Залучені джерела фінансування підприємства в сучасних умовах господарювання
1. Підготувати план дій щодо забезпечення сприятливого інвестиційного клімату у межах проголошених пріоритетів соціально-економічного розвитку, залучити до його розробки та обговорення широке коло експертів, науковців, представників органів державної влади та бізнесу.
2.Розробити регіональні плани підвищення інвестиційної привабливості областей з урахуванням особливостей їх поточних рейтингів інвестиційної привабливості, забезпечити державний моніторинг їх виконання як одного з критеріїв успішності діяльності місцевих державних адміністрацій.
3. Поширити реалізацію обласними державними адміністраціями навчальних програм серед бізнесменів з підготовки інвестиційних пропозицій, складання інвестиційних бізнес-планів, юридичного супроводу інвестиційних проектів, управління інвестиційними проектами. Передбачити механізми надання державою послуг щодо підвищення кваліфікації та атестації фахівців у сфері інвестиційної діяльності.
4. Суттєво розширити спектр заходів конкурентної політики, зокрема - щодо запобігання антиконкурентним діям національних та іноземних інвесторів на українському ринку, удосконалити методики та критерії виявлення проявів недобросовісної конкуренції з урахуванням реалій сучасної української економіки (останній Указ Президента “Про основні напрями конкурентної політики на 2002-2004 рр.” був прийнятий 19.02.2003 р.).
5. Підготувати перелік заходів щодо посилення відповідальності представників органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування за вчинення корупційних та інших дискримінаційних дій щодо інвесторів.
6. Поширити практику укладання прозорих угод між інвесторами та владою щодо взаємних зобов'язань у сфері конкурентної поведінки бізнесу та конкурентної політики держави на певних ринках на визначений середньо- і довгостроковий період часу.
7. Сформувати на основі спільної розробки Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Міністерства транспорту і зв'язку, Міністерства промислової політики, Міністерства палива та енергетики, а також галузевих об'єднань підприємців довгострокову програму державного та змішаного інвестування в розвиток телекомунікаційної, транспортної та енергетичної інфраструктури.
ВИСНОВОК
Підводячи підсумок, необхідно сказати, що загалом інвестиційно-підприємницький клімат України є складним. Залучаючи до країни іноземний капітал, не слід забувати, що з нинішньої кризи Україну виведуть лише власні зусилля. Не варто надавати підприємствам з іноземними інвестиціями податкові пільги, яких не мають українські, зайняті у тій же сфері діяльності. Як показав досвід, такий захід майже не впливає на інвестиційну активність іноземного капіталу, але призводить до виникнення на місці колишніх вітчизняних виробництв підприємств з формальною іноземною участю, які претендують на пільгове оподаткування.
Необхідно намагатися створити сприятливий інвестиційний клімат не тільки для іноземних інвесторів, але й для вітчизняних. І мова не про те, щоб надати їм гроші на здійснення інвестицій. Українському приватному капіталу також потрібні гарантії від примусових вилучень і свавілля влади, система страхування від некомерційних ризиків, а також стабільні умови роботи при здійсненні довгострокових капіталовкладень.
Нинішня ситуація в Україні підтверджує ту відому істину, що коли назріла потреба у загальних змінах, тоді часткові перетворення зовсім нічого не дають, а то й ведуть до негативних результатів. Пожвавлення економічної, у тому числі інвестиційної та інноваційної, діяльності і поліпшення на цій основі соціальних умов можливе тільки шляхом рішучих, комплексних, швидких, прозорих і послідовних ринкових реформ, які (як показує досвід інших країн, що реально здійснюють такі реформи) вивільнять підприємницьку ініціативу, створять конкурентне середовище й нададуть економіці стимули ефективного розвитку.
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК
1. Статистичний щорічник країни за 2004р.-К., Держкомстат України, 2005р.-658c.
2. Опищенко В.А. Сучасні напрямки формування інвестиційної політики в Україні // Економіка України – 2005 -№10.
3. Іваненко-Свинцицька І.Є. Інвестиційний клімат в Україні: його формування, ключові моменти та характеристики // Формування рин6кових відносин України – 2005 -№9.
4. Симоненко Л.І. Інвестиційний процес в Україні в умовах перехідної економіки // Фінанси України – 2005 -№5.
5. Стельмах М.В., Бутов А.М. Фінансовий менеджмент: Курс лекцій. – Тернопіль: ТАНГ, 2002. – 124 с.
6. Стратегія розвитку Львівщини до 2015 року [Електронний ресурс]:Головне управління економіки Львівської Обласної Державної Адміністрації. – Режим доступу: www.loda.gov
7. Економічний розвиток і державна політика : Навч.посіб. / [Ю.Бажал, О. Мертенес та ін.]; За заг. Ред.. Ю. Єханурова, І. Розпутенка. – К,: вид-во УАДУ, 2001. – С.233-242.
8. Кілієвич О., Мертенс О.Мікроекономіка для аналізу державної політики: Підручник. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2005. – Розд.8.
9. Економічний аналіз. Навчальний посбуник. /За ред.д.е.н., академіка НАН України, проф.М.Г.Чумаченка. – Київ, 2001.
10. Сергієнко О.М. Стратегічні напрямки інвестиційного розвитку України.// Формування ринкових відносин в Україні: збірник наукових праць. Вип..1(32)-К., 2004;
11. Татаренко Н.О., Поручник А.М. Теорії інвестицій. - К.: КНЕУ, 2004. - 160с.
Размещено на
27