Финансовая стойкость предприятия
Фінансова звітність в умовах ринкової економіки перетворюється практично в єдине систематизоване джерело фінансової інформації про діяльність суб'єкта, що хазяює, в основний засіб комунікації суб'єктів різних організаційно-правових, що хазяюють, форм і інформаційну базу наступних аналітичних розрахунків, необхідних для прийняття управлінських рішень.
Основним джерелом інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану підприємства служить бухгалтерський баланс. На основі інформації балансу зовнішні користувачі можуть прийняти рішення про доцільність і умови ведення справ з даним підприємством як з партнером; оцінити можливі ризики своїх вкладень, доцільність придбання акцій даного підприємства й інші рішення. Будучи центральною формою фінансової звітності, бухгалтерський баланс дозволяє визначити на звітну дату склад і структуру майна підприємства, ліквідність і оборотність поточних активів, наявність власного капіталу і зобов'язань, стан і динаміку дебіторської і кредиторської заборгованості, кредитоспроможність і платоспроможність підприємства. Однак на ряді з його даними при проведенні аналізу фінансового стану підприємства необхідно використовувати показники й інші форми фінансової звітності, особливо звіту про результати фінансово-господарської діяльності, що містить порівняння суми всіх доходів підприємства за рік із сумою усіх витрат, понесеними їм для підтримки своєї діяльності і на відміну від балансу показує не моментальний знімок, не застиглий фінансовий стан підприємства, а рух капіталу в часі, фінансовий результат суб'єкта за звітний період.
2.2. Аналіз фінансової стійкості підприємства.
Фінансова стійкість — це визначений стан рахунків підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність. Знання граничних границь зміни джерел засобів для покриття вкладень капіталу в основні чи фонди виробничі запаси дозволяє генерувати такі напрямки господарських операцій, що ведуть до поліпшення фінансового стану підприємства, до підвищення його стійкості.
Балансова модель фінансової стійкості має наступний вид:
ОК + З + Д З = ДВЗ + КД + КТ + КЗ + Б2, (1)
Умовні позначки :
ОК — основний капітал (підсумок I активу балансу);
З — запаси. Для забезпечення рівності валюти агрегованого балансу до цього розділу можна віднести і ПДВ по придбаних цінностях. Бажано запаси зменшити на вартість товарів відвантажених і додати товари відвантажені до ДЗ, тому що по ступені ліквідності вони більш відповідають дебіторської заборгованості; ДЗ — розрахунки (дебіторська заборгованість), товари відвантажені, кошти, короткострокові фінансові вкладення та інші активи (II актив балансу);
З + ДЗ = O — оборотні активи (підсумок II активу балансу).
ДВЗ — джерела власних засобів (підсумок розділу I пасиву балансу і розділу V пасиву балансу);
KД — довгострокові кредити і позикові засоби (підсумок розділу ІІІ пасиву балансу);
KК — короткострокові кредити і позикові засоби ;
Б — зобов'язання, не погашені в термін . Варто мати на увазі, що ці зобов'язання включені до складу пасиву балансу при підрахунку підсумку, але не виділені в ньому;
КЗ — розрахунки (кредиторська заборгованість) та інші пасиви.
Перед початком діяльності організаціям необхідно придбати основні засоби (будинку, устаткування й ін.) та інші необоротні активи, і лише в процесі їхнього використання будуть споживатися запаси й інші оборотні активи. Тому власний капітал, довгострокові кредити і позики направляються, у першу чергу, на придбання основних засобів, на капітальні вкладення. Виходячи з цієї умови, перетворимо вихідну балансову формулу:
З+ДЗ=( (ДВЗ + КД) — ОК) + ( КК + КЗ+ Б) . (2)
В оцінці фінансового стану використовують також показник вартості чистих оборотних активів, обумовлений як різниця між оборотними активами і короткостроковою заборгованістю. Відповідно до перетвореної балансової моделі (2) чисті мобільні засоби (З+ДЗ — (КК + Б + КЗ)) приблизно дорівнюють значенню власних і довгострокових позикових джерел формування запасів (ДФЗВД):
З+ДЗ— (КК + Б + КЗ) = (ДВЗ + КД) — ОК.
