Xreferat.com » Рефераты по экономике » Зміни у співвідношені сил найбільш развитих держав на рубежі 19-20 ст

Зміни у співвідношені сил найбільш развитих держав на рубежі 19-20 ст

оснащені механічними двигунами потужністю 2346 тис. к. с., в основному паровими.

З'явилися нові галузі: електротехнічна, гумова, нафтодобувна та нафтопереробна. Значних успіхів досягло машинобудування, зокрема у виробництві сільськогосподарської техніки, локомотивів. Розвиток верстатобудування дав можливість масово виробляти різні машини. Посилилося значення стандартизації. Про динаміку американської промисловості свідчать такі дані. За 1860 — 1870 рр. видобуток вугілля зріс у 2,4 раза, виплавлення чавуну— у 2, видобуток нафти — 10, протяжність залізниць — 1,8 раза. У 1859 р. основний капітал, вкладений у промисловість, становив 1010 млн дол., в 1869 р. — 1695 млн дол. Кількість промислових підприємств за 1850 — 1870 рр. збільшилася з 123 до 252 тис., робітників — з 957 до 2053 тис. У сільському господарстві США в 1860 р. використовували машини на суму 246 млн дол., в 1880 р. — 406 млн дол. Співвідношення легкої і важкої промисловості змінювалося: в 1860 р. — 2,4: 1, 1880 р. — 1,8 : 1. Вартість промислової продукції в 1880 р. перевищувала вартість сільськогосподарської в 2,5 раза.

Значну роль у прискоренні промислового розвитку США відіграв імпорт капіталів із Європи, насамперед з Великобританії. З 1790 по 1860 р. ввіз іноземного капіталу в США оцінювався в 500 млн дол. У 1873 р. іноземна заборгованість США досягла 1500 млн дол.

Важливе значення мали територіальна експансія США і швидке зростання населення країни. За 70 років (1783 — 1853 рр.) територія США збільшилася в 3 рази — з 890 тис. до 3 млн кв. миль. За 40 років (1820 — 1860 рр.) населення країни зросло з 9638 тис. до 31 443 тис. осіб (більш як у 3 рази). Цьому сприяла масова іміграція з Європи. Якщо за 1790 — 1860 рр. в'їхало 5353 тис. чол., в основному з Ірландії, Німеччини, Великобританії, то за 1860 — 1870 рр. в США приїхало приблизно 5 млн. чол. Більшість з них були молоді кваліфіковані спеціалісти, які активно включалися в економічну структуру країни.

Отже, промисловий переворот, що почався в останній третині XVIII ст. і завершився в 60 — 80-х роках XIX ст., охопив Великобританію, США, Німеччину, Францію, інші європейські країни. Було сформовано аграрно-промислове господарство, створено економічні передумови для утвердження індустріальної цивілізації. Оскільки хід промислового перевороту мав свої особливості в кожній країні, рівень їх економічного розвитку, місце в світовому виробництві були різними, що видно з таких даних:

Показник Великобританія Німеччина Франція США
Населення, млн осіб 22,7 40,8 36.9 38,7
Індекс промисловою розвитку (1913 р. = 100 %) 44 21,2 33.3 11,6
Частка в світовому промисловому виробництві, % 32 13 12 17
Видобуток вугілля, мли т 110,4 26 13 29,3
Виробництво чавуну, млн т б 1,4 1,2 1,7
Виробництво сталі, млн т 0,2 0,2 0,08 0,7
Споживання бавовни, млн т 1080 80,6 134,6 264
Протяжність залізниць, тис. км 25 19,6 14,4 85
Потужність парових двигунів, тис. к. с. 4000
583 1500
Місце за сумарним обсягом вартості промислової продукції 1 4 3 2
Важливим підсумком промислового перевороту було створення національних фінансово-кредитних систем, що забезпечували потреби індустріального розвитку.

У Великобританії провідна роль залишалася за Англійським банком (1694 р.), що був не лише урядовим банком, а й приватним. Після впровадження золотого стандарту (1797 р.) його білети стали замінником золотої монети. Кількість приватних банків зросла з 290 в 1797 р. до 650 в 1810 р. З 1826 р. закон дозволяв утворювати акціонерні банки, у 1836 р. їх стало 70. Однак лише в 1854 р. вони були допущені в Розрахункову палату (1773 р.) і повністю брали участь в обігу грошей і кредиту. Зросло значення Фондової біржі. Це дало змогу залучити 100 млн ф. ст. у промислове виробництво. У 60-х роках XIX ст. у національну економіку англійські банки вкладали приблизно 50 % інвестицій.

Фінансовий капітал у Франції розвивався швидше порівняно з промисловістю і торгівлею. У 1800 р. було створено Французький банк, у 1818 р. — Ощадний банк. Цінність білетів Французького банку, що були в обігу, збільшилася за 1815 — 1830 рр. з 41 до 234 млн фр. Зросла кількість цінних паперів на біржі: в 1814 р. — 4, в 1830 р. — 38 видів. Створені банки: Товариство рухомого кредиту (1852 р.). Товариство поземельного кредиту (1850 р.). Національна облікова контора (1854 р.). Ліонський кредит (1864 р.). Товариство розвитку торгівлі та промисловості (1864 р.). Паризька біржа перетворилася на грошовий ринок європейського масштабу. Позиковий капітал Франції за кордоном становив 10 млрд фр.

У США банки виникли в кінці XVIII ст. У 1860 р. функціонував 1601 банк практично в кожному місті. У 1816 р. було засновано Державний банк США з капіталом 35 млн дол. Диктуючи умови кредиту для купівлі землі, він захопив значні її масиви, а потім продавав за спекулятивними цінами. Це викликало загальне незадоволення, і в 1836 р. цей банк було скасовано. Державні вклади розподілили між банками штатів.

У 50 — 70-х роках набула розвитку банківська система у Німеччині. Лише в Прусії за цей час виникло 20 акціонерних банків з капіталом 94,7 млн марок.


2. Індустріалізація

Із завершенням промислового перевороту почався процес індустріалізації. Основним його змістом були структурні зрушення в національних господарствах окремих країн, внаслідок яких з'являлись нові та модернізувалися старі галузі виробництва, змінювалась їхня роль в економіці, тобто частка у виробництві валового національного продукту (ВНП) і національного доходу (НД). Завершення індустріалізації забезпечувало перевагу промисловості над сільським господарством, важкої індустрії над легкою. Машинне виробництво перемогло в усіх галузях господарства. Відбувалися зміни в організації та управлінні виробництвом. Провідне місце належало системі акціонерного підприємництва. Торговий і промисловий капітал поступався першістю фінансовому. Було утворено акціонерні монополістичні об'єднання — картелі, трести, синдикати, концерни.

Темпи та строки індустріалізації залежали від конкретних історичних умов кожної країни, вихідного рівня промислового перевороту, загальносвітового економічного розвитку. Так, V Великобританії завдання індустріалізації почали розв'язувати під час промислового перевороту. В інших розвинених країнах індустріалізація проходила після промислового перевороту та була його продовженням. Індустріальний розвиток було перервано першою світовою (1914 — 1918 рр.) та другою світовою (1939 — 1945 рр.) війнами.

У кінці XIX — на початку XX ст. індустріалізація відбувалася на грунті технічної революції, що ознаменувалася впровадженням у виробництво наукових винаходів, змінами в техніці та технології. Змінилася енергетична база економіки. Пара була витіснена електрикою. Почалася електрифікація виробництва, транспорту, побуту. Цьому сприяло використання машин для отримання електричного струму: динамомашини Е. Сіменса (1876 р.) та генератора Т. Елісона (1883 р.). електродвигуна для обертання агрегатів. Запроваджувалися нові досягнення з галузі електротехніки: електроплавлення сталі (1877 р.). електролітичний спосіб отримання кольорових металів (кінець 80-х років), лампа розжарювання (1876 р.), електрозварювання (1877 р.), передача електроенергії на відстань (1891 р.).

Істотний вплив на зміну структури економіки мав винахід нових способів виплавлення сталі — бесемерівського (1856 р.), мартенівського (1864 р.), томасівського (1878 р.). У 80 — 90-х роках було винайдено нові двигуни. Серед них динамомашина, двигун внутрішнього згоряння (1893 р.), парова турбіна (1894 р.), водяна турбіна (перша гідроелектростанція на річці Ніагара в США в, 1898 р.). З'явилися нові види транспорту: автомобіль (1885 р.), тепловоз (1891 р.), аероплан (1903 р.), а також вагон-холодильник (.1868 р.), телефон (1876 р.), фонограф (1877р.), лінотип (1880 р.), фотоплівка (1881 р.), кінематограф (1893р.), гусеничний трактор (1900р.), паровий екскаватор, пристрої для автоматичного навантажування. Винаходи в галузі хімії дали поштовх до появи виробництва синтетичних барвників, лікарських та парфумерних синтетичних сполук. Для розвитку металообробної промисловості важливе значення мало використання автоматичних верстатів.

Структурні зрушення останньої третини XIX — початку XX ст. зумовили зміни у галузевій структурі машинної індустрії. Її Провідними галузями стало виробництво електроенергії, продукції органічної і неорганічної хімії (соди, добрив, сірчаної кислоти тощо), добувної, металургійної, машинобудівної, хімічної, транспортної промисловості. Розвивалися нові галузі: сталеварна, нафтодобувна і нафтопереробна, електротехнічна, алюмінієва, будівельна і будівельних матеріалів, автомобільна. Ускладнилася структура машинобудування. Найбільш динамічно розвивалося транспортне виробництво та верстатобудування. За умов масового виробництва зросло значення стандартизації. Старі галузі, такі як текстильна, харчова, суднобудівна, розширювалися та модернізувалися.

Динаміку світового індустріального розвитку та структурні зрушення протягом останньої третини XIX ст. і до першої світової війни характеризують такі дані:

Показник 1876 - 1880 1900 1913
1. Населення, %


Весь світ 100 100 100
США 3 4,8 5,7
Великобританія 2 2,3 2,4
Німеччина 3,2 3.5 3,9
Франція 2,8 2,4 2,4
Японія - - -
Росія 2,5 2,8 3,1
2. Індекси промисловою розвитку


(1880 р. - 100 %)


Весь світ 100 230 360
США 100 315 590
Великобританія 100 150 190
Німеччина 100 260 400
Франція 100 155 230
Японія 100 (на 1870 р.) 240 320
Росія 100 360 590
3. Індекси світового розвитку


обробної промисловості 100 220 370
4. Частка країн у світовому виробництві


окремих видів продукції


4.1. Видобуток вугілля, млн т 300 750 1300
Країни, %


США 9,8 32,1 39,1
Великобританія 36,6 30 22
Німеччина 8,8 14,5 14,6
Франція 4,4 4,4 3,1
Японія 0,3 1 1,6
Росія - - -
4.2. Виробництво чавуну, млн т 18,5 40,5 79,2
Країни, %


США 9,2 34 38,8
Великобританія 32,7 22,2 13,4
Німеччина 7 20,9 24,3
Франція 6,4 6,6 6,5
Японія - 0,002 0,18
Росія - - -

Показник 1876-1880 1900 1913
4.3. Виробництво сталі, мли т 4,2 29,3 76,3
Країни, %


США 16,9 34,8 41
Великобританія 47 16,7 10
Німеччина 4,7 22,5 24,1
Франція 1,9 5,4 6.1
Японія - 0,003 0,3
Росія - - -
5. Протяжність залізниць, тис. км


Всього 370 790 1105
Європа 170 285 345
Америка 175 400 570
Азія 15 60 110
6. Частка країн у світовому промисло


вому виробництві, % на 1880 р.


США 28 31 35,8
Великобританія 28 18.6 14,1
Німеччина 13,2 16.6 15,7
Франція 9 7,1 6,4
Росія 3,6 5,6 5,5

За динамікою промислового розвитку склалося три типи промислово розвинених країн: американський — з відносно високими, німецький — з середніми, англійський — з найнижчими темпами розвитку промислового виробництва.

Для промисловості були характерні порівняно високі темпи щорічного приросту: 1872 — 1890 рр. — близько 3 %, 1890 — 1913 рр. — від 4 до 5 %. Нерівномірно розвивалися окремі галузі, з них випереджаючими темпами важка промисловість. Так, видобуток вугілля з 1870 до 1900 р. зріс в 2,5 раза, за 1890 — 1913 рр. — в 1,8 раза, видобуток нафти — відповідно в 28 і 2,7 раза, виплавлення сталі — в 60 і 3 рази, споживання бавовни збільшилося майже у 2 рази. Зросла частка важкої промисловості країн.

Змінилася частка країн у світовому промисловому виробництві. Закінчився період "євроцентризму". З кінця XIX ст. США вийшли на перше місце в світі за обсягом промислової продукції. Її вартість перевищувала вартість продукції англійської промисловості. Великобританія втратила роль "фабрики світу", відстала від США і Німеччини — спочатку за темпами економічного розвитку, а потім і за абсо-лютними показниками. Німеччина випередила Великобритайію, Францію та посіла друге місце після США.

У зв'язку з інтенсивним зростанням промисловості змінилася її частка в структурі господарства провідних індустріальних держав. Так, у США вартість продукції промислового виробництва переважала вартість сільськогосподарського в 1880 р. у 2 рази, в 1900 р. — в 3 рази.

Після громадянської війни 1861 — 1865 рр. були сприятливі політичні умови для економічного зростання. Конгрес США проводив політику підтримки індустріального розвитку. Оточення слабкорозвиненими країнами, мирні умови існування давали змогу вільно розвивати господарство, не витрачаючи значні кошти на воєнні потреби.

Економічні успіхи мали географічну основу. Протяжність морського узбережжя, що досягала 18 тис. миль, надавала переваги для розвитку мореплавства, рибальства, зовнішньої торгівлі. Озера і річки з каналами з'єднували різні штати в одне економічне ціле.

До господарського обігу залучалися великі природні ресурси: вугілля, залізна руда, нафта, кольорові метали, ліс, камінь, сірка, глина. Їх запаси забезпечували розвиток важкої промисловості. Проте бракувало олова, калійних солей.

Швидкими темпами освоювались землі американського Заходу. Переміг фермерський напрям сільського господарства. Значних розмірів досягло сільськогосподарське виробництво.

Активно запроваджувались власні та європейські винаходи. Лише за 1890 — 1900 рр. було видано 234 956 патентів. Використовувалися переваги нового будівництва. Морально застаріле обладнання практично було відсутнє і не гальмувало розвиток промисловості. Активна роль належала спеціалізації робітників і підприємств, географічному поділу праці. Промисловість було орієнтовано на масове виробництво, стандартизацію деталей. Значно зросли продуктивність, інтенсивність праці, зменшувалися витрати виробництва.

Існував широкий місткий внутрішній ринок. Високою була конкурентоспроможність американських товарів на зовнішньому ринку. США будували своє господарство під захистом митних бар'єрів. Середній рівень мита на імпортні товари протягом 1890 — 1897 рр. збільшився з 38 до 75 %.

Пришвидшували розвиток економіки концентрація виробництва і капіталу, акціонування і утворення корпорацій. Економічне піднесення спиралося на інвестиції, що постійно зростали. Якщо в 1859 р. капітал, вкладеній у промисловість, становив 1010 млн дол., то в 1899 р. — 8975, в 1914 р. — 22 791 млн дол. Велике значення мали європейські капітали. В 1873 р. їх сума досягала 1500 млн дол., в 1899 р. — 3300 млн дол., в 1914 р. — близько 5 млрд дол., з них англійських — 755 млн дол.

США розвивали своє господарство, використовуючи робочу силу всього світу. За останні ЗО років XIX ст. імігрувало майже 14 млн, а за перші 14 років XX ст. — 146 млн осіб. За 1860 — 1900 рр. населення країни зросло з 31,4 до 76 млн осіб. У 1910 р. воно становило 92 млн осіб.

США пізно включилися до територіального поділу світу. В 1867 р. у Росії за 6,7 млн дол. була куплена Аляска, кожен гектар землі якої обійшовся лише в 5 центів. У 1898 р. Конгрес США узаконив анексію Гаванських островів. Колоніальними володіннями стали Куба, Гуам, Пуерто-Рико, Філіппіни, частина островів Самоа. Загальна площа колоній США в 1914 р. дорівнювала 0,3 млн км2 з населенням 9,7 млн осіб. Одночасно США стали на шлях економічної експансії, основною зоною якої була Латинська Америка, і збільшували інвестиції за кордоном та експорт товарів, будували філіали своїх підприємств, використовуючи дешеві робочу силу та сировину.

Промислове піднесення США у кінці XIX — на початку XX ст. найяскравіше виявилося у будівництві залізниць. Їх протяжність за 1870 — 1913 рр. збільшилася у 8 разів. Вони зв'язали всі штати, а чотири трансконтинентальні лінії поєднали Атлантичне та Тихоокеанське узбережжя. Розмах будівництва залізниць стимулював розвиток важкої промисловості, зміцнив економічну єдність країни, розширив географію промисловості на Південь і Захід.

Про динаміку промислової продукції США свідчать такі дані:

Показник 1870 1900 1913
Національний доход, мли дол. 9,4 - 44,8
Національне багатство, млрд дол. 30 - 200
Кількість промислових підприємств, тис. 252 512 -
Індекс промислового виробництва 100 460 860
Протяжність залізниць, тис. км 850 300 413
Видобуток вугілля, млн т 29,5 240,8 508,9
Видобуток нафти, мли т 221 2672 10435
Видобуток міді, тіс. т 12 271 -
Виробництво чавуну, млн т 1,7 13,8 30,8
Виробництво сталі, мли т 0,68 10,2 13,3
Виробництво електроенергії,


млрд кВт/год - 5 (на 1902 р.) 17,5 (на 1912 р.)
Потужність двигунів в обробній


промисловості, млн к. с. 2,3 10 29,2
Виробництво автомобілів, тис. шт. - 4 485
Споживання бавовни, млн квінталів 8,7 22 30,7
Вартість продукції обробної


промисловості, млрд дол. 4,2 11,4 24,2
Галузева структура промисловості


за вартістю, %


Добувна

8
Обробна

92
Харчова

19,9
Текстильна

14,1
Сталеварна

13.3
Хімічна

8
Деревообробна

6,2
Паперова

5,8

Отже, в галузевій структурі промисловості США значно збільшилася частка важкої промисловості. В науковій літературі вона оцінюється приблизно в 63 %. Однак з розвитком сільського господарства зберегли своє значення галузі переробки сільськогосподарської продукції, особливо борошномельна, консервна.

Змінилася географія розміщення промисловості. Східні штати (Пенсільванія, Нью-Йорк, Массачусетс, Нью-Джерсі) зберігали своє індустріальне значення, особливо в обробній промисловості. Однак її центри з'явилися на Заході, Півдні. Темпи індустріалізації південних районів випереджали середні показники по країні в 2 рази.

Швидко збільшувалася чисельність робітників. У 1870 р. їх налічувалося 2 млн, у 1900 р. — 3 млн, в 1909 р. — 6,6 млн осіб.

У процесі індустріалізації протягом останньої третини XIX — початку XX ст. Німеччина за обсягом і темпами промислового виробництва зайняла друге місце в світі та перше в Європі. Передумови такого економічного зростання склалися на початку' 70-х років XIX ст. Завершилося об'єднання, Німеччини під владою Прусії. Утворилася так звана друга імперія. Це привело до ліквідації внутрішніх митних кордонів, створило державну систему фінансів, грошового обігу, мір і ваги, залізничного і поштового права. Зросли інвестиції в промисловість. Нагромадження капіталів сприяло акціонуванню. Активну роль у будівництві залізниць брав уряд. Перемога у франко-пруській війні 1870 — 1871 рр. дала контрибуцію в 5 млрд фр. Існували переваги нового будівництва. Для розвитку важкої промисловості були значні запаси вугілля, залізної руди, калієвої солі. Економічні позиції Німеччини зміцнило приєднання Ельзасу і Лотарингії, багатих на залізну руду високої якості, з розвиненою бавовняною промисловістю. Переваги німецької промисловості забезпечували висока продуктивність праці (за 1850 — 1914 рр. зросла в 3 рази) і відносно низька заробітна плата. Машинна індустрія витіснила ремісників і забезпечила себе кваліфікованими робітниками. Аграрні реформи знищили залишки феодальних відносин на селі.

Інтенсивно розвивалося будівництво залізниць. У 1870 — 1875 рр. щорічно вводилося в дію 1500 — 2000 км шляхів. У галузевій структурі зросло значення важкої промисловості. Темпи її розвитку за 1870 — 1913 рр. випередили легку (800 і 350 %). Третина капіталів функціонувала в добувній промисловості. В металургії, що поступалася лише американській, виплавлення сталі зросло в 100 разів, чавуну — в 13 разів. Значна роль належала машинобудуванню, зокрема виробництву двигунів внутрішнього згоряння. Розвивалися нові галузі: хімічна, електротехнічна, виробництво електроенергії. Промисловість забезпечувала потреби країни й експортувала електродвигуни, трансформатори, турбіни, анілінові фарби, соду, добрива, сірчану кислоту. Німеччина залишалася на першому місці за обсягом воєнної промисловості.

Продовжувала розвиватися легка промисловість. Так, потужність бавовняних заводів збільшилася на 40 %. Проте, на відміну від США, обмеженість власної сировини та необхідність імпорту її збільшували вартість продукції.

Швидкий розвиток промисловості змінив склад населення. В 1895 р. чисельність робітників становила 67 %.

Розвиток німецької промисловості характеризують такі дані:

Показник 1870 1900 1913
Індекс промислового впро6иііцтва 100 304 471
Протяжність залізниць, тис. км 100 - 3300 (на 1910р.)
Видобуток кам'яного вугілля, млн т 26,4 109,3 190,1
Видобуток бурого вугілля, млн т 7,6 40,5 87,2
Виробництво чавуну, млн т 1,4 8,5 19,3
Виробництво сталі, мли т 0,2 6,6 18,4
Виробництво сірчаної кислоти, тис. т 75 950 1700
Споживання бавовни, млн квінталів 80,9 307,5 486,2
Потужність електростанцій, млн кВт/год - 0,2 2,1
Виробництво калійних солей. млн т - 3,0 12

Причини втрати Великобританією промислової монополії були різними. Інтенсивний процес індустріалізації США, Німеччини, Росії, Японії зумовив виникнення нових центрів промислового виробництва. Англійська промисловість втратила іноземні ринки за рядом товарів. Одночасно німецькі, американські товари, що були якіснішими та дешевшими, потрапляли на внутрішній ринок країни. Спостерігався застій у техніці. Фабрична індустрія працювала на морально застарілому обладнанні. Модернізація техніки відбувалася повільно, оскільки була справою складною та дорогою. Гальмуючу роль відігравала монополія на експлуатацію колоній, що забезпечувала високі прибутки при застарілій техніці. Продукція нових галузей становила лише 6,5 % всієї промислової продукції країни. Так,- у -світовому електротехнічному виробництві частка Великобританії становила 13, а Німеччини — 32 %. У 1913 р. англійські заводи виготовляли лише 34 тис. автомобілів. Розвиток нових і технічне переобладнання старих галузей потребували великих інвестицій. Проте капітали не вкладались в розвиток національної промисловості, а експортувалися. Досягнувши у 1913 р. 4 млрд ф. ст., вони давали 5% річних. Щорічний прибуток англійських рантьє (8 млн осіб) становив 200 млн ф. ст. Загострилася проблема постачання сировини для нових галузей промисловості. Негативну роль відігравала політика протекціонізму з боку США, Німеччини, Франції. На 10 — 15 років пізніше почалося акціонування промисловості та утворення корпорацій. Однак у структурі англійської промисловості відбувалися якісні зміни так само, як і у США, Німеччині. Проте за кількісними показниками індустріалізація у Великобританії відбувалася повільно, непослідовно. Знизилися темпи економічного розвитку. З 1815 р. до 70-х років XIX ст. щорічний приріст промислової продукції становив 3,7 %, за 1870 — 1913 рр. — 1,7 %. Порівняно високі темпи характеризували важку промисловість, особливо нові галузі: сталеварну, електротехнічну, хімічну. В 7 разів збільшився обсяг залізничних перевезень (1200 млн т). Зросла роль машинобудування. З традиційних галузей модернізувалося суднобудування. За 1870 — 1913 рр. тоннаж суден подвоївся, чистий доход судноплавства досяг 94 млн ф. ст.. 3/5 нових кораблів світу будувалося у Великобританії. Протягом 1870 — 1913 рр. порівняно з американськими та німецькими незначними були темпи видобутку вугілля (в 2.6 раза). виплавлення чавуну (в 1.7 раза). споживання бавовни (в 1,8 раза). На початку XX ст. за вартістю продукції легка промисловість продовжувала переважати важку в 1,7 раза.

Абсолютні цифри розвитку промисловості Великобританії в той період характеризують такі дані:

Показник 1870 1900 1913
Індекс промислового виробництва 100 180 227
видобуток вугілля, мли т 110 225 287
Виробництво чавуну. мли т 6 9 10.6
Виробництво сталі, млн т 0,2 4,9 7.6
Суднобудування, тис. рег. т 343 933 1200
Споживання бавовни, млн квінталів 11 15,4 19.2

Франція відставала від США, Німеччини, Великобританії не лише за темпами розвитку, а й за структурною перебудовою промисловості. Так. за 1884 — 1909 рр. загальна продукція промисловості зросла на 75 %, а за 1909 — 1914 рр. — лише на 25 %. Це можна пояснити втратами в франко-пруській війні, переважаючим розвитком легкої промисловості, низьким технічним рівнем виробництва. Негативно впливали на економічний розвиток парцелярний характер землеробства, його низький технічний рівень, зменшення сільськогосподарського виробництва внаслідок завезення дешевого хліба з-за океану. Послабленню економіки Франції сприяв експорт капіталів, що становив ЗО % світових інвестицій. За даними 1908 р., у французьку промисловість і торгівлю було вкладено 9,5 млрд фр., в облігації та закордонні цінності — 104,4 млрд фр. Франція вивозила капітал у формі позикового, що привело до зростання чисельності рантьє. На початку XX ст. їх налічувалося 2 млн при населенні 40 млн. Для експорту товарів і капіталів Франція створила колоніальну імперію, територія якої в 21 раз була більшою. Метрополія вивозила в свої колонії 10 % експортного капіталу, 13 % товарів.

Інтенсивно розвивалося транспортне машинобудування, зокрема виробництво автомобілів, суднобудування. За темпами будівництва залізниць Франція поступалася лише США. Їх протяжність в 1911 р. досягла 50,2 тис. км. У легкій промисловості зберігалося значення виробництва предметів розкоші, текстилю, галантереї.

Перед першою світовою війною відставання французької промисловості від американської, німецької, англійської досягло відповідно: в металургії — 6, 3 і 2 рази; за видобутком вугілля — 12,4; 6 і 7 разів; за виробництвом чавуну — 6,6; 3,9 і 1,6 раза; за виробництвом сталі — 6,3; 7 і 1,9 раза.

Основними показниками економічного розвитку' Франції були такі:

Показник 1870 1500 1913
Індекс промислового виробництва 100 200 300
Видобуток вугілля мли т 13,2

34,4

40,8
Виробництво чавуну, млн т 1,2 2.7 5,2
Виробництво сталі, млн т 0,08 1.6 4,7
Споживання бавовини, мли квінталів 593 1589 2713

З 70-х років XIX ст. відносно швидкими темпами почало розвиватися господарство Японії. Буржуазна революція 1868 р. і реформи "Мейдзі" (освіченого правління) сприяли становленню індустріального суспільства. Було ліквідовано політичну роздробленість країни, декларовано уніфікацію законів, рівність всіх підданих. свободу вибору професій і діяльності, торгівлі, іміграції населення. запроваджено єдині грошову та податкову системи, відмінено цехи та гільдії. Дозволялися іноземні інвестиції, впроваджувалися досягнення науки та техніки. Аграрна реформа санкціонувала приватну власність на землю, її купівлю-продаж.

Особливістю економічного розвитку Японії був збіг у часі процесів промислового перевороту і індустріалізації. Активну участь у створенні фабричної промисловості брав уряд. Було конфісковано підприємства. що належали сегуну (правителю) і князям. Інвестиції вкладалися в будівництво залізниць, підприємств воєнної промисловості. Практикувалися надання субсидій приватним підприємцям, звільнення їх від податків. У 1880 р. державний сектор включав 3 верфі, 5 воєнних підприємств, 10 родовищ, 52 фабрики, 51 торгове судно, залізниці, телеграф. Приватні капітали вкладали переважно в сферу обігу та кредиту. В 1883 р. вони оцінювалися в 75 млн єн, в торгівлі — 36, у промисловості— 15.

З 80-х років XIX ст. почався якісно новий етап в розвитку господарства Японії. Державні підприємства продавали товари приватним особам за цінами в 2 — 4 рази меншими від їх вартості. Частка банківського капіталу з 1884 по 1892 р. зменшилася з 78 до 24 %, а промислового — зросла з 5 до ЗО %.

Індустріальний розвиток в Японії визначався тими самими закономірностями, що й в Європі. Перші фабрики виникли в бавовняній промисловості, що працювали в основному на індійській сировині. В 1893 р. їх було 40, в 1896 р. — 97 з 971 тис. механічних веретен. Кількість останніх в 1913 р. становила 2,4 млн. Ткацьке виробництво механізувалося повільніше. В 1900 р. працювало 32 тис. механічних верстатів і 700 тис. ручних. У фабричній формі виникла сукняна промисловість. Ремесло зберігалося у шовківництві. Будувалися заводи з переробки сільськогосподарської сировини. У 70 — 80-х роках почали використовувати пару.

У важкій промисловості швидше розвивалися ті галузі, що мали сировинну базу в країні. За 1880 — 1913 рр. видобуток вугілля зріс у 20 разів, міді — 13 разів. Потреби у залізній руді на 70 % покривалися за рахунок імпорту. Розвиток металургії прискорився після прийняття в 1895 р. 10-річної програми розвитку господарства з метою реорганізації та зміцнення збройних сил. 90 % контрибуції, отриманої після війни з Китаєм, спрямовувалося у важку промисловість. У 1913 р. виробництво чавуну і сталі забезпечувало потреби країни на 48 і 34 %. Інтенсивно зростало будівництво залізниць. За 1882 — 1890 рр. їх протяжність зросла в 10 разів. До 1906 р. було побудовано 2/3 колій, що існують до цього часу. Повільно розвивалося машинобудування. В 1913 р. в цій галузі працювало 60 тис. осіб. Прискорені темпи характеризували суднобудування, воєнну промисловість.

У цілому на початок першої світової війни механізація промисловості не завершилась. Чисельність фабричних робітників у 1913 р. становила 948 тис., у ремеслі, на мануфактурах — близько 2 млн осіб. Була поширена праця жінок і дітей.

Порівняно з європейськими країнами Японія за абсолютними показниками випуску продукції відставала. Однак темпи економічного зростання були високими.

Показник 1870 1900 1913
Індекс промислового розвитку 100 240 320
Індекс добувної промисловості 100 123 134
Видобуток вугілля, млн т 1 (на 1880 р.) 7,5 21,3
Виробництво чавуну, млн т - 0,02 0,24
Виробництво сталі,
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: