Xreferat.com » Рефераты по экономике » Аналіз соціально-економічного розвитку міста Рівне

Аналіз соціально-економічного розвитку міста Рівне

видатків обумовлені цілим рядом факторів, природою і функцією, рівнем соціально економічного розвитку і т.д. Всі видатки бюджету проявляються через конкретні види, які можуть характеризуватися з якісної і кількісної сторони.

Основу галузевого групування видатків складає поділ економіки на галузі і види діяльності. Виходячи з цього видатки у виробничій сфері поділяються за галузями: на розвиток промисловості, сільського господарства, виробництва, транспорту і зв’язку, торгівлі. У невиробничій сфері видатки бюджету поділяються на: видатки на освіту, культуру, охорону здоров’я, соціального забезпечення, тощо.

Видатки всіх бюджетів поділяються на поточні видатки та видатки розвитку. Всі доходи і видатки групуються в бюджеті згідно бюджетної класифікації. Бюджетна класифікація – це обов’язкове групування доходів і видатків бюджету за однорідними ознаками з чіткою системою розташування і присвоєння окремим підрозділам бюджету певних найменувань і порядкових номерів.


2. Аналіз соціально-економічних показників розвитку міста


Розрахункова частина другого розділу курсової роботи складається із наступних етапів:

1.Розраховуємо надходження коштів до місцевого бюджету від кожної галузі виробничої сфери, що передбачені планом роботи на рік. Для здійснення даних розрахунків використовуємо дані про плановий обсяг валової продукції підприємств кожної галузі та встановлений норматив відрахувань до місцевого бюджету. Отримані дані акумулюємо в таблицю 1.





Таблиця 1




Планова сума коштів, що надходять до бюджету міста за рік

Галузі виробничої сфери

Плановий обсяг валової продукції,млн.грн.

Норматив відрахувань в бюджет, %

Планова сума коштів, що надходять до бюджету, млн.грн.

Промисловість. Усього 1000 0,075

75

в т.ч.:


- паливно-енергетичний комплекс 320 0,075

24

- машинобудування 400 0,075

30

- легка промисловість 100 0,075

7,5

- обробна промисловість 180 0,075

13,5

Транспорт 400 0,075

30

Будівництво 210 0,075

15,75

Побутове обслуговування 380 0,075

28,5

Усього 1990 0,075

149,25


Планова сума коштів, що надходять до бюджету, млн.грн.

Аналіз соціально-економічного розвитку міста Рівне


З даної таблиці бачимо що надходження в бюджет від галузі будівництва становлять 15,75млн.грн. від галузі Побутового обслуговування 28,5млн.грн. від галузі

Транспорту 30млн.грн. від галузі паливно-енергетичного комплеку 13,5 млн.грн. від галузі машинобудування 30 млн.грн. від обробної промисловості 24 млн.грн.Це е позитивним наслідком адже ці надходження поповнюють місцеві бюджети.

2.Розраховуємо планові витрити на утримання соціальної сфери міста. При здійсненні цих розрахунків потрібно використати загальну планову суму надходжень до бюджету, яка розрахована на першому етапі виконання курсової роботи, норматив витрат на утримання кожної галузі соціальної сфери та чисельність населення. Результати заносимо в таблицю 2.






Таблиця2




Планова сума відрахувань на утримання галузей соціальної сфери
Галузі соціальної сфери Норматив відрахувань на утримання окремих галузей соціальної сфери,% Планова сума відрахувань на утримання окремих галузей соціальної сфери,млн.грн. Чисеьність населення міста, тис. чол. Планова сума відрахувань на утримання галузей соціальної сфери в розрахунку на 1 мешканця, грн./чол.
Освіта 55 82,05 270 303,9
Охорона здоров'я 17 25,4 270 94,1
Житлово-комунальне господарство 25 37,3 270 138,1
Культура 2 3 270 11,1
Фізкультура і спорт 1 1,5 270 5,6
Усього 100 149,25 270 552,8

З відси бачимо що найбільша планова сума відрахувань припадає на утримання освіти 303,9грн./чол., на охорону здоров’я припадає понад 94,1грню/чол., житлово-комунальне господарство 138,1грн./чол., культура 11,1грн./чол., фізкультура і спорт 5,6грн./чол.

3.Розраховуємо нормативні витрати на соціальні потреби мешканців міста. Для виконання цих розрахунків слід використати нормативи соціальних витрат на 1 мешканця та чисельність населення міста. Розрахунки зводимо в таблицю3.


Таблиця 3 Нормативні витрати на соціальні потреби

Галузі Чисельність населення міста, тис.чол. Нормативні соціальні витрати на одного мешканця, грн/чол. Сума нормативних витрат на соціальні потреби, тис.грн
Освіта 270 310 83,7
Охорона здоров'я 270 100 27
Житлово-комунальне господарство 270 140 37,8
Культура 270 15 4,05
Фізкультура і спорт 270 5 1,35
Усього 270 570 153,9

Аналіз соціально-економічного розвитку міста Рівне


Тут ми спостерігаємо наступні тенденції. Те що найбільшими витратами у соціальній сфері є освіта 83,7 тис.грн. і це означає що освіта для людей є найбільшим пріоритетом.

4. Визначаємо фактичне виконання плану виробництва продукції підприємствами галузей виробничої сфери. Для визначення фактичного обсягу валової продукції необхідно використати відсоток виконання планових завдань та плановий обсяг валової продукції. Отримані дані відобразимо в таблиці 4.


Таблиця 4 Обсяг валової продукції по галузях виробничої сфери

Галузі виробничої сфери Плановий обсяг валової продукції, млн.грн. Виконання планових завдань,% Фактичний обсяг валової продукції,млн.грн. Структура планового випуску продукції,% Частка участі галузі в загальному обсязі виробництва,%
Промисловість. Усього 1000 98,9 989,4 0,5 -0,5
в т.ч.:




- паливно-енергетичний комплекс 320 102 326,4 0,16 0,32
- машинобудування 400 98 392 0,2 -0,4
- легка промисловість 100 100 100 0,05 0
- обробна промисловість 180 95 171 0,09 -0,4
Транспорт 400 104 416 0,2 0,8
Будівництво 210 85 178,5 0,1 -1,5
Побутове обслуговування 380 90 342 0,19 -1,9
Усього 1990 96,8 1925,9 1 -3,2

Визначивши фактичне виконання плану виробництва продукції підприємствами галузей виробничої сфери ми бачимо що лише паливно-енергетичний комплекс і транспорт перевиконали своїй плановий осяг це на102% і104%,легка промисловість виконала свій плановий обсяг на100%,а решта не вклалися в плановий обсяг.

5. Розраховуємо фактичні надходження коштів до бюджету міста від кожної галузі виробничої сфери. Для визначення фактичних надходжень коштів до бюджету необхідно використати норматив відрахувань в бюджет та фактичний обсяг валової продукції, який розрахований в таблиці 4. Результати розрахунків зводимо в таблицю 5.


Таблиця 5. Фактична сума коштів, що надходить до бюджету міста за рік

Галузі виробничої сфери Фактичний обсяг валової продукції, млн.грн. Норматив відрахувань в бюджет,% Фактична сума коштів, що надходять до бюджету, млн.грн.
Промисловість. Усього в т.ч.: 989,4 0,075 74,2




- паливно-енергетичний комплекс 326,4 0,075 24,48
- машинобудування 392 0,075 29,4
- легка промисловість 100 0,075 7,5
- обробна промисловість 171 0,075 12,825
Транспорт 416 0,075 31,2
Будівництво 178,5 0,075 13,39
Побутове обслуговування 342 0,075 25,65
Усього 1925,9 0,075 144,4

На основі розрахунків бачимо що найбільша частка надходжень у бюджет надходить від транспортної галузі 31,2 млн.грн. наступним йде галузь машинобудування 29,4 млн.грн. за ним йде галузь пробутового обслуговування 25,65 млн.грн.тощо.такукількість відрахувань визначає їхній фактичний обсяг валової продукції та норматив відрахувань в бюджет.

6. Розраховуємо фактичні витрати на утримання соціальної сфери міста. Для визначення даних значень необхідно використати фактичну суму надходжень до місцевого бюджету, яка розрахована в таблиці 5, норматив витрат на утримання кожної галузі соціальної сфери та чисельність населення. Отримані дані зберемо в таблицю 6.


Таблиця 6. Фактична сума відрахувань на утримання галузей соціальної сфери міста протягом року

Галузі соціальної сфери Норматив відрахувань на утримання окремих галузей соціальної сфери,% Фактична сума відрахувань на утримання окремих галузей соціальної сфери,млн.грн. Чисельність населення міста, тис. чол. Фактична сума відрахувань на утримання галузей соціальної сфери в розрахунку на 1 мешканця, грн./чол.
Освіта 55 79,42 270 318,46
Охорона здоров'я 17 24,5 270 141,53
Житлово-комунальне господарство 25 36,1 270 94,34
Культура 2 2,89 270 23,59
Фізкультура і спорт 1 1,44 270 11,78
Усього 100 144,4 270 589,78

З відси бачимо що найбільша планова сума відрахувань припадає на утримання освіти 318,9грн./чол., на охорону здоров’я припадає понад 141,53 грн./чол., житлово-комунальне господарство 94,34 грн./чол., культура 23,59грн./чол., фізкультура і спорт 11,78грн./чол. Це значить що на освіту й де найбільше відрахувань.

7. Розраховуємо питому вагу виробленої продукції кожної галузі виробничої сфери в загальному обсязі валової продукції та абсолютних відхилень обсягів валової продукції, виготовленої підприємствами кожної виробничої галузі. Крім того, необхідно визначити абсолютні відхилення обсягів валової продукції, виготовленої підприємствами кожної виробничої галузі.


Таблиця 7. Показники, що характеризують виробництво продукції підприємствами галузей виробничої сфери в загальному обсязі валової продукції

Галузі виробничої сфери Плановий обсяг валової продукції Фактичний обсяг валової продукції Відхилення, млн.грн. Виконання планових завдань,%

млн. грн. % млн. грн. %

Промисловість. Усього в т.ч.: 1000 50 989,4 51 -10,6 98.94
- паливно-енергетичний комплекс 320 16 326,4 12 6.4 102.00
- машинобудування 400 20 392 20 -8 98.00
- легка промисловість 100 5 100 5 0 100.00
- обробна промисловість 180 9 171 8 -9 95.00
Транспорт 400 20 416 21 16 104.00
Будівництво 210 10 178,5 9 -31.5 85.00
Побутове обслуговування 380 19 342 17 -38 90.00
Усього 1990 100,00 1925,9 100,00 -64.1 96.78

Аналіз соціально-економічного розвитку міста Рівне


Визначивши фактичне виконання плану виробництва продукції підприємствами галузей виробничої сфери ми бачимо що лише паливно-енергетичний комплекс і транспорт перевиконали своій плановий осяг це на102% і104%,легка промисловість виконала свій плановий обсяг на100%,а решта не вклалися в плановий обсяг.

Це означає що більша частина галузей не виконала свій плановий обсяг валової продукції у повному обсязі з різних причин

8. Визначаємо відхилення фактичної суми відрахувань на забезпечення мінімальних, але достатніх умов для утримання соціальних потреб населення міста від планової. Для цього необхідно використати дані про планову та фактичну суму відрахувань на утримання галузей соціальної сфери, які розраховані в таблиці 2 і 6. Крім того, необхідно порівняти планову та фактичні суми відрахувань на утримання соціальної сфери з сумою опти-мальних нормативних витрат на соціальні потреби, які визначені в таблиці 3.

Необхідно також виконати розрахунки планових завдань по відрахуванню коштів на утримання кожної галузі соціальної сфери. Для цього слід використати дані про планову, фактичну та нормативну суму відрахувань на отримання кожної галузі соціальної сфери. Результати розрахунків зводимо в таблицю 8.


Таблиця 8 Розрахунок виконання планових та нормативних завдань щодо відрахувань в бюджет на утримання соціальної сфери.

Галузі виробничої сфери Планова сума відрахувань на утримання галузей соціальної сфери, млн.грн. Фактична сума відрахувань на утримання галузей соціальної сфери, млн.грн. Сума нормативних витрат на соціальні потреби, млн.грн. Виконання планових Виконання нормативних




завдань Завдань




% Відхилення % Відхилення
Освіта 82,05 79,42 83,7 96.8 -2,63 94,9 -4,28
Охорона здоров'я 25,4 24,5 27 96.4 -0.9 90,7 -2,5
Житлово-комунальне господарство 37,3 36,1 37,8 96.8 -1,2 95,5 -1,7
Культура 3 2,89 4,05 96.3 -0.11 71,4 -1,16
Фізкультура і спорт 1,5 1,44 1,35 96 -0.06 106,7 0,09
Усього 149,25 144,4 153,9 96.7 -5,02 93,8 -9,5

Аналіз соціально-економічного розвитку міста Рівне


З даного графіка ми бачимо що Фактична сума відрахувань не відповідає плановій сумі відрахувань у повному обсязі.


3. Інвестиційна діяльність


Інвестиційна привабливість (країни, регіону, підприємства)

Інвестиційна привабливість може розглядатися на рівні країни, галузі, регіону, підприємства. Підприємство в цій системі є кінцевим пунктом вкладення засобів, де реалізуються конкретні проекти. Для стратегічного інвестора не будуть достатньо переконливими аргументи інвестування засобів, наприклад, у металургійний комбінат, якщо розвиток цієї галузі в масштабах міжнародної економіки знаходиться в кризовому стані. Також, незважаючи на всю фінансову вигідність проекту, ризик політичної й економічної нестабільності в державі зведе нанівець будь-які зусилля по залученню інвесторів. Розглянемо умови формування інвестиційної привабливості країни, що є найбільш загальними при виборі і реалізації міжнародних проектів.

Інвестиційна привабливість країни. У економічній літературі існують різні підходи до визначення інвестиційної привабливості, або інвестиційного клімату, держави як сукупності політичних, правових, економічних і соціальних умов, що забезпечують інвестиційну діяльність вітчизняних і закордонних інвесторів. У найбільше загальному вигляді, не вдаючись до аналізу цих підходів, можна уявити систему визначальних чинників, згрупованих у такий спосіб:

а) політико-правове середовище, що характеризується політичною стабільністю суспільства, наявністю і стабільністю нормативної бази підприємницької і інвестиційної діяльності, гарантією рівності форм власності й інвестицій у перехідний період та ін.; Так, наприклад, політична нестабільність в Росії приводить до нестабільності валют в Епропі.

б) економічне середовище, або стабільність національної валюти, темпи росту інфляції, режим оподатковування і валютного регулювання, стан фондового ринку і фінансово-кредитної системи, ємність і платоспроможність внутрішнього ринку;

в) ресурси і інфраструктура, соціально-культурне середовище, екологія.

До числа найбільш відомих західних систем оцінок інвестиційної привабливості і ризику належать рейтинги Institutional Investor, Euromoney, Business Environment Risk Index (BERI).

Рейтинг Institutional Investor оцінює насамперед кредитоспроможність країн і складається при участі експертів 100 провідних міжнародних банків.

Рейтинг Euromoney базується на дослідженні таких груп індикаторів:

ринкових - 40 %;

кредитних - 20 %;

політико-економічних, що включають у себе політичний ризик, економічний стан і прогноз економічного розвитку - 40 %.

У рейтингу BERI оцінюється політична стабільність, ставлення закордонних інвестицій, націоналізація, девальвація, платіжний баланс, темпи економічного зростання, витрати по заробітній платі, продуктивність праці, інфраструктура, умови коротко- і довгострокового кредитування й ін.

Результати експертних оцінок, проведених у 1990-х роках, свідчать про достатньо низьку привабливість України. У різноманітних рейтингах їй приділяється місце від 120-го до 150-го серед держав світу. Невисоке положення займає Україна і серед країн із перехідною економікою.

Міжнародна практика вибору держави-реципіента крім оцінки загального інвестиційного клімату базується також на урахуванні специфічних особливостей самого проекту, ступені розвитку даної держави. Так, при реалізації міжнародних проектів, пов'язаних із виконанням масштабних будівельних робіт, здійснюваних при сприянні Всесвітнього банку, чинники, що впливають на прийняття рішень, систематизуються по категоріях країн: що розвиваються, середнього рівня розвитку, розвинуті.

Аналіз поданих оцінних чинників дозволяє віднести Україну в цілому до категорії країн із середнім рівнем розвитку. Проте при всіх інших сприятливих обставинах невирішеність проблеми власності на землю різко знижує її привабливість як об'єкта довгострокових вкладень. Крім того, до чинників, що дестабілізують економіку України, можна віднести тягар податкового законодавства, обмеження, пов'язані з рухом капіталу, нерозвиненість фондового ринку, складне фінансове положення більшості підприємств. Проте Україна має потужний, промислово-розвинений виробничий потенціал, розвинену інфраструктуру, вигідне географічне положення. Позитивний вплив мали проведена грошова реформа, стабілізація національної валюти і керованість інфляційними процесами. За рівнем економічного потенціалу, як свідчать експертні оцінки, Україна входить у число перших п'ятьох країн Європи, а по ефективності його використання знаходиться в другій сотні країн світу. Світовий досвід свідчить, що країни з перехідною економікою не в змозі самостійно вийти з економічної кризи без притягнення й ефективного використання іноземних інвестицій, Акумулюю чи капітал, забезпечуючи доступ до сучасних технологій і менеджменту, іноземні інвестиції не тільки сприяють формуванню національних інвестиційних ринків, але і роблять динамічними інші чинники в розвитку ринків товарів і послуг. Крім того, іноземні інвестиції сприяють мірам макроекономічної стабілізації, дозволяють вирішувати багато соціальних проблем цього періоду. В цілому розвитку українсько-закордонної інвестиційної діяльності властиві: визначена динаміка; розширення масштабів, видів і сфер діяльності; географічна диверсифікація. Основними формами залученням інвестицій у 1990-х роках є внески у формі рухомого і нерухомого майна (біля 65 %) і грошові внески (біля 25 %).

Галузева структура іноземних інвестицій формується в основному за рахунок внутрішньої торгівлі, харчової промисловості, машинобудування і металообробки, фінансових послуг. Серед інших галузей відносно вагомі наука, охорона здоров'я, побутове обслуговування, зовнішня торгівля, будівництво, хімічна промисловість.

Структура іноземного інвестування по регіонах України характеризується традиційним залученням прямих інвестицій в економіку Києва, Одеських, Дніпропетровських, Донецьких, Львівської областей, Автономної Республіки Крим.

У цілому можна відзначити формування певних тенденцій, що у тій або іншій мірі якісно характеризують розвиток іноземного інвестування в Україні:

• переважаюча кількість партнерів із країн, що розвиваються, (по кількості інвестицій) і партнерів із промислово розвинутих країн (по обсягу інвестицій);

• поступове збільшення частки інвестицій із країн СНД;

• реалізація спільних інвестиційних проектів, як правило, на двосторонній основі;

• орієнтація підприємств з іноземними інвестиціями на виробництво товарів, якими світові ринки практично насичені (наприклад комп'ютерна техніка певних класів), і на сферу послуг;

• обережність західних партнерів щодо збільшення інвестицій, що обумовлено відсутністю надійних гарантій по їхньому захисту, наявністю прямого і непрямого контролю за такими інвестиціями, невідпрацьованість стратегії і тактики виходу на практично невідомий і раніше закритий ринок;

• активність малих закордонних фірм, що орієнтовані на швидке повернення невеликих інвестицій або вигоду від разових операцій, по суті, посередницьких або відверто спекулятивних;

• нерівномірність розподілу інвестицій по галузях і регіонам України, їхня зосередженість у промислових центрах України, як-от у Києві;

• переважання частка майнових внесків іноземних інвесторів у загальних обсягах інвестицій, слабке використання механізмів фінансового ринку для інвестування.

Характеризуючи стан іноземного інвестування в економіку України в цілому, його можна визначити як кризове в порівнянні з динамічними процесами, що відбуваються в міжнародній економіці.

Як кризову можна також охарактеризувати і внутрішню інвестиційну сферу. Найкращим показником привабливого інвестиційного клімату для іноземного інвестора є активні внутрішні інвестиції. У Україні відбувається абсолютне і відносне зменшення інвестиційних ресурсів, хоча, по оцінках спеціалістів, для стабільного економічного росту інвестиції повинні складати 20-25 % валового внутрішнього продукту. Так, розвиті країни мають середньорічну питому вагу капіталовкладень (gross capital formation) 16-22 % і темп приросту валового внутрішнього продукту 2-3 %. Близькі аналогічні показники були характерні в 1980-1990 р. для СРСР, коли питома вага капіталовкладень у валовому національному продукті перевищувала 30 %, забезпечуючи його щорічний приріст на 2,5 %. В даний час інвестиції здійснюються в здебільшого в короткострокові проекти, знижена інвестиційна активність у базових галузях народного господарства, слабко завантажені будівельні комплекси. Питома вага довгострокових інвестиційних кредитів у ряді значних комерційних банків складає лічені відсотки, а те і частки відсотка. При цьому не можна не згадати проблему збалансованості внутрішніх і зовнішніх інвестицій. Світовий досвід показує, що іноземні інвестиції в країнах, що розвиваються, у 1990-х роках формують лише 2,0- 4,5 % загальних вкладень у національні економіки. У Україні цей же показник складає 7-10 %, тобто широкомасштабне залучення інвестицій із боку закордонних країн можливе лише при умові ефективного розвитку механізмів внутрішнього інвестування.

Інвестиційна привабливість галузі. У виборі галузевих напрямків інвестування, зокрема, Всесвітній банк керується перерахованими групами чинників як критеріями для прийняття рішень:

• ринкові;

• конкуренції;

• бар'єри входження в галузь;

• бар'єри виходу підприємства з галузі;

• взаємовідносини з постачальниками;

• технологічні фактори;

• соціальні фактори.

До першої групи відносяться розмір ринку, темп зростання його потенціалу, циклічність попиту, еластичність цін, прибутковість, диференціація продукту.

Друга група факторів оцінює стан конкуренції галузевого ринку, наявність рівних конкурентів, інтенсивність конкуренції, ступінь спеціалізацій конкурентів, наявність товарів-замінників, завантаження потужностей.

Третя група досліджує капиталоемкість галузі, наявність каналів розподілу і доступ до них, доступ до сировинних ресурсів, захищеність із боку держави, соціальні проблеми галузі, що можуть зробити негативний вплив на входження.

Четверта група дозволяє проаналізувати існуючі обмеження державного і соціального порядку, що перешкоджають виходу з галузі, спеціалізацію активів і можливість їх перепрофілювання і використання за іншим призначенням. Вгаємо відносини з постачальниками характеризуються наявністю місцевих постачальників, матеріалів-замінників, інтенсивністю конкуренції серед постачальників, можливістю формування стратегічних союзів і інших взаємовідносин з постачальниками сировини і матеріалів, рівнем вертикальної інтеграції з постачальниками.

Технологічні чинники враховують рівень технічних нововведень у галузі, складність продукції і виробництва, патентно-ліцензійну ситуацію в галузі, капіталоємкість і наукоємкість продукції.

До соціальних чинників, що формують галузеву привабливість, належать дисципліна робітників, демографічні процеси, ступінь охоплення робітників профспілками і вплив громадських організацій, виробничі відношення робітників із керівництвом.

Аналізуючи галузеву привабливість України по наведених групах факторів, можна зробити висновок, що в даний час найбільш інтенсивні інвестиційні процеси повинні спостерігатись у високорентабельних сферах, що не потребують значних вкладень капіталу при забезпеченні його швидкої віддачі. Це, насамперед, сфера внутрішньої торгівлі, переробка сільськогосподарської продукції, легка промисловості.

Інвестиційна привабливість регіону. Регіональна привабливість оцінюється такими чинниками, як:

• рівень економічного розвитку регіону;

• рівень розвитку інвестиційної інфраструктури регіону;

• демографічна характеристика;

• рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури регіону;

• рівень криміногенних, екологічних і інших ризиків.

Рівень економічного розвиткурегіону характеризується такими показниками, як питома вага регіону у валовому внутрішньому продукті і національному доході, обсяг виробництва на душу населення, рівень самозабезпечення регіону основними продуктами харчування, середній рівень заробітної плати робітників, обсяг і динаміка капітальних вкладень у регіоні на душу населення, число підприємств, питома вага збиткових підприємств.

Розвиток інвестиційної інфраструктури оцінюється числом підрядних будівельних компаній, обсягом місцевого виробництва основних будівельних матеріалів, виробництвом енергетичних ресурсів на душу населення, щільністю залізничних колій, щільністю автомобільних шляхів.

Демографічну характеристику визначають питома вага населення регіону в загальній чисельності жителів України, співвідношення міського і сільського населення, питома вага населення, зайнятого в суспільному виробництві, рівень кваліфікації робітників.

Розвиток ринкових відносин характеризується питомою вагою приватизованих підприємств і підприємств з недержавною формою власності у загальній їх кількості, чисельністю підприємств з іноземними інвестиціями, банківських установ, страхових компаній, товарних бірж.

Інвестиційна привабливість підприємства Інвестиційна привабливість підприємства - це інтегральна характеристика окремих підприємств як об'єктів майбутнього інвестування з позицій перспективності розвитку, обсягів і перспектив збуту продукції, ефективності використання активів, їх ліквідності, стану платоспроможності і фінансової стану. Для оцінки інвестиційної привабливості можуть бути використані різні фінансові коефіцієнти. Їх склад визначається виходячи з цілей і глибини аналізу фінансового стану. Такими синтетичними показниками є оборотність активів, прибутковість капіталу, фінансова стабільність, ліквідність активів і ін.

Інвестиційна діяльність м.Рівне

Інвестиційною діяльністю в м. Рівне займеться „управління зовнішньоекономічної інвестиційної діяльності та підприємництва”

Перед управлінням стоять об’ємні та досить різноманітні завдання, зокрема це: розробка та реалізація цільових інвестиційних програм з питань соціально-економічного розвитку міста та розвитку підприємництва;

аналіз та сприяння розвитку підприємництва і зовнішньоекономічним зв’язкам підприємств, установ та організацій;

координація роботи, пов’язаної з розвитком підприємництва та залученням інвестицій.

Інвестиційні проекти
- Установка з виробництва янтарної та глутарової кислот на ВАТ “Рівнеазот”
Мета проекту - отримання нових видів органічних продуктів.

Організаційно-правова форма: приватне підприємство, відкрите акціонерне товариство.

У результаті здійснення проекту будуть отримуватись янтарна та глутарова кислоти з відходів виробництва адипінової кислоти. Це цінні продукти для органічного синтезу.

Прогнозовані ринки збуту продукції - європейські країни.

Місце розташування об’єкта за проектом - промисловий майданчик ВАТ «Рівнеазот». Участь підприємства у проекті - виробничі приміщення та обладнання.

Потреба в залучених коштах - основні засоби вартістю 5,0 млн. грн.

Термін реалізації проекту - 1 рік.

Термін окупності - 1,5 року.

Форма співпраці - освоєння інвестицій. Уже заключено договір на розробку робочого проекту.
- Виробництво вапняково-аміачної селітри на ВАТ “Рівнеазот”

Мета проекту - виробництво нового виду добрив.

Організаційно-правова форма: приватне підприємство, відкрите акціонерне товариство.

У результаті здійснення проекту буде отримуватись вапняково-аміачна селітра - новий вид азотних добрив, адаптований до зони Полісся, яка не закислює ґрунти.

Прогнозовані ринки збуту продукції - регіони України, європейські країни, Росія.

Місце розташування об’єкта за проектом - промисловий майданчик ВАТ “Рівнеазот”.

Участь підприємства у проекті - потужності з виробництва складних мінеральних добрив.

Потреба в залучених коштах - 4,0 млн. Грн. на основні засоби.

Термін реалізації проекту - 1 рік.

Термін окупності - 0,5 року.

Форма співпраці - освоєння інвестицій.
- Безкомпресорна подача природного газу на ВАТ “Рівнеазот”
Мета проекту - економія електроенергії, здешевлення собівартості продукції.

Організаційно-правова форма: приватне підприємство, відкрите акціонерне товариство.

У результаті здійснення проекту буде здешевлене виробництво аміаку – основної продукції “Рівнеазоту” за рахунок подачі природного газу без включення компресорів.

Ринки збуту цієї продукції - регіони України; Європейські країни.

Місце розташування об’єкту за проектом - промисловий майданчик ВАТ “Рівнеазот”.

Участь підприємства у проекті - виробництво аміаку, проектування.

Потреба в залучених коштах - 4,5 млн. грн. на основні засоби.

Термін реалізації проекту - 1 рік.

Термін окупності - 3 роки.

Форма співпраці - освоєння інвестицій.

Розробляється проект, є техніко-економічне обґрунтування. - Будівництво вулиці Черняка Мета проекту: поліпшити транспортне забезпечення мікрорайону «Північний»

Обґрунтування проекту: вулиця Черняка знаходиться в північній частині м.Рівне і належить до магістралей районного значення. Вона повністю забудована. Згідно з планом забудови міста вул. Черняка в перспективі повинна мати вихід на об’їзну автодорогу. У зв’язку з великою чисельністю населення мікрорайону “Північний” (40 тис.чол.), виникає проблема щодо транспортного забезпечення даного мікрорайону. Для вирішення цього питання необхідно здійснити будівництво вул. Черняка на ділянці від вул. Коновальця до вул. Будівельників, оскільки зараз на цьому проміжку відсутня дорога.

Кошторисна вартість: кільцева автомобільна розв’язка на перехресті вул. Черняка – Гагаріна – Грушевського – 437,6 тис.грн.

Роботи з будівництва вул. Черняка – 983,25 тис. грн.

Термін впровадження – 2003 – 2005 роки.
- Будівництво міні-котелень на базі дитячих садків та шкіл м. Рівне
Мета проекту: скоротити витрати на теплозабезпечення закладів освіти, поліпшити його якість та сприяти енергозбереженню.

Будівництво міні-котелень у дошкільних закладах та школах необхідно щодо забезпечення належних умов їх функціонування.

Перелік заходів проекту:

- розробка технічної документації;

- будівництво та обслуговування міні-котелень.

Результати проекту будівництва міні-котелень у закладах освіти – економія енергоносіїв та коштів.

Цільові групи проекту - загальноосвітні та дошкільні заклади освіти м. Рівне.

Обсяг коштів, необхідних для реалізації проекту та джерела фінансування.

Загальна вартість проекту - 5 530 000 грн.:

- кошти інвесторів – 5 000 000 грн.

- кошти місцевого бюджету - 500 000 грн.

- кошти організацій-партнерів – З0 000 грн.

Організації-партнери, співвиконавці проекту: Рівненська міська рада, Управління освіти, Рівненський регіональний бізнес-центр.
- Комплексна переробка твердих побутових відходів
Мета проекту: зменшити кількість відходів, продовжити термін експлуатації міського сміттєзвалища, збільшити надходження до міського бюджету.

Проект передбачає вирішення проблеми сміття в місті Рівне за рахунок впровадження комплексної системи збору, знешкодження, сортування, переробки та утилізації твердих побутових відходів та демонополізацію ринку утилізації відходів із залученням комерційних структур.

Підставою для розробки проекту є реалізація міської Програми дій щодо поводження з твердими побутовими відходами на 2003-2005 роки, затвердженої рішенням міськвиконкому від 08.04.2003 р., яка є складовою частиною програми соціально-економічного розвитку міста.

Перелік етапів та заходів проекту.

1 етап. Розробка техніко-економічного обґрунтування, уточнення та систематизація даних щодо якісного та кількісного складу твердих побутових відходів, розробка механізму роздільного збирання і сортування ТПВ; розробка концепції управління ТПВ, прогноз основних напрямів щодо поводження з відходами на п’ять років та визначення джерел і форм фінансування.

2 етап. Розробка програми комплексного підходу щодо збору, сортування, переробки та утилізації твердих побутових відходів, проведення соціальної реклами, визначення кошторисної вартості реалізації Програми.

3 етап. Впровадження схеми санітарної очистки міста, придбання та встановлення сучасного обладнання для збору сміття (євроконтейнери); заміна парку спеціалізованого автотранспорту універсальними сміттєвозами, що здійснюють мийку контейнерів та їх дезінфекцію; запровадження системи закупівлі відходів як вторинної сировини; виконання природоохоронних заходів щодо безпечного захоронення відходів на міському сміттєзвалювальному полігоні; створення підприємств у сфері поводження з відходами.

4 етап. Будівництво комплексу із сортування, переробки та утилізації відходів.

Результати проекту:

- поліпшення санітарно-екологічного стану міста;

- зменшення кількості відходів за рахунок вилучення різних видів вторсировини;

- продовження терміну експлуатації міського сміттєзвалювального полігону й підвищення його екологічної та пожежної безпеки;

- організація переробних підприємств; - збільшення надходжень до бюджету міста, створення нових робочих місць.

Цільові групи проекту: територіальна громада, комунальні служби міста, наукові заклади, підприємницькі структури міста, громадські організації.

Обсяг коштів та джерела фінансування проекту - 2 млн. грн.:

1 етап - 30,0 тис. грн. - кошти міського природоохоронного фонду;

2 етап - 70,0 тис. грн. - кошти міського бюджету та іноземних донорських організацій.

3 етап - 1 млн. 900 тис. грн. - кошти іноземних інвесторів.
- Забезпечення рівних умов конкуренції на ринку транспортних послуг та поліпшення стану

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: