Xreferat.com » Рефераты по экономике » Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання

Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання

ЗМІСТ


Вступ

1. Теоретичні аспекти вивчення рівня доходів та споживання товарів тривалого використання

1.1 Статистика та об'єктивні основи формування доходів населення

1.2 Статистика споживання населенням товарів тривалого використання

1.3 Основні статистичні показники визначення рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання

2. Взаємозв’язок рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання

2.1 Аналіз рівня доходів населення України за 2005 – 2007 рр

2.2 Динаміка показників визначення рівня споживання населенням товарів тривалого використання

2.3 Оцінка рівня доходів населення індексним методом

2.4 Індексний метод визначення рівня споживання товарів тривалого використання

2.5 Взаємозв’язок рівня споживання товарів тривалого використання та доходів населення України

Висновки

Перелік використаних джерел

Додатки


Вступ


Статистика являє собою одне з найважливіших додатків статистичного методу, що досліджує кількісну характеристику структури суспільства, життя й діяльності людей, їх взаємин з державою й правом, дозволяє виявити й виміряти основні закономірності в поведінці людей, у розподілі благ між ними. Суспільство неоднорідне, тому важливим напрямком соціальної статистики є вивчення особливостей поведінки окремих груп.

В основі рівня життя населення лежать наявність у людей гарної роботи і гідної зарплати, можливість користатися гарантованими якісними послугами.

За останні роки особливу актуальність здобувають проблеми, пов’язані із забезпеченням росту доходу населення. За даними Держкомстату України, у структурі доходів населення основну частину (більш 50%) складає заробітна плата. Зміна співвідношення середньої заробітної плати і величини прожиткового мінімуму в останні роки складалося не на користь заробітної плати. Збільшення доходів населення, ріст купівельної спроможності і споживчого попиту багато в чому залежать від пожвавлення і розширення промислового виробництва. У свою чергу, підвищення добробуту населення і зв'язане з ним збільшення платоспроможного попиту будуть сприяти розвитку економіки країни.

Основною метою написання даної курсової роботи є статистичне дослідження взаємозв’язку рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання в Україні.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:

дослідити механізм формування доходів;

вивчити основні статистичні показники рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання.

простежити взаємозв’язок рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання на основі побудови кореляційної залежності цих показників.

Предметом курсового дослідження є статистичне дослідження формування доходів населення та наявність товарів тривалого використання в домогосподарствах за 2005 – 2007 рр. в ринковій економіці.

Курсова робота складається з двох розділів, в яких послідовно розглядається визначена проблема.


1. Теоретичні аспекти вивчення рівня доходів та споживання товарів тривалого використання


1.1 Статистика та об'єктивні основи формування доходів населення


Економічний розвиток — основа життя населення країни. Рівень життя народу є одним з основних критеріїв, що характеризує забезпеченість населення матеріальними і духовними благами, показує ступінь задоволення всебічних потреб людей (фізіологічних, духовних і соціальних). Існує чимало показників рівня життя, одним з яких є доходи населення (див. Дод. 1).

Доходи населення — як їх загальний обсяг, так і рівень — являють собою вихідний пункт для оцінювання й прогнозування процесу відтворення національного продукту, а отже, національного доходу та національного багатства країни. Безперервність процесу «виробництво — споживання — виробництво» зумовлюється, з одного боку, виробництвом продукції, що за структурою та якістю відповідає потребам населення, а з іншого — наявністю у відповідних категорій населення достатніх доходів для придбання цієї продукції за цінами, що дозволяють виробникам працювати з рівнем прибутковості не нижчим за середній. Як відомо, зниження цього рівня зменшує конкурентоспроможність виробника і здебільшого призводить до його банкрутства. Додатковий прибуток за перевищення середнього рівня прибутковості окремим виробником підлягає перерозподілу. Такий перерозподіл згідно з податковим законодавством має на меті забезпечити значну частку загальнодержавних потреб. Але зрозуміло, що в цьому разі не йдеться про вирівнювання доходів того чи іншого підприємства і доходів його працівників, а про забезпечення загальносоціальних потреб суспільства, насамперед за рахунок тих його осіб, які в змозі працювати ефективніше, ніж інші. У такому напрямку діють податкові системи переважної більшості розвинених країн світу, де застосовується прогресивна система оподаткування.

Отже, доходи окремих фізичних осіб (населення) необхідно розглядати з урахуванням розміру сплачуваних податків. Доходи окремих категорій населення істотно різні за структурою, що впливає як на рівень цих доходів, так і на стабільність їх одержання. Різниця доходів зумовлюється такими чинниками:

вік та стать, які визначають фізичні можливості особи щодо працевлаштування, а відповідно — й одержання доходу;

робота за наймом чи у власному бізнесі;

схильність до ризику.

Зрозуміло, що ці три чинники взаємозв’язані, але можна відзначити і їх вплив окремо на складові доходу, які можуть бути об’єднані в такі збільшені групи:

зарплата;

дохід від підприємницької діяльності, який лишається в розпорядженні того, хто одночасно є власником капіталу та працівником фірми (включаючи фермерів);

дохід особи як власника капіталу, що вкладений у цінні папери, нерухомість, землю чи відповідні фонди (пенсійний, страховий і т. ін.);

доходи окремих осіб за рахунок виплат з державного бюджету (студенти, пенсіонери, інваліди та інші);

інші доходи.

Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган (наймач) виплачує працівникові за виконану роботу.

Номінальна заробітна плата — сума грошей, що нарахована протягом відповідного періоду за виконану працівником роботу. Заробітна плата нараховується згідно з установленими нормами оплати праці — ставками, окладами, іншими чинними формами та системами.

Залежно від складових частин виокремлюють:

валову заробітну плату (брутто);

чисту заробітну плату (нетто), тобто за відкиданням обов’язкових податків.

У статистиці рівня життя використовують різні показники доходів: номінальні, реальні, кінцеві, сукупні, мобільні й т. ін.

Згідно з рекомендаціями статистичної комісії ООН обчислюють:

первинний дохід у розрахунку на годувальника в поточних та незмінних цінах;

наявний факторний дохід на душу населення в поточних та незмінних цінах;

сукупний дохід на душу населення та домогосподарство.

Первинний дохід — це дохід від прямої участі у виробництві чи наданні послуг, і його розрахунок має сенс лише щодо тих членів домогосподарства, які працюють. Наявний факторний дохід — це дохід з урахуванням розрахунків з держбюджетом: сплати податків та надходження з бюджету у вигляді прямої допомоги та пільгових послуг. Показник сукупного доходу являє собою суму всіх доходів, одержаних членами домогосподарства. Діленням цього показника на кількість членів домогосподарства визначають середньодушовий сукупний дохід.

Рівень доходів окремих категорій населення для реалізації їх функцій із забезпечення процесу відтворення національного продукту залежить від його грошового (номінального) вираження та рівня цін, який впливає на можливість придбати за ці гроші певну кількість (обсяг) товарів та послуг. У свою чергу, рівень номінальних доходів перебуває під впливом кількісного та якісного факторів: загального обсягу доходів, одержаних певною структурою, та ефективності праці тих, хто працює в цій структурі. Причому йдеться не про ефективність праці окремих працівників, (вона буде врахована при оплаті праці цих працівників), а про ефективність праці колективу працівників, склад і кількість яких визначають розмір одержаного доходу, причому останній буде серед них і розподілений.

І якщо для комерційних структур справді існує прямий зв’язок між кваліфікацією та працевіддачею працівників, то в державних установах такого зв’язку немає. Адже праця всіх державних службовців оплачується за рахунок державного бюджету, формування якого забезпечує лише незначна частина цих службовців. Отже, якщо не виконується бюджет, не виплачується заробітна плата всім державним працівникам і, як наслідок, порушується економічний механізм процесу відтворення національного продукту, потерпає вся країна, а не лише ті службовці, чия неефективна робота призвела до зазначеного стану в економіці.


1.2 Статистика споживання населенням товарів тривалого використання


Під споживанням розуміють використання товарів та послуг для задоволення індивідуальних та колективних потреб. Розрізняють виробниче, або споживання засобів виробництва для виготовлення певного продукту та невиробниче споживання, більшу частину якого становить особисте споживання — використання людиною виробленого продукту для забезпечення своєї життєдіяльності.

Особисте споживання виконує економічні та соціальні функції. Економічні функції полягають у відтворенні потреб, регулюванні обсягу та структури виробництва, відтворенні робочої сили; вони є критерієм реалізації суспільного продукту.

Соціальні функції полягають у підвищенні матеріального добробуту населення, формуванні всебічно розвиненої особистості.

Статистичний аналіз узагальнює факти, що спостерігаються, виявляє фактори, від яких залежать рівень та структура споживання, будує моделі споживання і на цій основі описує відповідні закономірності й тенденції. Результати статистичного аналізу використовують як для формального описування минулих тенденцій, так і для прогнозування розвитку виробництва з метою задоволення потреб населення.

Система статистичних показників споживання будується згідно із завданням спостереження і регулювання споживання на макро- та мікрорівнях розвитку економіки.

На макроекономічному рівні враховується необхідність узгодження реалій сьогодення стосовно організації виробничих сил, реалізації складових ВВП, у тому числі фонду споживання.

Досвід розвинених країн свідчить, що ринкова економіка досягає розвитку, коли вона спирається на масове споживання, перетворення особистого кінцевого споживання на визначальний елемент ВВП.

Статистичне забезпечення вирішення проблем макроекономічного регулювання споживання включає таку систему показників:

частку кінцевого особистого споживання у ВВП, яке формує платоспроможність населення як базу підприємництва і ринкової трансформації економіки;

співвідношення частки праці і капіталу, або необхідного і додаткового продукту, у тому числі спрямованого на інвестування. Зниження частки праці гальмує попит, а звідси і пропозицію товарів;

рівень рентабельності промислових підприємств, невиправдане зростання якого є передумовою стагнації виробничого попиту, хаосу неплатежів, заборгованості, що у свою чергу гальмує випуск споживчих товарів і вихід із кризи;

розподіл зайнятих за рівнем заробітної плати за галузями та видами діяльності;

розподіл сімей за рівнем середньодушового доходу по соціальних групах населення в цілому (соціально-економічна диференціація);

структура доходів населення;

поділ доходів на платоспроможний попит, нагромадження і т. ін.;

структура платоспроможного попиту на товари та послуги.

Під впливом цих показників формується обсяг і структура фонду споживання населення в цілому та окремих його соціально-економічних груп.

Відповідно до системи національних рахунків витрати домашніх господарств на кінцеве споживання включають:

витрати на купівлю споживчих товарів (крім будинків та квартир) у державній, кооперативній торгівлі, на міських ринках та в неорганізованій торгівлі;

витрати на оплату споживчих послуг;

витрати за рахунок надходжень продуктів у натуральній формі, які вироблені в домашніх господарствах для власного кінцевого споживання;

витрати продуктів, одержаних домашніми господарствами в натуральній формі як оплата праці;

витрати на послуги з помешкання у власному житлі.


1.3 Основні статистичні показники визначення рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання


В статистиці розраховують такі показники доходів:

1. Первинний дохід ― це дохід від прямої участі у виробництві працюючих членів домогосподарств.

2. Наявний факторний дохід ― це дохід з урахуванням сплат податків та надходження з бюджету у вигляді субсидій і пільгових послуг.

3. Сукупний дохід ― це сума всіх доходів одержаних членами домогосподарств.

Рівень доходів залежить від його грошового вираження та рівня цін, які визначають купівельну спроможність населення. В результаті знецінення грошей знижується купівельна спроможність населення. Індекс купівельної спроможності ― це обернена величина індексу інфляції.

За темпами розвитку інфляція поділяється на повзучу (темпи зростання 10 – 20% на рік), галопуючу (від 20 – 300% на рік), гіперінфляцію (понад 1000% на рік).

Одним з показників характеристики доходів населення є індекс реальних доходів:


Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання, (1.3.1.)


де Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання — індекс номінальних доходів;

Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання — індекс купівельної спроможності.

Одним з важливих показників доходів населення є прожитковий мінімум. Він характеризує в грошовому виразі мінімальний набір споживчих благ, які необхідні для задоволення основних потреб людини. Якщо доходи населення менше прожиткового мінімуму, то таке населення знаходиться за межею бідності. В європейських країнах до найбіднішого населення відносяться ті особи, середньодушовий дохід яких не перевищує 2/3 середньодушового доходу по країні. По кожній країні обчислюють співвідношення доходів 10 та 25% найбільш і найменш забезпеченого населення країни. Таке співвідношення в багатих країнах складає до 10 разів.

Споживання продукції в натуральній формі має особливе значення, тому що задовольняє потребу населення в окремих видах продуктів. В залежності від властивостей продукту виділяють такі групи натуральних показників споживання:

споживання в натуральних одиницях вимірювання застосовується для продуктів харчування, текстилю та взуття і обчислюється на основі матеріальних балансів;

споживання товарів довгострокового використання включає облік придбаних телевізорів, магнітофонів, радіоприймачів, велосипедів, мотоциклів, легкових автомобілів та інше.

Придбанні в роздрібній торгівлі товари для споживання оцінюються роздрібними цінами, а на ринку — ринковими. Натуральні надходження з приватного господарства оцінюються за державними роздрібними цінами або за цінами виробництва. Загальний обсяг споживання у вартісному вираженні виражається в поточних і незмінних цінах.

Динаміку обсягів споживання окремих видів продукції статистика вивчає за допомогою індивідуального індексу фізичного обсягу продукції:


Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання, (1.3.2.)


де Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання і Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання — фонд споживання товарів тривалого використання в звітному і базисному періодах.

Динаміка загального обсягу споживання товарів тривалого використання визначається за допомогою загального індексу фізичного обсягу, тобто в незмінних цінах:


Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання, (1.3.3.)


де Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання — незмінні ціни за одиницю продукції.

Взаємозв’язок між цими індексами визначається рівнянням:


Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання, (1.3.4.)


Абсолютний розмір зміни фонду споживання товарів тривалого використання обчислюється як різниця між чисельником і знаменником індексу:


Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання, (1.3.5)


де Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання — незмінні ціни за одиницю продукції.


Динаміка рівня споживання товарів тривалого використання на душу населення визначається за допомогою індексу змінного складу:


Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання , (1.3.6.)


де Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання, Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання — середня чисельність населення в звітному і базисному періодах.

Індекс динаміки чисельності населення визначається за формулою:


Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання, (1.3.7.)


2. Взаємозв’язок рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання


2.1 Аналіз рівня доходів населення України за 2005 – 2007 рр.


Проаналізуємо рівень та динаміку доходів населення України з 2005 по 2007 рр. Дані представлені в Дод. 2.

З даних таблиці, представленій в дод. 2 видно, що за аналізований період доходи населення збільшились на 241885 млн. грн., або на 63,42% переважно за рахунок збільшення доходів від власності. Заробітна плата збільшилась на 118347 млн. грн., або на 73,68%, прибуток та змішаний доход — на 36799 млн. грн., або на 63,01%, доходи від власності (одержані) — на 9006 млн. грн., або на 81,34%, соціальні допомоги — на 77733 млн. грн., або на 51,37%.

Наявний дохід порівняно з 2005 р. збільшився на 172678 млн. грн. (на 57,89%), а у розрахунку на одну особу — на 3793,9 грн. (на 59,92%).

Динаміка основних складових доходу населення за 2005 – 2007 рр. представлена графічно на рис. 2.1.1.


Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання

Рис. 2.1.1. Динаміка основних складових доходу населення України за 2005 – 2007 рр.


Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання

Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання

Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання

Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання (млн. грн.);

Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання (млн. грн.);

Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання (млн. грн.).

Розташовуваний дохід обчислюється по формулі:

Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання

Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання (млн. грн.);

Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання (млн. грн.);

Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання (млн. грн.);

Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використанняСтатистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використанняСтатистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використанняСтатистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання (млн. грн.);

Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання (млн. грн.);

Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання (млн. грн.);

Структура доходів населення України в 2005 – 2007 рр. представлена на рис. 2.1.2. – 2.1.4.


Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання

Рис. 2.1.2. Структура доходів населення України в 2005 р.


Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання

Рис. 2.1.3. Структура доходів населення України в 2006 р.


Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання

Рис. 2.1.4. Структура доходів населення України в 2007 р.


Отже, найбільшу частину доходів населення України в 2005 – 2007 рр. займала заробітна плата — ≈43%, а найменшу — доходи від власності — ≈3% загального обсягу доходів населення.

Розрахуємо середньоарифметичний рівень доходів населення за 2005 – 2007 рр.:


Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання

Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання (млн. грн.).


Розрахуємо таким чином середньоарифметичну просту по кожному елементу доходу населення:


Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання (млн. грн.) — середньоарифметична заробітна плата;

Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання (млн. грн.) — середньоарифметичний прибуток та змішаний дохід;

Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання (млн. грн.) — середньоарифметичні доходи від власності (одержані);

Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання (млн. грн.) — середньоарифметичні соціальні допомоги та інші одержані поточні трансферти.


Розмах варіації доходу населення:


Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання (млн. грн.).


Проаналізуємо абсолютні показники ряду динаміки доходів населення. Розрахункові дані представлені в табл. 2.1.2.


Таблиця 2.1.2.

Аналітична таблиця показників ряду динаміки

Роки Значення показника Абсолютний приріст Темпи зростання Темпи приросту, % Абсолютне значення одного відсотку приросту Пункт росту


порівняно з 2005 порівняно з попереднім періодом порівняно з 2005 порівняно з попереднім періодом порівняно з 2005 порівняно з попереднім періодом

2005 381404 — — —
—
— —
2006 472061 90657 90657 1,238 1,238 23,8 23,8 380911 23,8
2007 623289 241885 151228 1,634 1,32 63,4 32 472587 39,6

Одним із показників аналітичного дослідження динаміки є абсолютний приріст (зменшення). Це різниця між двома рівнями ряду динаміки. Він показує, наскільки даний рівень ряду перевищує рівень ряду, прийнятий за базу порівняння.

Абсолютне значення одного відсотка дорівнює відношенню абсолютного приросту до темпу приросту за той же самий період. Цей показник розраховується для ланцюгового ряду.

Пункти росту використовуються в тому випадку, коли проводиться порівняння досить віддалених у часі показників. Пункт росту (або пунктопроцент) – це різниця базових темпів росту (або приросту) в процентах або коефіцієнтах двох суміжних періодів.

Розрахуємо середні показники динаміки:

Середній абсолютний приріст (середня швидкість росту) розраховується як середня арифметична з показників швидкості росту за певний період або за окремі проміжки часу:

для ланцюгового ряду —


Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання,


де Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання — абсолютний приріст;

Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання — кількість ланцюгових темпів.


Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання (млн. грн.).


для базисного ряду — Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання,

де Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання — кількість періодів.


Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання (млн. грн.).


Середній темп росту:

для ланцюгового ряду — Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання,

де Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання — кількість ланцюгових темпів зростання.


Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання.


для базисного ряду — Статистика рівня доходів населення та споживання товарів тривалого використання,

де Статистика рівня
    <div class=

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Подробнее

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: