Xreferat.com » Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству » Заходи боротьби із шкідливими організмами на посівах

Заходи боротьби із шкідливими організмами на посівах

листових піхвах проступили коричневі плями або коли висока ступінь імовірності інфекції при певних погодних умовах. Сприятливим для боротьби з кореневою гниллю є період між кінцевою стадією кущіння і появою другого стеблової вузла (стадія 29-32). Останнім часом в північних районах Німеччини спостерігається підвищення стійкості Pseudocercosporella herpotrichoides до фунгіцидною захисним засобам. Її розвитку сприяють порушення сівозміни та неправильне застосування фунгіцидів.

Розглянемо таблицю 1.2


Табл. 1.2 Оснолвні хвороби, виявлені на вівсу

Культура Хвороба, її назва та збудник Джерело інфекції (основне та додаткове) Спосіб поширення інфекції Ознаки захворювання Час хімічних обробок
Овес

Гельмінтоспоріоз вівса.


Основним є рослинні решки та насіння, де зберігається гріб. Також, може бути бур'ян - північне просо, що є патогеном. Поширюється конідіями На листках з'являються білі, а потім бурі плями з темно-коричневою або червонуватою облямівкою. У центрі утворюється бурувато-оливковий наліт. Плями часто зливаються і охоплюють все листя. Внаслідок листки засихають і відмирають. Обробіток посивного матеріалу

Церкоспореллезная коренева гниль (гниль кореневої шийки) Рослинні рештки Макро - і мікроконідії, хламідоспори та склероціум Проявляються бурі або солом'яного коляру плям різної форми, які у вологу погоду вкриваються червоно-білим або рожевим нальотом. Стебло у місцях плям порожнисте і нерідко розмачулюється. Підземне міжвузля і корінці набувають червоного кольору, а паренхіма серцевини руйнується. в кінці кущіння

Також як кожна культура, овес потрапляе під ураження бур’янами, наприклад такими як осот польовий, осот шорсткий, вівсюг та багато інших.

Sonchus arvensis L.(рис. 1.5) - Осот польовий, осот жовтий, або осот молочайних.


Заходи боротьби із шкідливими організмами на посівах

рис. 1.5


Родина Айстрові (Складноцвіті) Asteraceae Dumort. (Compositae), рід Осота Sonchus L. В даний час на території б. СРСР описаний єдиний підвид-Sonchus arvensis subsp. uliginosus (Bieb.) Nym.Коріння довгі, добре розвинені (з підрядними нирками). Коренева система осоту польового відрізняється поверхневим розташуванням. Головний стрижневий корінь не опускається в землю глибше 50 см. Від нього відходять довгі горизонтальні корені, що досягають одного метра і більше довжини, що залягають не глибше 6-12 см. Вся коренева система осоту відрізняється великою крихкістю, причому навіть незначні уламки коренів (до 3 см завдовжки) здатні укореняться і утворювати пагони. Розмноження осоту у посівах йде майже виключно за рахунок утворення кореневих нащадків. Стебло прямої, у верхній частині залізисто-волосиста або голий. Листя ланцетно-перисті з трикутними лопатями, забезпечені при підставі округлими вушками. Верхні листки цільні. Суцвіття - досить великі кошики, в розкритому стані до 3 см у поперечнику. Цвіте осот з липня до вересня. Сім'янки овальні, сплюснуті, 2.5-3 мм довжиною, 0.75-1 мм шириною і 0.4 мм завтовшки. Вони темно-бурі, вгорі тупо-закруглені, до основи звужені, з 5 досить сильно виступаючими поздовжніми реберцями. Летючка з білих простих м'яких волосків легко відділяється від селянок. Поширенний по Європі та північній Африці, як заносних рослина в Америці, Австралії та Японії. На території б. СРСР: Вся європейська частина, Кавказ, південна частина Західного і Східного Сибіру, Середньої Азії північ, Далекий Схід.Широко поширений сегетальний бур'ян на полях в лісовій зоні європейської частини б. СРСР. Вимагає достатнього зволоження і на сухих полях займає звичайно більш знижені, зволожені, місця. Здатний виростати в умовах зволоження від луговостепного до болотного, віддає перевагу багаті грунту, здатний витримувати слабке засолення. Значення його в степовій зоні як бур'яну посівів знижується, а в пустельній (навіть на зрошуваних полях) він не зустрічається.Обтяжливе смітної рослина, один з найбільш обтяжливих бур'янів наших полів. Засмічує всі типи посівів, також зустрічається на парах, у садах і городах. Вся рослина містить білий молочний сік і неохоче поїдається худобою. Заходи боротьби: Головною умовою боротьби з осотом є знищення його рослин не пізніше фази розетки, коли знову утворилася коренева система ще не здатна до вегетативному відновленню.

Sonchus asper L.) Hill. - Осот шорсткий, гострий

Сімейство Айстрові (Складноцвіті) Asteraceae Dumort. (Compositae), рід Осота Sonchus L.. Корінь стрижневий, вертикальний. Стебло прямої, гіллястий, внизу гола, висотою до 70-80 см. Листя цільні або виїмчаста-надрезние, з гострими вирізами, з колючими зубчиками по краю, продолговатояйцевідние, жорсткі, загострені, рідше тупуваті; прикореневі і нижні стеблові листя звужені в крилатий черешок, а середні і верхні - сидячі, з широким стеблеоб'емлющім підставою. Нижні листя 9-17 см завдовжки разом з черешком, крупніше середніх (6-7 см завдовжки) і верхніх (1.5-3 см завдовжки). Суцвіття - кошики, зібрані на кінці стебла і гілок у невеликих зонтикоподібних щитках. Квітконоси і обгортка покриті темними залозистими волосками, іноді волоски відсутні на верхніх частинах квітконоса. Всі квітки в кошиках двостатеві, язичкові, жовті. Сім'янки світло-бурі, довгасто-оберненояйцеподібні, довжиною 2.5-3 мм, шириною 0.75-1 мм, сплюснуті, з трьома поздовжніми реберцями на кожній стороні, з кільцевим валиком на одній стороні і чубчиком - на іншому; волоски його прості, білі, чубок легко опадає. Цвіте з червня до жовтня. З настанням прохолодної погоди в осінні дні стебло і основні жилки листя набувають червонувато-ліловий відтінок.Майже вся Західна Європа, Мала Азія, Іран, Афганістан, Гімалаї, Монголія, Південна і Східна Азія, Північна і Південна Америка, Австралія. На території б. СРСР: Майже вся європейська частина, Кавказ, Західна і Східна Сибір, Далекий Схід, Середня Азія. Виростає на сміттєвих місцях в житла, на городах, рідше в посівах польових культур, переважно на родючих вологих грунтах.Засмічує овочеві та плодово-ягідні культури. Заходи боротьби: Дотримання сівозміни, глибока обробка грунту, прополка, скошування бур'яну на необроблюваних землях.Почнемо розглядати таблицю 1.3


Таблиця 1.3 Загальна характеристика бур’янів

Назва бур’яну Ботанічний клас Біологічна група Фаза бур’яну, найбільш чутлива до гербіциду Час застосування гербіциду




Фенофаза культурної рослини Фаза бур’яну
Осот польовий (Sonchus arvensis L.) Дводольні Багаторічні Сходи 3-5 листочків Сходи
Вівсюг звичайний (Avena fatua L.) Дводольні Багаторічні Сходи 2-5 листочків Сходи

Так на сьогодні кожне сільське господарство повинно захищати свої поля. Ніхто з них не може бути впевнений у захисті культури, зараз не вистачае коштів для проводження необхідних заходів боротьби з шкідниками.


Розділ 2 Обгрунтування вибору пестицидів для проведення заходів хімічного захисту вівса від шкідливих організмів


Для використання хімічних препаратів, для захисту вівса ми обрали по декилька видів з кожних препаратів, які ми можемо проглянути у таблиці 2.1


Табл. 2.1 Рекомендовані хімічні препарати для захісту вівса

Назва шкідника Назва препарату та його препаративна форма Группа Діюча речовина
Осоти Банвел 4S 480SL в.р.к. Гербіцид Диметиламінна сіль, 480г/л дикамбі

Калібр 75 в.г. Гербіцид Трибенурон-метил, 250г/кг

Ларен Про 60 в.г. Гербіцид Метсульфурон-метил 600г/кг
Вівсюг Базагран в.р. Гербіцид Бентазон, 480 г/л

Базагран М Гербіцид Бентазан 250 г/л +2М—4Х (МЦПА)125 г/л, водний розчин

Агрітокс 500, в.р. Гербіцид МЦПА у формі солей диметиламіну натрію, калію, 500 г/л
Злакові мухи Сумітіон Інсектицид Фенітротіон 500 г/л

БІ-58 Новий, 40% к.е. Інсектицид Диметоат 400 г/л

Діазинон Інсектицид Діазинон 600 г/л
Злакова попелиця Золон 35, к.е. Інсектицид Фощалон, 350 г/л

Вантекс Інсектицид Гаммацигалотрин

Моспілан, р.п. Інсиктицид Ацетаміприд 200 г/кг
Коріневі гнилі Фолікур Фунгіцид Тебуконазол, 250 г/л

Тілт 250 ЕС к.е. Фунгіцид 250 г/л пропіконазолу

РЕКС ДУО Фунгіцид Епоксиконазол 187 г/га, тіофанат-метил 310 г/га
Гельмінтоспоридіоз Топсін М, з.п. Фунгіцид Тіофанат – метил 700 г/кг

Оріусін 250, в.е. Фунгіцид Тебуконазол 250 г/л

Фалькон Фунгіцид Тебуконазол, 167 г/л, триадименол, 43 г/л, спіроксамін, 250 г/л

Ми підібрали такі хімічні препарати для захисту вівса, щоб при їх застосуванні, через їх хімічний склад, появі у майбутньому резістентних рас, патогенних грибів та бур’янів.

Розділ 3 Проведення заходів хімічного захисту вівса від шкідливих організмів.Особливості його вирощування


Хімічний метод захисту рослин передбачає використання природних та штучно синтезованих хімічних речовин, які проявляють токсичну дію на організми шкідливі по відношенню до культурних рослин, (шкідників, збудників хвороб, бур’янів тощо). У світовій практиці хімічного захисту рослин такі хімічні засоби отримали узагальнену назву — пестициди (“пест” — шкода, “цидо” — вбивати). Пестициди відзначаються своєю універсальністю, тому в загальній системі заходів захисту рослин від шкідливих організмів вони займають чільне місце. Асортимент цих речовин безперервно змінюється та вдосконалюється. Перелік пестицидів, дозволених до використання на поточний рік, щорічно переглядається, затверджується Міністерством аграрної політики та погоджується з Міністерством охорони здоров’я. В цьому Переліку передбачаються об’єкти обробітку, норми витрат препаратів та гігієнічні регламенти їх застосування. Всі пестициди, рекомендовані до застосування, наводяться об’єднаними в групи згідно з їх виробничим використанням. Так для вівса є також певно визначені норми для захисту, посадки, зволоження грунту, удобрення добривами. За посушливої погоди після сівби поле коткують кільчасто-шпоровими котками, за достатньої вологості боронують. Якщо після сівби випадають інтенсивні дощі і утворюється щільна грунтова кірка її до появи сходів руйнують боронуванням зубовими боронами або голчастими ротаційними знаряддями. З ціллю боротьби з бур`янами та поліпшення аерації боронування проводять у фазі кущіння. Якщо посіви виявляться сильно забур`яненими, то у фазі кущення застосовують гербіциди агрітокс (1-1.5л/га), базагран (2-4л/га), 2М-4Х (0.9-1.5 л/га), діален (1.75-2.25 л/га), ковбой (120-190 мл/га), лонтрел 300 (0.16-0.66 л/га) або інші, залежно від видового складу бур`янів. Під час вегетації овес може пошкоджуватись шведською мухою, попелицями, вівсяним трипсом, п`явицею, підземні органи молодих рослин - терпіти від дротяників, несправжніх дротяників та інших шкідників. Обприскування проти шкідників проводять, коли їх чисельність перевищує межу економічної шкодочинності. Для цього використовують такі інсектициди як Бі-58 новий (1.5л/га), волатон 500 (1л/га) та інші.

У разі прогнозування сильного ураження посівів лінійною стебловою, корончатою іржею, борошнистою росою, аскохітозом (біла плямистість), червоно-бурою плямистістю, червоно-бурою бактеріальною плямистістю для захисту стебла листків і волоті від уражень ними можна застосувати такі фунгіциди як альто (0.15-0.2 л/га), тілт (0.5л/га) або інші. Вологозабезпеченість вівса протягом вегетації рослин і коефіцієнт водоспоживання. Вологозабезпеченість рослин знижується від сходів до повної стиглості. В середньому у фазі кущіння в шарі 0-100 см від 181 до 220 мм, у фазі трубкування від 141 до 189 мм, при повній стиглості - від 101 до 138 мм. Зазначені коливання у запасах продуктивної вологи в грунті за фазами розвитку рослин вівса залежали від моделі технології. У фазі кущіння вони були найвищими за інтенсивних технологій і найменшими за контрольних, а у наступних фазах - навпаки. Останнє може бути пов'язано із більшим споживанням вологи за інтенсивних моделей в період активного росту.Ефективність водоспоживання була вищою за альтернативної моделі та ресурсозберігаючих і найменшою за енергонасиченої та абсолютного контролю.. В цілому, грунт сівозміни згідно класифікаційних рангів, відзначався дуже низькими запасами азоту, що легко гідролізується (75-85 мг/кг), високими і підвищеними - по фосфору (117-222), дуже високими і підвищеними - по калію (118-275 мг/кг).Найбільш високі значення вмісту азоту, що легко гідролізується, спостерігаються при вирощуванні вівса за альтернативною моделлю технології і найнижчі - у варіантах без внесення гною і мінеральних добрив. Більші запаси рухомого фосфору та обмінного калію в орному шарі грунту були за енергонасиченої моделі з внесенням N9оР9оК9о. Із зниженням доз добрив до 60 і 3О кг/га NРК зменшуються і запаси елементів живлення в грунті. В цілому визначення запасів елементів живлення в грунті по дослідних ділянках свідчить не тільки про потребу внесення азотних добрив, а і про можливість покращення надходження азоту в рослини і ефективності його використання в зв'язку із забезпеченістю грунту доступними формами фосфору.


Розділ 4 Розрахунок потреби у техніці і пестицидах для проведення заходів захисту вівса від шкідливих організмів


Планування об’єму робіт залежить від площі, яку обробляють та від необхідної кількості пестицидів, що визначають:

За нормою витрат препарату.

Норма витрати – кількість пестицидів чи робочої рідини, яка витрачається на одиницю площі або на окремий об’єкт. Норма витрат препарату вказується в рекомендаціях, щодо застосування або в «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Норма витрати робочої рідини від виду обприскування і культури, що обробляється і є табличною величиною, якщо вона спеціально не вказана у рекомендаціях щодо застосування конкретного пестициду. Якщо відома норма витрат пестициду, то необхідну його кількість розраховують за формулою:


Qп=Нвп*S


Qп – необхідна кількість пестициду; кг,л

Нвп – норма витрати пестициду;кг/га,л/га

S – площа, на якій будуть проводити обприскування даним пестицидом; га

Необхідну кількість робочої рідини:


Qрр=Нврр*S


Qрр – необхідна кількість робочої рідини; л

Нврр – норма витрат робочої рідини

S – площа, на якій будуть проводити обприскування даним пестицидом; га

Проведемо розрахунки для використання пестицидів на площі 50 га за вище вказаними формулами:

1. Банвел 4S 480 SL, це селективний гердіцид системної дії для післясходових застосувань проти однорічних і багаторічних дводольних бур”янів на посівах зернових культур. Норма витрат 0.15 – 0.3 (0.6)


Qп=0.6л/га*50га=30л

Qрр=300л*50га=15000л


2. Калібр 75,норма витрати препарату 0.3-0.6(0.5)


Qп=0.5л/га*50га=25л

Qрр=300л*50га=15000


3. Ларен Про,норма витрати препарату 0.1-0.1 кг/га(0.1кг/га)


Qп=0.1кг/га*50га=5кг

Qрр=300л*50га=36000


4. Базагран 48%,норма витрати препарату 3.0л/га


Qп=3л/га*50га=150л

Qрр=300л*50га=15000


5. Тітус25%,норма витрати препарату 0.045кг/га


Qп=0.045кг/га*50га=2.25л

Qрр=300л*50га=15000


За концентрацією робочої рідини за препаратом

Концентрація – відсотковий вміст пестициду в робочій рідині(суспензії, емульсії, розчині)

Якщо концентрація робочої рідини вказується за препаратом, то необхідну кількість пестициду визначають:


Qп=(Нврр*Крр/100)*S


Qп – необхідна кількість пестициду; кг, л

Нврр – норма витрат робочої рідини; л/га

Крр – концентрація робочої рідини; %

S – площа, на якій будуть проводити обприскування даним пестицидом;га

1. Базагран М,концентрація робочої рідини 2-3%


Qп=(300*2/100)*50=300л


2. Карате 5%,концентрація робочої рідини 0.03-0.13%


Qп=(300*0.06/100)*50=9л


3. Агрітокс 500,концентрація робочої рідини 0.50-2.8%


Qп=(300*1.5/100)*50=75кг


4. Базагран 48%,концентрація робочої рідини 0.67-1.33%


Qп=(300*0.90100)*50=135л


5. Тітус25%,концентрація робочої рідини 0.01-0.02


Qп=(300*0.016100)*50=2.4л


За концентрацією робочої рідини за діючою речовиною

Якщо концентрація робочої рідини вказується за діючою речовиною, то необхідну кількість пестициду визначають за формулою:


Qп=(Нврр*Крр за д.р./Кп)*S


Qп – необхідна кількість пестициду; кг,л

Нврр – норма витрат робочої рідини; л/га

Крр за д.р – концентрація робочої рідини за діючою речовиною;%

Кп – вміст діючої речовини в препараті;%

S – площа, на якій будуть проводити обприскування даним пестицидом; га

1. Децис 2.5%,концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0.004-0.006%


Qп=(300*0.002/2.5)*50=12л


2. Карате 5%,концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0.002-0.01%


Qп=(300*0.006/5)*120=43.2л


3. Байлетон 25%,концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0.02-0.08%


Qп=(300*0.05/25)*120=72кг


4. Базагран 48%,концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0.32-0.64%


Qп=(300*0.48/48)*120=360л


5. Бі 58 40%,концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0.025-0.065%


Qп=(300*0.035/40)*50=13.125л


За нормою витрат діючої речовини


Нвп=(Нв за д.р./Кп)*100


Нвп – норма витрат пестициду

Нв за д.р – норма витрат діючої речовини; л/га,кг/га

Кп – вміст діючої речовини в препараті; %

1. Децис 2.5%,норма витрати препарату за діючою речовиною 0.0125-0.0175кг/га


Нвп=(0.017/2.5)*100=0.68кг/га


2. Карате 5%,норма витрати препарату за діючою речовиною 0.005-0.02кг/га


Нвп=(0.0135/5)*100=0.27кг/га


3. Байлетон 25%,норма витрати препарату за діючою речовиною 0.06-0.25кг/га

Нвп=(0.155/25)*100=0.62кг/га


4. Базагран 48%,норма витрати препарату за діючою речовиною 0.96-1.92л/га


Нвп=(1.50/48)*100=3.125л/га


5. Тітус25%,норма витрати препарату за діючою речовиною 0.01-0.013л/га


Нвп=(0.0115/25)*100=0.046л/га


Для проведення обприскування використовуватимуться наступні сільськогосподарські машини: штанговий обприскувач ОП-2000-2 з трактором МТЗ-80, приготування розчину здійснюється АПЖ-12 + МТЗ-80, підвезення робочого розчину здійснюється заправним візком типу ЗЖВ-1,8 в агрегаті з трактором МТЗ-80.

Потреба в техніці і робочій силі для виконання заходів із застосуванням хімічних засобів по захисту кукурудзи наведена в таблиці 4.1.


Таблиця 4.1 Потреба в техніці і робочій силі

Спосіб обробки Назва шкідливого організму Потреби в техніці Потреби в робочій силі


обприскувачі Трактора Заправочні візки АПЖ-12 Трактористи Робочі
обприскуавння

Злакові мухи,

Ковалики

1 4 2 1 4 2
обприскуавння Гельмінтоспоріоз 1 4 2 1 4 2
обприскуавння Осот, вівсюг 1 4 2 1 4 2

Розділ 5 Забруднення пестицидами біосфери та їх негативний вплив на природу і людину


До небезпечних речовин антропогенного походження, що надходять у навколишнє середовище, поряд з промисловими відходами, належать також хімічні засоби боротьби з шкідливими організмами — пестициди. Обсяг цих біологічно активних і частіше високотоксичних для людини і тварин речовин, що використовуються щорічно в світовій практиці, нині досягає понад 2 млн. т. Пестициди застосовують, головним чином, на сільськогосподарських угіддях і в невеликому обсязі в лісах, однак внаслідок циркуляції у повітряному й водному середовищах і перенесення живими організмами по ланцюгах живлення, вони можуть дуже поширюватися в природних ландшафтах, потрапляючи в харчові продукти, і завдавати шкоди тваринному світу і здоров’ю людини.Пестициди відомі давно. Підраховано, що прибуток від застосування пестицидів у три рази перевищує витрати на їх виробництво. Але, будучи могутнім засобом проти шкідників, хвороб і бур’янів, пестициди в той же час — один із найнебезпечніших факторів забруднення навколишнього середовища. Вони шкідливі для всіх живих організмів, включаючи корисних комах, тварин і людей. За даними ЮНЕСКО, пестициди в загальному обсязі забруднення біосфери землі займають 8—9-те місце після таких речовин, як нафтопродукти, ПАР (поверхнево-активні речовини), фосфати, мінеральні добрива, важкі метали, окиси азоту, сірки, вуглецю та інші сполуки. Незважаючи на те, що пестициди становлять дуже незначну частину загальної маси забруднювачів, що надходять у зовнішнє середовище, вони можуть бути дуже небезпечними внаслідок високої біологічної активності. Надходження пестицидів у сільськогосподарський ландшафт відбувається, головним чином, при проведенні хімічних засобів боротьби із шкідливими організмами, наземними засобами чи авіацією, внаслідок випаровування з поверхні ґрунту або рослин, при витіканні під час зберігання і транспортування тощо. Технічні продукти більшості речовин, що застосовують як пестициди, не розчиняються у воді і для практичного використання їх випускають у таких різноманітних препаративних формах: емульгуючі концентрати (е. к.), при розведенні водою утворюють водні емульсії; порошки, що змочуються (з. п.), при розбавленні водою утворюють повільно осідаючі суспензії; концентрати (к.) технічної речовини, що призначені для обприскування рослин; гранульовані препарати (г. п.), які містять діючу речовину і наповнювач (бентоніт, каолін, вермикуліт, трепел) або суперфосфат. Виготовляють гранули діаметром від 0,25 до 5 мм для наземного і внутрішньоґрунтового застосування. Способи застосування пестицидів залежать від їх призначення, препаративної форми. Це обробка посівного матеріалу інсектицидами і фунгіцидами, обприскування, обпилювання, обробка гранульованими препаратами. Раціональне застосування інсектицидів, фунгіцидів і гербіцидів ґрунтується на різних тактичних підходах, зумовлених особливостями біології шкідників, збудників хвороб, бур’янів і характером проявлення їх шкідливості. При обробці сільськогосподарських угідь пестицидами частина їх втрачається внаслідок знесення вітром, розсіювання в атмосфері з потоками повітря. Залежно від технології застосування і фізичних властивостей препаративної форми на рослини і ґрунт осідає 40—70% норми витрати, утворюючи початковий запас токсичної речовини. Крім того, багато пестицидів можуть поширюватися за межі оброблюваних ділянок і більш чи менш тривалий час циркулюють у біосфері. В атмосферу вони надходять безпосередньо при їх застосуванні, а також внаслідок випаровування з поверхні ґрунту, рослин, води. Потім у результаті конденсації парів і утворення краплинорідких або твердих часток пестициди з атмосфери потрапляють у ґрунт, на поверхню рослин і у водойми, поширюючись на великих територіях. У водойми вони надходять з поверхневими і підґрунтовими стоками із сільськогосподарських угідь. Хімічні препарати, у зв’язку з токсичністю, шкідливі для людини і навколишнього середовища. Потенційна загроза від їх використання полягає як у гострій токсичності при потраплянні в організм людини або тварин, так і в хронічній дії, в кумулятивному ефекті, в міграції залишків пестицидів водними і повітряними шляхами на значні відстані.Хрестоматійним прикладом глобальної міграції хлорорганічних пестицидів, зокрема ДДТ, є кумуляція їх у жирові пінгвінів, які живуть в Антарктиді. Так, за даними, надрукованими в Німеччині, з атмосфери на територію Північного моря щорічно випадає до 300т ДДТ. Нагромадження пестицидів в окремих тканинах відбувається непомітно. Але коли кількість їх досягає певного рівня, вони призводять до порушення функцій найважливіших органів, захворювання і зниження стійкості організму. Серед хвороб, які можуть з’явитися внаслідок токсикації організму, відмічають злоякісні пухлини (головним чином пухлини печінки), хромосомні порушення, підвищення інтенсивності мутаційного процесу, що пов’язано з підвищенням частоти прояву спадкових хвороб обміну, аномалій розвитку тощо. Більше половини пестицидів належать до мутагенів — речовин, які змінюють спадкову природу рослин і тварин, включаючи людину. Відомо, що прометрин порушує не тільки білкоутворюючу, але й протромбіноутворюючу функцію печінки, зменшує кількість еритроцитів і гемоглобіну у. крові. Крім порушень, які викликаються в організмі атразином і прометрином, пропазин порушує діяльність центральної нервової системи і терморегуляцію тіла. Основні зміни при отруєнні тварин похідними сечовинами (лінурон, монурон) відбуваються в печінці, нирках і селезінці. Крім того, вони несприятливо впливають на ендокринну систему і обмін речовин. В останнє десятиріччя різко зросла кількість алергічних захворювань, що є одним з наслідків впливу пестицидів. Внаслідок багаточисленних досліджень рослин, комах і тварин нагромаджено досить великий матеріал про мутагенні властивості гербіцидів. У хлор-ІФК, наприклад, інших карбаматах встановлено здатність підвищувати рівень поліплоїдії у рослин, а також мутагенну активність атразину, симазину і 2,4-Д. За останні 20 років ряд масових отруєнь було викликано пестицидами. Це відбувалося, головним чином, з двох причин: внаслідок забруднення харчових продуктів під час їх перевезення і зберігання, а також у результаті використання в їжу протруєного насіння. Нині поки що не спостерігається загрожуючого росту захворювання населення внаслідок прямого чи побічного впливу пестицидів, але, враховуючи тривалий латентний період появи ряду небезпечних захворювань і порівняно недавній помітний початок масового використання пестицидів, потрібна підвищена увага до цієї проблеми. Забруднення навколишнього середовища пестицидами виступає як один з нових, тимчасово діючих факторів відбору і для природи в цілому. Один із яскравих доказів шкідливого впливу пестицидів на фауну є різке зменшення чисельності хижих птахів-однієї з кінцевих ланок у ланцюгах живлення. Орли, соколи, коршуни разом з тілами своїх жертв споживають максимальну кількість штучних речовин, яких раніше не було на планеті. Таким чином, пестициди, що є одним з факторів впливу людини на навколишнє середовище, можуть мати на неї різноманітний побічний вплив. Так зараз відбуваеться постійна циркуляція пестицидів за такими схемами: 1. Повітря — рослини — ґрунт — рослини — травоїдні тварини — людина. 2. Ґрунт — вода — зоофітопланктон — риба — людина. Потенціальна загроза пестицидів, їх накопичення у навколишньому середовищі вимагає наукового пошуку і розробки підходів до організації захисних заходів. Такими є інтегровані системи захисту рослин, які мають природоохоронну направленість. Отже, запобігання забрудненню навколишнього середовища хімічними засобами захисту рослин є однією з важливих проблем сучасного інтенсивного землеробства.

овес пестицид захист шкідливий


Висновок


Виходячи із курсової роботи, можна зробити висновки, що е за культура овес,яки вона має вимоги до умов розвитку. З’ясувалось те що ця культура е найпростішою із злакових культур. Для організації захисту вівса від шкідливих організмів ефективними буде використання хімічного методу боротьби. Для організації робіт по захисту культури необхідна висококваліфікована бригада з 3-4 робітників, які мають дотримуватись правил особистої та загальної техніки безпеки при роботі з пестицидами. Крім того необхідно застосовувати сучасний комплекс сільськогосподарської техніки, яка дає змогу підвищити надійність її захисту від шкідників, хвороб та бур’янів, зберегти врожай при мінімальних затратах коштів, праці та часу.

При суворому дотриманні регламентів застосування пестицидів, дотриманні вимог санітарних норм і правил при роботі з ними забезпечується не тільки захист рослин від шкідників, хвороб та бур’янів, а й охорона населення і навколишнього середовища.

З’ясувалося яку кількість и яка норма витрат пестицидів піде на обробку поля вівса розміром 50 га. Яки саме препарати будуть надавати більш ефективну дію при захисті урожаю.

Також ми отримали додаткову інформацію що до обмежувальної норми для поставлення на переробку в крупу вівса, який в залежності від якості зерна поділяють на три класи, типи та підтипі вівса.

Ця інформація може бути корисна початковому спеціалісту, для того щоб вже мати деяку уяву про таку культуру як овес.


Додатки


1. Типи і підтипи вівса таблиця А


Табл. А

Тип Характеристика зерна Підтип Колір зерна Збереження зерен другого типу або підтипа, %, не більше Приклади переліку сортів, характеризующих тип и підтип
I Зерно крупне, цілендрічной або грешеподібной форми 1 Білий 10 Астор, Горизонт, Льгоскій 1026, Мірний, Наримский 943, Орел, Победа, Сельниковский 14, Таежник


2 Жовтий 10 Золотой дождь, Кіровский, Руслан, Скороспелий
II Зерно тонке, довге, вузьке
Не нормируется 20 Артемовскій 107, Кубанскій

2. Обмежувальні норми для поставки на переробку в крупу вівса, який в залежності від якості зерна поділяють на три класи, вказані в табл. В.


Табл. В

Назва показчика Норма для класу

1-го 2-го 3-го
Тип I I I
Ядро, %, не менше 65 65 63
Вологість, %, не менше 13,5 13,5 13,5
Натура, г/д, не менше 550 540 520
Смітна домішка, %, не більше 2,0 2,0 3,0
в тому чіслі:
мінеральна домішка 0,2 0,2 0,3
в чіслі мінеральної дмішки галька 0,1 0,1 0,1
Шкідливі домішки Не допускается 0,20 0,20
в чіслі шкідливих домішків:
Ріжкі та сажка - 0,10 0,10
софора лісохвостная і вязель різнокольоровий - 0,02 0,02
гелиотроп опушенноплодный и триходесма седая - Не допускаєтся
зіпсовані зерна вівса та іншіх культурних рослин Чи не допускається Не допускаєтся 0,4 0,5
вівсюг 2,0 2,0 2,0
Кукіль 0,2 0,2 0,2
Мертві шкідники (жуки), шт. в 1 кг, не більше Не допускаеться 15 15
Зернова домішка, %, не больше 4,0 6,0 7,0
в том числе:
зерна овса, отнесенные к зерновой примеси 3,0 3,0 3,0
в том числе проросшие зерна Не допускается 2,0 2,0
и семена других культурных растений, отнесенных к зерновой примеси 1,5 3,0 4,0
в том числе зерна ячменя, ржи 1,0 1,0 1,0
Мелкие зерна, %, не более 3,0 3,0 5,0
Зараженість шкіднікамі Не допускаєтся Не допускаєтся, крім зараженності кліщем не вище I стеупеня
Кислотність, град, не більше 6,0 Не обмежується

Засоби індивідуального захисту що працюють з пестицидами. Знешкодження транспортних засобів, устаткування, тари, приміщень і спецодягу.


Для захисту організму від надходження пестицидів через дихальні шляхи використовують: протигазові респіратори (РПГ-67) з відповідними патронам, універсальні респіратори (РУ-60М), промисловим протигази із змінними коробками, протипилові респіратори (Ф-62ш, У-2к, «Пелюстка», «Астра-2»). При роботі з ртутноорганічними препаратами застосовують протигазовий патрон «Г», для фосфорорганічних, хлорорганічних і інших речовин - протигазовий патрон маски «А». При фумігації приміщень такими високоотруйними речовинами, як препарат 242, дихлоретан, бромистий метил, необхідно застосовувати промислові протигази з коробками коричневого кольору.

Щодня після роботи респіратори і протигази підлягають очищенню. Забруднені гумові лицьові частини і гофровані трубки миють в знезаражувальному розчині (25 г мила і 5 г соди на 1 л води) або розчині ДІАС (100 г ДІАС на 10 літрів води) з подальшим обов'язковим промиванням теплою або холодною водою і сушкою при кімнатній температурі. Після цього лицьові частини і трубки дезінфікують спиртом або 0,5% розчином перманганату калія, потім знову промивають і сушать.

Для захисту рук при роботі з рідкими формами пестицидів застосовують гумові рукавички (арт. 374), при роботі з пилоподібними отрутохімікатами - рукавиці бавовняні з плівковим покриттям. Як спецвзуття при роботі з пилоподібними отрутохімікатами застосовують гумові чоботи.

Знезараження транспортних засобів, апаратури, тари, приміщень і спецодягу проводяться відповідно до «Інструкції по техніці безпеки при зберіганні, транспортуванні і застосуванні пестицидів в сільському господарстві».


Список використаної літератури


Агрохімія – Городній М.М., Сердюк А.Г. – Київ 1984

Євтушенко М.Д., Марютін Ф.М.,

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: