Статистичний аналіз продуктивності корів та валового виробництва молока
Функціональним називається зв'язок, при якому кожному значенню факторної ознаки, що характеризує певне явище, відповідає одна або кілька значень результативної ознаки (функції). Прикладом такого зв'язку є залежність між довжиною і радіусом кола, площею і стороною квадрата. Функціональна залежність виявляється у кожному окремому випадку абсолютно точно і виражається за допомогою аналітичних формул.
У суспільно-економічних процесах функціональні зв'язки трапляються дуже рідко, причому як поодинокі випадки, що відображують взаємозалежність тільки окремих сторін складних явищ. Так, заробітна плата робітника за почасовою формою оплати дорівнює добутку денної ставки на відпрацьований час.
При дослідженні взаємозалежності масових соціально-економічних явищ, які формуються під впливом різноманітних факторів, використовують кореляційні зв'язки, які носять імовірнісний характер. При кореляційному зв'язку немає суворої відповідності між значеннями залежних ознак: кожному певному значенню факторної ознаки відповідає кілька значень результативної ознаки, наприклад зв'язок між дозами внесених добрив І урожайністю сільськогосподарських культур. При тих самих дозах добрив урожайність на різних ділянках буде неоднакова, оскільки урожайність залежить не тільки від добрив, а й від сорту, своєчасності і якості агротехнічних заходів, кількості опадів, температури тощо.
На відміну від функціонального зв'язку кореляційний зв'язок виявляється не в кожному окремому випадку, а при великій кількості спостережень І порівнянні середніх значень взаємозалежних ознак. Цей зв'язок ґрунтується на законі великих чисел, який виявляється у масовому процесі як тенденція до зростання чи зниження результативної ознаки залежно від відповідної зміни факторної ознаки. З математичного погляду кореляційна залежність - це функціональне співвідношення між середніми значеннями досліджуваних ознак.
За напрямом зв'язок між корелюючими величинами може бути прямим і зворотним. При прямому зв'язку факторна ознака змінюється в тому самому напрямі, що й результативна, наприклад зв'язок між внесенням добрив і урожайністю сільськогосподарських культур, рівнем годівлі І продуктивністю худоби, рівнем механізації виробничих процесів І продуктивністю праці.
Якщо із збільшенням факторної ознаки результативна ознака зменшується або, навпаки, із зменшенням факторної ознаки результативна ознака збільшується, то такий зв'язок називають зворотним, наприклад зв'язок між урожайністю і собівартістю продукції, собівартістю продукції і рентабельності виробництва, собівартості продукції.
За формою розрізняють прямолінійний та криволінійний зв’язок. Прямолінійний зв’язок характеризується рівномірним збільшенням або зменшенням результативної ознаки під впливом відповідної зміни факторної ознаки. Аналітично його визначають за рівнянням прямої лінії.
При криволінійному кореляційному зв’язку рівним змінним середніх значень результативної ознаки. Аналітично криволінійний зв’язок визначають за рівнянням кривої лінії.
Для того щоб правильно застосувати кореляційні методи, потрібно насамперед глибоко розуміти суть взаємозв’язків соціально економічних явищ. Ці методи не виявляють причини виникнення зв’язків між окремими явищами і характеру їх взаємодії. Роль кореляційного аналізу зводиться до кількісної оцінки взаємозалежностей між статистичними ознаками, що характеризують досліджувальні явища.
При прямолінійній залежності парний кореляційний зв’язок між ознаками визначають за рівнянням прямої:
![]()

де
- теоретичні
значення
результативної
ознаки;
у - результативна ознака (урожайність);
х - факторна ознака (розмір затрат на 1 га.);
а - початок відліку або значення у при х, який дорівнює нулю;
b - коефіцієнт регресії рівня зв’язку, який показує, як змінюються результативна ознака залежно від зміни на одиницю факторної ознаки.
Параметри a і b можна розв’язати, використовуючи формули:


Таблиця 10
Вихідні та розрахункові дані для обчислення. Кореляційного рівняння та визначення коефіцієнта кореляції
| Шифр | Вихідні дані | Розрахункові дані | |||||
| підприємство | Середньорічний надій молока на одну корову (у) | Витрати кормів на одну корову (х) | ху | xІ | yІ |
|
|
| 1 | 380,95 | 25,1 | 9562,9 | 630,1 | 145124,72 | 325,39 | |
| 2 | 390,91 | 20,0 | 7836,1 | 401,8 | 152809,92 | 250,81 | |
| 3 | 365,22 | 21,9 | 8010,3 | 481,1 | 133383,74 | 278,64 | |
| 4 | 364,29 | 25,7 | 9359,8 | 660,2 | 132704,08 | 334,11 | |
| 5 | 336,00 | 23,8 | 7989,5 | 565,4 | 112896,00 | 305,86 | |
| 6 | 365,00 | 28,5 | 10391 | 810,5 | 133225,00 | 375,06 | |
| 7 | 321,74 | 18,0 | 5790,2 | 323,9 | 103516,07 | 220,58 | |
| 8 | 430,00 | 17,9 | 7698,5 | 320,5 | 184900,00 | 219,21 | |
| 9 | 447,06 | 29,0 | 12968 | 841,4 | 199861,59 | 382,98 | |
| 10 | 466,67 | 37,1 | 17310 | 1375,9 | 217777,78 | 502,25 | |
| 11 | 266,67 | 14,1 | 3757,2 | 198,5 | 71111,11 | 162,95 | |
| 12 | 385,00 | 19,3 | 7435,1 | 373,0 | 148225,00 | 239,98 | |
| 13 | 320,99 | 24,0 | 7702,6 | 575,8 | 103033,07 | 309,08 | |
| 14 | 167,65 | 13,0 | 2172,8 | 168,0 | 28105,54 | 146,3 | |
| 15 | 520,00 | 38,0 | 19739 | 1441,0 | 270400,00 | 515,05 | |
| 16 | 388,00 | 51,9 | 20152 | 2697,7 | 150544,00 | 721,23 | |
| 17 | 395,00 | 41,6 | 16413 | 1726,5 | 156025,00 | 568,01 | |
| 18 | 389,74 | 35,7 | 13903 | 1272,6 | 151900,07 | 481,3 | |
| 19 | 409,52 | 32,0 | 13123 | 1026,9 | 167709,75 | 427,79 | |
| 20 | 329,22 | 17,5 | 5763,2 | 306,5 | 108384,56 | 213,34 | |
| 21 | 381,82 | 15,4 | 5894,2 | 238,3 | 145785,12 | 182,83 | |
| 22 | 423,53 | 36,7 | 15534 | 1345,3 | 179377,16 | 496,13 | |
| 23 | 426,23 | 27,8 | 11859 | 774,1 | 181671,59 | 365,5 | |
| 24 | 368,89 | 39,8 | 14678 | 1583,1 | 136079,01 | 542,01 | |
| 25 | 511,11 | 32,7 | 16736 | 1072,2 | 261234,57 | 438,12 | |
| 26 | 422,22 | 35,0 | 14764 | 1222,7 | 178271,60 | 470,9 | |
| 27 | 410,00 | 34,9 | 14292 | 1215,2 | 168100,00 | 469,31 | |
| 28 | 456,67 | 19,5 | 8894,2 | 379,3 | 208544,44 | 242,41 | |
| 29 | 528,89 | 21,5 | 11395 | 464,2 | 279723,46 | 272,91 | |
| 30 | 466,67 | 20,4 | 9497 | 414,1 | 217777,78 | 255,3 | |
|
Сума |
11835,64 |
817,7 |
330622 |
24905,7 |
4828201,74 |
11836 |
|
Коефіцієнт кореляції визначається за формулою:

Де r - коефіцієнт кореляції;
х - середня величина факторної ознаки;
у - середня величина результативної ознаки;
ху - середня величина з добутку х та у;
- середнє
квадратичне
відхилення
факторної
ознаки;
- середнє
квадратичне
відхилення
результативної
ознаки;
,
Коефіцієнт детермінації:
![]()
На основі даної таблички побудуємо кореляційне поле
2.3 Аналіз динаміки продуктивності корів
Усі природні та суспільні явища перебувають в постійному русі, розвитку. Процеси розвитку явищ у часі називають динамікою, а статистичні показники, які характеризують стан І зміну явищ у часі, - рядами динаміки-Дослідження процесу розвитку явищ є одним з найважливіших завдань економіко-статистичного аналізу. Побудова і аналіз рядів динаміки дають змогу виявити закономірності розвитку явищ І виразити їх у конкретних цифрах.
Елементами ряду динаміки є моменти, або періоди, часу (певне число місяця, день, місяць, рік і т.д.), до яких належать досліджувані показники і рівні ряду, які характеризують розмір явища. Рівні ряду динаміки можна виразити абсолютними, відносними і середніми величинами.
Ряд динаміки абсолютних величин складається з даних, що характеризують розміри суспільно-економічних явищ. Прикладом "може бути розмір посівних площ і валовий збір сільськогосподарських культур, поголів'я худоби, розміри основних" фондів, валовий доход, фонд заробітної плати тощо.
Ряд динаміки середніх величин характеризує зміну середніх розмірів ознак суспільно-економічних явищ, наприклад зміну рівня урожайності сільськогосподарських культур, продуктивності худоби, собівартості одиниці продукції тощо.
Ряд динаміки відносних величин характеризує зміну відносних розмірів суспільно-економічних явищ, наприклад зміну структури посівних площ сільськогосподарських культур, зміну показників інтенсивності тощо.
Залежно від характеру досліджуваних явищ розрізняють два види рядів динаміки: моменті і періодичні.
Моментний ряд динаміки характеризує стан явища на певний момент часу - на 1 січня, на кінець року і т.д. Наприклад, загальну земельну площу та її розподіл по землекористувачах визначають щороку на 1 січня, поголів'я тварин - на 1 січня, - на кінець року.
Періодичні (інтервальні) ряди динаміки характеризують розміри явищ за певні періоди (добу, декаду, місяць, рік). Так, урожайність сг культур не можна визначити на який несуть момент часу, а тільки за певний період наприклад за рік. Важливою умовою при побудові рядів динаміки є порівняність рівнів ряду динаміки, тобто величин, які характеризують кількісну сторону досліджувального явища. При порівняні величин динамічного ряду відміність їх має відображувати лише зміни явищ і не залежати від причин, повязаних з іх пвдрахунком. Показники ряду динаміки визначають порівняням рівнів ряду динаміки. При цьому рівень, який порівнюють, називається поточним, а рівень, з яким порівнюють - базисним.
Абсолютниц приріст А визначають як різницю між поточним Уi і попереднім Уi-1 або початковим У0 рівнями ряду динаміки.
Базисний абсолютний приріст дорівнює:
тобто
,
і т.д.
Ланцюговий (щорічний) абсолютний приріст дорівнює:
тобто
,
і т.д.
Коефіцієнт росту К-це відношення поточного рівня ряду динаміки Уi до попереднього Уi-1 або початкового рівня У0
Базисний коефіцієнт зростання дорівнює:
тобто
,
,
і т.д.
Ланцюговий (щорічний) коефіцієнт зростання дорівнює:
тобто
,
,
і т.д.
Темп росту - коефіцієнт росту помножений на 100. Темп приросту Т показує, на скільки процентів збільшився або зменшився поточний рівень ряду динаміки порівнянно з базисним рівнем.
Темп приросту (зниження) можна визначити, віднімаючи від темпу росту, вираженого в процентах, 100%.
Тпр= (К*100) - 100%
Абсолютне значення 1% приросту - відношення щорічного приросту за певний перід щорічного темпу приросту за той самий період.
Зн1%пр=
![]()
Всі розраховані показники ряду динаміки занесено в таблицю 12 яка міститься в додатку.
Для узагальнення характеристики вихідних рівнів та розрахункових величин ряду динаміки слід визначити середні показники.
Середній
рівень
інтервального
ряду з рівними
інтервалами
розраховують
за формулою:

де n-загальне число рівнів ряду динаміки.
Середній рівень моментного ряду динаміки з рівними відрізками між датами визначають як середню хронологічну:

Середній
абсолютний
приріст
розраховують
за формулою
середньої
арифметичної
простої:

Середній коефіцієнт зростання К обчислюється за формулою:

або

Де Yn - кінцевий рівень ряду;
Y0 - початковий рівень ряду;
n - число дат у періоді, за який визначається коефіцієнт росту.
Проведемо укрупнення періодів та згладжування ряду динаміки за допомогою ковзної середньої. При укрупнені інтервальний ряд динаміки замінюють іншим інтервальним рядом з більшими періодами (трьохрічний або п'ятирічний). При згладжуванні ряду динаміки за допомогою ковзової середньої спочатку додають рівні ряду за прийнятий інтервал і обчислюють середню арифметичну. Після цього утворюють новий інтервал, починаючи з другого рівня ряду, для якого визначають середню.
Таблиця 12
Аналіз ряду динаміки методом укрупнення періодів та ковзної середньої
| Роки | Показники | Період | Сума по трьох роках | Середній по трьох роках | Період | Сума по трьох роках | Середні ковзні |
| 1998 | 216 | 1998-2000 |
618 |
206,0 |
- | ||
| 1999 | 206 | 1998-2000 | 618 | 206,0 | |||
| 2000 | 196 | 1999-2001 | 603 | 201,0 | |||
| 2001 | 201 | 2001-2003 |
653 |
217,7 |
2000-2002 | 613 | 204,3 |
| 2002 | 216 | 2001-2003 | 653 | 217,7 | |||
| 2003 | 236 | 2002-2004 | 674 | 224,7 | |||
| 2004 | 222 | 2004-2006 |
624 |
208,0 |
2003-2005 | 669 | 223,0 |
| 2005 | 211 | 2004-2006 | 624 | 208,0 | |||
| 2006 | 191 | - |
Вирівнювання ряду динаміки за середнім абсолютним приростом можна провести за формулою:
![]()
де
- вирівняні
рівні;
- початковий
рівень ряду;
t - порядковий номер року;
Таблиця 14
Аналіз ряду динаміки методом вирівнювання за середнім абсолютним приростом
| Роки | Порядковий номер року | Показник | Вирівнювання за середнім абсолютним приростом | Відхилення фактичного рівня від розрахункового |
| t |
|
|
|
|
| 1998 | 0 | 216 | 216,0 | 0,0 |
| 1999 | 1 | 206 | 212,9 | -6,9 |
| 2000 | 2 | 196 | 209,8 | -13,8 |
| 2001 | 3 | 201 | 206,6 | -5,6 |
| 2002 | 4 | 216 | 203,5 | 12,5 |
| 2003 | 5 | 236 | 200,4 | 35,6 |
| 2004 | 6 | 222 | 197,3 | 24,8 |
| 2005 | 7 | 211 | 194,1 | 16,9 |
| 2006 | 8 | 191 | 191,0 | 0,0 |
Вирівнювання ряду динаміки за середнім коефіцієнтом зростання.
На основі середнього коефіцієнту росту розраховують вирівняний ряд динаміки:
![]()
де t - порядковий номер року.
Таблиця 15
Аналіз ряду динаміки методом вирівнювання по середнім коефіцієнтам росту
| Роки | Порядковий номер року | Показник | Вирівнювання за середнім коефіцієнтом зростання | Відхилення фактичного рівня від розрахункового |
| t |
|
|
|
|
| 1998 | 0 | 216 | 216,000 | 0,000 |
| 1999 | 1 | 206 | 18,216 | 187,784 |
| 2000 | 2 | 196 | 1,533 | 194,467 |
| 2001 | 3 | 201 | 0,139 | 200,861 |
| 2002 | 4 | 216 | 0,013 | 215,987 |
| 2003 | 5 | 236 | 0,001 | 235,999 |
| 2004 | 6 | 222 | 0,000 | 222,000 |
| 2005 | 7 | 211 | 0,000 | 211,000 |
| 2006 | 8 | 191 | 0,000 | 191,000 |
Проведемо вирівнювання динамічного ряду за способом найменших квадратів.
![]()
де
,
- невідомі параметри
рівняння;
Спочатку необхідно скласти систему із двох нормальних рівнянь
,
![]()
![]()
Всі невідомі величини записують у систему рівнянь з таблиці 16
яка розміщена в додатках.
Зобразимо графічно вирівнювання ряду динаміки по середнім коефіцієнтом росту (рис.7)
2.4 Індексний аналіз продуктивності корів та валового виробництва продукції
У статистиці часто виникає потреба у визначенні не тільки темпів розвитку окремого явища, а й середніх темпів розвитку кількох різнорідних явищ. Так, аналізуючи господарську діяльність підприємства, визначають, як змінилися обсяг виробництва продукції, ціни реалізації, собівартість продукції порівняно з минулими роками, планом або іншими підприємствами і т.д. Для цього застосовують індекси.
У статистиці індексом називається відносний показник, який характеризує зміну рівня певного явища порівняно з іншим рівнем того самого явища, прийнятого за базу порівняння.
При обчисленні індексів розрізняють базисний і звітний періоди. Базисним називається період, з рівнем якого проводять порівняння, а звітним - період, рівні якого порівнюються.
Індекси використовують не лише для визначення загальної зміни складного явища у часі або просторі, а й для виявлення впливу окремих факторів, які зумовили цю зміну. За допомогою індексного методу аналізу оцінюють вплив окремих факторів на зміну результативного показника у відносному і абсолютному виразі. Для індексного аналізу факторів використовують лише ті індекси, які економічно взаємопов’язані. Для визначення впливу окремих факторів на зміну витрат на виробництво молока, тобто собівартості у відносних та абсолютних величинах скористаємося даними таблиці 15.
Таблиця 15
Кількість виробленої продукції і її собівартість
| Господа-рство | Виробництво продукції, ц | Витрати на виробництво, грн. | Собівартість 1 ц молока, грн. | Індивідуальні індекси собівартості | ||||
| Баз. | Зв. | Баз. | Зв. | Баз. | Зв. | Умов. | ||
| Символи | q0 | q1 | z0 | z1 | q0 /z0 | q1 /z1 | q1 /z0 | i= z1/ z0 |
| 1 | 10300 | 12 700 | 190800 | 224300 | 18,52 | 17,66 | 15,02 | 1,23 |
| 2 | 12100 | 13 050 | 196300 | 294000 | 16,22 | 22,53 | 15,04 | 1,08 |
| 3 | 12200 | 11 350 | 190300 | 300050 | 15,60 | 26,44 | 16,77 | 0,93 |
| Сума | - | - | - | - | 50,35 | 66,63 | 46,83 | - |
Також, для визначення впливу факторів собівартість 1 ц молока розрахуємо ще систему індексів:
Іzq=Iz*Iq;
Іzq= ∑z1/q1/∑z0/q0; Iz=∑ z1/q1/∑ z0/q1; Iq=∑q1 /z0/∑ z0/q0,де q0 і q1 –
кількість виробленої продукції в базисному і звітному періоді;
z0 і z1 - собівартість одиниці продукції в базисному і звітному періодах.
Розрахуємо вище наведені індекси: Іzq = 1,32; Iz = 1,42; Iq = 0,93. Іzq=1,42*0,93=1,32. Приріст (зменшення) собівартості:
Δz/q = ∑ z1/q1-∑z0/q0 = 16,28;
Δz/q за рахунок зміни z= ∑ z1/q1 - ∑ z0/q1= 19,79;
Δz/q за рахунок зміни q= ∑q1 /z0 - ∑z0/q0= - 3,51;
Δz/q = Δ за рахунок z +Δ за рахунок q = 16,41.
Размещено на
Обчислені індекси показують, що в звітному собівартість 1 ц молока порівняно з базисним збільшилась на 32 %. Така зміна зумовлена збільшенням загальної собівартості продукції, тобто витрат на виробництво на 42 % та зменшенням валового виробництва на 7%. В абсолютному ж виразі собівартість 1 ц молока зменшились на 16,28 грн.