Xreferat.com » Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству » Соціофункціональний аналіз лісових ландшафтів Волинської області

Соціофункціональний аналіз лісових ландшафтів Волинської області

біологічної мети – 69,4 тис. га., для відпочинку – 2,6 тис. га. Найбільші площі займають ліси, які виконують санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, найменші – полезахисні, протиерозійні. Ліси на Волині розміщуються переважно на Поліссі, де лісистість становить 45% , а в лісостепу – лише 5%. На 1997 рік найвищі показники лісистості території були характерні для Маневицького -55,2%, Камінь-Каширського- 40,9%, Шацького –41% районів. Слід відмітити, що в порівнянні з 1966 роком лісистість в межах області зазнала просторових змін. Так, в 1966 році максимальні значення ( 50% ) лісистості території були властиві Камінь-Каширському, Ратнівському та Любешівському районам. Станом на 2001 рік лісистість змінилась до таких показників (відповідно):40,9%,33,3%, 34,9%. Найменшою лісистістю відзначаються Луцький ( 6,7% ), Горохівський ( 10,2% ), Рожищенський ( 10,3% ), Іваничівський ( 11,6% ), Локачинський ( 15,7% ) райони.

Слід зауважити, що в межах досліджуваної території відбуваються складні процеси перерозподілу площ лісів, їх вікової структури. В 1995 році площа лісових земель області становила 695 тис. га якою вона була в 1983 році, але вже до 1988 року різко скоротилася. З них 429 тис. га ( 61,7 % ) – ліси держлісфонду, 263 тис. га ( 37,8 % )– ліси спеціалізованих лісгоспів, 3 тис. га ( 0,5%) – інших користувачів. З 1983 по 1995 роки площа лісів держлісгоспів скорочується, а лісів міжгосподарських лісгоспів – зростає.

Ліси державного значення – ліси, що перебувають у віданні державних органів лісового господарства, а також міські ліси, закріплені ліси та ліси заповідників. Ліси КСП ( Колективних сільськогосподарських підприємств ) – ліси, що розміщені на землях, наданих цим підприємствам у безстрокове користування. І перші, і другі входять до складу єдиного державного лісового фонду.

Область характеризується захисно – експлуатаційним типом ведення лісового господарства, тому тут велика інтенсивність експлуатації. Штучні насадження у віці 40 років становлять – 45 %. Внаслідок заміни малоцінних насаджень більш цінними і продуктивнішими покращується структура лісів.

За останні роки сталися зміни в площі основних категорій земель. Лісові землі збільшилися приблизно на 5,4%, нелісові зменшились на 3,1%. З 1995 по 2000 роки загалом зменшилась площа лісів першої групи на 10,5 тис. га, в основному за рохунок зменшення площ особливо цінних лісових масивів, тоді як інші категорії лісів збільшили свої межі.

Для оцінки якості деревини, як відомо, вивчають її породний склад. На Волині хвойні ліси займають 60% площі всіх вкритих лісом земель, із них 59% становлять масиви сосни звичайної, які поширені переважно на піщаних заплавах річок Прип”яті, Вижівки, Стоходу, Турії, і 1% ялини європейської. Твердолистяні породи займають 16%,серед них посадки дуба чорного – 14,4%, червоного - 0,6%, граба звичайного – 0,5%, ясена звичайного – 0,3%. М`яколистяні породи становлять приблизно 24%. На місцях вирубки дубово - соснових та грабово - дубових лісів зростають березняки ( 9,7% ), та осичники ( 0,4% ), по всій території на заболочених пониженнях, в заплавах річок - вільшаники (14,4% ). Ця картина виявляє наслідок лісогосподарських міроприємств по збільшенню площ цінних порід: сосни збільшилось на 3%, дуба – 8,5%, осики зменшилось на 35%. З 1983 по 1996 роки по об”єднанню “Волиньліс” спостерігається збільшення площ хвойних, твердо- та м”яколистяних порід, проте скорочення площ молодняків, що говорить про недостатнє лісовідновлення.за цей період появились посадки бука.

