Xreferat.com » Рефераты по экономике » Організація зовнішньоекономічної діяльності ВАТ "Київський ювелірний завод"

Організація зовнішньоекономічної діяльності ВАТ "Київський ювелірний завод"

днів до початку кожного наступного місяця найменування, вантажопідйомність, прапор і позицію судів, передбачених до подачі під вантаження в наступному місяці.

Продавець зобов'язаний протягом 48 годин з часу отримання графіка повідомити Покупця про свою згоду або внести корективи.

Судновласники або капітан зобов'язані дати на адресу Продавця і порту вантаження за 12 і 5 календарних днів до прибуття судна в порт інформацію про плановану дату прибуття судна в порт вантаження, найменуванні судна, кількості вантажу, а також 48- і 24-вартові уточнені нотіси".

Особливо важлива розгорнена система інформації при транспортуванні масових і наливних вантажів морським транспортом, оскільки питання сталійного часу, тобто періоду знаходження судна під вантажними операціями, і штрафів за простої судна тут особливо гострі.

4. Розподіл витрат на доставку між продавцем і покупцем.

Максимальні витрати на транспортні операції при виконанні контракту можуть включати:

оплату вантаження на транспортні засоби усередині країни продавця. Часто ці операції повторюються кілька разів при перевантаженні товарy на різні засоби транспорту;

оплату перевезення товару до межі або до перевізних засобів транспорту, здійснюючих міжнародне перевезення. Якщо товар здається покупцю на території країни продавця, то ці витрати продавши (до основного перевезення) не включаються в ціну товару за контрактом і відносяться до його накладних витрат, які покриваються з власних засобів продавця. Сюди ж включаються витрати на промежуточне зберігання у разі потреби;

витрати на зберігання і складування при передачі товару для міжнародного перевезення;

оплату погрузочно/разрузочных робіт в пунктах відправлення, призначення і перевалювання при міжнародному перевезенні;

витрати на основне міжнародне перевезення;

витрати на складування і зберігання товару після розвантаження в країні ввезення;

витрати на розвантаження в місці знаходження покупця;

витрати на оренду транспортного устаткування в країні ввозу/вивозу товару.

Ці витрати розподіляються між продавцем і покупцем залежно від базисної умови поставки.

Особливо пильна увага при укладенні контракту надається розподілу витрат на оплату навантажувально-розвантажувальних робіт, пов'язаних з міжнародним перевезенням, оскільки саме з цього питання виникають найбільші розбіжності в його тлумаченні контрагентами через відмінності в комерційній практиці і звичаїв роботи портів і транспортних вузлів обробки вантажів.

Так, за умови ЕХW Інкотермс указує, що продавець не відповідає за вантаження товару на транспортний засіб і не несе ніяких витрат по цій статті. Але якщо продавець за дорученням покупця організовує вантаження, це робиться за рахунок покупця і на його ризик. Проте всі домовленості повинні бути обов'язково зафіксовані в торговому контракті.

У контрактах, укладених на умовах групи F, розподіл витрат на вантаження залежить від чіткого визначення моменту переходу ризику. Наприклад, якщо при перевезенні залізничним транспортом на умовах FСА вантаж здається на склад перевізника або експедитора, то вантаження оплачує, як правило, покупець.

У групі C узгодження повинне бути вироблене по оплаті вивантаження товару в порту/пункті призначення. Ці питання повинні бути пов'язані з умовами оплати витрат за договором перевезення (групи C) і моментом переходу ризику (група F).

5. Транспортна упаковка і маркіровка.

Сторони вільні У виборі договірних умов з цього питання. Проте треба враховувати, що поставка товару в неналежній тарі або неналежній упаковці може привести до зміни його кількості, якості і до пошкодження або загибелі вантажу в процесі транспортування.

У цьому розділі контракту указуються вигляд і характер упаковки, її якість, розміри, розподіл витрат на неї. Способи оплати упаковки встановлюються в контракті і можуть передбачати як Включення її в ціну товару, так і визначення ціни упаковки окремо.

Під Транспортною маркіровкою розуміється умовне позначення, що наноситься на упаковку кожного вантажного місця, яке включає дані, необхідні для належного перевезення вантажу і здачі його одержувачу. Зміст маркіровки визначається за угодою сторін на основі правил перевезення вантажів на різних видах транспорту і з урахуванням властивостей самого товару. Причому нанесення попереджувальної (запобіжної) маркіровки, тобто написів і знаків, вказуючих на спосіб поводження з товаром при вантаженні, вивантаженні і зберіганні, признається обов'язком продавця незалежно від вказівок про це в контракті.

Дуже важливо пам'ятати, що Віденська конвенція (п. 1 ст. 32) відносить Маркіровку до числа таких засобів, за допомогою яких виробляється чітка ідентифікація товару для цілей договору, що пов'язане з переходом як своєчасного, так і передчасного ризику і витрат з продавця на покупця.

5.Транспортні засоби та їх особливості

5.1.Морський транспорт

На морському транспорті розрізняють дві форми організації руху судів — регулярне і нерегулярне судноплавство. До регулярної форми відносяться лінійне судноплавство і робота послідовними рейсами.

Лінійне судноплавство — це така форма організації роботи флоту, при якій забезпечується рух судів по оголошеному розкладу між наперед встановленими портами. Морське повідомлення між. певними портами, підтримуване судноплавним підприємством, називається лінією.

Вантажну базу лінійного судноплавства представляють головним образів генеральні (тарно-штучні) вантажі. На лінійних судах перевозяться від-відносно невеликі партії вантажів, в основному це готові вироби і напівфабрикати.

Лінії підрозділяються на односторонні, двосторонні і конференціальні. Односторонні лінії характеризуються тим, що на них працюють судна тільки однієї країни або однієї судноплавної компанії. Двосторонні лінії підтримуються судами компаній двох країн (за взаємним погодженням) або двох судноплавних підприємств. Конференціальні лінії — це лінії, на яких працюють судна двох і більш компаній з однієї або з різних країн. Основне призначення конференциальних ліній (конференциальних угод) — встановлення однакових тарифів і умов перевезення для всіх учасників перевезень. В основному це робиться для усунення зайвої конкуренції між судноплавними підприємствами, що працюють на одних і тих же напрямах перевезень. Судноплавні підприємства Росії беруть участь у всіх видах лінійних перевезень.

Робота судів послідовними рейсами в загранплавані застосовується переважно для транспортування потоків масових (насипних, навалювальних) вантажів. Як і при лінійних перевезеннях, на тому або іншому напрямі вантажопотоку закріплюється певний тоннаж, але в даному випадку він діє тільки від порту вантаження до порту призначення, без проміжних заходів для дозагрузки. Рух судів узгоджується з клієнтурою, а перевезення здійснюються по спеціальному графіку. Така робота організовується для виконання зовнішньоторговельних контрактів на покупку або продаж великих партій однорідного вантажу, що поставляється по тривалих контрактах. Питаннями встановлення ліній і підтримки роботи судів послідовними рейсами займаються безпосередньо пароплавства на основі прямих договорів з вантажовласниками.

Нерегулярне (трампове) судноплавство — це робота вантажних судів, не пов'язана з якими-небудь постійними районами плавання, портами вантаження/вивантаження, певними видами вантажів. Саме трампові судна перевозять основну (за об'ємом) частину зовнішньоторговельних вантажів Росії. Порядок роботи флоту, тобто конкретний склад судів, що виконують такі перевезення, визначення портів заходу, розклад руху, умови погрузки/выгрузки/перевозки, встановлюється пароплавством, як правило, щоквартально з подальшим уточненням по місяцях.

Транспортні умови контрактів при морському перевезенні вантажів

Обов'язки сторін по здійсненню доставки товару за контрактом купівлі-продажу зведені в розділ, званий транспортними умовами контрактів. Звичайно найбільша кількість обов'язків сторін виникає, коли йдеться про доставку вантажів морським транспортом. За змістом вони декілька розрізняються залежно від базису поставки і характеру вантажу з погляду його транспортування. Але звичайно для морського перевезення вони складаються приблизно з наступних пунктів:

термін і порядок відвантаження товару з порту відправлення;

вказівка документа, якою оформлений договір перевезення;

місце і порядок здачі товару продавцем покупцю;

назви портів вантаження і вивантаження (залежно від базису поставки);

порядок інформування покупця про передбачуваний час приходу судна в порти вивантаження або вантаження (також залежно від базису поставки);

умови оплати навантажувально-розвантажувальних робіт в портах вантаження і вивантаження;

норми вантаження/вивантаження, час, встановлений на виконання грузових робіт, розміри штрафу за перевищення цього часу і розмір винагородження за дострокове закінчення робіт;

визначення готовності судна до прийому вантажу;

вимоги до упаковки і тари;

питання страхування вантажу;

зобов'язання покупця прийняти вантаж на борту або у борту в порту призначення.

Сторона, на яку за контрактом покладається обов'язок забезпечення тоннажем, повинна згодом відобразити всі транспортні умови в договорі морського перевезення, що укладається з перевізником, інакше можуть виникнути непорозуміння і суперечності між умовами договору купівлі-продажу і договору морського перевезення.

5.2.Залізничний транспорт

Першою угодою, що регламентує організацію і здійснення міжнародних перевезень у області залізничного транспорту, була Угода про міжнародне залізничне вантажне повідомлення (СМГС), яке набуло чинності з 1 листопаду 1951 р. Учасниками СМГС були СРСР, Болгарія, Угорщина, В'єтнам, ГДР, Китай, Північна Корея, Монголія, Польща, Румунія і Чехословакія.

На додаток до основного тексту СМГС одинадцять країн—учасниць угоди (серед них СРСР) прийняли: Єдиний міжнародний транзитний тариф (ЕТТ), вживаний для числення платні за перевезення вантажів транзитом по дорогах — учасницях СМГС (згодом був прийнятий також Міжнародний транзитний тариф (МТТ)); Службову інструкцію до СМГС; Правила користування вагонами в міжнародному пасажирському і залізничному вантажному повідомленні (ППВ); Правила розрахунків по СМГС.

У СМГС був зафіксований ряд основоположних моментів:

було визначено, що вантажі можуть перевозитися по залізницях двох і більш країн по одному перевізному документу — міжнародній накладній. В цьому випадку перевезення називатимуться прямим міжнародним повідомленням повідомленням;

перевезення діляться на прямі залізничні, в яких участвуют тільки залізниці, і прямі змішані, в яких окрім залізничних доріг беруть участь інші види транспорту нічеські умови, регламентуючі роботу залізничних транспортних засобів.

В цілях раціоналізації і координації транспортної політики республік колишнього СРСР національними залізничними адміністраціями в 1992 р. утворена Рада із залізничного транспорту. Угоди, що укладаються, а також рішення, що приймаються цим органом, створюють правові, економічні і організаційні умови для безперешкодного транспортування вантажів між Росією, державами СНД і прибалтійськими країнами, а також транзиту через їх території. Збережені порядок здійснення міжнародних перевезень, встановлений раніше укладеними міжурядовими угодами СРСР з іншими країнами, а також дія конвенцій і інших угод у області залізничного транспорту, учасником яких був СРСР.

Завершується розробка угоди про пряме залізничне повідомлення між Німеччиною і Росією, яке дозволить здійснювати перевезення вантажів по єдиному перевізному документу без переоформлення на межі між Польщею і Білоруссю, скорочувати терміни доставки вантажів і створить тим самим зручніші умови для вантажовласників.

Для забезпечення скоординованої тарифної політики залізничними адміністраціями країн СНД і Прибалтики в 1993 р. була створена Тарифна конференція як постійно діючий орган. На підставі її рішень всіма залізничними адміністраціями підписана тарифна угода, що упорядковує взаємостосунки з вантажовласниками, що дозволяє зберегти єдиний тарифний простір. Контроль за дотриманням положень тарифної політики здійснює Валют-но-тарифний комітет (ВТК) Мінтрансу Росії.

В рамках Тарифної конференції діє Рада із залізничного транспорту країн СНД і Балтії, головна функція якого — затвердження тарифної політики на певний період. Так, на останньому засіданні Ради була затверджена тарифна політика на 2003 р. Йдеться також про створення єдиних крізних ставок на перевезення міжнародних транзитних вантажів.

Відповідальність залізниць при міжнародних залізничних перевезеннях

СМГС надає вантажовласнику право змінити умови укладеного договору, але така зміна може бути вироблене тільки один раз відправником і один раз одержувачем. Відправник до перетину вантажем межі країни відправлення може узяти вантаж із станції відправлення; змінити станцію призначення; змінити одержувача; повернути вантаж на станцію відправлення. Одержувач має право змінити станцію призначення в межах країни призначення і одержувача вантажу. Всі ці операції можуть бути вироблені, тільки якщо вантаж ще не відправлений з прикордонної станції дороги призначення.

Зміна договору виробляється на підставі письмової заяви відправника або одержувача по спеціальній формі, встановленій СМГС. Заява подається відправником на станцію відправлення, а одержувачем — в митницю на прикордонну станцію дорогі країни призначення. Далі діє залізниця, яка попереджає станції на шляху проходження про зміну договору.

Залізниця має право відмовити в зміні договору у ряді випадків, прямо передбачених в СМГС (наприклад, якщо це може порушити правила експлуатації рухомого складу), але тоді вона повинна негайно сповістити про це відправника або одержувача, вказавши причини відмови змінити договір.

Числення і стягнення провізних платежів при зміні договору підкоряються загальним правилам СМГС, але з урахуванням проведених змін. Якщо вантаж слід повернути назад на станцію відправлення, платня стягується за провезення до станції, з якою вантаж буде повернений, і окремо — у зворотному напрямі. За саму зміну договору стягується збір, обчислюваний за внутрішніми правилами залізниць, на яких проводиться ця зміна.

Порядок видачі вантажу в пункті призначення наступний. Після прибуття вантажу на станцію призначення залізниця видає його разом з накладною одержувачу тільки після стягування всіх провізних платежів, причому за умов СМГС йому слід сплатити всі суми повністю, навіть якщо частина вантажу відсутня. Сума за бракуючий вантаж може бути одержана назад в претензійному порядку.

Якщо залізниця або одержувач при перевірці стану вантажу встановлять часткову або повну втрату вантажу або його пошкодження, вони складають комерційний акт, один екземпляр якого видається одержувачу. Але при цьому враховуються норми природного спаду, також встановлені в СМГС. Комерційний акт представляє підставу для матеріальної відповідальності залізниць і вантажовідправників (див. Додаток). Окрім випадків безпосереднього псування, втрати і т.д. він може складатися і тоді, коли грузнув і документи виявилися роз'єднаними, а також при перевищенні провізних платежів і при інших порушеннях. Акти складаються при прийманні вантажу як на станції призначення, так і на прикордонних станціях.

5.2.Автомобільний транспорт

Міжнародні автомобільні перевезення вантажів в європейських країнах, включаючи Росію і багато країн СНД, здійснюються на основі положень Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПГ), укладеної в Женеві в 1956 р. (набула чинності для СРСР 1 грудня 1983 р.)

Дана Конвенція застосовується до всякого договору про автомобільне перевезення вантажів, коли місце вантаження вантажу і місце доставки, вказані в контракті, знаходяться на території двох різних країн, з яких принаймні одна є учасницею Конвенції.

Якщо на частини маршруту перевезення автотранспортний засіб транспортується разом з вантажем, що перевозиться їм, по морю, залізниці, внутрішньому водному шляху або по повітрю, справжня Конвенція застосовується до всього перевезення в цілому.

По положеннях даної Конвенції автоперевізник відповідає як за свої дії і упущення, так і за дії і упущення своїх агентів і всіх інших осіб, до послуг яких він вдається для здійснення перевезення.

Договір перевезення встановлюється накладній. Повне її найменування — "міжнародна товарно-транспортна накладна", проте в оперативній термінології вона відома під назвою накладна ЦМР (ЗМІ), по латинській абревіатурі назви самої Конвенції.

Накладна складається в трьох оригінальних екземплярах, підписаних відправником і перевізником, причому ці підписи можуть бути віддруковані друкарським способом або замінені штемпелем відправника і перевізника (якщо це допускається законодавством країни, в якій заповнена накладна).

Відправник в накладній указує:

найменування, адресу і країну відправника;

країну і місце розвантаження вантажу

країну, місце і дату вантаження вантажу

прикладені товаросупровідні документи;

знаки, номери, кількість місць, рід упаковки і найменування вантажу (якщо вантаж небезпечний, то указуються ступінь небезпеки і особливі перевезення);

вага брутто і об'єм вантажу в кубометрах;

оголошену вартість вантажу;

умови оплати;

дату і місце складання накладної;

час прибуття автотранспортного засобу під вантаження і його відбиття (з підписом і штампом).

6 Вибір транспорту міжнародних перевезень згідно з умовами Інкотермс—2000

Одним із принципових положень комерційної угоди є вказівка на засіб транспортування товару від продавця до покупця. Транспортне забезпечення контракту є важливим моментом у комерційній діяльності, оскільки значною мірою впливає на собівартість товарів, які є предметом міжнародної торгівлі, навіть на їхні споживчі якості, заради яких товари, власне, купуються. Звичайно, від виду транспорту залежить швидкість доставки вару та терміни реалізації умов контрактів. З характером транспортування пов'язані вимоги до пакування товарів, оформлення документації, страхового забезпечення, можливого використання складських приміщень. Тому в кожному з пропонованих варіантів Інкотермс, а також у рекомендаціях Міжнародної торгової палати міститься вказівка на те, якому способу транспортування] певна базисна умова контрактів відповідає або не відповідає.

Поняття «будь-який вид транспортування», звичайно, не слід розуміти буквально. Очевидно, що і в таких випадках ідеться про найбільш придатні та про непридатні види транспортування. Так, для реалізації вимог ЕХW очевидно, що особливо частим може бути застосування найбільш гнучкого автотранспорту; водночас зрозуміло, що для цієї самої умови, так само, як і для умови DАF, не може бути типовим авіатранспорт.

В окремих правилах Інкотермс записані додаткові вимоги до продавця або покупця щодо організації транспортного перевезення, відносин із перевізником (при цьому інколи не заперечується можливість внесення змін до базисних умов): в інших правилах це питання цілком залишається на розсуд контрагентів. У зв'язку з використанням транспорту в Інкотермс здійснюється регламентація переходу повноважень та відповідальності за товар (наприклад, згідно з умовами FОВ моментом такого переходу е перетинання товаром поручнів судна). У ряді випадків регламентуються обов'язки продавця та покупця щодо оформлення та надання транспортної документації.

Висновки


На балансi Товариства станом на 31 грудня 2008 року основнi засоби врахованi залишковою вартiстю на суму 57328 тис.грн.(первiсна вартiсть складає 111528 тис.грн., знос складає 54200 тис.грн.). Оцiнка основних засобiв є достовiрною i здiйснюється по цiнi придбання, яка формується вiдповiдно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського облiку (далi-П(С)БО) №7 "Основнi засоби".

Станом на 31 грудня 2008 року на балансi Товариства облiковуються нематерiальнi активи залишковою вартiстю у сумi 7 тис. грн.(первiстна вартiсть складає 81 тис. грн., накопчена амортизацiя складає 74 тис. грн.). Оцiнка нематерiальних активiв є достовiрною i здiйснюється по цiнi придбання, яка формується вiдповiдно до вимог стандарту П(С)БО №8 "Нематерiальнi активи".

Станом на 31 грудня 2008 року на балансi Товариства облiковуються фiнансових iнвестицiй:Довгостроковi фiнансовi iнвестицiї: 1.1.якi облiковуються за методом участi в капiталi iнших пiдприємств - 0 тис.грн.; 1.2.iншi фiнансовi iнвестицiї- 65279 тис.грн.. Поточнi фiнансовi iнвестицiї- 0 тис.грн.

На балансi Товариства станом на 31 грудня 2008 року врахованi запаси на суму 227193 тис. грн.. Облiк надходжень, використання, реалiзацiї та нарахування зносу запасiв, малоцiнних та швидкозношуваних предметiв ведеться Товариством в цiлому вiдповiдно до вимог П(С)БО №9 "Запаси".

Дебiторська заборгованiсть у Товариства облiковується у вiдповiдностi з П(С)БО №10 "Дебiторська заборгованiсть". Станом на 31 грудня 2008 року на балансi Товариства врахована Дебiторська заборгованiсть за товари, роботи, послуги на суму 10366 тис. грн.(первiсна вартiсть складає 10366 тис. грн.).

Станом на 31 грудня 2008 року на балансi Товариства облiковуються зобов'язання на суму 320610 тис.грн.

На кiнець звiтного перiоду сума заборгованостi, на яку Товариство видало векселi на забезпечення поставок постачальникiв складає 12 809 тис.грн.. Товариство не випускало iпотечнi, приватизацiйнi, похiднi та товаророзпорядчi цiннi папери.

Чистий прибуток Товариства за 12 мiсяцiв 2008 року складає 47 478тис. грн. В порiвнянi з попереднiм перiодом обсяг чистого прибутку збiльшився на 22 750 тис. грн.

Визначення, порядок формування, використання та вiдображення в облiку власного капiталу та нерозподiленого прибутку Товариства вiдбувається вiдповiдно до Закону України "Про господарськi товариства" та Iнструкцiї №291.Станом на 31 грудня 2008 року на балансi Товариства облiковуються власний капiтал на суму 163743 тис.грн.

Протягом останнiх п'яти рокiв Товариством придбано примiщення в розмiрi 2 2633820,8 грн. без ПДВ, транспортних засобiв на суму 3 933 541,66 грн. без ПДВ та обладнання на суму 16 818 378,36 грн. без ПДВ.

А також Товариством за останнi п'ять рокiв було вiдчужено примiщення на суму 60 707,31 грн. без ПДВ, транспортних засобiв на суму 1 324 756,66 грн. без ПДВ та iнше в розмiрi 4 474 897, 64 грн. без ПДВ.

Облiк основних засобiв протягом 2008 року здiйснювався в цiлому у вiдповiдностi до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського облiку 7 "Основнi засоби", затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України №92 вiд 27.04.00р., а саме:

- об'єкти, включенi до рядку 031 <Основнi засоби: первiсна вартiсть> Балансу, вiдповiдають визначенню основних засобiв та iнших необоротних матерiальних активiв;

- одиницею облiку основних засобiв є об'єкт основних засобiв;

- первiсна вартiсть придбаних протягом 2008 року основних засобiв визначена вiрно;

- амортизацiя основних засобiв нараховувалась своєчасно та у вiдповiдностi до затвердженої Товариством облiкової полiтики застосовуючи прямолiнiйний метод;

- об'єкти основних засобiв використовуються в господарськiй дiяльностi Товариства;

- облiк вибуття основних засобiв (реалiзацiя та лiквiдацiя) вiдповiдає нормам чинного законодавства;

- витрати на проведення поточних ремонтiв та технiчне обслуговування основних засобiв включались до витрат звiтного перiоду.

Станом на 31 грудня 2008 року розмiр заявленого статутного фонду Товариства складає 1865056 грн., якiй подiлено на 1865056 простих iменних акцiй номiнальною вартiстю 1 гривень кожна, що вiдповiдає зареєстрованому Статуту Товариства(внесення вiдповiдного запису до Єдиного державного реєстру Голосiївської районної у м.Києвi державної адмiнiстрацiєю 06.09.2007р. за №10681200000002017).

Станом на 31 грудня 2008 року статутний фонд(капiтал) Товариства сплачено в повному обсязi та встановленi законодавством термiни у розмiрi 1 865 056,00 грн.

Товариство не являється професiйним учасником фондового ринку.

Товариство не являється компанiєю з управлiнням активами, яка має в управлiннi активи недержавних пенсiйних фондiв.

Згiдно з вимогами п.3 ст.155 Цивiльного кодексу України та виходячи з того, що розрахункова вартiсть чистих активiв товариства (163 743тис.грн.) бiльша нiж статутний капiтал Товариства(1 865тис.грн.), тому статутний капiтал Товариства не пiдлягає зменшенню та товариство продовжує свою звичайну дiяльнiсть.

Проведений аналiз фiнансового стану вiдкритого акцiонерного товариства "КИЇВСЬКИЙ ЮВЕЛIРНИЙ ЗАВОД" станом на 31 грудня 2008 року свiдчить, що в цiлому фiнансовi звiти вiдображають достовiрно в усiх суттєвих аспектах фiнансовий стан Товариства станом на 31 грудня 2008 року, а також результати його господарської дiяльностi , Звiту про рух грошових коштiв, Звiту про власний капiтал та Примiток за 12 мiсяцiв 2008 року.

На пiдставi аналiзу показникiв фiнансового стану вiдкритого акцiонерного товариства "КИЇВСЬКИЙ ЮВЕЛIРНИЙ ЗАВОД" станом на 31 грудня 2008 року можна зробити висновок, що Товариство є прибутковим та характеризується позитивною динамiкою показникiв платоспроможностi, однак має недостатню фiнансову стiйкiсть.


Список використаної літератури


Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. Видання 2-ге, доповнене і перероблене. – К.: Атіка, 2006. – 528с.

Виноградський М.Д., Беляєва С.В., Виноградська А.М., Шканова О.М. Управління персоналом: Навчальний посібник – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 504 с.

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1 “професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності”. Розділ 1 “Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців”. – Краматорськ: Центр продуктивності, 2005, 354 с.

Козик В. В., Панкова Л. А., Карп як Я. С., Григор єв О. Ю., Босак А. О. Зовнішньоекономічні опрації та контракти: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 608 с.

Кудряшов Л.С., Гуринович Г.В., Рензяева Т.В. Стандартизация, метрология, сертификация в пищевой промышленности: Учебник. – М.: ДеЛи принт, 2002. – 303 с.

Кузьмін О. Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту: Підручник. – К.: “Академвидав”, 2003. – 416 с.

Робоча програма комплексної практики з фаху студентів 4 курсу, комплексної практики зі спеціальності та переддипломної практики студентів 5 курсу спеціальності «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» та спеціалізації «Менеджмент митної справи» денної форми навчання / Уклад.: В.М. Марченко, О.К. Кириченко, О.Я. Количева, О.А. Адаменко. – К.: НУХТ, 2005. – 39 с.

Сідун В.А., Пономарьова Ю.В. Економіка підприємсива: Навчальний посібник: видання 2-ге, перероблене та доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 356 с.

Хозяйственный кодекс Украины. Харьков: Информационно-правовой центр “Ксилон”, 2006. – 264 с.

Чернелевський Л.М., Михайленко О.В. Економічний аналіз на підприємствах харчової промисловості. Навч. посібник (друге, доповнене і перероблене видання) – К., 2001. – 179 с.

smida.gov/emitents/year/?id=46589 фінансова звітність ВАТ «Київський ювелірний завод»

jewellery.kiev/index.php ВАТ «Київський ювелірний завод»

ДОДАТОК А


Баланс ВАТ «Київський ювелірний завод» станом на 31.12.2008


Коди



Дата

31.12.2008

Підприємство

Вiдкрите акцiонерне товариство "Київський ювелiрний завод"

за ЄДРПОУ

00227229

Територія


за КОАТУУ

80361

Форма власності

ПРИВАТНА ВЛАСНIСТЬ

за КФВ

10

Орган державного управління

Не визначено

за СПОДУ

0

Галузь

ВИРОБНИЦТВО I РЕМОНТ ЮВЕЛIРНИХ ВИРОБIВ (КРIМ ВИРОБНИЦТВА I РЕМОНТУ ЮВЕЛIРНИХ ВИРОБIВ НА ЗАМОВЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ)

за ЗКГНГ

19732

Вид економічної діяльності

Виробництво ювелірної продукції

за КВЕД

36.22.0

Одиниця виміру:

тис. грн.

Контрольна сума


Адреса:

м.Київ Голосiївський 03039 м. Київ Голосiївська, 17

Баланс на 31.12.2008

Актив

Код рядка

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

I. Необоротні активи

Нематеріальні активи:
- залишкова вартість 010 23 7
- первісна вартість 011 81 81
- накопичена амортизація 012 ( 58 ) ( 74 )
Незавершене будівництво 020 14767 91189
Основні засоби:
- залишкова вартість 030 52500 57328
- первісна вартість 031 98435 111528
- знос 032 ( 45935 ) ( 54200 )
Довгострокові біологічні активи::
- справедлива (залишкова) вартість 035 0 0
- первісна вартість 036 0 0
- накопичена амортизація 037 ( 0 ) ( 0 )
Довгострокові фінансові інвестиції:
- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 040 0 0
- інші фінансові інвестиції 045 61585 65279
Довгострокова дебіторська заборгованість 050 0 0
Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості 055 0 0
Первісна вартість інвестиційної нерухомості 056 0 0
Знос інвестиційної нерухомості 057 ( 0 ) ( 0 )
Відстрочені податкові активи 060 10 0
Гудвіл 065 0 0
Інші необоротні активи 070 0 0
Гудвіл при консолідації 075 0 0

Усього за розділом I

080

128885

213803

II. Оборотні активи

Виробничі запаси 100 30660 28177
Поточні біологічні активи 110 0 0
Незавершене виробництво 120 63164 42600
Готова продукція 130 110311 155810
Товари 140 481 606
Векселі одержані 150 0 0
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
- чиста реалізаційна вартість 160 7174 10366
- первісна вартість 161 7174 10366
- резерв сумнівних боргів 162 ( 0 ) ( 0 )
Дебіторська заборгованість за рахунками:
- за бюджетом 170 1 0
- за виданими авансами 180 0 0
- з нарахованих доходів 190 0 0
- із внутрішніх розрахунків 200 0 0
Інша поточна дебіторська заборгованість 210 20635 24509
Поточні фінансові інвестиції 220 0 0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
- в національній валюті 230 32453 2833
- у т.ч. в касі 231 105 298
- в іноземній валюті 240 1891 2491
Інші оборотні активи 250 716 2824

Усього за розділом II

260

267486

270216

III. Витрати майбутніх періодів

270

138

334

IV. Необоротні активи та групи вибуття

275

0

0

Баланс

280

396509

484353


Пасив

Код рядка

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

I. Власний капітал

Статутний капітал 300 1865 1865
Пайовий капітал 310 0 0
Додатковий вкладений капітал 320 0 0
Інший додатковий капітал 330 39424 39424
Резервний капітал 340 459 459
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 74517 121995
Неоплачений капітал 360 ( 0 ) ( 0 )
Вилучений капітал 370 ( 0 ) ( 0 )
Накопичена курсова різниця 375 0 0

Усього за розділом I

380

116265

163743

Частка меншості

385

0

0

II. Забезпечення наступних виплат та платежів

Забезпечення виплат персоналу 400 0 0
Інші забезпечення 410 0 0
Сума страхових резервів 415 0 0
Сума часток перестраховиків у страхових резервах 416 0 0
Цільове фінансування 420 0 0

Усього за розділом II

430

0

0

ІІІ. Довгострокові зобов’язання

Довгострокові кредити банків 440 0 88718
Інші довгострокові фінансові зобов’язання 450 0 0
Відстрочені податкові зобов’язання 460 0 0
Інші довгострокові зобов’язання 470 0 0

Усього за розділом III

480

0

88718

ІV. Поточні зобов’язання

Короткострокові кредити банків 500 4944 0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями 510 81283 80850
Векселі видані 520 26926 12809
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 11477 19629
Поточні зобов’язання за розрахунками:
- з одержаних авансів 540 2118 1067
- з бюджетом 550 1969 666
- з позабюджетних платежів 560 27 38
- зі страхування 570 1225 955
- з оплати праці 580 3285 3163
- з учасниками 590 0 0
- із внутрішніх розрахунків 600 0 0
Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу 605 0 0
Інші поточні зобов'язання 610 146990 112715

Усього за розділом IV

620

280244

231892

V. Доходи майбутніх періодів

630

0

0

Баланс

640

396509

484353


Примітки

Облiк нематерiальних активiв протягом 2008 року в цiлому здiйснювався у вiдповiдностi до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського облiку 8 "Нематерiальнi активи", затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України №242 вiд 18.10.99р., а саме: -об'єкти, включенi до рядку 011 <Нематерiальнi активи: первiсна вартiсть> Балансу, вiдповiдають визначенню нематерiальних активiв; -бухгалтерський облiк нематерiальних активiв ведеться щодо кожного об'єкта; -первiсна вартiсть придбаних протягом 2008 року нематерiальних активiв визначена вiрно; -амортизацiя нематерiальних активiв нараховувалась своєчасно та у вiдповiдностi до затвердженої Товариством облiкової полiтики (метод нарахування - прямолiнiйний); -всi об'єкти нематерiальних активiв фактично використовуються в господарськiй дiяльностi Товариства. Протягом 2008 року переоцiнка нематерiальних активiв та їх списання не здiйснювались. Облiк основних засобiв протягом 2008 року здiйснювався в цiлому у вiдповiдностi до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського облiку 7 "Основнi засоби", затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України №92 вiд 27.04.00р., а саме: -об'єкти, включенi до рядку 031 <Основнi засоби: первiсна вартiсть> Балансу, вiдповiдають визначенню основних засобiв та iнших необоротних матерiальних активiв; -одиницею облiку основних засобiв є об'єкт основних засобiв; -первiсна вартiсть придбаних протягом 2008 року основних засобiв визначена вiрно; -амортизацiя основних засобiв та витрат по їх модернiзацiї нараховувалась своєчасно; -всi об'єкти основних засобiв фактично використовуються в господарськiй дiяльностi Товариства; -облiк вибуття основних засобiв (реалiзацiя та лiквiдацiя) вiдповiдає нормам чинного законодавства; -витрати на проведення поточних ремонтiв та технiчне обслуговування основних засобiв включались до витрат звiтного перiоду. Протягом 2008 року переоцiнка основних засобiв не здiйснювалась. Облiк запасiв Товариством здiйснювався в цiлому у вiдповiдностi до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського облiку 9 "Запаси", затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України №246 вiд 20.10.99р., а саме: -об'єкти, включенi до рядку 100 - 140 Балансу, вiдповiдають визначенню запасiв; -одиницею бухгалтерського облiку запасiв є їх однорiдна група (вид); -первiсна вартiсть придбаних протягом 2008 року виробничих запасiв
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: