Інвестиції в економіці України
Знову ж таки, у зв'язку з проведенням Євро-2012 обсяги прямих іноземних інвестицій зростатимуть: в 2010 році до 1700 млн. дол., в 2012 році − до 2650 млн. дол..
Кількість інноваційно-активних підприємств зросте з 34 у 2009 році до 77 в 2010 році та до 91 в 2012 році, що суттєво збільшить їх частку у загальній кількості промислових підприємств регіону. Треба зазначити, що подібний прогноз є надто оптимістичним. У цілому можна підсумувати, що в 2010-2012 роках збережеться позитивна динаміка інвестиційної діяльності в Київській області(табл.2.4) [34].
Однак, інвестиції в основний капітал на придбання машин та устаткування, можна вважати негативною тенденцією, оскільки зменшення витрат на переобладнання та купівлю нових технологій гальмує процес появи нових видів продукції та зменшення витрат на відновлення народногосподарського комплексу Київської області.
Таблиця 2.5
Результати прогнозування інвестиційної діяльності в Київській області на 2010-2012 р. р. (млн. грн.)
| Показники | 2010(прогноз) | 2012(прогноз) |
| Капітальні інвестиції | 10596,14 | 13795,9 |
| Інвестиції в основний капітал | 9006,72 | 11726,53 |
| Інвестиції в основний капітал на придбання машин та устаткування | 2877,8 | 2482,3 |
| Питома вага інвестицій в основний капітал на придбання машин та устаткування в інвестиціях в основний капітал | 32 % | 21,1% |
Отже, нерівномірний розподіл іноземного капіталу за регіонами України спричиняється низькою привабливістю регіонів, внаслідок фінансової, політичної, економічної нестабільності.
Регіональна влада в процесі залучення інвестицій повинна зводитися до виконання таких функцій:
Формування привабливого для інвестора іміджу територіальної громади;
Створення сприятливих умов для надходжень та ефективної реалізації інвестицій;
Конденсування та створення ефективних каналів для поширення інформації про інвестиційний потенціал відповідної території;
Посередництво в налагодженні контактів та співпраці між представниками місцевого бізнесу і потенційними інвесторами[35; c. 32].
Як зазначалося на початку, залучення інвестицій на регіональний рівень є показником стабільності й успішності соціально-економічного розвитку певної територіальної громади.
В Україні ж, через переважно низький рівень розвитку місцевого бізнес-середовища та недалекоглядність і консервативність регіональної влади, обсяги залучення залишаються незначними для українських регіонів та ще й з високою диференціацією їх розподілу.
Частково виправити цю ситуацію можна завдяки реалізації таких заходів:
поширення діючих програм з бізнес – та менеджмент-освіти на рівень регіонів;
розробка локальних інформаційних стратегій щодо залучення інвестицій;
впровадження місцевими компаніями принципів прогнозування та стратегічного планування;
проведення реструктуризації та оптимізації малоефективних місцевих підприємств;
лібералізація відносин «влада – бізнес» на регіональному рівні[36; c. 42].
Саме такі стратегічні плани поряд з розвитком регіональної інфраструктури та загальнодержавним сприянням можуть забезпечити рівномірний приплив інвестицій у регіони України.
2.3 Програма залучення інвестицій та поліпшення інвестиційного клімату в Київській області
Оскільки Київ є найбільш привабливим регіоном України для іноземних інвесторів, хотілося б більш детально розглянути основні пріоритетні завдання області на шляху залучення інвестицій.
На сьогодні Київщина належить до десятки найбільш індустріально розвинених областей України. Основу промислового потенціалу області становлять близько 400 великих та середніх підприємств.
Головним напрямом інвестиційної політики в Київській області є створення сприятливих умов для розвитку підприємництва, подальше поліпшення інвестиційного клімату, допомога суб’єктам господарювання в реалізації економічно і соціально важливих інвестиційних проектів із залученням усіх джерел фінансових ресурсів.
Одним з актуальних завдань в області є активізація інвестиційної діяльності та значне нарощування обсягів інвестицій. Саме збільшення притоку іноземних коштів є пріоритетним напрямом діяльності. Обласна державна адміністрація виходить із того, що поєднання інтересів інвестора з інтересами області може стати основою для плідного взаємовигідного співробітництва.
Так, було розроблено Програму залучення інвестицій та поліпшення інвестиційного клімату в Київській області на 2010-2012 роки, яка спрямована на вирішення проблеми активізації інвестиційного забезпечення економіки та визначає заходи, спрямовані на створення сприятливих організаційних та економічних умов для збільшення надходжень інвестицій в економіку області,для більш ефективного використання індустріального, аграрно-технологічного, наукового та інтелектуального її потенціалу.[37]
Головна мета Програми передбачає формування сприятливих умов для поліпшення інвестиційного клімату, активізацію інвестиційних процесів для залучення вітчизняних та іноземних інвестиційних ресурсів у розвиток економіки та соціальної сфери області.
Об’єктом реалізації Програми є весь соціально-економічний комплекс області, об’єкти виробничої сфери, агропромисловий комплекс, комунальне господарство, об’єкти господарювання інших форм власності, що знаходяться на її території.
Ця Програма є основою довгострокової політики області у сфері залучення і реалізації інвестицій. План заходів щодо її реалізації також опрацьований на перспективу, однак може щорічно коригуватись і наповнюватись новим змістом у залежності від змін внутрішніх і зовнішніх умов реалізації іноземних інвестицій та при виникненні нових завдань.[37]
Враховуючи те, що область має дефіцит фінансових ресурсів, але разом з тим володіє промисловим потенціалом, відносно розвиненою інфраструктурою, має висококваліфіковану робочу силу та вигідне географічне положення, залучення інвестицій для розвитку її економіки є дуже важливим і виконання комплексу заходів дасть можливість досягнути поставленої мети.
Основним завданням Програми є забезпечення виконання заходів щодо її реалізації, які спрямовані на:
поліпшення інвестиційної привабливості та іміджу області;
стимулювання розробки і реалізації проектів, спрямованих на активізацію підприємницької діяльності та вирішення соціальних проблем області;
вивчення пропозицій та аналіз інвестиційних проектів;
створення системи координації взаємодії місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з підприємствами, діловими та фінансовими структурами, консалтинговими та інвестиційними фондами;
проведення інформаційної пропаганди потенційних можливостей підприємств області серед вітчизняних та іноземних інвесторів з метою залучення інвестиційних капіталів;
підтримку власного товаровиробника;
розвиток агропромислового комплексу;
реконструкцію та реформування житлово-комунального господарства;
розробку інвестиційних пропозицій та проектів;
розвиток інфраструктури туризму в області;
створення нових конкурентоспроможних видів продукції з впровадженням передових технологій і виробництво.
Саме до даних заходів буде здійснюватися інвестиційна політика в області.(Додаток Б)
Реалізація Програми передбачає зростання загального обсягу іноземних інвестицій в економіку області до 2,8 млрд. дол. США, обсягів виробництва продукції, створення 10 000 нових робочих місць, підвищення випуску експортно-орієнтованої продукції та виконання соціальних програм.
В ході реалізації Програми має бути забезпечено створення інвестиційного паспорту Київської області, каталогу інвестиційних пропозицій підприємств області; розширення і зміцнення кооперативних зв’язків між підприємствами області та інших регіонів України;розширення міжнародних двосторонніх зв’язків із зарубіжними інвесторами; створення позитивного іміджу Київської області; залучення інвесторів до реалізації інвестиційних проектів інноваційної спрямованості; забезпечення підвищення рівня професійної підготовки працівників місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері іноземного інвестування.
Розділ 3. Напрями удосконалення політики залучення прямих іноземних інвестицій (на прикладі Київської області)
3.1 Створення сприятливих умов для розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності
Реалізація напрямів удосконалення політики залучення ПІІ буде реалізовуватись в розрізі Програми по залученню інвестицій в економіку Київської області.
З метою ефективного розміщення промислових об’єктів у 2010-2012 роках, буде продовжуватись робота по створенню в районах промислових зон різних форм власності (державні, муніципальні, приватні). У результаті - інвестори отримають готові промислові земельні ділянки в оренду, або шляхом викупу,зі створеною інфраструктурою, що спрощує впровадження інвестиційного проекту.
Для створення сприятливого клімату у сфері інноваційної діяльності та з метою стимулювання залучення високотехнологічних інвестиційних проектів, передбачається створення промислово-технологічних парків або технологічних центрів. Промислово-технологічний парк – це концентрування малих інноваційних підприємств та бізнес-інкубаторів із пільговими умовами функціонування. Головна мета промислово – технологічного парку – розробка та впровадження інноваційних ідей та створення механізму впровадження інновацій у виробництво, створення центру наукових досліджень та впровадження наукомістких технологій. Він може бути створений на базі наукових або університетських центрів. Для підтримки технологічних ініціатив на першій стадії розвитку при технологічних центрах будуть створюватись інноваційні бізнес-інкубатори[38; c. 4].
З метою запровадження світового досвіду щодо розвитку новітніх технологій, передбачається створення кластерних об’єднань, що дозволять використати можливості основних галузей для прискорення розвитку економіки та забезпечать можливість випуску конкурентоздатної продукції.
Для виконання цього розділу заходів пропонується здійснити наступні кроки:
для підтримки ініціатив щодо інвестиційної діяльності в області, створити обласний інвестиційний фонд, згідно з чинним законодавством;
запровадити механізм надання консультативної та фінансової допомоги за рахунок обласного інвестиційного фонду щодо стимулювання створення інноваційних центрів, інвестиційних бізнес-інкубаторів, технологічних парків за спеціалізацією, для спрямування інвестиційних пропозицій;
запровадити механізм надання грошових грантів, за рахунок обласного інвестиційного фонду, для стимулювання інвесторів, щоб створити нові робочі місця в районах та містах області із високим рівнем безробіття;
розвиток інститутів спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) щодо створення умов для більш широкої участі венчурних фондів у фінансуванні інноваційної діяльності;
удосконалити порядок проведення реєстрації іноземних інвестицій у процесі здійснення інвестиційної діяльності, у тому числі при реінвестуванні та поверненні інвестицій.
Також важливим завданням держави та каталізатором прискорення притоку капіталу є створення системи страхування, забезпечення її виходу на міжнародні страхові ринки, залучення великих страхових компаній на регіональний ринок області, з метою страхування та перестрахування інвестиційних ризиків комерційного і некомерційного характеру. Для цього необхідно забезпечити підготовку відповідних висококваліфікованих кадрів.
Крім того, однією з важливих складових процесу залучення інвестицій є створення сприятливого інвестиційного іміджу області в засобах масової інформації. Образ динамічної, з добре розвинутим потенціалом економіки області, інформація про залучені інвестиції, розробка та реалізація інвестиційних проектів, участь у них провідних міжнародних фінансових організацій – все це принесе відповідні економічні результати позитивного характеру. Співпраця із ЗМІ, інформаційними агентствами сформує позитивний образ області, її економічний потенціал та перспективи. При цьому, головну роль у формуванні іміджу відкритої області відіграє інформація про інвестиційну привабливість області (інвестиційний паспорт), перелік інвестиційних пропозицій обласних підприємств та організацій, обласного бюджету у мережі Інтернет, підтримка та просування сайту Київської області www.invest-koda, створення та розповсюдження фільму про інвестиційний потенціал області.
3.2 Основні альтернативні шляхи вдосконалення механізму залучення прямих іноземних інвестицій
Як показано вище, непривабливий інвестиційний клімат негативно впливає на можливості активізації процесу залучення прямих іноземних інвестицій в економіку країни. Також серед основних факторів, які погіршують процес залучення інвестицій можна виділити:
залучення іноземних інвестицій відбувається в період кризи. Дехто з інвесторів призупинив діяльність на території України, висловлюючи свою невпевненість і подальшому співробітництві, подаючи запити щодо економічної політики уряду;
нестабільне законодавство, відсутність надійних гарантій захисту від його змін для іноземних інвесторів;
темпи інфляції залишаються на значно вищому рівні, ніж у країнах Західної Європи і США;
низька купівельна спроможність значної частини населення зменшує можливість реалізації на внутрішньому ринку продукції, що могла б вироблятися на новостворених або реконструйованих з допомогою іноземного капіталу підприємствах.
Самі ж інвестори, в наданні консультацій щодо розвитку інвестиційного потенціалу України визначають, що залученню ПІІ сприятимуть процеси формування інституційного середовища. Тобто наша країна, з одного боку, поступово включається в діяльність міжнародних економічних структур, а з другого – досить інтенсивно розвиває внутрішні ринкові організаційні структури та інститути.
Оскільки на даний час метою політики у сфері іноземного інвестування є створення сучасної політичної системи регулювання, яка б підвищила інвестиційну привабливість економіки та забезпечила потужні мотивації нерезидентів щодо вкладення коштів, то ефективним важелем успішного вирішення цього завдання може стати податкова політика щодо іноземних інвестицій. Влада має впроваджувати найпривабливіші для іноземних інвесторів податкові стимули в такий спосіб, щоб не втратити бюджетні надходження.
Таким чином, можна запропонувати три основні альтернативні шляхи щодо розв’язання проблеми:
Податкові канікули
Низькі податкові ставки
Прискорена амортизація основних фондів, зменшення оподатковуваного прибутку на суму інвестицій чи використання податкового інвестиційного кредиту
Під час податкових канікул прибутки підприємств оподатковуються за зниженими ставками чи не оподатковуються взагалі. Запровадження канікул вимагає уважного нагляду з боку податкової інспекції за підприємствами з іноземними інвестиціями, оскільки існує заборона щодо трансформації у нову компанію для продовження податкових канікул.
Вадою такої альтернативи, з точки зору уряду, є зменшення бюджетних надходжень і те, що канікули є ефективнішими у залучені капіталу до мобільних виробництв, ніж до галузей, що впливатимуть на економіку країни протягом тривалого часу. Також слід зазначити, що податкові канікули заохочують утворення нових компаній, а не інвестиції в нові виробничі потужності. Україні ж потрібне саме останнє.
Іншим варіантом заохочення прямих іноземних інвестицій є загальне зменшення податкової ставки. При такому підході значно спрощується процес розрахунку податків, крім того, інвесторів приваблюють країни з низькими ставками оподаткування, що дозволяє залишити їм більшу частину прибутку.
Однак, існують і недоліки такого підходу: міжнародні зв’язки здатні звести нанівець зусилля країни у формуванні нейтральної податкової системи. Фактично країна з податковою системою, яка суттєво відрізняється від систем інших країн, може мінімізувати ринкові викривлення, запровадити менш нейтральну податкову систему. Коли база оподаткування не є уніфікованою, то ТНК можуть скористатися відмінностями в податкових законодавствах різних країн. Наприклад, ТНК може отримати позику в країні з високими податками для фінансування інвестицій в країні з низькими податками. Це збільшить прибутки ТНК, тоді як місцевий бізнес не матиме таких можливостей.
Альтернативою попереднім податковим стимулам є прискорене списання інвестицій у формі:
- прискореної амортизації
- зменшення оподатковуваного прибутку на певний процент інвестиційних витрат
- податкового інвестиційного кредиту, що дозволяє компаніям зменшувати податки на встановлений процент інвестиційних витрат
Перевагами такої альтернативи є:
1.Інвестиційні відрахування коштують урядові менше, ніж податкові канікули чи загальне зменшення податкових ставок
2.Інвестиційні податкові відрахування для капіталу з тривалим строком використання (споруди, машини, обладнання) заохочують інвестиції, що можуть бути прибутковим протягом багатьох років. Тобто відрахування стимулюють довгострокове інвестиційне планування.
3.З інвестиційними податковими відрахуваннями компанія одержує доходи від зниження податкових ставок в результаті інвестицій. Податковий стимул має чітке спрямування – заохочувати інвестиції, а не створювати нові компанії.
Однак існує і ряд певних недоліків:
1.Якщо інвестиційні податкові відрахування не відшкодовуються, то існуючі компанії дістають вигоди у повному розмірі, тоді як нові фірми мають спочатку отримати достатній прибуток перед використанням відрахувань. Проекти з тривалим періодом розгортання потрапляють у невигідне становище порівняно з тими, що швидко починають отримувати доходи.
2.До певних типів капіталу, зокрема – до запасів, відрахування не застосовуються, то галузі в яких інтенсивно використовуються запаси, потрапляють у невигідне становище.
На мою думку, найефективнішим підходом до податкового стимулювання іноземних інвестицій в економіку нашої держави, слід віднести прискорене списання інвестицій у формі: прискореної амортизації, зменшення оподатковуваного прибутку на певний процент інвестиційних витрат та податкового інвестиційного кредиту.
Ця альтернатива є найбільш прийнятною на сьогодні завдяки її чіткому спрямуванню на певний вид діяльності, а саме: нарощування виробничих потужностей. Крім того, відрахування стимулюють довгострокове інвестиційне планування. Не менш важливим є те, що інвестиційні відрахування коштують урядові менше, ніж податкові канікули чи загальне зменшення податкових ставок. Цільове використання відрахувань зменшує відплив капіталу, а також заохочує нові інвестиції замість надання несподіваних прибутків власникам наявного капіталу, як це відбувається при зниженні ставок оподаткування.
Стратегічні орієнтири підвищення інвестиційної привабливості Київської області
Важливу роль у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіону відіграє рівень його інвестиційного потенціалу, що залежить від обсягів інвестиційної діяльності та її результатів. Незадовільний стан фінансового забезпечення області потребує пошуку та залучення фінансових ресурсів із-за кордону, які дозволять покрити дефіцит у внутрішніх ресурсах, сприятимуть прискоренню євро інтеграційних процесів та підвищенню зовнішньоекономічної активності. Основною метою при цьому буде визначення стратегічних орієнтирів щодо діяльності області з метою покращення рівня її інвестиційної привабливості.
Тобто, я пропоную основні напрями діяльності Київщини, які б дозволили чітко сформулювати основні пріоритетні напрямки роботи на шляху збільшення обсягів іноземних інвестицій.
1.Забезпечити економічну безпеку регіону. Цей напрям полягає у захисті вітчизняних товаровиробників та недопущенні іноземних інвесторів до керівництва конкурентоспроможними виробництвами. Основними заходами в рамках даної стратегії є залучення в інвестиційний процес внутрішніх джерел формування інвестиційних ресурсів, а надходження зовнішніх повинно бути зорієнтоване переважно на розвиток підприємств тих сфер економіки, що є недостатньо розвинені в регіоні через відсутність сировини, яку необхідно імпортувати. Вкладення іноземного капіталу в регіон забезпечить доступність до іноземної сировини та полегшить процес її надходження.
2.Стати ринковим лідером. Це передбачає завоювання значної частки внутрішнього та зовнішнього ринку товарів і послуг, дасть усі можливості забезпечення конкурентних переваг і досягнення високих результатів у напрямку поставки продукції на національний та іноземні ринки, що дозволяє формувати привабливий інвестиційний клімат для іноземних інвесторів з позицій швидкої окупності вкладених ресурсів. Основними заходами є: збільшення виробництв, які б використовували наявні в області ресурси з метою досягнення їх конкурентних переваг та збільшення обсягів реалізації продукції, робіт і послуг.
3.Максимізувати вигоди від надходження іноземного капіталу. Тобто, здійснення інвестицій у будь-якому із напрямів повинно максимально сприяти економічному, соціальному та екологічному розвитку області, зниженню рівня безробіття та зростанню доходів населення. Слід зауважити, що вкладення іноземного капіталу у підприємства, що не створюють нових робочих місць, а їх діяльність не забезпечує доходів до місцевих бюджетів або загрожує екологічній безпеці регіону, не є привабливим для інвесторів.
4. Мінімізувати ризики. Тобто, необхідна підтримка підприємств з боку органів місцевої влади, податкових та фінансових органів, що дозволить зменшити ризики, пов’язані з недоотриманням прибутків, і сприятиме виведенню частини доходів із тіньового сектора бізнесу. Основними заходами є: у випадках фінансової нестабільності суб’єкта господарювання необхідно надавати фінансову допомогу за рахунок бюджетних коштів, що зосереджуються у спеціальних фондах, або створювати окремі фонди грошових коштів, джерелом формування яких є доходи місцевого бюджету. У процесі залучення іноземного капіталу є необхідною допомога в оформленні документів та під час нарахування і сплати мита, проведення роз’яснювальної роботи щодо податкового законодавства в країні тощо.
5.Важливим також має бути розподіл наявних ресурсів у ті сфери економіки, що можуть забезпечити високий рівень рентабельності місцевих суб’єктів господарювання. Необхідно сприяти росту підприємств роздрібної (супермаркетів), оптової торгівлі, що дадуть змогу швидше реалізовувати інвестиційні продукти, а це в свою чергу забезпечуватиме збільшення доходів виробничих підприємств та ріст їх інвестиційних можливостей. Необхідно забезпечувати розвиток ринку товарів та послуг з метою росту попиту на робочу силу, що зменшить її відплив за кордон. Розвиток підприємств роздрібної та оптової торгівлі зумовить також ріст попиту на продукцію, а це сприятиме розвитку виробничих підприємств, які її поставляють, та стимулюватиме іноземних інвесторів здійснювати інвестиції у ті види діяльності, які розвиваються на низькому рівні.
6.Необхідно інтенсивно використовувати ресурси (фінансові, трудові) з метою спрямування їх на інвестиційні цілі та розвиток промислових підприємств. Основними заходами є: розвиток фінансово-кредитних інститутів, які б змогли залучати вільні кошти населення і акумулювати в інвестиційні ресурси; забезпечувати спрямування прибутків підприємств на фінансування інвестиційної діяльності та зниження їх частки, що споживається, у вигляді дивідендів; сприяти зниженню рівня міграції населення через забезпечення їх робочими місцями; модернізація виробничих потужностей, що дасть змогу збільшити рентабельність місцевих підприємств і сприятиме росту конкурентних переваг продукції, а це в свою чергу забезпечуватиме нарощення експортного та фінансового потенціалів вітчизняних підприємств, що є вагомим у процесі розвитку та становлення на ринку. Інтенсивне використання внутрішніх ресурсів забезпечить ріст рівня інвестиційної привабливості області та стимулюватиме іноземних інвесторів вкладати кошти.
7. Використовувати робочу силу як основний чинник інвестування. Тобто, необхідним є сприяння підвищення кваліфікації працівників, збільшення частки населення з вищою освітою, зменшення темпів міграції населення. Основний акцент треба зробити на розвитку трудомістких виробництв, що є привабливим для іноземних інвесторів, які мають бажання вкладати кошти у виробництва, функціонування яких залежить від наявності трудових ресурсів.
8. Нарощувати економічний потенціал: створення нових підприємств у регіоні, модернізація виробничих потужностей існуючих суб’єктів господарювання, що дозволить наростити матеріально-технічні ресурси області, забезпечити ріст трудового потенціалу. Це сприятиме покращенню інвестиційного клімату та залучення іноземних коштів у необхідних розмірах.
9. Органам місцевої влади треба розробити комплекс заходів, які дозволятимуть зацікавити інвестора у регіональних об’єктах інвестування та отриманню ним віддачі на вкладенні фінансові ресурси. Важливим є надання дозволів на використання природних ресурсів у досягненні інвестиційних цілей, знижок у сплаті за використання паливно-енергетичних ресурсів у перші роки функціонування підприємств, розвиток яких сприятиме росту економічних показників регіону. З боку існуючих в регіоні підприємств необхідно розробляти інвестиційні проекти з наперед обумовленим терміном їх окупності та визначеними показниками ефективності використання інвестиційних ресурсів.
Наведені вище заходи пропонується використати у галузях Київської області, які мають важливе значення для забезпечення життєдіяльності економіки. До них відносяться: промисловість будівельних матеріалів, машинобудування, металообробка, приладобудування, електронна, електроенергетична, хімічна, нафтохімічна галузі, а також порівняно нові для області виробництва – мікробіологічне та картонно-паперове. Це дозволить покращити рівень інвестиційної привабливості даних виробництв, збільшить обсяги продукції, що випускається, кількість робочих місць. Отже, можна зробити висновок, що для забезпечення інвестиційного розвитку Київської області, для підвищення рівня її інвестиційної привабливості, важливо провести ряд стимулюючих та відтворювальних процесів, які б забезпечили зацікавленість інвестора у фінансуванні коштів в підприємства області. Запропоновані заходи допоможуть сформувати інвестиційну привабливість регіону щодо вкладення іноземних інвестиційних ресурсів, дадуть змогу визначати необхідність залучення іноземного капіталу в контексті його впливу на забезпечення обраних стратегічних орієнтирів інвестиційного розвитку, також сприятимуть швидким темпам досягнення цілей за наперед обумовленими орієнтирами.
Висновки
При написанні випускної кваліфікаційної роботи мною були досліджені прямі іноземні інвестиції, які залучаються в економіку України, напрями інвестиційної діяльності держави, стан інвестиційного клімату як країни в цілому, так і окремих її регіонів.
При визначенні теоретичних засад залучення інвестиційних коштів, було з’ясовано, що на даному етапі інвестиційна політика держави перебуває у стані активного впровадження. Однак, існує ряд негативних факторів, які впливають на прискорення цього процесу – це недосконалість судової гілки влади, корпоративного управління,земельних відносин, функціонування аграрного ринку, фондового ринку, банківської системи.
Тобто, держава має забезпечити цілеспрямовану інвестиційну політику для розвитку всіх сфер діяльності країни. Врешті-решт, інвестиційна політика покликана сформувати у державі сприятливий інвестиційний клімат, який є необхідним елементом стабілізації економіки в найближчі часи на Україні.
На сьогодні в умовах світової фінансової кризи внутрішніх інвестиційних ресурсів катастрофічно не вистачає. Тому галузі держави в певній мірі потребують залучення іноземних коштів. Однак, обсяги іноземних інвестицій не відповідають тій нормі, яка забезпечує нормальне функціонування держави (за підрахунками експертів, річний обсяг інвестицій до країни протягом року має дорівнювати 20 млрд. дол. США,при тому, що в Україні такий обсяг за останні три роки становить лише 4 млрд. дол.). Однак, з кожним роком спостерігається позитивна тенденція з боку збільшення кількості коштів, які залучаються до України. Крім того, проведення фінальної частини чемпіонату світу з футболу «Євро-2012» підвищує рівень інвестиційної привабливості держави, що дає надію на покращення економічної ситуації.
Що стосується регіонів, то тут ситуація досить суперечлива. Рівні інвестиційної привабливості, а отже, і обсяги інвестицій розподіляються досить нерівномірно. Так, найпривабливішим регіоном залишається Київ, оскільки він є столицею Європейської держави. Тут обертається значна готівкова маса країни, активно розвивається ринкова інфраструктура, досягнуто помітного зростання промислового виробництва, з кожним роком поліпшується тенденції будівництва і розвитку транспорту.
Тому основну увагу у дипломній роботі присвячено саме Києву та Київській області – основним напрямам політики, які мають забезпечити покращення рівня інвестиційної привабливості столиці.
Так, Головним управлінням промисловості, транспорту та зв’язку було складено програму інвестиційного розвитку регіону на 2010-2012 роки, головним завданням якої є формування сприятливих умов для поліпшення інвестиційного клімату, активізацію інвестиційних процесів для залучення вітчизняних та іноземних інвестиційних ресурсів у розвиток економіки та соціальної сфери області.
Враховуючи те, що область має дефіцит фінансових ресурсів, але разом з тим володіє промисловим потенціалом, відносно розвиненою інфраструктурою, має висококваліфіковану робочу силу та вигідне географічне положення, залучення інвестицій для розвитку її економіки є дуже важливим і виконання комплексу заходів дасть можливість досягнути поставленої мети.
Також було запропоновано альтернативні шляхи вдосконалення механізму залучення інвестицій: податкові канікули, низькі податкові ставки, прискорена амортизація основних фондів, зменшення оподатковуваного прибутку на суму інвестицій чи використання податкового інвестиційного кредиту.
Однак, на мою думку, найефективнішим підходом до податкового стимулювання іноземних інвестицій в економіку нашої держави, слід віднести прискорене списання інвестицій у формі: прискореної амортизації, зменшення оподатковуваного прибутку на певний процент інвестиційних витрат та податкового інвестиційного кредиту.
Ця альтернатива є найбільш прийнятною на сьогодні завдяки її чіткому спрямуванню на певний вид діяльності, а саме: нарощування виробничих потужностей. Крім того, відрахування стимулюють довгострокове інвестиційне планування. Не менш важливим є те, що інвестиційні відрахування коштують урядові менше, ніж податкові канікули чи загальне зменшення податкових ставок. Цільове використання відрахувань зменшує відплив капіталу, а також заохочує нові інвестиції замість надання несподіваних прибутків власникам наявного капіталу, як це відбувається при зниженні ставок оподаткування.
Також мною були сформульовані основні стратегічні орієнтири підвищення рівня інвестиційної привабливості Київської області:
1.Забезпечити економічну безпеку регіону
2.Стати ринковим лідером.
3.Максимізувати вигоди від надходження іноземного капіталу.
4. Мінімізувати ризики.
5.Важливим також має бути розподіл наявних ресурсів у ті сфери економіки, що можуть забезпечити високий рівень рентабельності місцевих суб’єктів господарювання.
6. Інтенсивно використовувати ресурси (фінансові, трудові) з метою
7. Використовувати робочу силу як основний чинник інвестування.
8. Нарощувати економічний потенціал
9. Органам місцевої влади треба розробити комплекс заходів, які дозволятимуть зацікавити інвестора у регіональних об’єктах інвестування та отриманню ним віддачі на вкладенні фінансові ресурси.
Запропоновані заходи допоможуть сформувати інвестиційну привабливість регіону щодо вкладення іноземних інвестиційних ресурсів, дадуть змогу визначати необхідність залучення іноземного капіталу в контексті його впливу на забезпечення обраних стратегічних орієнтирів інвестиційного розвитку, також сприятимуть швидким темпам досягнення цілей за наперед обумовленими орієнтирами.
На мій погляд, реалізація зазначених концептуальних положень повинна сприяти встановленню партнерських стосунків української держави із зарубіжними інвесторами та усвідомленої взаємоповаги економічних інтересів,цінностей та пріоритетів.
Список використаної літератури
Інвестологія: наука про інвестування : навч. посібник / за ред. д-ра екон. наук, проф. С.К. Реверчука. – К. : Атака, 2007. – 264 с.
Державний комітет статистики України.[Електронний ресурс] Режим доступу: www.ukrstat.gov
Федоренко В.Г., Проценко Т.О., Солдатенко В.В., Степанов Д.В. Економічні та організаційно-правові аспекти іноземних інвестицій в Україні : монографія. – Ірпінь : Національна академія ДПС України, 2004. – 398 с.
Закон України «Про режим іноземного інвестування». Відомості Верховної Ради України, №19,1996 р.
Закон України «Про господарські товариства». Відомості Верховної Ради України. № 1576-ХІІ, 1991 р.
Батура О.В., Комарова К.В. Іноземні інвестиції: монографія. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2002. – 179 с.
Денисенко М.П. Основи інвестиційної діяльності: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Алеута, 2003. – 338 с.
Макогон Ю. В., Орехова Т. В. Транснациональные корпорации. – Донецк: ДонНУ, 2003.
Ромашко О. Ю. Регулювання міжнародних фондових ринків: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2000.
Швайка Л.А. державне регулювання економіки: Навч. посіб. – К.: Знання, 2006. – 435 с.
Солдатенко В.В. Моніторинг інвестиційних можливостей прямих іноземних інвестицій в Україні// Інвестиції: практика та досвід: Аналіз.Прогнози.Коментар.-№10.-2005.-с.22-30
Пирог О.В. Іноземні інвестиції як фактор економічного зростання України//Економіка промисловості.-2005.-№1.-с.87-91
Розробка державної політики. Аналітичні записки//Вдосконалення механізму залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України, О.Шараєнко-2009р.
Музиченко А.С. Державне регулювання інвестиційної діяльності.-К.:Наук, світ,2006.-345с.
Закон України «Про захист іноземних інвестицій в Україні». Відомості ВРУ. №1540а-ХІІ, 1991, ст.616
Указ Президента «Питання Палати незалежних експертів з питань іноземних інвестицій».№1071/2001 від 13.11.2001р.
Рада інвесторів при Кабінеті Міністрів України. [Електронний ресурс]. Режим доступу www.eba/ua/services/lobbying/info/inv_council
Дані рейтингового дослідження «Бізнес 2010». Режим доступу: www.doingbusiness
Детюк Т.Г. Інвестиційний клімат в Україні// Економіка і держава-2009-№1-с.31-34
Лазебник Л.Л. Інвестиційний клімат та економічна мотивація іноземного інвестування в Україні//Фінанси України.-2007.-№4-с.82-88
Матвієнко П.В. Покращення інвестиційного клімату – пріоритетне завдання державного управління //Інвестиції: практика та досвід. – 2007. – № 1. – С. 10.
Інвестиційна політика в Україні на регіональному рівні / І. Баранецький, П.Вдович, Ю. Григоренко. — К.: Інститут Реформ. — 2003. — 88 с.
Галасюк В.Інвестиційний потенціал України: погляд у майбутнє [Електронний ресурс].-Режим доступу: www.day.kiev/
Волинець В.В. Іноземні інвестування в умовах інтеграції у світову економіку// Актуальні проблеми економіки. 2006 р., № 8.
Правик Ю.М. Стратегічні напрями залучення і використання іноземних інвестицій // Інвестиції:практика та досвід. – 2006. – № 18. – С. 26.
Губський Б. В. Проблеми міжнародного інвестування в Україні.//Економіка України.- 2008 - №1, с.22-28
Міністерство економіки України. [Електронний ресурс]. Режим доступу www.me.gov
Нова програма підготовки до фінальної частини чемпіонату світу з футболу «Євро-2012».Режим доступу www.zaxid
Прогнозні показники надходження прямих іноземних інвестицій в Україну.[ Електронний ресурс]. Режим доступу www.rbc/ukr/news
Український погляд. [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.ukrpohliad/news.php/news/3498
Мамуль Л.О., Чернявська Т.А. Нові методичні підходи до аналізу інвестиційної привабливості регіонів // Вісник економічної науки України. – 2007. – №1 (7). – С. 83–89.
Карпінський Б. Інвестиційна привабливість та ризик регіону: методи оцінки // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 2000. - № 8.
Міністерство Фінансів України// Україна: перспективи розвитку-2009-№20-с.15
Конкурентні переваги територій у боротьбі за інвестиції//Інститут реформ.-2004.-Випуск 4.-42с.
Майорова Т. В. Інвестиційна діяльність: Навчальний посібник. – Київ: «Центр навчальної літератури», 2004. – 376с.
Програма залучення інвестицій та поліпшення інвестиційного клімату в Київській області на 2010-2012 роки. Дані Головного управління промисловості, транспорту та зв’язку Київської облдержадміністрації
Пригожина А.П. // Ділова Україна-2009-№9
Данилишин Б. Другої хвилі кризи не буде// «День»-2009-№136
Урядовий портал органів виконавчої влади України. Кабінет Міністрів України. Електронний ресурс. Режим доступу www.kmu.gov
Самофалов В.Що стримує залучення іноземних інвестицій//Урядовий кур’єр.-2006.-травень-№85.-с
ДОДАТКИ
Додаток А
до Програми залучення інвестицій та поліпшення інвестиційного клімату в Київській області на 2010-2012 роки
Заходи щодо реалізації Програми залучення інвестицій та поліпшення інвестиційного клімату в Київській області на 2010-2012 роки
| № з/п | Зміст заходів | Виконавці | Термін виконання |
Обсяги і джерела фінансування, тис. грн |
|||||||||
|
Всього/ джерело |
В т.ч. по роках | ||||||||||||
| 2010 | 2011 | 2012 | |||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | ||||||
| 1.Створення сприятливих умов для активізації та розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності в Київській області | |||||||||||||
| 1.1 | Розробка та затвердження Положення про обласний інвестиційний фонд Київської обласної ради для підтримки інноваційно-інвестиційної діяльності області |
Головні управління фінансове та економіки; райдержадміністрації; Міськвиконкоми (міст обласного значення) |
I півріччя 2010 року | За кошти обласного цільового фонду | За окремим планом | За окре-мим планом | За окре-мим планом | ||||||
| 1.2 | Запровадження механізму надання грошової допомоги за рахунок інвестиційного фонду щодо стимулювання створення інноваційних центрів, бізнес-інкубаторів, технологічних парків для спрямування інвестиційних ресурсів в розвиток інноваційних проектів. | Головне управління економіки; облдержадміністрації;міськвиконкоми (міст обласного значення) | Постійно | За кошти обласного цільового фонду | За окре-мим планом | За окре-мим планом |
За окре-мим планом |
||||||
| 1.3 | Запровадження механізму надання консультативної та фінансової допомоги за рахунок інвестиційного фонду у підготовці організаційних питань щодо створення територіальних громад. |
Головне управління економіки; райдержадміністрації; Міськвиконкоми (міст обласного значення) |
Постійно | За кошти обласного цільового фонду | За окре-мим планом | За окре-мим планом | За окре-мим планом | ||||||
| 1.4 | Запровадження механізму щодо сприяння створенню кластерних об’єднань у галузях пріоритетного розвитку економіки області через проведення конференцій, семінарів, круглих столів за участю керівників підприємств області та підприємців за рахунок інвестиційного фонду. | Головні управління економіки, праці і соціального захисту населення; райдержадміністрації; Міськвиконкоми (міст обласного значення) | Постійно | За кошти обласного цільового фонду | За окре-мим планом | За окре-мим планом | За окре-мим планом | ||||||
| 1.5 | Запровадження механізму надання грошових премій за рахунок інвестиційного фонду для стимулювання інвесторів за створення н6ових робочих місць у районах та містах області з високим рівнем безробіття. |
Головне управління економіки; райдержадміністрації; Міськвиконкоми (міст обласного значення) |
Постійно | За кошти обласного цільового фонду | За окре-мим планом | За окре-мим планом | За окре-мим планом | ||||||
| 1.6 | Сприяння заохоченню інвесторів до внесення у статутні фонди підприємств нових високотехнологічних машин і обладнання та внести в установленому порядку відповідні пропозиції. |
Головне управління економіки; райдержадміністрації; Міськвиконкоми (міст обласного значення) |
Постійно | У межах власних коштів | - | - | - | ||||||
| 1.7 | Сприяння розвитку інститутів спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) щодо створення умов для більш широкої участі венчурних фондів у фінансуванні інноваційної діяльності |
Головне управління економіки; райдержадміністрації; Міськвиконкоми (міст обласного значення) |
Постійно | У межах власних коштів | - | - | - | ||||||
| 1.8 | Застосування заходів щодо створення електронних реєстрів податкових накладних, відповідної автоматизованої системи та запровадження аналітичних процедур для зменшення кількості виїзних перевірок обґрунтованості вимог щодо відшкодування з Державного бюджету України сум ПДВ. | Державна податкова адміністрація в Київській області; головне управління економіки | Постійно | У межах власних коштів | - | - | - | ||||||
| 1.9 | Удосконалення порядку проведення реєстрації іноземних інвестицій у процесі здійснення інвестиційної діяльності, в тому числі при реінвестуванні та поверненні інвестицій. | ГУ економіки облдержадміністрації | Постійно | У межах власних коштів | - | - | - | ||||||
| 2. Комплексні заходи щодо забезпечення інвестиційного розвитку економіки Київської області | |||||||||||||
| Промисловий та агропромисловий комплекс | |||||||||||||
| 2.1 | Розробка інвестиційних програм розвитку господарств та підприємств агропромислового комплексу | ГУ житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу, економіки; райдержадміністрації, міськвиконкоми (міст обласного значення) | Постійно | У межах кошторису виконавців | - | - | - | ||||||
| 2.2 | Сприяння розвитку лізингу, стосовно вдосконалення процедур, пов’язаних з укладенням та виконанням договорів міжнародного лізингу основних виробничих фондів. | ГУ економіки, промисловості, транспорту та зв’язку; райдержадміністрації, міськвиконкоми (міст обласного значення) | Постійно | У межах кошторису виконавців | - | - | - | ||||||
| 2.3 | Сприяння розвитку переробної промисловості в містах та районах області шляхом залучення інвестицій та механізмів кредитування, лізингу для переоснащення існуючих виробництв та будівництва нових. | ГУ економіки, агропромислового розвитку; райдержадміністрації, міськвиконкоми (міст обласного значення) | Постійно | У межах кошторису виконавців | - | - | - | ||||||
| 2.4 | Формування бази даних та розвиток ринку земель сільськогосподарського призначення для створення спільних сільськогосподарських підприємств з іноземними інвестиціями | ГУ економіки; райдержадміністрації, міськвиконкоми (міст обласного значення) | Постійно | У межах кошторису виконавців | - | - | - | ||||||
| 2.5 | Сприяння
залученню
інвестицій
у будівництво
нових
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты: | ||||||||||||