Функціонування існуючої інформаційно-керуючої системи управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Дніпропетровській області
особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами,
вважаються застрахованими з моменту набрання чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві» незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов’язань щодо сплати страхових внесків.
У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний у встановленому законодавством порядку:
Своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:
допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;
пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
пенсію у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
Організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов’язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов;
Сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі настання нещасного випадку, швидкої допомоги в разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;
Організувати цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров’я застрахованого;
Забезпечити потерпілому разом із відповідними службами охорони здоров’я за призначенням лікарів повний обсяг постійно доступної, раціонально організованої медичної допомоги, яка повинна включати:
обслуговування вузькопрофільними лікарями та лікарями загальної практики;
догляд медичних сестер удома, в лікарні або в іншому лікувально-профілактичному закладі;
акушерський та інший догляд удома або в лікарні під час вагітності та пологів;
утримання в лікарні, реабілітаційному закладі, санаторії або іншому лікувально-профілактичному закладі;
забезпечення необхідними лікарськими засобами, протезами, ортопедичними, коригуючими виробами, окулярами, слуховими апаратами, спеціальними засобами пересування, зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів).
Вжити всіх необхідних заходів для підтримання, підвищення та відновлення працездатності потерпілого;
Забезпечити згідно з медичним висновком домашній догляд за потерпілим, допомогу у веденні домашнього господарства (або компенсувати йому відповідні витрати), сприяти наданню потерпілому, який проживає в гуртожитку, ізольованого житла;
Відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії або медико-соціальної експертної комісії проводити навчання та перекваліфікацію потерпілого у власних навчальних закладах або на договірній основі в інших закладах перенавчання інвалідів, якщо внаслідок ушкодження здоров’я або заподіяння моральної шкоди потерпілий не може виконувати попередню роботу; працевлаштовувати осіб із зниженою працездатністю;
Організовувати робочі місця для інвалідів самостійно або разом з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи з іншими заінтересованими суб’єктами підприємницької діяльності; компенсувати при цьому витрати виробництва, які не покриваються коштами від збуту виробленої продукції, за рахунок Фонду;
У разі невідкладної потреби подавати інвалідам разову грошову допомогу, у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок або за рішенням виконавчої дирекції Фонду та її регіональних управлінь-за рахунок Фонду;
Сплачувати за потерпілого внески на медичне та пенсійне страхування;
Організовувати залучення інвалідів до участі у громадському житті.
Усі види соціальних послуг та виплат, передбачені чинним законодавством, надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, зареєстровано підприємство, на якому стався страховий випадок, у Фонді соціального страхування від нещасних випадків чи ні.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків здійснює заходи, спрямовані на запобігання нещасним випадкам, усунення загрози здоров’ю працівників, викликаної умовами праці, у тому числі:
Надає страхувальникам необхідні консультації, сприяє у створенні ними та реалізації ефективної системи управління охороною праці;
Бере участь:
– у розробленні центральними органами виконавчої влади національної та галузевих програм поліпшення стану безпеки, умов праці і виробничого середовища та їх реалізації;
– у навчанні, підвищення рівня знань працівників, які вирішують питання охорони праці;
– в організації розроблення та виробництва засобів індивідуального захисту працівників;
– у здійсненні наукових досліджень у сфері охорони та медицині праці;
Перевіряє стан профілактичної роботи та охорони праці на підприємствах, бере участь у розслідуванні групових нещасних випадків, нещасних випадків із смертельними наслідками та можливою інвалідністю, а також професійних захворювань;
Веде пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці, організовує створення тематичних кінофільмів, радіо і телепередач, видає та розповсюджує нормативні акти, підручники, журнали, іншу спеціальну літературу, плакати, пам’ятки тощо з питань соціального страхування від нещасного випадку та охорони праці. З метою виконання цих функції Фонд соціального страхування від нещасних випадків створює своє видавництво з відповідною поліграфічною базою;
Бере участь у розробленні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;
Вивчає та поширює позитивний досвід створення безпечних та не шкідливих умов виробництва;
Надає підприємствам на безповоротній основі фінансову допомогу для розв’язання особливо гострих проблем з охорони праці;
Виконує інші профілактичні роботи.
2.2 Обов'язки фонду соціального страхування від нещасних випадків
У разі настання страхового випадку робочі органи виконавчої дирекції Фонду зобов’язані у встановленому законодавством порядку сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому, швидкої допомоги в разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання.
Медична допомога, що надається потерпілому, фінансується робочими органами Фонду лише за те ушкодження здоров’я, яке є прямим наслідком травми на виробництві або професійного захворювання, що визначається рішенням МСЕК або в разі, якщо потерпілому не встановлено стійкої втрати працездатності, лікарсько-консультативною комісією.
До соціальних послуг та виплат, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків з медичного обслуговування потерпілих відносяться:
організація цілеспрямованого та ефективного лікування потерпілого в лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров’я застрахованого (обслуговування вузько профільними лікарями та лікарями загальної практики, утримання в лікарні, реабілітаційному закладі, санаторії, тощо);
забезпечення потерпілих протезами, ортопедичними, коригуючи ми виробами, окулярами, слуховими апаратами, спеціальними засобами пересування, зубопротезами (за винятком протезування з дорогоцінних металів);
забезпечення згідно з медичним висновком домашнього догляду за потерпілим, допомоги у веденні домашнього господарства (або компенсувати його відповідні витрати);
додаткове харчування, яке призначається на конкретно визначений строк за раціоном, який складає дієтолог та затверджує МСЕК;
безоплатне надання путівок для санаторно-курортного лікування;
придбання автомобіля з ручним керуванням, запасних частин до нього, пального, а також ремонту і технічного обслуговування та навчання керуванню автомобілем за наявності у потерпілого медичних показань для його одержання.
Також Фонд повинен своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які мають на це право:
допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності застрахованої особи;
щомісячну страхову виплату в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку застрахованої особи (далі – щомісячна страхова виплата);
виплату застрахованій особі у розмірі її середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні її на легшу роботу;
виплату застрахованій особі під час її професійної реабілітації;
одноразову допомогу в разі смерті застрахованої особи;
щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті застрахованої особи;
витрати на поховання застрахованої особи.
Ступінь втрати професійної працездатності застрахованим особам встановлюється МСЕК за участю представників робочих органів виконавчої дирекції Фонду. МСЕК встановлює ступінь обмеження професійної працездатності застрахованої особи, визначає професію, з якою пов’язане ушкодження здоров’я, причину, час настання та групу інвалідності у зв’язку з ушкодженням здоров’я.
Ступінь втрати професійної працездатності, що встановлюється МСЕК застрахованій особі, визначається у відсотках професійної працездатності, яку вона мала до ушкодження здоров’я.
Представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду керується постановами Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 року №83 «Про затвердження Положення про медико-соціальну експертизу і Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда», від 04.04.1994 року №221 «Про затвердження Порядку організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності» та наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.11.1995 року №212 «Про затвердження Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків».
Стійкою втратою професійної працездатності вважається будь-яка її втрата (встановлення групи інвалідності, встановлення групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності, а також встановлення лише ступеня втрати професійної працездатності), визначена медико-соціальними експертними комісіями (далі – МСЕК) на обумовлений термін або безстроково.
Робочі органи виконавчої дирекції Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви застрахованої особи або заінтересованих осіб за наявності усіх необхідних документів, затверджених постановою правління Фонду і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа. Порядок реєстрації заяви застрахованої особи або заінтересованих осіб визначається виконавчою дирекцією Фонду.
Рішення про призначення страхових виплат оформляється постановою (в тому числі в разі встановлення страхової виплати за рішенням суду), в якій зазначаються дані про застраховану особу та заінтересованих осіб, розміри виплат на кожного члена сім’ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах.
Робочі органи виконавчої дирекції Фонду можуть затримати страхові виплати до з’ясування підстав для виплат, якщо документи про страховий випадок оформлені з порушенням встановлених вимог.
Особова справа застрахованої особи формується за її бажанням в робочих органах виконавчої дирекції Фонду за місцем знаходження підприємства або за місцем проживання застрахованої особи.
Середньомісячна заробітна плата для розрахунку страхових виплат обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266 (із змінами, внесеними постановою КМУ від 22.02.2006 р. №193), шляхом множення середньої заробітної плати за один календарний день на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Доставка і переказ сум, що виплачуються застрахованим особам та заінтересованим особам, проводяться за рахунок Фонду.
Ці суми перераховуються на їх особові рахунки в банку, а в разі відсутності можливості отримання коштів у банку – поштовими переказами.
Страхові виплати, одержані застрахованою особою або заінтересованими особами, можуть бути утримані робочим органом виконавчої дирекції Фонду, якщо рішення про їх виплату прийнято на підставі підроблених документів або якщо подано свідомо неправдиві відомості, а також якщо допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат.
Належні суми страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їх сімей, а в разі їх відсутності – включаються до складу спадщини.
Фонд може відмовити у страховій виплаті застрахованій особі, якщо мали місце:
– навмисні дії застрахованої особи, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку, якщо це встановлено комісією з розслідування страхового випадку;
– подання роботодавцем або застрахованою особою Фонду свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок;
– вчинення застрахованою особою умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку.
Страхова виплата може бути припинена:
– на весь час проживання застрахованої особи за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, в разі неподання застрахованою особою щороку в грудні документів, якими засвідчується факт перебування застрахованої особи в живих, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 року №998 «Про затвердження Порядку здійснення страхових виплат, призначених у зв’язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України»;
– на весь час, протягом якого застрахована особа перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні застрахованої особи;
– якщо з’ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;
– якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;
– якщо застрахована особа ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов’язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню;
– в інших випадках, передбачених законодавством.
Якщо на утриманні застрахованої особи перебувають члени сім’ї, які проживають на території України, виплати у випадках, передбачених чинним законодавством, не припиняються, а лише зменшуються на суму, що не перевищує 25 відсотків усієї суми виплат.
Застрахованим особам, які проживають у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, пансіонатах для ветеранів війни та праці, щомісячні суми страхових виплат перераховуються на рахунок зазначених установ з виплатою різниці між сумою страхової виплати та вартістю утримання в них, але не менш як 25 відсотків призначеної суми страхової виплати (втраченого заробітку).
Якщо на утриманні застрахованої особи, яка проживає у будинку-інтернаті для громадян похилого віку та інвалідів, пансіонаті для ветеранів війни та праці, є непрацездатні члени сім’ї, сума страхової виплати сплачується в такому порядку: на одну непрацездатну особу, яка перебуває на утриманні, – чверть, на двох – третина, на трьох і більше – половина суми страхової виплати. Частина суми страхової виплати, що залишається після відрахування вартості утримання в цих установах, але не менш як 25 відсотків, виплачується застрахованій особі.
Суми страхових виплат, нараховані особі, яка одержує їх в період її перебування в дитячому будинку, закладі інтернатного типу, перераховуються на спеціальний рахунок і виплачуються їй після закінчення навчання у цьому закладі.
У разі відбування застрахованою особою покарання у вигляді позбавлення волі належні їй суми страхових виплат перераховуються на спеціальний рахунок і виплачуються їй після звільнення з місця позбавлення волі, а особи, які перебувають на утриманні застрахованої особи, одержують виплати в установленому порядку.
У разі виїзду застрахованої особи або осіб, які мають право на страхові виплати, на постійне місце проживання за межі України визначені на зазначені цілі суми переказуються робочими органами виконавчої дирекції Фонду на їх адресу в порядку, передбаченому міждержавними угодами та постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 р. №998 «Про затвердження Порядку здійснення страхових виплат, призначених у зв’язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України», якщо міжнародними договорами України не встановлено інші правила здійснення страхових виплат.
Індексація щомісячних страхових виплат проводиться відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» з врахуванням наступних змін до нього та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078.
Компенсація втрати доходів у зв’язку з порушенням строків виплат щомісячних страхових сум проводиться відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплат» від 19.10.2000 року №2050-III і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.
Копію постанови про призначення (відмову), перерахування, індексацію, компенсацію, припинення та продовження страхових виплат і соціальних послуг потерпілим (членам їх сімей), відшкодування витрат на поховання у разі смерті потерпілого або про повернення зайво виплачених коштів тощо робочі органи виконавчої дирекції Фонду надсилають застрахованій особі або заінтересованим особам.
![]()
![]()
![]()
2.3
Економічний
механізм
функціонування
Фонду
Основними джерелами коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування є внески роботодавців і застрахованих осіб, бюджетні та інші кошти, що передбачаються законодавством України.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить збір та акумулювання стартових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.
Важливу роль у забезпеченні надходження коштів до Фонду відіграє працівник. Сума страхових внесків нараховується у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці, тому важливо, щоб заробітна плата працівників була легальною. У разі нещасного випадку, коли працівник працює нелегально, без укладання з ним трудової угоди, він згідно з чинним законодавством не має права на відновлення здоров'я та працездатності, а також на відшкодування матеріальної шкоди собі та членам сім'ї за рахунок Фонду. Якщо трудову угоду таки укладено, але частину заробітної плати працівник отримує в «конверті», то під час визначення розміру відшкодування до уваги береться лише документально підтверджена частина заробітку.
Слід звернути увагу на те, що громадяни – суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують найману працю, є платниками страхових внесків за найманих працівників, самі ж вони не застраховані у Фонді. Тому законодавством для громадян – суб'єктів підприємницької діяльності, а також для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, священнослужителів, церковнослужителів та інших категорій громадян, на які не розповсюджується дія базового Закону, передбачена можливість застрахуватися у Фонді на добровільних засадах, звернувшись до робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцем проживання. Сплачуючи страховий внесок в розмірі однієї мінімальної заробітної плати в розрахунку на рік, добровільно застраховані особи в разі настання нещасного випадку або профзахворювання мають право на всі види страхових виплат та інші медико-соціальні послуги, передбачені законодавством.
Розміри страхових внесків на соціальне страхування з кожного його виду визначаються виходячи з того, що вони повинні забезпечувати:
– надання застрахованим особам матеріального забезпечення та соціальних послуг;
– фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків;
– створення резерву коштів для забезпечення виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам;
– покриття витрат страховика, пов’язаних із здійсненням загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Розміри внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування залежно від його виду щорічно встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців і застрахованих осіб з кожного виду страхування на календарний рік у відсотках одночасно із затвердженням Державного бюджету України.
Страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування залежно від його виду встановлюється з кожного виду страхування, як правило, на календарний рік у відсотках:
для роботодавців – до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян;
для фізичних осіб – до сум оподатковуваного доходу (прибутку).
Внески на страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець.
Джерела та порядок формування коштів цільових фондів для забезпечення осіб, які повністю або певний час звільняються від сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначаються законами України з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Об’єктом державного соціального страхування є страховий випадок із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім’ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Страховий ризик – обставини, внаслідок яких громадяни та/або члени їх сімей можуть втратити тимчасово або назавжди засоби існування і потребують матеріальної підтримки або соціальних послуг.
Страховий випадок – подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг, передбачених законами України з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Фонд провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.
Фінансування Фонду здійснюється за рахунок:
– внесків роботодавців: для підприємств – з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій – з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;
– капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників;
– прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;
– коштів, одержаних від стягнення відповідно до законодавства штрафів і пені з підприємств, а також штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці;
– добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.
Страхові тарифи, диференційовані за видами економічної діяльності, залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом.
Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства проводиться Фондом відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств на страхування від нещасного випадку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються:
для роботодавців – у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб;
для добровільно застрахованих осіб – у відсотках до мінімальної заробітної плати.
Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України, використовуються виключно за їх прямим призначенням і зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду в установах банків, визначених Кабінетом Міністрів України для обслуговування коштів Державного бюджету України, або спеціалізованого банку, який обслуговує фонди соціального страхування.
Умови, порядок обслуговування, гарантії збереження коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків визначаються договором між банком, виконавчою дирекцією цього Фонду та Кабінетом Міністрів України. Усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів провадяться Фондом за рахунок коштів Фонду.
Фонд забезпечує фінансування заходів, передбачених національною, галузевими, регіональними програмами поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, планами наукових досліджень з охорони та медицини праці, навчання і підвищення кваліфікації відповідних спеціалістів з питань охорони праці, організації розроблення і виробництво засобів індивідуального та колективного захисту працівників, розроблення, видання, розповсюдження нормативних актів, журналів, спеціальної літератури, а також інших профілактичних заходів відповідно до завдань страхування від нещасних випадків.
Матеріально-технічне забезпечення Фонду, включаючи будівництво або придбання службових та виробничих приміщень, здійснюється за рахунок коштів, що надходять до Фонду.
Джерелами формування майна, яке перебуває у власності Фонду соціального страхування від нещасних випадків, є майно, придбане ним за рахунок коштів, що надходять до цього Фонду, а також майно, передане йому у власність іншими власниками.
Майно, що передається Фонду соціального страхування від нещасних випадків для провадження страхової діяльності, використовується ним у порядку, встановленому законодавством України.
Оплата праці працівників виконавчої дирекції Фонду здійснюється за рахунок коштів, що надходять до Фонду.
Чисельність виконавчої дирекції Фонду, посадові оклади її працівників та адміністративні витрати Фонду затверджує правління Фонду за погодженням з відповідним центральним органом виконавчої влади.
Структуру виконавчої дирекції Фонду затверджує правління Фонду.
Штатний розпис виконавчої дирекції Фонду затверджує її директор, управлінь та відділень – їх керівники.
Фонд з додержанням вимог законодавства за погодженням з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади та Національним банком України розробляє інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності та іншої документації, що стосується його діяльності.
Фонд у встановленому порядку складає звіт про свою страхову діяльність, стан охорони праці в народному господарстві, соціальний захист потерпілих на виробництві, використання страхових коштів і щорічно до першого березня подає його відповідним спеціально уповноваженим центральним органам виконавчої влади та публікує у пресі.
2.4 Техніко-економічні показники діяльності фонду
В 2007 році в робочих органах виконавчої дирекції Фонду в Дніпропетровській області знаходились на обліку 91 тисяча страхувальників, з яких 64 тисячі – юридичні особи, 27 тисяч – фізичні особи, які використовують найману працю. За чотири роки, починаючи з 2004 року, в Фонді збільшилась кількість страхувальників на 34 тисячі, або на 60%.
Таблиця 2.1. Динаміка кількості страхувальників
| 2004 рік | 2005 рік | 2006 рік | 2007 рік | |
| Юридичні особи | 45000 | 48000 | 52500 | 64000 |
| Фізичні особи, які використовують найману працю | 12000 | 16000 | 20000 | 27000 |
| Всього | 57000 | 64000 | 72500 | 91000 |

Рис. 2.1. Динаміка кількості страхувальників
Зі збільшенням зареєстрованих страхувальників, звичайно, збільшуються з кожним роком і суми надходжень від них.
Таблиця 2.2. Динаміка надходження страхових коштів
| 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | 2007 р. | |
| Надходження страхових коштів, млн. грн. | 182 | 255 | 298 | 364 |
Спеціалісти робочих органів виконавчої дирекції Фонду в Дніпропетровській області опікуються 36 тисячами потерпілих від виробничих травм та професійних захворювань та членів їх сімей, які мають право на виплати в разі смерті потерпілого, динаміку кількості справ потерпілих видно в таблиці 2.3.

Рис. 2.2. Динаміка надходження страхових коштів
Таблиця 2.3. Динаміка кількості справ потерпілих
| 2004 рік | 2005 рік | 2006 рік | 2007 рік | |
| Кількість справ потерпілих | 36 400 | 36 700 | 37 200 | 37 800 |
| Сума всіх виплат, млн. грн. | 156,3 | 219,6 | 302,8 | 416,1 |
Всі необхідні виплати згідно чинного законодавства управління виконавчої дирекції Фонду виплачує в повному обсязі і вчасно. Щорічний ріст виплачених сум наведено в таблиці 2.4.

Рис. 2.3. Динаміка кількості справ потерпілих
Таблиця 2.4
| 2004 рік | 2005 рік | 2006 рік | 2007 рік | |
| Сума всіх виплат, млн. грн. | 156,3 | 219,6 | 302,8 | 416,1 |

Рис. 2.4. Динаміка суми всіх виплат
На попередніх таблицях зображена динаміка діяльності управління виконавчої дирекції Фонду в Дніпропетровській області за останні чотири роки. Порівнюючи суми надходжень з сумами видатків, можливо зробити висновки про самозабезпеченість Фонду на теперішній час.
Таблиця 2.5
| 2004 рік | 2005 рік | 2006 рік | 2007 рік | |
| Сума всіх виплат, млн. грн. | 156,3 | 219,6 | 302,8 | 416,1 |
| Надходження страхових коштів, млн. грн. | 182 | 255 | 298 | 364 |
| Профіцит (дефіцит) коштів, млн. грн. | 25,7 | 35,4 | -4,8 | -52,1 |
Як видно із вищезазначених таблиць, надходження до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Дніпропетровській області з кожним роком росте, а ще більшими темпами зростають і видатки, що не дає можливості розслаблятися. Потрібно знаходити все нові шляхи збільшення надходжень страхових коштів до Фонду, або скорочення видаткової частини бюджету.

Рис. 2.5. Темпи зростання надходжень страхових коштів до фонду
2.4 Характеристика інформаційно-керуючих систем фонду
Фонд має доцільну систему інформаційного забезпечення, що об'єктивно відображає сформовану економічну ситуацію.
Інформаційне забезпечення – це зв'язок інформації із системами керування Фондом і управлінським процесом у цілому. Воно може розглядатися не тільки в цілому, охоплюючи усі функції керування, але і по окремих функціональних управлінських роботах, наприклад прогнозуванню і плануванню, обліку й аналізу. Це дає можливість виділити специфічні моменти, властиві інформаційному забезпеченню функціонального керування, розкривши в той же час його загальні властивості, що дозволяє направити дослідження всередину.
У сучасних умовах важливою областю стало інформаційне забезпечення, що складається в зборі і переробці інформації, необхідної для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Передача інформації про положення і діяльність фонду на вищий рівень керування і взаємний обмін інформацією між усіма взаємозалежними відділами фонду здійснюються на базі сучасної електронно-обчислювальної техніки й інших технічних засобів зв'язку.
Можна затверджувати, що ефективна діяльність фонду можлива тільки при наявності єдиної корпоративної (комплексної) системи, що поєднує керування фінансами, персоналом. Вимоги, пропоновані до корпоративної інформаційної системи, повинні відповідати процесам, функції автоматизованих робочих місць – посадовим обов'язкам співробітників.
Підходячи до сучасних вимог, пропонованих до якості роботи управлінської ланки фонду, не можна не відзначити, що ефективна робота його цілком залежить від рівня оснащення офісу фонду електронним устаткуванням, таким, як комп'ютери, засоби зв'язку, копіювальні пристрої.
Але фонд має чи мало недоліків у цьому відношенні.
У віддалених відділеннях використовується застаріле комп’ютерне обладнання, факси.
Наприклад поганий зв’язок з відділенням в м. Тернівці. Дуже довго йде передача інформації, іноді зв’язок зникає.
Не всі відділення мають в розпорядженні Internet. Застарілі комп’ютери не так швидко обробляють інформацію, як нові, в них частіше бувають збої, що приводить до несвоєчасного надання звітів, затримка працівників на місцях після закінчення робочого дня.
Думаю, закупка нових комп’ютерів, офісного обладнання дозволить виконувати більший обсяг роботи і досягати кращих результатів за більш короткий термін.