Розробка і обґрунтування технології вирощування ярої пшениці в умовах господарства СТОВ "ДОВІРА" Красилівського району Хмельницької області
Отже: КФАР = 3, а ПБУ = 66,2.
3.2 Програмування врожайності за ресурсами вологи
Визначення дійсно можливої урожайності (ДМУ) за ресурсами вологи проводиться за формулами:
,
або
,
де: ДМУ – дійсно можлива врожайність абсолютно сухої біомаси й побічної продукції, ц/га, т/га; W – ресурси доступної рослинам вологи, мм або м3/га; кw – коефіцієнт водоспоживання, м3/т або мм/т, м3/ц або мм/ц; ТК – транспіраційний коефіцієнт.
За співвідношенням основної і побічної продукції та біомаси визначаємо врожайність кожної з них.
Ресурси доступної вологи (W) розраховували шляхом віднімання від середньої річної кількості опадів (Wр) кількості води, затраченої на непродуктивні витрати, які становлять у середньому 30%:
,
де: Кр – коефіцієнт використання опадів, які випадають за рік (у середньому – 0,7).
Встановлено, що W =584 мм, а тому ДМУ = 98 ц/га.
Проте, навіть і за високого річного вологозабезпечення виникають періоди, коли кількість доступної вологи недостатньо. Для визначення таких періодів необхідно встановити баланс сумарного водопоспоживання ярої пшениці протягом вегетаційного періоду (табл. 6).
Загальну потребу культури у волозі для отримання запланованої врожайності розраховували за формулою:
![]()
де Ео – сумарне водоспоживання культури для одержання запланованої врожайності, мм. Вирахувано, що Ео = 397,2 мм.
Таблиця 6. Баланс сумарного водоспоживання пшениці ярої протягом вегетації
| Показник | Місяць і декада | ||||||||||||
| Подекадна транспірація води посівом: у % від сумарної за вегетацію у мм | 1 | 3 | 6 | 9 | 13 | 15 | 17 | 17 | 14 | 15 | - | - | - |
| Випаровування з поверхні ґрунту, мм | 2,0 | 2,0 | 2,0 | 2,1 | 2,1 | 2,1 | 2,3 | 2,3 | 2,3 | 2,0 | 2,0 | 2,0 | 1,7 |
| Опади, мм | 11 | 9 | 4 | 86 | 70 | 42 | 2 | 3 | 15 | 10 | 44 | 31 | 34 |
| Ресурси доступної рослинам вологи в кореневмісному шарі ґрунту, мм | 1,9 | 3,3 | 0,1 | 5,3 | 1,1 | 0,9 | 0,4 | 2,4 | 8,6 | 7,0 | 4,2 | 19,8 | 0,2 |
| Надлишок (+), мм | 9,1 | 5,7 | 3,9 | 80,7 | 68,9 | 41,1 | 1,6 | 0,6 | 6,4 | 3,0 | 39,8 | 11,2 | 33,8 |
| Нестача (-), мм | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
| Проектовані заходи | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
3.3 Проектування елементів структури запланованої врожайності
Для розробки структури елементів урожайності ярої пшениці використовували наступну формулу:
,
де: У – запланована урожайність культури, т/га, ц/га; Р – кількість рослин на 1 га, млн; К – продуктивна кущистість; З – кількість зерен у суцвітті, шт.; А – маса 1000 зерен, г.
Встановлено, що У = 35 ц/га.
Таблиця 7. Елементи структури запланованої урожайності пшениці ярої
| Показник | Величина показника | Примітка |
| Запланована урожайність | 35 | - |
| Спосіб сівби | Вузькорядний | - |
| Ширина міжрядь, см | 15 см | - |
| 1. Кількість на 1 м2 шт.: | - | |
| рослин | 121 | - |
| пагонів, всього | 426 | - |
| пагонів продуктивних | 387 | - |
| 2. Кущистість: | - | |
| загальна | 4,1 | - |
| продуктивна | 3,7 | - |
| 3. Висота рослин, см | 1,2 | - |
| 4. Характеристика колоса (волоті): | - | |
| довжина, см | 18 | - |
| кількість колосків, шт. | 24 | - |
| кількість зерен, шт. | 56 | - |
| маса зерна з колоска, г | 15,1 | - |
| 5. Маса 1000 зерен, г | 42,5 | - |
| 6. Маса з 1 м2, г: | - | |
| зерна | 350 | - |
| соломи | 420 | - |
| 7. Урожайність, т/га | - | |
| зерна | 3,5 | - |
| соломи | 4,2 | - |
| 8. Співвідношення зерно/солома | 1 :1,2 | - |
3.4 Розрахунок фітометричних показників листкового апарату, що забезпечує заплановану врожайність
Для розрахунку фотосинтетичного потенціалу і листкової поверхні листка ярої пшениці використовували наступні формули:
;
;
;
,
де: ФП – фотосинтетичний потенціал, м2 х днів/га; Тv – тривалість вегетаційного періоду, днів; У – запланована (програмована) врожайність, кг/га; Мфп – продуктивність 1000 м2 х днів/га фотосинтетичного потенціалу, кг; Scp – середня за вегетацію площа листків, м2/га; Smax – максимальна листкова поверхня посіву, м2/га; С – коефіцієнт оптимізації графіка наростання листкової поверхні (в середньому 1,83).
У літературних джерелах наведена інформація, що орієнтовна продуктивність ФП посіву ярої пшениці становить 1,5-2,3 г/м2.
Використавши наведені формули було встановлено, що ФП = 1,8 м2 х днів/га, Scp =45000 м2/га, а Smax = 82350 м2/га.
Розділ 4. Обґрунтування технології одержання запланованої врожайності
4.1 Розміщення культури у сівозміні
Яра пшениця відрізняється від інших зернових культур меншою здатністю до кущіння і слабким розвитком кореневої системи, особливо вторинних коренів. Тому необхідно підбирати попередники, які послаблюють ці недоліки ярої пшениці [2, 3].
Кращими попередниками в зоні достатнього зволоження є багаторічні бобові трави, зернові бобові культури. Після них доцільно розмістити сорти твердої ярої пшениці. Найпоширенішими попередниками ярої пшениці в зоні Лісостепу є просапні культури – цукрові буряки, картопля, кукурудза. Добре росте і розвивається ця культура після ріпаку, овочів. На Поліссі яру пшеницю розміщують після льону-довгунцю, картоплі, коренеплодів, люпину. Можна висівати її також після гречки і вівса. Решта зернових культур непридатні для вирощування після них ярої пшениці. Сівба після зернових погіршує водний і поживний режими цих полів і, найголовніше, їх фітосанітарний стан. Особливо зростає ураження кореневими гнилями та пошкодження шкідниками. Щоб запобігти ураженню ярої пшениці борошнистою росою, бурою іржею, злаковими мухами її рекомендують висівати в сівозміні не ближче як за 500 м від озимої пшениці. При перенасиченні сівозміни зерновими культурами допускається сівба ярої пшениці після озимої пшениці, яка росла після конюшини, з обов'язковим вирощуванням між ними проміжних культур.
Науково обґрунтоване чергування культур у сівозміні – головний фактор раціонального використання природних умов і агротехнічних заходів, покращення фітосанітарного стану ґрунту, що забезпечує одержання високих і стабільних урожаїв і підвищення родючості ґрунту. Яру пшеницю найкраще розміщувати після удобрених просапних культур і озимих зернових [2, 3].
Однією з важливих функцій сівозміни є підтримання в ґрунті без дефіцитного балансу гумусу і мінеральних елементів кореневого живлення рослин. Основним джерелом нагромадження органічної речовини для відтворення запасів гумусу в ґрунті є рослинні (кореневі і післяжнивні) рештки вирощуваних культур. За узагальненими експериментальними даними в сівозмінах із застосуванням загальноприйнятих норм органічних і мінеральних добрив в шарі ґрунту 0-20 см багаторічні трави нагромаджують сухої маси рослинних решток 70-100 ц/га, озимі зернові 40-50, однорічні ярі культури суцільного посіву 30-40, льон від 15 (після просапних) до 30 ц /га (після конюшини), кукурудза 20-30, картопля і коренеплоди 10-20 ц/га.
Для формування бездефіцитного (позитивного) балансу гумусу в сівозмінах плодозмінного типу необхідно щороку вносити на 1 га сівозмінної площі 10-12, а у просапних сівозмінах 18-20 т органічних добрив.
У покращанні родючості ґрунту велике значення мають бобові культури, які постачають у грунт з рослинними рештками біологічний азот, що заощаджує застосування азотних мінеральних добрив в сівозміні. Так, за даними ІСГП УААН (1992-2003 рр.) 7-пільна сівозміна, насичена бобовими культурами в основних і післяжнивних посівах до 57% (4 поля), за загальною продуктивністю без застосування азотних мінеральних добрив не поступалася сівозміні з одним полем вико-вісяної сумішки і внесенням на 1 га ріллі 30-45 кг технічного азоту.
Різні сільськогосподарські культури використовують для формування урожаю різну кількість поживних речовин, тому загальний іх винос в цілому по сівозміні залежить від структури посівних площ.
На баланс азоту впливає рівень насичення сівозміни бобовими культурами. В сівозміні без бобових культур відшкодування витрат азоту за рахунок добрив повинно становити, як і калію, 120-150%. Однак по мірі насичення сівозміни бобовими культурами компенсація витрат азоту за рахунок добрив знижується і при максимально допустимому рівні насичення сівозміни цими культурами (50-60%) може зменшитись майже наполовину.
У господарстві СТОВ “Довіра” яра пшениця вирощується у наступній сівозміні:
1. горох;
2. цукрові буряки;
3. конюшина;
4. озима пшениця;
5. картопля;
6. яра пшениця;
7. кукурудза на силос.
Така сівозміна дозволяє отримувати найкращі врожаї пшениці ярої.
4.2 Обробіток ґрунту
Яра пшениця, дуже негативно реагує на веснооранку. Тому всі зусилля повинні бути направлені для проведення зяблевого обробітку ґрунту вчасно.
При розміщенні ярої пшениці після картоплі, цукрових і кормових буряків відразу після їх збирання поле орють на глибину 20-22 см. На полях, засмічених багаторічними бур'янами, глибину оранки збільшують до 25-27 см. На чистих від бур'янів площах дискують дисковими боронами на глибину 12-14 см, або застосовують плоскорізи КПГ-2-150 на 20-22 см [2, 3, 4, 5].
Таблиця 8. Система обробітку ґрунту під пшеницю яру
| Обробіток ґрунту | Прийоми обробітку | Машини для обробітку | Строки виконання | Вимоги до якості (глибина, швидкість та ін.) |
| Основний | лущення | ЛДГ-10 | після збору попередника | 6-8 см |
| дискування в 2 сліди | БДТ-3 | через 10-14 днів після лущення, друга половина вересня – перша-друга декада жовтня | 20-22 см | |
| Передпосівний | культивація на 8-10 см з боронуванням | КПС-4 + БЗТС-1,0 | при фізичному достиганні ґрунту | 8-10 см |
Після кукурудзи для подрібнення рослинних решток пускають важкі борони (БДТ-7,0), а пізніше орють плугами на глибину до 30 см. У Поліській зоні на дерново-карбонатних ґрунтах з неглибоким гумусним горизонтом – на глибину орного шару. Якщо яра пшениця висівається після зернобобових культур, однорічних трав, льону-довгунцю, зернових, то відразу після їх збирання проводять лущення (ЛДГ-10) на глибину 6-8 см. На засмічених коренепаростковими бур'янами полях грунт лущать двічі: перший раз на глибину 6-8 см дисковими, а другий - на 10-12 см лемішними лущильниками (ППЛ-10-25). Передпосівна підготовка ґрунту під яру пшеницю така сама, як і при вирощуванні ярого ячменю. Вимоги до якості насіннєвого ложа нижчі, ніж у інших зернових.
4.3 Система удобрення
Основою для встановлення норм добрив є результати польових дослідів, проведених у різних зонах. На формування 10 ц/га зерна яра пшениця в середньому споживає 35-45 кг азоту, 8-12 кг фосфору і 17-27 кг калію. Фосфорні і калійні добрива вносять під зяблеву оранку [2, 3].
Весняне їх внесення малоефективне. Найбільшу потребу у фосфорі рослини мають на початку кущіння – виходу в трубку. При весняному внесенні добрив фосфор залишається малодоступним для рослин, оскільки не засвоюється так швидко ґрунтовим комплексом.
Калій підвищує стійкість соломини до вилягання, зменшує ураження кореневими гнилями і прискорює рух вуглеводів зі стебел і листків у колос.
Яра пшениця дуже чутлива до добрив. Маючи відносно слаборозвинену кореневу систему і менший період для засвоєння добрив, порівняно з озимою пшеницею, вона інтенсивно вбирає поживні елементи.
Норма внесення добрив визначається багатьма чинниками. У зоні Лісостепу на опідзолених чорноземах і темно-сірих лісових фунтах рекомендується вносити N45-60 Р45-60 К45-60, на сірих та світло-сірих – N50-70 Р50-70 К50-70 на дерново-карбонатних фунтах Полісся – N60-90 Р60-90 К60-90.
При застосуванні повного мінерального добрива в дозі N60-90 Р60-90 К60-90 врожайність ярої пшениці може становити 50-60 ц/га і більше.
Таблиця 9. Розрахунок норм мінеральних добрив на плановий урожай (35 ц/га) пшениці ярої по виносу поживних речовин
| № з/п | Показники | N | P2O5 | K2O |
| 1 | Винос поживних речовин на 1 т основної продукції | 23 | 11 | 17 |
| 2 | Потреба поживних речовин на плановий урожай, кг/га | 80,5 | 38,5 | 59,5 |
| 3 | Вміст рухомих форм поживних речовин в ґрунті по картограмах, мг/100 г | 7,4 | 10,2 | 6,3 |
| 4 | Запаси рухомих форм у ґрунті, кг/га | 222 | 306 | 189 |
| 5 | Процент використання з ґрунту | 15 | 9 | 15 |
| 6 | Кількість поживних речовин (кг/га), які поглинаються рослинами з ґрунту | 33,3 | 27,5 | 28,4 |
| 7 | Надійде з органічними добривами (10 т/га гною) кг/га поживних речовин | 20 | 15 | 30 |
| 8 | Процент використання з органічних добрив | 10 | 20 | 10 |
| 9 | Буде використано: з органічних добрив, кг/га | 2 | 3 | 3 |
| 10 | всього з ґрунту та органічних добрив, кг/га | 17 | 12 | 18 |
| 11 | Необхідно, щоб рослина засвоїла з мінеральних добрив, кг/га | 63,5 | 26,5 | 41,5 |
| 12 | Процент використання поживних речовин з мінеральних добрив | 70 | 30 | 60 |
| 13 | Потрібно внести з мінеральними добривами, кг/га поживних речовин | 82,6 | 65 | 58,1 |
| 14 | Форми мінеральних добрив, що вносяться | аміачна селітра | суперфосфат | хлористий калій |
| 15 | Вміст діючої речовини у добриві, % | 34,4 | 20 | 60 |
| 16 | Норми туків у фізичній вазі, ц/га | 2,4 | 1,3 | 1,0 |
Застосування азотних добрив подібне до внесення під озиму пшеницю. Вперше азот під яру пшеницю вносять рано навесні під передпосівну культивацію (N30-40). Це підвищує продуктивну кущистість рослин. Необхідно враховувати, що кущіння ярої пшениці слабше, ніж в озимої. На ІІІ-ІV етапах органогенезу (початок виходу в трубку) проводять перше підживлення (N20-30), а на VIII етапі (фаза колосіння) підживлюють вдруге(N20-30) для підвищення якості зерна. Розглянута схема внесення азоту досить умовна. Вона обов'язково має бути гнучкою і адаптивною. На норму і строки внесення впливають ті ж закономірності, що стосуються озимої пшениці.
Для розрахунку доз мінеральних добрив застосовуємо розрахунковий або балансовий метод, який дозволяє прогнозувати урожай. Найбільш розповсюдженим є розрахунок норм добрив на заплановану урожайність (табл. 9).
Розрахунки норм елементів живлення на запланований урожай проводять за такими формулами:
без внесення органічних добрив
,
де: Д – доза добрив в кг діючої речовини; В – винос елементів живлення на запланований урожай, кг/га; П – доступні в ґрунті поживні речовини, кг/га; Кп – коефіцієнт вбирання поживних речовин з грунту, %; Кд – коефіцієнт використання речовин з добрив, %
з внесенням органічних добрив
,
де: О – норма органічних добрив на 1 га, т; По – вміст елементів живлення в 1 т, кг; Ко – коефіцієнт використання елементів живлення з органічних добрив.
Дози добрив на запланований приріст урожаю визначають за формулою:
,
де: Дп – доза добрив на запланований приріст урожаю, ц/га; Вп – винос елементів живлення запланованим проростом урожаю, кг/га; Кд – коефіцієнт використання речовин з добрив, %.
За результатами проведених розрахунків складаємо систему удобрення культури в сівозміні (табл. 10).
Таблиця 10. Система удобрення пшениці ярої, попередник картопля, під який внесено 10 т гною, N45Р45К45
| Прийом удобрення | Строк | Доза | Форма добрив | Спосіб використання | Машина |
| Основне | - | - | - | - | - |
| Передпосівне | під культивацію | N45Р45K45 | калій хлорид, суперфосфат | розкидання | НРУ-0,5 |
| Рядкове | N10 | нітрофоска | внесення у рядки | МПК-4 | |
| Підживлення: | |||||
| 1. | вихід у трубку | N10 | аміачна селітра | розкидання | НРУ-0,5 |
| 2. | - | - | - | - | - |
| 3. | наливання зерна | N10 | аміачна селітра | розкидання | НРУ-0,5 |
| Сума | - | 165 | - | - | - |
| N | - | 75 | - | - | - |
| P2O5 | - | 45 | - | - | - |
| K2O | - | 45 | - | - | - |
4.4 Сівба
Спосіб сівби – вузькорядний (7,5 см), рядковий (12 см, 15 см). Глибина загортання насіння ярої пшениці при оптимальних строках сівби становить 2-3 см. При пересиханні верхнього шару ґрунту, насіння загортають на 1-2 см глибше [2, 3].
Через відсутність осіннього періоду кущіння яра пшениця має менший коефіцієнт кущіння порівняно з озимою. Тому норма висіву у неї вища. У лісостеповій зоні рекомендується висівати 4,5-5,5 млн/га схожих насінин.
Таблиця 11. Посівна якість насіння проектованої культури
| Категорія насіння | Сортова чистота або типовість, % | Вміст насіння | Схожість, % (мінімум) | Вологість, % (максимум) | ||
| Основної культури, % | Інших видів, шт./кг | |||||
| культурних | бур’янів | |||||
| ІІІ репродукція | 98 | 98 | 1 | 1 | 96 | 14 |
Яра пшениця – культура раннього строку сівби. Її розпочинають на початку весняних польових робіт — при настанні фізичної стиглості ґрунту. Насіння повинно якісно загортатись розпушеним фунтом. Не варто допускати висіву в перезволожений, неякісно підготовлений грунт.
За середніми багаторічними даними найкращі строки сівби ярої пшениці — це кінець березня — початок квітня. За даними ІЗТЗР УААН" (Оброшино) при сівбі після 14 квітня урожайність зменшується на 6 ц/га.
Яра пшениця більш негативно реагує на пізніші строки сівби, ніж ярий ячмінь. Для одержання високого врожаю її потрібно посіяти раніше від ярого ячменю.
Система підготовки насіння ярої пшениці представлена у таблиці 12.
Таблиця 12. Підготовка насіння ярої пшениці до сівби
| Прийом | Особливість проведення робіт | Строк проведення робіт | Матеріал, марка машин, обладнання |
| сортування | - | - | - |
| протруєння або інкрустація насіння | напівсухий спосіб або інкрустація насіння | за 3-5 днів до посіву | ПС-10 |
| навантаження насіння | насіння повинне бути кондиційним; не вище 3-ї репродукції | перед посівом | ЗПС-30 |
| транспортування і завантаження насіння в сівалку | не допускати втрат насіння | перед посівом | ГАЗ-53 + СЗА-40 |
На підставі літературних джерел і досвіду господарства у таблиці 13 наведені результати прогнозування можливої польової схожості рослин за періодами вегетації.
Таблиця 13. Проектована польова схожість насіння і динаміка густоти стояння рослин протягом вегетації
| Показник | Категорії насіння |
| Попередник | Картопля |
| Сорт | Колективна 3 |
| Лабораторна схожість, % | 94 |
| Польова схожість, % | 83 |
| Перезимівля рослин, % | — |
| Весняно-літнє виживання, % | 95 |
| Загальне збереження, % | 95 |
| Норми висіву, млн шт. га, кг/га | 5 млн шт./га, 220 кг |
За матеріалами таблиць 11, 12, 13 проводимо розрахунок норм висіву насіння за класами.
Кількісні норми висіву можна визначити за формулою:
,
де: К – норма висіву, млн схожих насінин на 1 га; У – густота рослин перед збиранням, шт./га; ПП – посівна придатність, %; З0 – збереження рослин після сходів; Пс – польова схожість, %.
Масові (вагові) норми висіву розраховують за формулами:
та
,
де: Н – норма висіву, кг/га; А – маса 1000 насінин, г; ПП. – посівна придатність насіння, яка визначається, виходячи з чистоти (Ч) і лабораторної схожості (С).
Результати узагальнення проектованих посівних заходів наведені у таблиці 14.
Таблиця 14. Технологічні вимоги до сівби
| Поле, попередник, сорт | Строк сівби | Спосіб сівби | Норма висіву, млн шт./га, кг/га | Глибина загортання насіння | Машини для сівби |
|
попередник – картопля, сорт пшениці – Колективна 3 |
26-28.04 | вузькорядний | 5 млн шт./га, 220 кг/га | 3-4 см | СЗУ – 3,6 |
4.5 Догляд за посівами і засоби захисту від бур’янів, хвороб і шкідників
Ярі зернові культури забур'янюються більше, ніж озимі. Ранні строки сівби ярого ячменю, ярої пшениці та вівса не дають змоги очистити поля від бур'янів навесні поверхневими обробітками ґрунту. Особливо зростає засмічення проростаючими бур'янами, такими як лисохвіст польовий, вівсюг звичайний і види жабрію [5].
Довгий період вегетації ярої пшениці сприяє росту та розвитку бур'янів. Якщо озимі культури краще протистоять однорічним бур'янам, то ярі сприяють знищенню багаторічних. Забур'яненість усіма видами бур'янів зростає при безплужному обробітку ґрунту, особливо в умовах достатнього зволоження. На посівах ярої пшениці застосовуються більшість препаратів, що і на озимій пшениці. Проти хвороб (сажки, плямистість, кореневі гнилі тощо) джерелом інфекції яких є насіння, застосовують протруювання. Якщо хвороби (борошниста роса, офіобольоз, септоріоз, ринхоспоріоз) поширюються через рослинні рештки, проводять обробіток фунту для заробки і знищення решток.
Важливо дотримуватись чергування культур у сівозмінах.
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Для
боротьби з
хворобами, що
уражають рослини
в період вегетації,
посіви обприскують
один-два рази
фунгіцидами.
Обробку зазвичай
розпочинають
на самому початку
розвитку хвороб.
Основу системи
захисту від
шкідників
складає комплекс
агрозаходів,
який перешкоджає
поширенню
шкідників,
підвищує витривалість
рослин до пошкоджень.
На посівах ярої
пшениці поширені
ті ж шкідники,
що й на озимій,
тому економічні
пороги шкодочинності
та способи
захисту аналогічні.
До найефективніших
методів відносяться
сівозміна,
рання зяблева
оранка, оптимальні
строки сівби
та норми висіву,
підбір стійких
сортів. Найбільше
пошкоджується
яра пшениця
такими шкідниками
як шведська
і гессенська
муха, смугаста
блоха, злакова
попелиця, хлібна
п'явиця та ін.
При проведенні
хімічних обробок
проти шкідників
необхідно
враховувати
економічні
пороги шкодочинності,
які мало відрізняються
від тих, що прийняті
для озимої
пшениці. Регулятори
росту хлормекватхлорид,
терпал, антивилягач
запобігають
виляганню ярої
пшениці. Їх
вносять у районах
достатнього
зволоження
та на посівах
високорослих
сортів. Посіви
обприскують
ретардантом
(2 л/га) у фазі
кущіння. Ранні
обробки сприяють
скороченню
нижніх міжвузлів,
а пізні — верхніх.
Тому строками
обробки можна
скорочувати
різні міжвузля
і правильно
формувати
листкову поверхню.
Допускається
одночасне
внесення ретардантів
та гербіцидів.
Для ранніх
обробок ретардантами
використовують
хлормекватхлорид
460 (1,5 л/га). Для скорочення
довжини верхніх
міжвузль посіви
обприскують
ретардантом
терпал (1,0-2,0 л/га)
у фазі появи
язичка в останнього
листка (код ЄС
39).
Заходи щодо догляду за посівами ярої пшениці сорту Колективна 3 наведені у таблиці 15.
Таблиця 15. Заходи по догляду за посівами ярої пшениці (Колективна 3)
| Заходи догляду за посівами | Фаза розвитку рослин | Строк проведення робіт | Агрегат | Вимоги до якості |
| післяпосівне коткування | посів | у день посіву | ЗККШ-3 | забезпечити рівномірність ущільнення по всьому полю |
| внесення гербіцидів | різні | після появи сходів | ОП-2000 | дотримуватися вимог техніки безпеки і правил застосування препаратів |
| друге підживлення | кущення | кінець періоду кущення рослин | ІСМГ-4 | у період
кінця кущення
внести 1,5 ц/га
аміачної
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты: |