Власний капітал і довгострокові зобов'язання можуть використовуватися організацією тривалий час, тому що вони не вимагають термінового погашення. Тому їхню суму (ДВЗ + КД) називають постійним (перманентним) капіталом.
Отже, для забезпечення стійкості необхідно, щоб після покриття необоротних активів перманентним (постійним) капіталом ((ДВЗ + КД) — З) власних джерел і довгострокових зобов'язань повинно бути досить для покриття запасів:
З > або = (ДВЗ + КД) — З. (3)
Таблиця №2
Баланс підприємства (в агрегованому вигляді)3.
|
Актив |
Умовні позначки |
Пасив |
Умовні позначки |
|
1. Основний капітал |
ОК |
4. Джерела власних засобів |
ДВЗ |
|
2. Запаси |
З |
5. Кредити й інші позикові засоби, у тому числі: |
K |
|
3. Розрахунки, кошти та інші активи, у тому числі: |
ДЗ |
- довгострокові кредити і позикові засоби |
KД |
|
- розрахунки та інші активи (дебіторська заборгованість, позики, надані організаціям на термін менш 12 місяців) |
дз |
- короткострокові кредити і позикові засоби |
KК |
|
- кошти, цінні папери та інші короткострокові фінансові вкладення |
ГК |
- розрахунки та інші пасиви |
КЗ |
|
- зобов’язання підприємства не погашені в строк |
Б |
||
|
Баланс |
B |
Баланс |
B |
Коштів, короткострокових фінансових вкладень і активних розрахунків досить для покриття короткострокової заборгованості підприємства (КК + КЗ + Б), тобто за умови обмеження запасів З величиною ((ИС + КТ) — F) буде виконуватися умова платоспроможності підприємства, що випливає з вираження (2):
ДЗ > або = КК + КЗ + Б.
Вираження (3) оцінки фінансової стійкості зв'язано з загальною умовою стійкості:
З + ОК > або = ДВЗ + КД, яке означає, що вкладення в основний капітал і матеріальні запаси не повинні перевищувати величини перманентного капіталу.
Таблиця №3:
Класифікація типів фінансової стійкості для умови З < або = (ДВЗ+KД) –ОК.
|
Стійкість |
Поточна |
У короткостроковій перспективі |
У довгостроковій перспективі |
|
1. Абсолютна |
ГК >або= Б + КЗ |
ГК>або= Б+ КЗ + KК |
ГК>або= Б+ КЗ + KК+ KД |
|
2. Нормальна |
ДЗ> або = Б + КЗ |
ДЗ > або = Б + КЗ+ KК |
ДЗ > або = Б + КЗ+ KК+ KД |
|
3. Передкризова (мінімальна стійкість) |
ДЗ + З> або = Б + КЗ |
ДЗ + З> або = Б + КЗ+KК |
ДЗ + З> або = Б + КЗ+KК+ KД |
|
4. Кризова |
ДЗ + З < або = Б + КЗ |
ДЗ + З < або = Б + КЗ+ KК |
ДЗ + З < або = Б + КЗ+ KК+ KД |
Співвідношення вартості матеріальних оборотних коштів (запасів) і величин власних і позикових джерел їхнього формування і визначає стійкість фінансового стану організації. Причому забезпеченість запасів джерелами формування є сутністю фінансової стійкості, а платоспроможність відбиває її зовнішній прояв. Тому платоспроможність є наслідок забезпеченості, а рівень забезпеченості матеріальних оборотних коштів джерелами виступає в ролі причини, обумовлюючи той чи інший ступінь платоспроможності (неплатоспроможності).
Зазначений взаємозв'язок використовується при оцінці фінансової стійкості. Для цього існує класифікація типів фінансової стійкості (табл. №3).
