Аналіз фінансово-господарської діяльності ВАТ "Малинський хлібозавод"
Зміст
Вступ
Загальне ознайомлення з підприємством
1.1 Загальні відомості про ВАТ «Малинський хлібозавод»
1.2 Різновиди та асортимент продукції
1.3 Основні технологічні процеси
Організаційна структура і управління підприємством
Майно і власність підприємства
Взаємовідносини підприємства з зовнішніми категоріями і ринковою інфраструктурою
Система і стратегія маркетингу підприємства
Система планування діяльності підприємства
Затрати і фінанси підприємства
Податки і обов’язкові платежі
Підсумковий баланс і економічна оцінка діяльності підприємства
9.1 Аналіз структури та динаміки активів та пасивів ВАТ «МХ»
9.2 Аналіз фінансово–господарської діяльності хлібозаводу
9.3 Аналіз ефективності використання трудових ресурсів і заробітної плати
9.4 Напрямки поліпшення фінансового стану підприємства
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Людина вирощує зернові культури для харчування вже приблизно 10 000 років. Раніше зерно мололи, змішували з водою і їли як кашу. Пізніше з каші на гарячих каменях або в попелі пекли хлібні коржики із зерна дуже грубого помолу та води
Згідно з археологічними знахідками, хліб був відомий вже більше 5000 років і він був важливим продуктом харчування ранніх цивілізацій, зокрема в Єгипті, де вже у той час хліб у великих кількостях виготовлявся в пекарнях. У античні часи єгиптяни мали прізвисько хлібоїди. Вже між 2860 і 2840 до Р. Х. в країні на Нілі було відомо 30 різних сортів хліба. З Єгипту знання про випічку хліба через Грецію і Римську Імперію потрапили в Європу.
Навіть в період античності була велика різноманітність сортів хліба. В своєму творі грецький автор Автенеус описує різні види хліба, пирогів, печива та інших кондитерських виробів, які були доступні в Класичний період. Серед хлібів він згадує корж, який пекли на сковорідці, медовий хліб, «грибний» хліб та військовий хліб, який пекли на рожні. Тип і якість борошна, яке використовувалося для приготування хліба, також були дуже різноманітні. В той час римлянин Дифілус відзначав «хліб, зготований із пшениці, в порівнянні з ячмінним хлібом, поживніший, легше засвоюється і, в усякому разі, кращий». Для багатьох культур світу хліб не тільки основний продукт харчування. Молитва «Отче наш», наприклад, містить такі рядки: «Хліб наш насущний дай нам сьогодні». «Хліб» тут мають на увазі як потреби для життя взагалі. В Ізраїлі на робочих демонстраціях основне прохання було «роботу, хліб», а в п'ятидесятих бітники використовували слово хліб як евфемізм для грошей. У СРСР Володимир Ленін та інші більшовики обіцяли «Мир, землю і хліб», що пізніше стало головним лозунгом радянської пропаганди. В Україні є традиція зустрічати гостей хлібом і сіллю.
1. Загальне ознайомлення з підприємством
1.1 Загальні відомості про ВАТ «Малинський хлібозавод»
За формою власності підприємство «Малинський хлібозавод» являє собою відкрите акціонерне товариство. Скорочена назва ВАТ «МХ». ВАТ «Малинський хлібозавод» знаходиться на території Житомирської області, м. Малин, вул. Огієнка 61, Україна, в 100 км. від Києва (пн - зх). Через місто Малин прокладена Північно-Західна залізна дорога, шосе Київ-Ковель, який має вихід на територію Польщі, Білорусії та Словаччини.
ВАТ «МХ» спеціалізується на виготовленні хлібобулочних, кондитерських, макаронних виробів, повидла, мармеладу, зефіру.
Основним акціонером є ТОВ « Призма – 13» з іноземними інвестиціями.
Вищий орган управління товариством – Загальні збори акціонерів.
Хлібозавод був запущений в експлуатацію у 1964 році. Його діяльність була спрямована на випуск хлібобулочних виробів для всього Малинського району, потужністю 45т./добу. В той час задіяні до виробництва були 150 робітників. Також на заводі існував, і досі є кондитерський цех, який на той час випускав до 6т. виробів на добу. До 1941 року завод працював в постійному та стабільному режимі, регулярно випускаючи 35 – 40 т. прод./добу. Виробництво на заводі йшло, а разом з ним і роки. На ринку з’являлося нове обладнання, проте на підприємстві воно не модернізувалося і асортимент не оновлювався. З часом застаріла продукція хлібозаводу споживачам стала не цікава і вони почали купувати хлібобулочні вироби у Київських хлібозаводів.
Після ринкової реформи 1991 року попит на продукцію ВАТ «Малинський хлібозавод» знизився, а, отже, і знизилось виробництво.
З роками, так як обладнання не модернізувалося, асортимент продукції не оновлювався, для населення став застарілим і не приваблюючим. Товариство засноване відповідно до рішення організації орендарів «Малинський хлібозавод» та регіонального відділення Фонду державного майна по Житомирській області від 11 листопада 1996 року № 290 – АТ шляхом перетворення орендного підприємства «Малинський хлібозавод» у відкрите акціонерне товариство відповідно до Закону України « Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» від 10 липня 1996 року. На даний час на заводі працює 31 чоловік. Випуск продукції хлібобулочних виробів 1,5 – 2 т./ добу, 200кг. кондитерських виробів на добу.
1.2 Різновиди та асортимент продукції
Асортимйнт - Набір різних видів і сортів товарів у торгівлі. Термін асортимент застосовується здебільшого для товарів народного вжитку. Виробничо-технічна продукція і надання послуг визначаються терміном номенклатура. Асортимент буває гуртовий (оптовий) і роздрібний. Гуртовий асортимент сформований (згрупований) за певними ознаками - товарознавчими, за принципом комплексного споживання товарів чи за потребами певних соціальних груп споживачів . Розрізняють асортиментні набори товарів: торговий набір - для окремого магазину, його секції, відділів торговельної організації. У торговій практиці вживають поняття (термін) поліпшення асортименту товарів: за рахунок внутрішньогрупових змін - збільшення у загальному асортименті питомої ваги товарів, які більшою мірою відповідають попиту населення, вищої якості, з кращими споживчими властивостями, з дотриманням гігієни, екології тощо.
Станом на 1 серпня 2009 року на ВАТ «Малинський хлібозавод» наявний даний асортимент продукції:
Батон Нива 0,45 кг.;
Вермішель в/г;
Вироби здобні поліс. плетені 1 кг.;
Вироби здобні поліс. плетені 0,4 кг.;
Вироби здобні поліські 0,4 кг.;
Зефір біло – рожевий;
Кекс Ромашка 0,075 кг.;
Коровай Сувенірний 2,2 кг.;
Печиво «Домашнє по Немирівські»;
Печиво «Ласунець»;
Печиво «Вівсяне»;
Печиво « Златопільське»
Пиріг домашній з яблуками 0, 37 кг.;
Пиріг поліський 0,37 кг.;
Пиріг поліський 0,4 кг.;
Повидло яблучне;
Поліські рулетки 0,07 кг.;
Пряники Поліські;
Ріжок з повидлом 0,4 кг.;
Рулетки з повидлом 0,05 кг.;
Хліб білий формовий 0,66 кг.;
Хліб білий формовий 0,7 кг.;
Хліб Бородінський 0,5 кг.;
Хліб Польовий 0,7 кг.;
Хліб Польовий 0,66 кг.;
Хліб Степовий 0,7 кг.;
Хліб Степовий 0,66 кг.;
Хот – дог 0,360 кг;
Сухарі дорожні;
Тобто, на заводі стабільно виготовляється 29 видів продукції які йдуть на збут по м. Малину та Малинському району. Хлібні вироби готують із житнього борошна — сіяного, обдирного, обойного сортів і пшеничного — вищого, першого, другого та обойного сортів або їх суміші. Як домішки при виробництві певних видів хліба до основного сорту борошна можуть додаватись кукурудзяне, вівсяне, ячмінне борошно, а також борошно бобових — соєве, горохове, люпинове.
Хліб — це вироби з житнього, пшеничного борошна різних сортів та їх суміші масою більше 500 г. Хліб із житнього, пшеничного борошна, а також їх суміші випікають простих і поліпшених видів.
Булочні вироби виготовляють в основному із пшеничного борошна вищого і першого сорту у вигляді батонів, плетінок, калачів, булочок масою 500 г і менше. До їх рецептури входить цукор і жир в сумі менше 14 % до маси борошна. Здобні вироби виро6ляють з пшеничного борошна вищого, рідше першого сорту у вигляді різної форми булочок, фігурок тощо, До рецептури здобних виробів входить цукор і жир в сумі 14 % і більше до маси борошна, а також інші види сировини: яйця, повидло, ванілін, родзинки тощо. У кожній з трьох зазначених груп розпізнають формові вироби, тобто такі, що випікаються у формах, і подові — такі, що випікаються на поду печі.
Прості та здобні сухарі — це вироби, які виготовляють із звичайного хліба або спеціально виготовлених хлібних виробів. Вони мають вологість 8-12 %. До цієї ж групи належать також грінки, хрусткі хлібці.
Окрему групу складають пироги, пиріжки, пончики.
З усього різноманітного асортименту виробів виділяють національні вироби. Це вироби, що виробляють з сугубо місцевої сировини або притаманні смакам того чи іншого народу або регіону. У практиці хлібопекарського виробництва, науково-технічній літературі, а також у побуті всі види хлібних виробів часто об'єднують під загальним поняттям «хлібобулочні вироби». Цех – адміністративно відокремлена частина підприємства, в якій виконується комплекс робіт відповідно до внутрішньозаводської спеціалізації.
На ВАТ « МХ» існує 5 цехів:
хлібобулочний цех ( Цех 1);
кондитерський цех ( Цех 2 );
цех по виробництву повидла ( Цех 3);;
цех виробництва зефіру та мармеладу ( Цех 4);;
цех виробництва вермішелі ( Цех 5);.
Всі вони знаходяться в робочому та задовільному стані, проте постійно діють лише два (хлібобулочний цех, кондитерський цех). Інші працюють лише під заявку.
В таблиці 1 розглянемо яка продукція виготовляється в постійно діючих цехах.
Табл.1. Асортимент продукції постійно діючих цехів станом на липень 2009 року.
| Цех 1 | Цех 2 | ||
| Вироби, кг. | К-ть, шт | Вироби | Вага кг. |
| 1. Вироби здобні плетені 1 | 950 | 1. Пряник Поліський | 1339 |
| 2. Вироби здобні плетені 0,5 | 119 | 2. Печиво вівсяне | 585,5 |
| 3. Вироби здобні плетені 0,4 | 3216 | 3. Печиво Ласунець | 261 |
| 4. Ріжок з повидлом 0,4 | 1961 | 4. Печиво Златопільське | 31 |
| 5. Рулетки з повидлом 0,05 | 4012 | Коровай Весільний | 49,2 |
| 6. Поліські рулет. з маком 0,075 | 3741 | Кекс Ромашка 0,075 | 80,25 |
| 7. Пироги поліс. з маком 0,4 | 1188 | Печиво Домашнє | 81,5 |
| 8. Вироби здобні ромашка 0,4 | 1051 | Інвернтний сироп | 134,4 |
| 9. Булка хот – дог 0,360 | 875 | ||
| 10. Булка хот – дог 0,120 | 388 | ||
| 11. батон Нива 0,450 | 3769 | ||
| 12. Хліб білий ф. 0,66 | 6466 | ||
| 13. Хліб Степовий 0,66 | 30917 | ||
| 14. Хліб Степовий 0,7 | 266 | ||
| 15. Хліб Польовий 0,66 | 6683 | ||
| 16. Хліб бородінський 0,5 | 219 | ||
| 17.Сухарі дорожні | 6,3 кг. | ||
1.3 Основні технологічні процеси
Сировина, що використовується у хлібопекарському виробництві, поділяється на:
основну
додаткову. До основної сировини належить пшеничне і житнє борошно, дріжджі хлібопекарські, сіль кухонна харчова, вода; до додаткової — сировина, що застосовується згідно з рецептурою для надання виробам відповідних органолептичних і фізико-хімічних властивостей: цукор, жир, молоко тощо. Всі види сировини повинні відповідати вимогам стандартів і забезпечувати високу якість готових виробів.
Борошно на хлібозаводи в основному доставляється в цистернах борошновозів, звідки під тиском перекачується по трубах в бункери, розташовані в складах. Перед вступом в переробку вона просіюється і очищається за допомогою магнітів від феромагнітних домішок. В процесі зберігання в муці відбуваються різні біохімічні перетворення, поліпшуючі її хлібопекарські властивості. Приготування тесту полягає в перемішуванні муки, води, солі, дріжджів, опари або заквасок і ін. видів сировини. Сіль, цукор дозуються у вигляді профільтрованих водних розчинів, дріжджі — у вигляді водної суспензії, жири — в розтопленому стані. В процесі приготування тесту відбувається набухання часток муки (за рахунок скріплення води головним чином білковими речовинами, крохмалем і пентозанамі), накопичення молочної і ін. органічних кислот в результаті життєдіяльності молочнокислих бактерій, активація (збільшення бродильної активності) і розмноження дріжджових кліток. Під впливом гідролітичної дії ферментів в тесті декілька збільшується вміст цукрів і водорозчинних білків. Набухання часток муки обумовлює формо- і газоутримуючу здатність тесту. Органічні кислоти надають хлібу кислуватому смаку. Дріжджові клітки в тесті викликають спиртне бродіння з утворенням етилового спирту і вуглекислого газу, бульбашки якого, розпушуючи тісто, забезпечують пористу структуру м'якиша хліба. Традиційні способи приготування пшеничного тесту — опарний і безопарний. При безопарном способі вся сировина замішується відразу і тісто готове через 2—3 години ; при опарном — спочатку замішується опара (рідше тісто з 50—70% загальної кількості муки з додаванням всієї кількості дріжджів), потім через 4—5 годин у виброджену опару додаються остання частина муки, вода і ін. сировина і замішується тісто нормальної консистенції, тривалість бродіння якого 1—2 год . При опарному способі потрібно менше дріжджів (~ 1%), чим при безопарном (1,5—3%).
Новим способом, що скорочує цикл здобуття хліба і що полегшує механізацію і автоматизацію цього виробничого процесу, є приготування тесту на рідкій опарі (замішується приблизно з 30% муки). В результаті процесу молочнокислого бродіння, активації і розмноження дріжджів відбуваються в рідкій опарі, текучість якої прискорює бродіння, полегшує транспортування і дозування опари. Ефект прискорення досягається і при роздільному виготовленні з 5—15% муки молочнокислої закваски і напівфабрикату для активації дріжджів. Метод дозволяє оптимізувати основні процеси дозрівання тесту і зменшити об'єм необхідної апаратури. Приготування тесту (замішується відразу вся сировина) із застосуванням харчових кислот (молочна, лимонна, яблучна і т.д.) або молочної сироватки (рідкою, такою, що згущує, сухою) в кількостях, що обумовлюють необхідну кислотність хліба, дозволяє в ще більшій мірі прискорити цей процес. Всі прискорені способи економічно ефективні і характеризуються інтенсифікацією біохімічних, мікробіологічних і колоїдних процесів в тесті (наприклад, час бродіння не перевищує 30—40 хв.). Житнє тісто і тісто з суміші житньої і пшеничної муки готуються як на густих, так і на рідких заквасках. Технологічні властивості житньої муки обумовлюють вища кислотність і вологість тесту і хліба в порівнянні з пшеничним. Оброблення тесту при виробленні виробів з пшеничної муки складається з операцій ділення, кругленія, проміжної расстойки протягом декількох хв. (відбуваються розсмоктування внутрішнього напрузі в тесті і часткове відновлення його структури), формування і остаточної расстойки. Для тесту з житньої муки оброблення обмежується діленням, формуванням і остаточною расстойкой. Остаточна расстойка шматків тесту супроводжується бродильним процесом (що дозволяє отримати хліб з добре розпушеним м’якушем). Її тривалість вагається в широких межах (від 25 до 120 хв. ). Про готовність шматків тесту судять по збільшенню їх об'єму, разрихленості і пружності. Випічка хліба виробляється в хлібопекарських печах. Тісто випікається в металевих формах (формовий хліб) або на череню печі (череневий хліб). В результаті прогрівання на поверхні тесту формується кірка, а усередині шматка відбуваються денатурація білкових речовин і часткова клейстеризація крохмалю, що викликають утворення м’якуша хліба. Температура середини м’якуша хліба при випічці піднімається до 92—98°c, кірки — до 140—175°c. Під впливом ферментів в тесті (хлібі) в процесі випічки протікають також процеси гідролітичного розщеплювання крохмалю із збільшенням кількості водорозчинних вуглеводів. У житньому хлібі, окрім цього, спостерігається частковий кислотний гідроліз крохмалю. У кірці під впливом вищої температури відбувається майже повне видалення вологи, а також теплова декстринізація (часткове руйнування) крохмалю і процеси окислювально-відновної взаємодії незброджених цукрів і продуктів протеолізу білків, що містяться в тесті, — реакція утворення меланоїдінов, які обумовлюють колір кірки від золотистого до коричневого. При цьому як проміжні і побічні продукти утворюється комплекс головним чином летких речовин (понад 200), сукупність яких забезпечує специфічний аромат хліба. Значне зволоження пароповітряного середовища пекарної камери в початковий період випічки збільшує об'єм хліба і обумовлює глянсувату поверхню кірки. В процесі випічки тісто втрачає частина води, спирту і летких речовин. Різниця між масою тесту, посадженого в піч, і масою хліба у момент вибірки його з печі називається упеком. Залежно від маси і форми хліба упік складає від 6 до 14%. Охолоджування хліба після випічки відбувається на лотках, встановлених в хлібосховищах і експедиціях, після чого його відправляють в торгівельну мережу. В процесі охолоджування і зберігання хліб (головним чином із-за втрати вологи) втрачає в масі від 1,5 до 5% (усихання). Усі види хлібобулочних виробів виготовляються за рецептурою, яка передбачає склад і кількість сировини, що використовується для приготування певного виробу. У рецептурі вказується кількість сировини в кілограмах на 100 кг борошна. Наприклад, рецептурою на виробництво батонів нарізних передбачено, що на 100 кг борошна пшеничного вищого сорту має витрачатись 4 кг цукру, 3,5 кг маргарину, 1,5 кг солі кухонної, 1,0 кг хлібопекарських дріжджів. Цей склад сировини і буде обумовлювати хімічний склад і харчову цінність батонів.
![]()
Підготовка
сировини
![]()
Приготування
тіста
![]()
Формування
і вистоювання
тістових заготовок
![]()
Випікання
Охолодження
Рис.1 Технологічна схема виготовлення хлібобулочних виробів
2. Організаційна структура і управління підприємством
Управління підприємством – це постійний і системний вплив на діяльність його структурних підрозділів для забезпечення узгодженої роботи і досягнення кінцевого позитивного результату.
Управління підприємством здійснюється відповідного до його установчих документів на основі приєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник або уповноважений ним орган призначає керівника підприємства.
На всіх підприємствах, де використовується наймана праця, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим ним органом повинен укладатися колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства. В управлінні сучасною економікою необхідно керуватися принципами:
чіткого розподілу праці;
додержання дисципліни та порядку;
повноваження й відповідальності;
використання мотивації високопродуктивної праці;
забезпечення справедливості;
упевненості в постійності й стабільності роботи;
дотримання взаємовідносин із співробітниками згідно з ієрархічним ланцюгом;
заохочення ініціативи.
Організаційна структура управління – форма системного управління, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів із використанням лінійних, функціональних і між функціональних зв’язків у процесі спілкування.
Лінійні зв’язки виникають між підрозділами і керівниками різних рівнів управління, де один керівник підпорядкований іншому.
Функціональні зв’язки характеризують взаємодію керівників, які виконують певні функції на різних рівнях управління, і між ними не існує адміністративного підпорядкування.
Між функціональні зв’язки мають місце між підрозділами однакового рівня управління.
На ВАТ «Малинський хлібозавод» існують лінійні зв’язки управління.
До переваг лінійної організаційної структури управління можна віднести:
єдність розпорядництва, простоту і чіткість підпорядкування;
повну відповідальність керівника за результати діяльності підлеглих йому підрозділів;
оперативність у прийнятті рішень;
погодженість дій виконавців;
одержання нижчестоящими ланками погоджених між собою розпоряджень і завдань.
Недоліками цього найпростішого виду структури управління можна назвати:
велике інформаційне перевантаження керівника, величезний потік документів, множинність контактів з підлеглими, вищими і суміжними ланками;
високі вимоги до керівника, який повинен бути висококваліфікованим фахівцем, що володіє різнобічними знаннями і досвідом з усіх функцій управління і сфер діяльності, які здійснюють підлеглі йому працівники;
структура може бути пристосована тільки до вирішення оперативних і поточних завдань;
структура негнучка і не дає змоги вирішувати завдань, що залежать від умов функціонування, які постійно змінюються.
Вищий орган управління товариством – Загальні збори акціонерів.
Голова правління – Гарбар Олена Петрівна.
![]()
![]()
![]()
![]()
Голова
управління
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Головний
інженер Старший
охорони Начальник
виробничої
лабораторії
![]()
![]()
![]()
![]()
Головний
механік Охоронна
бригада
Нач. цеху 1
Нач. цеху
2
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Механік
по транспорту Головний
бухгалтер
Нач. цеху 3 Нач.
цеху 4

Начальник
служби Інженер
- Нач. цеху 5
маркетингу економіст
Рис. 2 Організаційна структура управління підприємством
3. Майно і власність підприємства
Майно заводу складається з необоротних та оборотних активів, інших господарських засобів та цінностей, вартість яких відображена в балансі підприємства. Майно заводу є власністю ВАТ «МХ» і знаходиться у підприємства на правах володіння. підприємство користується, володіє і розпоряджається наділеним власником майном згідно з чинним законодавством, статутом ВАТ «МХ».
Основні засоби – це вартісна форма існування засобів праці, які тривалий час ( більше 1 року або операційного циклу, якщо він більше за 1 рік) не змінюючи при цьому своєї натуральної форми, багаторазово приймаючи участь у процесі виробництва, поступово спрацьовується і частинами ( у вигляді амортизаційних відрахувань ) переносять свою вартість на собівартість виготовленої продукції.
До основних засобів ВАТ « МХ» відностять:
будівлі, споруди, лінії електропередач;
транспортні засоби;
інвентар, інструменти;
технологічне обладнання та устаткування;
комп’ютерна техніка, телефони, принтери, факси.
До інших необоротних матеріальних активів на заводі відноситься:
тимчасові споруди;
інвентарна тара;
бібліотечні фонди.
Також на балансі заводу знаходяться:
їдальня;
медпункт.
Обігові кошти – це грошові кошти, які планомірно авансуються ( вкладаються ) в оборотні фонди та фонди обігу.
До оборотних фондів заводу відносять:
виробничі запаси;
МШП;
витрати майбутніх періодів;
незавершене виробництво.
До фондів обігу ВАТ «МХ» відноситься:
готова продукція на складі підприємства;
готова продукція відвантажена, але не оплачена;
готівка в касі;
дебіторська заборгованість.
ВАТ «Малинський хлібозавод» є недержавною структурою. Його приватизація відбулася 10 липня 1996р. Контрольний пакет акцій знаходиться у ТОВ « Призма -13» з іноземними інвестиціями.
Майно заводу формується лише за рахунок власних коштів (статутний капітал, заборгованість по зарплаті, відрахування на пенсії, соціальне страхування).
На балансі заводу знаходиться 3 павільйони по м. Малин. Кожного дня в торгові точки доставляється свіжа продукція в повному її обсязі.
4. Взаємовідносини підприємства з зовнішніми категоріями і ринковою інфраструктурою
ВАТ «Малинський хлібозавод» являється одним із основних постачальників хлібобулочних виробів по Малинському району. Звісно ж, є значна кількість конкурентів, які пропонують споживачам ширший асортимент продукції, проте вони ще не зовсім витіснили ВАТ «МХ» з ринку.
Табл.2. Основні клієнти ВАТ « Малинський хлібозавод», грн.
| Основні клієнти | Сума без ПДВ | ПДВ | Повна сума |
| Малин СТ | 1182, 5 | 236,5 | 1419 |
| Міський відділ освіти | 8844,25 | 1768,85 | 10613,1 |
| Дит. садок « Гранітне» | 260 | 52 | 312 |
| Фабрика банкнотного паперу | 355 | 71 | 426 |
| Призма – 3 | 250 | 50 | 300 |
| Радомишльський інтернат | 525 | 105 | 630 |
Також значну кількість продукції замовляють міські школи, школи районних сіл, деякі приватні підприємці.
Сировину для виготовлення своєї продукції завод отримує від різноманітних комерційних та державних структур. Як правило, має своїх постійних постачальників.
Табл.3. Постачальники сировини
| Назва організації | Найменування |
| ПП спайк - Плюс | борошно |
| ТОВ Продоптторг | борошно |
| Бакалія – др.. – сервіс | дріжджі |
| ТОВ « Вітас» | ящик |