Xreferat.com » Рефераты по экономико-математическому моделированию » Статистичні індекси та їх значення в економічних дослідженнях

Статистичні індекси та їх значення в економічних дослідженнях

на рівні базисного періоду (метод Ласпейреса). Отже, у знаменнику агрегатних індексів кількісних показників знаходиться сума значень об'ємного показника за базисний період, а у чисельнику - розрахункові значення об'ємного показника при умові збереження якісного показника на базисному рівні.

При цьому способі визначення агрегатного індексу цін у якості співвимірника величин, що індексуються р1 і р0 можуть застосовуватися дані про кількість реалізації товарів у базисному періоді q0. При цьому множення q0 на величини, що індексуються в чисельнику індексного відношення утворить значення p1q0, тобто суму вартості продажу товарів у базисному періоді за цінами поточного періоду. У знаменнику індексного відношення утвориться значення p0q0 тобто сума вартості продажу товарів у базисному періоді за цінами того ж базисного періоду. Агрегатна форма такого загального індексу має вид:


Статистичні індекси та їх значення в економічних дослідженнях, (1.30)


Розрахунок загального індексу цін за формулою (1.30) запропонований німецьким економістом Е. Ласпейресом. Тому індекс цін, розрахований по цій формулі, прийнято називати індексом Ласпейреса.

При порівнянні чисельника і знаменника формули (1.30) визначається показник приросту товарообігу при продажі товарів у базисному періоді за цінами поточного періоду:


∑∆qp (p) = ∑p1q1 - ∑p0q0, (1.31)


Таким чином, виконані по формулах (1.28) і (1.30) розрахунки мають різні показання індексів цін. Це порозумівається тим, що індекси Пааше і Ласпейреса характеризують різні якісні особливості зміни цін.

Індекс Пааше характеризує вплив зміни цін на вартість товарів, реалізованих у звітному періоді. Індекс Ласпейреса показує вплив зміни цін на вартість кількості товарів, реалізованих у базисному періоді.

Застосування індексів Пааше і Ласпейреса залежить від мети дослідження. Якщо аналіз проводиться для визначення економічного ефекту від зміни цін у звітному періоді в порівнянні з базисним, то застосовується індекс Пааше, що відображає різницю між фактичною вартістю продажу товарів у звітному періоді (∑p1q1) і розрахунковою вартістю продажу цих же товарів за базисними цінами (∑р0q1).

Якщо метою аналізу є визначення обсягу товарообігу при продажі в майбутньому періоді такої ж кількості товарів, що й у базисному періоді, але за новими цінами, то застосовується індекс Ласпейреса. Цей індекс дозволяє обчислювати різниця між сумою фактичного товарообігу базисного періоду (∑p0q0) і можливого обсягу товарообігу при продажу тих же товарів за новими цінами (∑p1q0). Ці особливості індексу Ласпейреса обумовлюють його застосування при прогнозуванні обсягу товарообігу в зв'язку з намічуваними змінами цін на товари в майбутньому періоді.

Разом з тим, при вивченні звітних даних, коли метою аналізу є кількісна оцінка зміни обсягу товарообігу в результаті зміни цін, що відбулася, у звітному періоді, для визначення загального індексу цін і одержуваного при цьому економічного ефекту застосовується формула Пааше.

В агрегатних індексах об'ємних показників у чисельнику знаходиться сума добутків якісного і кількісного показників за звітний період, а у знаменнику - за базисний, тобто індексуються обидва показники (метод Фішера).


Статистичні індекси та їх значення в економічних дослідженнях (1.32)


Отже, в чисельнику цих індексів сумуються значення об'ємного показника за звітний період, а у знаменнику - за базисний.

Між агрегатними індексами показників існує взаємозв'язок: агрегатний індекс об'ємного показника дорівнює добутку агрегатних індексів якісного та кількісного показників.

Зв’язок соціально-економічних явищ і процесів знаходить своє відображення у взаємозв’язку показників: ряд економічних показників можна подати як добуток кількох інших. Це мультиплікативна форма зв’язку. Співмножники виступають як факторні показники, від величини яких функціонально залежить результат: Статистичні індекси та їх значення в економічних дослідженнях У зв’язку з цим при аналізі динаміки соціально-економічних явищ виникає потреба визначити роль окремих факторів у зміні результативного показника, що має досить істотне практичне значення. Індексний метод дозволяє оцінити вплив окремих факторів. Оцінка може бути здійснена як у відносному, так і в абсолютному вираженні. Оцінити вплив кожного з факторів означає обчислити індекси факторних показників відповідної системи спів залежних індексів. У загальному вигляді всі двофакторні зведені індекси поєднані так:


Статистичні індекси та їх значення в економічних дослідженнях або Статистичні індекси та їх значення в економічних дослідженнях (1.33)


Визначення абсолютного приросту результативного показника за рахунок зміни кожного фактора теж здійснюється при побудові системи індексів. Якщо йдеться про окремий вид явища, то використовують систему індивідуальних індексів. При цьому слід будувати індекси з урахуванням специфіки індексного методу, яка полягає у зважуванні і фіксуванні ваги. Абсолютні прирости за рахунок окремих факторів обчислюють як різницю між чисельником і знаменником відповідних факторних індексів. Так, загальний абсолютний приріст


Статистичні індекси та їх значення в економічних дослідженнях (1.34)


Його можна розкласти за факторами


Статистичні індекси та їх значення в економічних дослідженнях (1.35)


При такому методі розкладання абсолютного приросту за факторами Статистичні індекси та їх значення в економічних дослідженнях буде дорівнювати Статистичні індекси та їх значення в економічних дослідженнях. Цей метод називають ланцюгових підстановок. Відносно індивідуальних індексів за умови, що результативний показник, поданий як добуток двох факторів - співмножників, можна зробити такий висновок: абсолютний приріст результативного показника за рахунок екстенсивного фактора w дорівнює приросту цього фактора, помноженому на базисний рівень інтенсивного фактора x0; приріст за рахунок інтенсивного фактора x дорівнює приросту самого інтенсивного фактора, помноженому на рівень екстенсивного фактора в звітному періоді w1.

Розкладання абсолютного приросту за факторами на основі зведених індексів здійснюється аналогічно індивідуальним індексам. різниця між чисельником і знаменником відповідних індексів із знаком “+” означає абсолютний приріст, а із знаком “-“ - абсолютне зниження (зменшення). Для системи співзалежних двофакторних зведених індексів у загальному вигляді розкладання абсолютного приросту можна записати так:


Статистичні індекси та їх значення в економічних дослідженнях у тому числі Статистичні індекси та їх значення в економічних дослідженнях

Статистичні індекси та їх значення в економічних дослідженнях (1.36)


Багатофакторний індексний аналіз дозволяє кількісно виміряти вплив декількох факторів на зміну того чи іншого економічного показника, іменованого результативним. Цей вид аналізу знаходить усе більше застосування. Його застосуванню присвячена значна кількість досліджень, але у цілому логічна база багатофакторного індексного аналізу ще далеко не вийшла із стадії свого становлення.

Причина полягає в тому, що розробки з цього приводу стосуються локальних ситуацій, тобто аналізу окремих показників. До теоретичних узагальнень, які розкривали б деякі спільні принципи і вимоги щодо побудови багатофакторних індексних моделей будь-якого результативного показника, справа ще не дійшла. Тут діє поки-що один формальний принцип, суть якого в тім, що основою багатофакторної індексної моделі слугує двохфакторна модель, яка певним чином розгалужується до стану багатофакторної. Сам же процес розгалуження повністю залежить від досвіду та суб'єктивних уявлень дослідника щодо причинно-наслідкової залежності між явищами. Це породжує значну кількість багатофакторних індексних моделей, які не мають практичної цінності і слугують лише прикладом безглуздого нанизування факторів за принципом "що є під рукою". Тому існує нагальна потреба перевести формально-математичний підхід до створення багатофакторних індексних моделей в русло аналізу глибинних причинно-наслідкових залежностей між явищами.

Побудова багатофакторних індексних моделей, що відображають результативний показник як добуток взаємодії складових його факторів, має ґрунтуватися на знанні певних принципів, що випливають з об'єктивних особливостей взаємозв'язку між явищами. Відсутність достатньо обґрунтованих принципів утворення таких моделей змушує економістів всякий раз діяти за своїм розсудом, що, природно є причиною виникнення формальних індексних моделей. У свою чергу багатофакторний індексний аналіз, що базується переважно на інтуїції економістів-аналітиків, стримує подальше поширення цього ефективного методу дослідження залежностей між явищами. У зв'язку з цим постає необхідність узагальнення відправних моментів здійснення багатофакторного індексного аналізу в різних сферах суспільного життя.

Багатофакторний індексний аналіз використовується для вивчення впливу окремих факторних показників на результативний показник з допомогою системи взаємозв’язаних індексів. При цьому результативний показник функціонально залежить від факторних показників та дорівнює їх добутку: y = a Ч b Ч c Ч d.

На відміну від кореляційно-регресійного аналізу, вплив кожного фактора розглядається ізольовано, тобто без врахування взаємодії факторів. Слід мати на увазі, що порядок співмножників повинен бути таким, щоб кожний добуток мав економічний зміст.

При побудові індексів використовується наступне правило: індексований показник у чисельнику за звітний період, у знаменнику - за базисний, показники, які знаходяться перед індексованим показником фіксуються на рівні звітного періоду, а ті, що розташовані після індексованого показника - на рівні базисного періоду.

Отже,

Статистичні індекси та їх значення в економічних дослідженнях(1.37)


Між індексами існує взаємозв’язок: Іy =Ia ЧIb ЧIc ЧId.

На основі обчисленої системи індексів можна визначити загальний абсолютний приріст результативного показника та факторні прирости, зумовлені впливом кожного фактора зокрема. Ці прирости визначаються як різниця між чисельником та знаменником відповідного індексу:


Статистичні індекси та їх значення в економічних дослідженнях (1.38)


Багатофакторний індексний аналіз є ефективним методом дослідження мультиплікативних детермінованих зв'язків при кількості факторних ознак більше двох.

Розділ 2. Аналіз статистичних даних по купівельній спроможності середньої заробітної плати та середньої пенсії на продовольчих ринках дніпропетровської області у 2003 - 2009 роках


2.1 Статистичні спостереження за рівнями заробітної плати, пенсії та цін на продовольчі товари у 2003 - 2009 роках


Результати первинних статистичних досліджень середніх ринкових цін на основні продовольчі товари на ринках Дніпропетровської області станом на кінець року за 2002 - 2009 роки наведені в таблицях Додатку А, згідно даним статистичних таблиць Дніпропетровського обласного статистичного управління [14] - [20].

Результати первинних статистичних досліджень середніх рівнів щомісячної заробітної плати та пенсії на кінець року за 2002 - 2009 роки наведені в таблицях Додатку Б, згідно даним статистичних таблиць Державного комітета статистики України [26].

Використовуючи статистичні дані Додатків А та Б створюємо статистичні виборки факторних - рівень заробітної плати і пенсії, а також цін на основні продовольчі товари на ринках Дніпропетровської області, та результативних - вартість дослідницького щомісячного „кошика" основних продовольчих товарів на 1 людину, які придбаються за ринковими цінами.

Дослідницький щомісячний „кошик” продуктів на 1 людину з 12 основних продуктів ринку у курсовій роботі приймається наступним:

Яйця курячі - 3 десятки;

Масло вершкове - 1 кг;

Молоко - 4 л;

Соняшникова олія - 1 л;

Яловичина - 2 кг;

Свинина - 1 кг;

Сало - 0,5 кг;

Цукор - 1 кг;

Картопля - 10 кг;

Цибуля - 2 кг;

Капуста - 3 кг;

Яблука - 2 кг.

Результати групування статистичних досліджень за 2002 - 2009 роки в таблиці абсолютних значень хронологічних рядів факторних та результативних параметрів статистичного дослідження наведені в табл.2.1

На рис.2.1 наведені ряди динаміки абсолютних рівнів показників у 2002 - 2009 роках:

рівень щомісячної заробітної плати станом на кінець кожного року по Дніпропетровській області;

рівень середньої місячної пенсії станом на кінець кожного року;

рівень сумарної вартості дослідницького щомісячного „кошика" продуктів на 1 людину (прийнятий у курсовій роботі).

Як показує аналіз даних табл.2.1 та графіків рис.2.1 за досліджуємий період (2002 - 2009):

рівень щомісячної заробітної плати станом на кінець кожного року по Дніпропетровській області зріс з 471,7 грн. /міс. (грудень 2002) до 2027,0 грн. /міс. (жовтень 2009);

рівень середньої місячної пенсії станом на кінець кожного року зріс з 122,5 грн. /міс (грудень 2002) до 950,6 грн. /міс. (жовтень 2009);

рівень сумарної вартості дослідницького щомісячного „кошика" продуктів на 1 людину (прийнятий у курсовій роботі) зріс з 108,88 грн. /міс (грудень 2002) до 283,4 грн. /міс. (жовтень 2009).

Таблиця 2.1

Групування результатів статистичних досліджень за 2002 - 2009 роки в таблиці абсолютних значень хронологічних рядів факторних та результативних параметрів статистичного дослідження

Статистичні індекси та їх значення в економічних дослідженнях


Статистичні індекси та їх значення в економічних дослідженнях

Рис.2.1 Хронологічні ряди середньої заробітної плати, середньої пенсії та вартості „кошика" продовольчих продуктів ринка у 2002 - 2009 роках, досліджуємого у курсовій роботі


В табл.2.1 наведені хронологічні ряди комплексних умовних показників, які одночасно включають рівні заробітної плати, пенсії та вартості „кошика” продовольчих товарів:

показник „ Купівельна спроможність середньої заробітної плати" в кількості умовних продовольчих кошиків, які можна придбати за місяць;

показник „Купівельна спроможність середньої пенсії” в кількості умовних продовольчих кошиків, які можна придбати за місяць;

Прийнятий в роботі умовний показник „Купівельна спроможність середньої заробітної плати / пенсії” для стандартизованого за обсягом та асортиментом „кошика" продовольчих товарів ринку в собі об’єднує трендові тенденції двох процесів:

рівня оплати праці та виплати пенсій;

рівня ринкових цін на певний обсяг продовольчих продуктів для життєзабезпечення 1 людини на мінімальному рівні якісного харчування продуктами з ринку (без врахування хліба та виробів з пшениці);

На рис.2.2 наведені хронологічні ряди комплексних показників „Купівельна спроможність середньої заробітної плати / пенсії” для стандартизованого за обсягом та асортиментом „кошика" продовольчих товарів ринку у 2002 - 2009 роках.

Як показує аналіз графіків рис.2.2:

купівельна спроможність середньої заробітної плати зростала з рівня 4,33 „кошика" (грудень 2002) до рівня 8,90 „кошиків” у грудні 2007 року, у 2008 році показник різко впав до рівня 7, 17 та залишився на цьому рівні 7,15 станом на кінець жовтня 2009 року (фінансова криза та стрибок інфляції споживчих цін в Україні);

купівельна спроможність середньої пенсії зростала з рівня 1,13 „кошика” (грудень 2002) до рівня 2,53 „кошиків” у грудні 2007 року, у 2008 році показник зріс до рівня 2,78 та додатково зріс до рівня 3,35 станом на кінець жовтня 2009 року.


Статистичні індекси та їх значення в економічних дослідженнях

Рис.2.2 Хронологічні ряди комплексних показників „Купівельна спроможність середньої заробітної плати / пенсії” для стандартизованого за обсягом та асортиментом „кошика" продовольчих товарів ринку у 2002 - 2009 роках.


2.2 Аналіз рядів розподілу простих статистичних індексів рівней середньої заробітної плати, середньої пенсії та цін на основні споживчі товари продовольчих ринків (2002 - 2009 роки)


Аналіз рядів розподілу простих статистичних індексів рівней середньої заробітної плати, середньої пенсії та цін на основні споживчі товари продовольчих ринків (2002 - 2009 роки) проводимо за результатами побудови таблиць базисних (табл.2.2) та ланцюгових (табл.2.3) індексів хронологічних рядів, наведених в табл.2.1

На рис.2.3 наведені графіки хронологічних рядів базисних індексів:

1. Базисний індекс "Середня щомісячна заробітна плата по Дніпропетровській області"

2. Базисний індекс "Середня щомісячна пенсія по Україні"

3. Базисний індекс "Вартість місячного кошика ринкового споживання на 1 людину".

Як показує аналіз графіків, наведених на рис.2.3:

1. Рівень базисного індексу "Середня щомісячна заробітна плата по Дніпропетровській області" у грудні 2007 року відносно базису (грудень 2002) мав значення 3,57, та станом на кінець жовтня 2009 року зріс до значення 4,30;

2. Рівень базисного індексу "Середня щомісячна пенсія по Україні" у грудні 2007 року відносно базису (грудень 2002) мав значення 3,91, та станом на кінець жовтня 2009 року різко зріс до значення 7,76. Таким чином, у 2008 - 2009 роках темп зростання пенсій перевищує темп зростання зарплати;

3. Рівень базисного індексу "Вартість місячного кошика ринкового споживання на 1 людину" у грудні 2007 року відносно базису (грудень 2002) мав значення 1,74, та станом на кінець жовтня 2009 року зріс до значення 2,60. Таким чином, за період 2002 - 2009 рр. базисні індекси росту заробітної плати / пенсії вище, ніж базисний темп росту вартості „кошика ринкового споживання".

Таблиця 2.2

Базисні індекси середньої заробітної плати, серелньої пенсії та цін на продовольчі товари ринку у 2003 - 2009 роках відносно базисного рівня 31.12.2002

Статистичні індекси та їх значення в економічних дослідженнях

Таблиця 2.3

Ланцюгові індекси середньої заробітної плати, середньої пенсії та цін на продовольчі товари ринку у 2003 - 2009 роках відносно базисного рівня попереднього року

Статистичні індекси та їх значення в економічних дослідженнях


Статистичні індекси та їх значення в економічних дослідженнях

Рис.2.3 Хронологічні ряди базисних індексів "Середня щомісячна заробітна плата по Дніпропетровській області", "Середня щомісячна пенсія по Україні", "Вартість місячного кошика ринкового споживання на 1 людину" за 2002 - 2009 роки

На рис.2.4 наведений розподіл рівней базисні індекси зростання цін на продукти ринку станом на 30.10.2009 відносно рівня 31.12.2002. Як показує аналіз графіка рис.2.3:

1. Найбільші індекси зростання цін характерні для:

ціни на сало - індекс (2009/2002) = 3,80, тобто товарна інфляції становить 280% за 7 років;

ціни на капусту свіжу - індекс (2009/2002) = 3,68, тобто товарна інфляції становить 268% за 7 років;

2. Найменші індекси зростання цін характерні для:

ціни на цибулю ріпчасту - індекс (2009/2002) = 1,27, тобто товарна інфляції становить 27% за 7 років;

ціни на олію соняшникову - індекс (2009/2002) = 1,52, тобто товарна інфляції становить 52% за 7 років;

Статистична обробка ряду базисних індексів зростання цін на продукти ринку станом на 30.10.2009 відносно рівня 31.12.2002, проведена в „електронних таблицях” - Excel-2007, показує наступні результати:

маточікування ряду розподілу базисних індексів становить 2,51, тобто середній рівень товарної інфляції становить 151% за 7 років;

базисний індекс вартості „кошика" продуктів (2009/2002) становить 2,50, тобто середній рівень товарної інфляції кошика становить 160% за 7 років і відповідає середній інфляції продуктів харчування ринку.

На рис.2.5 наведені результати гістограмного аналізу ряду розподілу базисних індексів цін на продовольчі товари ринку 2009/2002, які підтверджують близкість розподілу до форми „нормальної" ймовірності.

Статистичні індекси та їх значення в економічних дослідженнях

Рис.2.4 Розподіл рівней базисні індекси зростання цін на продукти ринку станом на 30.10.2009 відносно рівня 31.12.2002.


Таблиця 2.4

Статистичні показники ряду „Базовий індекс росту цін на окремі продукти ринку 2009 /2002”

Статистичні індекси та їх значення в економічних дослідженнях


Статистичні індекси та їх значення в економічних дослідженнях

Рис.2.5 Гістограмний аналіз ряду розподілу базисних індексів цін на продовольчі товари ринку 2009/2002.


Статистичні індекси та їх значення в економічних дослідженнях

Рис.2.6 Розподіл середньорічних рівней ланцюгових індексів зростання цін на продукти ринку у 20020 - 2009 роках


На рис.2.6 наведений розподіл середньорічних рівней ланцюгових індексів зростання цін на продукти ринку у 2002 - 2009 роках. Як показує аналіз графіку, наведеного на рис.2.6, досліджуємі в курсовому проект процеси характеризуються наступними рівнями середніх ланцюгових індексів (або щорічними темпами зростання показників):

1. Середньорічний ланцюговий індекс (темп зростання) заробітної плати за 2003 - 2009 роки становить в Дніпропетровській області становить 1,232, тобто щорічний приріст середньомісячної заробітної плати становить +23,2%;

2. Середньомісячний ланцюговий індекс (темп зростання) середньої пенсії за 2003 - 2009 роки становить 1,340, тобто щорічний приріст середньомісячної пенсії становить +34,0%, що практично в 1,5 рази вище, ніж темп зростання середньомісячної заробітної плати;

3. Середньомісячний ланцюговий індекс (темп зростання) вартості „кошика" продовольчих товарів ринка за 2003 - 2009 роки становить 1,146, тобто щорічний приріст вартості „кошика" становить +14,6%, що практично в 1,8 рази нижче, ніж темп зростання середньомісячної заробітної плати, та в 2,5 рази нижче, ніж темп зростання середньомісячної пенсії.

Таким чином, соціальна політика в Україні у 2002 - 2009 роках характеризується темпами зростанням заробітних плат та пенсій, які значно перевищують темпи зростання вартості „кошика" продовольчих товарів ринку, при цьому темп нарощування обсягів пенсій в 1,5 раза перевищує темп росту обсягів заробітних плат.

2.3 Аналіз рядів динаміки базисних та ланцюгових агрегатних статистичних індексів купівельної спроможності середньої заробітної плати та середньої пенсії на товари продовольчих ринків (2003 - 2009 роки)


В табл.2.5 - 2.6 наведені побудовані ряди динаміки базисних та ланцюгових агрегатних статистичних індексів купівельної спроможності середньої заробітної плати та середньої пенсії на товари продовольчих ринків (2003 -


Таблиця 2.5

Ряди динаміки базисних агрегатних статистичних індексів купівельної спроможності середньої заробітної плати та середньої пенсії на товари продовольчих ринків (2003 - 2009 роки)

Статистичні індекси та їх значення в економічних дослідженнях

Таблиця 2.6

Ряди динаміки базисних агрегатних статистичних індексів купівельної спроможності середньої заробітної плати та середньої пенсії на товари продовольчих ринків (2003 - 2009 роки)

Статистичні індекси та їх значення в економічних дослідженнях


Спільний аналіз даних, наведених в табл.2.5 - 2.6, показує, що апарат індексного аналізу хронологічних рядів динаміки економічних показників, які не мають прямого функціонального зв’язку, дозволяє проводити важливі дослідження. Так, в результаті статистичних досліджень курсової роботи виявлено, що менеджмент рівнем заробітної плати в Україні у 2008 - 2009 роках займає хибний напрямок, який веде к значному зниженню купівельної спроможності заробітної плати (щорічний темп зростання купівельної спроможності заробітної плати становить +7,4%), в той час як нарощування рівня пенсій відповідає політиці нарощування купівельної спроможності пенсії (щорічний темп зростання купівельної спроможності пенсії становить +16,9%).

Висновки


Проведене в курсовій роботі статистичне дослідження купівельної спроможності середньої зарплати та середньої пенсій у 2002 - 2009 роках з застосуванням інструментів індексного аналізу дозволило отримати наступні результати:

1. За досліджуємий період:

рівень щомісячної заробітної плати станом на кінець кожного року по Дніпропетровській області зріс з 471,7 грн. /міс. (грудень 2002) до 2027,0 грн. /міс. (жовтень 2009);

рівень середньої місячної пенсії станом на кінець кожного року зріс з 122,5 грн. /міс (грудень 2002) до 950,6 грн. /міс. (жовтень 2009);

рівень сумарної вартості дослідницького щомісячного „кошика" продуктів на 1 людину (прийнятий у курсовій роботі) зріс з 108,88 грн. /міс (грудень 2002) до 283,4 грн. /міс. (жовтень 2009).

купівельна спроможність середньої заробітної плати зростала з рівня 4,33 „кошика" (грудень 2002) до рівня 8,90 „кошиків” у грудні 2007 року, у 2008 році показник різко впав до рівня 7, 17 та залишився на цьому рівні 7,15 станом на кінець жовтня 2009 року (фінансова криза та стрибок інфляції споживчих цін в Україні);

купівельна спроможність середньої пенсії зростала з рівня 1,13 „кошика” (грудень 2002) до рівня 2,53 „кошиків” у грудні 2007 року, у 2008 році показник зріс до рівня 2,78 та додатково зріс до рівня 3,35 станом на кінець жовтня 2009 року.

2. Як показали результати індексного аналізу:

рівень базисного індексу "Середня щомісячна заробітна плата по Дніпропетровській області" у грудні 2007 року відносно базису (грудень 2002) мав значення 3,57, та станом на кінець жовтня 2009 року зріс до значення 4,30;

рівень базисного індексу "Середня щомісячна пенсія по Україні" у грудні 2007 року відносно базису (грудень 2002) мав значення 3,91, та станом на кінець жовтня 2009 року різко зріс до значення 7,76. Таким чином, у 2008 - 2009 роках темп зростання пенсій перевищує темп зростання зарплати;

рівень базисного індексу "Вартість місячного кошика ринкового споживання на 1 людину" у грудні 2007 року відносно базису (грудень 2002) мав значення 1,74, та станом на кінець жовтня 2009 року зріс до значення 2,60. Таким чином, за період 2002 - 2009 рр. базисні індекси росту заробітної плати / пенсії вище, ніж базисний темп росту вартості „кошика ринкового споживання”.

3. Найбільші індекси зростання цін характерні для:

ціни на сало - індекс (2009/2002) = 3,80, тобто товарна інфляції становить 280% за 7 років;

ціни на капусту свіжу - індекс (2009/2002) = 3,68, тобто товарна інфляції становить 268% за 7 років;

4. Найменші індекси зростання цін характерні для:

ціни на цибулю ріпчасту - індекс (2009/2002) = 1,27, тобто

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: