Xreferat.com » Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству » Розробка конструкції плужного робочого органу і схеми плуга

Розробка конструкції плужного робочого органу і схеми плуга

наносяться на боковій проекції.

Вертикальні січні площини V та U наносяться на горизонтальну проекцію креслення на відстані 100 мм одна за одною .


2.5 Побудова кривих ортогональних перерізів (шаблонних кривих)


Криві ортогональних перерізів площинами, проходять перпендикулярно до леза лемеша, викреслюються для виготовлення штампа або шаблонів. Ортогональні перерізи наносяться на горизонтальній проекції креслення.

Криві ортогональних перерізів викреслюються на вертикальній проекції креслення на продовженнях горизонталей, або на вільному аркуші, на якому попередньо викреслюються сітка горизонталей, відповідно до їх розміщення у вертикальній проекції.

Наносяться в горизонтальній проекції сліди ортогональних січних площин І – ХІІ у вигляді прямих ліній, перпендикулярних до леза лемеша.

Січні площини проводяться через польовий кілець лінії стику лемеша з полицею і точку переходу кривої польового обрізу в криву верхнього обрізу полиці. Потім проводиться ряд паралельних січних поверхні лемеша так, щоб відстань між ними була 115 мм.

На сітці горизонталей, накреслених на вертикальній площині креслення, наноситься ряд вертикальних ліній на відстані 46 мм. Кількість ліній відповідає кількості січних ортогональних площин. Ортогональні криві будуються відносно кожної вертикальної лінії.

Проводиться фронтальна площина F – F паралельно лезу лемеша, січна площина ІV перетинає площину F – F в точці С і проекції твірної в точках Оʹ, 1ʹ, 2ʹ, 3ʹ і т.д.

Відкладається від вертикальної лінії 4 вправо вздовж нульової горизонталі відрізок 4 Оʹ, який дорівнює відрізку С Оʹ із горизонтальної проекції. Для побудови точки 1 ортогональної кривої вимірюється відрізок С 1ʹ і переноситься на горизонталь 1 сітки у вигляді відрізка 1ʺ1ʹ. Так само наносяться всі інші відрізки, точки кривої.

Крива перерізу поверхні площиною VІ будується так само, як і попередня, з різницею, що точки перетину січної площини VІ з продовженням горизонталей 0, 1, 2,...., які знаходяться біля вирізної частини поверхні, з’єднуються не суцільною, а штриховою лінією


2.6 Побудова розгортки (заготовки) полиці


Розгортка робочої поверхні необхідна для вирізання по ній заготовки. Поверхня циліндроїда не розгортається на площину без спотворення, тому накреслені розгортки є наближеними.

Розгортка поверхні викреслюється за горизонталями. На вільному місці аркуша проводиться пряма MN, на якій відкладається довжина леза лемеша і наносяться точки, які належать двом січним ортогональним площинам ІІІ та VII , що проходять через точку перетину кривої польового обрізу з верхнім обрізом полиці та близько до середини крила полиці. Через відмічені точки проводяться перпендикуляри до прямої MN і на них відкладаються розгортки двох ортогональних кривих 5 та 7. Для цього на перпендикулярах наносять точки перетину кривих з горизонталями 1-1; 2-2; 3-3;....

Після побудови розгорток кривих однойменні точки з’єднуються прямими, які продовжуються вправо і вліво відносно розгорток кривих. Ці прямі будуть горизонталями.

На проведених горизонталях відмічаються крайні точки контуру поверхні, які переносяться з горизонтальної проекції креслення. Ці точки з’єднуються плавними лініями, які є контуром розгортки (заготовки).

Відповідно до викладених вище вказівок будується робоча поверхня плужного робочого органу на аркуші формату А1.


3. Обґрунтування побудови схем машини


3.1.1 Обґрунтування функціональної схеми машини

Розрахунок кількості робочих органів.

На основі властивостей матеріалу який обробляється, і тягового зусилля трактора, з урахуванням можливих витрат енергії проводиться розрахунок кількості робочих органів. При проектуванні плуга кількість n корпусів може бути визначена із залежності:


Rплɳ=nkab


Де Rпл – тяговий опір плуга, U;

ɳ - ККД плуга (0,6...0,8); k – питомий опір ґрунту, Па;

a і b – товщина і ширина шару (скиби), м.

Тягове зусилля при його рівномірному русі дорівнює тяговому зусиллю трактора. За тягове зусилля трактора приймається клас тяги Pm.

Отже, Pm=Rпл=50 кU; ɳ=0,8; k=70кПа; a=0,29 м; b=0,41м

n= 50000·0,8_____ =4,81;

70000·0,29·0,41

Заокруглюючи цифру в сторону збільшення. n= 5.


3.1.2 Розрахунок ступеня завантаження

двигуна енергетичного засобу.

Для оптимізації режимів роботи ґрунтообробного агрегату використовують математичні моделі, які описують його функціонування. Наприклад, такою моделлю для оцінки витрати енергії при оранці буде раціональна формула академіка Горячкіна


Rпл =f·G+k·a·b·n+ℰ·a·b·n·vІ


Де f-коефіцієнт опору просуванню плуга у відкритій борозні;

G-вага плуга, U;

ℰ- коефіцієнт швидкісного опору, U·сІ/мі;

v-швидкість руху плуга, м/с.

Значення f, G, ℰ беруться з літературних джерел для машин аналогів, а швидкість оранки v рекомендується брати для розрахунку 7 км/год. Використовуючи цю залежність, визначається ступінь завантаження двигуна трактора V. Цей показник за умови що тягове зусилля трактора дорівнює класу тяги трактора Pm, знаходяться за формулою:


V= fG+kabn+ℰabnvІ

Pm


F=0,5; n=5; G=7500 Н; ℰ=2·10і НсІ/мі; v=1,9 м/с; k=70000 Па;

V=7 км/год (1,94 м/с)±20%;

Vmax=7 км/год=1,94 м/с;

Vmin=1,56...2,32 м/с.

V=0,5•7500+70000•0,29•0,41•5+2000•0,29•0,41•5•1,94І =0,89

50000


Якщо V>1, то двигун перевантажений, якщо V значно менше-то недовантажений. В моєму випадку V=0,89 це свідчить, що двигун не перевантажений. Розрахунок ступеня завантаження двигуна проводиться за формулою (3) на ПЕОМ для випадків коли коефіцієнт k змінюється на ±20%.


3.1.3 Побудова функціональної схеми машини

З урахуванням одержаних вище результатів розрахунків розробляється декілька варіантів конструкції машини, проводиться їх аналіз і вибирається кращий. Функціональна схема кращого варіанту машини показується на листі №3 графічної частини.

Робочий орган на рамі плуга розташовують таким чином, щоб усунути втрати енергії на тертя по стінці борозни робочих органів, розташованих позаду. Для цього носки лемешів встановлені під кутом j0=36є до напрямку руху і повинні лежати на перетині поздовжніх ліній і лінії, яка відхилена від леза лемеша на кут тертя ґрунту по сталі φ.

Поздовжні лінії умовно відображають гряділі рами, які розташовані одна відносно одної на віддалі ширини захвату b корпусу із деяким перекриттям △b = 50 мм, прийнятим при побудові робочої поверхні.

Мінімальну віддаль між носками корпусів за довжиною плуга визначають за умови, щоб розташований спереду корпус не перешкоджав сколюванню та відвалюванню пласта заднім корпусом. Цю величину можна розрахувати за формулою:


l0 =bcos φ __________ = 0,41· cos30________ = 79,81см

2· sinj0· cos(φ+j0) 2· sin36· cos(30+36)


Де l0 – довжина польової дошки, що вимірюється від носка лемеша, м;

ψ– кут сколювання, ψ=25є;

φ - 30є.

Розраховану за формулою (5) віддаль слід рахувати мінімальною. Реальну віддаль приймають з урахуванням умови на забивання плуга рослинними рештками: для b=40 см, l=800мм


l = l0+a· tg(0+ψ) - b· ctg j0

sinj0


l = 79,81+0,29· tg(22+25) - 0,41· ctg 36 = 86,32 см

sin 36


Приймаємо l=900мм.


3.2 Обґрунтування принципової схеми машини


3.2.1 Конструювання принципової схеми машини

Розпочинають конструювання принципової схеми плуга на основі отриманої при розробці функціональної схеми розстановки корпусів у горизонтальній проекції.

Далі відображають передплужники. Відстань ln між носками лемешів основного корпуса і передплужників приймається з умови вільного проходу скиби між ними без забивання (ln=320мм). Польовий обріз передплужника розміщується відносно польового обрізу корпуса на відстані С1=10мм в бік поля.

Далі переходять до побудови вертикальної проекції схеми. Для цього спочатку проводять горизонтальну лінію. Далі, переносячи за правилами проекційного креслення, будують вертикальні проекції корпусів та передплужників. Глибина передплужника a1=12см. Стовпа корпуса на вертикальній проекції показується лінією, яка з’єднується з лінією рами під прямим кутом.

Висота рами плуга над палицею, в якій містяться нижні точки корпусів, більша висоти лемеша і полиці з врахуванням забезпечення вільного підйому і проходу скиби під рамою при проведенні борозни.


Н≈ b+2/3 a

Н=0,41+2/3· 0,29=0,60м


За ГОСТ 66-71 значення Н прийнято для плугів з шириною 40 см – Н=64см .


3.2.2 Розробка рамних та допоміжних елементів конструкції

Рама сучасних плугів складається, як правило, з головного і тягового брусів. До тягового бруса кріпляться елементи навіски плуга. До головного бруса кріпляться гряділі, на яких встановлюється основний корпус, передплужник, ніж. Гряділі у горизонтальній проекції принципової схеми показують прямими, що проходять паралельно до польових обрізів на відстані 15 мм вправо.

Ідеальними умовами роботи орного агрегату у складі трактора та плуга є випадок, коли поздовжня лінія тяги знаходиться у площині симетрії трактора, тобто виконується умова:


lт ≤ lп


де lт – відстань від стійки борозни до осі симетрії трактора;

lп – відстань від стійки борозни до лінії тяги плуга.

У напівначіпного плуга, спереду плуга зображується навіска, тобто пристрій для навішування на трактор. Навіска характеризується параметрами навісної системи трактора:

an = 850 мм; b = 800 мм.

Дисковий ніж розміщується так, щоб його вісь обертання знаходилась на одній вертикальній лінії з носком лемеша передплужника. Площина диска виноситься в сторону поля на відстань С2 = 25 мм від польового обрізу корпуса. Глибина різання встановлюється на 30 мм більша ніж у передплужника.

Напівначіпні плуги обладнуються двома колесами: опорним польовим і заднім. Заднє колесо може бути, як польовим, так і борозенним. При цьому діаметр опорних польових коліс приймають 450мм.

Радіус ρ коліна у мм осі транспортних коліс для напівначіпних плугів визначається із умови переводу плуга з робочого положення в транспортне за формулою :


ρ = Н+У+с - 0,5· D

cosβ


де У – дорожній просвіт, У=250мм;

с – висота підшипника півосі над рамою, с = 80 мм;

D – діаметр колеса, мм;

β – кут відхилення коліна колеса від вертикалі у транспортному положенні, β = 35є.


ρ = 640+250+80 – 0,5· 700 = 598 мм

cos 35є


приймається ρ = 600 мм.


3.2.3 Складання технічної характеристики машини

Тип плуга – напівначіпний, п’ятикорпусний;

Ширина захвату – 1,75 м;

Глибина оранки – до 30 см;

Робоча швидкість – до 7 км/год;

Клас тяги трактора – 50 к;

Маса – 1450 кг.


4. Конструювання збірних одиниць і деталей робочого органу та проектованого вузла


Виконуються розрахунки для обґрунтування розмірів збірних одиниць і деталей, необхідних для розробки технічної документації.

До цього розділу входять:

•Обґрунтування форми, вибору матеріалу і методу виготовлення деталей;

•Розрахунки на міцність;

•Обґрунтування розмірів з урахуванням можливих методів ремонту;

•Обґрунтування допусків і технічних вимог для виготовлення деталей;

•Оцінка технологічності виготовлення розроблюваних деталей;

•Обґрунтування структури збірних одиниць, виходячи з технологічного процесу збирання, регулювання, ремонту і технічного обслуговування;

•Обґрунтування видів регулювань;

•Обґрунтування вибору мастильних матеріалів.

Розрахунки і обґрунтування приводяться для плужного корпусу та збірної одиниці, яка включена до завдання на проектування.


4.1 Обґрунтування форми, вибору матеріалу і методу виготовлення деталей


Форма полиці та лемеша отримані в результаті проектування. Форма стовби вибирається з урахуванням форми деталей, які уже використовуються, та сучасних тенденцій розвитку техніки даного класу. Полиця виготовляється із сталі Ст 2, леміш – лемішної сталі 55Л, стовба – з чавуну В445-50, а польова дошка – із сталі Ст 2. полиця та леміш виготовляються штамповкою, стовпа – відливанням. Польова дошка – із сталевої штаби з наступною термічною обробкою.

Довжина польової дошки, яка запобігає зміщенню корпусів під дією бокових зусиль, визначається з умови, що вектор сумарної сили R опору ґрунту різанню, яка діє по середині лемешу, продовжений до перетину із стійкою борозни, ніби обрізає кінець польової дошки, тобто обмежує задній кінець п’ятки польової дошки. Сила R отримується в результаті складання нормальної сили N і сили тертя F. Тому довжина польової дошки, яка вимірюється від носка лемеша, визначається:


l0 = b· cos φ __________

2· sinj0· cos(φ+j0)


Де φ – кут тертя (φ =30є).


l0 = 0,41· cos 30є = 0,79 м

2· sin 36· cos(30+36)


Фактична довжина польової дошки lпд буде менша l0 тому, що дошка кріпиться не до носка, а позаду нього. Ця фактична довжина встановлюється за кресленням з врахуванням конструктивних міркувань.

Для розрахунків ширини польової дошки виходять з допустимого тиску вільного кінця польової дошки на стінку борозни. Польова дошка виготовляється під деяким кутом до стійки і дна борозни, тобто опорою дошки є її п’ятка. При встановленні її під кутом в стінку борозни втискується частина польової дошки довжиною l1, при цьому на кінець дошки діє розподілене за трикутником навантаження, максимальне значення якого припадає на кінець дошки і дорівнює:


qm= q0· hn (12)


де q0 – коефіцієнт об’ємного зтискання ґрунту, q0= 2,0·10⁴ кН/мі;

hn – глибина втискання дошки, (0,005м)


qm = 2,0·10⁴· 0,005 = 100кН/мІ


Сила R опору можна розкласти на дві складові R1 і R2 , яка притискає корпус до стінки борозни, дорівнює R1· tgψ, де ψ = 90 - φ - j0. Сила R1 дорівнює kab. Тоді


R2 = kab· ctg(φ+j0) (13)

R2 = 70000· 0,29· 0,41· ctg(30+36) = 3,7 кПа/мІ


Виразивши R2 через об’ємне зтискання ґрунту q0 площину зминання отримуємо:


R2 = l1· q0 hn e

2


Де e – ширина польової дошки. Із схеми видно, що l1 = hn/sinδ2, Де δ2 – кут встановлення польової дошки (3˚). Таким чином із (14) з врахуванням (13) отримаємо вираз для визначення ширини польової дошки:


e = 2R2__ · sin δ2 = 2 kab · sin δ2 · ctg(φ+j0)

q0 hnІ q0 hnІ


e = 2 · 70000· 0,29· 0,41 · sin3˚ · ctg (30+36) = 0,1489 м

2000· 0,005І


4.2 Розрахунок польової дошки на міцність


Розрахунок на міцність проводиться на прикладі польової дошки за рахунок дії бокових зусиль і сил тертя виникає небезпека її згину і розтягу. Небезпечний переріз буде в точці В біля кріплення польової дошки. Максимальне розрахункове напруження при згині виражається формулою:


max = Mmax

W


Де Mmax – згинальний момент у небезпечному перерізі (т. В)


Розробка конструкції плужного робочого органу і схеми плуга


W – осьовий момент опору цього перерізу, W = e· hпдІ

6

Де hпд – товщина польової дошки (hпд = 20 мм)


Розробка конструкції плужного робочого органу і схеми плуга


Допустимо напруга для сталі Ст2 з якої виготовлено польову дошку [max]= 600 МПа, отже міцність забезпечено.


4.3 Обґрунтування розмірів з урахуванням можливих методів ремонту


Розміри польової дошки вибираються без урахування можливого ремонту, оскільки ремонтувати її недоцільно, легше замінити.


4.4 Обґрунтування допусків і технічних вимог для виготовлення деталей.


Допуски і технічні вимоги для виготовлення польової дошки наступні

•Параметри польової дошки встановлюються за вільними розмірами;

•При обладнанні польової дошки поширювачем, після складання зварювальний рубець зачищається;

•Допуски для розміщення отворів вибираються згідно з ДСТУ 2498 – 94;

•У результаті тертя п’ятки з ґрунтом зношуються задній кінець польової дошки, для придання міцності її загартовують на 40…45HRC.


4.5 Оцінка технологічності виготовлення розроблюваних деталей


При виготовленні польової дошки виконуються такі операції:

•Виготовлення заготовки з полотна з допусками на механічну обробку;

•Фрезерування до необхідних розмірів по контуру;

•Розмітка під отвори;

•Свердління отворів;

•Складання польової дошки з поширювачем;

•Зачищення рубця;

•Термообробка.


4.6 Обґрунтування структури збірних одиниць, виходячи з технологічного процесу збирання, регулювання, ремонту і технічного обслуговування


Корпус плуга складається з таких збірних одиниць:

•Польова дошка поширена;

•Стовпа у зборі.

Всі збірні одиниці в свою чергу складаються з деталей: польова дошка поширена – з польової дошки і поширювача; стовпа в зборі – зі стійки, башмака, болтів, гайок та шайб.


4.7. Обґрунтування видів регулювань та вибору мастильних матеріалів


Регулювань у корпусі плуга немає, мащення для цього не потрібно.


5. Рекомендації з експлуатації розробленого плуга


5.1 Технічна обслуговування машини


Технічне обслуговування плугів поділяють на позмінне, періодичне і після сезонне.

Позмінне технічне обслуговування проводять наприкінці кожної зміни. Плуг очищають від рослинних решток, бруду і пилу. Перевіряють та в разі потреби підтягують кріплення лемешів, полиць, польових дошок, дискового ножа. Перевіряють стан механізмів коліс. Якщо є зазори в підшипниках, то їх затягують. Змащують підшипник дискового ножа.

Періодичне технічне обслуговування проводять після наробітку плугом 150 га оранки. Спочатку виконують операції позмінного технічного обслуговування. Далі перевіряють стан лемешів, польових дошок, диска ножа. Якщо лемеші і ніж спрацювались, їх замінюють запасними, а спрацьовані здають у ремонт. Польові дошки перевертають. Розбирають, промивають і змащують підшипники коліс.

Після сезонне технічне обслуговування здійснюють після закінчення польових робіт. При цьому спочатку виконують операції позмінного й періодичного технічного обслуговування, а далі перевіряють стан всіх складальних одиниць і деталей плуга. Робочі поверхні корпусів, передплужників, дискового ножа, шарнірні з’єднання, різьбу болтів і гайок змащують консерваційним мастилом СХК.

Мастило наносять на поверхню деталей тільки підігрітим до 80-100˚С. Мастило СХК не втрачає захисних властивостей протягом року і більше. Змивають мастило гасом. Якщо мастила СХК немає, то застосовують суміш відстояного дизельного масла або автолу (70-90%) з солідолом УСс (10-30%). Інші частини плуга очищають від іржі та фарбують. Плуг слід зберігати під навісом або в приміщенні. Під лемеші і колеса підставляють підкладки.


5.2 Організація робіт із використанням розробленого плуга


Для ефективного використання спроектованої машини потрібно правильно скласти агрегат, тобто підібрати трактор, тому що висока продуктивність залежить від максимального використання технічних можливостей агрегату.

Підготовка машини – це налаштування на певну роботу в певних умовах. Причому налаштовується не тільки робоча машина, але і трактор. При підготовці плугів до роботи перевіряється зношування лемеша шляхом накладання шаблона, виготовленого за новим лемешем. Допускається відхилення по довжині леза – до 15 мм, по довжині стінки – до 10 мм, по ширині – до 5 мм. Плуг встановлюється так, щоб рама розміщувалась горизонтально, а носки лемешів опирались на площадку, при цьому кінці польових дошок і п’ятки лемешів не повинні діставати до площадки приблизно на 1 см. Передплужник переміщують по брусу так, щоб носок його був на 25 см попереду носка основного корпуса лемеша і вище цього на відстані, яка дорівнює глибині оранки у 12 см.

Вісь дискового ножа повинна бути точно над носком лемеша передплужника, а нижній край диска – нижче цього носка на 3 см. Площина диска повинна бути лівіше польового обрізу передплужника на 1-2 см.

Кінцеве регулювання робочої машини проводиться безпосередньо в полі, попередньо перевіривши якість оранки.

Перед оранкою потрібно підготувати до обробітку поле, усунути приховані перешкоди. Після цього слід розбити поле на гони за допомогою вішок висотою біля 2 м, які встановлюються так, щоб при погляді з кінця поля вони ховались одна за одною. Обробка проводиться чергування гонів у звал і в розвал з безпетлевим поворотом агрегату.


Література


1.Бойко А.І., Свіреш М.О., Шмат С.І., Ножнов М.М. Нові конструкції ґрунтообробних машин та посівних машин – К., 2003 – 203с.

2.Гапоненко В.С., Войтюк Д.Г. Сільськогосподарські машини – К.: Урожай, 1982 – 312с.

3.Заїка П.М. теорія сільськогосподарських машин, т. 1 , ч. 1 :Машини та знаряддя для обробітку ґрунту – Харків, 2001

4.Кленин Н.И. и др. Сельскохозяйственные машины. – М.: Колос, 1970 – 456 стр.

5.Комаристов В.Ю., Дунай М.Ф. сільськогосподарські машини. – К.: Вища школа, 1987 – 248 с.

6.Листопад Г.Е. и др. Сельскохозяйственные и мелиоративные машины. – Н.: Агропромиздат, 1986 – 688 с.

7.Лурье А.Б. и др. Сельскохозяйственные машины. М.: Колос, 1976 – 496 с.

8.Практическое руководство по технологической наладке сельскохозяйственной техники /Р.З. Антонишин и др. – К.: Урожай, 1987 – 225 с.

9. Сисолін П.В., Сало В.М., Кропівний В.М. Сільськогосподарські машини: теоретичні основи, конструкція і проектування. – К.: Урожай, 2001 – 384 с.

10.Хайлис Г.А. Основы теории и расчета сельскохозяйственных машин.: Учебное пособие. – Киев, УСХА, 1992 – 240 с.

11.Хайлис Г.А. Расчет рабочих органов почвообрабатывающих машин.: Учебное пособие. – Киев.: УМК ВО, 1990 – 83 с.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: