Лінійна модель виробництва
Особливістю
матриці
в моделі Леонтьєва
є те, що всі елементи
її невід’ємні.
Такі матриці
володіють рядом
властивостей.
Розглянемо
їх в наступному
підрозділі.
4. Властивості невід’ємних матриць
Нехай
– квадратна
матриця розміром
з невід’ємними
елементами
,
;
підмножина
множини
натуральних
чисел
.
Говорять, що
ізольовано
(щодо даної
матриці
),
якщо в матриці
при
,
.
Мовою
моделі Леонтьєва
ізольованість
множини
означає, що
галузі з номерами
під час свого
функціонування
не використовують
товари, вироблені
галузями з
номерами з
множин
.
Інакше кажучи,
частина економіки,
що утвориться
галузями з
множини
,
може існувати
незалежно від
інших галузей.
Якщо перенумерувати
індекси так,
щоб
,
,
що відповідає
одночасній
перестановці
рядків і стовпців
матриці
,
то матриця
матиме вигляд
,(8)
де
й
–
квадратні
підматриці
розмірів
і
відповідно,
–
.
Матриця
називається
нерозкладною,
якщо в множині
немає ізольованих
підмножин, крім
самої
і порожньої
множини.
Інакше кажучи,
матриця
нерозкладна,
якщо одночасною
перестановкою
рядків і стовпців
її не можна
привести до
вигляду (8).
Нерозкладність
матриці
в моделі Леонтьєва
означає, що
кожна галузь
використовує
хоча й побічно,
продукцію всіх
галузей.
Розглянемо деякі властивості нерозкладних матриць:
1. Нерозкладна
матриця не має
нульових рядків
і стовпців;
якщо
-й
рядок матриці
нульовий, то
множина
ізольована.
2. Якщо
–
нерозкладна
й
то
.
Теорема
Фробеніуса-Перрона:
нерозкладна
матриця
має таке власне
число
,
що й модулі
всіх інших
власних чисел
матриці
не перевищують
;
числу
відповідає
з точністю до
скалярного
множника власний
вектор
,
всі координати
якого ненульові
й одного знака,
тобто можна
вважати
.
4. Лема: нехай
– нерозкладна
матриця,
,
,
,
крім того, у
вектора
є нульові координати
та
,
тоді у вектора
знайдеться
додатна координата
,
причому
.
5. Лема: якщо
матриця
нерозкладна,
,
,
то з нерівності
випливає, що
,
.
5. Зв'язок між коефіцієнтами прямих і повних витрат
Нехай розглядається
матриця коефіцієнтів
прямих витрат
у натуральному
або вартісному
виразі
.
Для виробництва
одиниці продукції
-ї
галузі необхідно
затратити набір
продуктів
,
що описується
-м
стовпцем матриці
.
Але для виробництва
цього набору
необхідно
безпосередньо
затратити набір
продуктів, який
ми позначимо
через
.
Елементи
вектора витрат
називаються
коефіцієнтами
непрямих витрат
першого порядку
відповідних
продуктів на
виробництво
одиниць
-го
продукту
.
Матриця
,
складена зі
стовпців
,
,
називається
матрицею непрямих
витрат першого
порядку й
визначається
відповідно
до формули
.
Непрямими
витратами
другого порядку
називають прямі
витрати, необхідні
для забезпечення
непрямих витрат
першого порядку,
тобто
,
або в матричній
формі
![]()
де
–
матриця коефіцієнтів
непрямих витрат
другого порядку.
Продовжуючи
за аналогією,
назвемо непрямими
витратами
порядку
прямі витрати
на забезпечення
непрямих витрат
порядку
.
Очевидно, що
матрицю коефіцієнтів
непрямих витрат
-го
порядку одержимо,
помноживши
на
![]()
.
(9)
Визначимо
тепер повні
витрати як суму
прямих і непрямих
витрат усіх
порядків. Відповідно
до цього матриця
,
складена з
коефіцієнтів
повних витрат,
утвориться
як сума
(10)
або з огляду
на те, що
,
маємо
(11)
Коефіцієнти прямих і повних матеріальних витрат мають важливе значення для характеристики структури техніко-економічних зв'язків і для аналізу ефективності виробництва з боку витрат упредметненої праці. Суттєва відмінність коефіцієнтів повних витрат від коефіцієнтів прямих витрат полягає в тому, що вони є не галузевими, а народногосподарськими показниками й формуються з урахуванням технологічних зв'язків між галузями.
З'ясуємо такий момент. Чи не виявляться будь-які з коефіцієнтів повних витрат нескінченно великими?
Розглянемо
матрицю
![]()
.
Очевидно,
що елементи
матриці
скінченні разом
з елементами
матриці
тільки в тому
випадку, якщо
скінченна сума
ряду
.
Крім того, відповідно
до умови (3) його
збіжність є
умовою, еквівалентною
продуктивності
матриці
,
причому
.
Отже, у випадку
продуктивності
матриці
й тільки в цьому
випадку матриця
повних витрат
скінченна, її
визначають
відповідно
до формули
.
Для великих
значень
важко обчислити
зворотну матрицю.
В цьому випадку
матрицю
,
як і матрицю
,
можна обчислити
приблизно,
користуючись
методом ітерацій.
На першій ітерації
,
на другій ітерації
,
на третій
,
на
-й
ітерації
.
Часткова сума
відрізняється
від часткової
суми
на величину
.
Через те що ряд
збігається,
при
.
Тому за скінченну
кількість
кроків можна
досягти заданої
точності обчислень.
Коефіцієнти
матриці
мають таку
економічну
інтерпретацію:
якщо випуск
кінцевого
-го
продукту потрібно
збільшити на
одиницю, то
валовий випуск
-го
продукту має
бути збільшений
на
.
6. Коефіцієнти трудових витрат. Баланс трудових ресурсів
Модель Леонтьєва, як відзначалося раніше, відображає лише потенційні можливості, закладені в технології виробничого сектора. У даній моделі передбачається, що процес виробництва відбувається миттєво – всі проміжні продукти вважаються виробленими до того моменту, коли в них з'являється потреба, тобто кожна галузь здатна зробити будь-який обсяг своєї продукції за умови, що їй буде забезпечена сировина в необхідній кількості. Насправді, це не так, оскільки виробничі можливості будь-якої галузі обмежені наявним обсягом основних фондів трудових ресурсів.
Розглянемо проблему розподілу трудових ресурсів, яку можна дослідити за допомогою моделі Леонтьєва.
Зіставимо
кожній
-ї
галузі число
,
що виражає
необхідні
витрати трудових
ресурсів при
одиничній
інтенсивності
даного технологічного
процесу.
Нехай
– вектор прямих
витрат праці
й
– матриця прямих
матеріальних
витрат. На
виробництво
одиниці продукту
виду
необхідно
безпосередньо
затратити набір
продуктів
і працю в кількості
.
Однак на виробництво
даного набору
продуктів у
свою чергу
необхідно
затратити
одиниць
праці. Ця величина
називається
непрямими
витратами праці
першого порядку
на одиницю
-го
продукту й
позначається
через
.
Вектор непрямих
витрат праці
першого порядку
визначається
таким виразом:
.
Міркуючи
аналогічно
тому, як це робилося
під час побудови
коефіцієнтів
непрямих матеріальних
витрат, дійдемо
висновку, що
вектор
непрямих витрат
праці порядку
визначається
таким співвідношенням:
або
.
Повні витрати
праці
є сумою прямих
і непрямих
витрат праці
.
У матричному
записі, вважаючи,
що
і, з огляду на
те, що
,
маємо
або
.
Якщо матриця
продуктивна,
то суму в дужках
можна замінити
на
й, отже,
– матриця повних
витрат праці.
Зменшення повних витрат праці на одиницю продукції є узагальнюючим показником збільшення продуктивності праці, ефективності виробництва. Розрахунок коефіцієнтів повних витрат праці важливий для ціноутворення на етапі встановлення об'єктивної основи ціни – вартості. Для обчислення коефіцієнтів повних витрат праці використовують ітераційну процедуру
,
що дозволяє з заданою точністю визначити дані коефіцієнти.