Теорія споживання

Рисунок 3
Лінії цін характеризуються такими властивостями:
1) мають від’ємний
нахил, який
дорівнює зворотному
співвідношенню
цін двох товарів,
тобто
;
2) при постійних цінах різним рівням доходу відповідають різні паралельні прямі; більшому доходу відповідає більш висока лінія цін.
При даних
цінах і доході
споживач прагне
забезпечити
максимум корисності.
Цей максимум
досягається
в точці дотику
самої верхньої
кривої байдужності
й лінії цін.
Точка
є точкою рівноваги,
тобто у споживача
немає будь-яких
мотивів для
перегляду
даного плану
покупок. Інша
точка, що знаходиться
на лінії цін,
наприклад,
точка
,
або нижча за
неї, наприклад,
точка
,
перебуватиме
на більш низькій
кривій байдужності,
з більш низьким
рівнем корисності
та не влаштує
споживача.
В точці рівноваги
нахил лінії
цін дорівнює
нахилу кривої
байдужності
й забезпечує
максимум корисності
від закуповуваних
товарів. При
цьому виконується
рівність відношення
цін відношенню
граничних
корисностей
товарів
,
,
,
де величина
– гранична
норма заміни
двох благ.
Формально модель поведінки споживача на ринку є задачею нелінійного програмування з метою відшукання умовного максимуму
,
(1)
або в розгорнутому вигляді
,
,
,
де
– вектор цін,
– ціна
-го
товару,
– витрати на
-й
товар. Отже,
задача споживача
полягає у виборі
такого набору
з множини
,
який є «найкращим»,
тобто для всіх
інших наборів
справедливе
співвідношення
.
Через
те, що цільова
функція
безперервна,
вона має додатні
перші часткові
похідні та
вiд’ємно визначену
матрицю Гессе,
а також припустима
множина
замкнута й
опукла, то відповідно
до теореми
Вейєрштраса
розв’язок
існує і єдиний.
Визначимо функцію Лагранжа
,
де
–множник
Лагранжа.
Необхідними й достатніми умовами для розв’язання задачі споживання (1.1) є умови Куна-Такера
,
,
,(2)
,
,
,
.
Вважають, що споживачі одержують усі види товарів і послуг. Тоді умова (2) матиме такий вигляд:
,
,
.(3)
Ці умови
виконуються
тільки в точці
,
де
є оптимальним
розв’язком
(планом) задачі
споживання.
Наприклад, у випадку двох товарів розв’язок має задовольняти системі
,
,
.
Геометрично розв’язок знаходяться в точці дотику лінії цін і кривої байдужності (див. рис. 3).
Сформулюємо основні висновки, які випливають із розв’язання задачі споживання:
1) у точці
оптимального
вибору
ціни пропорційні
граничним
корисностям
товарів, тобто
,
або відношення
граничних
корисностей
товарів дорівнює
відношенню
цін
,
;
2) гранична корисність, що доводиться на грошову одиницю, має бути однаковою для всіх товарів, які купують, отже
,
,
3) рівні граничні
корисності,
що доводяться
на грошову
одиницю, яку
витрачають,
дорівнюють
– граничній
корисності
грошей. Гранична
корисність
грошей для
споживачів
з різним рівнем
доходів різна:
зменшується
зі зростанням
і зростає з
його зменшенням.