Xreferat.com » Рефераты по экономике » Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ "Житомирпиво" за період 2004–2006 роки

Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ "Житомирпиво" за період 2004–2006 роки

зменшення, що є негативним явищем для зміцнення фінансового стану підприємства. Отже, збільшення частки оборотних активів у структурі активів ВАТ "Житомирпиво" свідчить про формування більш мобільної структури активів, яка сприяє прискоренню оборотності коштів підприємства.

Проведемо аналіз структури пасивів ВАТ "Житомирпиво". З даних таблиці 2.13 видно, що відбулося зменшення власного капіталу за період 2004 – 2006 рр. на 104 тис.грн, тобто на 15,6 %. Якщо детально розглянути структуру власного капіталу, то найбільшу питому вагу займає статутний капітал: 25,9 % і 15,6 % в 2004 та 2006 рр. відповідно. Спостерігається зменшення питомої ваги статутного капіталу в структурі власного капіталу підприємства, проте разом з цим спостерігається збільшення долі нерозподіленого прибутку на 50,2 тис. грн.

У поточних зобов‘язаннях підприємства найбільшу питому вагу займають короткострокові кредити банків (41 % в 2006 р.). Збільшилася кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги на 1532,3 тис. грн або 22,2 %.


Таблиця 2.13 Аналіз структури пасивів ВАТ "Житомирпиво"

Види джерел 2004 р. 2005 р. 2006 р. Зміна (+)

тис. грн % тис. грн % тис. грн % тис. грн %

1. Власний капітал

Статутний капітал

Додатковий капітал

Інший додатковий капітал

Нерозподілений прибуток

Неоплачений капітал

Всього за розділом 1


1064,8

7,0

288,8

62,4

154,2

1577,2


25,9

0,2

7,0

1,5

3,7

38,4


1064,8

7,0

288,8

221,5

-

1582,1


22,8

0,1

6,2

4,7

-

33,8


1009,8

7,0

343,8

112,6

-

1473,2


15,6

0,1

5,3

1,7

-

22,8


-55

-

55

50,2

-

-104


-10,3

-0,1

-1,7

0,2

-

-15,6

2.Довгострокові зобов’язання

Довгострокові кредити банків

Всього за розділом 2

3.Поточні зобов‘язання

Короткострокові кредити банків

Векселі видані

Кредиторська заборгованість за товари, послуги

Поточні зобов‘язання за розрахунками:

з бюджетом

з позабюджетних платежів

зі страхування

з оплати праці

Інші поточні зобов‘язання

Всього за розділом 3


2334,8

2334,8

-

-


174,3


6,3

3,5

5,3

8,1

0,9

198,4


56,8

56,8

-

-


4,2


0,2

0,09

0,1

0,2

0,02

4,8


485,6

485,6

1685,4

750,3


131,2


22,1

2,6

3,0

12,4

0,3

2607,3


10,4

10,4

36,1

16,0


2,8


0,5

0,06

0,06

0,3

0,007

55,8


-

-

2649,2

-


1706,6


9,8

0,3

11,2

20,2

589,8

4987,1


-

-

41,0

-


26,4


0,2

0,005

0,2

0,3

9,1

77,2


-

-

-

-


1532,3


3,5

-2,2

5,9

12,1

588,9

4788,7


-

-

-

-


22,2


-

-0,08

0,1

0,1

9,08

72,4

Баланс 4110,4 100 4675,0 100 6460,3 100 2349,9 -

Простежується збільшення поточних зобов‘язань за розрахунки з бюджетом на 3,5 тис. грн за період 2004 – 2006 рр. В структурі поточних зобов‘язань частка поточних зобов‘язань з оплати праці в 2004 р. становила 0,2 %, а в 2006 р. – 0,3 %. Вцілому сума поточних зобов‘язань зросла на 4788,7 тис. грн, що є негативним явищем діяльності підприємства, оскільки збільшився розмір заборгованості підприємства з бюджетом, з працівниками.

Від погашення поточної заборгованості очікується вибуття ресурсів із підприємства, що негативно вплине на фінансовий стан ВАТ "Житомирпиво". Разом з цим частка власного капіталу за період, що аналізується зменшилася на 104 тис. грн, що говорить про зростання заборгованості від зовнішніх джерел.

Отже, на ВАТ "Житомирпиво" склалася несприятлива фінансова ситуація, оскільки зменшується власний капітал підприємства і збільшується його заборгованість перед банками, державою, працівниками, що призводить до погіршення фінансового стану підприємства. Для ліквідації такої несприятливої ситуації підприємству необхідно перш за все погасити заборгованість або її частину, шляхом розширення діяльності підприємства, зменшення накопичення надлишкових або мало використовуваних запасів, недіючого обладнання, матеріалів або їх повна ліквідація.

Високоліквідними і найбільш мобільними активами підприємства є грошові потоки у касі та на рахунках у банку, тому що вони в будь-який час можуть бути використані для здійснення всіх господарських операцій, тобто вони мають абсолютну ліквідність. Менш ліквідними є кошти в дебіторській заборгованості, адже немає впевненості в строках їх надходження. Наступними активами за рівнем ліквідності є товари, готова продукція і виробничі запаси, які можна продати або використати в погашення заборгованості. Оцінка надійності коефіцієнтів ліквідності здійснюється в процесі вивчення питомої ваги оборотних активів та їх окремих видів в складі майна підприємства. Частка оборотних активів в активах визначається шляхом ділення оборотних активів на валюту балансу і показує їх питому вагу в майні підприємства. Проаналізуємо зміни в структурі і обсязі робочого капіталу ВАТ "Житомирпиво" (табл. 2.14).


Таблиця 2.14 Зміни в структурі і обсязі робочого капіталу ВАТ "Житомирпиво", тис.грн

Показники 2004 р. 2005 р. 2006 р. Зміна (+)

Оборотні активи:

запаси

дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги

дебіторська заборгованість за розрахунками

грошові кошти та їх еквіваленти

інші оборотні активи

Оборотні активи, разом

Поточні зобов‘язання:

короткострокові кредити банків

векселі видані

кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

поточні зобов‘язання за розрахунками

інші зобов‘язання

Поточні зобов‘язання, разом


646,4

159,1

1,4

7,7

355,3

1172,1


-

-

174,3

23,2

0,9

198,4


870,7

121,7

10,4

17,1

1

1311,5


1685,4

750,3

131,2

40,1

0,3

2607,3


1769,8

523,6

0,7

2,1

-

3045,8


2649,2

-

1706,6

41,5

589,9

4987,1


1123,4

364,5

-0,7

-5,6

-

1873,7


-

-

1532,3

18,3

588,9

4788,7


З даних таблиці 2.14 видно, що сума оборотних активів в 2004 р. становила 1172,1 тис. грн, а в 2006 р. – 3045,8 тис. грн. Сума поточних зобов‘язань в 2006 р. дорівнювала 4987,1 тис. грн. Перевищення суми поточних зобов‘язань над сумою оборотних активів говорить про неплатоспроможність ВАТ "Житомирпиво", що має негативне значення для діяльності підприємства.

Проведемо аналіз показників оцінки ліквідності ВАТ "Житомирпиво". Коефіцієнт покриття показує скільки гривень оборотних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов‘язань. З даних таблиці 13 видно, що в ВАТ "Житомирпиво" коефіцієнт покриття в 2004 році має дуже високе значення (8,9), оскільки на підприємстві була невелика сума заборгованості, а в 2006 році цей показник дуже низький (0,6), що говорить про неможливість підприємства погасити зобов‘язання, оскільки на кожну гривню поточних зобов‘язань припадає лише 60 копійок (в 2006 р.). Значення коефіцієнта швидкої ліквідності в 2004 році становило 0,03, а в 2006 р. – 0,0004, що є меншим за нормативне (>1) і свідчить про те, що за рахунок грошових коштів за період, що аналізується (2004 – 2006 рр.), може бути погашено лише 3 % поточних зобов‘язань в 2004 році та 0,04 % в 2006 р.


Таблиця 2.15 Показники ліквідності ВАТ "Житомирпиво"

Показники 2004 р. 2005 р. 2006 р. Зміна (+)

Коефіцієнт покриття

Коефіцієнт швидкої ліквідності

Коефіцієнт проміжної ліквідності

Частка оборотних засобів в активах, %

Робочий капітал (розмір власних оборотних засобів), тис. грн

8,9

0,03

0,8

28,5

973,8

0,5

0,006

0,2

28,1

-1295,7

0,6

0,0004

0,3

47,1

-1941,3

- 8,3

- 0,0296

-0,5

18,6

-


З даних таблиці видно, що значення коефіцієнта швидкої ліквідності погіршилося за період 2004 – 2006 рр., що є негативним явищем для платоспроможності ВАТ. Коефіцієнт проміжної ліквідності говорить, що в 2004 р. 80 %, а в 2006 р. – 30 % поточних зобов‘язань могло бути погашено за рахунок грошових коштів та дебіторської заборгованості. Значення цього коефіцієнта є низьким і говорить про те, що підприємство не в змозі повністю погасити борги.

Отже, з даних таблиці 13 можна зробити висновок про те, що ВАТ "Житомирпиво" не є ліквідним про що говорять коефіцієнт покриття (0,6 в 2006 р.), коефіцієнт швидкої ліквідності (0,0004), коефіцієнт проміжної ліквідності (0,3). Значення цих коефіцієнтів є дуже низькими і не відповідають встановленим нормам. Про неплатоспроможність підприємства говорить показник робочого капіталу (- 1941,3 тис. грн в 2006 р.). Значення цього показника показує, що на ВАТ поточні зобов‘язання перевищують суму оборотних активів. Низькі значення показників ліквідності мають негативне значення для діяльності ВАТ "Житомирпиво" оскільки роблять його неплатоспроможним і фінансово нестійким. Покращення фінансового стану неплатоспроможного підприємства можна досягти шляхом раціонального використання наявних ресурсів і вдосконалення системи управління.

На даному етапі для подолання неплатоспроможності ВАТ необхідно вжити таких заходів:

збільшити власний капітал, насамперед отриманням прибутку (зменшенням збитків), збільшенням статутного капіталу;

зменшити величину необоротних активів, особливо шляхом переведення частини необоротних активів в оборотні.

Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитися за рахунок грошових надходжень, а отримуваний прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх джерел формування активів.

Фінансова стійкість – платоспроможність підприємства в часі з дотриманням умови фінансової рівноваги між власними та залученими засобами. Фінансова стійкість відображає збалансованість власних та залучених коштів, засобів та джерел їх формування, доходів і витрат, грошових і товарних потоків, оцінюється на підставі співвідношення темпів нагромадження власних засобів, співвідношення довгострокових і поточних зобов‘язань, достатності забезпечення матеріальних оборотних засобів власними джерелами. Комплексна оцінка фінансової стійкості підприємства проводиться шляхом розрахунку показників, наведених в таблиці 2.16.

Таблиця 2.16 Показники оцінки фінансової стійкості ВАТ "Житомирпиво"

Показники 2004 р. 2005 р. 2006 р. Зміна (+)

1.Коефіцієнт автономії

2.Коефіцієнт фінансової залежності

3.Маневреність робочого капіталу

4.Коефіцієнт маневреності робочого капіталу

5.Коефіцієнт фінансової стійкості

6.Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу

7.Коефіцієнт стійкості фінансування

8.Коефіцієнт концентрації залученого капіталу

9.Коефіцієнт структури фінансування необоротних активів

10.Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів

11. Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами

12. Коефіцієнт довгострокових зобов‘язань

13. Коефіцієнт поточних зобов‘язань

0,4

2,6

0,5

0,6

0,6

1,6

0,9

0,6

0,8

0,6

-1,1


0,9

0,08

0,3

2,9

- 0,6

- 0,8

0,5

1,9

0,4

0,7

0,1

0,2

-1,3


0,2

0,8

0,2

4,3

- 0,8

- 1,3

0,3

3,4

0,2

0,8

-

-

- 0,6


-

1

- 0,2

1,7

-

-

- 0,3

1,8

-0,7

0,2

-

-

0,5


-

0,92


Проведемо аналіз показників оцінки фінансової стійкості ВАТ "Житомирпиво" і на їх основі зробимо висновок про спроможність підприємства здійснювати господарську діяльність, про незалежність від зовнішніх джерел фінансування.

Аналізуючи дані таблиці 2.16, можна зробити висновок, що в цілому на ВАТ "Житомирпиво" склалася несприятлива фінансова ситуація, так як значення показників, якими характеризується фінансова стійкість підприємства дуже низькі і не відповідають встановленим нормам. Значення коефіцієнту автономії 0,4 та 0,2 відповідно в 2004 та 2006 рр. говорить про те, що питома вага власного капіталу в загальній сумі балансу становить 40 % та 20 %. Це є негативним показником діяльності ВАТ оскільки свідчить про залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Протягом періоду, що аналізується відбулося зростання коефіцієнта фінансової залежності на 1,7 (з 2,6 в 2004 р. до 4,3 в 2006 р.). Зростання значення цього показника показує, що на 1 грн власних коштів підприємства припадало в 2004 р. 260 грн, а в 2006 р. – 430 грн загальної вартості майна ВАТ. Зміна значення цього коефіцієнта має негативний характер, оскільки говорить про фінансову залежність підприємства від кредиторів.

Коефіцієнт маневреності робочого капіталу характеризує ступінь мобільності використання власних коштів підприємством, показує частку власного капіталу, яка вкладена в поточну діяльність. Значення цього показника в 2006 р. становило –1,3, що говорить про зменшення частки власного капіталу і як наслідок – низький ступінь мобільності використання власних коштів.

Зростання значення коефіцієнта співвідношення залученого і власного капіталу свідчить про збільшення залежності ВАТ від зовнішніх інвесторів і кредиторів. Так, в 2004 році на 1 грн власного капіталу припадало 1,6 грн залученого, що на 1,8 грн менше, ніж в 2006 році. Зменшилося значення коефіцієнта структури фінансування необоротних активів протягом періоду, що аналізується, що свідчить про зменшення рівня фінансування необоротних активів за рахунок довгострокових джерел, як наслідок – зменшення інвестиційної активності підприємства. Спостерігається зменшення значення коефіцієнта довгострокового залучення позикових коштів (0,6 в 2004 р., 0,2 в 2006 р.), що характеризує і ще раз підтверджує зменшення інвестиційної активності ВАТ.

Отже, підводячи підсумок аналізу фінансової стійкості ВАТ "Житомирпиво" можна зробити висновок, що підприємство є фінансово нестійким і залежним від зовнішніх джерел фінансування. В 2006 році ВАТ лише на 20 % фінансувалося за рахунок власного капіталу. Рівень фінансової залежності з кожним роком зростає (2,6 в 2004 р. та 4,3 в 2006 р.), що говорить про пряму залежність ВАТ від зовнішніх інвесторів. Фінансова стійкість може бути відновлена шляхом поповнення джерел формування запасів (збільшення кредитів, позик), оптимізації їх структури, обґрунтованого зниження рівня запасів.

Ділова активність проявляється в динамічності розвитку підприємства, швидкості обороту засобів підприємства. Критеріями ділової активності є рівень ефективності використання ресурсів підприємства, стійкість економічного зростання. Показники ділової активності дозволяють оцінити ефективність використання власних засобів підприємством і виражаються в оцінці оборотності активів підприємства. Проведемо аналіз показників ділової активності ВАТ "Житомирпиво".


Таблиця 2.17 Показники ділової активності ВАТ "Житомирпиво"

Показники 2004 р. 2005 р. 2006 р. Зміна (+)

Ділова активність підприємства

Коефіцієнт обертання оборотних засобів

Середній строк обороту оборотних засобів, днів

Фондовіддача необоротних активів

1,0

1,5

174

0,52

1,1

1,03

209

0,67

1,4

0,97

248

1,29

0,4

- 0,54

74

0,47


Аналізуючи дані таблиці 2.17 видно, що за період 2004 – 2006 рр. зменшилося значення коефіцієнта обертання оборотних засобів з 1,5 до 0,97 відповідно. Цей показник характеризує кількість оборотів за період, що аналізується. Зменшення значення цього коефіцієнта свідчить про зменшення ефективності використання оборотних засобів, що є негативною стратегією ВАТ "Житомирпиво".

Про погіршення фінансового стану підприємства і як наслідок – ділової активності говорить також середній строк обороту оборотних засобів, значення якого зросло на 74 дні (з 174 до 248 в 2004 та 2006 рр. відповідно). Збільшення цього показника має негативне явище для діяльності підприємства, оскільки стримується кругообіг продукції, що впливає на зменшення обсягу реалізації і як наслідок – зменшення прибутку. Зменшення швидкості обороту відображає зниження економічного потенціалу підприємства, оскільки стримує можливість вивільнення частини оборотних коштів для власних потреб.

Причинами занадто тривалого терміну обороту активів є: недостача грошових коштів для здійснення діяльності, тривалий термін реалізації готової продукції, повільний оборот дебіторської заборгованості. Для прискорення обертання коштів, для збільшення швидкості кругообігу ВАТ "Житомирпиво" необхідно пришвидшити термін реалізації готової продукції, скоротити термін обороту дебіторської заборгованості, зменшити частку запасів сировини в складі матеріальних запасів. Важливим заходом є також модернізація техніки, що призведе до зменшення тривалості технологічного процесу виробництва пива. Лише при врахуванні всіх вище вказаних заходів ВАТ зможе підвищити швидкість кругообігу підприємства, результатом чого є зростання його ділової активності.

Провівши аналіз фінансового стану ВАТ "Житомирпиво" можна зробити висновок, що на підприємстві склалася несприятлива фінансова ситуація про що говорять показники ліквідності та платоспроможності, фінансової стійкості і ділової активності підприємства. Зменшення значення коефіцієнта покриття на 8,3 протягом періоду, що аналізується (2004 – 2006 рр.) говорить про неможливість підприємства погасити зобов‘язання, оскільки на кожну гривню поточних зобов‘язань припадало в 2006 році лише 60 копійок. Простежується також зменшення значення коефіцієнта швидкої ліквідності (0,03 в 2004 р. та 0,0004 в 2006 р.), що свідчить про те, що за рахунок грошових коштів в 2004 році було погашено лише 3 % поточних зобов‘язань, а в 2006 році – 0,04 %. Про неплатоспроможність ВАТ говорить показник робочого капіталу (-1941,3 тис. грн в 2006 р.), що є доказом перевищення суми поточних зобов‘язань над сумою оборотних активів.

За період 2004 – 2006 рр. зменшилося значення коефіцієнту автономії підприємства 0,4 та 0,2 відповідно в 2004 та 2006 роках, що свідчить про те що питома вага власного капіталу в загальній сумі балансу становить 40 % та 20 %.Це є негативним показником діяльності ВАТ оскільки свідчить про залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Доказом погіршення фінансового стану і як наслідок – ділової активності є середній строк обороту оборотних засобів, значення якого зросло на 74 дні (з 174 до 248 в 2004 та 2006 рр.). Збільшення цього показника має негативне значення для діяльності підприємства, оскільки стримується кругообіг продукції, що впливає на зменшення обсягу реалізації і як наслідок – зменшення прибутку. Зменшення швидкості обороту відображає зменшення економічного потенціалу підприємства, оскільки стримує можливість вивільнення частини оборотних засобів для власних потреб.

На даному етапі для подолання неплатоспроможності і покращення показників фінансової стійкості ВАТ "Житомирпиво" необхідно вжити таких заходів:

збільшити власний капітал, насамперед отриманням прибутку (зменшенням збитків), збільшенням статутного капіталу

зменшити величину необоротних активів, особливо шляхом переведення частини необоротних активів в оборотні

поповнити джерела формування запасів, оптимізація їх структури, обґрунтувати зниження рівня запасів

Лише при раціональному використанні наявних ресурсів і вдосконаленні системи управління можна досягти позитивних зрушень і покращити фінансовий стан ВАТ "Житомирпиво".


РОЗДІЛ 3. Оцінка та шляхи підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства


3.1 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ВАТ "Житомирпиво"


Згідно із законом України "Про підприємства в Україні" можливість здійснення зовнішньоекономічної діяльності надається підприємствам усіх форм власності, які самостійно обирають напрями, цілі діяльності та контрагентів. Відповідно до чинного законодавства зовнішньоекономічні зв`язки здійснюються на підставі господарських договорів про торгівлю, спеціалізацію та кооперування у виробництві, науково-технічну співпрацю, протоколів про встановлення прямих виробничих і науково-технічних зв`язків.

Підприємство, що вирішило розпочати зовнішньоекономічну діяльність (надалі – ЗЕД), повинно точно з`ясувати для себе її переваги та недоліки. Перевагами ЗЕД є:

значне розширення ринків збуту власної готової продукції і ринків сировинних ресурсів;

можливе розширення або диверсифікація виробництва через створення спільних підприємств або іноземних філій;

накопичення грошових коштів в іноземній валюті та страхування таким чином фінансових ресурсів підприємства від знецінення національної валюти внаслідок інфляції;

значна прибутковість зовнішньоекономічних операцій порівняно з операціями на внутрішньому ринку країни.

Недоліками ЗЕД є:

конкуренція з іноземними підприємствами-виробниками аналогічної продукції;

міждержавне регулювання зовнішньоекономічної діяльності у вигляді квотування поставок, антидемпінгового законодавства, протекціоністського митного та податкового законодавства різних країн;

значна небезпека втрати партій готової продукції або товарів внаслідок природних і транспортних катастроф у зв`язку із збільшенням відстані транспортних перевезень;

невиконання іноземним партнером своїх зобов`язань у зв`язку з політичними змінами в його країні.

У зв`язку з цим зовнішньоекономічна діяльність підприємств стає одним із специфічних об`єктів економічного аналізу.

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності розглядається у системі комплексного економічного аналізу діяльності підприємств в цілому, а сфера зовнішньоекономічної співпраці досліджується за моделями тематичного аналізу. Зокрема, відокремлюються такі напрями тематичного аналізу як комерційний, валютний, фінансовий, транспортний, розрахунків. Тематичний аналіз застосовується при вивченні особливо актуальних питань, серед яких: ефективність реалізації різних видів продукції на певному ринку або одного виду продукції на різних ринках.

На мікрорівні економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності дозволяє вивчати три групи проблем: стан і розвиток світового господарства й економіки будь-якої країни; економіко-правове становище зовнішньоекономічної діяльності, конкурентна сфера; сегментація світового ринку та пріоритетні напрями активізації на ньому.

Особливостями аналізу ЗЕД на сучасному етапі функціонування підприємств України є: розширення його часового горизонту (підсилення оперативного аналізу виконання контрактів; проведення трендового аналізу для підвищення обґрунтованості прогнозних оцінок у перспективному аналізі ЗЕД); аналітична оцінка результатів ЗЕД повинна поширюватися на всіх учасників ринку, у тому числі й вітчизняних виробників. Така оцінка потребує удосконалення системи показників і їх диференціації; факторний аналіз узагальнюючих показників ЗЕД та оцінка їх впливу на основні показники діяльності підприємства (дохід, витрати, прибуток, рентабельність). Така оцінка сприяє визначенню внеску служби ЗЕД у загальні результати діяльності підприємства.

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності оперує різними економічними показниками: кількісними та якісними. Кількісні показники відображають обсяги зовнішньоекономічних операцій: вартість експорту чи імпорту продукції за окремими угодами, товарними групами, країнами; обсяг виконання робіт і послуг. Якісні показники характеризують раціональність використання коштів, залучених в експортно-імпортні операції, фінансові результати діяльності, швидкість обороту засобів у зовнішньоторговельних операціях, їх ефективність, віддачу оборотних засобів при експортних та імпортних операціях, забезпеченість банківських кредитів.

Результати зовнішньоекономічної діяльності залежать від дії ряду внутрішніх і зовнішніх факторів. До зовнішніх факторів відносять: стан економічного та політичного середовища в країнах, стан міжнародних угод і співпраці. Внутрішні фактори пов‘язані з виробництвом конкуренто-спроможної продукції, популярністю підприємства на світовому ринку, рекламним забезпеченням.

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності спрямований на вивчення мотивації і наслідків фінансових змін, її впливу на стан економіки підприємства у цілому. Завдання аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств:

аналіз досягнутих кількісних і вартісних рівнів експорту та імпорту товарів та послуг;

оцінка ступеня та якості виконання зобов‘язань за зовнішньоекономічними операціями;

оцінка раціональності використання коштів при здійсненні зовнішньоекономічних зв‘язків;

характеристика фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності;

оцінка фінансового стану підприємства-контрагента.

Об‘єктами аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства можуть виступати: зобов‘язання за зовнішньоекономічними операціями; кількісні та вартісні показники рівнів зовнішньоекономічних операцій; резерви підвищення фінансових результатів за зовнішніми операціями.

Етапи аналізу зовнішньоекономічної діяльності:

1) аналіз обсягів, динаміки та структури зовнішньоекономічних операцій;

2) аналіз рівня виконання зобов‘язань за експортними та імпортними операціями;

3) аналіз ефективності зовнішньоекономічних операцій.

Основними джерелами даних для аналізу зовнішньоекономічної діяльності є первинні документи, облікові регістри, дані рахунків бухгалтерського обліку, фінансова, статистична та податкова звітність.

Первинні документи – договори на поставку продукції, вантажно-митна декларація, товаросупровідні документи: транспортні накладні, виписки банку. Облікові регістри – Журнали 1-7 та відомості до них у розрізі зовнішньоекономічної діяльності. Дані рахунків бухгалтерського обліку – рахунки 1-9 класів у розрізі зовнішньоекономічних операцій. Фінансова звітність – баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал.

Податкова звітність – декларація про валютні цінності, що знаходяться за межами України, розрахунок бюджетного відшкодування, декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, довідка про відсутність за межами України валютних цінностей та майна, довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.

Статистична звітність – звіт про основні показники діяльності підприємства, звіт про експорт (імпорт) товарів, звіт про експорт (імпорт) послуг, звіт підприємства про інвестиції в Україну, звіт про придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу.

Інші джерела – бізнес-план, фінансовий план, управлінська (внутрішня) звітність, матеріали маркетингових досліджень, матеріали ревізій або аудиторських перевірок, результати попередніх аналітичних досліджень.

Перераховані джерела інформації використовуються для проведення ретроспективного аналізу. Оперативний аналіз проводиться за даними первинного обліку. Прогнозний аналіз зовнішньоекономічної діяльності здійснюється на основі показників бізнес-плану підприємства (фінансового плану), внутрішньої управлінської звітності, матеріалів маркетингових досліджень.

Важливе значення при виході на зовнішній ринок підприємство повинно приділяти базисним умовам поставки товару, оскільки це впливає на суму понесених витрат і в кінцевому результаті на вартість поставленого товару. Базисними умовами називаються спеціальні умови контракту, які визначають обов‘язки продавця і покупця по доставці товару. Вони встановлюють момент переходу зобов‘язань по доставці з продавця на покупця, а також розподіляють між ними усі види витрат по доставці. Для спрощення процедури укладання контракту міжнародна торговельна палата розробила міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів (правила ІНКОТЕРМС). Сьогодні існує 13 видів базисних умов, які були визначені правилами ІНКОТЕРМС 2000 року. Існує 4 групи базисних умов поставок: C, D, E, F.

Група Е має одну базисну умову поставки, вона називається EXW. Ця умова передбачає, що продавець зобов‘язаний надати товар покупцю на своєму складі або підприємстві упакованим згідно умов контракту. Всі витрати по доставці до місця призначення несе покупець.

Група F має три базисні умови: франко-перевізник FCA, франко-вздовж борту судна FAS, франко-борт судна FOB. За F-умовами продавець зобов‘язаний доставити товар перевізнику, якого йому вкаже покупець. Покупець сам здійснює пошук перевізника і укладає з ним договір перевезення після повідомлення від продавця про готовність товару до відвантаження. FCA, як правило, використовується при сухопутних чи повітряних перевезеннях і передбачає поставку продавцем товару на залізничну станцію, в аеропорт чи автотранспортному перевізнику. FAS і FOB використовуються при морських чи річкових перевезеннях. При умові FAS продавець має розмістити товар на пристані біля судна у визначеному порту відвантаження. При умові FOB продавець додатково оплачує завантаження товару на борт судна.

Група С має чотири базисні умови поставки: вартість і фрахт CFR; вартість, страхування і фрахт CIF; доставка, оплачена до CPT; доставка і страхування, оплачені до CIP. У відповідності з С-умовами, продавець самостійно укладає договір перевезення, оплачує перевезення до вказаного пункту і повідомляє покупця про факт відправлення і можливий час прибуття товару. CFR і CIF використовуються при морських і річкових перевезеннях, а CPT і CIP – при сухопутних і повітряних. При умові CFR і CPT продавець оплачує лише доставку, а при умові CIF і CIP – доставку і страхування.

Група D має п‘ять базисних умов поставок: доставка до кордону DAF, доставлено на борту судна DES, доставлено на пристань DEQ, доставлено без сплати мита DDU, доставлено із сплатою мита DDP. При умові DAF продавець поставляє товар у визначений пункт на кордоні. Це може бути будь-який кордон, але до вступу на митну територію України. Умови DES і DEQ передбачають поставку продавцем товару у порт призначення. При умові DES товар передається покупцю не розвантаженим з борту судна, а при DEQ продавець оплачує його розвантаження. Умови DDU і DDP передбачають поставку товару за рахунок продавця на склад або підприємство покупця. Найбільш розповсюдженими в міжнародній торгівлі є умова FOB і умова CIF. Як правило ціна FOB є базисною експортною ціною, а ціна CIF – базисною імпортною ціною.

Інкотермс – офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, полегшують ведення міжнародної торгівлі. Посилання на Інкотермс – 2000 в договорі купівлі – продажу чітко визначає відповідні обов‘язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Інкотермс – 2000 враховують поширення зон, вільних від митних зборів, зростання використання електронного зв‘язку в ділових угодах і зміни в практиці перевезень, що відбуваються останнім часом. Інкотермс – 2000 пропонують більш простий і чіткий виклад визначень 13 термінів, з яких усі зазнали оновлення. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Таким чином можна уникнути або, щонайменше, значною мірою скоротити невизначеності, пов‘язані з неоднаковою інтерпретацією таких термінів у різних країнах.

З урахуванням періодичного внесення змін до Інкотермс, необхідно забезпечити, щоб у кожному випадку, коли сторони мають намір інкорпорувати правила Інкотермс у свій договір купівлі-продажу, завжди робилося чітке посилання на чинну у даний час версію Інкотермс. Відсутність посилання на поточну редакцію може потім призвести до спорів щодо того, чи мають сторони інкорпорувати цю саму або ж більш ранню версію Інкотермс до складу їх договору.

Для більш повної характеристики зовнішньоторговельної роботи підприємства експорт (імпорт) товарів і послуг за звітний рік порівнюється з експортом за попередній рік. Метою такого дослідження є встановлення змін, які відбулися в товарній структурі експорту, у розвитку нових видів експорту, його географічній направленості. Дані про експорт за роки, які вивчаються, групуються за країнами, товарами та видами укладених контрактів. З цією метою складаються аналітичні таблиці, наводяться суми експорту (імпорту) по країнах, питома вага цих сум у % до загального підсумку та визначаються відхилення абсолютні і в пунктах структури.

Аналіз динаміки експортних (імпортних) операцій здійснюється в декілька етапів:

вивчається динаміка загального обсягу операцій;

вивчається динаміка операцій у географічному розрізі та в розрізі окремих постачальників;

вивчається динаміка операцій у розрізі основних видів експортної продукції.

Принципами, що зумовлюють застосування вітчизняними підприємствами імпортних основних і оборотних засобів є:

відсутність виробництва необхідних матеріалів (комплектуючих виробів) в Україні або недостатність обсягів їх виробництва;

невідповідність якісних параметрів вітчизняної сировини або матеріалів технічним вимогам;

нижчі ціни на імпортну сировину та матеріали в порівнянні з вітчизняними цінами на аналогічні виробничі запаси;

необхідність застосування імпортних матеріалів і комплектуючих виробів, що передбачена контрактом.

Перші три з перерахованих причин мають об‘єктивну природу, а останній притаманний суб‘єктивний характер, який може призвести до втрати підприємством значної частки самостійності у прийнятті управлінських рішень. Разом з цим застосування імпортних матеріалів за умовами контракту не можна розглядати лише як негативне явище. Існує ряд операцій, що передбачають застосування лише імпортної сировини, крім того, за браком альтернативних постачальників сировини та матеріалів, ризик припинення виробництва є дуже високим.

Наявність альтернативних постачальників потребує проведення порівняльних розрахунків вартості сировини, матеріалів, комплектуючих виробів з урахуванням транспортно-заготівельних витрат, мита, податків з метою прийняття ефективних управлінських рішень.

Доцільним є також проведення аналізу якості імпортної сировини, матеріалів і комплектуючих виробів. Джерелами для здійснення такого аналізу є вантажно-митні декларації – у разі виявлення кількісної недостачі сировини, матеріалів, товарів; акти, складені в присутності представника торгово-промислової палати, - якщо поставлено неякісні або зіпсовані ТМЦ.

Основним показником при здійсненні аналізу якості імпортної сировини є сума рекламацій, виставлених українським підприємством і задоволених іноземним постачальником. Якщо за результатами аналізу виявлено постачальників, яким виставлено значну кількість або на значну суму рекламацій, то доцільно розпочинати переговори щодо поставок з альтернативними постачальниками.

Контракт купівлі-продажу є основним комерційним документом, що визначає права та обов‘язки учасників зовнішньоторговельної операції. Укладаючи контракти купівлі-продажу товарів, підприємство бере на себе зобов‘язання стосовно своєчасності постачання товарів, відповідності товарів умовам якості та кількості, вказаних в укладеному контракті. Аналіз рівня виконання зобов‘язань за експортними та імпортними контрактами доцільно проводити в трьох розрізах: за строками поставок товарів; за якістю товарів; за кількістю і номенклатурою товарів.

Недотримання термінів експортних поставок спричиняє, як правило, певні обмеження і штрафні санкції. Тому причини, що призвели до порушення термінів поставок, необхідно докладно вивчати і аналізувати. Аналіз дотримання термінів експортних угод проводять як у кількісній, так і у якісній оцінці. За кількісний показник беруть питому вагу прострочених або невиконаних експортних угод у їх загальному обсязі, за якісний – суму сплачених санкцій за порушення термінів виконання угод і питому вагу сплачених штрафних санкцій у загальній вартості контракту.

Якщо протягом звітного року мали місце значні порушення термінів експортних поставок, то додатково необхідно проаналізувати суми пред‘явлених і сплачених штрафних санкцій, а також їх вплив на ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Результати налізу, своєчасно доведені до виконавців, повинні запобігати таким випадкам у майбутньому завдяки вжиттю застережних заходів (відмова від співпраці з найбільш прискіпливими замовниками). Оцінка рівня виконання зобов‘язань є важливою умовою нормальної діяльності підприємства.

Якщо підприємство постачає товари заниженої якості, то іноземний покупець висуває претензії до якості. Вони, як правило, задовольняються, що приносить збитки та підриває конкурентні позиції підприємства як експортера. У якості узагальнюючого критерію оцінки роботи підприємства по якості товарів можна використовувати показник відсоткового відношення суми задоволених рекламацій до вартості поставлених товарів. Крім цього вивчаються і самі рекламації.

Якість товарів, які експортує підприємство визначає конкурентоспроможність товарів, і підприємства в цілому на зовнішніх ринках. Під конкурентоспроможністю товарів і послуг розуміється їх здатність витримати порівняння з аналогічними товарами та послугами інших виробників і реалізовуватися відповідно за цінами не нижчими за середні ринкові.

Рівень конкурентоспроможності товарів і послуг визначається сукупністю різних техніко-економічних факторів: якість і собівартість, форми та методи торгівлі, ціни, умови та строки поставки і транспортування, відповідність вимогам моди та умовам місцевого ринку, види та форми розрахунків і платежів х покупцями, престиж виробника і продавця, престиж товару (товарний знак), ефективність реклами.

Найскладнішим вважається встановлення конкурентоспроможності машин і обладнання. Основний фактор їх конкурентоспроможності – якість, яка визначається багатьма складовими, набір яких складніший і різноманітніший, ніж у товарів інших категорій. У поняття якість машин та обладнання входять продуктивність та універсальність, стандартизація і уніфікація моделей. При цьому продуктивність моделей – не завжди головний фактор; іноді перевага надається низько продуктивному обладнанню, але більш дешевшому та універсальному, простому, безпечному та зручному у

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: