Xreferat.com » Рефераты по экономике » Аналіз фінансового стану підприєсвта

Аналіз фінансового стану підприєсвта

рух грошових коштів в розрізі трьох видів діяльності: операційної, інвестиційної, та фінансової.

Операційна діяльність – це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, яка не є інвестиційною та фінансовою.

До операційної діяльності належать:

- надходження коштів від реалізації продукції (товарів, послуг);

- надходження коштів за надання права користування активами (оренда, ліцензії тощо);

- платежі постачальникам;

- виплати працівникам тощо.

Інвестиційна діяльність – це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.

До руху коштів внаслідок інвестиційної діяльності відносяться:

- платежі, пов’язані з придбанням основних засобів і нематеріальних активів;

- надходження коштів від продажу необоротних активів;

- надання позик іншим підприємствам;

- надходження коштів від фінансових інвестицій (дивіденди, відсотки).

Фінансова діяльність – це сукупність операцій, які призводять до зміни величини та (або) складу власного та позикового капіталів[36].

Прикладом руху коштів внаслідок фінансової діяльності є:

- випуск власного капіталу (акцій);

- отримання позик та їх погашення;

- викуп акцій власної емісії;

- виплата дивідендів.

Звіт про фінансові результати відбиває формування балансового прибутку (збитку) по складовим елементах: від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг; від іншої реалізації; від позареалізаційних результатів.

Виторг від реалізації продукції складається з вартості продукції у відпускних цінах, включаючи податок на додаткову вартість і акцизи. При визначенні фінансового результату ці суми віднімаються з виторгу від реалізації.

У розділі "Використання прибутку" відбиваються платежі в бюджет.

Для складання Звіту про рух грошових коштів використовують показники Балансу, Звіту про фінансові результати та дані аналітичного бухгалтерського обліку [45].

Загальна характеристика Звіту про власний капітал

Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань [6]. Тому власний капітал (К) визначається як різниця між вартістю його майна (А) і борговими зобов’язаннями (З):

К = А – З(1.1)

Сума власного капіталу – це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власників підприємства. Разом з тим, власний капітал є основою для початку і продовження показників. Зберігається та нарощується капітал тільки за умови, якщо сума чистих активів на кінець звітного періоду перевищує суму чистих активів на початок цього періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або внесків власників протягом звітного періоду.

Функції власного капіталу:

- довгострокове фінансування (перебуває у розпорядженні підприємства необмежено довго;

- відповідальність і захист прав кредиторів – відображений в балансі власний капітал є для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності на підприємстві, а також захистом кредиторів від втрати капіталу;

- компенсації понесених збитків – тимчасові збитки мають погашатись за рахунок власного капіталу;

- кредитоспроможність – при наданні кредиту за інших рівних умов перевага надається підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю і більшим власним капіталом;

- фінансування ризику – власний капітал використовується для фінансування ризикових інвестицій, на що можуть не погодитися кредитори;

- самостійність і влада – розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності та впливу його власників на підприємство;

- розподіл доходів і активів – частки окремих власників у капіталі є основою при розподілі фінансового результату та майна при ліквідації підприємства [45].

Таким чином, аналізуючи викладене в першому розділі, можна зробити такий висновок. Жодний фінансовий аналіз не вважається повним, якщо не охоплює всіх сфер діяльності підприємства і складається лише з цифр. Якісний аналіз має передувати кількісному, оскільки за його допомогою можна встановити найактуальніші для підприємства проблеми щодо показників його виробничої діяльності.

За результатами аналізу розроблюють заходи поліпшення фінансового стану підприємства.

РОЗДІЛ 2

Аналіз фінансового стану підприємства


2.1 Характеристика об’єкту дослідження – вагонного депо Дебальцево – сортувальне


Вагонне Депо Дебальцеве сортувальне є відособленим структурним підрозділом Донецької залізниці, що відноситься до загальнодержавної власності, створене з метою забезпечення встановленого обсягу перевезень на обслуговоючому ділянці шляху. Місцезнаходження: 84700 Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Курчатова.

Вагонне Депо Дебальцеве сортувальне входить до складу Донецької залізниці, що є стосовно вагонному депо вищим органом керування. Депо не є юридичною особою, у своїй діяльності керується чинним законодавством України, наказами й іншими нормативними актами Міністерства Транспорту України й Укрзалізниці, Донецької залізниці. На підставі доручення начальника Донецької залізниці вагонне депо може укладати господарські договори, здобувати майнові та немайнові права для залізниці. Керування вагонним депо здійснюється відповідно до законодавства України, наказами, указівками, іншими нормативними актами Укрзалізниці.

Вагонне Депо очолює начальник вагонного депо. Призначення начальника депо на посаду і звільнення її проводиться відповідно до встановленої номенклатури. Начальник за дорученням діє від ім’я Управління Залізниці, представляє його інтереси в межах наданих прав, розпоряджається майном депо, укладає договори. Відкриває в установах банку субрахунки, дає пропозиції за структурою і штатом вагонного депо, звільнює, приймає працівників, відповідно до номенклатури посад та діючого трудового законодавства.

Вагонне депо здійснює свою діяльність у сфері транспортних послуг, а також може здійснювати (не на шкоду основному виробництву) інші не заборонені законодавством види діяльності. Для організації діяльності вагонного депо залізниця наділяє його основними та оборотними фондами та коштами. Усе майно вагонного депо є складовою частиною майна залізниці і знаходиться на його відособленому балансі.

Вагонне депо має право:

- володіти, користуватися основними засобами, реалізовувати та ліквідувати тільки з дозволу начальника залізниці порядком, установленим чинним законодавством;

- здобувати для власного споживання необхідні товарно-матеріальні цінності (при наявності зайвих, реалізувати підприємствам та приватним особам у встановленому законом порядку);

- кошти, отримані від реалізації виконаних робіт, товарів, послуг зараховувати на субрахунку та використовувати для виплати заробітної плати.

Порядок фінансування вагонного депо за роботи та послуги по забезпеченню процесу перевезень, деповському ремонту вантажних вагонів, доходи по підсобно-допоміжній діяльності вагонного депо, отримані в результаті здійснення господарської діяльності, передаються в управління дороги.

Основними задачами вагонного депо є:

- утримання у справному стані парку вантажних вагонів;

- забезпечення виконання плану деповського та капітального ремонтів вантажних вагонів, відповідно до затверджених технічних процесів та діючої нормативно-технічної документації;

- здійснення своєчасного та якісного технічного обслуговування вантажних вагонів, відповідно до заданого плану на підставі затверджених технологічних процесів роботи ПТО та діючої нормативної документації;

- здійснення поточного ремонту вантажних вагонів з відчепленням у міру їхнього надходження і відповідно до завдання Донецької залізниці;

- забезпечення виконання нормативів залишку несправних вагонів та тривалого запасу Укрзалізниці;

- здійснення заходів щодо охорони праці;

- надання платних послуг населенню і виробництво товарів народного споживання;

- створення та розвиток підсобного господарства;

- здійснення інших заходів, спрямованих на збільшення доходу колективу депо.

Для рішення покладених задач, вагонне депо зобов’язується виконувати:

- розробку, спільно зі службою вагонного депо господарства й затвердження службою вагонного господарства виконання плану деповського та капітального ремонтів;

- удосконалювання економічної роботи в умовах ринкових відносин;

- організацію праці, удосконалювання заробітної плати та соціального захисту працівників на основі єдиної політики, що проводиться на залізничному транспорті;

- зміцнення державної та трудової дисципліни, ефективну кадрову політику, підвищення кваліфікації кадрів;

- поліпшення умов праці та попередження виробничого травматизму, виконання правил і норм охорони праці;

- проведення робіт з мобілізаційної підготовки та цивільної оборони працівників вагонного депо і заходів щодо захисту державних секретів України.

Вагонне депо зобов’язано:

- забезпечити виконання передбачених задач, а також обов’язків, що випливають із законодавства України, галузевої тарифної угоди та заключених вагонним депо договорів;

- укласти відповідно до законодавства України від ім’я вагонного депо трудові договори зі своїми працівниками.

Вагонне депо забезпечує ведення статистичного та бухгалтерського обліку, представляє у вищестоящу організацію баланс і інформацію про стан окремих облікових регістрів. Контроль та ревізію виробничої та господарської діяльності вагонного депо здійснює вищестояща організація.

Основні функціональні структури, які виконують фінансовий аналіз – фінансовий відділ і бухгалтерія підприємства. До цієї роботи залучаються також інші економічні підрозділі. Основні методики фінансового аналізу повинні знати не тільки фахівців в галузі фінансів, а й інший управлінський персонал, від якого вимагається хоча б уміння читати баланс і звіт про фінансові і звіт про фінансів результати діяльності.

Вагонне депо здійснює свою діяльність у сфері транспортних послуг, а також може здійснювати (не на шкоду основному виробництву) інші не заборонені законодавством види діяльності. Для організації діяльності вагонного депо залізниця наділяє його основними та оборотними фондами та коштами. Усе майно вагонного депо є складовою частиною майна залізниці і знаходиться на його відособленому балансі.

Вагонне депо характеризується об'ємними та якісними показниками:

- поточний відцепний ремонт вантажних вагонів;

- підготовка вагонів під погрузку;

- деповський ремонт вантажних вагонів.

До якісних показників роботи депо відносяться: простій вагонів у деповському та поточному ремонтах, середній залишок неполагоджених вагонів.

Виконання об'ємних та якісних показників за 2001, 2002 та 2003 роки, а також експлуатаційні витрати на собівартість перевезень представлені відповідно в табл. 2.1, 2.2 та 2.3.


Таблиця 2.1

Об’ємні показники діяльності вагонного депо

Показник 2001 рік 2002 рік 2003 рік

план звіт план звіт план звіт
Технічне обслуговування вагонів, тис. прив. ваг 1119,0 1274,4 1228,0 1383,6 1401,8 1401,9
Підготування вагонів під погрузку, тис. прив. ваг. 675,0 606,0 597,5 980,5 551,5 971,8

Деповський ремонт загальний,

в тому числі капітальний ремонт тис.ваг, в приведених одиницях,

3945,7 3962,2 550,0 549,8 1926,1 2121,5
Деповський ремонт загальний в фізичних одиницях 3936 3938 1000 1000 1947 1951

У 2001 році деповським ремонтом було відремонтовано на 4% більше, ніж заплановано, що у фізичних одиницях склало 16,5 тис. прив. вагонів. Всього деповськими ремонтом у 2001 році було відремонтовано 3938 одиниць. Виконання плану 3936 одиниць склало 100,1%.

У 2002 році у вагонному депо відбувався капітальний ремонт, яким було відремонтовано 1000 одиниць, як і було заплановано.

У 2003 році також відбулось перевиконання плану на 195,4 тис. прив. ваг. (в фізичних одиницях), що в відсотковому виразі склало +10,14%.

Це свідчить про наявність в деповському ремонті вагонів зі збільшеними обсягами робіт.

Зведемо у табл. 2.2 виконання якісних показників вагонним депо Дебальцеве – сортувальне та зробимо висновки, стосовно роботи депо за три роки 3 2001 року по2003.


Таблиця 2.2

Виконання якісних показників

Показник 2001 рік 2002 рік 2003 рік

план звіт план звіт план звіт
Простій вагонів у поточному ремонті, ваг.

3,5


4,1


3,5


4,6


3,5


4,2

Простій вагонів у деповському ремонті, ваг

25,7


27,0


25,7


16,5


25,7


140

Загальний залишок вагонів у несправному стані, ваг.

502,5


394,8


340


265


352


252

Простій у поточномуому ремонті у 2001 році вище планового на 17,14%, у 2002 році – на 31,42%, а у 2003 році – 20%. Причина перевищення плану – значна зношеність вагонного парку Укрзалізниці.

Простій вагонів у деповському ремонті у 2001 та 2003 роках також більший за планове значення, що у відсоткових значеннях склало відповідно 5% та 544%. У 2002 році відбулося виконання плану на 64,2%. Загальний залишок вагонів у несправному стані по трьох роках за планом не виконано.

Зведемо дані про експлуатаційні витрати та собівартясть перевезень вагонного депо за два роки роботи з 2002 по 2003 рік включно у табл. 2.3.


Таблиця 2.3

Експлуатаційні витрати та собівартість перевезень

Показник 2002 рік 2003 рік

план звіт план звіт
1 2 3 4 5
Прослідування грузових вагонів через ПТО, тис.ваг.

1282


1386,6


1401,8


1401,9

Витрати за перевезеннями, тис.грн.

8356,5


10116


7324,6


7899,5

ФОП, тис.грн. 2976,3 3015 3642,1 3790
Відрахування у фонди страхування, тис.грн.

1140,8


1161


1420,4


1472

Матеріали 642,1 842 305,9 463
Паливо 176,2 220,5 193,2 243,5
Електроенергія 394 394 532,8 514,5
Амортизація 85,3 146,5 177,4 90
Інші 273 273 571,2 464,5
Витрати на поліпшення основних фондів

63,1


2564,9


481,6


862

Собівартість перевезень 61,70 789,07 522,48 563,52

Допущені перевитрати експлуатаційних витрат в порівнянні з планом по елементу „витрати за перевезеннями” у 2002 році на 1759,5 тис.грн. (21%), у 2003 році - 574,9 тис.грн. (7,84%); по елементу „ФОП” у 2002 році перевитрати на 38,7 тис.грн.(1,3%), у 2003 році – 147,9 тис.грн (4%); по елементу „відрахування у фонди страхування” у 2002 році перевитрати на 20,2 тис.грн.(1,7%), у 2003 році – 51,6 тис.грн. (3,6%); по елементу „паливо” перевитрати склали у 2002 році на 44,3 тис.грн. (25,1%), у 2003 році на 50,3 тис.грн.(26%); по елементу „витрати на поліпшення основних виробничих фондів” перевитрати склали у 2002 році 2501,8 тис.грн., а у 2003 році – 380,4 тис.грн.

Економія експлуатаційних витрат відбулась по таких елементах:

- „електроенергія” у 2003 році на 18,3 тис.грн (3,5%) за рахунок заходів з економії паливно

- енергетичних ресурсів, а у 2003 році план було виконано.

- економія по елементу „інші” у 2003 році на 106,7 тис.грн. (23%).

2.2 Структурний аналіз активів і пасивів підприємства


Ціль структурного аналізу - вивчення структури і динаміки засобів підприємства і джерел їхнього формування для ознайомлення з загальною картиною фінансового стану.

Для цієї мети зіставляються темпи приросту активів з темпами приросту фінансових результатів( чи виторгу прибутку від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг) за звітний і базисний періоди.

Структурний аналіз носить попередній характер, оскільки в результаті його проведення ще не можна дати остаточної оцінки якості фінансового стану, для одержання якої необхідний розрахунок спеціальних показників [14;21;26].

Проведемо порівняння динаміки активів і фінансових результатів, дані зведемо в таблицю.

Темп приросту показника виміряється у відсотках.

Таблиця 2.4.

Порівняння динаміки активів і фінансових результатів, тис.грн


Показники Звітний період 2002 рік

Базовий період

2001 рік

Звітний період 2002 рік Базовий період 2001 рік Темп приросту показнику 2002 Темп приросту показнику, 2003
Середня величина активів 12956,6 13250,2 11232,7 12956

- 2,21


- 0,13
Виручка від реалізації 14518,9 6091,3 36614,7 6091,3 138,35 501
Прибуток від реалізації товарів, робіт, послуг 13491,8 6035,5 335102,9 6035,5 -123,54 481

Зміна активів підприємства, розглянута без зіставлення зі зміною фінансових результатів, саме по собі мало інформативно.

Загальну структуру активів характеризує коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів, якому можна розрахувати за формулою:


Оборотні активи

С о/а =  (2.1)

Необоротні активи


Таблиця 2.5

Підсумок розрахунку коефіцієнта співвідношення оборотних необоротних активів


Показник

Абсолютна величина Зміни в абсолютних величинах

На 1.01.01 На 1.01.02 На 1.01.03 На 31.12.03 У 2001 році У 2002 році У 2003 році
Со/а 1,002 1,42 0,52 0,59 0,418 -0,9 0,07

Значення даного показника в більшому ступені обумовлено галузевими особливостями кругообігу засобів аналізованого на основі даних табл. 2.6.

У таблиці представлені абсолютні величини по видах активів, їхні питомі ваги в загальній величині активів, зміни абсолютних величин і питомих ваг, значення і зміни коефіцієнта співвідношення оборотних і необоротних активів за звітний період. У графі 8 таблиці відбиті частки зміни по кожнім виді активів підприємства. У ході аналізу інформація з даної графи з'ясовується вид майна, на збільшення якого в найбільшій мері був спрямований приріст джерел засобів підприємства.

Більш конкретний аналіз структури активів і її змін проводиться по табл.2.7 окремо у відношенні кожного виду активів. У ході аналізу виявляються статті активів, по яких відбувся найбільший внесок у приріст загальної величини укрупненого виду активу.

На основі аналізу даних визначається тип стратегії підприємства у відношенні довгострокових інвестицій [11].

Проведемо аналіз структури і динаміки оборотних коштів. Оцінка динаміки запасів, дебіторської заборгованості, коштів повинна проводитися на основі зіставлення з динамікою фінансових результатів (аналогічно табл. 2.4). Для цього складемо таблицю аналізу структури запасів, дані зведемо в табл. 2.8.

Важливу характеристику структури засобів підприємства дає коефіцієнт майна виробничого призначення:


Основні засоби + Незавершене будівництво

Км в = ѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕ (2.2)

Активи підприємства

Зведемо в таблицю підсумок розрахунку коефіцієнта майна виробничого призначення за три роки:


Таблиця 2.9

Підсумок розрахунку коефіцієнта майна виробничого призначення

Показник 2001 рік 2002 рік 2003 рік
Км. в 0,4 0,65 0,64

Для промислових підприємств цей коефіцієнт вважається задовільним, якщо він >0,5, аналізуючи розрахунок коефіцієнту майна виробничого призначення можна сказати, що в останні два роки коефіцієнт набував свого нормативного значення.

Аналіз структури пасивів [29]

Пасиви підприємства(тобто джерела фінансування активів) складаються із собственн6ого капіталу і резервів, довгострокових позикових засобів і кредиторської заборгованості. Усі джерела можна поділити на власні і позикові.

Структуру пасивів характеризує коефіцієнт автономії, дорівнює частці власних засобів у загальній величині джерел засобів підприємства:

Власний капітал

Кавт = ѕѕѕѕѕѕѕ (2.3)

Пасиви


Структуру пасивів характеризує і коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів, обумовлений за формулою:


Довгострокові зобов'язання + Поточні зобов'язання

Кз/с = ѕѕѕѕѕѕѕ ѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕ (2.4)

Власний капітал


На основі аналізу, виконаного в табл. 2.10 установлюється політика підприємства стосовно власного капіталу.

Розрахуємо ці коефіцієнти по роках, дані розрахунку зведемо в табл..2.11

Таблиця 2.11

Підсумок розрахунку коефіцієнтів Ка, Кз/с

Показники 2001 рік 2002 рік 2003 рік
Кавт 0,408 0,587 0,768
Кз/с 1,7 1,4 0,29

Попередній аналіз структури пасивів проводиться на основі даних табл. 2.12, аналогічній табл. 2.6. У графі 8 таблиці відбиті частки змін по кожнім виді джерел засобів (власні, позикові) у зміні загальної величини джерел засобів підприємства.

Деталізований аналіз структури пасивів і її зміни проводиться за допомогою табл. 2.13, окремо по кожному укрупненому виду пасивів. У результаті аналізу визначаються статті пасивів, по яких відбулося найбільше збільшення загальної величини джерел засобів.

Порівнюючи динаміку активів та фінансових результатів, можна зробити такі висновки.

Середня кількість активів у 2002 році в порівнянні з 2001 роком знизилася на 293,6 тис. грн.., темп приросту склав – 2.21%, а у 2003 році темп приросту склав – 0,13%.

Виручка від реалізації у 2002 році темп був – 138,35, але у 2003 році він склав 501, що в абсолютному значенні 30 523,4 тис.грн., що мало вплив на прибуток, темп приросту у 2002 році був – 123,54, а у 2003 вже склав 481, що в абсолютному значенні 3290067,4 тис.грн.

2.3 Аналіз фінансової стійкості, платоспроможності та ліквідності підприємства


Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є фінансова стійкість. Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і його використання. Цей ступінь незалежності можна оцінювати за різними критеріями:

- рівнем покриття матеріальних обігових коштів(запасів) стабільними джерелами фінансування;

- платоспроможністю підприємства(його потенційною спроможністю покрити термінові зобов'язання мобільними активами);

- часткою власних або стабільних джерел у сукупних джерелах фінансування.

Наведеним критеріям відповідає сукупність абсолютних і відносних показників фінансової стійкості, де враховано нормативні вимоги щодо характеристики фінансового стану підприємств України [9-12].

Розглянемо абсолютні показники фінансової стійкості.

Вартість запасів(З) порівнюється з послідовно поширюваним переліком таких джерел фінансування: власні обігові кошти(ВОК), власні обігові кошти і довгострокові кредити та позики(ВОК + Кд); власні обігові кошти, довго- та короткострокові кредити і позики(ВОК + Кд + Кк). Згідно з цим сума власних обігових коштів визначається як різниця між власним капіталом(ВК) та вартістю необоротних активів(НА), на покриття якої насамперед спрямовується власний капітал, тобто:

ВОК = ВК – НА (2.5)

Наявність власних обігових коштів, тобто додатне значення ВОК - мінімальна умова фінансової стійкості.

Загальноприйнятою формулою визначення власних обігових коштів(інші назви цього показника - робочий капітал; капітал, що функціонує) є різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов'язаннями, або різниця між сумою власного капіталу і довгострокових зобов'язань та необоротними активами. Отже, власні обігові кошти є частиною обігових коштів, яка фінансується за рахунок власних коштів та довгострокових зобов'язань. При цьому останні прирівнюються до власних коштів, хоча вони не є такими.

Для вивчення типу фінансової стійкості розмір власних обігових коштів розраховують як різницю між власним капіталом і необоротними активами.

Відповідно до забезпеченості запасів згаданими варіантами фінансування можливі чотири типи фінансової стійкості [24;40;42] :

1. Абсолютна стійкість - для забезпечення запасів(З) достатньо власних обігових коштові; платоспроможність підприємства гарантована:

З < ВОК;

2. Нормальна стійкість - для забезпечення запасів крім власних обігових коштів залучаються довгострокові кредити та позики; платоспроможність гарантована:

З< ВОК + Кд

3. Нестійкий фінансовий стан - для забезпечення запасів крім власних обігових коштів та довгострокових кредитів і позик залучаються короткострокові кредити та позики; платоспроможність порушена, але є можливість її відновити:

З< ВОК + Кд+ Кк

4. Кризовий фінансовий стан - для забезпечення запасів не вистачає "нормальних" джерел їх формування; підприємству загрожує банкрутство:

З >ВОК + Кд + Кк;

Для визначення типу фінансової стійкості підприємства за даними балансу складають агрегований баланс, позиції активу і пасиву якого за ступенем агрегації відповідають меті аналізу. Зведемо дані агрегованого балансу до табл. 2.14.

Таблиця 2.14

Агрегований баланс

Актив На 1.01.01 На 1.01.02 На 1.01.03 На 31.12.03 Пасив На 1.01.01 На 1.01.02 На 1.01.03 На 31.12.03
НА 5777,2 6003,0 6876,0 7652,7 ВК 6329,4


З 5763,4 8842,4 3661,3 4198,4 Кд ѕ ѕ ѕ ѕ
К 41,1 73,3 65,6 11,4

У тому числі: коротко

строкові кредити та позики

5252,3 8824,9 4437,4 2735,7
Баланс 11581 14918 10602 11862 Баланс 11581 14918 10602 11862

Зведемо у таблицю за даними агрегованого балансу аналіз фінансової стійкості підприємства


Таблиця 2.15

Аналіз фінансової стійкості

№ рядка Показник На 1.01.01 На 1.01.02 На 1.01.03 На 31.12.03
1 Власний капітал 6329,4 6093,8 6165,5 9126,8
2 Необоротні активи 5777,2 6003,0 6876,0 7652,7
3 Власні обігові кошти(р.1 – р.2) 552,2 90,8 -710,5 1474,1
4 Довгострокові зобов’язання ѕ ѕ ѕ ѕ
5 Наявність власних і довгострокових джерел покриття запасів(р.3 + р.4) 555,2 90,8 -710,5 1474,1
6 Короткострокові кредити та позики 5252,3 8824,9 4437,4 2735,7
7 Загальний розмір основних джерел покриття запасів(р.5 + р.6) 5807,5 8915,7 3726,9 4209,8
8 Запаси 5763,4 8824,4 3661,3 4198,4
9 Надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів(р.3 – р.8) -4697,1 -8751,6 -4371,8 -2724,3
10 Надлишок (+) або нестача (-) власних коштів і довгострокових кредитів і позик (р.5 – р.8)

-4697,1


-8751,6


-4371,8


-2724,3

11 Надлишок(+) або нестача(-) основних джерел покриття запасів(р.7 – р.8)

+44,1


+73,3


+65,6


+11,4

12 Тип фінансової стійкості Кризове Кризове Кризове Кризове
13 Запас стійкості фінансового стану, днів +2,6 +4,3 +0,64 +0,11
14 Надлишок(+) або нестача (-) коштів на1 грн запасів (р.11 : р.8), коп 0,0076 0,0083 0,018 0,0027

Алгоритм ідентифікації типу фінансової ситуації, в який знаходиться підприємство, наведено на рис. 2.1.

Вихідні дані:

Необоротні активи;

Запаси;

Власний капітал;

Аналіз фінансового стану підприєсвтаПоточні зобов’язання.


Обчислювальні дані:

Надлишок(+), нестача(-) власних оборотних коштів;

Надлишок(+), нестача(-) довгострокових джерел фінансування запасів;

Надлишок(+), нестача(-) загальної суми джерел фінансування запасів.


Визначення типу фінансової ситуації за значеннями обчислювальних показників


Отже, можна сказати, що фінансова стійкість - це результат діяльності, який свідчить про забезпеченість підприємства власними фінансовими ресурсами, рівень їх використання, напрями їх розміщення. Вона має тісний взаємозв'язок з ефективністю виробництва, а також із кінцевим результатом діяльності підприємства. Зменшення обсягів виробництва, збиткова діяльність, висока собівартість продукції спричиняють втрату фінансової стійкості.

Оскільки додатним фактором фінансової стійкості є наявність джерел фінансування запасів, а від’ємним – розмір запасів, то основними засобами виходу з нестійкого та кризового стану будуть: поповнення джерел формування запасів та оптимізація їх структури, а також обогрунтоване зниження рівня запасів[47].

Аналіз забезпеченості запасів джерелами проводиться на основі табл.2.16.

Наявність власних оборотних коштів відображають коефіцієнти маневреності та автономії джерел формування запасів.

Кооефіцієнт маневреності власних обігових коштів(мв.о.к ):

Запаси

М в.о.к = ѕѕѕѕѕѕѕѕѕ (2.6)

Робочий капітал

Він показує, яка частка абсолютно ліквідних активів запасів, у власних обігових коштах; забезпечує свободу фінансового маневру.

Коефіцієнт автономії (Кавт) характеризує можливість підприємства виконати зовнішні зобов’язання за рахунок власних активів, його незалежність від позикових джерел:

Власний капітал

Кавт = ѕѕѕѕѕѕѕѕ(2.7)

Пасиви

Достатність власних оборотних коштів рекомендує коефіцієнт забезпечення власними власними обіговими коштами запасів(Кзап), який характеризує наскільки запаси, що мають найменшу ліквідність у складі оборотних активів, забезпеченні довгостроковими стабільними джерелами фінансування:

Власні обігові кошти

Кзап = ѕѕѕѕѕѕѕѕѕ (2.8)

Запаси

Методичними положеннями про оцінку фінансового стану підприємств визначається коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами(Кзвк):

Власні обігові кошти

Кзвк = ѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕ (2.9)

Оборотні активи

Економічний зміст якого в можливості перетворення активів у луквідні кошти.

Розрахуємо ці коефіцієнти, дані зведемо до табл. 2.17


Таблиця 2.17

Підсумки розрахунку коефіцієнтів фінансового стану підприємства

Показник 2001 рік 2002 рік 2003 рік
Мв.о.к 0,0044 -0,063 0,0021
Кавт 0,408 0,581 0,769
Кзап 0,0103 -0,194 0,351
Кз.в.к 0,0101 -0,135 0,177

Слід зазначити, що для підтримання фінансової стійкості підприємства необхідно використовувати фінансову стратегію. Стратегія підприємства повинна бути спрямована на розподіл фінансових ресурсів, які надходять у його розпорядження або є у нього з метою досягнення високих результатів своєї діяльності і забезпечення фінансової стійкості.

Зокрема, з метою підвищення рентабельності власного капіталу необхідно залучати позикові кошти. Основним способом залучення позикових коштів є комерційний і банківський кредити, оренда обладнання тощо.

Поряд з абсолютними показниками фінансової стійкості доцільно розраховують сукупність відносних аналітичних показників - коефіцієнтів ліквідності та платоспроможності. Під терміном “ліквідність” розуміють здатність підприємства виконувати свої фінансові зобов`язання перед усіма контрагентами і державою.

Для характеристики фінансового стану підприємства важливо визначити його готовність постійно виконувати свої фінансові зобов`язання з платежів, строк сплати яких настав. Міра такої готовності називається платоспроможністю. Під платоспроможністю розуміють здатність підприємства розрахуватися з кредиторами негайно, в день настання строку платежів, тобто йдеться про постійну наявність у нього в необхідних розмірах платіжних засобів або активів, які можуть негайно біти перетворені у платіжні засоби.

Перший з підходів до визначення ліквідності передбачає аналіз здатності підприємства виконати всі без винятку зобов`язання, взяті на себе, які випливають з його статуту та інших засновницьких документів, включаючи, зокрема, захист майнових інтересів усіх власників. Другий підхід трактує ліквідність лише як здатність підприємства розрахуватися за своїми поточними фінансовими зобов`язаннями шляхом перетворення активів на гроші. У даному випадку йдеться про так звані “ліквідні” активи, тобто такі, які можуть бути перетворені на гроші протягом порівняно короткого часу, який відповідає терміну погашення фінансових зобов`язань. При цьому активи підприємств, які не можуть бути швидко реалізовані, залишаються за межами самого поняття “ліквідні активи” [43].

Більш послідовна точка зору пов`язана з диференціацією всіх активів підприємства за ступенями ліквідності, тобто за швидкістю їх можливого перетворення на гроші. У такому разі всі активи підприємства можна поділити на групи:

-1 група (найліквідніші активи) - грошові кошти підприємства на розрахунковому, валютному та інших рахунках, у касі , фінансові вкладення у короткотермінові цінні папери;

- 2 група (активи, що швидко реалізуються) - готова продукція, товари, всі види дебіторської заборгованості (за винятком безнадійної);

- 3 група (активи, реалізація яких потребує більш тривалого часу) - виробничі запаси та інші матеріальні цінності (крім готової продукції), які облічуються у 2 розділі бухгалтерського балансу підприємства, за винятком витрат майбутніх періодів;

- 4 група (активи, що важко реалізуються) - основні засоби, нематеріальні та інші поза оборотні активи, які облічуються у 1 розділі

бухгалтерського балансу (за винятком довготермінових цінних паперів), і всі інші активи, які не увійшли до перших трьох груп , крім неліквідних;

- 5 група (неліквідні активи) - матеріальні цінності, які не можуть бути продані і перетворені на гроші, а також безнадійні борги на користь підприємства.

У свою чергу , весь капітал поділяється на групи, які диференціюються за термінами, на які відповідні фінансові ресурси надійшли у розпорядженні підприємства, тобто за термінами виконання підприємством своїх фінансових зобов`язань:

- 1 група - прострочені зобов`язання і зобов`язання, строки сплати яких настають негайно;

- 2 група - зобов`язання, строки сплати яких настають у найближчий час;

- 3 група - зобов`язання, строки сплати яких віддалені на більш тривалий час;

- 4 група - зобов`язання, які не мають фіксованого строку сплати [46].

Формула для розрахунку показника поточної ліквідності підприємства (Клп) може мати такий вигляд:

Поточні активи

Клп = ѕѕѕѕѕѕѕ(2.10)

Поточні пасиви

Показник ліквідності, розрахований за вищеназваною формулою, відповідає на запитання, чи здатне підприємство розрахуватися за своїми поточними зобов`язаннями перед усіма кредиторами наявними ліквідними оборотними активами. Стан поточної ліквідності підприємства вважається задовільним, якщо показник Кп досягає або наближається до двох, а якщо цей показник менше одиниці, підприємство перебуває у кризовому стані стосовно своєї поточної ліквідності. Значення Клп , показує, скільки грошових одиниць обігових коштів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових, тобто невідкладних зобов'язань [11;12].

Коефіцієнт ліквідності швидкої визначається за формулою:

Поточні активи - Запаси

Клш = ѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕ2.11)

Поточні пасиви

Коефіцієнт ліквідності абсолютної, характеризує здатність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість:

Грошові кошти

Кл.а = ѕѕѕѕѕѕѕѕ (2.12)

Поточні пасиви

Ці показники ліквідності дають різносторонню характеристику платоспроможності підприємства та відповідають зацікавленості користувачів аналітичної інформації[49]. Зведемо розрахунки коефіцієнтів ліквідності у табл.2.18.

Таблиця 2.18.

Підсумок розрахунку коефіцієнтів ліквідності

Показник На 1.01.01 На 1.01. 02 На 1.01.03 На 31.12.03
Кл.п 1,01 0,84 0,83 1,53
Кл.ш 0,0075 0,0148 0,0148 2,801
Кл.а 0,000045 0,01003 0,01002 0,0012

Таким чином, аналіз фінансової стійкості за критерієм ступеня покриття запасів стабільнішими джерелами фінансування, а також за критеріями показників ліквідності дає змогу дістати повне уявлення про поточний та очікуваний рівні фінансової стійкості як найважливіші показники фінансового стану підприємства.

Підприємство для підтримання своєї платоспроможності повинно так будувати свої платіжні стосунки з кредиторами і свої платіжні календарі, щоб цей показник постійно перебував на рівні одиниці, якщо він менший, це означає що платоспроможність підприємства дуже низька [43].

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: