Сільськогосподарські регіони України
Луганська область.
Луганська область утворена 3 червня 1938 р., розташована вона в басейні середньої течії річки Сіверський Донець та сході України.
Під впливом природнокліматичних умов сільське господарство Луганщини спеціалізується на вирощуванні зернових( озима і ярова пшениця, кукурудза на зерно), а також технічних ( соняшник) культур. У переважній більшості навколо великих міст розвинуте овочівництво, виноградорство і садівництво . тваринництво представлене молочно-м’ясним скотарством, свинарством, вівчарством і птахівництвом. Луганська область характеризується високою питомою вагою сільськогосподарських угідь в площі регіону – майже 80%, що значно вище, ніж у середньому в Україні, але розораність їх є меншою від загальнодержавного показника через значні площі пасовищ. У північно-східних районах області досить поширеним є зрошуване землеробство. Зменшування обсягів виробництва продукції сільського господарства Луганщини порівняно з іншими регіонами України відбувалося швидше, хоча в 2000р. цей процес, на відміну від інших областей, призупинився, і господарства виробили сільськогосподарської продукції лише 43% від рівня 1990р.
Таблиця 7.
Виробництво основних видів продукції рослинництва і тваринництва в області.
|
|
1990 | 1995 |
2000 |
2000, % до 1990 1995 |
| Зернові культури, тис. тонн | 1877 | 1021 | 519,7 | 23,5 43,3 |
| Цукрові буряки,тис.тонн | - | - | 66,0 | |
| Соняшник , тис. тонн | 234,1 | 257,8 | 238 | 101,7 92,3 |
| Овочі, тис. тонн | 288 | 246 | 249 | 86,6 101,2 |
| М’ясо у забійній вазі, тис. тонн | 167 | 74 | 51 | 30,5 68,9 |
| Молоко, тис. тонн | 887 | 506 | 318 | 35,9 62,8 |
| Яйця, млн.штук | 706 | 419 | 380 | 53,8 90,7 |
| Вовна, тонн | 366 | 82 | 107 | - - |
ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РЕГІОН.
Придніпровський регіон є одним із найбільш розвиненних регіонів України з потужним соціально-економічним потенціалом. Він включає три області – Дніпропетровську, Запорізьку, Кіровоградську, - загальною площею 83,7 тис.кв.км.
Одним з визначальних чинникыв розвитку сільського господарства регіону є його низька землезабезпеченість. Особливістю аграрного сектора є висока частка особистого підсобного господарства в загальному обсязі продукції рослинництва і тваринництва . Агропродовольче виробництво не забезпечує потреб населення регіону в продуктах харчування. Агрокліматичні ресурси областей регіону достатні для вирощування більшості сільськогосподарських культур помірних широт.
Проблема підвищення урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тваринництва є надзвичайно актуальною в контексті забезпечення продуктами харчування не тільки місцевого населення, а й великого контингенту відпочиваючих.
Дніпропетровська область.
Дніпропетровська область – це старопромисловий район розвинутої індустрії, один з найбільш розвинутих регіонів України. Галузями сільськогосподарської спеціалізації області є виробництво олійних і овочевих культур, а також зернове господарство.
Сільське господарство – друга після промислової галузь економіки області, на яку припадає 7,1% випуску товарів і послуг. У ній працює 197,9 тис. осіб (14,1% від загальної кількості зайнятих в економіці області) та зосереджено 7,3% основних фондів (2001р.).
У галузевій структурі валової продукції сільського господарства за 1991-2000рр. відбулись зміни у співвідношенні його основних галузей – рослинництва і тваринництва – в напрямі збільшення питомої ваги рослинництва. Зменшилась питома вага області у виробництві продукції сільського господарства за рахунок значного скорочення частки продуції тваринництва , яке відбувається найбільш високими темпами.
Скорочення посівних площ, а також поголів’я худоби і птиці, урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин призвело до значного падіння виробництва переважної більшості продукції галузі ( см.таблицю 8). Внаслідок цього істотно знизився рівень реалізації продукції, особливо сільськогосподарськими підприємствами.
Таблиця 8
Виробництво основних видів продукції рослинництва і тваринництва в області.
|
|
1990 | 1995 |
2000 |
2000, % до 1990 1995 |
| Зерно, тис. тонн | 3552 | 2043 | 1571 | 44,2 76,9 |
| Цукрові буряки,тис.тонн | 672 | 763 | 270 | 40,2 35,4 |
| Соняшник на зерно, тис. тонн | 310,1 | 390,4 | 452 | 145,8 115,8 |
| Овочі, тис. тонн | 456 | 638 | 433 | 95,0 67,9 |
| М’ясо у забійній вазі, тис. тонн | 265 | 123 | 85 | 32,1 69,1 |
| Молоко, тис. тонн | 1263 | 922 | 522 | 41,3 56,6 |
| Яйця, млн.штук | 1066 | 591 | 437 | 41,0 73,9 |
| Картопля, тис.тонн | 302 | 398 | 683 | 226,2 171,6 |
Запорізька область.
Запорізька область – висорозвинутий індустріальний регіон України і Придніпров’я. Область має високій рівень господарського освоєння території. Так, частка її в загальній земельній плащі, кількості населення, трудових ресурсах і основних фондах економіки України складає відповідно 4,5; 4.0; 4.2 і 5,4%. Тут створюється 5,7% валової доданої вартості економіки держави.
Сільське господарство Запорізької області традиційно спеціалізується на виробництві продукції землеробства, зокрема: зернових, олійних, овочевих і плодовоягідних культур. У 2000р. індекс виробництва валової продукції галузі в розрахунку на душу населення становив по відношенню к середньореспубліканському 0,89.
В структурі валової продукції сільського господарства за цей період відбулися зміни пропорцій між рослинництвом і тваринництвом в напрямі збільшення питомої ваги першого. Так, у 1990р. це співвідношення становило 45,1 і 54,9 %, у 1995 р. – 55,8 і 44,2%, у 2000р. – 57,2 і 42,8%.
Питома вага області у виробництві продукції сільського господарства переважно за рахунок випереджуючих темпів скорочення виробництва всіх видів продукції тваринництва.
Кіровоградська область.
За структурою економіки Кіровоградська область с аграрно-індустріальною. Рівень господарського освоєння області характеризується такими показниками: частка в загальній площі кількості населення і трудових ресурсів у країні складає відповідно 4,1; 2,3 і 2,2 %. Тут зосереджено 2,3% основних фондів, створюється 1,6% валової доданої вартості, промисловістю і сільським господарством виробляється відповідно 3,3 і 0,9% від загальнодержавного рівня.
Сільське господарство – провідна галузь економіки і АПК області. Тут зосереджено 145,7 тис. осіб або 36,3 % зайнятих та 18,5% основних фондів економіки.
Сільське господарство спеціалізується на виробництві зерна, цукрових буряків та м’ясо молочної продукції. Основні зернові культури: озима пшениця і ячмінь, кукурудза на зерно, зерно-бобові, гречка і просіяні культури. В області розвинуте садівництво, вирощуються різноманітні кісточкові та ягідні культури.
За період 1990-2000 рр. валова продукція сільського господарства зменшилась більше як у 2 рази при високих темпах скорочення тваринництва.
За 1991-2000рр. зменшилася уся посівна площа в тому числі зернових і кормових культур та збільшилась технічних, особливо соняшнику на насіння, а також картоплі й овоче-баштанних культур.
Високими темпами в області скорочується виробництво цукрових буряків, зерна, картоплі і тваринницької продукції та зростають - соняшнику на зерно.
Скорочення посівних площ, поголів’я великої рогатої худоби і птиці, зниження урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності громадського тваринництва привело до значного падіння виробництва продукції сільського господарства та її реалізації, особливо сільськогосподарськими підприємствами.
ЗАХІДНИЙ РЕГІОН.
Західний регіон включає 7 областей: Волинську, Закарпатську, Івано-Франковську, Львівську, Рівненську, Тернопільську, Чернівецьку. Його площа становить 110тис.км.кв, або 18,3 відсотка загальної території України.
Для регіону характерна надто висока розораність сільськогосподарських угідь – близько 80 відсотків, що спричиняє розвиток водної ерозії. Лише за останні 20 років площа еродованих угідь збільшилася приблизно на 600 тис.га.
Івано-Франківська область.
При всій різнорідності природнокліматичних і економічних умов, а також виробничої спеціалізації сільськогосподарську підприємства різних форм власності знаходяться у чотирьох виробничих сільськогосподарських підзонах: Гірський західний, Гірський східний, Передкарпатській передгірний і Передкарпатській низинний.
Специфічні природно-кліматичні умови, невелика площа оральних земель і порівняно велика площа кормових угідь визначають тваринницький напрям як основний у розвитку сільськогосподарського виробництва передгірських і гірських районів. Найважливішу роль у тваринництві області відіграє велика рогата худоба, потім свинарство і вівчарство. більшість районів мають сприятливі умови для розвитку бджільництва, кролівництва, рибництва і шовківництва., проте його стримує погана кон’юнктура ринку.
Головним завданням рослинництва є забезпечення тваринництва міцною кормовою базою. Гірські райони більш сприятливі для вирощування кормових культур, зокрема сіяних трав, ніж для деяких зернових колосових. Товарною частиною рільництва є тільки технічні культури як найбільш трудомістку й одночасно найдоходніші, що особливо важливо для великих сільськогосподарських підприємств, де є можливість раціонально використовувати існуючий земельний фонд, трудові ресурси, а також овочівництво.
У 2000-2002 рр. проводилось реформування АПК області. На базі КСП створено 404 нових ринкових агроструктури різних форм власності, що спрацювали ефективно. Паювання землі в області проведене ще на початку 90-х років, набуло розвитку фермерство та особисті підсобні господарства селян. За данними Обласного комітету статистики, валове виробництво зерна становило 252,8 тис.тонн, що на 3% більше, ніж у 1998р., (область традиційно не належить до зернових), на 36% зросло виробництво картоплі, на 33% - овочів. Вдалося призупинити спад виробництва в тваринництві. Взагалі за статистичними даними, 82% агропідприємств закінчили 2000 р. з прибутками, а у 1999 р. рентабельними були лише 7% господарств. Продовжується формування аграрного ринку. Почали роботу три товарні біржі, два агроторгових доми, 47 ярмарків, 17 оптово-продовольчих та 11 оптово-овочеіих ринків, 703 заготівельні пункти, 17 кредитних спілок, 75 фірмових магазинів по торгівлі сільськогосподарською продукцією і продовольством.
Закарпатська область.
АПК області включає сировину, переробну і обслуговуючу ланки. Основною сферою є сільське господарство. Сільськогосподарські підприємства об’єднанні у чотири виробничі сільськогосподарські підзони: Гірську Західну, Гірську східну, Закарпатську передгірну і Закарпатську низинну. В жодній господарсько- виробничій зоні України немає таких різноманітних природнокліматичних та економічних умов, як в Закарпатті та Карпатах.
Специфічні природнокліматичні умови, значна площа орних земель і порівняно великі площі кормових угідь визначають тваринницький напрям як основний в розвитку сільськогосподарського виробництва передгірських і гірських районів. Найважливішу роль у тваринництві області відіграє велика рогата худоба, що дає близько 20% усіх грошових доходів, свинарство і вівчарство поділяють друге місце, а птахівництво не відіграє великої ролі. В зонах області є сприятливі умови для розвитку бджільництва, кролівництва, рибництва і шовківництва, проте він стримується недостатнім виробничим досвідом та кон’юнктурою ринку.
Головним завданням другої основної галузі сільськогосподарського виробництва колгоспів – зони рослинництва – є забезпечення тваринництва міцною кормовою базою. Гірські райони більш сприятливі для вирощування кормових культур, зокрема сіяних трав, ніж для деяких зернових колосових культур, урожайність яких рідко перевищує 5 ц/га, а буває навіть нижчою. Товарною частиною рільництва є тільки технічні культури, а в окремих підзонах також овочівництво. Виробництво технічних культур, як найбільш трудомістких і одночасно найбільш доходних, особливо важливе для великих сільськогосподарських підприємств, де є можливість раціонально використовувати як існуючий земельний фонд, так і наявні трудові ресурси.
Волинська область.
Область розвивається як аграрно-індустріальна. Сільске господарство спеціалізується на скотарстві м’ясо-молочного напряму, в деяких районах – на свинарстві, а також виробництві цукрового буряку, зерна та льону-довгунця. На одного зайнятого в сільськогосподарському виробництві приходиться 1,05 га сільгоспугідь, у тому числі 0,7 га ріллі.
Область займає 2,5% сільгоспугідь та 2,1% ріллі країни. У структурі товарної продукції сільського господарства сільськогосподарських підприємств питома вага тваринницьких галузей складає 44,9%, серед яких переважає м’ясо-молочне скотарство, особливо в північних районах області.
У рослинництві основними галузями є зернове господарство та буряківництво, питома вага яких відповідно становить 31,6 і 11,8% у грошових надходженнях від реалізації продукції сільського господарства. Залежно від природних і економічних умов на території області сформувались дві підзони виробничої спеціалізації сільського господарства, у яких основною галуззю тваринництва є м’ясо-молочне скотарство, а рослинництва – льонарство, картоплярство і буряківництво.
У структурі посівних площ області питома вага зернових культур складає 44,5%, технічних – 6,2%, картоплі та овочів – 13,3, кормових культур – 36,0%.
Аналіз розвитку сільськогосподарського господарства показує, що в усіх категоріях господарств виробництво валової продукції в 2000 році зменшилось порівняно з 1990 роком на 55,1%, зокрема: валові збори зерна – на 45,4%, картоплі – на 0,3%, цукрових буряків – на 58,4%, урожайність зернових культур – з 24,3 до 19,4 ц/га, цукрових буряків – з 230 до 182,9 ц/га.
Крім того, в області на кінець 2001 р. нараховується 528 селянських (фермерських) господарств, які обробляють 11,3 тис.га (1,1% площі сільськогосподарських угідь), у тому числі 10,2 тис.га ріллі.
Рівненська область.
Грунтові та агрокліматичні умови сприятливі для розвитку сільського господарства.
У 2000 році в усіх сільськогосподарських підприємствах під зернові та зернобобові було зайнять 214,1 тис. га, з них і пшеницю – 89,8, цукрові буряки – 19,8, технічні культури – 29,19, кормові культури – 189,4 тис.гектарів.
У всіх категоріях господарств валовий збір зернових у 2000 р. склав 478 тис.тонн, що на 32 тисячі (7,2%) більше, ніж у 1999 р.
З 1991-2000 роки темпи зниження виробництва основних видів продукції сільського господарства коливались в значних межах – від 26(яєць) до 73,7% (цукрових буряків). У 2000 році вироблено 60 тис.тонн м’яса, 464,7 – зерна, 431,4 – цукрових буряків, 133,6 – овочів.
Чернівецька область.
В області - 11 районів, 10 міст, у тому числі 1 обласного підкорення, 9 селищ міського типу і 398 сільських населених пунктів.
У Передкарпатській низинній підзоні сільськогосподарське виробництво разносторонньогалузеве з провідним значенням тваринництва і технічних культур, як товарних галузей. Основний напрям тваринництва у підзоні. – молочно-м’ясна велика рогата худоба та напівсальне свинарство. Вовно-м’ясне вівчарство має необхідні умови для розвитку лише в тих місцях, де є суходільні пасовища. Достатня кількість ставків сприяє розвитку птахівництва та рибництва. В цій підзоні найбільшу питому вагу взагалі в Карпатському економічному районі займають посіви зернових і технічних культур - цукрових буряків (основної культури), льону, коноплі, сонянику, ріпаку озимого, тютюну. Нові умови господарювання сприятимуть розвитку товарного садівництва і ягідництва.
Земельні угіддя в гірських районах розміщуються у вертикальному напрямку, починаючи від гірських долин до пасовищ – полонин. Саме це, а також специфічна структура угідь значною мірою обумовлюють спеціалізацію виробництва та ставлять особливі вимоги. Гірськи райони – це підзона пасовищного тваринництва і лісових промислів. Основна орієнтація в тваринництві цієї підзони – це м’ясо-молочне скотарство і вовно-молочно-м’ясне вівчарство. Велике значення має історично літній вигул худоби на природних кормових угіддях з реалізацією восени на ярмарках. Птахівництво не має значних можливостей у своєму розвитку через відсутність кормової бази. Перспективним вважається свинарство, але кормова база окремих фермерських господарств для його розвитку є недостатньою. Невеликі площі орної землі обмежують рільництво, вони використовуються під ранню картоплю та кормові багаторічні трави.
Таблиця.
Виробництво основних видів продукції рослинництва і тваринництва в Чернівецькій області.
|
|
1990 | 1995 |
2000 |
2000, % до 1990 1995 |
| Зерно, тис. тонн | 582 | 485 | 325,9 | 56,0 67,2 |
| Цукрові буряки,тис.тонн | 975 | 557 | 321,6 | 32,9 57,7 |
| Соняшник , тис. тонн | 0,9 | 6,0 | 6,2 |
у 6,9 разів 103,3 більше |
| Овочі, тис. тонн | 124 | 76 | 146,2 | 118,0 192,4 |
| М’ясо у забійній вазі, тис. тонн | 81 | 47 | 29 | 35,8 61,7 |
| Молоко, тис. тонн | 474 | 365 | 333 | 70,3 91,2 |
| Яйця, млн.штук | 265 | 181 | 183 | 69,1 101,1 |
| Вовна, тонн | 143 | 32 | 58 | 40,6 181,3 |
Тернопільська область.
Область поділяється на 16 районів, має 14 міст, 15 селищ міського типу.
Сільське господарство спеціалізується на розвитку зернового господарства, буряківнику і молочно-м'ясному тваринництві.
Основні культури – озима пшениця, ячмінь, зернобобові, кукурудза, гречка, просо, цукрові буряки, картопля, овочеві,кормові (горох, конюшина, люцерна). Розвинені садівництво і ягідництво.
Провідні галузі тваринництва – скотарство, свинарство; допоміжні – вівчарство, птахівництво, ставкове рибництво, бджільництво, конярство, звірівництво.
За обсягом валової продукції сільського господарства у 2000 році рослинництво складає 63,5, тваринництво – 37,5%.
Структурна перебудова у сільському господарству привела до зменшення виробництва у всіх ланках його господарювання. За період 1990-1999 рр. відбулось абсолютне скорочення валової продукції галузі по всіх категоріях господарств: у 2000р. її рівень становив всього 52,9% від 19990 року. в 2000 році намітилась тенденція до її незначного росту і регіон за валовою продукцією на одного працюючого перейшов з 24-го (1998р.) на 18-те місце серед регіонів України.
Основними виробниками продукції сільського господарства стали господарства населення (питома вага яких у загальному обсязі валової продукції, починаючи з 1990 року постійно зростає: 1990р – 37%, 1991 – 43,1%, 1995р. – 50,9%, 1996р. – 59,2%, 1997р. – 60,2%, 1999р. – 69,9%, 2000р. – 76,1%.
Кризові явища в економіці позначалися на усіх показниках виробництва продукції рослинництва ( за винятком овочівництва та картоплярства) і тваринництва
Однією з важливих причин зниження показників економічної ефективності підприємств сільського господарства в умовах ринкових відносин є відсутність господарського механізму в його організації, а також непомірно висока вартість послуг. Надзвичайно великий негативний вплив має зменшення виробництва засобів виробництва для сільського господарства, а отже, й пропозиції промислових засобів виробництва і предметів праці.
ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОН.
До складу Харківського регіону входять три області: Харківська, Сумська, Полтавська.
Харківський регіон характеризується територіальною різноманітністю розміщення і високим рівнем розвитку сільського господарства.Більшість сільськогосподарських підприємств спеціалізується на виробництві зернових, цукрових буряків, соняшнику і на м’ясо-молочному тваринництві. Навколо міст створено овоче-молочні господарства приміського типу . Більше половини посівної площі регіону відводиться під зернові культури: озиму пшеницю, ячмінь, жито, гречку, кукурудзу. Понад 12 відсотків посівних площ у регіоні займають технічні культури. Цукрові буряки вирощують майже на всій території регіону, а соняшник – переважно на півдні й південному сході. У західній частині регіону поширені посіви тютюну та ефіроолійних культур. Повсюдно вирощують картоплю й овочі.
Провідні галузі тваринництва – скотарство, свинарство і птахівництво. Розвивається також вівчарство, кролівництво звірівництво і рибництво. У регіоні сформувалися агропродуктові спеціалізовані комплекси: зернопродуктовий, бурякоцукровий, олійно-жировий, м’ясо-молокопродуктовий.
Сумська область.
Розташовується область на північному сході України. Протяжність області із заходу на схід складає 180 км, з півночі на південь - 300 км
Сумська область складається з 18 районів, 15 міст (у тому числі 7 - обласного підкорення), 20 селищ міського типу і 1500 сільських населених пунктів.
У сільському господарстві основними галузями є зернове господарство, буряківництво, молочно-м’ясне тваринництво.
Питома вага області в 2000р. у загальноукраїнському виробництві сільськогосподарської продукції складала: по зерну – 3,9%, соняшнику – 1,1%, цукровому буряку – 5,8%, овочах – 2,3%, молоку і молочних продуктах – 3,7%.
Регіон здійснює значні обсяги у міжобласному обміні промислової та сільськогосподарської продукції.
Сільськогосподарські угіддя займають площу 1174,4 тис.га або 76,4% усіх земель області ( 4,2% угідь України), ріллі – відповідно 931,6 тис. га і 4,0 %.
Частину сільськогосподарських земель обробляють фермерські господарства (зокрема 2,1% загальної площі ріллі), У 1995р. х нараховувалось 956, у 2000р. – 781, тобто відбулось досить значне їх скорочення.
Спеціалізацією сільського господарства області є тваринництво, буряківництво, зернове господарство.
Продукція сільськогосподарського виробництва у господарствах усіх категорій становила в 2000р. 975 млн.грн. або 3,8% від показника в Україні. В цілому продукція галузі скоротилась порівняно з 1990 до 50,8%, з 1995р. – 81.2%.
Вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення галузевих підприємств у 2000р. складала 3698,0 млн. грн.,(3,8% від усіх в Україні).
Харківська область.
Розташована область на рівнинній території в північно-східній частині України, на відстані 493 м на схід від Києва.
В адміністративно-територіальному відношенні область складається з 27 адміністративних районів, 7 міст обласного підкорення, 10 міст районного підкорення, 60 селищ міського типу, 1694 сільських населених пунктів.
Сільське господарство характеризується високим рівнем розвитку. Не дивлячись на свій індустріальний характер, область дає біля 5% валової продукції сільського господарства всієї країни.
Виробнича спеціалізація сільського господарства - це вирощування зернових, цукрових буряків, соняшнику, продукція тваринництва, птахівництва. Для районів, що прилягають до м.Харкова, характерний молочно-м’ясний напрям, овочівництво приміського типу з виробництвом зерна і технічних культур. У степовій зоні товарними культурами є зерно, овочі, тютюн, продукція баштанництва.
За останні десять років пройшли суттєві зміни у структурі посівної площі області, які в певній мірі вплинули на окремі економічні показники.
Зміни в структурі посівної площі в Харківській області за 1990-2000р., відсотків
| Показник | 1990 | 1995 | 2000 |
| Зернові культури | 43,6 | 44,4 |
46,5 |
| Технічні культури | 14,8 | 15,8 |
20,1 |
| Картопля та овочево-баштанні культури | 4,4 | 6,7 |
8,5 |
| Кормові культури | 37,2 | 30,6 |
24,9 |
| Уся посівна площа | 00,0 | 30,6 |
24,9 |
Сільське господарство виділяється відносно вищою врожайністю у порівнянні з середньодержавними показниками
Урожайність зернових культур у 2000р. в господарствах усіх категорій у вазі після доробки, ц/га
|
|
Зернові культури |
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты: |