Xreferat.com » Рефераты по этике » Правила етикету за столом

Правила етикету за столом

проковтни їжу, а потім відповідай.

3. Під час їжі не присьорбуй голосно, не дуй на занадто гаряче блюдо, не стукай ложкою по тарілці. Намагайся їсти беззвучно.

4. М'ясо відрізай невеликими шматочками. Коли з'їли один шматок, відріж наступний. Не нарізай на шматочки всю порцію відразу: від цього твоя тарілка буде виглядати неохайно, а їжа швидко охолоне.

5. Смажений або варений птаха треба брати з тарілки вилкою, відрізаючи невеликими шматочками, а коли відрізати буде вже важко, можна взяти пальцями кісточку й об’їсти.

6. Кісточки з риби теж можна виймати вилкою й пальцями. Але пальці при цьому не облизують, а витирають серветкою.

7. Гарнір - овочі, картоплю, макарони - набирай на вилку за допомогою скоринки хліба.

8. Не їли ложкою те, що відмінно можна є вилкою.

9. Не їли з ножа - це некрасиво, та й легко можна порізати рот.

10. Рибу, сирники, котлету, холодець, яєчню але - гніт різати не треба - їх легко розламати вилкою.

11. Коли користуєшся ножем, тримай його в правій руці, а вилку - у лівій. Не перекладай їх з руки в руку, поки не з'їли все блюдо.

12. Кісточки від компоту не випльовуй прямо на блюдце. Піднеси ложку до рота, виплюнь на неї кісточку й поклади на блюдце.

13. Якщо тобі потрібно що-небудь дістати, не тягнися через весь стіл, а чемно попроси передати.

14. Із загального блюда бери крайній шматок, не вибираючи. Адже взявши шматок покраще, ти залишаєш сусідові шматок гірше, а це неввічливо.

15. Не підбирай хлібом залишки соусу з тарілки. Не допивай прямо із блюдця сік від компоту.

16. Закінчивши їжу, ложку не облизуй. Брудні ніж і вилку на стіл не клади.

17. Не став без дозволу свою брудну тарілку на брудну тарілку сусіда без його дозволу й не відсувай свій брудний посуд .у його сторону.

18. Коли п'єш чай, не залишай чайну ложку в склянці - він може перекинутися. Розмішавши цукор, поклади ложку на блюдце.

19. Не сиди боком до стола або поклавши ногу на ногу - це некрасиво й неввічливо.

20. За їжею не читай, - це не тільки неввічливо стосовно навколишнім (мол, книжка тобі цікавіше, ніж вони), але й шкідливо.

21. Не катай кульок із хліба, не криши його даремно, доїдай всі кірки (вони, до речі, корисніше м'якушки). Помни завжди, скільки людей трудилося, щоб виростити й забрати врожай і спекти хліб. Не забувай також, що для мільйонів хлопців на землі крихта хліба ще коштовність!


Мистецтво бесіди за столом


У Древній Русі в XII столітті в "Повчанні до дітей князь Володимир Мономах учив вести бесіду так: "При старших мовчати, мудрих слухати, без лукавого наміру розмовляти, побільше вдумуватися, а не шаленіти словом, не засуджувати мовою, не багато сміятися".

Імператриця Катерина II змушувала придворних дотримувати правил "Эрмітажного Уставу". Один з параграфів призивав говорити помірковано й не дуже голосно, "щоб в інших там, що перебувають вуха, і голова не занедужали".

За старих часів найбільшою честю для вченого в Ірані вважалося стати членом академії мовчання. Тільки сто мудреців одночасно могли бути "Мовчазними" академіками. Їхній девіз варто запам'ятати: "Багато думай і мало говори!"

Один базіка зупинив на вулиці філософа Аристотеля й розповідав йому багато дурниці, увесь час присуджуючи: " чи не чудно?" - Це не так чудно, - відповів філософ, - як те, що людина, що має ноги, може стояти й слухати твоє марнослів'я. Може, і не дуже чемно надійшов філософ. Але що поробиш?

"Мистецтво люб'язно й галантно вести розмова" - така книга була видана в Англії в 1713 році. От що там написано: "Потрібно починати бесіду вміло. Самою звичайною темою розмови є погода: вона або гарна, або погана. Якщо з вами погодяться, початок розмові покладене".

От деякі загальні правила для приємнонго ведення бесіди, які допоможуть тобі бути приємним співрозмовником не тільки за столом, але й у будь-якій ситуації.

1. Визначимо для початку, про що говорити не слід. Намагайся не говорити про речі, які можуть неприємно зачепити співрозмовника. Не говори зневажливо про, наприклад, акторі маленького росту "метр із кепкою", якщо той, з ким ти його обговорюєш, і сам невисокий. Не розхвалюй свого пса при товариші, собака якого недавно лопала під машину. Не описуй крас канікулярного відпочинку на Багамах, якщо ти знаєш, що батьки твого товариша-співрозмовника не в змозі вивезти його навіть у найближче село.

2. Не принижуй інших. Не зачіпай почуттів свого співрозмовника, не намагайся його підколоти, скривдити, піднятися за його рахунок.

3. Не бреши. Про відсутніх говори тільки добре. Мало того, що брехати взагалі ганебно, твої слова можуть передати "по призначенню" так ще й додадуть свого. Як ти будеш дивитися в очі тому, на чий рахунок ти пари днів назад "безневинно пройшовся" у бесіді тет-а-тет.

4. Не обговорюй занадто вузьких проблем, які, крім тебе, нікому не цікаві.

5. Кожному співрозмовникові - свою тему. З однокласником можна обговорити проблеми нової "математички" й особливостей її викладання. А бабуся із цього всього зрозуміє тільки, що ти не в ладах з викладачкою й тобі грозить двійка. Ячмінь на оці твого двоюрідного брата навряд чи зацікавить директора школи. А скандальчик між мамою й тіткою, через те, хто краще пам'ятає події десятилітньої давнини, краще взагалі ні з ким не обговорювати.

6. Не слід зачіпати в розмові скандальних тим, проблем, які можуть зачепити чиїсь моральні принципи.

7. На вулиці й у громадському місці не треба розмовляти занадто голосно, щоб це чули сторонні. Не думайте, що незнайомі люди звернуть на вас захоплена увага: "Ах, які вони сміливі!" або "Ах, які дотепні", або "ПРО, боже мій, яка крутість!" Швидше за все подумають: "Яка невихованість!" І нудно відвернуться.

8. Взагалі не слід говорити занадто голосно. Якщо на твої слова не обертають уваги, то це, скоріше всього, не тому, що ти говориш занадто тихо, а тому, що ти говориш нецікаво або запутано. А може бути, твій співрозмовник не вміє слухати. Тоді не варто витрачати на нього голосові зв'язування.

9. Не говори також і занадто тихо, щоб люди не були змушені щосили напружувати слух. Не бурмочи під ніс. Не говори занадто швидко, але й не розтягуй фрази. Якщо ти не впевнений у своєму артистизмі, не вимовляй слів із зайвою афектацією (не знаєш слова - запитай дорослих). 10. Безтактно не відповідай і не реагуй на питання.

11. У компанії варто втягувати в розмову різних людей, особливо тих, хто новачок і почуває себе ніяково.

12. Якщо ти чогось незрозумів або недочув, то не перепитуй, як на базарі, "Що?" (а тим більше "Що?") Скажи: "Вибачите, я не розчув".

13. У суперечці не прагни бути у всім правим, не демонструй свою ображеність, якщо твоя точка зору не прийнята всіма. Візьми до відома аргументи інших. Це зовсім не виходить, що ти повинен відмовитися від своєї точки зору. Просто форма незгоди повинна бути коректної (не знаєш слова - запитай у старших). Своє неприйняття не варто виражати такими словами як "Нісенітниця собача!", "Брехня!" й "Що ти женеш?".

14. У багатьох стародавніх текстах про мистецтво бути приємним у суспільстві радять уникати тим, які могли б розколоти присутніх на два табори. Особливо гострі політичні й національні теми. Якщо ви хочете миру й спокою, знайдіть тему, цікаву всім, але не зухвалих гострих розбіжностей: любов до свійських тварин, батьки й учителі, майбутня професія, наука, література, спорт. 15. Є, однак, такі компанії, де збираються саме посперечатися. Адже й нова книжка, і перспективи розвитку медичної науки можуть стати предметом для суперечки. У такій компанії не варто зводити розмова до загальноприйнятих істин. Можна не боятися своєї оригінальності. Але й не забувати про культуру суперечки

16. Допустимо, ти - чудовий оратор! Як говорили не дуже давно: красно бай. Ти вмієш заполонити увагу всіх, ти дотепний, ти раніше всіх довідаєшся карколомні новини, ти блискуче наслідуєш знаменитих акторів, ти дійсний ерудит... Але щоб стати по-справжньому неперевершеним співрозмовником, потрібно вчасно дати можливість висловитися й іншому. "Якщо в тебе є фонтан, дай відпочити й фонтану", - так висловився Козьма Прутків. Дай співрозмовникові виявити себе із кращої сторони, "підіграй" йому, підкинь репліку, на яку він, як ти підозрюєш, може вдало відповісти. І тебе полюблять ще більше! Дійсний співрозмовник не той, хто співає "соло", а той, хто диригує оркестром.

17. Якщо до двох що розмовляють приєднався третій, підшукайте тему, що буде цікава всім трьом.

18. Якщо ви заметете, що двоє що розмовляють, обговорюють щось інтимне, не для чужого вуха, елегантно вийдіть із бесіди, не порушуйте "тет-а-тет". У жодному разі не допитуйтесь: "А о чим це ви отут без мене тлумачили? Не розповісте - я ображуся!", "Секретничати недобре..." Але й відповідати на такі справді безглузді питання не треба занадто грубо. "Не твоя собача справа!" не підійде. Скажіть краще: "Про властивості гіперактивного суперполя синхрофазотрона при умовах опромінення кварканутыми мю-мезонами. Тема трохи спеціальна, але, може бути, ти знаєш що-небудь новеньке?"

19. Дуже дурна манера відповідати на запитання питанням. Це завжди звучить так, начебто ти вважаєш свого товариша заплішеним дурінь. Наприклад, тебе запитують: "Ти вже обідав?", а ти відповідаєш: "А що ж мені, без обіду сидіти, чи що?" Це безглуздо й неввічливо.

20. Не засмічуй свою мову лайками. Цідячи крізь зуби "чорні слова", за які наші прабаби могли потягти злочинця мити рот з милом, деякі хлопці - а іноді й дівчинки! - здаються дорослими й досвідченими. Насправді це викликає бридливість і жах навколишніх. Маги вважають, що той, хто вживає в мові брудні вираження, притягає до себе сили зла й псує свою долю.

Зустрічаються такі мудровані особистості, які намагаються виразитися повибагливіше. Їм ніяк не дорікнеш у тім, що вони спілкуються за допомогою вигуків. Їм навпаки хочеться показати освіченість. І в їхній мові раз у раз миготять малозрозумілі навіть їм самим слова.

Такі аматори мудрих слівець нагадують персонажів з п'єси Антона Павловича Чехова "Весілля": телеграфіста Ять й акушерку Змеюкину, що жахливо хотіли, щоб усі оцінили їх "освіченість".

От як вони висловлювалися:

Ять: Що таке сльози людські? Легкодуха психіатрія, більше нічого!

Змеюкина: Біля вас я задихаюся! Дайте мені атмосфери!

Розширювати запас слів, яким ти користуєшся: звичайно, необхідно, але варто робити це з розумом. Почувши яке-небудь нове слово, попроси старшого пояснити тобі його зміст. А ще краще - заглянь у словник! І тільки добре зрозумівши значення нового слова, починай його вживати.

Тоді твоя мова поступово буде ставати багатіше й чистіше. Тобі усе легше буде виражати свої думки й ти станеш приємним співрозмовником і за столом, і в житті.

Література


1.Шейнов В.П. Психологія й етика ділового контакту,1996р.

2.Браим М.Н Етика ділового спілкування,1996р.

3.Головін В. Абетка ділового етикету /Луна планети/.

4.Конєва Е. В. Психологія спілкування: Учеб. посібник. - Ярославль, 1992.

5.Лабунская В. А. Невербальне поводження. - Ростов, 1986.

6. Академія Ввічливих Наук професори Бонусу / Сост. Хаткина Н.Б., Хаткина М.А. - Д.: Сталкер, 1997.Маслюни Н. Просимо до стола. Рига, 1985.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: