Xreferat.com » Рефераты по экономике » Статистичний аналіз податкової системи України

Статистичний аналіз податкової системи України

width="94" height="47" align="BOTTOM" border="0" /> (2.1)


одержуємо формулу [11]:


Статистичний аналіз податкової системи України (2.2)


де Хi – індивідуальне значення ознаки кожної одиниці сукупності;

n – число одиниць сукупності.

Здатність середніх величин зберігати властивості статистичних сукупностей називають визначальною властивістю.

Середня величина в кожний момент часу чи на визначеному (котроткостроково-обмеженому) інтервалі часу характеризується наступними параметрами:

розмах варіації;

середнє лінійне відхилення;

середнє квадратичне відхилення;

дисперсію;

коефіцієнт варіації.

Розмах варіації розраховується як:


Статистичний аналіз податкової системи України, (2.3)


де xmax, xmin – максимальне та мінімальне значення ознаки.

Середнє лінійне відхилення обчислюється як частка від ділення суми всіх відхилень на їх число [14] з врахуванням множника ваги для кожного заміру:


Статистичний аналіз податкової системи України (2.4)


Ступінь варіації об’єктивно відображає показник середнього квадрату відхилення (дисперсія). Його обчислюють як середню арифметичну з суми квадратів відхилень окремих варіантів від їх середньої за формулою:


Статистичний аналіз податкової системи України (2.5)


Корінь квадратний із середнього квадрату відхилень варіантів від їх середньої (тобто дисперсії) називається середнім квадратичним відхиленням:


Статистичний аналіз податкової системи України (2.6)


Дисперсія і середнє квадратичне відхилення призначені для вимірювання варіації оцінки. середнє квадратичне відхилення є мірилом надійності середньої. Чим менше середнє квадратичне відхилення, тим повніше середня арифметична відображає всю сукупність. Всі показники варіації – розмах варіації, середнє лінійне відхилення, середній квадрат відхилення та середнє квадратичне відхилення завжди виражаються в тих одиницях виміру, в яких виражені вихідні дані ряду та середні. Всі вони є абсолютним виміром варіації. А це значить, що порівнювати абсолютні показники варіації у варіаційних рядах різних явищ безпосередньо неможливо. Для того, щоб забезпечити їх порівняння, потрібно обчислити показники, які характеризували б варіацію, виражену в стандартних величинах, наприклад, у процентах. Якщо порівняти середнє квадратичне відхилення з середньою величиною, то і буде одержана ця стандартна величина. Одержаний відносний показник називається коефіцієнтом варіації:


Статистичний аналіз податкової системи України (2.7)


де Статистичний аналіз податкової системи України- середнє арифметичне інтервального ряду розподілу, f – частота.

Коефіцієнт варіації є в певній мірі критерієм типовості середньої. Якщо коефіцієнт дуже великий, то це означає, що середня характеризує сукупність за ознакою, яка суттєво змінюється у окремих одиниць.

Для кращого розуміння і аналізу досліджувальних статистичних даних, їх потрібно систематизувати, побудувавши хронологічні ряди, які називаються рядами динаміки або часовими рядами.

Кожний ряд динаміки складається з двох елементів:

1) періодів або моментів часу, до яких відносяться рівні ряду(t);

2) статистичних показників, які характеризують інтенсивності рівнів

ряду(Y).

Основою довгострокового аналізу та прогнозування параметрів рядів динаміки є індексний аналіз.

Індексом у статистиці називається відносний показник, який характеризує зміну рівня якогось суспільного явища з часом або його співвідношення у просторі [13].

Прийнято розрізняти дві категорії індексів: індивідуальні та загальні. Індекс, який характеризує співвідношення величин окремого явища, називається індивідуальним, а індекс, котрий характеризує співвідношення рівнів усього явища в цілому або його частин, що складаються з кількох окремих елементів, які безпосередньо не піддаються підсумовуванню, – загальним.

У статистиці найчастіше застосовують індивідуальні індекси. Якщо необхідно обчислити динаміку однорідних показників, то можна використовувати індивідуальний індекс, який дасть змогу з’ясувати, як змінилось те чи інше явище за той чи інший час або в просторі.

У процесі аналізу рядів динаміки обчислюють і використовують наступні аналітичні показники динаміки: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту і абсолютне значення одного проценту приросту. Обчислення цих показників грунтується на абсолютному або відносному зіставленні між собою рівнів ряду динаміки. Рівень, який зіставляється, називають звітним, а рівень, з яким зіставляють інші рівні – базисним. За базу зіставлення приймають початковий (перший) рівень ряду динаміки. Якщо кожний наступний рівень зіставляють з попереднім, то отримують ланцюгові показники динаміки, а якщо кожний наступний рівень зіставляють з рівнем, що взятий за базу зіставлення, то одержані показники називають базисними [13].

Абсолютний приріст обчислюється як різниця між звітним і базисним рівнями і показує, на скільки одиниць підвищився чи зменшився рівень порівняно з базисним за певний період часу. Він виражається в тих же одиницях виміру, що й рівні динаміки.


Статистичний аналіз податкової системи України або Статистичний аналіз податкової системи України (2.8)


де yi – звітний рівень ряду динаміки; yi-1 – попередній рівень ряду динаміки;

y1 – початковий рівень ряду динаміки.

Темп зростання обчислюється як відношення зіставлюваного рівня з рівнем, прийнятого за базу зіставлення, і показує, у скільки разів (процентів) зрівнюваний рівень більший чи менший від базисного.

Статистичний аналіз податкової системи України або Статистичний аналіз податкової системи України (2.9)


Темп приросту визначається як відношення абсолютного приросту до абсолютного попереднього або початкового рівня і показує, на скільки процентів порівнювальний рівень більший або менший від рівня, взятого за базу порівняння.


Статистичний аналіз податкової системи України або Статистичний аналіз податкової системи України (2.10)


Абсолютне значення одного проценту приросту визначається шляхом ділення абсолютного приросту на темп приросту за один і той же період.


Статистичний аналіз податкової системи України (2.11)


Середній абсолютний приріст визначається як середня арифметична проста з ланцюгових приростів за певні періоди і показує, на скільки одиниць в середньому змінився рівень порівняно з попереднім.


Статистичний аналіз податкової системи України (2.12)


Середній темп зростання розраховується за формулою середньої геометричної:


Статистичний аналіз податкової системи України (2.13)


Середній темп приросту визначається як різниця між середнім темпом зростання одиницею (якщо середній темп зростання вигляді коефіцієнта), бо 100 (якщо він у процентах)

Статистичний аналіз податкової системи України (у вигляді коефіцієнтів);

Статистичний аналіз податкової системи України (у вигляді процентів).

Середній темп прирості показує, на скільки процентів збільшився або зменшився рівень порівняно з попереднім в середньому за одиницю часу.

Аналіз тренду (тенденції змін) динамічного ряду проводиться за допомогою апарату регресійного дослідження, тобто виявлення статистично-функціональної залежності результативних показників від факторних у часі.

Статистичний аналіз податкової системи УкраїниРівняння лінійного регресії має вигляд: y=a+bx, де параметри a, b находимо з системи нормальних рівнянь [15]:


Статистичний аналіз податкової системи України(2.14)


(2.15)


Основним показником адекватності регресійного рівняння є коефіцієнт де термі-нації, який визначається наступним чином:


Статистичний аналіз податкової системи України (2.16)

Коефіцієнт детермінації характеризує ту частину варіації результативної ознаки, яка відповідає лінійному рівнянню регресії.

Індекс кореляції: R=Статистичний аналіз податкової системи України Індекс кореляції вимірює щільність зв’язку і не показує її напрямок.


2.2 Розрахунки статистичних показників співвідношення прямих та непрямих податків при формуванні доходів Державного бюджету України


В таблицях А.1 – А.2 Додатку А та на графіках рис. 3.1 – 3.5 наведені результати статистичної обробки структури доходної частини Державного бюджету України [6], [7], [8], [9], [18] в частині структуризації долі прямих, непрямих податків та їх динаміки.

На рис. 3.1 наведені динамічні ряди відносних показників доходів до Зведеного бюджету України та його структурних частин (прямі податки, непрямі податки, інші надходження) в% від поточного валового внутрішнього продукту за 1994–2003 роки.


Статистичний аналіз податкової системи України

Рис. 3.1 Динамічні ряди відносних показників доходів до Зведеного бюджету України та його структурних частин за 1994–2003 роки

На рис. 3.2 – 3.4 наведені результати побудови статистичних рядів динаміки показників непрямих податків в формуванні бюджету України.


Статистичний аналіз податкової системи України

Рис. 3.2 Динаміка питомої ваги статей непрямих податків в доходній частині Зведеного бюджету України за 1992–2002 роки


Статистичний аналіз податкової системи України

Рис. 3.3 Динаміка питомої ваги груп непрямих податків в доходній частині Державного бюджету України за 2002–2004 роки

Статистичний аналіз податкової системи України

Рис. 3.4 Динаміка питомої ваги статей окремих непрямих податків в доходній частині Державного бюджету України за 2002–2004 роки


Дослідження, проведені в курсовій роботі, фіксують висновок, що при формуванні доходів Державного бюджету з 1999 року найбільшу роль відіграють податкові надходження від непрямих податків.

Так сумарна доля основних трьох непрямих податків (податок на додану вартість, акцизний збір та мито) в доходах Державного бюджету України в 2002–2005 роках становить (рис. 3.3 –3.4):

– 2002 рік – 40,83%;

– 2003 рік – 38,81%;

2004 рік – 45,82%;

2005 рік – 47,0%

При цьому дослідження динаміки перерозподілу структури непрямих податків в доходній частині Держбюджету України показує, що:

– доля ПДВ поступово знизилась з 35% (1997) до 29%(2004), та знов зросла до 32% у 2005 році;

– доля внутрішніх акцизів зросла з 4%(1997) до 9%(2004) та знизилась до 7% у 2005 році;

– доля акцизів на імпорт стабільна та становить близько 0,9 -1%;

– доля ввізного мита на імпорт зросла з 4,0%(2002) до 6%(2005);

– доля вивізного мита на експорт зросла з 0,1%(2002) до 1,2%(2005);

Таким чином, структура непрямих податків в Україні має тенденцію розвитку у напрямку збільшення специфічних акцизів на обмежену групу споживачів товарів та зниження податкового тиску універсальними акцизами на масові групи споживачів

На графіках рис. 3.5 -3.6 наведені результати регресійно-кореляційних розрахунків з автоматичним прогнозуванням, виконані в автоматичному режимі в «електронних таблицях « EXCEL -2000.

Як видно з результатів розрахунків (прогноз на + 2 роки):

а) регресійне поліноміальне рівняння регресії для відносного рівня доходів зведеного бюджету України в% від ВВП описує статистичний процес:

Рівняння нелінійної регресії y=0,41х2 – 1641x.

Коефіцієнт детермінації дорівнює 0,942.

Сила зв’язка – сильна (більше 0,75).

Напрямок зв’язку в часі – додатній до 2000 року та прямий з 2001 року.

Прогноз на 2 наступних роки – зростання

б) регресійне поліноміальне рівняння регресії для долі прямих податків в% від поточного ВВП статистичний процес

Рівняння нелінійної регресії y= -0,0097x3 + 58,1х2–116418х+8000000

Коефіцієнт детермінації дорівнює 0,972.

Сила зв’язка – сильна (більше 0,75).

Напрямок зв’язку – додатній до 2000 року та прямий з 2001 року

Прогноз на 2 наступних роки – зростання.

в) регресійне поліноміальне рівняння регресії для долі непрямих податків в% від поточного ВВП статистичний процес

Рівняння нелінійної регресії y= 0,0617x2 -247,3х+247559

Коефіцієнт детермінації дорівнює 0,7588.

Сила зв’язка – сильна (більше 0,75).

Напрямок зв’язку – додатній до 2000 року та стагнаційний з 2001 року

Прогноз на 2 наступних роки – стагнація (стабілізація рівня).

В табл. 3.1 наведені розрахункові показники для статистичного аналізу індексних рядів доходів зведеного бюджету України (рис. 3.7). В табл. 3.2, 3.3 наведені результати розрахунків в «електронних таблицях» EXCEL – статистичних показників індексних рядів доходів зведеного бюджету України.

Як показують результати аналізу показників статистичних рядів динаміки – рівень реальних відносних доходів зведеного бюджету (в% до рівня ВВП) має тенденцію до систематичного падіння у 1994–2001 роках, тобто податкова система України працює неефективно.


Статистичний аналіз податкової системи України

Рис. 3.5 Регресійний аналіз тренду структурних частин прямих та непрямих податків в доходах зведеного бюджету України (в% до поточного ВВП України)

Статистичний аналіз податкової системи України

Рис. 3.6 Регресійний аналіз тренду доходів зведеного бюджету України в% до поточного значення ВВП України


Статистичний аналіз податкової системи України

Рис. 3.7 Базові (до рівня 1993 року) та ланцюгові індекси рядів динаміки доходів до зведеного бюджету України та податкових надходжень у 1994–2003 роках


Таблиця 3.1. Розрахункові показники для статистичного аналізу індексних рядів доходів зведеного бюджету України

Статистичний аналіз податкової системи України


Таблиця 3.2. Показники динамічного ряду ланцюгових індексів реального ВВП (в% до попереднього значення)

Показник статистичної вибірки Значення
Середне значення 97,94
Середнє відхилення 3,294
Медіана 98,950
Мода #Н/Д
Стандартне відхилення (середньоквадратичне) 10,416
Дисперсія выборки 108,494
Мінімум виборки 32,200
Максимум виборки 77,100
Сума виборки 109,300
Кількість значень виборки 979,400
Найбільше значення (1) 10,000
Найменьше значення(1) 109,300
Середне значення 77,100

Таблиця 3.3. Показники динамічного ряду базових індексів реального ВВП (в% до рівня 1993 року)

Показник статистичної вибірки Значення
Середнє значення 65,615
Середнє відхилення 2,335
Медіана 64,090
Мода #Н/Д
Стандартне відхилення (середньоквадратичне) 7,384
Дисперсія выборки 54,523
Мінімум виборки 57,858
Максимум виборки 77,100
Сума виборки 656,148
Кількість значень виборки 10,000
Найбільше значення (1) 77,100
Найменьше значення(1) 57,858

Таким чином, застосування статистичних методів прогнозування з використанням регресійно-креляційних моделей обробки фактичних угрупованих статистичних даних, проведено в курсовій роботі, дозволяє з високим ступенем вірогідності зробити наступні прогнози:

а) доля прямих доходних податків в структурі доходів зведеного бюджету України у 2004–2005 буде нелінійно зростати;

б) доля непрямих податків в структурі доходів зведеного бюджету України у 2004–2005 роках стабілізується з тенденцією до невеликого зростання;

в) структурна доля доходів державного бюджету в% від ВВП з рівня мінімуму – 25 – 26% у 1999–2001 роках буде зростати до рівня 35% у 2005 році

Як показують результати аналізу показників статистичних рядів динаміки – рівень реальних відносних доходів зведеного бюджету (в% до рівня ВВП) має тенденцію до систематичного падіння у 1994–2001 роках, тобто податкова система України працювала неефективно, з 2002 року є позитивні зміни.

Висновки


Податкова система України поєднала в собі принципи двох податкових систем, найбільш характерних для світової практики – європейської й американської. Якщо в американській системі переважає прямий прибутковий принцип оподатковування (оподаткування в момент отримання доходів), в європейській – непряме обкладення обороту у формі податку на додану вартість (оподаткування в момент споживчого витрачання раніше отриманих доходів). Жорсткість української податкової системи визначена еклектичним поєднанням обох зазначених систем з базовою метою – ліквідації дефіцитності бюджету.

Зміни в податковій структурі України, що відбувалися протягом 1992–1999 рр., були, якщо не досить істотними, то відчутними. В цілому можна відокремити три періоди 1992–1993 рр., 1994–1996 рр., і період починаючи з 1996 року. Два перших роки переважання непрямого оподаткування над прямим було очевидним у 1992 році – 54,8% проти 43,8% і в 1993 році – 53,7% проти 45%. У наступні три роки ситуація змінилась у 1994 р частка прямих податків сягнула 52,8% (проти 45,2% – непрямих.), у 1995 році відповідно, 55,5% (проти 41,7% – непрямих) і в 1996 році – 52,5% (проти 42,7% – непрямих). З 1996 року, хоча й збереглося переважання прямих податків, воно було вже незначним – 47,3% проти 44,1%. У 1998 році зменшилась питома вага і прямих (46,3%) і непрямих (40,7%) податків за рахунок долі неподаткових надходжень в результаті активізації процесів стратегічної приватизації державної власності.

Дослідження, проведені в курсовій роботі, фіксують висновок, що при формуванні доходів Державного бюджету з 2002 року найбільшу роль відіграють податкові надходження від непрямих податків, у 2004–2005 роках різко почала наростати доля прямих доходних податків.

Так сумарна доля основних трьох непрямих податків (податок на додану вартість, акцизний збір та мито) в доходах Державного бюджету України в 2002–2005 роках становить:

– 2002 рік – 40,83%;

– 2003 рік – 38,81%;

2004 рік – 45,82%;

2005 рік – 47,0%.

Застосування статистичних методів прогнозування з використанням регресійно-кореляційних моделей обробки фактичних угрупованих статистичних даних, проведено в курсовій роботі, дозволяє з високим ступенем вірогідності зробити наступні прогнози:

а) доля прямих доходних податків в структурі доходів зведеного бюджету України у 2004–2005 буде нелінійно зростати;

б) доля непрямих податків в структурі доходів зведеного бюджету України у 2004–2005 роках стабілізується з тенденцією до невеликого зростання;

в) структурна доля доходів державного бюджету в% від ВВП з рівня мінімуму – 25 – 26% у 1999–2001 роках буде зростати до рівня 35% у 2005 році

Як показують результати аналізу показників статистичних рядів динаміки – рівень реальних відносних доходів зведеного бюджету (в% до рівня ВВП) має тенденцію до систематичного падіння у 1994–2001 роках, тобто податкова система України працювала неефективно, з 2002 року є позитивні зміни.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: