Особливості національної інноваційної системи України
З огляду на виявлені проблеми перспективними шляхами управління розвитком НІС можуть стати:
- облік та оцінка складових інноваційного потенціалу України та приведення їх у відповідність до світових тенденцій розвитку інновацій;
- перегляд державної освітньої політики з націленням її на формування інноваційно активних фахівців відповідно до визначених пріоритетів науково-технічного розвитку;
- розвиток організаційних форм та інтенсифікація інноваційної діяльності шляхом відродження системи пільгового оподаткування інноваційних підприємств, науково-дослідних установ та організацій інноваційної інфраструктури у територіально сформованих зонах високих технологій;
- подальший розвиток та удосконалення законодавчого забезпечення ринку прав на об’єкти інноваційної діяльності, у т.ч. адаптація національного законодавства до відповідних стандартів ГАТТ/СОТ
Основна проблема — низький рівень виконавчої дисципліни та відсутність єдиного органу державного управління науково-технічною та інноваційною сферою, який мав би вболівати за цю сферу діяльності.
Без сумніву, інноваційний шлях розвитку України має бути безальтернативним. Створення інноваційної системи в державі не є разовою акцією, а є системним багаторівневим завданням, розв’язання якого потребує постійної і наполегливої роботи всього суспільства. Інноваційна система не формується спонтанно на основі механізмів саморегуляції, а потребує активного втручання і управління цим процесом з боку держави. Дехто вважає, що ринок сам відрегулює всі питання. Але, як свідчить світовий та і наш вітчизняний досвід, це помилковий шлях. Ми маємо усвідомити, що для активізації інноваційної складової економічного розвитку необхідно, передусім, створити ефективну та постійно діючу систему прогнозування, формування пріоритетів та планування. Інноваційна політика має бути узгоджена із загальною економічною політикою держави і формуватися на базі законів з відповідним матеріально-технічним та фінансовим забезпеченням.
Без вирішення цих питань неможливо створити основи національної інноваційної системи і забезпечити єдність та несуперечливість управління інноваційним процесом.
Питання стратегічного планування та прогнозування у цьому процесі набувають найважливішого значення. Потрібно створити таку систему, яка застосовувала б у цих процесах найкращі надбання вітчизняної та світової науки, яка б не залежала від політичних поглядів та особистих устремлінь влади.
Зазначу, що, на жаль, за часи незалежності в Україні не створено жодної нової високотехнологічної галузі виробництва, а загублено багато: зокрема — електронну промисловість. Потрібні такі структурні перетворення, які дозволять українській економіці зайняти належне місце у міжнародному розподілі праці, пропонувати нові високотехнологічні види конкурентних товарів та послуг. Парламент та уряд у питаннях формування такої політики займали та займають активну позицію.
ЛІТЕРАТУРА
1. Особливості національної інноваційної системи України. О. Кузьменко. – 28.08.2006. - sre.mnogosmenka/sre0481%20/sre0483.htm
2. Саверченко О.О. Механізми державного регулювання науково-технологічного та інноваційного розвитку. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук:Київ, 2005
3. Формування національної інноваційної системи України потребує державної уваги. К. Самойлик, голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. - Голос України, №1108, 2007.08.11
Размещено на