Електрифікація лінії хімічної обробки соломи і розробка системи автоматичного керування
Таблиця 2.1 Вибір електросилового обладнання
| Електросилове обладнання | |||||
| Тип електродвигуна | Рн, кВт | nн, об/хв | h, % | cosj | Ki |
| 4АМ100S4CУ3 | 3 | 1410 | 84 | 0,84 | 6,5 |
| 4АМ200S4CУ3 | 40 | 1470 | 92 | 0,89 | 6,5 |
| 4АМ100S4CУ3 | 4 | 1410 | 84 | 0,84 | 6,5 |
2.4 Розрахунок, вибір і обґрунтування пускозахисної, конрольнорегулюючої апаратури керування об’єктом
2.4.1 Вибір схеми електричної мережі
Згідно з технологічними вимогами до проекту електрифікації силовий розподільчий щит і шафа керування розміщені в окремому приміщенні – електрощитовій.
![]() |
Від силової розподільчої шафи А1 живиться шафа керування А2 і
освітлювальний щит А3. Від шафи керування до струмоприймачів прокладається при чотири провідні лінії.
2.4.2 Вибір апаратури керування і захисту
У розробленій схемі у якості апаратів захисту використовуємо автоматичні вимикачі, а в якості комутаційних апаратів – магнітні пускачі.
Автоматичний вимикач обираємо за умовами.
1) За типом – ВА51 для QF5
2) За напругою: UАВ ³ UC , UAB = UC = 350 B (2.10)
3) За номінальним струмом АВ; IнАВ ³ IР
IнАВ = 25А ³ IР = 6,5 А (2.11)
4) За струмом теплового розчіплювала Iтр ³ IР
Iтр = 8 А ³ IР = 6,5 А (2.12)
5) За струмом відсічкі електромагнітного розчіплювала
Iвідс.емп. ≤ Iвідс.АВ, (2.13)
де Iвідс.АВ – стандартне значення струму відсічки А;
Iвідс.емп. – розрахункове значення струму відсічки електромагнітного розчіплювала А;
Iвідс.емп. = 1,5...1,8 Iпдв, (2.14)
де Iпдв – пусковий струм двигуна А, Iпдв = Iнд.в.×ki
ki – кратність пускового струму.
Iвідс.емп. = 42,3 А; Iвідс.АВ = 8×7 = 56 А.
6) За кількістю полюсів – триполюсний;
7) За кліматичним виконанням і категорією розміщення У3.
8) За ступенем захисту IP54
Обираємо автоматичний вимикач QF5 типу ВА51Т-25-3400100-54УЗ. Автоматичні вимикачі QF6, QF7 обираємо аналогічно.
Автоматичний вимикач QF4 обираємо згідно умов:
1) За типом – ВА51
2) За напругою UАВ ³ UC , UAB = UC = 380 B (2.16)
3) За номінальним струмом АВ; IнАВ ³ IР (2.17)
IР = k×åIнд.в, (2.18)
де IР – розрахунковий струм кола;
k – коефіцієнт одночасності роботи всіх двигунів k = 1,0
åIнд.в – сумарний струм двигунів, А.
IР = 1,0×(6,5 + 74 + 8,6) = 89,1 А
IнАВ = 100 А ³ IР = 89,1 А
4) За струмом теплового розчіплювала Iтр ³ IР
Iтр ³ IР = 89,1 А
5) За струмом відсічкі електромагнітного розчіплювала
Iвідс.емп. ≤ Iвідс.АВ, (2.19)
де Iвідс.АВ – стандартне значення струму відсічки А;
Iвідс.емп. – розрахункове значення струму відсічки електромагнітного розчіплювала А;
Iвідс.емп. = 1,5...1,8 [åIнд.в + (Iп.д.наиб. – Iндв.наиб)] (2.20)
Iвідс.емп. = 1,6 [89,1 + (481 – 74)]= 793,8 A
Iвідс.емп. = 793,8 А ≤ Iвідс.АВ = 1000 А,
6) За кількістю полюсів – триполюсний;
7) За кліматичним виконанням і категорією розміщення У3.
8) За ступенем захисту IP54
Обираємо автоматичний вимикач типу ВА51Г-31-3400100-54УЗ.
Таблиця 2.3 – Характеристики обраних автоматичних вимикачів
| Умовне позначення на схемах | Тип автоматичного вимикача | IнАВ, А | Iтр, А | Iвідс. емп., А | IвідсАВ, А |
| QF3 | ВА51Т-31-3400100-54-УЗ | 100 | 100 | 793,8 | 1000 |
| QF4 | ВА51Т-25-3400100-54-УЗ | 25 | 8 | 42,3 | 56 |
| QF5 | ВА51Г-31-3400100-54-УЗ | 100 | 80 | 481 | 560 |
| QF6 | ВА51-25-3400100-54-УЗ | 25 | 10 | 56 | 70 |
Магнітні пускачі обираємо згідно умови:
1) За типом – ПМЛ (для пускача КМ1)
2) За напругою UнМП: UнМП ³ UC , UнМП = 380 B (2.21)
3) За номінальним струмом АВ; IнМП ³ Iндв
IнМП = 10А ³ IР = 6,5 А (2.22)
4) За номінальною напругою котушки Uнк³ Uмф
Uмн = Uмa = 220 B (2.23)
5) За кількістю блок контактів магнітного пускача
6) За кліматичним виконанням і категорією розміщення вибираємо У3.
7) За ступенем захисту IP-54
8) За комутаційною стійкістю А.
Для керування двигуном М1 обираємо магнітний пускач ПМЛ-1130УЗА.
Аналогічно здійснюємо вибір інших пускачів, результати заносимо до таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 – Данні обраних магнітних пускачів
| Рн.дв., кВт | Індв., А | Умов. познач. насхемі | Тип магнітного пускача | UнМП | Uнк | IнМП |
| 3 | 6,5 | КМ1 | ПМЛ-1130УЗА | 380 | 220 | 10 |
| 40 | 74 | КМ2 | ПМЛ-5131УЗА | 380 | 220 | 80 |
| 4 | 8,6 | КМ3 | ПМЛ-1130УЗА | 380 | 220 | 10 |
2.5 Розрахунок і вибір проводки
Проводи для силової електричної мережі обираємо за тривало припустимим струмом нагріву за умовами:
IТРдоп ³ Iроз, (2.24)
де IТРдоп, Iроз – відповідно тривало допустимий і розрахунковий струм А.
При визначенні IТРдоп враховують матеріал проводу, кількість проводів, спосіб прокладок для живлення струмоприймачів М1-М3 обираємо алюмінієві одножильні проводи марки АПВ. До кожного двигуна прокладено чотири провода.
Спосіб прокладки – у трубах.
Знаючи розрахунковий струм мережі, що живить двигун М1 визначимо найбільший переріз проводу: S = 2,5 мм2, для якого IТРдоп = 19А. Обираємо провід АПВ4, тому що IТРдоп = 19 А ³ Iрозр = 6,5 А.
Аналогічно виконуємо розрахунок для силових мереж, що живлять М2 та М3.
Для М2: Iрозр. = 74 А, S = 2,5 мм2, IТРдоп = 80А.
Для М3: Iрозр. = 8,6 А, S = 2,5 мм2, IТРдоп = 19 А.
За умовами 2.24 обираємо проводи: АПВ4 (1х25) та АПВ4 (1х2,5).
Визначимо розрахунковий струм Ім.розр, матеріальні ділянки мережі між шафами А1 та А2.
Ім.розр = К0×åIроз.рах., (2.25)
де k – коефіцієнт одночасності, k = 1,0
Iм.розр. = 1,0(6,5 + 74 + 8,6) = 89,1 А
Обираємо кабель АВВГ з чотирма алюмінієвими жилами: АВВГ 4х50, для якого IТРдоп = 101,2 А. Кабель прикладаємо відкрито, по стіні.
Ввід у будівлю кормоцеху – повітряний, кабелем АВВГ.
Визначаємо розрахунковий струм Iв.розр. А на ділянці від ТП-10/0,4 кВ до розподільчого пункту А1;
Iв.розр = Iн.розр + Iрозр.дод. (2.26)
де Iрозр.дод. – розрахунковий додатковий струм, Iрозр.дод. = 30 А.
Iв.розр = 89,1 + 30
Обираємо кабель АВВГ 4х70, для якого IТРдоп = 128,8 А
Діаметр труби для прокладки проводів до струмоприймачів визначаємо:
, (2.27)
де dTPp – розрахунок внутрішнього діаметра труби, мм;
dпр – діаметр проводу з ізоляцією, мм;
n – кількість проводів;
k3 – коефіцієнт заповнення труби, k3 = 0,45...055 – для проводу АПВ 4(1х2,5): dпр = 3,5 мм, dTPp = 7,07 мм, приймаємо Т15; для проводу АПВ4 (1х2,5): dпр = 9,6 мм, dTPp = 27 мм об. Т32.
2.5.1 Узгодження тривало припустимих струмів проводів з номінальними струмами розчіплювачів автоматичних вимикачів
, (2.28)
де IТР.дод., Iн.роз.АВ – відповідно, тривало допустимий струм розчиплювача обраного автомату, А
Iн.роз.АВ = IТР
- нормальне відношення
Для захисту
електродвигунів прийняті автоматичні вимикачі з комбінованим розчіплювачем,
тому
(2.29)
Для QF5 у колі живлення двигуна М1.

Виходячи з того, що 2,4 ³ 1,0 робимо висновок, що автоматичний вимикач QF5 вибраний правильно.
Аналогічно перевіряємо інші вимикачі. На основі отриманих результатів робимо висновок про правильність вибору.
2.6 Вибір силових розподільчих пристроїв та розробка схем для проекту
2.6.1 Вибір силових розподільчих пристроїв
В якості силової розподільчої шафи А1 обираємо розподільчий пункт серії Пр11-7120-54УЗ ТУ-16-536.610–82 з одним триполюсним автоматичним вимикачем серії А3733 (Iн.АВ = 360 А), на ввідні і шістьма фідерними вимикачами серії АЕ 2050 ((Iн.АВ = 100 А).
Розподільчий пункт ПР11 встановлюється у приміщенні елктрощитової.
2.6.2 Розробка специфікації на електрообладнання проекту
Таблиця специфікації розробляється на основі стандартів ЄСКД і представлена у графічній частині проекту.
До таблиці входить весь перелік електрообладнання, що використовується у роботі.
2.6.3 Розробка схеми розподільчої мережі
Схема розподільчої мережі розробляється на підставі ДСТУ 21613-88 – Схема представлена у графічній частині проекту.
2.6.4 Розробка схеми розташування технологічного процесу, а також силового електрообладнання
Схема розташування технологічного та силового електрообладнання представлена на листі графічної частини.
На схемі показано відносне розташування обладнання лінії, що проектується, на плані приміщення у відповідності з дійсним розташуванням. Силова розподільча шафа А1, шафа керування А2 і шафа освітлення А3 розміщені у окремому приміщенні – електрощитовій.
Вказівки щодо монтажу проводки:
1. Кабелі силових кіл прокласти у металевих трубах.
2. Проводка до датчиків прокладається у пластмасових трубах по стіні на висоті 2,5 м від підлоги.
3. Кабелі, що живлять силові й освітлювальні щити, прокласти по стіні на висоті 2,0 м від підлоги.
2.6.5 Розробка схеми електричних з’єднань і підключень
Схема електрична з’єднань технологічного процесу хімічної обробки соломи представлена у графічній частині.
На схемі показані апарати, їх контакти. Також на схемі підключень показані шафи А1 та А2 і обладнання, керування яким відбувається.
2.7 Розробка правил техніки безпеки при обслуговуванні електрообладнання та протипожежної безпеки
Для розробки правил