Абсолютна стійкість зустрічається рідко. Її дотримання свідчить про можливість негайного погашення зобов'язань, але виникнення зобов'язань зв'язане з потребою у використанні засобів, а не в їхній наявності на рахунках організації. Тому абсолютна стійкість являє собою крайній тип фінансової стійкості (табл. 2).
Нормальна стійкість гарантує оптимальну платоспроможність, коли терміни надходжень і розміри коштів, фінансових вкладень і очікуваних термінових надходжень приблизно відповідають термінам погашення і розмірам термінових зобов'язань.
Передкризова (мінімальна стійкість) зв'язана з порушенням поточної платоспроможності, при якому можливе відновлення рівноваги у випадку поповнення джерел власних засобів, збільшення власних оборотних коштів, продажу частини активів для розрахунків по боргах.
Кризовий фінансовий стан виникає, коли оборотних активів підприємства виявляється недостатньо для покриття його кредиторської заборгованості і прострочених зобов'язань. У такій ситуації підприємство знаходиться на грані банкрутства. Для відновлення механізму фінансів необхідний пошук можливостей і вживання організаційних заходів по забезпеченню підвищення ділової активності і рентабельності роботи підприємства й ін. При цьому потрібно оптимізація структури пасивів, обґрунтоване зниження запасів і витрат, не використовуваних у обороті чи використовуваних недостатньо ефективно.
В аналізі стійкості також розглядають забезпеченість запасів джерелами. Для характеристики джерел формування запасів використовують ряд показників, що відбивають різний ступінь охоплення різних видів джерел.
1. Наявність власних оборотних коштів визначається вираженням:
ВОК= ДВЗ-ОК.
2. Наявність власних і довгострокових позикових джерел формування оборотних коштів:
ДФЗВД= (ДВЗ + KД)-ОК = ВОК+ KД.
3. Загальна величина основних джерел формування оборотних коштів:
ДФОК = (ДВЗ + KД + KК)-ОК = ДФЗВД+ KК.
Трьом показникам наявності джерел формування оборотних коштів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами формування:
4. Надлишок (+) чи недолік (–) власних джерел формування запасів:
ВОК = ВОК-З.
5. Надлишок (+) чи недолік (–) власних і довгострокових джерел формування запасів:
ДФЗВД = ДФЗВД -З = (ВОК+ KД)-З.
6. Надлишок (+) чи недолік (–) загальної величини основних джерел формування запасів:
ДФОК = ДФОК -З = (ДФЗВД + KД + KК)-З.
На цій же основі розраховують три коефіцієнти фінансової стійкості.
Коефіцієнт забезпеченості запасів власними джерелами формування засобів:
КВ = (ДВЗ - ОК) / З = ВОК / З
Граничне нижнє обмеження по даному коефіцієнті: 0,6; 0,8.
Коефіцієнт забезпеченості запасів власними і довгостроковими позиковими джерелами засобів:
КВД =((ДВЗ +KД ) – ОК) / З = ДФЗВД / З
Виходячи з умови фінансової стійкості, відповідно до якого розмір власних джерел і довгострокових зобов'язань повинний бути достатній для покриття запасів, нормальним для даного коефіцієнта вважається обмеження:
КВД = 1.
Коефіцієнт забезпеченості запасів власними, довгостроковими і короткостроковими позиковими джерелами.
КВДП =((ДВЗ + KД + КК ) – ОК) / З = ДФОК / З
Цей коефіцієнт найбільш затребуваний за умови недостатності власного капіталу і довгострокових зобов'язань для покриття запасів, тобто при значенні 1. Він відбиває ступінь покриття запасів всіма основними джерелами їхнього формування.
Важливою характеристикою стійкості фінансового положення підприємства, його незалежності від позикових джерел є також коефіцієнт автономії, дорівнює частці джерел власних засобів у загальному підсумку балансу.
Його нормальне обмеження: КА = 0,5 означає, що всі зобов'язання підприємства можуть бути покриті його власними засобами. Ріст коефіцієнта автономії свідчить про збільшення фінансової незалежності підприємства, зниженні імовірності фінансових утруднень (фінансового ризику) у майбутніх періодах. Така тенденція, з погляду кредиторів, підвищує гарант виконання підприємством своїх зобов'язань.
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів (КП/В ) дорівнює відношенню величини зобов'язань підприємства до величини його власних засобів.
Значення коефіцієнта КП/В можна також визначити наступним вираженням:
КП/В =(1 / КА) -1
З приведених вище залежностей випливає, що нормальне обмеження для коефіцієнта залежності : КП/В < або = 1.
Перевищення одиниці в значенні коефіцієнта гиринга означає, що для бізнесу позиковий капітал в організації є головним джерелом фінансування. Високий гиринг свідчить про високий ризик.
Коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів (КО/Н) обчислюється розподілом оборотних активів (розділ II активу балансу) на необоротні активи (розділ I активу).
При наявності в розділі II активу балансу іммобілізації оборотних коштів його підсумок (у чисельнику) зменшується на її величину, а знаменник показника (іммобілізовані засоби) збільшується тому, що відволікання мобільних засобів з обороту знижує реальна наявність власних оборотних коштів підприємства.
Стійкість фінансового стану характеризує також і коефіцієнт маневрування, дорівнює відношенню власних оборотних коштів підприємства до загальної величини джерел власних засобів.
КМ =( ДВЗ – ОК) / ДВЗ = ВОК / ДВЗ
Він показує, яка частина власних засобів підприємства знаходиться в мобільній формі, що дозволяє відносно вільно маневрувати цими засобами. Високі значення коефіцієнта маневреності позитивно характеризують фінансовий стан. При відсутності жорстко встановлених обмежень по цьому коефіцієнті іноді рекомендується використовувати його значення в розмірі 0,5, як оптимальне.
Для характеристики структури джерел засобів підприємства можна використовувати також приватні показники структури окремих груп джерел. До них відносяться:
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобів, дорівнює відношенню величини довгострокових кредитів і позикових засобів до суми джерел власних засобів підприємства і довгострокових кредитів і позик:
КДЗП = КД / (ДВЗ + КД).
Даний коефіцієнт відбиває частку заборгованості підприємства в складі перманентного (постійного) капіталу. Збільшення частки заборгованості свідчить про більшу залежність організації від зовнішніх джерел фінансування і меншої платоспроможності.
Коефіцієнт короткострокової заборгованості виражає частку короткострокових зобов'язань у загальній сумі зобов'язань:
ККЗ = (КК + КЗ + Б) / (КД + КК + КЗ + Б)
Він показує, яка частка в загальній сумі заборгованості вимагає короткострокового погашення. Збільшення коефіцієнта підвищує залежність організації від короткострокових зобов'язань, вимагає збільшення ліквідності активів для забезпечення платоспроможності і фінансової стійкості.
Коефіцієнт кредиторської заборгованості й інших пасивів виражає частку кредиторської заборгованості й інших пасивів у загальній сумі зобов'язань підприємства:
ККЗІП = (КЗ + Б) / (КД + КК + КЗ + Б)
Коефіцієнт відбиває частку найбільш термінової заборгованості в загальній сумі зобов'язань, збільшення якої означає зниження можливостей організації використовувати капітал у власному обороті і вимагає негайного відчуження частки засобів, що відповідає даному коефіцієнту. Ріст коефіцієнта кредиторської заборгованості й інших пасивів найбільшою мірою впливає на зниження платоспроможності і фінансової стійкості організації.
Оцінка фінансової стратегії та ступеня її ефективності на підприємстві “Сільгосппродукт”.
3.1. Аналіз фінансово майнового стану підприємства ЗАТ “Сільгосппродукт”.
Об’єктом дослідження даної курсової роботи є закрите акціонерне товариство “Сільгосппродукт” (найменування товариства російською мовою “Сельхозпродукт”, найменування товариства англійською мовою “Silgospprodukt”). Місцезнаходження: м. Київ, вул. Салютна, 1, к. 7.
Товариство є юридичною особою, діє на основі повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності, має самостійний баланс, поточний та валютний рахунки в банках, круглу печатку зі своїм найменуванням, кутовий штамп та інші штампи, фірмові бланки, емблему та товарний знак, інші реквізити, встановлені для підприємств. Сфера діяльності підприємства – виробництво та торгівля сільськогосподарською продукцією.
Метою діяльності даного товариства є: задоволення попиту населення, підприємств і установ будь-яких форм власності в товарах народного споживання, харчових продуктах, сировині, послугах, устаткуванні та іншій продукції; надання послуг по реалізації продукції, товарів послуг; одержання послуг та використання його в інтересах акціонерів, для розвитку виробництва та вирішення соціальних завдань суспільства.
Предмет діяльності: виробництво, закупівля, зберігання, переробка, реалізація сільськогосподарської продукції; надання суб’єктам господарської діяльності та приватним особам послуг, в т. ч. виробничих, побутових, транспортно-експедиційних, автосервісних, складських, консультаційних, інформаційних, маркетингових, посередницьких, брокерських агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, юридичних та інших, як в країні так і за її межам; розробка, виробництво та реалізація товарів народного споживання, громадського харчування, товарів виробничо-технічного призначення, будівельних матеріалів та сировини; роздрібна та оптова торгівля продовольчими та непродовольчими товарами, закупівля та реалізація паливно-мастильних матеріалів. Органами управління на ЗАТ “Сільгосппродукт” є : загальні збори, спостережна рада, дирекція, генеральний директор, ревізійна комісія.
Перед початком аналізу фінансової стійкості підприємство доцільно буде проаналізувати фінансово-майновий стан підприємства.
Основним (а в ряді випадків і єдиним) джерелом інформації стосовно фінансового стану підприємства є бухгалтерська звітність, що стала публічною. Звітність підприємства в ринковій економіці базується на узагальненні даних фінансового обліку і є інформаційною ланкою, що зв'язує підприємство із суспільством і діловими партнерами - користувачами інформації про діяльність підприємства.
Суб'єктами аналізу виступають, як безпосередньо, так і опосередковано, зацікавлені в діяльності підприємства - користувачі інформації. До основної групи користувачів відносяться власники засобів підприємства, кредитори, постачальники, клієнти (покупці), податкові органи, персонал підприємства і керівництво. Кожен суб'єкт аналізу вивчає інформацію виходячи зі своїх інтересів. Так, власникам необхідно визначити збільшення чи зменшення частки власного капіталу й оцінити ефективність використання ресурсів адміністрацією підприємства; кредиторам і постачальникам - доцільність продовження кредиту, умови кредитування, гарантії повернення кредиту; потенційним власникам і кредиторам - вигідність вкладення в підприємство своїх капіталів і т.д. Слід зазначити, що тільки керівництво (адміністрація) підприємства може поглибити аналіз звітності, використовуючи дані виробничого обліку в рамках управлінського аналізу, проведеного для цілей управління.
Стійкість фінансового положення підприємства в значній мірі залежить від доцільності і правильності вкладення фінансових ресурсів в активи. У процесі функціонування підприємства і величина активів, і їхня структура перетерплюють постійні зміни. Найбільш загальне представлення про якісні зміни, що мали місце, у структурі засобів і їхніх джерел, а також динаміці цих змін можна одержати за допомогою вертикального і горизонтального аналізу звітності.
Вертикальний аналіз показує структуру засобів підприємства і їхніх джерел . Необхідність і доцільність вертикального аналізу в тім, що перехід до відносних показників дозволяє не тільки проводити порівняння економічного потенціалу і результатів діяльності підприємств, але і деякою мірою згладжувати негативний вплив інфляційних процесів.
Для загальної оцінки динаміки фінансового стану підприємства варто згрупувати статті балансу в окремі специфічні групи по ознаці ліквідності ( статті активу ) і терміновості зобов'язань ( статті пасиву ). На основі агрегованого балансу здійснюється аналіз структури майна підприємства, що у більш упорядкованому виді зручно проводити за такою формою :
Таблиця №4
Агрегований баланс підприємства.
|
Актив |
Пасив |
|
1.Необоротні активи |
1. Власний капітал |
|
2. Оборотні активи |
1.1. Статутний капітал |
|
1.2. Нерозподілений прибуток (збиток) |
|
|
2.1. Виробничі запаси |
2. Забезпечення наступних витрат і цільове фінансування |
|
3. Довгострокові зобов’язання |
|
|
2.2. Готова продукція |
4. Поточні зобов’язання |
|
4.1. Короткострокові кредити банків |
|
|
2.3 Дебіторська заборгованість |
4.2. Кредиторська заборгованість |
|
3. Витрати майбутніх періодів |
4.3. Інші поточні зобов’язання |
|
5. Доходи майбутніх періодів |
В таблицях №5, №6 представлена структура ( вертикальний аналіз ) агрегованого балансу ЗАТ “ Сільгосппродукт “ за 3 і 4 квартал 2001 року.
|
Актив балансу |
Джерела інформації (форма № 1) |
На початок 2001р. |
На кінець 3 кварталу |
||
|
грн. |
% |
грн. |
% |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
Актив |
ряд. 280 |
2476,6 |
100 |
5702,1 |
100 |
|
1.Необоротні активи |
ряд. 080 |
569,6 |
23,00 |
1633,5 |
28,65 |
|
2. Оборотні активи |
ряд. 260 |
1906,5 |
76,98 |
4066,7 |
71,32 |
|
2.1. Виробничі запаси |
ряд.100 |
0,0 |
0,00 |
0,0 |
0,00 |
|
2.2. Готова продукція |
ряд. 130 |
58,9 |
2,38 |
1858,8 |
32,60 |
|
2.3 Дебіторська заборгованість |
ряд.160+ряд.170+ряд.210 |
1847,6 |
74,60 |
2207,9 |
38,72 |
|
3. Витрати майбутніх періодів |
ряд. 270 |
0,5 |
0,02 |
1,9 |
0,03 |
|
Пасив |
ряд. 640 |
2476,6 |
100 |
5702,1 |
100 |
|
1. Власний капітал |
ряд.380 |
-219,1 |
-8,85 |
-232,8 |
-4,08 |
|
1.1. Статутний капітал |
ряд.300 |
92,5 |
3,73 |
92,5 |
1,62 |
|
1.2. Нерозподілений прибуток (збиток) |
ряд.350 |
-311,6 |
-12,58 |
-325,3 |
-5,70 |
|
2. Забезпечення наступних витрат і цільове фінансування |
ряд.430 |
0,0 |
0,00 |
0,0 |
0,00 |
|
3. Довгострокові зобов’язання |
ряд.480 |
0,0 |
0,00 |
0,0 |
0,00 |
|
4. Поточні зобов’язання |
ряд.500+рряд.530+ряд.550+ряд.570+ряд.580+ряд.610 |
2695,7 |
108,85 |
5934,9 |
104,08 |
|
4.1. Короткострокові кредити банків |
ряд.500 |
1305,9 |
52,73 |
2343,7 |
41,10 |
|
4.2. Кредиторська заборгованість |
ряд.530 |
199,4 |
8,05 |
100,2 |
1,76 |
|
4.3. Інші поточні зобов’язання |
ряд.610 |
1190,4 |
48,07 |
3491,0 |
61,22 |
|
5. Доходи майбутніх періодів |
ряд.630 |
0,0 |
0,00 |
0,0 |
0,00 |
Вертикальний аналіз агрегованого балансу за 3 квартал 2001р. Таблиця №5
З даних, отриманих у таблиці №5 , видно, що за 3 квартал 2001 року структура активу балансу підприємства покращилася. Збільшилося майно балансу, що було обумовлено ростом усіх статей активу балансу. Це дуже позитивні зміни, що свідчать про фінансове положення фірми, що поліпшується.
Розглядаючи динаміку необоротних активів підприємства можна сказати, що спостерігається значне зростання необоротних активів у третьому кварталі по відношенню до значення показника на початок року. У вартісному вигляді приріст складає 1093,6 тис.грн.( питома вага необоротних активів у структурі балансу за відповідний період зросла на 5,65% і становить 28,65%).Ця зміна сталася за рахунок придбання додаткових основних засобів та збільшення обсягів довгострокових фінансових інвестицій.
Стосовно аналізу структури та динаміки оборотних активів можемо прослідкувати як негативні, так і позитивні тенденції. Одночасно із зростанням даного показника у вартісному виразі ( на 2160,2 тис.грн), спостерігається скорочення його частки в активі балансу( на 5,66%).
Дебіторська заборгованість значно зросла, але її частка в структурі майна підприємства знизилася. У складі поточних активів при загальному скороченні частки дебіторської заборгованості на 5,66% (76,98% - 71,32%) звертає на себе увага її ріст, питома вага якого під кінець року в структурі сукупних активів збільшилася у вартісному вираженні на 360,3тис. грн., що одночасно супроводжувалося скороченням питомої ваги в структурі активу балансу (74,60% - 38,76%).
Найбільший ріст у питомій вазі має готова продукція. Це також служить позитивним показником і свідчить про те, що фірма вкладає свої ресурси в найбільш ліквідні активи (необоротні активи ( тобто основні та інші необоротні засоби ) зросли несуттєво).
Не зовсім сприятливі тенденції для підприємства можна виявити при здійсненні аналізу пасиву балансу.
Зокрема співвідношення власного і позикового капіталів говорить про залежність підприємства від кредиторів. Власний капітал на початку 2001 року в 14 разів менше позикового капіталу, що говорить про фінансову нестійкість підприємства. Нажаль ситуація не покращилась і наприкінці 3 кварталу.
Значення кредиторської заборгованості (8,05% від балансу пасиву на початок періоду) значно зменшилося.( її питома вага на початок періоду склала 8,05% балансу пасиву, а в 3-м кварталі склала 1,76 % ).
Значне зростання відбулося за даний період і зі статтею “Інші поточні зобов'язання” – у вартісному виразі на 2300,6 тис.грн. Збільшилась і їх частка в загальній структурі пасиву й в ІІІ кварталі поточного періоду склала 66,2%.
Проаналізуємо статті балансу за 4 квартал 2001 року і порівняємо їх з показниками 3 кварталу.
Тенденція зростання активів підприємства спостерігається і в наступному – 4 кварталі. Але у порівнянні з попереднім кварталом відбулися значні зміни у структурі статей активу та пасиву балансу.
|
Актив балансу |
Джерела інформації (форма № 1) |
На початок 2001р. |
На кінець 4 кварталу 2001р. |
||
|
грн. |
% |
грн. |
% |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
Актив |
ряд. 280 |
2476,6 |
100 |
11596,50 |
100 |
|
1.Необоротні активи |
ряд.080 |
569,6 |
23 |
695,30 |
6 |
|
2. Оборотні активи |
ряд.260 |
1906,5 |
76,98 |
10900,40 |
94 |
|
2.1. Виробничі запаси |
ряд.100 |
0 |
0 |
62,20 |
0,54 |
|
2.2. Готова продукція |
ряд.130 |
58,9 |
2,38 |
1937,20 |
16,71 |
|
2.3 Дебіторська заборгованість |
ряд.160+ряд.170+ряд.210 |
1847,6 |
74,6 |
8901,00 |
76,76 |
|
3. Витрати майбутніх періодів |
ряд.270 |
0,5 |
0,02 |
0,80 |
0,01 |
|
Пасив |
ряд.640 |
2476,6 |
100 |
11596,50 |
100 |
|
1. Власний капітал |
ряд.380 |
-219,1 |
-8,85 |
-258,50 |
-2,23 |
|
1.1. Статутний капітал |
ряд.300 |
92,5 |
3,73 |
92,50 |
0,8 |
|
1.2. Нерозподілений прибуток (збиток) |
ряд.350 |
-311,6 |
-12,58 |
-351,00 |
-3,03 |
|
2. Забезпечення наступних витрат і цільове фінансування |
ряд.430 |
0 |
0 |
0,00 |
0 |
|
3. Довгострокові зобов’язання |
ряд.480 |
0 |
0 |
0,00 |
0 |
|
4. Поточні зобов’язання |
ряд.500+ряд.530+ряд.550+ряд.570+ряд.580+ряд.610 |
2695,7 |
108,85 |
11855,00 |
102,23 |
|
4.1. Короткострокові кредити банків |
ряд.500 |
1305,9 |
52,73 |
3396,10 |
29,29 |
|
4.2. Кредиторська заборгованість |
ряд.530 |
199,4 |
8,05 |
2892,10 |
24,94 |
|
4.3. Інші поточні зобов’язання |
ряд.610 |
1190,4 |
48,07 |
5566,80 |
48 |
|
5. Доходи майбутніх періодів |
ряд.630 |
0 |
0 |
0,00 |
0 |
Вертикальний аналіз агрегованого балансу за 4 квартал 2001 р. Таблиця №6
З даних, отриманих у таблиці №6, видно, що в порівнянні з попереднім 3-м кварталом значно зменшилася в абсолютному вираженні вартість необоротних активів (на 938,2 тис. грн.) і на звітну дату склала 695,30тис. грн.
Позитивним моментом є збільшення обсягу (на 6833,7 тис. грн.) та частки оборотних активів (на 22,68%).
Разом з тим виріс показник по статті “Виробничі запаси”, що свідчить про збільшення виробничих запасів у вартісному виразі на 62,2 тис.грн. Питома вага дебіторської заборгованості також виросла, причому в два рази (38,72 - 76,76%). Це є негативним моментом, оскільки грошові кошти є недосяжними для підприємства. І невідомо чи отримає їх підприємство в загалі.
Аналізуючи статтю “Готова продукція”, бачимо, що її обсяг на кінець 4-го кварталу в порівнянні з 3-м кварталом поточного року збільшився і становить 1937,20 тис.грн., але ця тенденція супроводжувалася з одночасним зменшенням їх питомої ваги в загальні й структурі активу балансу ( на 22,01%).
Процентна частка власного капіталу в 4-м кварталі в порівнянні з показником на початок року збільшився не набагато (на 6, 62%), зберігаючи як і раніше від’ємне значення, але процентна частка позикового капіталу не на багато знизилася (на 6,62%). Однак перевищення частки позикового капіталу над власним залишилося значним.
З одночасним ростом кредиторської заборгованості на 2692,7 тис.грн, її питома вага має велике значення (24,94%). Даний факт говорить про те, що заборгованість підприємства окремим категоріям кредиторів ( у даному випадку - працівникам, органам соціального страхування і забезпечення і заборгованість перед бюджетом ), збільшилася.
Найбільш вагому частину в структурі пасиву балансу займають “Інші зобов’язання” – 48%, у вартісному виразі вони зросли приблизно в 1,5 рази.
Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що майнове положення ЗАТ ”Сільгосппродукт” погіршилося – в 4-м кварталі, виросла стаття “Нерозподілений прибуток (збиток)” та “Короткострокові кредити банків”. Це спричинило зменшення обсягу власного капіталу, але збільшення його частки в пасиві балансу.
Горизонтальний аналіз звітності полягає в побудові аналітичної таблиці, у якій абсолютні показники доповнюються відносними темпами росту (зниження ).
У таблицях №7 і №8 представлений горизонтальний аналіз агрегованого балансу ЗАТ “Сільгосппродукт” за 3 і 4 квартали 2001 року.
Дані отримані при вертикальному аналізі, тільки підтверджуються горизонтальним аналізом, з невеликими розходженнями. Майно балансу в 3-м кварталі в порівнянні з даними на початок поточного року збільшилося більш ніж у два рази, що є позитивним моментом. Найбільший темп росту має стаття “Готова продукція” - швидколіквідна частина майна підприємства. Темп приросту даного показника на звітну дату склав 3055,86%. Дебіторська заборгованість зросла в 4 рази. На другому місці по темпам росту знаходяться витрати майбутніх періодів, що є негативною тенденцією.