Держлісгоспи мають крім лісових земель ( 92% ) і інші угіддя , серед яких найбільші площі займають болота, сінокоси, дороги і просіки. Запас хвойних порід становить 46230,0 тис.м3 ( 225,0 тис. га ), твердолистяних – 9370,0 тис. м3 ( 57,7 тис. га, м`яколистяних – 12760,0 тис. м3 ( 87,3 тис. га ). Переважають високобонітетні насадження ( 82,5 % лісової площі ). Низькобонітетні становлять 1,1% на площі 4,3 тис га – ліси несприятливих умов. У лісах Волинської області молодняки займають 162,6 тис. га , середньовікові – 156,4 тис га, пристиглі – 47,2 тис. га, стиглі і пристигаючи – 14,4 тис. га. Подібна картина спостерігається і в лісах держлісгоспів. У твердолистяних і м”яколистяних породах велика частка середньостиглих і пристигаючих порід. В осикових колках переважають стиглі деревостани.

Щорічний об’єм заготівлі живиці становить – 600 т, березового соку – 10,2 тис. т , грибів – 440 т, ягід і плодів – 379 т, лікарської сировини – 28 т, м”яса диких тварин – 28 т.

Зміна площ лісових ландшафтів Волинської області перш за все залежить від величини рубок. З 1978 року спостерігається зменшення об”єму рубок до 1992 року, зростання до 1994 і знову скорочення до 1995 року.

В загальному по Волинській області з кінця вісімнадцятого століття спостерігається зменшення лісистості через великі темпи рубок без достатнього лісовідновлення, а вже 1956 року лісистість почала зростати до 1991 року до максимального її значення – 35,2 %. Зараз лісистість області становить 31,6%.


3.2 Функціональне значення лісових ландшафтів


Лісові ландшафти відіграють важливу роль у функціонуванні природного середовища в у житті людини. Це відбувається завдяки різноманітності виконуваних ними функцій. Розглянемо значення лісових ландшафтів детально. Г.О.Бачинський розрізняє пряме і непряме функціональне значення лісових ландшафтів. Пряме значення поділяється на біосферне та економічне, непряме – на екологічне та суспільно-корисне.

Функції лісових ландшафтів, що безпосередньо зв”язані з еволюцією біосфери та підтриманням їх організованості, відносять до категорії біосферних. Вона в свою чергу поділяється на космічну, біогеохімічну, грунтотворчу, функціональну.

Космічна функція лісових ландшафтів полягає в тому, що вони, трансформуючи променеву енергію Сонця, є сполучною енергетичною ланкою між Космосом і Землею. Променеву енергію Сонця вони перетворюють на енергію біохімічних процесів, енергію життя, енергію відтворення.

Біогеохімічна або “газова” функція лісових ландшафтів має значення для збереження газового балансу в атмосфері на рівні оптимальному для життєдіяльності живих організмів. “Легені планети” забезпечують постачання кисню в атмосферу, забираючи з неї все зростаючу кількість вуглекислого газу. Так, 1 га зелених насаджень протягом 1 години поглинає 2 кг вуглекислого газу. Таку його кількість під час дихання виділяє 200 чоловік. Їх роль з цієї точки зору особливо важлива в наш час, час індустріалізації суспільства, коли розміри постачання вуглекислого газу в атмосферу і поглинання з неї кисню постійно і стрімко зростає. Встановлено , що один гектар 20-річних сосняків засвоює щорічно 9,35 тон вуглекислого газу і виділяє 7,25 тон кисню. Найбільш активні в цьому плані середньовікові високопродуктивні деревостани. Найкраще очищує повітря і поглинає вуглекислий газ каштан. Ліси України поглинають щорічно 43 млн. т вуглекислого газу і виділяють приблизно 35 млн. т кисню.

Важлива роль лісових ландшафтів в грунтотворенні, адже саме вони є основним джерелом органічної сировини для грунту, матеріалом для утворення гумусу. На долю лісів припадає 55% щорічно утвореної біомаси планети. Найбільша кількість органічної речовини припадає на широколистяні й темнохвойні ліси ( 16 – 36 т/га ). Фітомаса широколистяних лісів становить 40 – 80 ц/га. В ялинових і соснових лісах підстилка товста, слабо розкладена, а дубових, липових, березових – тонша, пухка і сильно мінералізована. Потужність гумосового горизонту під ялиновим лісом сягає 14 см, сосновим – 16 см, березовим, дубовим і липовим – 18, 25, 26 см відповідно. Ліси впливають на механічний склад грунту і його структуру. Під лісами структура грунту зерниста, краща, ніж під полями.

Функціональне значення лісових ландшафтів полягає в тому, що вони є однією із самих важливих ланок у загальному коло обігу речовин у природі і разом з тим є середовищем життя багатьох видів тварин і рослин. При зведенні ділянки лісу суттєво змінюється трав”янисто-грунтовий покрив, адже умови слабкого освітлення, прохолоди, слабкої сили вітру і т. п. змінилися на протилежні, умови відкритої місцевості. Лісова фауна також мігрує на інші лісові площі, а тут поселяються інші види, пристосовані до життя на відкритій місцевості.

Основними економічними функціями лісових ландшафтів є харчова і кормова, ресурсно-сировинна, енергетична, фармацевтична. Шляхом механічної обробки з деревини виготовляють 500 предметів і виробів а за допомогою глибокої хімічної і хіміко-механічної переробки – більше 25000. 70% населення планети живе в дерев”яних будинках. До продуктів хімічної переробки відносяться: віскона тканина, штучний шовк, папір, целюлоза, сухікормові дрізджі, штучна шерсть, картон, спирт, гума, глюза. Сировиною для паперу є ялина, осика, береза, вільха, тополя. З кори дерев можна виробляти органічні добрива, які поліпшують структуру грунту.

Як відомо, ліс – сировина для лісової і деревообробної промисловості, тому необхідне забезпечити постійне постачання для підприємств цієї галузі якісних лісопродуктів. Це залежить від ефективності господарювання, від організації і управління лісових господарств. Ліси області займають площу 637,0 тис.га, лісистість становить 31,6%. Економічне значення лісових ландшафтів і їх господарське використання ми будемо розглядати на прикладі лісів, які належать Волинському державному лісогосподарському об”єднанню “Волиньліс”.

Виробниче об”єднання “Волиньліс” поділяється на 15 лісогосподарських підприємств ( держлісгоспів ). Кожен з держлісгоспів має у своєму підпорядкуванні лісництва, яких є в області 84, і які в свою чергу діляться на майстерські дільниці і обходи. Є 4 мисливські господарства. Межі держлісгоспів не співпадають із межами районів, тому що розподіл лісів на території області дуже нерівномірний. Різниці у природних умовах росту лісів зумовили специфіку кожного лісового господарства, а також спеціалізацію по певних галузях користування лісом.

В господарській практиці виділяють дві основні сфери діяльності об”єднання: лісогосподарську ( лісовирощування і лісозаготівля ), лісопереробну. Ці функції здійснюються в межах окремих підрозділів об”єднання – держлісгоспах. Створені лісонасіннєві бази, де вирощуються саженці деревних порід, які потім висаджують на нових невкритих лісом землях або на місцях зведених лісів.

Лісозаготівля проводиться з урахуванням масштабів лісовідновлення, але, нажаль, об”єми рубок перевищують темпи лісовирощування, і у віковій структурі лісових ландшафтів Волині переважають молодняки. На 1999 рік лісгоспами було заготовлено 484,5 тис. куб. м деревини, з них 246,5 тис. куб. м на рубках головного користування. Лісопереробна підгалузь представлена деревообробними цехами, майстернями, комбінатами, які випускають різноманітну продукцію: пиломатеріали, тарна дощечка, паркет, сувеніри, штахет, столярні вироби, заготовки для євро піддонів, вагонка, скипидар, екстрат хвойний, фанера і т. ін.

Економічне значення лісових ландшафтів залежить від рентабельності роботи його користувачів. Так, рентабельність використання лісових ресурсів найвища в Городоцькому, Ківерцівському та Ковельському держлісгоспах, а найвища – в Шацькому та Камінь-Каши рському. Помітно зростає випуск продукції з 1 куб. м сировини, особливо з відходів.

Простежуючи темпи зростання обсягів виробництва товарної продукції за період з 1997 по 1999 роки можна зробити висновок, що в 1998 році вони різко впали, а в наступному році зросли, хоча початкового рівня не досягли. В цьому плані можна відмітити Цуманський, Ківецівський та Городоцький держлісгоспи. Найнижчі темпи зростання в Шацькому, Любешівському та Камінь-каширському держлісгоспах.

Економічний ефект від використання лісових ландшафтів об”єднання змінюється з часом по держлісгоспах. Так, у 1997 році найефективніше працював Старовиживський держлісгосп, в якому досягнуто найнижчих затрат на 1 грн. товарної продукції. Ефективною була діяльність Володимир-Волинського, Ківецівського та Цуманського держлісгоспів, а робота Камінь-Каширського, Луцького та Городоцького була неефективною. В 1998 спостерігалося загальне погіршення ситуації в об”єднанні. На перших місцях стояли Ківерцівський, Уманський та Володимир-Волинський держлісгоспи, а Старовиживський відійшов на сьоме місце. В 1999 році найефективніше працювали переробні підрозділи в Цумані, а також на високому рівні тримався Ратнівський, відновив втрачені позиції Старовиживський держлісгоспи. Вгіршому стані знаходяться Володимир-Волинський, Маневицький, Камінь-Каширський та Шацький держлісгоспи. В загальному у 1999 році відбулося загальне вирівнювання стану справ в держлісгоспах.

Ліс – велике джерело харчових і кормових продуктів, які щорічно заготовляються у великій кількості. Розглянемо використання цієї функції лісового ландшафту на прикладі Камінь-Каширського держлісгоспу. Лісництвами заготовляються такі види сировини: гриби, плоди, ягоди, полуниці, яблука, журавлина, горобина, калина, чорниця, березовий сік бджолиний мед. На сіножатях проводиться заготівля корму для тварин як тих, що наявні вгосподарствах лісництв, так і диких ( лосів, козуль ). З хвої виготовляють хвойно-вітамінне борошно.

Лісові ландшафти – жива аптека, комора лікарської сировини, яка ще досить слабо вивчена. Вчені говорять, що із вибірки із ста видів рослин детально досліджена і вивчена лише одна, тобто 1%. Половина усіх нині існуючих ліків і половина тих, які призначені для лікування складних хвороб, виготовлені на рослинній сировині. Із лікарської сировини заготовляють траву звіробою, кору крушини, дуба, насіння льону, чистотіл, пастушу сумку.

Крім цьго в лісах Волині ростуть і інші лікарські рослини: багно звичайне, барвінок, брусниця, суниці, конвалія, малина, шипшина. В соснових борах зростає цмин пісковий, в мішаних лісах – копитник європейський, в рідколіссях – материнка. До лікарської сировини також відносять березу повислу, дуб звичайний, сосну звичайну, вільху клейку.

На сьогодні ліс залишається вашливою енергетичною базою, особливо для населення, яке проживає поблизу його поширення, і яке позбавлене газифікації.

Екологічна функція лісових ландшафтів – це здатність його охороняти, відтворювати природний баланс, регулювати природні процеси. Інтенсивність сприятливого впливу лісових ландшафтів на навколишнє середовище залежить від стану лісових площ ( на вирубках цей ефект може бути і негативним ). Немалу роль відіграє видовий склад лсів в їх просторове розміщення.

Оздоровлення навколишнього середовища в захист поверхні від негативних природних процесів, вплив на водний баланс території і рекреаційний потенціал – важливі екологічні функції лісу. Захисні лісові насадження у Волинській області займають площу 34,95 тис. га, полезахисні лісові смуги – 1,53 тис. га, залужені,деградовані та радіоактивно забруднені землі, на яких варто було б здійснювати лісомеліоративні заходи – 52,70 тис. га.

Рельєф Волинської області переважно рівнинний, лише на півдні знаходиться Волинська височина, горбистий рельєф. Остання складена лесами і іншими гірськими породами важкого механічного складу, які добре піддаються ерозії. Ліси пом”якшують інтенсивність більшості геоморфологічних процесів. За рік при нерівному рельєфі з 1 га змивається до 50 т грунту. Коріння дерев закріплюють грунт, затримують розвиток площинного змиву, зсувних процесів, бічної ерозії, перешкоджають розвіюванню тонкого матеріалу, чому сприяє також погашення вітру у лісонасадженнях. Тому ліси крутих схилів, де існує загроза грунтової ерозії чи зсувів, відносять до захисних природних об”єктів. Береги потоків, відвали пстої породи, терикони і інші незручні землі заліснюються. Лісові насадження на відвалах сприяють грунтоутворенню і стабілізують пухкий грунт. Такі насадження через деякий час можуть бути використані в господарстві.

Для збереження грунтів використовують такі види насаджень: присітєві чи прибалкові; берегові і донні лісонасадження по балках; приярові смуги; закріплення схилів ярів; обліснення донної, руслової і конусної частини ярів. Для їх створення на вилугованих чорноземах і сірих лісових грунтах можна використовувати дуб літній, березу бородавчасту, модрину сибірську і руську, сосну звичайну із супутними породами: липа дрібнолиста, акація жовта, вишня польова, ліщина. На піщаних берегах в наносах – сосну звичайну і кримську. Для цього у всіх випадках найкраще використовувати кореневопагонові дерева і чагарники, які краще інших закріплюють грунт.

Дуже важлива роль лісових ландшафтів у збереженні води на місцевості. Стік з лісових площ менший ніж з відкритих ділянок, бо дерева випаровують більше вологи, ніж трав”яниста рослинність. Листяний лісз 1 га випаровує за сезон 2500 т вологи. Поле і луг за літній період випаровують 300-400 мм, ліс – 400-500 мм ( В.І.Рутковський ).Над лісами опадів на 10-25% більше, ніж над відкритими просторами. На кожні 10% збільшення лісистості території кількість опадів за рік зростає на 8-12, а річний стік – на 11-12 мм. Крім того лісова рослинність перехоплює до 80% опадів. Пухкі лісові грунти більш рівномірно вбирають вологу, ніж орні землі. В результаті в лісових ландшафтах відбувається сповільнення поверхневого стоку і одночасно вірівнювання коливань рівня підземних вод. Під впливом лісу поверхневий стік води зменшується в 6-10 разів, порівняно з безлісими ділянками. Ліси згладжують паводки і розтягують максимум стоку в часі. Навесні в річки спочатку стікає вода з полів, потім з лісів, де танення снігу повільніше, а через 1-2 місяці – грунтові води. Знищення лісів призводить до накладання в часі всіх цих трьох видів потоків і різкого підвищення рівня води в річках. Ліси затримують вологу туманів, оскільки його крони його осаджують інтенсивніше, ніж низькорослі рослини.

Сприятливий регулюючий вплив на водний баланс ліс дає і за межами свого постійного поширення, особливо при такому складі порід, в яких транспірація мінімальна. У водоохоронних зонах – околиці водосховищ, верхів”я річок, території з виходами термальних і мінеральних вод – намагаються збільшити площі лісів. Волога в цих лісах і на прилеглих територіях найменш забруднена.

Водоохоронна роль лісів найкраще виявляється в змішаних 40-50- річних деревостанах. Листяні мішані ліси відіграють більшу водоохоронну роль, ніж чисті сосняки на піщаних землях. По берегах малих річок від меженного рівня води до бровки берега необхідно висаджувати чагарникові верби, обліпиху, а по берегах – 3-4 ряди тополі, верби чи інших порід з домішкою калини для закріплення берегів.

Від типу і віку лісу залежить мікроклімат території. В лісі перепади температур за добу і рік менший ніж на полях. Влітку і вдень в лісі холодніше, взимку і вночі – тепліше. Вдень над полем повітря нагрівається і піднімається вгору, а холодніше повітря з лісу дме на поле, охолоджуючи його і згладжуючи різницю температур. При цьому здійснюється газообмін і вологообмін на цих площах. Різниця температури між насадженнями різного віку одного типу часто перевищує цю різницю між одновіковими деревостанами різних типів лісу.

Ліси гасять силу вітрів. Вітер, наближаючись до лісової смуги на відстані, рівній 15 висотам лісової смуги, починає втрачати свою швидкість. За лісовою смугою на відстані 5 її висот швидкість віиру найменша, а на відстані, рівній 25-40 висот знову рівна початковій. При цьому, чим густіший ліс, тим ефект більший. Середні по густоті ліси гасять вітер на 50-70%, рідкі – на 20-50%. Виконуючи цю функцію, ліс затримує сніг, що впливає на збільшення вологості грунту і його температурний режим. Деревостан, різні за складом, повнотою, зімкненістю, віком, по-різному впливають на величину снігонакопичення. При інших рівних умовах максимально контрастить у формуванні снігового покриву спостерігається між листяними і хвойними насадженнями. Так, листяні лси накопичують в середньому снігу на 21% більше, ніж хвойні. Перевищення висоти снігового покриву в лісам над полями становить 14 мм (в листяних лісах – 20 мм, у хвойних – 10 мм ).

Випаровування в лісах менше, ніж на відкритих площах. Цьому сприяє транспірація.

Суспільно-корисне значення лісових ландшафтів поділяються на: наукове, дидактичне, санітарно-гігієнічне, рекреаційне, ландшафтно-естетичне, емоціональне.

Ліс – жива лабораторія, місце дослідження багатьом галузям науки: географії, ботаніки, зоології, гідрології, метеорології, грунтознавства... Ліс – школа екологічного, економічного, естетичного виховання. В лісі формується емоціональний тип людини, її смаки, характер, відношення до навколишнього середовища.

Як відомо в атмосфері міститься велика кількість шкідливих газів, яка постійно зростає. Ліс – гігантський фільтр, який очищує повітря від пилу, сажі, шкідливих газів, радіації і цим оновлює атмосферу. За рік один гектар ялинового лісу здатний поглинути до 30 тонн пилу, а букового – до 68 тонн. Швидкорослі і густокронні породи більше знешкоджують хімічні сполуки, ніж повільнорслі і хвойні. Це треба знати для створення в приміських зонах та містах насаджень з найбільш газостійких видів. На вулицях міст це добре здійснює каштан кінський, який здатний без шкоди собі нагромаджувати 600 – 800 мг свинцю з розрахунку на 1 кг сухої речовини. Шведський вчений Ларс Бьорг встановив, що одне дерево каштану очищує до 20 тис.куб. м . повітря. Ліс може без шкоди собі поглинути 400 кг сірчаного газу, 100 кг хлоридів, 20-25 кг фторидів, 700-1000 кг фітотоксичних газів.

Натомість листя багатьох дерев, кущів, трав виділяє велику кількість фітонцидів, ефірної оліїї, смол, бальзамів, дубильної та інших речовин, які очищують повітря від бактерій і інших мікроорганізмів. У повітрі лісу вміщується до 200 біологічно активних речовин, які цілюще діють на людський організм. Один гектар листяного лісу виділяє за добу 2 кг летких органічних речовин, хвойного – 5, а ялівцевого – 30 кг ( це вистачає для знезараження невеликого міста ). Фітонциди сосни і ялівцю вбивають збудників туберкульозу, дуба і тополі – дезинтерії, осики – кишкову паличку. Найшвидше таку дію здійснює модрина. Фітонциди берези, черемшини, ялівцю вбивають збудників тифу, дифтериту, туберкульозу. В лісах, де росте волоський горіх, немає мух. Найкраще виконують санітарно-гігієнічні функції змішані достигаючі і стиглі твердолистяні та хвойні насадження. У повітрі лісу міститься у 300-500 разів менше бактерій, ніж у місті.

Рекреаційний потенціал лісу складають різні компоненти. Серед них особливе значення мають зміна ефектів ( світло і тінь, прохолода і тепло, вітер і затишок, тиша і природні шуми, ближній і дальній огляд, густі місця і галявини ), можливість рухатися із різними затратами сил, близькість до природи і можливість спостерігати за нею. Найбільш сильно ці ефекти спостерігаються в просіках, на лісових озерах і галявинах. Тому створенню цих територій надається особлива увага. Вплив рекреаційних компонентів змінюється в залежності від положення лісу на місцевості, від можливості забруднення його промисловими відходами, від напрямку лісотехнічних робіт, від оточуючих природних умов.

Волині як рекреаційному регіону надавалося досить мало уваги, тому вивченість її в цьому плані досить мала. Проте Волинь досить добре забезпечена основними складовими для повноцінного відпочинку. Аналіз кліматичних, гідрологічних, лісових, лікувально-бальнеологічних та культурно-історичних рекреаційних ресурсів Волині дає змогу зробити висновок про можливості їх розширеного використання і формування в межах області у перспективі рекреаційного району державного або і міждержавного значення.

Серед різноманіття природних ресурсів Волині, цінних з точки зору рекреації, на перше місце одностайно висувають лісові ресурси. Найбільш перспективними з точки зору використання рекреаційного потенціалу лісів є Ківецівський, Швацький і Любомльський райони Волинської області. На жаль, на даний час не можна говорити про можливість використання рекреаційного потенціалу Маневицького, Камінь-Каширського, Любешівського, Ратнівського районів, де проходить межа зони радіоактивного забруднення.

Найкращі умови для відпочинку існують в достигаючих і стиглих лісах, на дещо зріджених галявинах з віковими могутніми деревостанами. В таких насадженнях багатше естетичне ( старі деревостани більш декоративні ), санітарно-гігієнічніе значення. Вони виробляють фітонцидів і кисню значно більше ніж молодняки.

РОЗДІЛ 4. ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ЛІСОВИХ ЛАНДШАФТІВ.


На сьогоднішній день роль лісу у житті та діяльності людини дуже велика. Для збільшення ефективності використання лісів з мінімізацією шкоди їм необхідно інтенсифікувати лісове господарство через підвищення їх продуктивності і поліпшення породного складу і якості. Для цього менш цінні (граб, осика ) породи варто замінювати більш цінними і продуктивнішими ( сосна, дуб, ясен ). На даний час у віковій структурі лісів переважають молодняки і середньо-вікові насадження, тоді як достигаючі та стиглі характеризуються незначними запасами. Тому варто дещо обмежити рубку і насаджувати скоростиглі породи.

Зменшенню рубок і збереженню лісових площ сприяє ефективна і раціональна переробка деревини, тобто безвідходне та комплексне використання, лісоматеріалів у всіх галузях промисловості будівництва та у сільському господарстві.

Суцільна рубка дещо негативно впливає на відновлення. На суцільних лісосіках втрачається лісова обстановка, погіршується мікроклімат й лісорослинні умови, змінюється надґрунтовий покрив, затримується природне відновлення головних деревних порід, а також знижується водоохоронно–захисна здатність, погіршується гідрологічний режим річок, посилюється змив грунту. Тому слід застосовувати поступові, групово–вибіркові рубки. Це сприяє безперервності відновлення, повному і своєчасному використанню стиглої деревини, формуванню високопродуктивних, різновікових, складних і біологічно стійких лісостанів, збереженню їх соціофункцінальної ролі в даній місцевості. Такий підхід дозволяє використовувати деревину зелених зон і лісопарків, не порушуючи природного балансу.

Оптимізації розвитку лісових ландшафтів як виконавців певних природних і соціальних функційсприяють сприяють рубки догляду. Для цієї мети слід оцінити лісостан та його захисні функції, а тоді встановлювати нормативні показники рубок. В молодняках при таких рубках можливість реалізації деревини не враховується. Через освітлення і про чистку досягається кілька цілей: формується бажаний склад, порід створюються сприятливі умови їх зростання.

Для покращення якості лісостанів слід звернути увагу на вивчення ефективності змішування лісових культур, їх взаємовпливів на ріст і розвиток. Монокультурні насадження легше піддаються хворобам, слабше виконують захисні функції, мають меншу санаторно-гігієнічну та рекреаційну роль. Мішані лісові насадження проявляють більшу стійкість проти проти негативних зовнішніх механічних, хімічних, біологічних впливів.

Варто дотримуватися відповідності лісових культур природним умовам території. За лісогосподарським районуванням України територія дослідження належить до лісогосподарської області Полісся Західно – і Центрально-Поліського лісогосподарського округу. У вологих борах на вилугуваних піщаних грунтах знижень і плакори рівнин доцільно вирощувати сосняки. У сирих та мокрих борах ці ліси зростають без домішок на слабопідзолистих піщаних грунтах на північних схилах та рівнинах. Найвища продуктивність суборів у свіжому дубовому суборі, в дубово – ялиновому суборі, а також у вологому та сирому. В сухих суборах на піщаних терасах річкових долин, піщаних та супіщаних грунтах на підвищених місцях, а також на виходах вапняків та піщаників найчастіше ростуть чисті сосняки. В мокрих суборах на торфових грунтах у перезволожених місцях або по краю боліт прижилися сосняки з березою. У південній частині на родючіших супіщаних грунтах з близьким підстилянням суглинків у судібровах добре ростуть соснові насадження. В них сосни менше ніж дуба, але тут вони високобонітетні. Перший ярус складає сосна, береза, осика, другий – дуб, третій – граб з кленом гостролистим інколи з липою. Ліси з переважанням дуба і інших твердолистяних порід займають родючі грунти супіщаного та суглинистого складу з близьким заляганням морени, або крейди. Дубово – грабові ліси добре ростуть на дерново – підзолистих суглинистих чи сірих опідзолених грунтах на лесових островах. Березняки полюбляють вирубки або згарища соснови і дубових лісів, вільшаники - зволоженні ділянки у заплавах та на знижених місцях вододілів з дерново – підзолисто – глеєвими грунтами.

В соснових борах з

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: