Xreferat.com » Рефераты по экономике » Вольногорское стекло

Вольногорское стекло

Вступ. 2

1. Асо­р­ти­мент та ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка ви­ро­бів 9

2. Склад си­ро­ви­ни, ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка си­ро­ви­ни, їх об­ро­б­ка, скла­дан­ня ши­х­ти 11

2.1. Скла­ду­ван­ня та збе­рі­ган­ня си­ро­ви­ни 13

2.2. Си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли для вве­ден­ня SiO2. 14

2.3. Си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли для вве­ден­ня Al2O3. 15

2.4. Си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли для ве­ден­ня ок­си­дів лу­ж­но­зе­ме­ль­них ме­та­лів 16

2.5. Си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли для ве­ден­ня ок­си­дів лу­ж­них ме­та­лів 18

2.6. Об­ро­б­лен­ня си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів та під­го­то­в­ка скло­бою 19

2.7. Ви­го­то­в­лен­ня ши­х­ти 21

2.8. За­ва­н­та­жен­ня ши­х­ти та скло­бою у скло­ва­р­ну піч 22

3. Ма­ши­но – ван­ний цех 23

3.1. Ва­рін­ня скло­ма­си 24

Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка скло­ва­р­них пе­чей. 26

Скло­ва­р­на піч №1 26

Те­м­пе­ра­ту­р­ний ре­жим ва­рін­ня за­без­пе­чу­єть­ся трьо­ма зо­на­ми го­рін­ня 28

Скло­ва­р­на піч №3 28

Те­м­пе­ра­ту­р­ний ре­жим ва­рін­ня за­без­пе­чу­єть­ся трьо­ма зо­на­ми го­рін­ня 30

3.2. Під­го­то­в­ка скло­ма­си до фо­р­му­ван­ня 31

3.3. Фо­р­му­ван­ня скло­ви­ро­бів 33

3.4. Від­па­лю­ван­ня ви­ро­бів 35

3.6. Па­ку­ван­ня го­то­вих ви­ро­бів 39

3.7. Ко­н­т­ро­лю­ван­ня яко­с­ті ви­ро­бів 41

4. Охорона праці. Охорона навколишнього середовища. 43

5. Автоматичний контроль та керування процесами 44

6. Економіка та організація підприємства 44


Вступ.

Скло – штучний матеріал який має такі властивості, як прозорість. Твердість хімічна стійкість, термостійкість. Крім того скло має властивості, які залежать від його прозорості. Завдяки цьому скло широко використовують май­же у всіх га­лу­зях тех­ні­ки, ме­ди­ци­ні, у на­у­ко­вих до­слі­джен­нях , та у по­бу­ті.

Скло отри­му­ють шля­хом те­р­мі­ч­ної об­ро­б­ки ши­х­ти, яка є су­мі­ш­шю при­ро­д­них або шту­ч­них си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів. Ши­х­ту за­ва­н­та­жу­ють у піч, і при ви­зна­че­ній те­м­пе­ра­ту­рі та ви­три­м­ці, отри­му­ють роз­плав – скло­ма­су. При охо­ло­джен­ні скло­ма­си в‘я­з­кість її зро­с­тає, що на­дає мо­ж­ли­вість фо­р­му­ва­ти ви­ро­би шля­хом ви­ду­ван­ня, про­ка­т­ки, ви­тя­гу­ван­ня, пре­су­ван­ня чи пре­со­ви­ду­ван­ня.

В за­ле­ж­но­с­ті від прак­ти­ч­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня скля­них ви­ро­бів змі­ню­єть­ся хі­мі­ч­ний склад скла, фо­р­ма, роз­мі­ри, та спо­сіб їх ви­го­то­в­лен­ня.

Су­час­на скля­на про­ми­с­ло­вість ви­го­то­в­ляє най­рі­з­но­ма­ні­т­ні­ші ви­ро­би – про­ми­с­ло­ве та по­бу­то­ве ли­с­то­ве скло, скля­ні тру­би і ізо­ля­то­ри, ме­ди­ч­не та пар­фу­ме­р­не скло, та­р­не та сор­то­ве скло, пі­но­ск­ло, скло­во­ло­к­но, си­та­ли та ін­ше.

Та­р­не скло за­ймає до­сить ве­ли­ку ча­с­т­ку від за­га­ль­но­го об‘­єму про­ду­к­ції, що ви­го­то­в­ля­ють скля­ні за­во­ди. Це від­бу­ва­єть­ся то­му, що та­р­не скло ви­ко­ри­с­то­ву­єть­ся для фа­су­ван­ня збе­рі­ган­ня та транс­по­р­ту­ван­ня рі­з­но­ма­ні­т­них рі­д­ких па­с­то­по­ді­б­них та тве­р­дих про­ду­к­тів.

Пе­ре­ва­га­ми скля­ної та­ри, що обу­мо­в­лю­ють ши­ро­ке її ви­ко­ри­с­тан­ня у рі­з­но­ма­ні­т­них га­лу­зях про­ми­с­ло­во­с­ті та в по­бу­ті є: гі­гі­є­ні­ч­ність, про­зо­рість, мо­ж­ли­вість ви­го­то­в­лен­ня та­ри рі­з­но­ма­ні­т­них роз­мі­рів та фо­р­ми, мо­ж­ли­вість ге­р­ме­ти­ч­но­го за­кри­ван­ня та ба­га­то­ра­зо­во­го ви­ко­ри­с­тан­ня, до­сту­п­на ці­на.

Скло не ви­ді­ляє шкі­д­ли­вих ре­чо­вин, не має за­па­ху, за­без­пе­чує три­ва­ле збе­рі­ган­ня про­ду­к­тів, до­б­ре ми­єть­ся та дез­ін­фі­ку­єть­ся, лег­ко ути­лі­зу­єть­ся, має до­б­рі де­ко­ра­ти­в­ні мо­ж­ли­во­с­ті. Крім то­го скля­на про­ми­с­ло­вість за­без­пе­че­на най­ба­га­т­ши­ми си­ро­вин­ни­ми ре­сур­са­ми.

«Ві­ль­но­гор­сь­кий за­вод еле­к­т­ро­ва­ку­у­м­но­го скла» (ВЗЭВС) по­ви­нний був ста­ти са­мим мо­гу­т­нім під­при­єм­с­т­вом у сво­їй га­лу­зі. Ви­ро­б­ни­ц­т­во ком­пле­к­ту­ю­чих зі скла і ме­та­лу для ко­льо­ро­вих кі­не­ско­пів по­ви­нне бу­ло за­без­пе­чу­ва­ти сво­єю про­ду­к­ці­єю за­во­ди по ви­ро­б­ни­ц­т­ву кі­не­ско­пів усьо­го СРСР. На­да­лі на під­при­єм­с­т­ві пе­ред­ба­ча­ло­ся осво­ї­ти скла­да­ль­не ви­ро­б­ни­ц­т­во ко­льо­ро­вих кі­не­ско­пів. Але в зв'я­з­ку з роз­ри­вом еко­но­мі­ч­них зв'я­з­ків, ви­кли­ка­них роз­па­дом СРСР, че­рез від­су­т­ність за­мо­в­лень у 1990 ро­ці бу­ло при­пи­не­не бу­ді­в­ни­ц­т­во но­вих об'­єк­тів, зу­пи­не­не ос­но­в­не ви­ро­б­ни­ц­т­во.

З 1992р. Ві­ль­но­гор­сь­кий за­вод еле­к­т­ро­ва­ку­у­м­но­го скла пе­ре­йме­но­ва­ний у За­вод «Э­К­МА», а вже в 1994 ро­ці бу­ла по­ча­та при­ва­ти­за­ція дер­жа­в­но­го під­при­єм­с­т­ва «За­вод «Э­К­МА». З 1996р. дер­жа­в­не під­при­єм­с­т­во «За­вод «Э­К­МА» пе­ре­тво­ре­но у Від­кри­те ак­ці­о­не­р­не то­ва­ри­с­т­во­«­3­а­вод «Э­К­МА». За­вод спро­бу­вав вла­с­ни­ми си­ла­ми пе­ре­про­фі­лю­ва­ти­ся на ви­пуск скло­та­ри, ча­с­т­ко­во за­ді­я­в­ши ви­ро­б­ни­чі пло­щі ко­ли­ш­ньо­го за­во­ду.

Ос­но­в­на но­ме­н­к­ла­ту­ра ви­ро­б­ни­ц­т­ва за­во­ду на той мо­мент бу­ла на­сту­п­ною:

пля­ш­ки єм­ні­с­тю 0,5 лі­т­ра, ба­н­ки єм­ні­с­тю 1,5 до 3 лі­т­ри, по­бу­то­ві сві­ти­ль­ни­ки, кі­не­ско­пи ре­ге­не­ро­ва­ні, ки­сень, та­ра з го­ф­ро­ва­но­го кар­то­ну.

Але під­при­єм­с­т­во не змо­г­ло ви­й­ти на но­р­ма­ль­ний ре­жим ро­бо­ти. У 1997 ро­ці бу­ли ство­ре­ні еко­но­мі­ч­но ві­д­о­со­б­ле­ні ви­ро­б­ни­чі під­роз­ді­ли ВАТ «За­вод «Э­К­МА» з окре­ми­ми суб­ра­ху­н­ка­ми в ба­н­ку, ос­но­в­ною за­да­чею яких бу­ло роз­ви­ва­ю­чи свої ви­ро­б­ни­ц­т­ва в рі­з­них на­пря­м­ках, ці­ле­с­п­ря­мо­ва­но зме­н­шу­ва­ти за­бо­р­го­ва­но­с­ті по ене­р­го­но­сі­ях, у бю­дже­ти рі­з­них рі­в­нів: пе­н­сій­ний фонд, по за­ро­бі­т­ній пла­ті пра­цю­ю­чим, тим са­мим ви­во­дя­чи за­вод із кри­зо­во­го по­ло­жен­ня.

Але спро­би утво­рен­ня ме­ре­жі еко­но­мі­ч­но ві­д­о­со­б­ле­них ви­ро­б­ництв, ні до чо­го не при­ве­ли. За­над­то важ­ко бу­ло під­ні­ма­ти під­при­єм­с­т­во, що роз­ва­лю­єть­ся, що не­сло на сво­їх пле­чах ва­н­таж за­бо­р­го­ва­но­с­тей.

За чо­ти­ри ро­ки при­ва­ти­за­ції ос­но­в­не ви­ро­б­ни­ц­т­во ВАТ «За­вод «Э­К­МА» - скло­та­ра і ті­ньо­ві ма­с­ки - бу­ло ці­л­ком зу­пи­не­не. Чи­се­ль­ність працюючих з 1995р. - по 2000р. ско­ро­ти­ло­ся з 2500 до 198 чо­ло­вік. Зро­с­ли бо­р­ги по усіх ви­дах пла­те­жів, че­рез не­ви­пла­ту за­ро­бі­т­ної пла­ти ро­с­ла со­ці­а­ль­на на­пру­га, по­ка­з­ни­ки ро­бо­ти під­при­єм­с­т­ва по­гі­р­шу­ва­ли­ся. Ак­ти­в­на ча­с­ти­на ви­ро­б­ни­чих фо­н­дів за­во­ду за це де­ся­ти­літ­тя мо­ра­ль­но і фі­зи­ч­но за­ста­рі­ла, бу­ла де­мо­н­то­ва­на і ви­рі­за­на на ме­та­ло­м.

По­ста­но­вою Ар­бі­т­ра­ж­но­го су­ду Дніп­ро­пе­т­ров­сь­кої об­ла­с­ті від 07.05.2001р. ВАТ «За­вод «Э­К­МА» був ви­зна­ний ба­н­к­ру­том.

На цьо­му іс­то­рія під­при­єм­с­т­ва фа­к­ти­ч­но і за­кін­чи­ла­ся, як­би в че­р­в­ні 2000 ро­ку на ба­зі ВАТ «За­вод ЭК­МА» не бу­ло ство­ре­не під­при­єм­с­т­во ТОВ «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло­».

Су­во­рі за­ко­ни ри­н­ку змі­с­ти­ли ак­це­н­ти ви­ро­б­ни­ц­т­ва, але не да­ли зга­с­ну­ти - май­с­те­р­но­с­ті скло­ва­рів, так і з'яв­и­ла­ся на світ ві­ль­но­гор­сь­ка пля­ш­ка.

За пів­то­ра ро­ку іс­ну­ван­ня ТОВ «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло», на під­при­єм­с­т­ві бу­ли вве­де­ні в екс­плу­а­та­цію 2 скло­ва­р­ні пе­чі з ви­ро­б­ни­чою по­ту­ж­ні­с­тю більш 250 тонн зе­ле­но­го скла в до­бу; вста­но­в­ле­ні і за­пу­ще­ні 5 но­ві лі­нії по ви­пу­с­ку скло­та­ри, осна­ще­них су­час­ни­ми скло­фо­р­му­ю­чи­ми ма­ши­на­ми, ав­то­ма­ти­зо­ва­ни­ми лі­ні­я­ми ко­н­т­ро­лю яко­с­ті й упа­ку­ван­ня про­ду­к­ці­ї.

У ре­зуль­та­ті за цей пе­рі­од ви­ро­б­ни­чі по­ту­ж­но­с­ті під­при­єм­с­т­ва ви­ро­с­ли більш ніж у 4 ра­зи. Як­що об­сяг ви­ро­б­ни­ц­т­ва у ве­ре­с­ні 2000р. скла­дав 1,3 млн. пля­шок на мі­сяць, у ве­ре­с­ні 2001р. він склав більш 8,5 млн. пля­шок на мі­сяць. На сьо­го­дні­ш­ній день ви­ро­б­ни­чий по­те­н­ці­ал за­во­ду до­зво­ляє ви­пу­с­ка­ти до 10 млн. пля­шок на мі­сяць.

За ко­ро­т­кий пе­рі­од у ТОВ «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло» на­ла­го­ди­ли ті­с­ні зв'я­з­ки більш з чим 30 ви­ро­б­ни­ка­ми ти­хих і гри­с­тих вин у рі­з­них ре­гі­о­нах Укра­ї­ни.

З кон­ве­є­рів за­во­ду ни­ні схо­дить два­дця­ть на­ймену­вань пля­шок ста­н­да­р­т­но­го кла­си­ч­но­го зра­з­ка, до яких звик спо­жи­вач. Але час ди­к­тує і свої ви­мо­ги, а зна­чить не­об­хід­ність ви­го­то­в­лен­ня то­ва­ру но­вої, не­зви­чай­ної фо­р­ми. За­вод­сь­кі конс­тру­к­то­ри за ба­жан­ням за­мо­в­ни­ка мо­жуть роз­ро­би­ти будь-­яку ори­гі­на­ль­ну вин­ну єм­ність, що від­по­ві­дає ви­мо­гам са­мо­го ви­мо­г­ли­во­го за­мо­в­ни­ка.

000 "Ві­ль­но­гор­сь­ке скло" пра­цює над осво­єн­ням між­на­ро­д­них ста­н­да­р­тів яко­с­ті се­рії ISO 9000.

Усе це - до­зво­лить ТОВ «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло» у най­бли­ж­чо­му май­бу­т­ньо­му за­йня­ти лі­ди­ру­ю­че по­ло­жен­ня на ри­н­ку СНД се­ред ви­ро­б­ни­ків пля­ш­ки для роз­ли­ву ти­хих і гри­с­тих вин. В да­ний час ТОВ «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло» ви­пу­с­кає і ре­а­лі­зує в Укра­ї­ні і за кордоном (в Мо­л­да­вію) бли­зь­ко 16 ви­дів зе­ле­ної і оли­в­ко­вої пля­ш­ки. За­вод має по­стій­ний за­пас пля­ш­ки прак­ти­ч­но в по­в­но­му асо­р­ти­ме­н­ту і у до­ста­т­ньо­му об­ся­зі. Це до­зво­ляє в по­в­но­му об­ся­зі ви­ко­ну­ва­ти свої зо­бо­в'я­зан­ня пе­ред сво­ї­ми ос­но­в­ни­ми по­ку­п­ця­ми, що пред­ста­в­ле­ні в таб­ли­ці 1.

Таб­ли­ця 1. - Пе­ре­лік най­більш ве­ли­ких спо­жи­ва­чів скло­та­ри ТОВ «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло» (більш 5%).

Спо­жи­вач

Вид пля­ш­ки

Ча­с­т­ка в то­ва­ро­обі­гу, %

Ар­те­мів­сь­кий За­вод ша­м­пан­сь­ких вин

Ша­м­па­н­ка

21%

Ки-­Пра­га

вин­на

13%

Оде­са­ви­н­п­ром

ша­м­пан­сь­ка

9%

Вин кон­церн

ви­н­ко

8%

Ко­б­ле­во

ко­б­ле­во

8%

Укр­ви­но

ша­м­пан­сь­ка

5%

Ма­са­н­д­ра

вин­на

5%

Таб­ли­ця 2. – Ос­но­в­ні спо­жи­ва­чі бі­лої пля­ш­ки

По­ку­пець

Спо­жи­ван­ня

Від­стань між за­во­да­ми та споживачами, км.

Ви­ро­б­ни­ки скло­та­ри

СП "Пе­кл-­Зо­ря"

Ро­ки­т­нов­сь­кий склоза­вод

Го­с­то­мель­сь­кий скло­за­вод

Ві­ль­но­гор­сь­ке скло

Мі­с­це роз­та­шу­ван­ня

м. Рі­в­не

пгт. Ро­ки­т­не, Рі­в­не­нь­сь­ка обл.

п. Го­с­то­мель, Ки­ївсь­ка обл.

м. Ві­ль­но­горськ

Фі­р­ма"Со­юз-­Ви­к­тан"

10 млн.шт./міс

м. Сім­фе­ро­поль

989

1007

753

457

ТМ"Олімп"

8 млн.шт./міс

м. До­нецьк

1010

981

708

374

ТМ"Шу­с­тів"

5 млн.шт./міс

м. Оде­са

644

691

450

392

ТМ"Не­ми­рів"

9 млн.шт./міс

м. Не­ми­рів

296

338

230

433

ТОВ «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло» має ди­ве­р­си­фі­ко­ва­ний порт­фель спо­жи­ва­чів, ча­с­т­ка най­бі­ль­шо­го - Ар­те­мів­сь­кий ЗШВ - скла­дає 21%, ін­ші - не більш 15% у за­га­ль­но­му то­ва­ро­обі­гу. Та­ким чи­ном, від­хід або зни­жен­ня обо­ро­тів по де­кі­ль­кох клі­є­н­тах не ви­кли­кає зна­ч­но­го зни­жен­ня об­ся­гів ре­а­лі­за­ції, і надає мо­ж­ли­вість по­шу­ку но­вих клі­є­н­тів.

Ос­но­в­ний асо­р­ти­мент ре­а­лі­зо­ва­ної пля­ш­ки по кі­ль­ко­с­ті і ці­нам пред­ста­в­ле­ний у таб­ли­ці 1. З таб­ли­ці ви­д­но, що ос­но­в­ну ча­с­т­ку в про­да­жах за­ймає ша­м­пан­сь­ка пля­ш­ка – бли­зь­ко 38%, по­тім вин­на кла­си­ч­на – 14%, вин­на екс­клю­зивна - Ко­ни­ка – 11%, Ко­б­ле­во – 8 % і ін­ші. Тоб­то, по­ки ос­но­в­ні про­да­жі ско­н­це­н­т­ро­ва­ні в се­г­ме­н­ті – пля­ш­ки для ша­м­пан­сь­ких вин і вин­ної про­ми­с­ло­во­с­ті.

Оці­не­ний об­сяг ри­н­ку ша­м­пан­сь­кої пля­ш­ки – бли­зь­ко 40 млн. шт. у рік. По­зи­ція за­во­ду в цьо­му се­г­ме­н­ті скла­дає 48%, а пла­ну­єть­ся до­ве­с­ти до кі­н­ця ро­ку цей по­ка­з­ник до 60% - тоб­то за­га­ль­на ре­а­лі­за­ція скла­дає по­ряд­ку 19,7 млн. шт. у рік, і пла­ну­єть­ся до­ве­с­ти до 24 млн. шт.(це бі­ля – 2 млн. шт. на мі­сяць).

По вин­ній пля­ш­ці об­сяг ри­н­ку більш 130 млн. шт. у рік. ТОВ «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло» у цьо­му се­г­ме­н­ті за­ймає бли­зь­ко 45%, а пла­ну­єть­ся до­ся­г­ти 52%, тоб­то об­сяг ре­а­лі­за­ції скла­дає 57,6 млн. шт. у рік , а пла­но­вий - 70 млн. шт.(це бли­зь­ко 4,8 млн. шт. на мі­сяць - по фа­к­ту, і план – 5,8 млн. шт.).

На да­но­му ета­пі ТОВ «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло» ще не за­йня­ло та­кий се­г­мент ри­н­ку як бі­ла пля­ш­ка 0,5л. Цей се­г­мент ри­н­ку є до­сить пе­р­с­пе­к­ти­в­ним, оскі­ль­ки ви­ро­б­ни­ц­т­во го­рі­л­ч­аних ви­ро­бів є ста­бі­ль­ним, ри­нок має те­н­де­н­ції до роз­ши­рен­ня. Під­при­єм­с­т­во пла­нує ви­й­ти на ри­нок з кон­ку­ре­н­т­но­с­п­ро­мо­ж­ною ці­ною та ви­со­кою які­с­тю про­ду­к­ці­ї. Гео­гра­фі­ч­но ви­гі­д­не по­ло­жен­ня (відображено у таблицях 2 та 4) до сировинних джерел та ос­но­в­них спо­жи­ва­чів про­ду­к­ції, ви­со­ка якість та кон­ку­ре­н­т­но­с­п­ро­мо­ж­на ці­на по­ви­нні ви­ве­с­ти завод у лі­де­ри по про­да­жах у пі­в­ден­но­-схі­д­но­му ре­гі­о­ні Укра­ї­ни. Ком­па­нія орі­є­н­ту­єть­ся на на­сту­п­них по­ку­п­ців:

Таб­ли­ця 3. - Пла­но­ва­ні об­ся­ги ре­а­лі­за­ції бі­лої пля­ш­ки 0,5 л.

Спо­жи­вач

Спо­жи­ван­ня пля­ш­ки на мі­сяць, млн. шт...

Пла­но­ва­ний об­сяг ре­а­лі­за­ції, млн. шт.

Ча­с­т­ка об­ся­гу ре­а­лі­за­ції в за­га­ль­но­му спо­жи­ван­ні, %

ТМ «Со­юз-­Ви­к­тан»

10

4

40%

ТМ «О­лімп»

8

2

25%

ТМ «Шу­с­тів»

5

2

40%

ТМ «Не­ми­рів»

9

2

22%

Ра­зом

32

10

31%

Тоб­то, пла­ну­єть­ся ско­н­це­н­т­ру­ва­ти свої зу­сил­ля і мо­но­по­лі­зу­ва­ти ри­нок бі­лої і зе­ле­ної пля­ш­ки в пі­в­ден­но­-схі­д­ній ча­с­ти­ні Укра­ї­ни, де зна­хо­дять­ся ос­но­в­ні ви­ро­б­ни­ки го­рі­л­ки, ви­на і ша­м­пан­сь­ких вин. Та­ким чи­ном, пі­с­ля вве­ден­ня в дію пе­чі №2 ТОВ «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло» бу­де ви­ро­б­ни­ком, у яко­го в до­ста­т­ньо­му асо­р­ти­ме­н­ті бу­де пред­ста­в­ле­ні пля­ш­ки зе­ле­ного, оли­в­ко­вого і бі­лого ко­льо­рів.

По­зи­ції кон­ку­ре­н­тів в Укра­ї­ні на­сту­п­ні:

СП «Пе­к­ло-­Зо­ря» (м. Рі­в­не) – ви­ро­б­ник бі­лої пля­ш­ки, зна­хо­дить­ся в ста­дії про­да­жу. Уста­т­ку­ван­ня і пе­чі від­пра­цю­ва­ли 6 ро­ків. Ма­к­си­ма­ль­ний те­р­мін до зу­пи­н­ки на ка­пі­та­ль­ний ре­монт 1,5-2 ро­ку. При цьо­му не­об­хід­ний ка­пі­та­ль­ний ре­монт ма­шин і пе­чі. Не­об­хід­ний об­сяг ін­ве­с­ти­цій – бли­зь­ко 15 млн. $.

Ро­ки­т­не (Жи­то­мир­сь­ка об­ласть) – на­ле­жить ЗАТ «О­бо­лонь», має се­зон­ність у ви­ро­б­ни­ц­т­ві пля­ш­ки – пи­в­на влі­т­ку, у пе­рі­од ро­с­ту по­пи­ту на пи­во, вин­на пля­ш­ка – взи­м­ку. Не за­без­пе­чує си­с­те­м­но­го спо­жи­ва­ча вин­ної пля­ш­ки в зв'я­з­ку із се­зон­ною ро­бо­тою по пи­в­ній пля­ш­ці для ЗАТ «О­бо­лонь».

Го­с­то­мель (Ки­їв­сь­ка об­ласть) – мо­но­по­ль­но пра­цює на ри­н­ку пи­в­ної пля­ш­ки. Уста­т­ку­ван­ня для ви­ро­б­ни­ц­т­ва бі­лої пля­ш­ки вже за­ста­рі­ло.

У всіх трьох кон­ку­ре­н­тів іс­то­ри­ч­но, (то­му що во­ни бу­ду­ва­ли­ся в ча­си Ра­дян­сь­ко­го Со­ю­зу) не­вда­ле гео­гра­фічно-­еко­но­мі­ч­не по­ло­жен­ня в умо­вах су­час­ної Укра­ї­ни, сто­со­в­но ве­ли­ких спо­жи­ва­чів бі­лої скло­та­ри.

Слід за­зна­чи­ти, що ду­же ва­ж­ли­вим фа­к­то­ром для ви­ро­б­ни­чо­го під­при­єм­с­т­ва є бли­зь­кість си­ро­вин­ної ба­зи. ТОВ «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло» за­ймає ду­же ви­гі­д­не по­ло­жен­ня сто­со­в­но ос­но­в­них си­ро­вин­них ком­по­не­н­тів, що по­зна­ча­єть­ся на зни­жен­ні со­бі­ва­р­то­с­ті ви­ро­б­ле­ної про­ду­к­ції і не­об­хід­но­с­ті фо­р­му­ван­ня до­ста­т­ніх си­ро­вин­них за­па­сів, і від­по­ві­д­но «за­мо­ро­жу­ван­ні» обо­ро­т­них ко­ш­тів у си­ро­ви­ні. (див. таб­л. 4).

Таб­ли­ця 4. - На­бли­же­ність до ос­но­в­них си­ро­вин­них дже­рел.

На­ймену­ван­ня

Від­стань між за­во­да­ми

Ви­ро­б­ни­ки скло­та­ри

СП "Пе­кл-­Зо­ря"

Ро­ки­т­нов­сь­кий скло­за­вод

Го­с­то­мель­сь­кий скло­за­вод

Ві­ль­но­гор­сь­ке скло

Мі­с­це роз­та­шу­ван­ня

м. Рі­в­не

пгт. Ро­ки­т­не, Рі­в­нен­сь­ка обл.

п. Го­с­то­мель, Ки­їв­сь­ка обл.

м. Ві­ль­но­горськ

Пі­сок

пгт. Но­ва Во­до­ла­га, Ха­р­ків­сь­ка обл.

788

756

467

3

Со­да

Крим­сь­кий со­до­вий за­вод

980

1000

750

450

Ли­си­чан­сь­кий со­до­вий за­вод

997

968

680

433

До­ло­мить

До­ку­ча­євськ, До­не­ць­ка обл.

1023

993

710

364

Гли­но­зем

За­по­рі­зь­кий че­р­во­ний ком­бі­нат

836

807

524

166

Су­ль­фат На­трия

г.Че­р­ка­с­сы

479

452

524

210

Та­ким чи­ном, мо­ж­на ви­ді­ли­ти на­сту­п­ні кон­ку­ре­н­т­ні пе­ре­ва­ги ТОВ «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло»:

Ви­со­ка якість і рі­з­но­ма­ні­т­ний асо­р­ти­мент про­ду­к­ці­ї.

Бли­зь­ке роз­та­шу­ван­ня до ос­но­в­них спо­жи­ва­чів про­ду­к­ці­ї.

До­ста­т­ні за­па­си го­то­вої про­ду­к­ції, що до­зво­ля­ють під­три­му­ва­ти збут у за­пла­но­ва­них об­ся­гах.

Ни­зь­ка со­бі­ва­р­тість про­ду­к­ції, оскі­ль­ки бу­дуть ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти­ся ене­р­го­з­бе­рі­га­ю­чі тех­но­ло­гії і но­ве пе­ре­до­ве об­ла­д­нан­ня.

Ви­гі­д­не роз­мі­щен­ня си­ро­вин­них дже­рел.

Ви­со­кий рі­вень ме­не­дж­ме­н­ту ком­па­ні­ї.

До­сить зно­ше­ні ос­но­в­ні ви­ро­б­ни­чі фо­н­ди на­ших кон­ку­ре­н­тів.

Ви­со­кий вхі­д­ний ба­р'єр у да­ну га­лузь. Тіль­ки для мо­де­р­ні­за­ції іс­ну­ю­чих по­ту­ж­но­с­тей на­шим кон­ку­ре­н­там (СП «Пе­к­ло-­Зо­ря») не­об­хід­но бли­зь­ко 15 млн. дол. ін­ве­с­ти­цій. А для бу­ді­в­ни­ц­т­ва но­во­го за­во­ду не­об­хід­но по оці­н­ках екс­пе­р­тів бли­зь­ко 18-21 млн. дол.

Ос­но­в­на кон­ку­ре­н­т­на бо­ро­ть­ба в се­г­ме­н­тах зе­ле­ної і бі­лої пля­ш­ки бу­де від­бу­ва­ти­ся се­ред вже іс­ну­ю­чих лі­де­рів: СП «Пе­к­ло-­Зо­ря», Ро­ки­т­нян­сь­кий скло­за­вод, Го­с­то­ме­ль­с­кий скло­за­вод. Клю­чо­вим фа­к­то­ром бо­ро­ть­би бу­де спів­від­но­шен­ня ці­ни і яко­с­ті. По зе­ле­ній пля­ш­ці –для ша­м­пан­сь­кого і вина спів­від­но­шен­ня ці­на-­якість вже знай­де­но. По бі­лій пля­ш­ці –пла­но­ва­на ці­на для ос­но­в­них спо­жи­ва­чів скла­де 380 грн. за 1000 шт. Ці­ни ос­но­в­них кон­ку­ре­н­тів скла­да­ють 420-450 грн. за 1000 шт. Та­ким чи­ном, ці­на є кон­ку­ре­н­т­но­с­п­ро­мо­ж­ною, а з ура­ху­ван­ням ва­р­то­с­ті до­ста­в­ки до кі­н­це­во­го спо­жи­ва­ча виникає впе­в­не­ність у до­ся­г­нен­ні пла­но­ва­них об­ся­гів про­да­жів.

Ви­хо­дя­чи з усьо­го ви­ще­ска­за­но­го, мо­ж­на зро­би­ти на­сту­п­ні ви­сно­в­ки про ри­н­ко­ву стра­те­гію ТОВ «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло» на най­бли­ж­чі 2-3 ро­ки:

За­йня­ти бли­зь­ко 1/3 ри­н­ку бі­лої пля­ш­ки се­ред ос­но­в­них ви­ро­б­ни­ків го­рі­ло­ч­них ви­ро­бів пі­в­ден­но­-схі­д­ної ча­с­ти­ни Укра­ї­ни, ви­й­ти на об­сяг про­да­жів у 10 млн. шт. на мі­сяць (120 млн. шт. у рік.).

Бу­ти кон­ку­ре­н­т­но­с­п­ро­мо­ж­ни­ми за ці­ною, уста­но­ви­ти на най­бли­ж­чий пе­рі­од ці­ну в роз­мі­рі 380 грн. за 1000 шт., ве­с­ти по­стій­ний мо­ні­то­ринг за ці­но­вою по­лі­ти­кою кон­ку­ре­н­тів і аде­к­ва­т­но ре­а­гу­ва­ти на сфо­р­мо­ва­ну си­ту­а­ці­ю.

За ра­ху­нок те­ри­то­рі­а­ль­ної бли­зь­ко­с­ті до ос­но­в­них спо­жи­ва­чів – ро­би­ти без­пе­ре­бій­ні по­ста­чан­ня про­ду­к­ці­ї.

ТОВ «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло» пра­цює че­рез ТОВ То­р­го­вий дім «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло» пря­мо з ос­но­в­ни­ми спо­жи­ва­ча­ми, тоб­то кі­ль­кість ла­нок у си­с­те­мі дис­три­бу­ції зве­де­но до мі­ні­му­му. Уся до­да­на ва­р­тість зна­хо­дить­ся в роз­по­ря­джен­ні за­во­ду. Оскі­ль­ки вста­но­в­ле­но пря­мий зв'я­зок між ви­ро­б­ни­ком і спо­жи­ва­чем можливо опе­ра­ти­в­но ре­а­гу­ва­ти на си­ту­а­цію на ри­н­ку і за­пи­т спо­жи­ва­чів.

Хо­ча в бі­з­нес-­пла­ні за­кла­да­єть­ся фі­к­со­ва­ний об­сяг ре­а­лі­за­ції скло­та­ри, у сво­їх про­гно­зах мо­ж­на роз­ра­хо­ву­ва­ти , що бу­де не­зна­ч­ний ріст, що бу­де ви­кли­ка­ний та­кож не­зна­ч­ним зро­с­тан­ням до­хо­дів на­се­лен­ня і від­по­ві­д­но ро­с­том спо­жи­ван­ня кі­н­це­вої про­ду­к­ції – ви­на, ша­м­пан­сь­ких вин, горілчаних ви­ро­бів.

1. Асо­р­ти­мент та ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка ви­ро­бів

Скля­ну та­ру кла­си­фі­ку­ють:

за розмірами шийки;

за кольором скла;

за типом шийки;

за призначенням.

За розміром розрізняють вироби з вузькою ший­кою ( вну­т­рі­шній ді­а­метр го­р­ли­ч­ка ме­н­ше ніж 30 мм ) і ви­ро­би з ши­ро­кою ший­кою ( вну­т­рі­шній ді­а­метр го­р­ли­ч­ка бі­ль­ше ніж 30 мм ).

Та­ра з ву­зь­кою ший­кою ви­ко­ри­с­то­ву­єть­ся, як пра­ви­ло для роз­ли­ву, збе­рі­ган­ня і транс­по­р­ту­ван­ня вин (в то­му чи­с­лі й ша­м­пан­сь­ких), лі­ке­ро – го­рі­л­ча­ної про­ду­к­ції, пи­ва, без­ал­ко­го­ль­них на­по­їв, мі­не­ра­ль­них вод, соків. Виготовляють ви­ро­би з ву­зь­кою ший­кою мі­с­т­кі­с­тю від 50 до 1000 мл. В ра­зі ви­ни­к­нен­ня по­тре­би мо­ж­ли­ве ви­го­то­в­лен­ня та­ри з ву­зь­кою ший­кою ін­шої мі­с­т­ко­с­ті, ніж вка­за­ні. Для ви­го­то­в­лен­ня ви­ко­ри­с­то­ву­ють без­ко­льо­ро­ве, на­пів­бі­ле, те­м­но – зе­ле­не, і жо­в­то­га­ря­че скло. В пля­ш­ках ви­го­то­в­ле­них з без­ко­льо­ро­во­го скла при­пу­с­ка­єть­ся сла­б­кі ко­льо­ро­ві від­ті­н­ки: зе­ле­ну­ва­тий, бла­ки­т­ний, жо­в­ту­ва­тий та сі­ру­ва­тий. В пля­ш­ках ви­го­то­в­ле­них з на­пів­бі­ло­го скла при­пу­с­ка­ють­ся зе­ле­ні, бла­ки­т­ні і жо­в­ту­ва­ті від­ті­н­ки.

Та­ра з ши­ро­кою ший­кою ви­ко­ри­с­то­ву­єть­ся для роз­фа­со­ву­ван­ня, збе­рі­ган­ня та транс­по­р­ту­ван­ня рі­д­ких, па­с­то­по­ді­б­них та тве­р­дих ре­чо­вин. Ши­ро­ко ви­ко­ри­с­то­ву­єть­ся у ха­р­чо­вій та хі­мі­ч­ній про­ми­с­ло­во­с­ті. Ви­го­то­в­ля­ють ви­ро­би з ши­ро­кою ший­кою мі­с­т­кі­с­тю 500,700,1000,1500,2000,3000,5000 мл, а та­кож мі­с­т­кі­с­тю 10, 15, 20 лі­т­рів. Для ви­го­ту­ван­ня та­ри з ши­ро­кою ший­кою ви­ко­ри­с­то­ву­ють без­ко­льо­ро­ве та на­пів­бі­ле скло.

Пля­ш­ка – це спо­жи­в­ча та­ра, най­ча­с­ті­ше - ци­лі­н­д­ри­ч­ної фо­р­ми, з пле­с­ку­ва­тим або уві­гну­тим дном, зі зву­же­ною ший­кою, ді­а­метр якої зна­ч­но ме­н­ше ніж ді­а­метр ко­р­пу­са. Пля­ш­ки для ха­р­чо­вих про­ду­к­тів ви­го­то­в­ля­ють ве­ли­ки­ми пар­ті­я­ми, як­що ви­го­то­в­ля­ють­ся ста­н­да­р­т­ні се­рій­ні ви­ро­би. Най­ча­с­ті­ше во­ни є ба­га­то обе­р­то­ви­ми, тоб­то, ба­га­то ра­зів про­хо­дять цикл ви­ко­ри­с­тан­ня: роз­фа­со­в­ка, збе­рі­ган­ня про­ду­к­ту, про­даж про­ду­к­ту, по­ве­р­нен­ня та­ри на по­вто­р­не ви­ко­ри­с­тан­ня. Цей цикл про­хо­дить між під­при­єм­с­т­ва­ми ха­р­чо­вої про­ми­с­ло­во­с­ті та то­р­го­ви­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми.

Скля­ні пля­ш­ки при­зна­че­ні для ха­р­чо­вих рі­д­ких про­ду­к­тів від­по­ві­да­ють ДСТу 10117-91.

Таб­ли­ця 1.1. – ти­пи, ос­но­в­ні па­ра­ме­т­ри і роз­мі­ри скля­них пля­шок для ха­р­чо­вих рі­дин

тип пля­ш­ки

ко­лір скла пля­ш­ки

но­мі­на­ль­на мі­с­т­кість, см3

тип ві­н­чи­ку го­р­ло­ви­ни

І


Зе­ле­ний, ко­ри­ч­не­вий на­пів­бі­лий, без­ко­льо­ро­вий

700, 200

К

ІІ

Зе­ле­ний, без­ко­льо­ро­вий

740, 400

Ш або КПШ

ІІІ

Без­ко­льо­ро­вий

500,

200,

100

К

К

А або В1

ІV

Без­ко­льо­ро­вий, на­пів­бі­лий

500, 250

К

V

Без­ко­льо­ро­вий

330

КП

VI

Ко­ри­ч­не­вий

700

В

VII

Без­ко­льо­ро­вий, на­пів­бі­лий, зе­ле­ний

775

КП або В

ІХ

Без­ко­льо­ро­вий, на­пів­бі­лий, зе­ле­ний, ко­ри­ч­не­вий

544

К або В

Xа

Без­ко­льо­ро­вий, на­пів­бі­лий, зе­ле­ний, ко­ри­ч­не­вий

500

КП

Xб

Зе­ле­ний, ко­ри­ч­не­вий

330

КП

XI

Без­ко­льо­ро­вий, на­пів­бі­лий, ко­ри­ч­не­вий

200

КП

XII

Без­ко­льо­ро­вий, зе­ле­ний,

750, 500

К або В

XIII

Без­ко­льо­ро­вий,

750

В

Зокрема, на під­при­єм­с­т­ві ви­го­то­в­ля­ють пля­ш­ки ти­пу ІІІ з зе­ле­но­го та оли­в­ко­во­го скла.

Таб­ли­ця 1.2. – па­ра­ме­т­ри пля­ш­ки ти­пу ІІІ

мі­с­т­кість, см3

роз­мі­ри, мм

но­мі­на­ль­на

по­вна

Н

D

D1

h1

h2

h3

h4

d

d1

R1

R2

ма­са , г

500

535±10

278±2

68,5±1,5

46

150

5

74

23

33

25.5

55

50

450

250

270±10

219,5±1,5

55±1

35

114

3

56

20

28

25.5

52

55

260

Ри­су­нок 1.1. – пля­ш­ка ти­пу ІІ­І.

Ри­су­нок 1.2. – ві­н­чик ти­пу К

Технологічну схему виробництва пляшок приведено на рисунку 1.3.

2. Склад си­ро­ви­ни, ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка си­ро­ви­ни, їх об­ро­б­ка, скла­дан­ня ши­х­ти

Скля­на та­ра має рі­з­но­ма­ні­т­не при­зна­чен­ня, то­му до скла, з яко­го во­на ви­го­то­в­ля­єть­ся пред’яв­ля­ють­ся пе­в­ні ви­мо­ги. Ком­плекс фі­зи­ко – хі­мі­ч­них вла­с­ти­во­с­тей, не­об­хід­них для скло­та­ри, за­до­во­ль­ня­єть­ся, в ос­но­в­но­му при ви­ко­ри­с­тан­ні скла лу­ж­но­си­лі­ка­т­но­го скла­ду. Окре­мі ви­ди скло­та­ри ме­ди­ч­но­го при­зна­чен­ня ви­го­то­в­ля­ють з бо­ро­си­лі­ка­т­но­го скла.

Склад та­р­но­го скла за­га­ль­но­го при­зна­чен­ня від­но­сять­ся по хі­мі­ч­ній стій­ко­с­ті до ІІІ гі­д­ро­лі­ти­ч­но­го кла­су; скло до яко­го пред’яв­ля­ють­ся під­ви­щен­ні ви­мо­ги, від­но­сять­ся до ІІ гі­д­ро­лі­ти­ч­но­го кла­су. Скло ме­ди­ч­но­го при­зна­чен­ня зви­чай­но від­но­сить­ся до І гі­д­ро­лі­ти­ч­но­го кла­су.

Склад та­р­но­го скла при­зна­че­но­го для ме­ха­ні­зо­ва­но­го ви­ро­б­лен­ня ма­со­вих ви­ро­бів, по вмі­с­ту ос­но­в­них ком­по­не­н­тів мо­ж­на вва­жа­ти ста­бі­лі­зо­ва­ним. Де­які від­мін­но­с­ті скла­дів скла по­в’я­за­ні з ви­дом скло­та­ри, спо­со­бом її ви­го­то­в­лен­ня та при­зна­чен­ням. Мо­ж­ли­вим є за­сто­су­ван­ня до­ба­вок де­яких ок­си­дів або змі­на їх спо­лу­чен­ня для по­ліп­шен­ня екс­плу­а­та­цій­них і тех­но­ло­гі­ч­них вла­с­ти­во­с­тей скла.

Ос­но­в­ні ок­си­ди, що утво­рю­ють скло (при ви­го­то­в­лен­ні та­ри), мі­с­тять­ся в ньо­му в на­сту­п­них кі­ль­ко­с­тях, (мас. %).

Для ви­го­то­в­лен­ня зе­ле­но­го та­р­но­го скла

SiO2 –71.2;

Na2O –14.2;

Al2O3 –1.8;

Fe2O3 –0.3;

CaO –9.14;

MgO –3.1;

SO3 –0.3;

Cr2O3 –0.15;

Для ви­го­то­в­лен­ня оли­в­ко­во­го та­р­но­го скла

SiO2 –71.2;

Na2O –14.2;

Al2O3 –1.8;

Fe2O3 –0.3;

CaO –9.1;

MgO –3.1;

SO3 –0.3;

Cr2O3 –0.1.

Вміст лу­ж­них ок­си­дів збі­ль­шу­єть­ся при ви­ро­б­лен­ні на ви­ду­в­них ав­то­ма­ти­ч­них ма­ши­нах дрі­б­ної скло­та­ри мі­с­т­кі­с­тю до 200 мл, а та­кож скло­та­ри з дрі­б­ною різь­бою на го­р­лі під гви­н­то­вий ко­в­па­чок.

Іно­ді при фо­р­му­ван­ні ву­зь­ко­го­р­лої скло­та­ри зме­н­шу­ють вміст MgO до 0,8 – 1,5%. Зме­н­шен­ня вмі­с­ту MgO до 0,8 – 1,5% у скла­ді скла зни­жує схи­ль­ність скло­ма­си до кри­с­та­лі­за­ції в те­м­пе­ра­ту­р­но­му ін­тер­ва­лі фо­р­му­ван­ня, що осо­б­ли­во від­чу­ва­єть­ся в скла­ді скла з під­ви­ще­ним вмі­с­том Al2O3.

При ва­рін­ні без­ко­льо­ро­во­го скла до­ре­ч­но за­мі­ни­ти ча­с­ти­ну Na2O (до 3%) на К2О, що ши­ро­ко ви­ко­ри­с­то­ву­єть­ся на про­ві­д­них під­при­єм­с­т­вах. Це утво­рює у склі ефект двох лу­гів, який до­зво­ляє отри­ма­ти під­ви­щен­ня хі­мі­ч­ної стій­ко­с­ті скла та по­ліп­ши­ти тех­но­ло­гі­ч­ні вла­с­ти­во­с­ті при під­ви­ще­но­му вмі­с­ті лу­ж­них ок­си­дів.

2.1. Скла­ду­ван­ня та збе­рі­ган­ня си­ро­ви­ни

Си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли по­сту­па­ють на склад у за­лі­з­ни­ч­них ва­го­нах та ва­н­та­ж­ни­ми ма­ши­на­ми.

Ко­жен вид си­ро­ви­ни по­ви­нен збе­рі­га­ти­ся в умо­вах, ко­т­рі ви­клю­ча­ють йо­го за­бру­д­нен­ня або змі­шу­ван­ня рі­з­них ма­те­рі­а­лів. Скла­ди си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів і скла­да­ль­ні це­хи роз­та­шо­ву­ють­ся в од­ній бу­ді­в­лі, яка скла­да­єть­ся з трьох при­мі­щень:

скла­ду ма­те­рі­а­лів, що пе­ре­во­зять­ся на­ва­лом;

скла­ду ма­те­рі­а­лів, що пе­ре­во­зять­ся в та­рі;

скла­да­ль­но­го це­ху з від­ді­лен­ня­ми, під­го­то­в­ки ком­по­не­н­тів і при­го­ту­ван­ня ши­х­ти.

Склад ма­те­рі­а­лів, що під­во­зять­ся на­ва­лом, об­ла­д­на­ний грей­фе­р­ним кра­ном та за­лі­з­ни­ч­ною ко­ліє­ю. Си­ро­ви­ну роз­ва­н­та­жу­ють за до­по­мо­гою ме­ха­ні­ч­них завантажувачів у тра­н­шею скла­ду.

Склад роз­ді­ле­ний під­пі­р­ни­ми сті­на­ми на від­сі­ки по чи­с­лу си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів. Грей­фе­р­ним кра­ном ма­те­рі­а­ли пе­ре­мі­щу­ють­ся з тра­н­шеї у від­сік скла­ду або без­по­се­ре­д­ньо у від­по­ві­д­ний при­йма­ль­ний бу­н­кер.

Склад ма­те­рі­а­лів, що по­ста­в­ля­ють­ся у та­рі є про­до­в­жен­ням скла­ду ма­те­рі­а­лів, що по­ста­в­ля­ють­ся на­ва­лом. Під­ло­га скла­ду роз­та­шо­ва­на на рі­в­ні за­лі­з­ни­ч­них ре­йок, що вве­де­на у при­мі­щен­ня скла­ду. Мі­ш­ки роз­ва­н­та­жу­ють­ся і укла­дуть­ся в шта­бе­лі за до­по­мо­гою ме­ха­ні­ч­но­го на­ва­н­та­жу­ва­ча. Ви­со­та укла­дан­ня мі­ш­ків до­рі­в­нює 5 м. Пло­ща скла­ду роз­ра­хо­ва­на на мі­ся­ч­ний за­пас си­ро­ви­ни.

Пі­сок під­во­зить­ся за­лі­з­ни­ч­ни­ми ва­го­на­ми і ма­ши­на­ми і роз­ва­н­та­жу­єть­ся у тра­н­ше­ю.

Ка­о­лін по­сту­пає у це­ме­н­то­во­зах та мі­ш­ках.

Су­ль­фат при­во­зять у за­лі­з­ни­ч­них ва­го­нах у мі­ш­ках.

Со­да по­сту­пає у це­ме­н­то­во­зах, ци­с­те­р­нах або мі­ш­ках, роз­ва­н­та­жу­єть­ся крізь те­ч­ку , а по­тім по­сту­пає у си­ло­с­ну ба­н­ку.

До­ло­міт під­во­зить­ся за­лі­з­ни­ч­ни­ми ва­го­на­ми та роз­ва­н­та­жу­єть­ся у тра­н­ше­ю.

Крей­да по­сту­пає у за­лі­з­ни­ч­них ва­го­нах на­ва­лом та у мі­ш­ках.

За­пас під­го­то­в­ле­них си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів ста­но­вить:

Пі­сок 2 ти­ж­ні; ка­о­лін 1 мі­сяць; со­да 1 мі­сяць; су­ль­фат на­трію 1 мі­сяць до­ло­міт 1 мі­сяць; крей­да 1 мі­сяць.

2.2. Си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли для вве­ден­ня SiO2.

Ква­р­цо­вий пі­сок.

Ква­р­цо­вий пі­сок яв­ля­єть­ся ос­но­в­ним ма­те­рі­а­лом для вве­ден­ня в скло SiO2. Якість ква­р­цо­во­го пі­с­ка ви­зна­ча­єть­ся вмі­с­том в ньо­му кре­м­не­зе­му та до­мі­шок. Ква­р­цо­ві пі­с­ки ви­со­кої яко­с­ті по­ви­нні мі­с­ти­ти 99 – 99.8% кре­м­не­зе­му та 1 – 0.2% до­мі­шок. Зви­чай­но в ква­р­цо­во­му пі­с­ку мі­с­тить­ся до­мі­ш­ки рі­з­но­ма­ні­т­них мі­не­ра­лів: ма­г­не­зи­ту, польо­во­го шпа­ту, ка­о­лі­ну, ка­р­бо­на­тів каль­цію, ма­г­нію та ін. Для без­ко­льо­ро­во­го скла най­більш шкі­д­ли­ви­ми до­мі­ш­ка­ми є спо­лу­чен­ня за­лі­за, які фа­р­бу­ють скло в зе­ле­ний або жо­в­тий ко­лір. При те­м­пе­ра­ту­рах ва­рін­ня скла стій­ки­ми є дві фо­р­ми: Fe2O3 та FeO, при чо­му, їх вплив на ко­лір скла рі­з­ний. Fe2O3 на­дає склу жо­в­то­го ко­льо­ру, а FeO на­дає си­ній. Ін­те­н­си­в­ність від­ті­н­ку, який на­дає двох­ва­ле­н­т­не за­лі­зо у 15 бі­ль­ше ніж трьох­ва­ле­н­т­не, а при­чи­ною по­яви зе­ле­но­го ко­льо­ру є те, що у склі од­но­ча­с­но мо­жуть іс­ну­ва­ти оби­д­ві ок­си­д­ні фо­р­ми. В за­ле­ж­но­с­ті від то­го, яка фо­р­ма пе­ре­ва­жає скло на­бу­ває від­по­ві­д­но­го жо­в­ту­ва­то зе­ле­но­го, або си­ню­ва­то зе­ле­но­го ко­льо­ру Крім спо­лу­чень за­лі­за пі­сок мо­же мі­с­ти­ти на­сту­п­ні фа­р­бу­ю­чи ок­си­ди: Cr2O3 та ТІО­2.

У ви­ро­б­ни­ц­т­ві рі­з­но­ма­ні­т­них ви­дів скло­та­ри до­зво­ля­єть­ся вміст ок­си­дів за­лі­за в пі­с­ку (в%):для без­ко­льо­ро­вої скло­та­ри до 0.1 для на­пів­бі­лої скло­та­ри до 0.3.

Для ви­ро­б­ни­ц­т­ва скло­та­ри, осо­б­ли­во по­фа­р­бо­ва­ної в зе­ле­ний ко­лір, вміст ок­си­дів за­лі­за не но­р­му­єть­ся та у зв’я­з­ку з цим ча­с­то ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся пі­с­ки, ви­до­бу­ток яких мо­ж­на ор­га­ні­зу­ва­ти не­по­да­лік від скля­но­го за­во­ду. Роз­мі­ри зе­рен пі­с­ку, та осо­б­ли­во кі­ль­кі­с­не від­но­шен­ня зе­рен по роз­мі­рам, ду­же ва­ж­ли­во вра­хо­ву­ва­ти при ва­рін­ні скла. У ви­па­д­ку ви­ко­ри­с­тан­ня од­но­рі­д­них за роз­мі­ра­ми зе­рен пі­с­ку до­ся­га­єть­ся рі­в­но­мі­р­не їх роз­чи­нен­ня з утво­рен­ням го­мо­ген­но­го роз­пла­ву. У ви­ро­б­ни­ц­т­ві скло­та­ри ба­жа­но вжи­ва­ти та­кі ква­р­цо­ві пі­с­ки, в яких вміст фра­к­ції роз­мі­ром 0.2 – 0.5мм скла­дає 85-90%. Ба­жа­но вжи­ва­ти дрі­б­ний, з го­с­т­ро­ку­т­ною фо­р­мою зе­рен, пі­сок то­му, що в цьо­му ра­зі зна­ч­но під­ви­щу­єть­ся шви­д­кість роз­чи­нен­ня за­вдя­ки збі­ль­шен­ню ре­а­к­цій­ної по­ве­р­х­ні. Це в свою чер­гу при­ско­рює про­цес ва­рін­ня.

Пі­сок під­при­єм­с­т­во ви­до­бу­ває у ка­р’є­рі не­по­да­лік. Хі­мі­ч­ний склад пі­с­ку­(у мас. %)

SiO2 – 98.64;

Al2O3 – 0. 44;

Fe2O3 – 0.08;

ТiO2 – 0.12;

в.п.п. – 0.21;

ва­ж­ка фра­к­ція – 0.54%.

Пі­сок від­по­ві­дає ДСТу 22551-77.

2.3. Си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли для вве­ден­ня Al2O3.

Ма­те­рі­а­ли, що утри­му­ють гли­но­зем.

До­да­ван­ня Al2O3 в пе­в­них кі­ль­ко­с­тях у склад скла спри­яє зни­жен­ню КТР скла, під­ви­щує ме­ха­ні­ч­ну та те­р­мі­ч­ну ви­три­ва­лість, по­ліп­шує кри­с­та­лі­за­цій­ні вла­с­ти­во­с­ті. АІ­2­О3 вво­дять у склад скла за до­по­мо­гою тех­ні­ч­но­го ок­си­ду алю­мі­нію, гі­д­ро­ок­си­ду алю­мі­нію, польо­вих шпа­тів, ка­о­лі­нів та ін. Крім то­го мо­ж­на за­сто­со­ву­ва­ти від­хо­ди гір­ни­чо­-зба­га­чу­ва­ль­них фа­б­рик, по­ле­во­ш­па­т­но­го та не­фе­лі­но­во­го кон­це­н­т­ра­тів. Для вве­ден­ня АІ­2­О3 та­кож ви­ко­ри­с­то­ву­ють пе­г­ма­ти­ти.

Пе­г­ма­ти­ти уяв­ля­ють со­бою при­ро­д­ну су­міш польо­вих шпа­тів та ок­си­ду кре­ме­ню. Вміст ок­си­ду алю­мі­нію в них мо­же до­ся­га­ти 20-22%. У ви­гля­ді су­пу­т­ніх до­мі­шок у пе­г­ма­ти­тах зу­стрі­ча­ють­ся ок­си­ди за­лі­за, лу­ж­но­зе­ме­ль­них ме­та­лів, ти­та­ну. На рі­з­ни­цю від польо­вих шпа­тів, в пе­г­ма­ти­тах ок­си­ди за­лі­за мі­с­тять­ся у ви­гля­ді кру­п­но­к­ри­с­та­лі­ч­них вклю­чень, і ле­г­ше під­да­ють­ся від­ді­лен­ню від ос­но­в­ної по­ро­ди

На під­при­єм­с­т­ві Al2O3 вво­дять ка­о­лі­ном, що від­по­ві­дає ДСТу 19609,0-89.

Ка­о­лін має на­сту­п­ний хі­мі­ч­ний склад( мас. %):

Al2O3 –36.7;

Fe2O3 – 0.52;

ТiO2 –1.13;

CaO –1.18;

MgO -0;

SiO2 – 46.35;

в.п.п. -13.75;

во­ло­га -0.51.

2.4. Си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли для ве­ден­ня ок­си­дів лу­ж­но­зе­ме­ль­них ме­та­лів

Ма­те­рі­а­ли, що утри­му­ють каль­цій.

Ок­сид каль­цію при­ско­рює ре­а­к­ції си­лі­ка­то­у­т­во­рен­ня, спри­яє по­ле­г­шен­ню ва­рін­ня та осві­т­лен­ня, по­ліп­шує ви­ро­б­ку скло­ма­си, під­ви­щує йо­го хі­мі­ч­ну стій­кість.

Ок­сид каль­цію вво­дять у скло за до­по­мо­гою ву­г­ле­ки­с­лих со­лей кальцію, які мі­с­тять 56% СаО та 44% СО2. на під­при­єм­с­т­вах ви­ко­ри­с­то­ву­ють мі­не­ра­ль­ні рі­з­но­ви­ди ву­г­ле­ки­с­ло­го каль­ці­ю. Се­ред них крей­да, ва­п­няк, ма­р­мур та ва­п­ня­ко­вий шпат. В цих мі­не­ра­лах мі­с­тить­ся до 90-98% Са­СО3, а все ін­ше –до­мі­ш­ки.

На під­при­єм­с­т­ві ок­сид каль­цію вво­дять крей­дою, хі­мі­ч­ний склад якої від­по­ві­дає ДСТу 12085-88.

Крей­да Сла­в’ян­сь­ко­го ро­до­ви­ща має на­сту­п­ний хі­мі­ч­ний скла­д­(­мас. %):

ΣСа­СО3*MgСО3 -96.55;

Са­СО3 -95.51;

MgСО3 -1.04;

Fe2O3 –0.03;

во­ло­га -0.07.

Крей­да Бєл­го­ро­д­сь­ко­го ро­до­ви­ща:

ΣСа­СО3*MgСО3 -96.65;

Са­СО3 -95.65;

MgСО3 -1.00;

Fe2O3 –0.02;

во­ло­га -0.08.

Ма­те­рі­а­ли, що утри­му­ють ма­г­ній.

Ок­сид ма­г­нію спри­яє по­ліп­шен­ню криста­лі­за­цій­них вла­с­ти­во­с­тей скла, зни­жен­ню КТР, під­ви­щен­ню ме­ха­ні­ч­ної ви­три­ва­ло­с­ті. При од­но­ча­с­но­му вве­ден­ні Al2O3 та MgO по­ліп­шу­єть­ся ви­ро­б­лен­ня скла, під­ви­щу­єть­ся йо­го хі­мі­ч­на стій­кість.

В яко­с­ті си­ро­ви­ни для вве­ден­ня MgO зви­чай­но ви­ко­ри­с­то­ву­ють до­ло­міт - Са­СО3*MgСО3 – при­ро­д­ній по­двій­ний ка­р­бо­нат каль­цію та ма­г­ні­ю. До­ло­міт це гір­сь­ка по­ро­да, то­му крім Са­СО3 і MgСО3 уній мі­с­тять­ся до­мі­ш­ки SiO2, Al2O3, Fe2O3. в за­ле­ж­но­с­ті від ви­ду та кон­це­н­т­ра­ції до­мі­шок, до­ло­міт мо­же на­бу­ва­ти жо­в­то­го, бу­ро­го або сі­ро­го ко­льо­ру. При­пу­с­ти­мий вміст ок­си­дів за­лі­за, при ви­го­то­в­лен­ні та­р­но­го скла, скла­дає не бі­ль­ше ніж 0.05%

У чи­с­то­му ви­гля­ді до­ло­міт мі­с­тить 30.4% CaO, 21.9 MgO та 47.7% СO2. При­ро­д­ні до­ло­мі­ти зав­жди мі­с­тять до­мі­ш­ки пі­с­ку, гли­но­зе­му і за­лі­за. То­му по­стій­ність скла­ду та мі­ні­ма­ль­ний вміст шкі­д­ли­вих до­мі­шок має ду­же ва­ж­ли­ве зна­чен­ня при ви­го­то­в­лен­ні без­ба­р­в­ної та­ри. У яко­с­ті ма­те­рі­а­лів за до­по­мо­гою яких мо­ж­на вве­с­ти MgO іно­ді ви­ко­ри­с­то­ву­ють ( за умо­ви по­стій­но­с­ті хі­мі­ч­но­го скла­ду ) ма­г­не­зит MgСО3, до­ло­мі­ти­зо­ва­ний ва­п­няк та ін.

На під­при­єм­с­т­ві MgO вво­дять до­ло­мі­том ДСТу 23673.0-79.

До­ло­міт До­ку­ча­єв­сь­кий­(у мас. %)

CaO –34.69;

MgO –13.64;

Al2O3 –0.51;

Fe2O3 –0.24;

SiO2 –4.4.

До­ло­міт Но­во тро­ї­ць­кий­(у мас. %)

CaO –37.82;

MgO –14.75;

Al2O3 –0.58;

Fe2O3 –0.12;

SiO2 –2.14.

2.5. Си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли для ве­ден­ня ок­си­дів лу­ж­них ме­та­лів

Ма­те­рі­а­ли, що мі­с­тять на­трій.

Ос­но­в­ни­ми ма­те­рі­а­ла­ми для вве­ден­ня у скло ок­си­ду на­трію є со­да та су­ль­фат. У ви­го­то­в­лен­ні скла в яко­с­ті ос­но­в­но­го си­ро­вин­но­го ма­те­рі­а­лу, що мі­с­тить лу­ги, ви­ко­ри­с­то­ву­ють каль­ци­но­ва­ну со­ду, яка мі­с­тить 58.5 Na2O та 41.5 СO2. те­м­пе­ра­ту­ра пла­в­лен­ня со­ди 8510С. тех­ні­ч­на со­да для ви­го­то­в­лен­ня скла по­ви­нна утри­му­ва­ти не менш ніж 95% Na2СO3 і не більш ніж 1% Na2СІ . Су­ль­фат на­трію ви­ко­ри­с­то­ву­ють, як за­мі­с­ник со­ди то­му, що він менш де­фі­ци­т­ний і більш де­ше­вий. При ва­рін­ні скла су­ль­фат важ­ко і по­ві­ль­но роз­кла­да­є­ть­ся. Су­ль­фат, що не роз­кла­в­ся, не­по­в­ні­с­тю за­сво­ю­єть­ся скло­ма­сою, і за ра­ху­нок то­го, що він має ме­н­шу щіль­ність, ви­пли­ває на по­ве­р­х­ню, утво­рю­ю­чи луг. Для то­го, щоб по­ле­г­ши­ти роз­кла­ден­ня су­ль­фа­ту і по­пе­ре­ди­ти по­яву лу­гу, в ши­х­ту вво­дять від­но­в­лю­вач (ву­г­ле­ць) у ви­гля­ді ву­гіл­ля, ко­к­су, ан­тра­ци­ту, де­ре­вин­но­го ву­гіл­ля та ін.

Na2O вво­дять за до­по­мо­гою су­ль­фа­ту в кі­ль­ко­с­тях, які за­ле­жать від при­зна­чен­ня та спо­со­бу ви­го­то­в­лен­ня скло­та­ри. Та­ким чи­ном, при ви­го­то­в­лен­ні за­ба­р­в­ле­них пля­шок за до­по­мо­гою су­ль­фа­ту вво­дить­ся 30% Na2O, і ви­го­то­в­лен­ні на­пів­бі­лих пля­шок – 25% Na2O, у ви­ро­б­ни­ц­т­ві без­ба­р­в­них пля­шок – 5% Na2O.

Ок­сид на­трію ча­с­т­ко­во мо­ж­на вве­с­ти за до­по­мо­гою гір­ни­чих по­рід, які ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся для вве­ден­ня ін­ших ос­но­в­них ок­си­дів, що утво­рю­ють скло, на­при­клад Al2O3 (не­фе­лі­ни, тра­хі­ти, польо­ві шпа­ти, та ін.).

На під­при­єм­с­т­ві ок­си­ди лу­ж­них ме­та­лів вво­дять за до­по­мо­гою со­ди ДСТу 5100-85 та ча­с­т­ко­во су­ль­фа­ту.

Со­да має на­сту­п­ний хі­мі­ч­ний склад:

Na2СO3 > 99.2% (пі­с­ля про­жа­рен­ня);

СІ-<0.5;

в.п.п.<0.8;

Су­ль­фат на­трію ОАО „Во­л­ж­с­кий ор­хи­н­доз”

ТУ-21-249-0020416892.

Na2SO4 – 99.4%;

Су­ль­фат на­трію ВАТ ”Че­р­ка­сь­ке хі­м­во­ло­к­но”

ТУу 6-13697008 006-95.

Na2SO4–99.6%;

2.6. Об­ро­б­лен­ня си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів та під­го­то­в­ка скло­бою

Про­цес об­ро­б­ки си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів та при­го­ту­ван­ня ши­х­ти вклю­чає на­сту­п­ні ос­но­в­ні опе­ра­ції: при­йман­ня, збе­рі­ган­ня, об­ро­б­ку си­ро­ви­ни, до­зу­ван­ня, зво­ло­жен­ня, пе­ре­мі­шу­ван­ня доз ком­по­не­н­тів ши­х­ти.

Об­ро­б­ка си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів ви­ко­ну­єть­ся на са­мо­стій­них тех­но­ло­гі­ч­них лі­ні­ях.

За­ле­ж­но від ви­ду си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли під­да­ють на­сту­п­но­му об­ро­б­лян­ню: роз­та­рю­ван­ню, дро­б­лен­ню, су­шін­ню, здрі­б­нен­ню, про­сі­ван­ню. Скло­бій мо­же під­ля­га­ти ма­г­ні­т­ній се­па­ра­ції, здрі­б­нен­ню, мо­к­ро­му або су­хо­му очи­щен­ню, про­сі­ван­ню.

Роз­та­рю­ван­ня та роз­пу­шен­ня. Для роз­та­рю­ван­ня си­ро­ви­ни, що по­сту­пає в мі­ш­ках , ви­ко­ри­с­то­ву­ють не­ста­н­да­р­т­ні уста­но­в­ки для роз­та­рю­ван­ня з од­но­ча­с­ним руй­ну­ван­ням. Для руй­ну­ван­ня ма­те­рі­а­лів, що зле­жу­ють­ся та гру­д­ку­ють­ся (со­да, се­лі­т­ра та ін.) ви­ко­ри­с­то­ву­ють дез­ін­те­г­ра­то­ри, про­ти­ра­ль­ні ма­ши­ни.

Дро­б­лен­ня та по­мел. Дро­б­лен­ню та по­ме­лу під­да­ють: до­ло­міт, ва­п­няк, крей­ду, до­мен­ний шлак, су­ль­фат на­трію, ву­гіл­ля, скло­бій.

Для гру­бо­го здрі­б­нен­ня ви­ко­ри­с­то­ву­ють що­ко­ві, мо­ло­т­ко­ві, ва­л­ко­ві дро­ба­р­ки.

Для тон­ко­го по­ме­лу ви­ко­ри­с­то­ву­ють бі­гу­ни, куль­ові мли­ни, дез­ін­те­г­ра­то­ри.

Су­шін­ня. Су­шін­ню під­да­ють пі­сок, крей­ду, ва­п­няк, до­ло­міт, су­ль­фат на­трію, при умо­ві, що їх во­ло­гість бі­ль­ша, ніж по­трі­б­но для скла­дан­ня ши­х­ти.

Те­м­пе­ра­ту­ри су­шін­ня рі­з­них ма­те­рі­а­лів від­рі­з­ня­ю­ть­ся. Те­м­пе­ра­ту­ра су­шін­ня пі­с­ка ста­но­вить 700-8000С. Те­м­пе­ра­ту­ра су­шін­ня крей­ди, до­ло­мі­ту та ва­п­ня­ку не по­ви­нна пе­ре­ви­щу­ва­ти 4000С то­му, що при більш ви­со­ких те­м­пе­ра­ту­рах по­чи­на­єть­ся те­р­мі­ч­на ди­со­ці­а­ція цих ма­те­рі­а­лів.

Ма­те­рі­а­ли ва­п­ня­ко­вої гру­пи су­шать­ся гі­р­ше ніж пі­сок, то­му про­ду­к­ти­в­ність су­шиль­них при­стро­їв в яких їх су­шать зна­ч­но ме­н­ше.

Зво­ло­же­ний су­ль­фат на­трію ча­с­то ви­су­шу­ють за­со­бом до­ба­в­ки со­ди, яка по­гли­нає і зв’я­зує гі­г­ро­ско­пі­ч­ну во­ло­гу су­ль­фа­ту. Як­що во­ло­гість су­ль­фа­ту пе­ре­ви­щує 20%, то йо­го су­шін­ня ду­же ва­ж­ке то­му, що при 32.40С мі­ра­бі­літ роз­пла­в­лю­єть­ся у вла­с­ній кри­с­та­лі­за­цій­ній во­ді і цей роз­плав при­ли­пає до сті­нок су­ша­рень. То­му йо­го по­да­ють в зо­ну з те­м­пе­ра­ту­ра­ми 650-7000С, то­ді по­ве­р­х­не­вий шар зе­рен шви­д­ко ви­су­шу­єть­ся і во­ни не при­ли­па­ють до сті­нок су­ша­рень.

Для су­шін­ня си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів ви­ко­ри­с­то­ву­ють пря­мо­то­ч­ні су­шиль­ні ба­ра­ба­ни. До­пу­с­ка­єть­ся су­ши­ти си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли у кон­ве­є­р­них, ту­не­ль­них пе­чах та опі­ч­ках.

Про­сі­ван­ня. Всі си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли про­сі­ю­ють. ви­ко­ри­с­то­ву­ють пло­с­кі гро­хо­ти, що хи­та­ють­ся, си­та-­бу­ра­ти, ві­б­ра­цій­ні гро­хо­ти.

Транс­по­р­ту­ван­ня. Для транс­по­р­ту­ван­ня си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів ви­ко­ри­с­то­ву­ють ко­в­шо­ві еле­ва­то­ри, скі­по­ві пі­ді­йма­чі, пне­в­мо­тра­н­с­порт, кон­ве­є­ри стрі­ч­ко­ві.

Тех­но­ло­гі­ч­не об­ла­д­нан­ня, за до­по­мо­гою яко­го го­ту­ють­ся си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли пред­ста­в­ле­не на ри­су­н­ку 2.1.

2.7. Ви­го­то­в­лен­ня ши­х­ти

Для ви­го­то­в­лен­ня ши­х­ти ви­ко­ри­с­то­ву­ють під­го­то­в­ле­ні си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли.

Су­ль­фат на­трію та ву­гіл­ля від­ва­жу­ють­ся та окре­мо змі­шу­ю­ть­ся. Для зва­жу­ван­ня си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів ви­ко­ри­с­то­ву­ють ва­го­ві лі­ні­ї. При до­зу­ван­ні ма­те­рі­а­лів ви­ко­ри­с­то­ву­ють, стрі­ч­ко­ві жи­ви­ль­ни­ки, еле­к­т­ро­ма­г­ні­т­ні хи­т­ки.

Для ва­рін­ня зе­ле­но­го та оли­в­ко­во­го скла в ши­х­ту вво­дять:

Пі­сок ква­р­цо­вий ДСТу 22551-77;

Со­да каль­ци­но­ва­на ДСТу 5100-85;

Су­ль­фат на­трію ДСТу 6318-77;

До­ло­міт ДСТу 23762-79;

Ка­о­лін ДСТу 21285-75;

Крей­да ДСТу 12085-88;

Пар­та­х­ром;

Ок­сид за­лі­за­(­о­ли­в­ко­ве скло).

Ре­цепт ши­х­ти на за­да­ний хі­мі­ч­ний склад скла роз­ра­хо­ву­єть­ся ла­бо­ра­то­рі­єю за­во­ду з ура­ху­ван­ням лу­ж­но­с­ті, во­ло­го­с­ті си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів. Ком­по­не­н­ти ши­х­ти від­ва­жу­ють­ся у від­по­ві­д­но­с­ті до ре­це­п­ту і в по­слі­до­в­но­с­ті, яка вка­за­на у ре­це­п­ту­рі.

Для скло­та­р­но­го це­ху:

Пі­сок, ка­о­лін, со­да, су­ль­фат на­трію, крей­да, до­ло­міт, во­да.

Ва­го­ве до­зу­ван­ня ком­по­не­н­тів ши­х­ти про­во­дить­ся на до­зу­ю­чих лі­ні­ях, які осна­щен­ні ва­га­ми ДВСТ та УЦК-4003 В (п). то­ч­ність зва­жу­ван­ня на цих ва­гах за­ле­жить від ме­жі на­ва­н­та­жен­ня. Так , як­що ва­ги роз­ра­хо­ва­ні на зва­жу­ван­ня до 100 кг, то то­ч­ність ста­но­вить 2 кг, а як­що ме­жа зва­жу­ван­ня ся­гає 300 кг, то то­ч­ність зни­жу­єть­ся до 5 кг. То­ч­ність зва­жу­ван­ня ма­те­рі­а­лів ду­же ва­ж­ли­вий чин­ник яко­с­ті ши­х­ти то­му, що за до­бу ви­го­то­в­ля­єть­ся ду­же ве­ли­ка кі­ль­кість ши­х­ти. За до­бу при спів­від­но­шен­ні ши­х­та-ск­ло­бій 70:30 в піч №1 за­ва­н­та­жу­єть­ся 58т ши­х­ти та 19.2 т скло­бою, а в піч №3  - 114 т ши­х­ти та 39.6 т скло­бо­ю.

За­пас ши­х­ти у ви­гля­ді пе­ре­хі­д­но­го об’­єму ста­но­вить 10 кю­бе­лів.

Ба­р­в­ни­ки (пар­та­х­ром, Fe2O3 (пі­г­мент)) ва­жать окре­мо, в ла­бо­ра­то­рії, роз­фа­со­ву­ють у мі­ше­ч­ки з щіль­ної тка­ни­ни. Ба­р­в­ни­ки до­да­ють без­по­се­ре­д­ньо у змі­шу­вач, пі­с­ля то­го, як бу­де пе­ре­мі­ша­но всі ін­ші ком­по­не­н­ти.

При­пу­с­ти­мі від­хи­лен­ня по ва­зі окре­мих ком­по­не­н­тів ши­х­ти по­ви­нні бу­ти:

По пі­с­ку ±0.2%

По до­ло­мі­ту ±0.2%;

По со­ді ±0.2%;

По су­ль­фа­ту на­трію ±0.2%;

По ка­о­лі­ну ±0.2%;

По крей­ді ±0.2%;

По пар­та­х­ро­му та ок­си­ду за­лі­за від­хи­лен­ня не до­пу­с­ка­ють­ся

При­го­то­ва­на ши­х­та по­ви­нна за­без­пе­чу­ва­ти отри­ман­ня зе­ле­но­го скла хі­мі­ч­но­го скла­ду, який при­ве­де­но в таб­ли­цях 2.3 та 2.4.

Таб­ли­ця 2.3. – хі­мі­ч­ний склад зе­ле­но­го скла

SiO2

Al2O3

Fe2O3

СаО+MgО

Na2O

SO3

Cr2O3

71.2

1.8

0.3

12.2

14.2

0.3

0.17

±0.5%

±0.5%

±0.04%

±0.2%

±0.2%

±0.02%

±0.02%


Таб­ли­ця 2.4 – хі­мі­ч­ний склад оли­в­ко­во­го скла

SiO2

Al2O3

Fe2O3

СаО+MgО

Na2O

SO3

Cr2O3

71.2

1.8

0.3

12.2

14.2

0.3

0.17

±0.5%

±0.5%

±0.04%

±0.2%

±0.2%

±0.02%

±0.02%

Тех­но­ло­гі­ч­на схе­ма при­го­ту­ван­ня ши­х­ти пред­ста­в­ле­на на ри­су­н­ку 2.2

2.8. За­ва­н­та­жен­ня ши­х­ти та скло­бою у скло­ва­р­ну піч

Для за­ва­н­та­жен­ня ши­х­ти та бою в піч ви­ко­ри­с­то­ву­ють ме­ха­ні­ч­ні завантажувачі. Ре­жим жи­в­лен­ня пе­чі ши­х­тою та боєм ви­ко­ну­єть­ся у від­по­ві­д­но­с­ті до ви­трат скло­ма­си на ви­го­то­в­лен­ня ви­ро­бів. Го­дин­на по­да­ча ши­х­ти та бою в піч по­ви­нна то­ч­но від­по­ві­да­ти з`є­му скло­ма­си. Спів­від­но­шен­ня за­ва­н­та­же­ної ши­х­ти і скло­бою по­ви­нно зна­хо­ди­ти­ся у ме­жах: ши­х­ти-­бою 70-30%, 60-40%, 50-50%. Від­хи­лен­ня від вста­но­в­ле­но­го спів­від­но­шен­ня не по­ви­нно пе­ре­ви­щу­ва­ти ±5%. До бу­н­ке­рів за­ва­н­та­жу­ва­чів ши­та по­да­єть­ся у кю­бе­лях по під­ві­с­но­му кон­ве­є­ру. У бу­н­кер за­ва­н­та­жу­ва­ча ши­х­та та скло­бій за­ва­н­та­жу­єть­ся ша­ра­ми.

Як­що об’­єм по­да­ван­ня ши­х­ти бу­де від­рі­з­ня­ти­ся від з’є­му скло­ма­си, то це при­ве­де до ко­ли­ван­ня рі­в­ня дзе­р­ка­ла в пе­чі. В свою чер­гу це не­га­ти­в­но впли­ває на стан фу­те­рі­в­ки і якість скло­ма­си, що ви­ро­б­ля­є­ть­ся. Ко­ли­ван­ня рі­в­ня скло­ма­си по­ви­нні скла­да­ти не бі­ль­ше ніж ± 0.5 мм.

Для під­три­ман­ня по­стій­но­го рі­в­ня скло­ма­си завантажувачі пра­цю­ють в ав­то­ма­ти­ч­но­му ре­жи­мі і зв‘я­за­ні з рі­в­не­мі­ром “клю­ю­чо­го” ти­пу.

На пе­чі №1 та №3 вста­но­в­ле­но по 3 тон­ко­ша­ро­ві за­ва­н­та­жу­ва­ча ши­х­ти плу­н­же­р­но­го ти­пу.


1- на­ко­не­ч­ник;

2- бу­н­кер для ши­х­ти і скло­бою;

3 – стіл;

4 – ре­ду­к­тор;

5 – еле­к­т­ро­дви­гун;

Ри­су­нок 2.4. – схе­ма за­ва­н­та­жу­ва­ча ши­х­ти

3. Ма­ши­но – ван­ний цех

Таблиця 3.1. – матеріальний баланс виробництва пляшок

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты:

прибуток

т/рік

видаток

т/рік

сировинні матеріали, з урахуванням втрат та вологості

121163,81

товарна продукція

117500

відходи скла

15047,703

витрати сировини

3364,514

витрати бою

4000,896

склобій 44009,85

волога з шихти

4433,766

вода 3785,395

вигар шихти

17488,898

волога з сировини

5033,058

непогодження

2090,135