Статистичний облік природних ресурсів в Україні
;
;
.
Визначаємо середню продуктивність для кожної групи (т/км):
;
;
;
.
Визначаємо середній процент використання автомобілів по групам:
;
;
;
.
Отримані дані заносимо в таблицю.
Таблиця 3.3
|
Групи за к-тю вантажних авто мобілів |
Елементи | Загальна к-ть | Питома вага, % | Середня к-ть вантажівок на одне АТП | Середня продуктивність | Середній % ви користання вантажівок | ||
| К-ть вантажних авто мобілів | Коефіцієнт викорис тання вантаж івок | Виробіток на 100 машинотон, т/км | ||||||
| [20;32) | 20,23,25,29,23,29 | 64,72,61,69,62,61 | 138,167,145,140,139,132 | 6 | 21,4 | 25 | 144 | 65 |
| [35;50) | 46,48,36,46,41,44,48,46 | 69,65,67,63,64,72,61,66 | 156,124,145,156,144,145,140,159 | 8 | 28,6 | 44 | 146 | 66 |
| [50;65) | 59,56,62,52,50,60 | 78,66,80,77,68,66 | 162,162,191,148,132,144 | 6 | 21,4 | 57 | 157 | 73 |
| [65;80] | 67,70,76,80,67,70,77,70 | 77,68,70,70,62,60,78,71 | 198,162,132,182,139,182,159,148 | 8 | 28,6 | 72 | 163 | 70 |
| Всього | 28 | 28 | 28 | 28 | 100 | |||
Отже, найбільш продуктивним є АТП третьої групи, оскільки середня продуктивність по даній групі найвища. Найбільшу питому вагу в загальній кількості АТП займають підприємства другої та четвертої групи (їх кількість найбільша – 28,6). Найнижчий відсоток використання вантажівок в першій групі (65%), також в даній групі найменша середня кількість вантажівок (25).
Використовуючи результати попереднього групування і утворивши групи АТП за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів, здійснимо комбінаційний розподіл АТП за кількістю автомобілів і коефіцієнтом використання.
Розмір інтервалу за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів обчислюємо за формулою:
,
Xmax = 80;
Xmin = 60;
n = 4.
.
Таблиця 3.4.
| Групи за кількістю вантажних автомобілів | Групи за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів | Загальна кількість | |||
| [60;65) | [65;70) | [70;75) | [75;80] | ||
| [20;35) | 64,61,62,61 | 69 | 72 | 6 | |
| [35;50) | 63,64,61 | 69,65,67,66 | 72 | 8 | |
| [50;65) | 66,68,66 | 78,80,77 | 6 | ||
| [65;80] | 62,60 | 68 | 70,70,71 | 77,78 | 8 |
| Всього | 9 | 9 | 5 | 5 | 28 |
3.2. Завдання 2
За результатами типологічного групування розрахувати:
1) середню кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності і для кожної групи окремо;
2) моду і медіану за допомогою формул і графічно;
3) показники варіації кількості вантажних автомобілів: розмах варіації, середнє лінійне і квадратичне відхилення, загальну дисперсію трьома методами; коефіцієнт осциляції, квадратичний коефіцієнт варіації; групові дисперсії виробітку на 100 машинотон та середню з групових дисперсій, міжгрупову і загальну дисперсії за цією ж ознакою та за правилом складання дисперсій перевірити рівність суми середньої з групових і міжгрупової дисперсій загальній; коефіцієнт детермінації, емпіричне кореляційне відношення, дисперсію долі автотранспортних підприємств третьої групи.
Зробити висновки.
Обчислюємо середню кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності і для кожної групи окремо за формулою середньої арифметичної простої

кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності:
.
Для кожної групи окремо:
;
;
;
.
2) Шукаємо моду і медіану за допомогою формул і графічно:
Таблиця 3.5.
| Mo1, Me | Mo2 | ||||
| Групи за кі-тю вантажівок | [20;35) | [35;50) | [50;65) | [65;80] |
|
| Загальна кількість елементів (f) | 6 | 8 | 6 | 8 | 28 |
| Сер. Інтервал (х) | 27,5 | 42,5 | 57,5 | 72,5 | |
| xf | 165 | 340 | 345 | 580 | 1428,2 |
| f кумулятивна частота | 6 | 14 | 20 | 28 |
Шукаємо середній інтервали на проміжках за формулою середньої арифметичної простої:
:
;
;
;
.
Шукаємо f кумулятивне на кожному з проміжків:
;
;
;
.
Мода – це варіанта, яка найчастіше зустрічається в ряді розподілу.
Медіана – це варіанта, яка ділить ряд розподілу на дві рівні частини.
При розрахунку моди (Мо) і медіани (Ме) в інтервальному ряді користуються формулами:
,
Де хМо – мінімальна межа модельного інтервалу;
IМо – величина модельного інтервалу;
fМо-1 – частина інтервалу, який передує модальному;
fМо+1 – частина наступного за модальним інтервалом.
,
Де хМе – початкове значення медіанного інтервалу;
іМе – величина медіанного інтервалу;
- сума часток
ряду;
SМе-1 – сума накоплених часток в інтервалах, які передують медіанному;
fМе – частота медіанного інтервалу.
Модою в дискретному варіаційному ряді буде варіанта, що має найбільшу частоту. В даному випадку буде дві моди (8; 8):
;
;
Для знаходження
медіани в дискретному
варіаційному
ряді потрібно
суму частот
поділити пополам
(
).
.

Рис. 3.2. Графічне зображення моди.

Рис. 3.3. Графічне зображення медіани
Для обчислення показників варіації кількості вантажних автомобілів складемо наступну таблицю:
Таблиця 3.6.
| Групи за к-тю вантажівок |
Загальна к-ть елементів f |
Середи на інтер валу Х |
Розрахункові дані | |||||
| Х2 | Х2f | Xf |
|
|
|
|||
| [20;35) | 6 | 27,5 | 756,25 | 4537,5 | 165 | 23,6 | 141,6 | 3341,76 |
| [35;50) | 8 | 42,5 | 1806,25 | 14450 | 340 | 8,6 | 68,8 | 591,68 |
| [50;65) | 6 | 57,5 | 3306,25 | 19837,5 | 345 | 6,4 | 38,4 | 245,76 |
| [65;80] | 8 | 72,5 | 5256,25 | 42050 | 580 | 21,4 | 171,2 | 3663,68 |
| Разом | 28 | 80875 | 1430 | 60 | 420 | 7842,88 | ||
Використовуючи дані таблиці визначаємо:
Розмах варіації – це різниця між найбільшим і найменшим значенням ознаки. Характеризує межі в яких змінюється значення ознаки.
![]()
.
Середнє лінійне відхилення:

Загальну дисперсію трьома методами:
І метод – як квадрат середніх квадратичних відхилень:

ІІ метод – як різницю квадратів:

ІІІ метод - метод моментів:
;
де
;
;
А – середина
інтервалу
(варіанта), якій
відповідає
найбільша
частота, (тобто
між числами
42,5 та 57,5):
![]()
і – величина
інтервалу:
.
Отже:
;
;
![]()
Середнє квадратичне відхилення:
![]()
Коефіцієнт осциляції:
![]()
Квадратичний коефіцієнт варіації:
![]()
Оскільки Vσ=33%, то сукупність є однорідною, а середня – типовою.
Для обчислення групових дисперсій на 100 машинотон, сформуємо таблицю.
Таблиця 3.7.
| Групи за к-тю вантажівок | Середній коефіцієнт використання вантажівок | Кількість вантажівок | Розрахункові дані | |||
| x | xf |
|
|
|||
| 20 – 35 | 60 – 65 | 4 | 62,5 | 250 | -2,5 | 25 |
| 65 – 70 | 1 | 67,5 | 67,5 | 2,5 | 6,25 | |
| 70 – 75 | 1 | 72,5 | 72,5 | 7,5 | 56,25 | |
| 75 – 80 | 0 | 77,5 | 0 | 12,5 | 0 | |
| Разом | 6 | 390 | 87,5 | |||
| 35 – 50 | 60 – 65 | 3 | 62,5 | 187,5 | -3,75 | 42,18 |
| 65 – 70 | 4 | 67,5 | 270 | 1,25 | 6,25 | |
| 70 – 75 | 1 | 72,5 | 72,5 | 6,25 | 39,06 | |
| 75 – 80 | 0 | 77,5 | 0 | 11,25 | 0 | |
| Разом | 8 | 530 | 87,5 | |||
| 50 – 65 | 60 – 65 | 0 | 62,5 | 0 | -10 | 0 |
| 65 – 70 | 3 | 67,5 | 202,5 | -5 | 75 | |
| 70 – 75 | 0 | 72,5 | 0 | 0 | 0 | |
| 75 – 80 | 3 | 77,5 | 232,5 | 5 | 75 | |
| Разом | 6 | 435 | 150 | |||
| 65 – 80 | 60 – 65 | 2 | 62,5 | 125 | -8,125 | 132,03 |
| 65 – 70 | 1 | 67,5 | 67,5 | -3,125 | 9,76 | |
| 70 – 75 | 3 | 72,5 | 217,5 | 1,875 | 10,54 | |
| 75 – 80 | 2 | 77,5 | 155 | 6,875 | 94,53 | |
| Разом | 8 | 565 | 246,875 | |||
Шукаємо середину інтервалу на проміжках за формулою середньої арифметичної простої та заносимо значення в таблицю 3.7:
:
;
;
;
.
Розраховуємо середній коефіцієнт використання вантажівок для всієї сукупності:
![]()
Розраховуємо
середній коефіцієнт
використання
вантажівок
для кожної
групи (
):
;
;
;
.
Обчислюємо внутрішньогрупову дисперсію використовуючи розрахункові дані, за формулою:

;
;
;
.
Тоді середня з внутрішньогрупових дисперсій:
.
Розраховуємо міжгрупову дисперсію за формулою:

.
Обчислимо загальну дисперсію як суму розрахункових дисперсій за формулою:
![]()
.
Перевіримо отримані результати, обчисливши загальну дисперсію як середньозважену:
.
Обчислимо коефіцієнт детермінації за формулою:
![]()
![]()
Це означає, що 26,48% загальної дисперсії виробітку обумовлено кількістю вантажних автомобілів, а решта 73,52% обумовлено дією інших факторів.
Обчислимо емпіричне кореляційне відношення за формулою:

![]()
Розрахуємо дисперсію частки автотранспортних підприємств третьої групи.
Частка підприємств третьої групи складає:
![]()
![]()
Тоді дисперсія:
![]()
![]()
3.4. Завдання 3
А. Варіант відповідає номеру теми теоретичного розділу (73).
Маємо наступні дані про виробництво основних видів продовольчих товарів на душу населення в Україні:
Таблицю 3.8. Виробництво продовольчих товарів в Україні, кг.
| № | Вид продукції | n-4 | n-3 | n-2 | n-1 | N |
| 73 | Паштет свинний | 8,5 | 9,8 | 8,6 | 8,0 | 7,3 |
Примітка: n – поточний рік.
Розрахуйте для ряду динаміки, який відповідає вашому варіанту:
середнє значення рівня ряду;
за ланцюговою і базисною схемами аналітичні показники ряду динаміки: абсолютні прирости, коефіцієнти зростання, темпи зростання, темпи приросту, абсолютні значення одного проценту приросту;
середні узагальнюючі показники ряду динаміки: середній абсолютний приріст, середній коефіцієнт і темп зростання, середній темп приросту, середнє абсолютне значення одного проценту приросту.
За результатами розрахунків зробіть висновки.
Зробіть динамічний ряд графічно (лінійний графік або стовпчикова діаграма).
Розраховуємо середнє значення рівня ряду за формулою середньої арифметичної простої:
:
![]()
За ланцюговою і базисною схемами обчислюємо аналітичні показники ряду динаміки:
– абсолютні прирости:
базисний:
:
;
;
;
.
ланцюговий:
:
;
;
;
.
– коефіцієнти зростання:
базисний:
:
;
;
;
.
ланцюговий:
:
;
;
;
.
– темпи
зростання:
![]()
базисний: T2=1.1529*100%=115,29% T3=1.0117*100%=101,17%
T4=0.9411*100%=94,11% T5=0.8588*100%=85,88%
ланцюговий: Т2=1.1529*100%=115,29% Т3=0.8775*100%=87,75%
Т4=0.9302*100%=93,02% Т5=0.9125*100%=91,25%
– темпи приросту: K=T-100%
базисний: K2=115.29-100=15.29% K3=101.17-100=1.17%
K4=94.11-100= -5.89% K5=85.88-100= -14.12%
ланцюговий: K2=115.29-100=15.29% K3=87.75-100= -12.25%
K4=93.02-100= -6.98% K5=91.25-100= -8.75%
– абсолютні значення одного проценту приросту:
A2=0.085% A3=0.098%
A4=0.086% A5= 0.08%
Розраховуємо
середні узагальнюючі
показники
ряду