Проектування вирощення проса в умовах господарства "Широка Балка" Юр'ївського району Дніпропетровської області
костер ржаной
5. Дворічні:
буркун лікарський /Melilotus officinalis/ донник лекарственный
буркун білий /Melilotus album/
донник белый
6. Багаторічні кореневищні:
пирій повзучій /Elytrigia repens/
пырей ползучий
7. Багаторічні коренепаросткові:
осот жовтий польовий / Sonshus arvensis/ осот полевой
молочай лозяний /Euphorbia virgita/ молочай ползучий
березка польова /Convolvulus arvensis/ вьюнок полевой
Взагалі, кліматичні умови і рельєф сприяють більш-менш нормальному усмоктуванню атмосферних опадів, відсутності або слабкому розвитку ерозії, але все-таки є випадки де ґрунти помітно ушкоджуються ерозією, у результаті якої потужність гумусного шару зменшується. У деяких випадках на поверхні є вимоїни. З метою припинення ерозії, на цих ґрунтах обробку варто проводити тільки поперек схилів, а також потрібно вносити під зяблеву оранку гній з підвищеною нормою, щоб підвищити вміст органічної речовини в цих ґрунтах.
Засміченість посівів можна оцінити на 1-2 бали. Для боротьби з бур'янами, а також шкідниками і хворобами сприяє оранка, що веде також до поповнення вологи.
Крім механічних способів (оранка) існують і хімічні (застосування гербіцидів), біологічні й ін.
1.4.Схеми основних сiвозмiн, структура лосiвних площ врожайнiсть
Структура посівних площ та урожайність с.-г. культур в господарстві
Таблиця 13
| с.-г. культура і пари | Площа посіву | Урожайність, ц/га | Середня | |||
| га | % | 2004р. | 2005р. | 2006р. | ||
| Озима пшениця | 117 | 10,95 | 31,4 | 31,2 | 28,6 | 30,4 |
| Ярий ячмінь | 144 | 13,49 | 26,0 | 24,8 | 23,2 | 24,7 |
| Цукровий буряк | 82,75 | 7,75 | 306 | 344 | 270 | 306,7 |
| Соняшник | 143 | 13,4 | 18,2 | 20,4 | 16,1 | 18,2 |
| Кукурудза на зерно | 140,25 | 13,14 | 33,5 | 32,5 | 34,9 | 33,6 |
| Горох | 137 | 12,8 | 19,0 | 19,1 | 17,2 | 18,4 |
| Багаторічні трави | 251 | 23,5 | 33,3 | 31,6 | 34,5 | 33,1 |
| Овес | 53 | 4,97 | 23,2 | 22,8 | 19,1 | 21,7 |
| Всього | 1068 | 100 | - | - | - | - |
1.6 Існуючі сівозміни у бригаді
Схеми раніше введених і освоєних сівозмін у бригаді
1.польова сівозміна2.польова сівозміна
площа 406га площа 662 га
Середній розмір поля 58 гаСередній розмір поля 82.75 га
Таблиця 14
| № поля | Чергування культури і пару | № поля | Чергування культури і пару |
| 1 | Чорний пар | 1 | Багаторічні трави |
| 2 | Озима пшениця | 2 | Багаторічні трави |
| 3 | Кукурудза на зерно | 3 | Багаторічні трави |
| 4 | Зернобобові | 4 | Озима пшениця |
| 5 | Просо | 5 | Цукровий буряк |
| 6 | Озима пшениця | 6 | Картопля |
| 7 | Соняшник | 7 | Кукурудза на зерно |
| 8 | - | 8 | Просо |
Загальна площа ріллі, зайнята сівозмінами – 1068га.
Восьмипільна сівозміна вірна, у кожної культури підходящі попередники. Ця сівозміна є трав’янопросапною.
А от семипільна сівозміна потребує змін. Наприклад, було би доречно поміняти місцями 4-е і 5-е поле, ярий ячмінь з зернобобовими. Так як озима пшениця більш цінна культура – для неї будуть кращім попередником зернобобові, а от ярий ячмінь зовсім недопустимий попередник для неї. Взагалі, для озимої пшениці недопустимими попередниками є будь-які ярі та озимі зернові. Це зумовлено тим, що в цієї групи одні й ті ж самі шкідники та фітопатогени.
Так багато вчених вважають головною причиною зниження врожайності незмінних посівів – наявність в ґрунті токсичних речовин, що виділяються мікроорганізмами, коренями самої рослини чи рослинними рештками, що розкладаються. Ці специфічні речовини, впливають токсично на одну культуру, і є безпечними для інших. Чергування різних культур – найліпший засіб детоксикації ґрунту.
Зниження врожайності беззмінних посівів пояснюється також порушенням рівноваги між видами мікроорганізмів, що веде до збіднення мікрофлори, а також до появи в рослинах сумісності і несумісності – явище ґрунтовтоми.
Вихід кормових одиниць з 1 га сівозмінної ріллі – 45,1ц
Вихід зерна з 1 га сівозмінної площі :
60,8ц – озимої пшениці (з двох полів)
33,6ц – кукурудзи
24,7ц – ярого ячменю
Всього (60,8+33,6+24,7)/ 4 = 29,8ц
Продуктивність ріллі відносно висока, в порівнянні з продуктивністю інших господарств цього району.
Розрахунки продуктивності 1 га ріллі
Таблиця 15
| с.-г. культура | Основна і побічна продукція | Середня площа за останні 3 роки | Основна продукція | Побічна продукція | Вміст 1ц продукції | Валовий вміст протеїну, ц | Вихід кормових одиниць із продукції, ц | |||||||||
| Середня урожайність | Валовий збір | Відношення основної до побічної | Урожайність | Валовий збір | Кормових одиниць | Перетравного протеїну | Основної продукції | Побічної продукції | Всього | Основної | Побічної | Всього | ||||
| га | % | |||||||||||||||
| Озима пшениця | зерно | 57,1 | 16,5 | 30,4 | 1735,8 | 1:2 | 60,8 | 3471,7 | 1,19 | 12 | 20829,6 | 1735,8 | 22565,4 | 2065,7 | 694,3 | 2760,0 |
| солома | 0,20 | 0,5 | ||||||||||||||
| кукурудза на зерно | зерно | 55,7 | 16,0 | 33,6 | 1871,5 | 1:2 | 67,2 | 3743,0 | 1,32 | 7,8 | 14593,8 | 5240,2 | 19834 | 2470,4 | 1422,3 | 3892,7 |
| солома | 0,38 | 1,4 | ||||||||||||||
| горох | зерно | 57,0 | 16,4 | 18,4 | 1048,8 | 1:1,5 | 27,6 | 1573,2 | 1,17 | 19,5 | 20451,6 | 24541,9 | 44993,5 | 1227,1 | 1022,6 | 2249,7 |
| сіно | 0,49 | 12,8 | ||||||||||||||
| зелений корм | 0,16 | 2,8 | ||||||||||||||
| Ярий ячмінь | зерно | 59,7 | 17,1 | 24,7 | 1474,6 | 1:1,4 | 34.6 | 2065,6 | 1,13 | 8 | 11796,8 | 2685,3 | 14482,1 | 1666,3 | 681,6 | 2347,9 |
| солома | 0,33 | 1,3 | ||||||||||||||
| Озима пшениця |
зерно |
59,5 | 17,0 | 30,4 | 1808,8 | 1:2 | 60,8 | 3617,6 | 1,19 | 12 | 21705,6 | 1808,8 | 23514,4 | 2152,5 | 723,5 | 2876 |
| солома | 0,20 | 0,5 | ||||||||||||||
| соняшник | насіння | 59,3 | 17,0 | 18,2 | 1079,3 | 1:0,3 | 5,46 | 312,9 | 1,14 | 12,1 | 13059,5 | 2033,8 | 15093,3 | 1230,4 | 348,5 | 1578,9 |
| макуха | 1,09 | 3,9 | ||||||||||||||
| стебла | 0,11 | 2,6 | ||||||||||||||
| Всього | 348 | 100 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 140482,7 | - | - | 15705,2 | |
Таблиця 16
| с.-г. культура | Площа, га | Запланована (розрахункова) врожайність на рік освоєння нових сівозмін | Фактори приросту врожайності | ||||
| Підвищення культури землеробства | Внесення | нові сорти | Зниження втрат при зборі | ||||
| добрив | пестицидів | ||||||
| 1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. | 7. | 8. |
| Чорний пар | 54 | - | - | - | - | - | - |
|
Озима пшениця (2 поля) |
111,6 (56+55,6) | 31,9 | 1,5 | - | - | - | - |
| Кукурудза на зерно | 61 | 35,3 | 1,5 | - | - | 0,2 | - |
| Горох | 62 | 19,3 | - | - | - | - | 0,9 |
| Ярий ячмінь | 60,4 | 25,9 | 1,2 | - | - | - | - |
| Соняшник | 57 | 19,1 | - | - | - | 0,9 | - |
| Разом посівна площа | 406 | - | - | - | - | - | - |
2.2 Розробка удосконалених сівозмін
Можливі варіанти ланок розробленої сівозміни
| Варіанти ланок | ||
| 1. | 2. | 3. |
| Чорний пар | Просо | Горох |
| Озима пшениця | Ярий ячмінь | Озима пшениця |
| - | - | Соняшник |
Можливі варіанти схеми сівозмін:
| Перша сівозміна | Друга сівозміна | Третя сівозміна |
| 1.Чорний пар | 1.Чорний пар | 1.Чорний пар |
| 2.Озима пшениця | 2.Озима пшениця | 2.Озима пшениця |
| 3.Кукурудза на зерно | 3.Озима пшениця | 3.Горох |
| 4.Ярий ячмінь | 4.Горох | 4.Озима пшениця |
| 5.Горох | 5.Просо | 5.Кукурудза на зерно |
| 6.Озима пшениця | 6.Ярий ячмінь | 6.Ярий ячмінь |
| 7.Соняшник | 7.Соняшник | 7.Соняшник |
Розроблена нова, удосконалена сівозміна господарства
Таблиця 17
| с.-г. культура | Площа, га | Структура сівозмін, % | Кількість полів, яке займає культура | Схема прийнятої сівозміни |
| Чорний пар | 54 | 13,3 | 1 |
Чорний пар Озима пшениця Просо Ярий ячмінь Горох Озима пшениця Соняшник |
| Озима пшениця | 116,4 | 28,7 | 2 | |
| Просо | 61 | 15,0 | 1 | |
| Горох | 55,6 | 13,7 | 1 | |
| Ярий ячмінь | 62 | 15,3 | 1 | |
| Соняшник | 57 | 14,0 | 1 | |
| Всього | 406 | 100 | 7 |
Розрахунки продуктивності основної сівозміни
Таблиця 18
| с.-г. культура | Основна і побічна продукція | Середня площа за останні 3 роки | Основна продукція | Побічна продукція | Вміст 1ц продукції | Валовий вміст протеїну, ц | Вихід кормових одиниць із продукції, ц | |||||||||
| Середня урожайність | Валовий збір | Відношення основної до побічної | Урожайність | Валовий збір | Кормових одиниць | Перетравного протеїну | Основної продукції | Побічної продукції | Всього | Основної | Побічної | Всього | ||||
| га | % | |||||||||||||||
| Озима пшениця | зерно | 57,1 | 16,5 | 31,9 | 1821,5 | 1:2 | 63,8 | 3643 | 1,19 | 12 | 21858 | 1821,5 | 23679,5 | 2167,6 | 728,6 | 2896,2 |
| солома | 0,20 | 0,5 | ||||||||||||||
| Просо | зерно | 55,7 | 16,0 | 35,3 | 1977,4 | 1:2 | 70,6 | 3954,8 | 1,32 | 7,8 | 15423,7 | 5536,7 | 20969,4 | 2610,2 | 1506,6 | 4116,8 |
| солома | 0,38 | 1,4 | ||||||||||||||
| Ярий ячмінь | зерно | 59,7 | 17,1 | 25,9 | 1546,2 | 1:1,4 | 36,3 | 2164,7 | 1,13 | 8 | 12369,6 | 2814,1 | 15183,7 | 1747,2 | 714,3 | 2461,5 |
| солома | 0,33 | 1,3 | ||||||||||||||
| Горох | зерно |
57,0 |
16,4 |
19,3 | 1100,1 | 1:1,5 | 28,9 | 1650,1 | 1,17 | 19,5 | 21451,9 | 25741,6 | 47193,5 | 1287,1 | 1072,5 | 2359,6 |
| зелений корм | 0,16 | 2,8 | ||||||||||||||
| сіно | 0,49 | 12,8 | ||||||||||||||
| Озима пшениця |
зерно |
59,5 | 17,0 | 31,9 | 1898,0 | 1:2 | 63,8 | 3796,0 | 1,19 | 12 | 22776,0 | 1898,0 | 24674,0 | 2258,6 | 759,2 | 3017,8 |
| солома | 0,20 | 0,5 | ||||||||||||||
| Соняшник | насіння | 59,3 | 17,0 | 19,1 | 1123,6 | 1:0,3 | 5,73 | 337,1 | 1,14 | 12,1 | 13595,6 | 2191,2 | 15786,8 | 1280,9 | 404,5 | 1685,4 |
| макуха | 1,09 | 3,9 | ||||||||||||||
| стебла | 0,11 | 2,6 | ||||||||||||||
| Всього | 348 | 100 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 147487 | - | - | 16537 | |
Вихід кормових одиниць з 1 га сівозмінної ріллі – 47,5ц
Вихід зерна з 1 га сівозмінної площі : 31,3ц
2.5 Ротаційна таблиця засвоєної сівозміни.
Таблиця 20
| 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | № поля | |
| Кукурудза на зерно | Горох | Озима пшениця | Ярий ячмінь | Соняшник | Озима пшениця | Чорний пар | 2006 | Чергування культур освоєної сівозміни по роках |
| Ярий ячмінь | Озима пшениця | Соняшник | Горох | Чорний пар | Кукурудза на зерно | Озима пшениця | 2007 | |
| Горох | Соняшник | Чорний пар | Озима пшениця | Озима пшениця | Ярий ячмінь | Кукурудза на зерно | 2008 | |
| Озима пшениця | Чорний пар | Озима пшениця | Соняшник | Просо | Горох | Ярий ячмінь | 2009 | |
| Соняшник | Озима пшениця | Кукурудза на зерно | Чорний пар | Ярий ячмінь | Озима пшениця | Горох | 2010 | |
| Чорний пар | Кукурудза на зерно | Ярий ячмінь | Озима пшениця | Горох | Соняшник | Озима пшениця | 2011 | |
| Озима пшениця | Ярий ячмінь | Горох | Кукурудза на зерно | Озима пшениця | Чорний пар | Соняшник | 2012 | |
| Кукурудза на зерно | Горох | Озима пшениця | Ярий ячмінь | Соняшник | Озима пшениця | Чорний пар | 2013 | |
2.Народногосподарське значення культури, економiчна ефективнiсть виробництва її в гослодарствi.
Господарське значення. Серед основних круп'яних культур СНД найбiльш поширеною е просо. Воно цiнне своїм пшоном, яке вщзначаеться високими харчовими якостями.
У складi пшона вміст бiлка становить 12 %, крохмалю 81 %, жиру 3,5 %, клiтковини 1- 2 %. За вмістом бiлка пшоно наближаеться до манно! i кукурудзяноi круп, переважае ячмiнну, перлову, гречану i особливо рисову крупи, поступаючись лише вiвсянiй, яка мiстить до 16 % бiлка. У його складi бiльше жиру, нiж у крупi iнших культур, крім вiвсяноi, багато крохмалю та порiвняно мало клiтковини. Пшоно багате на зольнi елементи, мiстить TaKi важливi вiтамiни, як B1, B5, РР, а та кож мiкроелементи. Швидко розварюеться (через 25 - 30 хв), дае високий привар (12 - 13 %), а каша добре засвоюеться органiзмом людини. У Казахстанi з пшона готують особливу делiкатесну кашу «тару». Iнколи з пшона виготовляють борошно, яке ВIшористовують у кондитерсы{iй прuомисловостi.
Просо мае кормове значення. Иого зерно та пшоняна каша практично незамiнний корм для курчат. Використання проса для дорослих курей пiдвищуе ix несучiсть i мiцнiсть Шlеарлупи яець. Для вiдгодiвлi гусей, свиней до6рим кормом е просяне борошно у сумiшi з картоплею або iншими харчовими вiдходами. Вiдходи Biд переробки проса на пшоно, у складi як их е до 16 % бiлка та багато жиру, - цiнний концентрований корм для тварин. Луску, яка залишаеться при виробництвi пшона, використовують для виготовлення комбiкормiв.
До цiнних грубих кормів належить просяна солома. яка при збиpaннi проса на зерно зберiгае зеленуватий стан, добре облистнена, мае приемний запах i бiльш поживна, нiж солома iнших культур. у 100 кг її мiститься 50 корм. од. Добр им кормом е та кож полова, у 100 кг якоi мiститься 42 корм. од.
Просо в зеленому cтанi добре поiдаеться великою рогатою худо·· бою, вiвцями, тому його вирощують на зелений корм, CiHO, для випасання худоби. Проте випасати тварин слiд обережно - BiдoMi випадки ix отруення.
Просо як скоростигла культура мае певне агротехнiчне значення: використовуеться як страхова культура для пересiвання загиблоi озимини, придатна для пiсляукiсних та пiсляжнивних посiвiв, може використовуватись як покривна культура для багаторiчних трав.
Походження та поширення. Просо - одна з давнiх зернових культур світового землеробства, яка була вiдома народам центрального i захiдного Китаю, гiрських районiв Монголii за 3 - 5 тис. років до н. е. В доiсторичнi часи просо перемiстилося з Азii в европу (Iтaлiю), Африку (Єгипет). Близько 2500 р. просо відоме в Закавказзi.
У сучасному світовому землеробствi просо вирощують на площi близько 40 млн га.
Iз зарубiжних країн просо поширене на великих площах у Китаi, Монголii, Пакистанi,' 1 ндй, Афганiстанi, Японii; у европi - в Болгарй, Югославii, Туреччинi, Румунй, Угорщинi, Польщi. У СНД основними районами виробництва проса є Поволжя, Пiвнiчний Кавказ, Центральночорноземна зона, Казахстан, краiни Середньо! Азii, Захiдний Сибiр, YKpaiHa. Загальна посiвна площа проса в СНД сягае в окремі роки 2,8 - 3 млн га (1990 р.), в Україні - до 300 тис. га.
В Українi просо найбiльш поширене в Степу та Лiсостепу. Середнi врожаi проса в СНД коливаються Biд 13,5 до 18,4 ц/га, в Українi вiд 14,9 до 19,4 ц/га.
Застосовуючи прогресивнi технологii, кращi господарства Украiни вирощують по 45 - 55 ц/га i бiльше зерна на всiй площi посiву.
Просо вирощують для одержання цінного харчового продукту - пшона. Крім крупи, із зерна проса виготовляють борошно, яке споживають у чистому вигляді і як домішку до житнього борошна для підвищення його поживності.
Сорти. До поширених районованих в Україні copтів проса належать: Веселошщолянське 176, Київське 87, Миронiвське 51, Старт, Харкiвське 31, Xapківське 57, Сонячне, Лiлове, Сяйво та iH.
3. Бiологiчнi осо6ливостi культури.
Морфобiологiчнi та екологiчнi особливостi. Вид проса включае такі рiзновиди: флявум, (flavum), ауреум, (аиlеит), субфлявум, (subflavum), сангвiнеу,м, (sanguineum), субсангвiнеу,м, (subsanguineum).
Довжина волотей 15 - 30 см, залежно Biд рiзновиду. Вони пониклi нещiльнi, слабкопониклi середньо! щiльностi, злегка пониклi щiльнi з подушечками на нижнiй частинi волотi або без них (рис.1).
Забарвлення зерна свiтло-жовте, свiтло-кремове, золотисто-жовте, кремове, ясно-червоне, темно-червоне, оранжеве. За формою зерно 6увае овальним, кулястим, округло-овальним, овально-видовженим. Маса 1000 зерен становить 5,7 - 8,2 г.
Плiвчастiсть становить 12 - 20 % вiд маси зерна.Висота рослини змiнюеться від 65 до 125 см, мiжвузлiв 5 - 7.
Характерні ознаки різновидності проса звичайного табл. 21
Різновидність |
Підвид |
Забарвлення волоті |
Забарвлення зерна |
Кандідум Сбкандідум Флявум Субфлявум Ереум Субсангінеум Коннцініум Сангінеум Тефрум Субтефрум |
розлоге -\- стиснуте -\- стиснуте -\- розлоге стиснуте -\- розлоге -\- |
без антоціану з антоціатом без антоціату з антоціатом без антоціату з антоціатом без антоціату без антоціату з антоціатом без антоціату з антоціатом |
біле біле кремове золотисто-жовте золотисто-жовте золотисто-жовте червоне, коричневе червоне, коричневе біле сіре сіре |
3.1.Вiдношення до вологи
Рослини проса економно витрачають вологу. Для проростання насiння достатньо всього 25 - 30 % води вiд його маси. Просо здатне формувати вузловi корені при мiнiмальнiй вологостi фунту. Все ж piст кореневої системи i надземної маси за тривалої посухи (1- 1,5 мiсяця) затримуеться, на рослинах формуються малих розмiрiв суцвiття; якi часто бувають безплiдними. Тому для проса теж необхiдна достатня кiлькiсть вологи в фунтi, особливо в перiод формування генеративних opraнів - приблизно за декаду до викидання волотей.
У проса piдко спостерiгаеться запал зерна, його коренева система добре забезпечуе суцвiття водою навiть тодi, коли в фунтi кiлькiсть вологи наближаеться до мертвого запасу. Транспiрацiйний коефiцieнт проса низький (130 - 280). Слiд, проте, враховувати, що просо, вiдзначаючись високою посухостiйкiстю, iнтенсивно пiдвищуе свою продуктивнiсть при зрошеннi.
Технологiя вирощування. Високi урожаї проса отримують при розмiщеннi його у сiвозмiнах на полях, добре забезпечених вологою.
3.2.Вiдношення до тепла
Просо, яке належить до хлiбiв другогої групи, високовибагливе до тепла. Насiння його починае проростати при температурi не нижче 6 - 8 С, але дружне проростання спостерiгаеться при прогрiваннi грунту до 15 - 16 С. Якщо в перiод проростання температура знижуеться до 8 - 9 С, сходи з'явля- ються тiльки через 15 - 18 днiв. Сходи витримують незначнi заморозки до мінус 2 ОС, а при мінус 3,5 С здебiльшого гинуть або сильно пошкод-жуються. Дуже шкiдливою для сходiв проса е тривала одночасна дiя низьких позитивних температур (6 - 10 С) та хмарної погоди. У рослин при цьому рiзко знижуеться фотосинтез, що може стати причиною їх загибелi.
Сума ефективних температур для ранньостиглих copтів проса становить близько 1500 ос, середньопiзнiх - понад 1600 С, а в прохолоднi та вологi роки понад 2000 С.
Просо краще за iншi злаковi культури витримуе фунтову й повiтряну посухи. Вiдзначаеться високою жаростiйкiстю. Паралiч продихiв у нього спостерiгаеться при температурi 38 - 40 С лише через 49 год, тодi як у ячме-ню - через 25 - 35 год, яро! пшеницi - 17 год, а у вівca вони паралiзуються Бже через 5 - 7 год.
3.3.Вiдношення до грунтiв.
Коренева система проса вiдзначаеться недостатньою здатнiстю до засвоення пожив них речовин, тому воно краще росте на грунтах, добре забезпечених легкодоступними сполуками поживних речовин. Кращими грунтами для нього е чорноземнi та каштановi, причому за сухої погоди вищi врожаї проса отримують при вирощуваннi на грунтах середнього i важкого механiчного складу, за умов достатнього зволоження - на легких грунтах.
Просо належить до солевитривалих культур, не витримуе кислих грунтiв i найкраще росте при нейтральнiй реакції грунтового розчину (рН 6,5 - 7,5).
3.4.Потреба рослин у живильних речовинах i особливостi живления.
Просо вибагливе до поживних речовин: потребуе на формування 1 ц зерна 3 кг азоту, 1,4 кг фосфору, 3,5 кг калiю. До вмісту азоту в грунті воно виявляе пiдвищенi вимоги вже у фазi 3 - 4 листкiв i особливо у перiод iнтенсивного росту вегетативної маси, до фосфору - з самого раннього перiоду вегетації, до калiю - протягом ycieї вегетацiї. Коренева система проса вiдзначаеться недостатньою здатнiстю до засвоення пожив них речовин, тому воно краще росте на грунтах, добре забезпечених легкодоступними сполуками поживних речовин.
3.5.Фази розвнтку, i критичнi перiоди в життi рослин.
У проса налічується кілька фаз вегетації : проростання насіння – з’явлення корінців; сході через 7-10 днів після сівби ; третій листок – ріст припиняється, розвиваються вторинні корені спочатку повільно а потім швидше ; кущіння – настає швидше ніж у інших злаків ( на 15-20-й день після сходів); повільний ріст надземної частини маси і коренів; викидання волотей – через 20 -25 днів після кущіння; цвітіння – на 2-6-й день після викидання волотей, інтенсивно о 10-11-й годині ранку, розпочєнаеться зверхніх квіток і триває 7-16 днів достигання не одночасне і тривале (15-20 днів) , починяється з верхньої частини волоті.
4.Технологія вирощування культури в господарствi.
4.1. Micцe в сiвозмiнi.
Найкраще просо розміщувати після озимих зернових культур, особливо висіяних по чистих або зайнятих парах, цукрових буряків, кукурудзи, під які внесена достатня кількість органічних і мінеральних добрив. Цінними попередниками для нього є зернобобові культури і багаторічні трави.Це має велике значення при вирощуванні культури за безгербіцидною технологією. Після трав поле менш засмічене бур’янами, а грунт очищається від збудників хвороб.
4.2. Обробiток грунту.
Якщо попередниками проса є зернові і зернобобові культури, обробіток починати із лущення стерні на глибину 6-8 см дисковими лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15, ЛДГ-20, що сприяє збереженню вологи.
Найбільш ефективне лущення, коли його проводити слідом за збиранням попередника. Поля, засмічені кореневищними бур’янами, дисковати важкими боронами БДТ-7, БДВ-6,3, БД-10 на глибину 6-8 см, вдруге через 10-15 днів - на 10-12 см. Засмічені коренепаростковими бур’янами поля (осотом, пирієм, берізкою) обробляти плоскорізами на глибину 10-12 см. у фазі утворення розеток листочків у бур’янів. Зяблеву оранку проводити на 20-22 см.
Якщо просо розміщують після багаторічних трав, вслід за збиранням поле дискують з метою подрібнення післяжнивних решток і кращого їх приорювання.
При розміщенні проса після цукрових буряків відразу після їх збирання проводити зяблеву оранку на глибину 25-27 см.
Весняний й передпосівний обробіток грунту має забезпечити очищення грунту від бур’янів, зберігання та нагромадження вологи й створення пухкого посівного шару грунту.
З цією метою, як тільки посіріють гребені ріллі поле боронувати боронами БЗТС-1, а по плоскорізному зябу - БИГ-3А, БМШ-3А, у два сліди упоперек або по діагоналі поля до напрямку оранки.
Велике значення для проса як пізньої ярової культури при вирощуванні без гербіцидів мають весняні культивації.
Після передпосівної культивації можна провести коткування, що забезпечує рівномірне загортання насіння, сприяє дружній появі сходів і розвитку рослин, забезпечує якісне проведення до - і післясходових боронувань, та міжрядного обробітку.
4.3.Основний.
При розмiщеннi його пiсля зернових i зернобобових культур основний обробiток починають з лущення cTepHi, яке проводять дисковими лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15 на глибину 6 - 8 см. При забур'яненнi поля осотом, березкою лущать двiчi: перший раз дисковими лущильниками на глибину 6 - 8 см, удруге - лемiшними (ППЛ-10-25) на глибину 10 -12 см; при наявностi пирiю проводять два перехреснi лущення дисковими лущильниками на глибину, залягання кореневищ (10 - 12 см). Пiсля кукурудзи i багаторiчних трав площi двiчi дискують важкими дисков ими боронами БДТ-7, БДТ-10 на глибину 12 - 14 см. Вивiльненi й чистi Biд бур'янiв площi пiсля збирання пiзнix просапних культур (цукрових бурякiв, картоплi), як правило, не лущать.
Зяблеву оранку пiд просо пiсля зернових культур, багаторiчних трав, кукурудзи на зелений корм або силос краще проводити у раннi строки наприкiнцi серпня. Це дае змогу бiльш ефективно проводити боротьбу з бур' янами за допомогою ку льтивацi'i за типом напiвпару. На чорноземних грунтах орють плугами з передплужниками ПЛН-5-35 або ПЛН·6-35 на глибину 25 - 27 см, на iнших фунтах на 20 - 22 см або на глибину орного шару. Чистi вiд бур'янiв поля пiсля цукрових бурякiв, картоплi обробляють дисков ими боронами на глибину 14 - 16 см або застосовують плоскорiзний обробiток плоскорiзами РПГ~2-150 та iншими на глибину 25 - 27 см.
У районах вітрової ерозiї при вирощуваннi проса пiсля стерньових попередникiв практикують плоскорiзний обробiток, застосовуючи послiдовно голчастi борони БИГ-3, культиватори РПЕ-3,8А з глибиною обробiтку 8 - 10 см, РПШ-9 з обробiтком на глибину 12 - 14 см та плоскорiзи-глибокорозпушувачi RПГ-250, ПГ-3-5, якими розпушують грунт восени на 20 - 22 см.
Узимку на зораних полях проводять снiгозатримання, яке не тiльки збагачуе фунт на вологу, а й зменшуе глибину промерзання фунту. Такий грунт на весніi ранiше відтае i краще поглинае веснянi води. Як показують дослiдження, прирiст урожаю проса вiд снiгозатримання досягае 15 - 20, а в посушливi роки - до 30 %.
4.4. Передпосiвний.
Передпосiвний обробiток грунту полягае в ранньовесняному закриттi вологи боронами БЗТС-1,0 або боронами i шлейфами пiд кутом до зяблевої оранки у два слiди та двох культивацiй, першу з яких проводять одночасно з сiвбою paннix зернових культур на глибину 8 -10 см в aгperaтi з боронами, другу - перед сiвбою на глибину загортання насiння (5 - 6 см) з одночасним откуванням котками 3ККШ-6 для бiльш piвномірного й неглибокого загортання насiння. При раннiй та посушливiй весні першу i другу культивацiї проводять на глибину 5 - 6 см.
На пiдзолистих глинястих фунтах, якi за' зиму сильно ущiльнюються, доцiльнiше першу культивацiю провести на глибину 12 -14 см; на легких фунтах замiсть першої культивацiї здiйснюють 2 - 3 боронування для того, щоб не пересушити грунт, i лише передпосiвну культивацію.
Для зменшення забур'яненостi поля пiд передпосiвну культивацiю вносять гербiцид пропазин (3 - 6 кг/га за дiючою речовиною).
4.5.Удобрення культури.
Коренева система проса в початковій фазі розвивається дуже повільно, тому воно особливо вибагливе до наявності в поверхневому шарі грунту азотно-фосфорних добрив. Потребу в добривах розраховують користуючись картограмами поля. На 1 ц урожаю зерна просо виносить із грунту 3,3 кг азоту, 1,5 -фосфору, 3,4 -калію та 1,2 кг кальцію. У добрюють просо переважно мiнеральними добривами, а гнiй вносять пiд попередники. Безпосередньо вносити гнiй пiд просо недоцiльно, бо у складi гною, особливо свiжого, е багато насiння бур'янiв. Kpiм того, просо добре використовуе пiслядiю гною. Мiнеральнi фосфорно-калiйнi добрива рекомендуеться вносити пiд основний обробiток грунту у таких дозах: на Полiссi по 60 - 70 кг/га, Лiсостепу по 40 - 60 кг/га фосфору i калiю; у степу 40 - 50 кг/га фосфору i 30 - 40 кг/га калiю. При вирощуваннi проса на солонцюватих грунтах степу калiйнi добрива не вносять. По 50 - 70 кг/га азоту бiльш рацiонально вносити пiд першу весняну культивацiю.
У рядки пiд час сiвби вносять на чорноземах суперфосфат у дозi 10 - 15 кг/гa фосфору, на пiдзолистих - повне мiнеральне добриво з розрахунку 10 кг/га азоту, фосфору та калiю.
Пiдживлюють просо при доброму забезпеченнi грунту вологою переважно азотними добривами, якi вносять у дозi близько 20 кг/га азоту до виходу рослин у трубку.
Кислi грунти вапнують за гiдролiтичною кислотнiстю (3 - 5 т/га вапна), на солонцюватих фунтах вносять гiпс (3 - 5 т/га).
Фосфорні і калійні добрива в дозі Р60К40 краще вносити під зяблеву оранку, що особливо важливо в Степу, азотні (N60_- навесні під першу культивацію або перед сівбою. Якщо основного внесення мінеральних добрив не проводили або внесли в недостатній кількості, доцільно довнести під час сівби в рядки з розрахунку 10-15 кг/га д.р., на широкорядних посівах - з обробітком міжрядь.
4.6.0сновне.
Мiнеральнi фосфорно-калiйнi добрива рекомендуеться вносити пiд основний обробiток грунту у таких дозах: на Полiссi по 60 - 70 кг/га, Лiсостепу по 40 - 60 кг/га фосфору i калiю; у степу 40 - 50 кг/га фосфору i 30 - 40 кг/га калiю. При вирощуваннi проса на солонцюватих грунтах степу калiйнi добрива не вносять. По 50 - 70 кг/га азоту бiльш рацiонально вносити пiд першу весняну культивацiю.
4.7. Передпосівній.
У рядки пiд час сiвби вносять на чорноземах суперфосфат у дозi 10 - 15 кг/гa фосфору, на пiдзолистих - повне мiнеральне добриво з розрахунку 10 кг/га азоту, фосфору та калiю.
4.8. Підживлення.
Пiдживлюють просо при доброму забезпеченнi грунту вологою переважно азотними добривами, якi вносять у дозi близько 20 кг/га азоту до виходу рослин у трубку.
4.9. Підготування насіння до посіву.
При пiдготовцi насiння до сiвби його старанно очищають та сортують на машинах ЗАВ-20, ЗАВ-40, вiдбираючи крупнi фракцй (дiаметром до 2 мм). Таке насiння забезпечуе прирiст урожаю 2,5 - 3 ц!га. Насiння перед сiвбою протруюють на машинах ПС-10, ПСШ-5 та iн., використовуючи гранозан (1,5 кг/т), Тмтд, Biтaвaкc або фундазол (по 2 - 2,5 кг/т) iз застосуванням плiвкоутворювачiв ПВС (0,5 кг/т) або NаRМЦ (0,2 кг/т).
4.10.Посів.
Просо часто пошкоджується сажкою та іншими хворобами. Проти збудників хвороб насіння протруюють фундазолом 50% з.п.-2,0 кг/т, вітаваксом, 75% з.п. -2,0 кг/т фенорамом -2 кг/г з додаванням плівкоутворюючих речовин.
На слабозабур’янених полях кращим способом сівби є суцільний рядковий, який проводять зерновими сіялками різних типів з нормою висіву 3,5-4,0 млн.щт./га. На забур’янених посівах краще застосовувати широкорядний посів з нормою висіву 2,0-2,5 млн.шт./га схожих насінин. В посушливих погодних умовах норму висіву збульшують на 5-10%.
Найбільш високі і стабільні врожаї проса можна отримати при сівбі в оптимальні строки, коли грунт на глибині 10 см прогріється до 12-150С.
Якщо в посівному шарі вологи достатньо, насіння загортають на глибину 3-5 см, а якщо її недостатньо, глибину загортання збільшують до 5-7 см.
Якщо до сiвби проса гербiцидiв не вносили, то нраще сiяти широкорядно буряковими сiвалками ССТ-l2А з пристосуванням СТА-2300, що дае змогу вести боротьбу з бур' янами шляхом мiжрядних обробiткiв фунту.
Рекомендованi норми висiву проса при звичайнiй рядковiй сiвбi такі: на Полiссi та в пiвнiчному Лiсостепу 3,7 - 4 млн (26 - 28 кг/га), на пiвднi Лiсостепу 2,5 - 3 млн (20 - 22 кг/га), у Степу 2,3 - 2,5 млн (18 - 20 кг/га). При широкоряднiй сiвбi норму висiву зменшують на 0,5 - 0,7 млн зерен, при вузькоряднiй - збiльшують приблизно на таку саму величину.
Основними засмічувачами проса є пізні ярі бур’яни, мишій і