31* Кп* Кс * Ес - 32) А2, (2.4)


де З1 и 32 - приведені затрати на одиницю відповідно базового і нового засобів праці;

А2 — річний об'єм виробництва нових засобів праці в розрахунковому році в натуральних одиницях;

Кп — коефіцієнт обліку зростання продуктивності одиниці нового засобу праці в порівнянні з базовим;

Кс — коефіцієнт обліку зміни терміну служби нового засобу праці в порівнянні з базовим;

Ес — економія споживача на поточних витратах експлуатації і відрахуваннях від супутніх капітальних вкладень за весь термін служби нового засобу праці в порівнянні з базовим.

Кп розраховується як відношення річного об'єму продукції, вироблюваного за допомогою нового засобу праці (В2) до річного об'єму продукції, вироблюваному за допомогою базового засобу праці (В1).

Кс є відношенням:


Кс= (Р1 + Ен)/(Р2+Ен), (2.5)


де Р1 і Р2 — частки щорічних відрахувань від балансової вартості на повне відновлення базового і нового засобу праці.


Еп = [(І1 - І2) – Ен (К2 – К1]/ (Р2 + Ен), (2.6)


де І1 і І2 — річні експлуатаційні витрати споживача при використанні ним базового і нового засобу праці з розрахунку на об'єм продукції, вироблюваної за допомогою нового засобу праці;

К1 і К2 - супутні капітальні вкладення споживача при використанні ним базового і нового засобу праці з розрахунку на об'єм продукції, вироблюваної за допомогою нового засобу праці.

Річний економічний ефект від виробництва і використання нових або вдосконалених предметів праці (матеріали, сировина, паливо), а також засобів праці з терміном служби менше одного року розраховується по формулі:


Е = (31*Ку+ ЕП - 32)А2, (2.7)


де З1 і 32 — приведені затрати на одиницю відповідно базового і нового предмета праці;

А2 — річний об'єм виробництва нових предметів в розрахунковому році в натуральних одиницях;

Еп — економія споживача на поточних витратах застосування нового предмета праці і відрахуваннях від супутних капітальних вкладень.


Ку = П1/П2, (2.8)

де П1 — питома витрата базового предмета праці;

П2— питома витрата нового предмета праці з розрахунку на одиницю продукції, що випускається споживачем, в натуральних одиницях.


Еп = [(І1-І2)-Ен(К1-К2)]/П2, (2.9)


де І1 і І2 — затрати на одиницю продукції, що випускається споживачем при використанні відповідно базового і нового предмета праці, без урахування їх вартості;

К1 і К2 — супутні капітальні вкладення споживача при використанні ним відповідно базового і нового предмета праці з розрахунку на одиницю продукції, вироблюваної із застосуванням нового предмета праці.

На стадії включення заходів щодо нової техніки в план виробництва її ефективність визначається на основі розрахунків її впливу на найважливіші показники господарсько-фінансової діяльності. Ці ж методи застосовуються і при визначенні фактичної ефективності нововведень.

Вплив переходу до виробництва нової продукції на об'єм прибутку визначається в такому порядку:


Пt = (Цt - Ct )Аt - (Ц1 – С1) А1, (2.10)


де Пt — планований (звітний) приріст прибутку в 1-м року;

Цt і Сt — оптова ціна (без податку з обороту) і собівартість одиниці нової продукції в і-м планованому (звітному) році;

Ц1 і С1 — оптова ціна (без податку з обороту) і собівартість виробництва замінюваної продукції в році, передуючому впровадженню нової техніки;

Аt і А1 — об'єм виробництва нової продукції в 1-м планованому (звітному) році і об'єм виробництва замінюваної продукції в році, передуючому впровадженню нової техніки.

Термін окупності капітальних вкладень (Та) визначається шляхом ділення абсолютної величини капітальних вкладень (Н0) на абсолютну величину прибутку від реалізації річного об'єму продукції в розрахунковому році (Па), тобто по формулі:


Та = Ка/Па. (2.11)


Якщо капітальні вкладення на впровадження нової техніки перевищують капітальні вкладення по базовій техніці, розраховується термін окупності (Тд) додаткових капітальних вкладень (Кд) шляхом їх ділення на додатковий (у порівнянні з базовою технікою) прибуток (Пд), тобто по формулі:


Тд=Кд/Пд. (2.12)


Зменшення чисельності (Науково-технічний прогрес та його значення в економіці і суспільстві ) промислово-воробничого персоналу (умовне вивільнення працюючих) на дільницях, йде упроваджена нова техніка, визначається шляхом перемножування величини зниження трудомісткості одиниці продукції (Науково-технічний прогрес та його значення в економіці і суспільстві, вираженої в чисельності працівників, на об'єм продукції в 1-м року (Науково-технічний прогрес та його значення в економіці і суспільстві, тобто по формулі:


Науково-технічний прогрес та його значення в економіці і суспільстві = Науково-технічний прогрес та його значення в економіці і суспільстві. (2.13)


Підвищення продуктивності праці (у відсотках) за рахунок застосування нової техніки (Науково-технічний прогрес та його значення в економіці і суспільствірозраховується по формулі:


Науково-технічний прогрес та його значення в економіці і суспільстві= [(Ц1/(Ч1 - Науково-технічний прогрес та його значення в економіці і суспільстві) : Ц1/Ч1) -1] * 100, (2.14)


де Ц1 і Ч1 — об'єм товарної продукції (без податку з обороту) і середньосписочна чисельність промислово-виробничого персоналу в році, передуючому упровадженню нової техніки.

Економія капітальних вкладень (Науково-технічний прогрес та його значення в економіці і суспільстві) визначається по формулі:


Науково-технічний прогрес та його значення в економіці і суспільстві (K1A2/A1-K2)/At, (2.15)


де К1 до К2 _ питомі капітальні вкладення в базову і нову техніку;

А1 і А2 — річні об'єми продукції, вироблювані при використанні базової і нової техніки;

Аt — річний об'єм продукції на базі нової техніки в розрахунковому році.

Економія собівартості (Науково-технічний прогрес та його значення в економіці і суспільстві) від впровадження нової технології, механізації і автоматизації, наукової організації праці, а також від використання нової продукції у споживача. визначається по формулі:


Науково-технічний прогрес та його значення в економіці і суспільстві (С1-Сt) Аt, (2.16)


де Сt і С1 — собівартість виробництва одиниці продукції в 1-м році і році, передуючому впровадженню нової техніки; Аt - виробництва в t-м роціНауково-технічний прогрес та його значення в економіці і суспільстві


Розділ III Практична частина


3.1 Аналіз та пропозиції щодо технічного прогресу та інноваційної діяльності України


За рівнем розвитку технологій країни світу можна звести у три групи:

країни-технологічні новатори (США, Японія, країни ЄС);

країни-технологічні наслідувачі (країни, що розвиваються);

технологічно відсталі країни (більшість країн Африки, СНД та ін.).

Сучасне виробництво розвинутих ринкових країн базується на планомірному впровадженні нових технологій і випуску готової для споживання продукції. Важливу роль у цьому відіграє конкуренція, яка спонукає виробників до взаємовигідної співпраці з інноваційними організаціями. Вони забезпечують їм створення і впровадження нових технологій, видів продукції, що дає можливість виробникам і їх продукції бути конкурентоспроможними.

Країни СНД, у тому числі Україна, є технологічно відсталими і їхнім економічним системам властива критична маса відсталих технологій.

Критична маса відсталих технологій - це кількість та якість технічних засобів, способів і методів обробки сировини, матеріалів, використання енергії, які забезпечують виробництво більшої від загальної частини продукції невисокої якості і конкурентоспроможності.

Економічною особливістю критичної маси відсталих технологій є те, що вона не сприяє зростанню продуктивної праці, ефективності виробництва продукції та її конкурентоспроможності. Значна частина підприємств є збитковими, більшість не мають належного обігового капіталу, не кажучи уже про інвестиційний. В економіці загалом високий показник безробіття, інфляції та інших соціальних явищ. Головними критеріями критичної маси відсталих технологій є низький технічний рівень виробництва та висока частка малоефективної продукціїНауково-технічний прогрес та його значення в економіці і суспільстві.

Технічний рівень виробництва в Україні виявляється у технічній спроможності підприємств та їх галузей виробляти продукцію відповідної кількості та якості. Розрізняють високий і низький технічний рівень виробництва. Високий забезпечується новими технічними засобами, технологіями, продукцією і стабільним його зростанням, низький - застарілими технічними засобами, технологіями, продукцією і стабільним його застоєм чи зниженням. Зростання чи зниження технічного рівня виробництва зумовлене зростанням чи зниженням частки нових технічних засобів, технологій та продукції. В Україні технічний рівень виробництва базових галузей промисловості характеризується такими співвідношеннями:

електроенергетика - часткою виробництва електроенергії атомними (високий) й іншими - тепловими, гідравлічними (низький) - електростанціями у загальному виробництві електроенергії, %: атомні - 44 %, теплові і гідравлічні - 56 %;

металургія - часткою виробництва електро- та киснево-конверторної сталі (високий), %: електро- і киснево-конверторної - 51 %, іншим методом - 49 % (низький);

машинобудування - часткою у загальному виробництві металорізальних верстатів:

верстатів з числовим програмним керуванням (високий)- 4 %;

верстатів високої та особливо високої точності(високий) - 6 %;

Науково-технічний прогрес та його значення в економіці і суспільствіНауково-технічний прогрес та його значення в економіці і суспільствіНауково-технічний прогрес та його значення в економіці і суспільствіінші типи верстатів (низький) - 90 %;

хімічна промисловість:

середнім вмістом поживних речовин у мінеральних добривах (високий) - 40 %;

нижчим від середнього рівнем поживних речовин - 60 %;

часткою виробництва термопластів у загальному обсязі виробництва синтетичних смол і пластичних мас (високий) - 5%;

інші види синтетичної продукції - 95 %;

промисловість будівельних матеріалів - часткою виробництва цементу з клінкеру, одержаного за енергозберігальними технологіями (високий) у загальному виробництві цементу - 20 %; іншим методом (низький) - 80 %.

Інші галузі української економіки теж відзначаються переважанням низького технічного рівня виробництва:

транспорт - часткою електротяги у вантажо- і пасажирообороті (високий) - 30 %; іншою тягою (низький) - 70 %;

агропромисловий сектор - зростанням урожайності культур, продуктивності тварин, часткою фасованої продукції харчування в її загальному виробництві (високий) - 30-40 %; інші параметри (низький) - 70-60 %;

сектор легкої промисловості - розширенням асортименту товарів для різних соціальних груп населення, віку і сезону (високий) - 10 %; інші параметри (низький) - 90 %.

Високий рівень виробництва забезпечується "високими" технологіями у кожній галузі:

в електроенергетиці - надійністю роботи реакторів, чистотою довкілля, здоров'ям обслуговуючого персоналу, дешевою електроенергією, зниженням втрат електроенергії в мережі загального користування та ін.;

у металургії - переходом до використання електроенергії у процесі виплавлення металу, безперервним розливом металу, зростанням асортименту металопродукції та ін.;

у машинобудуванні - зменшенням матеріало- й енергомісткості верстатів, зростанням їх продуктивності, точності, багатоопераційності, надійності, гнучкості у разі запровадження нових технологій, виробів тощо;

у хіміко-лісовому комплексі - збільшенням виробництва продукції конструкційного і кінцевого споживання, недопущення забруднення довкілля, погіршення здоров'я працівників та ін.;

у промисловості будівельних матеріалів - виробництвом будівельних матеріалів широкого асортименту, готових конструкцій, їх якістю й економією праці під час зведення будівель чи їх реконструкції;

на транспорті - зростанням використання електроенергії та економією інших видів палива, підвищенням сервісного обслуговування складського і станційного господарства;

в агропромисловому секторі - застосуванням інтенсивних технологій в рослинництві і тваринництві, переробкою та фасуванням готової продукції, збільшенням терміну зберігання і скорочення терміну реалізації продукції;

у секторі легкої промисловості - механізацією й автоматизацією процесів виробництва продукції легкої промисловості, зменшенням трудомісткості виробництва продукції Науково-технічний прогрес та його значення в економіці і суспільстві.

Технічний рівень української економіки на початку XXI ст. повністю відображає її структуру, сформовану в радянський період. Передусім вона не має соціального спрямування, в ній переважає частка галузей базових та військових виробництв. Система стимулювання інновацій є надто інертною, негнучкою, що уповільнює практичну реалізацію фундаментальних розробок.

Моніторинг інновацій та економіки в Україні засвідчує, що між ними є тісний прямий зв'язок: інерція інновацій зумовлює якщо не спад виробництва, то його застій або, в кращому випадку, незначне зростання за рахунок екстенсивних методів господарювання. Це неминуче позначається на зростанні інфляції чи стабільно високому її рівні.

Досвід розвинутих країн доводить, що економічне зростання можливе лише на основі продуманої інноваційно-інвестиційної політики уряду і залучення усіх необхідних для цього засобів та ресурсів.

Головними пріоритетами для умов України є:

правильне формування концепції зростання ВВП та його реструктуризації на найближчу і подальшу перспективу;

правильне визначення параметрів і структури нових технологій та засобів для створення їх критичної маси в Україні, оскільки лише переважна маса нових технологій забезпечить стабільне економічне зростання;

упорядкування фінансової системи на усіх рівнях організації економіки і мобілізація грошових ресурсів для створення критичної маси нових технологій;

поетапне здійснення інноваційних капіталовкладень в усі сектори економіки з метою змінити структуру капіталу загалом та структуру ВВП з огляду на попит на внутрішньому ринку, освоєння зовнішніх ринків виробниками України.

Ці пріоритети повинні би визначати сутність національної економічної та інноваційної політики уряду і бути в основі розвитку економіки за інноваційним типом.

Сучасні фінанси України представляють бюджети різних рівнів, зокрема державний, місцевий (АР Крим, областей, районів, районів у містах) та місцевого самоврядування (територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань). Фінансову діяльність здійснюють також позабюджетні фонди, страхові організації та довірчі товариства. Жоден з бюджетів не має спеціальної графи видатків на інновації. До того ж дохідна частина кожного бюджету є незначною порівняно з тими видатками, які необхідні для інноваційного прориву. Крім того, кожен з бюджетів має свої програми фінансування. То, очевидно, фінансування інновацій відбувається за "залишковим принципом"Науково-технічний прогрес та його значення в економіці і суспільстві.

За таких обставин досягти помітних зрушень у впровадженні новітніх технологій є більш ніж проблематично. Тому складну для України проблему фінансування інновацій необхідно вирішувати з упорядкування самої фінансової системи, сутність якого зводиться до контролю за використанням коштів бюджетів Держави, міністерств, регіонів, підприємств.

У перехідний до ринку період усі капіталовкладення в Україні повинні мати інноваційний зміст: оновлення основного капіталу, підвищення кваліфікації працівників, зміну структури ВВП.


3.2 Розробка заходів, спрямованих на розвиток холоднопрокатного цеху металургійного комбінату за рахунок впровадження організаційно - технічних заходів


А тепер, на прикладі одного з цехів металургійного комбінату розглянемо можливість розробки заходів спрямованих на розвиток холоднопрокатного цеху в напряму впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

Сучасні аспекти економічного розвитку металургійної промисловості України при обмеженості інвестиційних ресурсів потребують науково-обгрунтованого та цілеспрямованого вкладення інвестицій в розвиток досягнень науково-технічного прогресу і прогнозування результатів їх використання.

Здійснення успішної підприємницької діяльності неможливе без розробки і впровадження новацій в процеси виробництва, управління, планування господарської діяльності, тощо. Тому ефективність діяльності підприємства залежить від результатів впровадження науково-технічного прогресу у виробництво і на науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки припадає найбільш відповідальна роль в інноваційному процесі.

Можна виділити такі основні напрямки розвитку та реконструкції прокатного виробництва:

підвищення якості прокатних виробів, що дозволить покращити конкурентоспроможність продукції заводу ;

зниження собівартості продукції, за рахунок скорочення матеріалів та енерговитрат;

підвищення продуктивності виробничих засобів, що дозволить збільшити обсяги прокатної продукції;

розширення асортименту прокатної продукції;

покращення екологічних умов роботи холоднопрокатного цеху;

автоматизації виробничого процесу для покращення умов праці в даному цеху, підвищення ефективності використання його обладнання, тощо.

Для розв’язання таких проблем в роботі цеху було розроблено план організаційно-технічних заходів відображених в табл. 3.1.

Для економічного обґрунтування розглянутих управлінських рішень визначено необхідні ресурси, їх вартість та фінансове забезпечення для кожного варіанту окремо.

Ресурси підприємства складаються з фінансових та виробничих ресурсів.

Потреба в ресурсах для кожного управлінського рішення, яке направлена на підвищення ефективності діяльності цеху холодного прокату, в вартісному виразі відображена в табл. 3.1.


Таблиця 3.1

Додаткова потреба в ресурсах для впровадження інноваційних заходів холоднопрокатного цеху


Управлінські рішення


Ресурси

Додаткова потреба в ресурсах
1 2 3
1.Введення нової технології соляно-кислотного травлення з встановленням обладнання для регенерації травильних розчинів та вилучення солі з води Довгострокові кредити

5761,97 тис. грн.

2.Встановлення агрегату на якому використовується нова технологія оцинковування прокату з використанням нового пічного обладнання для термічної обробки (обжигу та нормалізації)

Нерозподілений прибуток

73076,9 тис. грн.
3.Встановлення обладнання з використанням технології полімерного покриття Нерозподілений прибуток

50538,5 тис грн.

4.Введення автоматизованих систем, які будуть управляти процесами прокатки Нерозподілений прибуток

34011,9тис. грн.

РАЗОМ
163389,27 тис. грн.

Як видно з наведеної табл. 3.1, для втілення кожного управлінського рішення необхідно ресурсів, як власних так і запозичених, в сумі 163389,27 тис. грн., які входять у майно цеху.

Додаткова потреба в ресурсах при введені нової технології соляно-кислотного травлення була розрахована саме так:

вартість обладнання двох установок регенерації травильних розчинів та зменшення солі у воді становить 4494,34 тис. грн.;

відсотки за сплату кредиту для фінансування такого проекту становлять: 5761,97 * 0,22 = 1267,63 тис. грн.

Тоді додаткова потреба в ресурсах дорівнює: 4494,34 + 1267,63 =5761,97 тис. грн.

Зменшення витрат проведення процесу травлення в натуральному та вартісному виразі буде становити:

свіжої кислоти: (20 – 0,25 ) * 135,0 = 2,666 тис. т/т * 886,67 грн. = 2363,862 тис. грн.,

де 20 і 0,25 – відповідно використання кислоти до і після впровадження заходу, кг/т;

135 – потужність двох установок травлення на т/рік.

води: (1,49 – 0,495) *135,0 = 134,325 тис. м3/т * 0,153 грн. = 20,552 тис. грн.,

де 1,49 і 0,495 - відповідно використання води до і після впровадження заходу, м3/т;

пару: (76,8 – 0,25) * 135,0 = 10334250 МДж/т * 0,188 грн. = 1942,839 тис. грн.,

де 76,8 і 0,25 - відповідно використання пару до і після впровадження заходу, МДж/т.

Загальна економія витрат =2363,862 + 20,552 + 1942,839 = 4327,253 тис. грн.

Збільшення чисельності не планується., тому що ця установка буде встановлена замість старої. Обсяги виробництва якісної продукції цеху холодної прокатки: (2223 – 2194,5) * 135,0 = 3847,5 тис. грн.,

де 2223 – ціна холодно прокатного листа, грн./т;

2194,5 – ціна 1 тонні вуглецевої сталі до впровадження заходу, грн./т.

А економічний ефект від впровадження такого заходу буде становити:

Ееф = 3847,5 – 5761,97 + 4327,25 = 2412,78 тис. грн.

Застосування нової технології оцинкування прокату потребує встановлення пічного обладнання для термічної обробки (обжигу та нормалізації). Сума додаткових ресурсів для виконання такого рішення була визначена наступним чином:

вартість встановленого обладнання та його налагодження становить 72298,13 тис. грн.;

використання додаткових матеріалів для оцинкування прокатних смуг

300 * 1,11 * 684,6 : 1000 = 227,972 тис. грн.

де 1,11 – витрати матеріалів на 1 тонну прокату, кг/т;

- витрати додаткового тепла будуть становити

300 * 0,96 * 0,188 грн. = 550,8 тис. грн.

де 0,96 – витрати тепла на термообробку 1 тонни вуглецевої сталі, МДж/т;

Тому додатково на виробництво 300 тис. тонн сталі за новою технологією необхідно буде ресурсів:

72298,13 + 227,97 + 550,8= 73076,9 тис. грн.

В результаті впровадження такого заходу обсяг виробництва вуглецевої сталі з новими якостями збільшиться на :

(300 * 2223) – (237,97 * 2194,5) = 666900 – 522225,2 = 144674,8 тис. грн.

де 300 і 237,97 – випуск продукції до і після впровадження заходу, тис. тонн;

2194,5 – ціна 1 тонні вуглецевої сталі до впровадження заходу, грн./т.

Економічний ефект від впровадження такого заходу буде становити:

Ееф = 144674,8 – 73076,9 = 71597,9 тис. грн.

3. Для освоєння виробництва 50 тис. тонн полімерного прокату необхідно додатково ресурсів для:

- встановлення і освоєння обладнання, яке буле встановлено на лінії прокату - 45621,83 тис. грн.;

- додаткове використання полімерних матеріалів для такого покриття

50 * 10,15 * 1176 : 1000 = 596,82 тис. грн.

- використання електроенергії

50 * 550,3 * 0,157 = 4319,85 тис. грн.

Загальний обсяг ресурсів, як необхідно для цього заходу

45621,83 + 596,82 + 4319,85 = 50538,5 тис. грн.

В результаті обсяг виробництва такої продукції у вартісному виразі буде дорівнювати 114600 тис. грн., а саме: 50 * 2292 = 114600 тис. грн.,

де 2292 – нова ціна продукції за 1 тонну, грн.

Економічний ефект від впровадження такого заходу буде становити

Ееф = 114600 – 50538,5 = 64061,5 тис. грн.

4. Впровадження автоматизованих систем якісного керування розкроєм і прокатом сталі та контролю машинного залу потр6ебує додатково 6049,8 тис. грн. для придбання обладнання системи автоматизованого регулювання та програмного забезпечення такого та навчання операторів.

В результаті такого впровадження зменшаться витрати на 13762,43 тис. грн.:

- електроенергії: 300 * 120,1 * 0,9 * 0,157 = 5939,55 тис. грн.

де 120,1 – витрати електроенергії на виробництво вуглецевої сталі кВт-г/т;

0,157 – вартість 1 кВт/г електроенергії, грн.

- відходів браку: 1862,59 * 0,012 * 350 = 7822,88 тис. грн.

де 1862,59 – виробнича собівартість 1 тонни холодного прокату, грн.

Збільшення обсягів виробництва після впровадження заходу буде становити: 300 * 0,051 * 2223 = 34011,9 тис. грн.

Економічний ефект цього заходу: 13762,43 + 34011,9 – 6049,8 = 47774,33 тис. грн.

Розрахунок загального економічного ефекту від впровадження розроблених управлінських рішень представлений в табл. 3.2.


Таблиця 3.2

Розрахунок економічного ефекту запропонованих організаційно-технічних заходів, тис. грн.


Заходи

Результати, тис. грн. Витрати, тис. грн. Економічна ефективність, тис. грн.
1 2 3 4
1.Впровадження технології соляно- кислотного травлення прокатних смуг з встановлення регенерації травильних розчинів 8174,75 5761,97 2412,78
2.Впровадження нової технології оцинкування прокату з термічною обробкою (обжиг та нормалізація) 144674,8 73076,9 71597,9
3.Впровадження використання технології полімерного покриття прокатних виробів 114600 50538,5 64061,5
4. Створення автоматизованих робочих місць (АРМ) начальнику цеху для якісного керування розкроєм і прокатом та контролю параметрів машинного залу 47774,33 6049,8 41724,53
РАЗОМ 315223,88 135427,17 179796,71

Ресурсне обґрунтування показало, що для впровадження таких заходів потрібно додатково 163389,27 тис. грн., загальний економічний ефект становить 179796,71 тис. грн.

Такі зміни дозволять підвищити якість прокатної продукції холоднопрокатного цеху, збільшити її асортимент, підвищити продуктивність праці та підвищити конкурентоспроможність такої продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: