Льон-довгунець як екологічно чистий продукт
Тепло, С:
мінімальна температура проростання насіння
температура, яка спричиняє пошкодження сходів
оптимальна температура для росту і розвитку
сума активних температур за вегетаційний період
+3+5
-4
+15+18
1400-200
Вода:
-потрібно для набухання і проростання насіння, %
-транспіраційний коефіцієнт
коефіцієнт водоспоживання (в роки середнього зволоження), ц/га
65
400-430
350
Поживні речовини, що виносяться з 1 ц врожаю основної і побічної продукції, кг:
азоту
фосфору
калію
1,3-1,5
0,37-0,52
0,62-1,37
17. співвідношення в урожаї:
основна і побічна продукція, частин
1:4
Відомо, що основна продукція – формується в стеблах льону-довгунця. Від загальної та технічної довжини стебел, яка за період вегетації, особливо у період швидкого росту та фазу бутонізації, за короткі 20-28 доби утворює основу продуктивну масу. Вперше в історії льонарства В.Г. Дідора (1987, 1989, 1990 , 1992, 1996, 1999, 2000, 2002, 2003) на основі багаторічних досліджень довів і обґрунтував особливості добової періодичності росту залежно від абіотичних факторів (температурний фактор, вологість, сонячна інсоляція і ФАР вуглеводний обмін та інтенсивність фотосинтезу).
Розділ IІІ. Результати досліджень
3.1 Місце, умови, програма та методика проведення досліджень
Польові досліди, щодо покращення критеріїв виготовлення трести льону-довгунця проводили у сільськогосподарських підприємстві СТОВ ім. “Чкалова, що відноситься до четвертої зони радіоактивного забруднення, оцінки якості визначали на ВАТ коростишивському льонозаводі
Ґрунтова родючість дерново-підзолистих, супіщаних ґрунтів характеризується слідуючи ми агрохімічними показниками: (глибина – 0-20 см) азот загальний –4,28%, Р2О5 6,2 мг і К2О –8,7 мг на 100 г ґрунту, рН – 6,1 гідролітична кислотність –2,4 мг.екв. на 100 г ґрунту.
Варіанти і схема досліду:
Чистий посів льону (контроль)
Сумісний посів насіння льону і костриці лучної
Сумісний посів насіння льону і райграсу пасовищного
Без обертання трести
З обертанням трести
Об’єкт досліджень – технологія вирощування, виготовлення трести і первинної переробки та радіоактивність продукції льону-довгунця.
Предмет досліджень – створення штучного зеленого покриву шляхом ущільненого фітоценозу льону-довгунця і рихлокущових злакових трав та виробництво продукції, що задовольняє санітарно-гігієнічним вимогам України.
Площа посівної ділянки – 1768,7 м 2, облікової ділянки –1667,1 м 2, захисні смуги – 3,67 м 2. Повторність у досліді –4 –кратна.
Питома активність льонопродукції визначалася на сцинтиляційному детекторі (Nal) з подовженими експозиціями при відносній похибці вимірювань 15%. Апаратура була надана НДІ РЕП. Показники продуктивності льону-довгунця визначалися в лабораторії льонарства кафедри технологи зберігання та переробки продукції рослинництва по ГОСТ 14897-69.
Таблиця 3.1.
Схема досліду

Підготовка ґрунту включала зяблеву оранку на глибину орного шару, весняне дискування БДТ-10 та вирівнювання ґрунту.
Перед посівом поле коткували котками ЗККШ - 6М. На весні вносили мінеральні добрива в кількості N30P45R60. Використовували в основному аміачну селітру, гранульований суперфосфат, калійну сіль.
Висівали сорт льону — довгунця Ескаліна / Бельгійської селекції
Для посіву використовували багаторічні злакові трави райграс пасовищний і кострицю лучну. Перед посівом насіння льону і злакових трав добре змішували. Суміш сіяли в третій декаді квітня - місяця за допомогою льонової навісної сівалки СЗЛ – 3,6. Насіння заробляли на глибину 1,5 см. Норму висіву встановлювали на одержану суміш (150 кг льону + 20 кг райграсу пасовищного та 150 кг льону + 16 кг костриці лучної на 1 га).
Ширина міжрядь при такому посіві складала 7,5 см. Для захисту сходів льону від пошкодження лляною блішкою застосовували препарат - Фґюрі – із розрахунку 1 кг/га. У фазі “ялинка" при висоті рослин 5—10 см проводили обробіток посівів гербіцидом “Льонок” із розрахунку 0,9 кг/га.
За час вегетаційного періоду відмічали фази росту і розвитку повні сходи, "ялинка", бутонізація, цвітіння, рання-жовта стиглість.
Приріст льону у висоту визначали шляхом вимірювання 100 шт рослин. Для цього на двох повтореннях кожного варіанту вибирали зразок льону — біля 500 шт. рослин, а з них складали середній зразок у 100 рослин.
З метою визначення приросту повітряне — сухої органічної маси проводили зважування 500 шт. рослин. Ступінь полягання рослин визначали по п'ятибальній шкалі. Для морфологічного аналізу і визначення структури врожаю відбирали зразок льону з 1 м2.
Середні зразки відбирали з кожної ділянки.
Льон збирали льонокомбайном ЛКВ — 4 М у ранній жовтій стиглості. Врожай трести визначали методом суцільного зважування. Технологічний аналіз трести льону проводили на Радомишльському льонозаводі згідно ГОСТу-24383-89 та в лабораторії льону кафедри технології зберігання та переробки продукції рослинництва.
3.2 Екологічна ефективність
Технологія збирання та виготовлення трести.
Збирання льону-є являються найбільш трудомісткими процесами, на долю яких припадає біля 80% затрат в льонарстві.
Одночасно з збиранням льону з стебел обчісуються головки з насінням і подаються в приєднаний до комбайна причіп. Очесані стебла тут же розстилаються для вилежування, а льоноворох доставляється на пункт сушіння і переробки, де він обмолочується, насіння в головках висушується на сушарці, потім пропускається через молотарку МВ-2,5 А.
Уражай і якість льонопродукції залежить від строків збирання. На посіві льону одержують одночасно волокно і насіння, тому важливо вибрати такий строк для збирання, коли буде найвищий урожай високоякісного волокна з дозрілим насіння льону.
Збирають льон-довгунець комбайновим способом в кінці ранньої жовтої стиглості - на початку жовтої стиглості. У цей період найвищий урожай і якість насіння, льонотрести і волокна.
Комбайнове збирання льоноволокна проводять загінним способом, при якому агрегат вздовж загінки рухається прямолінійно, роблячи холості повороти на кінці поля. Підготовка поля до збирання полягає в тому, що за 2-3 дні до його початку посіяні весною однорічні трави на проходах між загінками і поворотних смугах скошують косаркою КІР - 1,5.
Високоврожайний льон, а також полеглий і сильно забур'янений, збирають не повним захватом льонокомбайну, а трьома секціями брального апарату. Такий захід сприяє покращанню якості трести, адже процес вилежування соломи протягом 20 - 26 днів перетворюється в тресту. Для прискорення процесу вилежування та поліпшення якості трести проводять підсів багаторічних злакових трав: райграсу пасовищного і вівсяниці лучної з нормою 25-30 кг/га.
Щоб вирівняти хід мікробіологічного процесу вилежування стебел по всій товщині стрічок, їх обертають. За час вилежування стрічку обертають кілька разів. Для обертання стрічок використовують начіпний обертач ОСН-1 в агрегаті з трактором Т - 25 А.
Піднімання готової трести дуже часто вирішує долю врожаю, тому що недолежування, а ще більше перележування знижує її якість, і веде до втрат. Для визначення готовності сланцевої трести існує два методи. Перший метод полягає в тому, що необхідно взяти 3-4 стеблини льону з стрічки на віддалі 2-3 см між пальцями і зробити 3-4 проминальні рухи, витрухнути кострицю, якщо залишається не більше 5% костриці, то вважається , що треста готова, а краще взяти пучок трести і зробити пробний аналіз на станку СМТ - 200М.
Готову льонотресту піднімають з формуванням рулонів переобладнаними рулонними прес-підбирачами ПРПЛ - 1,6. Рулони формують щільністю 140 - 150 кг/м3, діаметром 1,3-1,5 м. Навантажують рулони в транспортні засобами навантажувачами ПР - 0,5, ППУ - 0,5, та іншими із спеціальним захватом для рулонів льону.
В ряді досліджень Інституті сільського господарства УААН Полісся відсутність трав’яного покриву при розстиланні льоносоломи на льонищі і застосуванні комбайнової технології збирання негативно позначалися на тривале вилежування льоносоломи і якості трести.
Згідно досліджень М.М. Боярченкової (1966), В.Г. Дідори (1969) збільшення щільності розстеленої соломи на льонищі сприяє надмірному розвитку целюлозорозкладаючої мікрофлори і зменшує розвиток основних пектинозброджуючих грибів. У своїх дослідах ми вивчали питання підсіву багаторічних злакових трав під льон з метою створення на льонищі необхідного водно - повітряного, і температурного режиму в період мацерації соломи. Для цього підбирали рихлокущові трави з невисоким, але щільним стеблостоєм. Розглядаючи питання про боротьбу за існування, Дарвін вказує, що на даному просторі може вжитися індивідуальності тим більше, чим менше вони схожі між собою.
Притримуючись цих поглядів, нами були, підібрані такі культури, які відрізнялись по родовому складу, в той же час, які найбільше задовольняли потреби в створенні трав'яного покриву на льонищі.
У співвідношенні були підібрані багаторічні злакові трави-райграс пасовищний і костриця лучна. Дослідження за зміною висоти рослин льону, по фазах та їх росту показали, що інтенсивність приросту по всім варіантам була однакова (табл.. 3.2.1.)
Таблиця 3.2.1.
Залежність висоти стеблостою льону-довгунця від фітоценозу (середнє за 2002 - 2003 рр.)
| Варіанту досліду | Фаза росту і розвитку льону-довгунця | |||
| “ялинка” | бутонізація | цвітіння | рання жовта стиглість | |
| Чистий посів льону (контроль) | 12,1 | 8,9 | 68,2 | 71,4 |
| Льон+райграс | 12,3 | 56,3 | 69,0 | 72,7 |
| Льон+костриця лучна | 12,1 | 60,4 | 69,8 | 73,1 |
З даних таблиці 3.2 видно, що підсів злакових трав не створював негативного впливу на висоту росту льону - довгунця. Необхідно відмітити, що сходи злакових трав з'явились на 5 - б днів пізніше появи сходів льону. В період знаходження льону у фазі "ялинка" злакові трави були дещо вищі за висоту льону. У період швидкого росту і бутонізації льон давав приріст у висоту за добу до 5 см, а ріст трав прикорочувався. Різких змін в накопиченні сухих речовин льону не спостерігається.
Створилося тенденція до збільшення сухих речовин в стеблах льону у варіантах з підсівом злакових трав.
Так вага 100 повітряне сухих стебел у фазі ранньої жовтої стиглості у варіантах з підсівом трав становила 45,6 - 46,9 г, а без підсіву 43,8 г, або на 0,8 — 5,2 % більше, як на контролі. По даним І. С. Шилова (1920), І. С. Шилова і А. М. Щепетільникової (1923) кожен центнер сухого загального врожаю льону виносить із ґрунту азоту (М) 1,3 — 1,5 кг, фосфору (Р2О5) 0,37 - 0,52 кг, калію (К2О) 0,62 - 1,37 кг, і кальцію (СаО) 0,57-0,92кг.
Підсів райграсу пасовищного і костриці лучної створюєпідвищену стійкість рослин до вилягання (Табл.. 3.3.)
Таблиця 3.3.
Стійкість льону до вилягання залежно від щільності фітоценозу
(2002 -2003 рр.).
| Варіанту досліду | Полягання | В середньому за два роки | |
| 2002 | 2003 | ||
| Чистий посів льону (контроль) | 4,6 | 5,0 | 4,8 |
| Льон+райграс пасовищний | 4,8 | 5,0 | 4,9 |
| Льон+костриця лучна | 4,8 | 5,0 | 4,9 |
І бал - сильне вилягання, механізоване збирання не можливе;
II бали - вилягання обмежує механізоване збирання;
III бали - середнє вилягання, стебла нахилені на 45°;
IV бали - слабке вилягання стебла легенько нахилені;
V балів - вилягання відсутнє.
Відомо, що азот сприяє створенню в стеблах рихлої тканини. Вміст загального азоту в рослинах льону в період надмірного вилягання на контролі без підсіву трав становив 1,32 — 1,61, а рослин льону з підсівом трав 1,2 - 1,57%. Найменший вміст азоту спостерігали в сумісних посівах льону з підсівом райграсу пасовищного ( 1,12 - 1,16%).
