Світовий досвід розвитку малого підприємництва
Характеризуючи промисловість загалом, потрібно зазначити, що 80.7% всіх підприємств обробляючої промисловості складають дрібні виробництва, що належать національному або приватному капіталу і що використовують національну технологію. Вони в основному і забезпечують зайнятість населення. У 1960 р. на частку дрібних і середніх підприємств в обробляючій промисловості доводилося 71.5 % всіх вироблених продукції і 79.5 % всіх зайнятих в галузі.[9, c.10]
.
Держава проводить політику стимулювання середньої і дрібної промисловості, для чого створений Гарантійний фонд стимулювання середньої і дрібної промисловості. Відносно цих підприємств здійснюється преференційна податкова політика. У планах промислового розвитку країни приділяється велика увага дрібної і середньої індустрії. За даними на 1970 р. великих підприємств нараховувалося 1007 з числом зайнятих 477 тисяч чоловік, середніх - 2122 з числом зайнятих 365 тисяч чоловік і дрібних - 68036 з числом зайнятих 628 тисяч чоловік.
Інвестиції в економіку забезпечуються головним чином за рахунок збільшення державних вкладень. Державні інвестиції в економіку і соціальну інфраструктуру росли досить високими темпами протягом 1950 – 1970рр.
Важливим чинником економічного розвитку Мексики було зростання продуктивності праці. У той час, як зайнятість населення з 1960 по 1977 р. зросла в 2.1 рази, величина ВВП за той же період збільшилася в 4.7 рази.
У 1972 р. активи іноземних філій становили 52 % активів 300 найбільших підприємств в обробляючій промисловості. Однак прийняття в 1973 р. закону про стимулювання національних і регулюванні іноземних капіталовкладень запобігло подальшій капіталізації мексіканської економіки. Політика держави в регулюванні діяльності іноземного капіталу дозволяє місцевим компаніям вступати в конкуренцію не з всієї ТНК, а лише з її філіями в країні. Хоч іноземні філії і віддали контрольний пакет акцій, однак їх вплив відчувається повсюдно, оскільки 90 % великих і середніх підприємств обробної промисловості використовують іноземну технологію, будують своє виробництво на базі іноземного обладнання, марок і патентів. Але всупереч " заміні імпорту " і " мексиканізації" продовжують швидко збільшуватися іноземні капіталовкладення і ввезення товарів. Незважаючи на всі зусилля, уряду не вдалося припинити зростання інфляції. У 1976 р. ціни на споживчі товари зросли в порівнянні з 1973 р. більш ніж в 1.5 рази. Все це в поєднанні з світовою економічною кризою змусило уряд відмовитися від стабільності мексіканського песо.
1976 - 1977 роки були важкими для мексиканської економіки. Пожвавлення почалося з другої половини 1978 р., збільшилися капіталовкладення приватного сектора, знизилися темпи інфляції. У 1979 р. приріст ВВП становив 8 %, збільшилася зайнятість населення на 7.6 %. Але у важкому положенні виявилося сільське господарство, продукція якого знизилася на 3.5 %. [10, c.35]
Промисловість Мексики в 1980 - 1981 рр. розвивалася високими темпам. Швидко росли видобуток нафти, виробництво в галузях нафтохімічного комплексу, цементної промисловості і машинобудування.
Мексика першою в капіталістичному світі націоналізувала нафтову промисловість, експропріювавши в 1938 р. майно 17 іноземних компаній. Воно було передане в руки державної організації " Петролес мексиканос " ( Пемекс ). " Пемекс " є стержнем державного сектора економіки, а нафтова і нафтопереробна промисловість перетворилася в найважливішу галузь економіки, прибутки від якої йдуть на розвиток інших галузей, інфраструктури і сільського господарства.
На даний момент велика увага приділяється розвитку приватного сектора в економіці Мексики. Згідно з декретом від 15 серпня 1983 р. про розвиток і діяльність сектора " макиладорас ", підприємства цього типу можуть створюватися повсюдно. Декрет передбачає можливість створення таких підприємств у " вільній експортній зоні " на правах стовідсоткової іноземної власності, що ставить їх в особливі умови в порівнянні з більшістю діючих в Мексіці іноземних фірм, власність яких в акціонерному капіталі обмежена на 49 %. Якщо в 1966 р. в Мексіці діяли 12 підприємств цього типу, на яких було зайнято біля 3 тисяч чоловік, то до кінця 1987 р. - вже 1100 з числом зайнятих більш 300 тисяч чоловік.[11, c.13]
Найбільшою приватною корпорацією є "Альфа індустріас". Її пасиви становлять майже 69 мільярдів песо, активи - 111.5 мільярдів. У групу входять металургійні, паперо-виробничі підприємства, заводи по виробництву синтетичного волокна, машинобудівні і нафтохімічні.
Зовнішній торгівлі в Мексиці завжди надавалося велике значення. Вона є одним з головних джерел отримання іноземної валюти, на яку придбавається обладнання, необхідне для розвитку промисловості, і сировина.
Характерною особливістю зовнішньоторгівельного обороту протягом тривалого часу було хронічне перевищення імпорту над експортом. Структура імпорту свідчить про ту, що країна купує в основному машини, сировину для промисловості, в окремі роки продовольство і споживчі товари. Крім США великими імпортерами мексиканської продукції є Іспанія, Японія, ФРН, Бразілія і інші.
Зараз "мексіканська модель " переживає кризу, оскільки економічні успіхи країни виявилися надзвичайно суперечливим. Зокрема, економічне зростання в Мексіці супроводилося посиленим проникненням іноземного капіталу. Домінуючі позиції ( біля 60 % ) належать іноземному капіталу США, хоч в останні роки значно збільшилася притока капіталовкладень з Західної Європи і Японії. Нарівні з цим Мексика все в більшій мірі вдається до зовнішніх позик і кредитів, хоч прибутки від експорту не покривають фінансових зобов'язань. [11, c.20]
За рахунок того, що в Мексику ринули нафтодолари уряд сподівається здійснити швидкий стрибок в економічному розвитку, а також справитися з безробіттям. Зовнішній борг Мексики становить 80 мільярдів доларів. Лише одні платежі по державній заборгованості поглинають 70 % від продажу нафти. Це привело до багаторазових девальвацій песо.
У 1980 р. експорт збільшився до 15.3 мільярдів доларів і з них 10 мільярдів приходиться на нафту.
( дивись таблицю N 3 )
ТАБЛИЦЯ N 3
ОБСЯГ ЕКСПОРТУ І ІМПОРТУ МЕКСИКИ В 1981 р.
ЕКСПОРТ
| Найменування | млн. дол. | % |
| Всього | 19 379 | 100 |
| Нафта і газ | 13 827 | 71,4 |
| Хімічні продукти | 593 | 3,1 |
| Автомобілі | 369 | 1,9 |
| Креветки | 344 | 1,8 |
| Кава | 333 | 1,7 |
| Бавовна | 301 | 1,6 |
| Інші | 3612 | 18,5 |
ІМПОРТ
| Найменування | млн. дол. | % |
| Всього | 24 193 | 100 |
| Машини і обладнання | 9 646 | 39,9 |
| Сировина і напівфабрикати | 10 838 | 44,8 |
| Хімічні продукти | 1 684 | 7,0 |
| Споживчі товари | 2 414 | 10,0 |
| Продовольчі товари | 1 656 | 6,8 |
| Інші | 1 295 | 5,3 |
Див. Мировой рынок и развивающиеся страны. Сборник научных трудов. Москва. 1991 с.104
3.2.США
Мале підприємництво відіграє винятково важливу роль в економічному і соціальному житті США.
Так, в 1986-1990 р. невеликі фірми США робили більше 40% валового національного продукту і половину валового продукту приватного сектору.
У окремих сферах економіки малі підприємства домінують. Так, на їхню частку оптової торгівлі доводиться - 86% валового продукту приватного сектору, у сфері обслуговування - 81%, у будівництві - 80%, у фінансовій сфері - 60%, у роздрібній торгівлі - 55%, в обробній промисловості - 21%. [13,с.10]
На малі фірми в зазначений період припадало майже половина всіх зайнятих у приватному секторі: - 12 млн. чол. у сфері обслуговування; - 10,1 у роздрібній торгівлі; -4,4 в оптової; в обробній промисловості зайняті - 8; у будівництві -4,3; на транспорті - 2; у видобувній промисловості - 0,5; у сільському господарстві - 0,8; 3,2 млн. чол. було зайнято фінансовою діяльністю.[13,c.12]
Особливо важливу роль малий бізнес відіграє у вирішенні проблем зайнятості: у 80-і роки 80% усіх нових робочих місць були створені дрібними підприємствами. Більше 100 млн. американців прямо або побічно заробляють засоби для існування завдяки малому підприємництву. Держава ж одержує мільярдні суми прибутків у вигляді податків із прибутку дрібних підприємств.
Процес розгортання малих підприємств тісно зв'язаний із галузевою специфікою й економічними механізмами, що діють у тієї або іншій країні. З цієї причини при оперировании цифровими показниками і порівнянні досвіду розвитих капіталістичних країн із процесом формування малої економіки в Росії варто пам'ятати про розходження в рівнях розвитки інституціональної і виробничої інфраструктур, у галузевій структурі національного господарства, тобто необхідно враховувати социокультурные особливості використовуваного досвіду.
Приведемо класифікацію галузей у США, використовуючи наступні показники: щільність зайнятих в окремих галузях, а також загальна кількість приватних підприємств і їхній розподіл по галузях.
Таблиця №1. 2.1
Галузева класифікація в США (1986-1987 р.)
|
Галузь |
Внесок у нац. Прибуток |
Зайнятість |
Підприємства приватного сектора |
|||
| млрд. долл. | % | тис. Чол. | % | тис. | % | |
|
Сільське господарство, лісова промисловість |
95 | 2 | 3208 | 3 | 2. 328 | 14 |
|
Видобувна промисловість |
85 | 2 | 721 | 1 | 251 | 2 |
| Будівництво | 219 | 5 | 4998 | 5 | 1758 | 6 |
|
Обробна промисловість |
852 | 19 | 19065 | 19 | 622 | 4 |
| Оптова і роздрібна торгівля | 740 | 16 | 24381 | 22 | 3463 | 21 |
| Фінанси, нерухомість | 775 | 17 | 6549 | 6 | 2272 | 13 |
| Транспорт, зв'язок | 402 | 9 | 5385 | 5 | 721 | 4 |
| Послуги | 794 | 17 | 24196 | 23 | 6220 | 36 |
|
Державний Сектор |
535 | 12 | 17015 | 16 | ||
| Іноземний | 30 | 1 | ||||
| Разом | 4527 | 100 | 105518 | 100 | 17635 | 100 |
Див. Разумнова І. Дрібні підприємства промисловості США// Проблеми теорії і практика управління. - Москва. 1990 р. – с.10.
У
політиці уряду
США як і в багатьох
інших розвинених
капіталістичних
країнах допомога
дрібному
бізнесу займає
особливе місце.
Дрібні
підприємства
стали своєрідним
індикатором
загального
стану
справ в економіці.
Невеликі підприємства
найбільш чуйно
реагують на
зміну господарської
кон'юнктури,
падіння або
підвищення
норми прибули
в галузях економіки.
Хвиля розорень
або утворення
нових компаній
зароджується
передусім в
немонополізованому
секторі і лише
пізніше, набравши
силу, докочується
до більш великих
фірм, відбиваючись
на їх діяльності.
У
умовах погіршення
відтворювання
великі
компанії
знаходять
"віддушину"
у вигляді експорту
капіталу. Дрібні
фірми, як правило,
не мають такої
можливості.
Це змушує
їх для виживання
інтенсивно
переглядати
свою виробничу
і збутову діяльність.
Ті з
них, хто в обстановці
70-х початку
80-х років зуміли
пристосуватися
- вижили, інші
- просто розорилися.
Однак, в свою
чергу, розвиток
малих підприємств
при
подоланні цієї
кризи послужив
важливим засобом
оздоровлення
економіки. І
пояснюється
це передусім
тією роллю і
функціями, які
малий бізнес
виконує.
По-перше,
як вже відмічалося,
він забезпечує
необхідну
мобільність
в умовах ринку,
створює глибоку
спеціалізацію
і кооперацію,
без яких немислима
його висока
ефективність.
По-друге, він
здатний
не тільки швидко
заповнювати
ніші, що утворюються
в споживчій
сфері, але і
порівняно
швидко окупатися.
По-третє, - створювати
атмосферу
конкуренції.
По-четверте
(і це, мабуть,
саме головне),
він створює
те середовище
і дух підприємництва,
без яких ринкова
економіка
неможлива.
Розподіл
малих підприємств
по галузях
промисловості
і кількості
працюючих в
США в %
| Менше за 25 чол | Менше за 210 чол | Менше за 220 чол | Менше за 250 чол | |
| Видобувна промисловість | 52,4 | 67,1 | 80,5 | 91,5 |
| Переробна промисловість | 37,0 | 52,5 | 67,5 | 82,6 |
| Оптова торгівля | 50,3 | 71,5 | 86,9 | 96,4 |
| Роздрібна торгівля | 64,9 | 81,5 | 91,1 | 97,2 |
| Будівництво | 64,5 | 81,7 | 91,8 | 97,6 |
| Комерційні послуги | 76,4 | 87,1 | 93,6 | 97,5 |
| У середньому | 66,7 | 81,2 | 89,3 | 96,3 |
Див. Малий бізнес у США: Проблеми становлення.- Мосва. 1993р. - с.20.
З
приведеної
таблиці абсолютно
ясно, що малий
бізнес у
всіх приватних
секторах економіки
США домінує
по кількості
створених ним
робочих місць.
Відносна ж
значущість
дрібних
фірм, значно
розрізнюється
між профілями
цих підприємств.
Дрібні
і середні
підприємства
грають помітну
роль в зайнятості,
виробництві
окремих товарів,
дослідницьких
і науково-виробничих
розробках.
Про
те, що малі
підприємства
здатні
у великих масштабах
забезпечувати
роботою
незайняті
трудові ресурси
говорить те,
що в США в дрібних
фірмах в 1990 році
було зосереджено
40%, всієї робочої
сили. У цьому
укладається
соціальна роль
підприємств
дрібного
підприємництва.[14,c.6]
Незважаючи
на те, що велика
частина
наукового
потенціалу
зосереджена
на великих
компаніях, малі
і середні фірми
по широкому
колу
продукції
частіше починають
комерціалізацію
нових товарів.
Дослідження
500 значних технологічних
нововведень
і винаходів,
зареєстрованих
протягом останнього
двадцятиріччя
в США, виявило
важливу роль
невеликих фірм
навіть у втіленні
в життя істотних
технологічних
нововведень.
Частка
технологічних
нововведень
в США
в 80-х роках
в %
| дрібні фірми | середні фірми | великі фірми | |
| США | 35% | 15% | 50% |
Успіх
малого бізнесу
в цій області
можна пояснити
наступними
причинами.
Поглиблення
спеціалізації
в наукових
розробках
привело
до того, що в
багатьох випадках
невеликі фірми
йдуть
по більш простому
або ризикованому
шляху, працюють
в неперспективних
галузях. Дрібні
фірми також
охоче
беруться за
освоєння оригінальних
нововведень,
оскільки при
випуску принципово
нового виробу
знижується
значення великих
лабораторій
з напрямами
досліджень,
що устоялися.
До того ж малі
фірми прагнуть
як можна швидше
налагодити
масове виробництво.
Тим
самим, значення
розробок, що
проводяться
дрібними
підприємствами
досить важливо,
передусім з
точки зору
розширення
ринку товарів,
що пропонуються
і послуг, що в
свою чергу
активно стимулює
процес виробництва
з метою найбільш
швидкого задоволення
(знову народженого)
попиту, що
мотивується
розробками,
що проводяться
фірмами малого
і середнього
підприємництва.
Відношення
нововведень
до витрат
на наукові
дослідження
і розробки
малих підприємств
в 3-4 рази вище,
ніж у великих.
Якщо
прослідити
шлях винаходу,
використаного
великими
монополіями,
то нерідко воно
виявляється
результатом
роботи
окремих вчених
або дрібних
фірм. Однак
подальше
впровадження
здійснюється
компаніями,
що володіють
необхідними
для цього фінансовими
і матеріальними
ресурсами.
У світовій практиці вважається нормою державне заохочення малого бізнесу в інтересах товариства і держави. При цьому завдання держави полягає не в тому, щоб просто передати малим підприємствам фінансові, технічні й інші ресурси, і не в тому, щоб підтримувати їх за будь-яку ціну, а в тому, щоб створити правові й економічні умови для їхнього виживання, спроможності зростати і саморозвиватися в умовах ринку. В США йде потужна хвиля підтримки розвитку МП.
Діяльність малих підприємств у США входить у компетенцію спеціальної державної організації - Адміністрації малого бізнесу, створеної Конгресом США в 1953 р. На неї покладений обов'язок робити дрібним підприємцям фінансову консультаційну допомогу, сприяти в одержанні урядових замовлень і укладенню контрактів із великими підприємствами.[14,c.10]
Президент США щорічно робить доповідь Конгресу про положення малого бізнесу. Конгрес США стверджує різноманітні програми допомоги розвитку дрібного бізнесу. Такі програми мають також різні урядові відомства (Міністерство торгівлі, сільського господарства, і т.д.). Бізнесменам допомагають інформацією, навчанням, консультуванням.
Наступні федеральні організації беруть участь у програмах по розвитку експорту малих підприємств і є учасниками Координаційного комітету по розвитку торгівлі: Торговельна палата США, Департамент сільського господарства, транспорту, енергетики, утворення, праці, фінансів, оборони. Торгове представництво США, Експортно-імпортний банк США, Агентство розвитку торгівлі. Приватна корпорація по закордонних інвестиціях. Агентство міжнародного розвитку. Агентство по захисті навколишнього Середовища, Інформаційне агентство. Відділ по керуванню й упорядкуванню бюджету, Національна рада безпеки, Комісія з міжнародної торгівлі. Рад економічних радників.
Велика увага приділяється малому бизнесу на регіональному рівні.
Так, наприклад, у 1983 р. при Уэйнском університеті штат Мічиган створений Центр розвитку малого бізнесу для реалізації програм по консультації, навчанню, дослідженню і правовому захисту малого бізнесу.[14,c.10]
Мета цієї федеральної / місцевої програми, що має законодавчу основу і, керівництво якої здійснюється разом з Адміністрацією малого бізнесу США, визначена в такий спосіб:
- забезпечити послідовне консультування малих фірм у штаті Мічиган через 13 регіональних відділень;
- розробити і реалізувати практичні навчальні програми з проблем малого бізнесу;
- вивчити специфічні проблеми малого бізнесу в штаті Мічиган;
- представляти інтереси малого бізнесу з питань правового захисту разом з іншими суспільними і приватними організаціями.
Відповідно до законодавства кредитування суб'єктів малого підприємництва здійснюється на пільгових умовах із компенсацією відповідної різниці кредитним організаціям за рахунок засобів фондів підтримки малого підприємництва, що вправі компенсувати кредитним організаціям цілком або частково недоотримані ними прибутки при кредитуванні суб'єктів малого підприємництва на пільгових умовах. Такий же порядок передбачений при страхуванні суб'єктів малого підприємництва.
Розділ 4
Малі приватні підприємства в економіці держав Східної та Західної Європи
4.1.Росія
У реформуванні російської економіки ще з часів перебудови малі підприємства (МП) взяли на себе роль творця грунту для нової системи господарювання. Домінуючий сьогодні приватний сектор зароджувався саме в сфері малого бізнесу. І цілком закономірно, що до теперішнього часу, за офіційним даними, на частку приватних суб'єктів малого підприємництва в загальній кількості приватних, державних і муніципальних, суспільних МП доводиться 84%. Малі підприємства, маючи в своєму розпорядженні 3,4% вартості основних коштів економіки Росії і 14% числа зайнятих, виробляють 12% ВВП і дають '/ч всього прибутку по народному господарству. Це говорить про широких, але ще далеко не повністю розкритих внутрішніх можливостях розвитку малого підприємництва. [14, c.5]
У 90-е роки стабільно росла частка МП в загальному об'ємі ВВП. Це - вагомий факт, особливо на фоні спаду, що продовжується практично у всіх сферах російської економіки. За офіційним статистичним даними Держкомстат РФ, на 1.01.1996 м. в Росії нараховувалося 877 тис. малих підприємств, на яких було зайнято 8,9 млн. людина (по середньосписочному складу), а з урахуванням повторної зайнятості - 13,8 млн. людина. У галузевій структурі домінує торгово-посередницька діяльність, а в регіональній структурі -Центральний економічний район з ядром в Москві (табл. 1, 2).
У розвитку малого підприємництва за останні 1-2 року намітилися кардинально нові тенденції, що виразилися насамперед в істотному сповільненні темпів зростання числа малих підприємств. Якщо на початку 90-х років для динаміки розвитку МП було характерне стійке зростання як їх числа, так і кількості зайнятих при середньорічних значеннях приростів на рівні біля 80%, то в 1994 р. приріст числа МП становив лише 4%, а в 1995 р. сталося вже зниження їх числа на 2,2%.[14, c.6]
Для поглибленого розуміння нинішньої ситуації з розвитком російських МП необхідно критично розглянути деякі сторінки їх "новітньої історії".
Російське мале підприємництво в своєму становленні за останні десять років вже пройшло два етапи і знаходиться напередодні
______________
Таблиця 1 Галузева структура малого підприємництва (в %)
| Галузева структура числа МП | Галузева структура повної чисельності зайнятих на МП. | Структура виробництва продукції (робіт, послуг) по основних галузях МП | |
| Промисловість | 14,6 | 24,0 | 20,0 |
| Сільське господарство | 1,1 | 0,8 | 0,3 |
| Лісове господарство | 0,05 | 0,05 | |
| Транспорт і зв'язок | 2,3 | 2,2 | |
| Будівництво | 16,6 | 29,9 | 16,3 |
| Торгівля і суспільне | |||
| живлення | 42,7 | 24,6 | 50,5 |
| Матеріально-технічне | |||
| постачання і збут | 1,8 | 1,3 | 6,0 |
| Інформаційне обслугову | |||
| вання | 0,8 | 0,5 | 0,2 |
| Загальна комерційна | |||
| діяльність | 4,8 | 3,9 | 2,5 |
| Інша діяльність в ма- | |||
| теріальному виробництві | 1,5 | 1,4 | 0,7 |
| Побутові послуги, житлове- | |||
| господарство | 1,8 | 1,1 | 3,3 |
| Охорона здоров'я, спорт, | |||
| соціальне забезпечення | 1,9 | 1,3 | 0,1 |
| Народна освіта | 0,9 | 1,0 | 0,04 |
| Культура і мистецтво | 0,9 | 0,7 | 0,06 |
| Наука і наукове обслугову- | |||
| вання | 5,6 | 5,3 | |
| Фінанси, пенсійне | |||
| забезпечення | 1,3 | 0,9 | |
| Інші | 1,05 | 3,15 |
Таблиця 2 Регіональна структура малого підприємництва (в "/а)
| Економічні райони | Частка в загальному числі МП |
| Центральний, | 30,5 |
| в тому числі Москва | 20,0 |
| Північний | 2,9 |
| Північно-Західний | 9,6 |
| Волго-Вятський | 2,9 |
| Нейтрально-Чорноземний | 2,7 |
| Поволжський | 9,6 |
| Північно-Кавказький | 9,8 |
| Уральський | 10,6 |
| Західно-Сибірський | 10,5 |
| Східно-Сибірський | 5,2 |
| Далекосхідний | 5,0 |
Див. Малий бізнес: Проблеми становлення. “Російський економічний журнал” Київ. 1993. – с.35
входження в новий, четвертий, етап. Перший і найбільш яскравий з них спостерігався ще в умовах колишнього СРСР в кінці 80-х років. Величезні пільги всіх видів, в тому числі за рахунок коштів держбюджету, загалом більш сприятливе положення справ в економіці обумовили відношення ветеранів до даного періоду як до "золотого віку" малого підприємництва. Дійсно, відбувалося дуже швидке і легке накопичення капіталів, розвивалися виробництво дефіцитних товарів широкого споживання і сфера всіляких і так же дефіцитних тоді побутових послуг, роздрібної торгівлі, громадського харчування і пр.
Виворотом "золотого віку" було, однак, то, що малі підприємства виконували роль каналу перекачки ресурсів командно-керованих держпідприємств в тіньову економіку, на користь напівкримінального і просто кримінального псевдоринкового підприємництва. Саме сумний наслідок такої перекачки укладався і полягає в тому, що кошти, що нагромаджуються в малому підприємництві методом "дорозграблення" держсектора, за невеликим винятком практично назавжди йшли з сфери накопичення і не використовувалися для розвитку національного виробництва і його інфраструктури.
Звичайно, в розвитку МП мали місце не тільки негативні процеси. У роки перебудови малий бізнес включився в загальний, всіляко процес бурхливого розвитку, що підтримується урядом кооперативного рушення. І роздержавлення, і навчання широкої маси населення основам підприємництва відбувалися через розвиток кооперації і малого бізнесу.
Однак не можна не помітити, що "золотий вік" малого бізнесу і осудні йому функції прискорювача реформ багато в чому виявилися в жорсткій суперечності з іншими напрямами економічних перетворень, а точніше - з невдалою спробою проведення реформ зверху, в жорстко-унітарних традиціях, з опорою виключно на апарат державної влади і управління. Спроби центрального уряду якось обмежувати можливості отримання дутих прибутків від різниці між фіксованими цінами держсектора і вільними цінами недержавних підприємств, регламентувати діяльність МП, використати важелі оподаткування наштовхувалися на явну недієздатність державного апарату.
Необхідний був кардинально інший економічний курс, який втілився вже в новій Росії в реформах типу шокової терапії. Почався новий, другий, етап і в розвитку російського малого підприємництва.
1992 рік - рік шокової терапії - характеризувався самими високими з середини 80-х років темпами зростання числа малих підприємств (в 2,1 рази) і чисельності зайнятих в них. Цей факт носить феноменальний характер, оскільки здійснена тоді лібералізація цін і введення податкового натиску сильно підірвали фінансову базу малого підприємництва. Бурхлива інфляція привела, з одного боку, до обезціненню заощаджень населення, а з іншою - до різкого збільшення процентних ставок банківського кредиту. Цевикликало справжній параліч інвестиційної діяльності, не подоланий досі.
Статистичні дані показують, що абсолютним лідером по збільшенню числа малих підприємств стала тоді сфера науки і наукового обслуговування. У ній число малих підприємств зросло в 3,4 рази. Кількість малих підприємств в сфері сільського господарства збільшилася в 3,1 рази. Потім слідують матеріально-технічне постачання і загальна комерційна діяльність по забезпеченню функціонування ринку (2,9 рази). До них тісно примикає сфера народної освіти (2,8 рази).[15, c.40]
У той же час в 1992 р. в загальній структурі російського малого підприємництва сталося різке зменшення частки МП в сфері матеріального виробництва.
На широко поширеній думку, модель шокової терапії була малоконструктивна для швидкого і ефективного розвитку економіки країни і, зокрема, сфери малого підприємництва. Але потрібно визнати, що в умовах активізації ринкових реформ МП продемонстрували і свої позитивні можливості. Найважливішими функціями МП в умовах шокової терапії стали соціальне демпфіруванння, забезпечення виживання значних верств населення в умовах гострої кризи через самозайнятість, надання можливості отримання додаткових (крім основної, часто формальної зайнятості) коштів для існуванню.
Замість свого роду годівниці з сильним кримінальним відтінком, що було властиво періоду перебудови, в сфері МП стала утворюватися нормальна конкурентна проринкова середа, що характеризується боротьбою малих підприємств за виживання на основі підвищення якості і різноманітності товарів і послуг. Сказане, правда, не означає, що кримінальні структури дали малому бізнесу спокої.
Феноменальне зростання числа МП в 1992 р. має своє пояснення. Бурхливий розвиток торгово-посередницького малого підприємництва став реакцію у відповідь на підрив первинної фінансової бази. Лібералізація зовнішньої торгівлі ще в умовах колишнього СРСР і зняття заборон на приватну торгівлю всередині країни створили сприятливі умови для будь-якої торгової діяльності.
Падіння споживчого платоспроможного попиту торгове мале підприємництво тоді активно компенсувало імпортом товарів, хоч і не дуже якісних (типу продукції китайського виробництва), але що користувалися ажиотажним попитом у російського споживача. Швидка оборотність дрібних торгових капіталів перетворювала їх в капітали середніх розмірів. Більш того дрібна торгівля швидко реагувала на наростаючу соціально-економічну диференціацію російського суспільства, групуючись в нішах обслуговування як масових споживачів, так і споживачів з високим рівнем прибутків. Досить швидко поруч з дрібними торговими наметами стали виникати елітні магазини, власники і працівники яких нерідко починали з "човникової" діяльності.
До позитивної ролі торгової і посередницької діяльності МП потрібно віднести і їх участь в створенні нових господарських зв”язків. Ініційована лібералізацією цін і рядом інших чинників (здача позицій ВПК, втрата ринків країн Східної Європи і пр.) повна "закупорка" каналів взаємозв'язків, що раніше склалися між виробниками, постачальниками і торгівлею відкрила широке поле для