Підвищення стійкості рослин льону до вилягання сприяє застосування комбайнової технології збирання і зберігання урожаю від загнивання. Ріст льону з травами не показав великого впливу на зміну господарських ознак у рослин льону.
Таблиця 3.4.
Структура льону-довгунця залежно від підсіву трав
| Варіанту досліду | Технічна довжина, см | Діаметр, мм | Кількість коробочок, шт.. |
| Чистий посів льону (контроль) | 71,4 | 1,56 | 3,4 |
| Льон+райграс пасовищний | 72,7 | 1,43 | 2,8 |
| Льон+костриця лучна | 73,1 | 1,42 | 2,7 |
Густота стеблостою льону у фазі повних сходів і перед збиранням була менша на ділянках з підсівом трав. В контролі в середньому за два роки, загинуло 14,4 % рослин, на ділянках з підсівом трав — 16,5 - 18,9%. Кількість рослин що загинули на ділянках з підсівом трав більше на 2,1 - 4,5% в порівнянні з контролем.
Густота стеблостою злакових трав і особливо райграсу пасовищного забезпечує суцільний трав’яний покрив особливо після збирання і розстилання льону на льонищі. Облік врожаю льонопродукції показав, що незначне знищення її з підсівом трав і без підсіву трав знаходиться в межах похибки досліду (табл. 3.5.)
За даними таблиці 3.5 видно, що сумісний посів насіння льону і трав не показав негативного впливу на продукційний процес льону. За рахунок поліпшення умов вилежування дещо підвищується врожайність трести льону-довгунця.
Таблиця 3.5.
Врожайність льонопродукції залежно від фітоценозу посівів
| Варіанти досліду | Врожайність, ц/га | |||||
| насіння | трести | |||||
| 2002 | 2003 | середнє за 2 роки | 2002 | 2003 | середнє за 2 роки | |
|
1. Чистий посів льону (контроль, без обертання) |
3,1 | 2,1 | 2,6 | 30,4 | 21,3 | 25,8 |
| 2. З обертанням | 3,2 | 2,1 | 2,6 | 31,7 | 21,1 | 26,9 |
|
Льон+райграс пасовищний Без обертання З обертанням |
3,1 3,3 |
2,3 2,3 |
2,7 2,8 |
30,6 32,9 |
22,3 22,5 |
42,8 27,7 |
|
Льон+костриця лучна 1. Без обертання |
3,1 |
2,2 |
2,6 |
31,5 |
22,4 |
26,9 |
| 2. З обертанням | 3,2 | 2,3 | 2,7 | 32,4 | 22,8 | 27,6 |
При вирощуванні льону-довгунця на осушених дерново-глейових суглинкових ґрунтах в зоні Полісся України необхідно висівати 25 млн.шт.. схожих насінин на 1 га.
Таблиця 3.6.
Технологічні показники якості трести залежно від прийомів мацерації
| Варіанти | Якість трести, сортономер | Міцність трести, кгс | Вміст волокна, % | |||
| К | С | В | -Х | |||
| Чистий посів | ||||||
| 1. Без обертання | 1,0 | 20,1 | 20,9 | 21,2 | 20,7 | 30,5 |
| 2. З обертанням | 1,25 | 21,4 | 20,3 | 22,7 | 21,5 | 31,4 |
| Льон+райграс пасовищний | ||||||
| 3. Без обертання | 1,50 | 24,3 | 25,6 | 26,2 | 25,4 | 31,6 |
| 4. З обертанням | 1,75 | 26,6 | 28,1 | 28,8 | 27,8 | 32,6 |
| Льон+костриця лучна | ||||||
| 5. Без обертання | 1,5 | 24,2 | 25,3 | 25,8 | 25,1 | 31,8 |
| 6. З обертанням | 1,75 | 25,6 | 26,8 | 27,8 | 26,7 | 32,3 |
| НІР 0,95 | 0,24 | |||||
З даних таблиці 3.6 видно, що міцність трести по довжині стебла трести неоднаково. Високою міцністю характеризується волокно верхньої частина стебла, тому що в цій частині елементарні волоконця більш витягнуті, мають ребристу форму, щільно прилягають одне до одного, між ними невеликі міжклітинні простори і найменший вміст лігніну.
Обертання трести в процесі мацерації, незалежно від фітоценозу сприяє формуванню більше високої якості трести, а його міцність підвищується на 7,1-0,8 кгс. Сумісний посів насіння льону і рихлокущових злакових трав забезпечує штучне створення зеленого покриву, треста виміщується в оптимальних умовах за вологою і температурою повітря, в результаті чого міцність волокна без обертання трести збільшується на 4,4-4,7 кгс, а з обертанням на 6,0 –7,1 кгс. Вміст всього волокна в тресті льону з підсівом злакових трав і обертання трести достовірно збільшується на 2,1-1,5%.
Слід зазначити, що серед багатьох екологічних факторів важливе значення має забезпечення льону вологою (Алексєєва А.М., 1969).
Абіотичні фактори у період росту і розвитку за час вилежування трести характеризується показником ГТК (гідротермічного коефіцієнту).
ГТК підраховували згідно формули:
де
Σm Х 10 – сума опадів за певний період;
Σt>100С – сума середньодобових температур за певний період;
10 – коефіцієнт переведення суми активних температур повітря у кількість випарованої води, мм.
За показниками ГТК погодні умови поділяються на:
0,1 – 0,9 – сухі;
1,0 – 1,4 – посушлеві;
1,5 –2,0 – зволожені;
2,1 – 2,5 – добре перезволожені;
>- 2,5 – перезволожені.
Ріст і розвиток льону-довгунця в умовах 2002 року у період швидкого росту і фазу бутонізації проходів при оптимальних абіотичних факторах, ГТК в цей період коливався у межах 1,04-4,23 , що відповідає біологічним вимогам льону.
Таблиця 3.7.
ГТК за період швидкого росту і мацерації трести льону-довгунця в агроекологічних умовах СТОВ ім. Чкалова
| Місяц | Декада | 2002 | 2003 | ||
| ГТК | Зволоження | ГТК | Зволоження | ||
| Травень | І | 4,26 | перезволожена | 3,75 | перезволожена |
| ІІ | 0,12 | суха | 3,11 | перезволожена | |
| ІІІ | 0,94 | посушлива | 0,14 | дуже суха | |
| Червень | І | 4,23 | перезволожена | 0,24 | суха |
| ІІ | 1,16 | зволожена | 0,69 | суха | |
| ІІІ | 1,04 | зволожена | 1,53 | зволожена | |
| Липень | І | 1,35 | зволожена | 0,59 | суха |
| ІІ | 1,96 | зволожена | 0,55 | суха | |
| ІІІ | 7,02 | перезволожена | 0,44 | суха | |
| Серпень | І | 3,40 | перезволожена | 0,83 | суха |
| ІІ | 4,58 | перезволожена | 2,29 | зволожена | |
| ІІІ | 6,1 | перезволожена | 0,41 | суха | |
| Вересень | І | 2,05 | добре зволожена | 3,15 | перезволожена |
| ІІ | 0,58 | суха | 0,36 | суха | |
| ІІІ | 2,5 | перезволожена | 0,92 | суха | |
Абіотичні фактори 2003 року характеризуються, як посушливі і дуже посушливі. Так, третя декада травні, перша і друга декада червня (період швидкого росту льону) були надто сухими, показники ГТК знаходиться у межах 0,14-0,69, льон підгорів. А у період мацерації трести кінець липня і серпень, також характеризується сухою погодою і вилежування трести відбування повільно, що в цілому привело до недобору врожаю з низькою якістю (табл.. 3.8.)
Таблиця 3.8.
Технологічні показники льонопродукції в умовах СТОВ ім. Чкалова
| Показники | 2002 | 2003 |
| Площа, га | 35 | 40 |
|
Урожайність, ц/га: трести волокна насіння |
||
| 15,3 | 5,2 | |
| 4,5 | 1,6 | |
| 2,3 | 1,0 | |
| Сортономер трести | 1,78 | 0,5 |
| Прибуток, грн./га | 517 | -100 |
Таким чином при урожайності волокна > 4,0 ц/га кожен гектар забезпечує більше 500 грн. прибутку. За даними В.Г. Дідори (2003) на Поліссі кожен 5 рік посушливий, що приводить до загибелі врожаю і отримання трести низької якості. Тому з метою відродження льонарства в майбутньому необхідно розмішувати льон на понижених мікрорельєфах ґрунту з підсівом рихлокущових злаків трав із застосування зрошення.
В нашій країні склалась складна, а під час в деяких місцях і критична екологічна ситуація. Не дивлячись на велику кількість прийнятих мір, робота по екологічному оздоровленню країни ведеться незадовільно. Росте процент захворюваності різними хворобами. Відсутня достатня і оперативна інформація населення з екологічних питань. В даний час рішення екологічних питань виходить за рамки окремих рис і приймає глобальний характер. Стосовно льону-довгунця проведені дослідження (табл.. 3.9.) дозволяють зробити висновок про отримання екологічного чистої трести льону-довгунця шляхом створення штучного зеленого покриву на льонищі.
Таблиця 3.9. Забрудненість льонотрести залежно від технології її виготовлення, 137 Сs
| Обертання трести | Без підсіву трав | З підсівом трав | ||
| Бк/кг | % до контролю | Бк/кг | % до контроля | |
| 1. Без обертання | 29,6 | 0,0 | 27,4 | 92 |
| 2. Одне обертання | 26,3 | 89 | 21,2 | 72 |
Серед міроприємств розроблених по охороні повітря на льонозаводі, можна виділити наступні:
не застосовувати авіаційний обробіток посівів льону;
на території льонозаводу будуються дороги з твердим покриттям.
Відомо, льон – довгунець одна із видів культур, що не акумулюють у процесі росту і розвитку радіоактивні речовини з ґрунту і повітря. Проте необхідно застереження від вторинного радіозабруднення у процесі вилежування льонотрести. Саме сумісний посів льону з травами передбачає запобігання вторинного радіо забруднення, покращення строків вилежування і якості трести.
Таблиця 3.10.
Екологічна ефективність та якість льонопродукції залежно від фітоценозу льону довгунця.
| Варіанти досліду | Забруднення, % | Період мацерації, днів | Сортономер трести | Вихід довгого волокна, % | Група номеру за забарвлення | Сума процент. номерів |
| Чистий посів льону (контроль) | 18 | 24 | 1,0 | 12,4 | 1,6 | 159 |
| Льон+райграс пасовищний | 5 | 20 | 1,5 | 14,1 | 2,4 | 168 |
| Льон+костриця лучна | 6 | 18 | 1,5 | 15,6 | 2,2 | 170 |
З данних таблиці 3.10 видно, що якість льонотрести отримані на льонищі з підсівом трав на один сортономер вища за тресту, яка вилежувалася на чистому ґрунті, а тому вихід довгого волокна на 2,3 – 2,6 % вищий від контролю. Ґрунтовий покрив стелища значно впливає на якість волокна за номером. Треста яка вилежувалася на зеленій траві за номером вища на 0,5 – 0,6 номера за контроль. Особливо слід звернути увагу на термін вилежи. Підсів трав дозволяє не тільки отримати штучне стелище, а й скоротити строки мацерації на 9 – 10 днів. Окрім того після збирання трести отримали й пасовища для великої рогатої худоби.
Аналізуючи стан льонарства в Україні, можна відмітити позитивну тенденцію зростання виробництва продукції, яка характеризується конкурентоспроможністю на міжнародному ринку де ціна однієї тони волокна коливається в межах 1500-2000 доларів США [5;6].
Для Житомирщини, значна частина якої забруднена радіонуклідами, актуальними є питання виробництва продукції льонарства з мінімальним вмістом радіонуклідів і високими показниками якості. Тому відродження льонарства на Поліссі України і отримання продукції, що задовольняє санітарно-гігієнічним вимогам є актуальним.
Основним періодом у життєдіяльності льону є невеликий проміжок часу, в межах 28 - 32 днів , що припадає, як правило на червень, і за цей період найбільше використовується поживних речовин і запасів продуктивно!" вологи.
За 20 років проведених досліджень частота повторень сухих років становить 1 раз на 10 років, а посушливих -4 рази на 10 років [2].
Умови формування продукційного процесу льону-довгунця залежно від ГТК показано на рис. 1-2.

Рис. 3.1. Гідротермічні коефіцієнти впродовж росту, розвитку і вилежування льону-довгунця в умовах 2002 року
Аналіз даних рис.3.1. дозволяє зробити висновок, що в умовах 2002 року ГТК у період інтенсивного росту льону, а саме третя декада травня і перша та друга декада червня місяців коливається в межах 1,44 -7,12, що характеризується оптимальною забезпеченістю продуктивною вологою та сумою активних температур; 2003 рік можна характеризувати, як посушливий (рис. 3.2), тому що впродовж травня і червня місяців розрахунковий показник ГТК коливається в межах 0,56 - 0,38, що привело до формування невисокого за стеблестоєм льону-довгунця. Таке нестабільне природне явище вимагає розробки науково-обгрунтованих гіпотез, які б відображали систему заходів, що попереджують загибель льону як від посухи, так і від перезволоження, та пошуків шліхів їх реалізації. А це, в першу чергу розміщення льону на вологоємких суглинкових і супіщаних оглеєних та осушених мінеральних ґрунтах, на яких зберігається волога впродовж вегетаційного періоду, що забезпечує створення необхідного зеленого (штучного покриву) для вилежування і отримання екологічно чистої трести.

Рис. 3.2. Гідротермічні коефіцієнти впродовж росту, розвитку і вилежування льону-довгунця в умовах 2003 року
Льон - одна із небагатьох сільськогосподарських культур, що впродовж вегетаційного періоду не накопичує радіонукліди [5;6].
Таблиця 3.11. Накопичення радіонукліду 137Сs рослинами льону-довгунця сорту Ескаліна в зоні посиленого радіологічного контролю (середнє за 2002 - 2003 рр.)
| Варіант досліду | Щільність забруднення ґрунту, КБк/м2 | Питома активність рослин, Бк/кг | Коефіцієнт переходу | |||
| фаза сходів | період мацерації | фаза сходів | період мацерації | |||
| Контроль (чистий посів льону) | ||||||
| Без обертання | 35 | 4 | 7 | 0,1 | 0,2 | |
| 3 обертанням | 37 | 6 | 9 | 0,2 | 0,3 | |
| Льон з підсівом райграсу пасовищного | ||||||
| Без обертання | 38 | 3 | 4 | 0,1 | 0,1 | |
| 3 обертанням | 36 | 2 | 3 | 0,1 | 0,1 | |
| Льон з підсівом костриці лучної | ||||||
| Без обертання | 37 | 3 | 4 | 0,1 | 0,1 | |
| 3 обертанням | 38 | 3 | 3 | 0,1 | 0,1 | |
Аналіз таблиці 3.11 дозволяє зробити висновок про те, що незалежно від щільності фітоценозу активність рослин і коефіцієнт переходу 137Сз впродовж вегетаційного періоду не високий. В процесі росяного мочіння, протягом 14 - 28 днів можливе вторинне її забруднення в зв'язку з тим, що солома вилежується на чистому від зеленого покриву ґрунті з товщиною стрічки до 4 см, зі щільністю розстилу 2000 - 2500 шт. стебел на 1 м.п.
Сумісний посів насіння льону і рихлокущових трав родини Роасеае не впливає на продуктивність соломи льону-довгунця, коливання в урожайності знаходиться в межах похибки досліду, НІР 095 становить 1,03 ц/га (табл. 3.12)
Таблиця 3.12
Показники продуктивності залежно від умов мацерації льону-довгунця (середнє за 2001-2003 рр.)
| Варіанти досліду | Без обертання треста | 3 обертанням трести | ||||
| урожаиність, ц/га | вмістволокна, % | міцністьтрести, кгс | урожайність, ц/га | вміст волокна, % | міцністьтрести, кгс | |
| Чистий посів льону | 22,2 | 30,5 | 20,7 | 21,1 | 31,4 | 22,2 |
| Льон + райграс пасовищний | 23,3 | 31,6 | 25,4 | 22,5 | 32,6 | 27,8 |
| Льон + костриця лучна | 23,5 | 31,8 | 25,1 | 23,1 | 32,3 | 26,9 |
1. Урожайність трести: обертання - 0,83 ц/га;
сумісний посів—1,03 ц/га; НІР 095 в цілому по досліду - 1,45 ц/га.
2. Вміст волокна - 0,24 %.
3. Міцність трести - 0,4 кгс.
Треста льону-довгунця отримана на штучно створеному зеленому покриві має рівномірну вилежку по всьому профілю стрічки, однакове забарвлення, що відноситься до третьої групи за показниками по кольору волокна, міцність трести вище на 4,7 - 4,3 кгс, що підвищує вміст волокна на 2,1 -1,8%, при найменшій істотній різниці - 0,24%.
3 літературних джерел відомо, що льон забруднюється радіонуклідами шляхом вторинного надходження [3,4].
У наших дослідах близько 95% 137Сs накопичується льоном-довгунцем в період мацерації шляхом адгезії і перенесення еолового матеріалу на рослини, при чому питома активність волокна і деревини з різних зон забруднення суттєво не відрізняється. Відмічено підвищення питомої активності лише у відходах переробки трести, а саме в пилу в зоні забруднення до 555 КБк/м2 (табл. 3.13) .
Таблиця 3.13
Накопичення 137Сs в процесі переробки льонопродукції
| Варіанти | Питома активність по зонам забруднення, КБк/м2 | |||||||
| зона забруднення 37-185 КБк/м2 | зона забруднення 185-555 КБк/м2 | |||||||
| треста | пиловидні домішки | костриця | волокно | треста | пиловидні домішки | костриця | волокно | |
| Контроль (чистий посів льону) | ||||||||
| Без обертання | 15 | 58 | 3 | 2 | 52 | 240 | 7 | 5 |
| 3 обертанням | 13 | 55 | 4 | 3 | 48 | 245 | 8 | 6 |
| Льон з підсівом райграсу пасовищного | ||||||||
| Без обертання | 4 | 12 | 4 | 3 | 7 | 32 | 4 | 5 |
| 3 обертанням | 3 | 10 | 2 | 3 | 10 | 35 | 5 | 5 |
| Льон з підсівом костриці лучної | ||||||||
| Без обертання | 4 | 14 | 5 | 2 | 10 | 47 | 6 | 7 |
| 3 обертанням | 3 | 13 | 4 | 4 | 12 | 39 | 5 | 6 |
У виробничих умовах постає питання зменшення забрудненості виробничих приміщень і зниження активності відходів з метою запобігання надходження пилу до організму робочих.
3.3 Енергетична ефективність
Досягти продуктивної роботи інтенсивної ресурсо- і енергозберігаючої технології можна лише введенням у технологічний потік надійних у роботі високопродуктивних машин та механізмів, їх агрегатування для того, щоб вони за один прохід виконували декілька сумісних операцій. Обслуговуючий персонал, агрегат, хімічні речовини, паливо, електроенергія є частиною тривалого і складного технологічного потоку. Від обслуговуючого персоналу - вмілого керування технологічним процесом, не допускати в роботі помилок та хиб, залежить віддача інтенсивних технологій, яка виміряється величиною врожаю та фактичними витратами ресурсів і енергії на його створення.
Досліди та виробнича практика в експериментальних господарствах у 1985 - 1987 рр. (Мнронівський НДІ селекції і насінництва пшениці, Всесоюзний НДІ кукурудзи, НДІ землеробства, Український НДІ зрошувального землеробства) показали, що нормальна робота енерго- і ресурсозберігаючих технологій потребує постійного контролю за технологічними процесами та вмілого керівництва з боку агрономічного персоналу, як у період роботи так і в полі, забезпечення інтенсивних технологічних процесів, має бути на два порядки вищим порівняно із забезпеченням у застосованих раніше технологіях. І це тому, що в інтенсивних енерго- і ресурсозберігаючих технологіях використовується багато машин,
Так, у інтенсивній технолога вирощування озимої пшениці, розробленій Миронівськнм НДІ селекції та насінництва пшениці (1985 р.), застосовують близько 50 видів техніки вагою 281979 кг., та енергоємкістю 1186400 Ккал (1 кг маси техніки має 4,2 Ккал) енергії. У загальних витратах енергії на 1 га посіву на механізми і транспортні засоби припадає 15,9%. Це високий показник і він свідчить, що сільськогосподарська техніка, запасні до неї металоміські, енергоємні, приблизно такі самі механізми, що техніка і за інтенсивними ресурсо- і енергозберігаючими технологіями вирощування кукурудзи та цукрових буряків.
Інтенсивні енерго і ресурсозберігаючі технології в землеробстві потрібні для рішучого прискорення інтенсифікації сільськогосподарського і поліпшення якості продукції на її основі. Нові інтенсивні І енергозберігаючі технології першого покоління будуть створені до кінця 2010 року, що забезпечить якісний стрибок у землеробстві, поширюють науково - технічний прогрес у сільському господарств.
Інтенсивні енерго і ресурсозберігаючі технології другого покоління знайдуть своє місце на полях держави. Технології характеризуватись великою надійністю в роботі.
Енергетичний аналіз інтенсивних технологій сільськогосподарських культур є встановлення енергетичної ціни врожаю – співвідношенням кількості непоновлюваної енергії, яка міститься у вирощеній продукції до кількості непоновлюваної енергії витраченої на формування врожаю.