Xreferat.com » Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству » Інженерне управління у виробничих і обслуговуючих структурах сільськогосподарських товаровиробників

Інженерне управління у виробничих і обслуговуючих структурах сільськогосподарських товаровиробників

оренди, прокату) техніки, ремонту і технічного обслуговування машин, виходячи з надання послуг ОТЦ, РТП, МТС, ремонтних кооперативів і малих підприємств.

В сфері машинозабезпечення і машиновикористання організаційно-економічні взаємовідносини ремонтно-обслуговуючих підприємств і господарств можна визначити наступним чином.

Колективні і приватні господарств купляють нові машини, використовують їх до того часу, коли необхідно здійснювати складний ремонт, виконувати який у власних майстернях економічно недоцільно, і продають по залишковій вартості ремонтно-обслуговуючим підприємствам. Залишкова вартість машин визначається на основі розрахунку, виходячи з фактичного зношення основних базових деталей (кабіни, двигуна, шин і інших частин) або експертним шляхом із послідуючим взаємним погодженням сторін. Ремонтно-обслуговуючі підприємства купують ці машини, ремонтують їх в своїх майстернях або відправляють на спеціалізовані ремонтні підприємства. Відремонтовані машини вони знову продають господарствам, іншим клієнтам по цінах, які враховують якість ремонту і забезпечують послідуючі експлуатаційні витрати не вищі, ніж в доремонтний період.

В умовах переходу до ринкової економіки, щоб зберегти ремонтно-технічну базу і кваліфіковані кадри, необхідно невідкладно вводити нові економічні взаємовідносини:

      оренду ремонтно-обслуговуючих баз з послідуючим їх викупом;

      здійснення права власності на продукцію, яка випускається з ремонту, на основі купівлі-продажу ремонтного фонду і машин після ремонту;

      організацію оренди і прокату техніки, що знаходиться у власності ремонтно-обслуговуючих підприємств;

      суворе дотримання післяремонтних гарантій.

Слід відмітити три моменти в організаційно-економічних відносинах – “постачання – обслуговування – використання” сільськогосподарської техніки.

В конкретних умовах між заводами-машиновиробниками і реалізаційними ремонтно-обслуговуючими підприємствами необхідно виділити, що останні разом з технікою одержують право самостійної “організації” в її реалізації, цебто в період високих банківських ставок на ринкових торгах “притримувати” техніку, що запобігає скороченню обсягів збуту із-за відсутності коштів у господарств і в той же час зацікавлює заводи в наданні фінансових підтримок посередникам і закупівельних кредитів господарствам.

Не практикувати (або послідовно скорочувати) реалізацію сільськогосподарських машин без забезпечення їх запасними частинами, ремонтними матеріалами і технічним сервісом до кінця їх експлуатації.

Реалізована техніка проходить наступні види обслуговування: передпродажне, під час продажу і післяпродажне, а також гарантійний і післягарантійний ремонти.

Передпродажне обслуговування включає в себе дозбирання машини, перевірку її роботи, регулювання, обкатку протягом 1 години і приведення її в товарний вигляд. Під час продажу спеціаліст ремонтно-обслуговуючого підприємства знайомить покупця з загальною конструкцією машини, особливостями роботи на ній, інструкцією по експлуатації; пояснює основи обслуговування машини, правила техніки безпеки, умови гарантій.


1.  Маркетинг, вивчення і пошуки ринку збуту технічної продукції.

2.  Розробка агротехнічних вимог на проектування технічної продукції.

3.  Матеріально-технічне постачання.

4.  Виробництво.

5.  Визначення договірних угод і поставка технічної продукції посереднику.

6.  Зберігання.

7.  Комплектування і перепродажне обслуговування.

8.  Реалізація технічної продукції і розподіл прибутку.

9.  Експлуатація.

10.           Технічне забезпечення у використанні продукції.

11.           Інформація споживача про стан і надійність продукції.

12.           Утилізація.

Рис. 3. Петля якості в системі “виробник – посередник – замовник” сільськогосподарської техніки

 

Післяпродажне обслуговування передбачає провідування спеціалістом покупця протягом 10…12 днів після придбання машини для консультації і відповідей на питання, які виникли у клієнта по експлуатації машини.

Найбільш ефективним напрямком вдосконалення обслуговування сільськогосподарської техніки, відпрацьованим в ринкових умовах, є “петля якості”, що відображає замкнутість і безперервність системи “машиновиробник-технічний посередник-машинозамовник” (рис. 3).

Фірмове обслуговування і ремонт потрібно розглядати як елемент виробничого процесу заводу-машиновиробника, що сприяє підвищенню якості своєї продукції і одночасно максимальному наближенню організації, економіки і технології технічного сервісу до рівня виготовлення техніки. Вітчизняне сільськогосподарське машинобудування цю форму вдосконалення технічного сервісу використовує недостатньо.

Ринкова економіка визначає підходи до технічного сервісу машинно-тракторного парку, насамперед, з позицій його економічної доцільності, а потім вирішуються технічні, технологічні, організаційні проблеми. Досвід минулих років організації ремонту сільськогосподарської техніки враховував економічні відносини здебільшого однобічно, нехтуючи основами еквівалентного обміну і взаємної зацікавленості господарства і ремонтно-транспортних підприємств (РТП).

Монополізм і диктат виробника сільськогосподарської техніки і посередника по її обслуговуванню наклали свій відбиток на розвиток ремонтно-обслуговуючого виробництва. Створена в районах ремонтно-технічна база (майстерні загального призначення, спеціальні ремонтні майстерні, ремонтні заводи) виявились по потужності надзвичайно об’ємною навіть при однозмінному режимі роботи і потребувала для окупності капітальних вкладень, зростаючого завантаження ремонтним фондом. Це досяглось за рахунок нерівноправних договірних відносин ремонтно-технічних підприємств і основних постачальників ремонтного фонду – колгоспів і радгоспів.

Запасні частини, ремонтні матеріали, станочне обладнання по каналах розподільної системи осідали на складах і базах ремонтно-технічних підприємств і до безпосередніх споживачів-господарств доходили в недостатніх обсягах, що не дозволяло відмовитись від договорів централізованого технічного сервісу. Крім того, в багатьох господарствах власна ремонтна база була і залишається слабкою.

Перша ключова функція інженерного менеджменту полягає в реформуванні (створенні) районної конкурентоздатної мережі ремонтно-обслуговуючих структур в системі технічного сервісу та їх ефективному управлінні.

Модель організаційної структури районного інженерно-технічного центру показана на рис. 4. Вона включає шість загальних відділів і вісім спеціалізованих служб.

Розширена структура управління районним інженерно-технічним центром представлена на рис. 5.

Перехід до ринкових відносин загострює проблеми, пов’язані з станом і використанням ремонтно-обслуговуючого потенціалу сільського господарства.

Другою ключовою функцією інженерного менеджменту є налагодження рівноправних і взаємовигідних виробничих відносин між районними ремонтно-обслуговуючими структурами та сільськогосподарськими підприємствами.

В умовах ринкової економіки регулювання виробничих відносин між районними ремонтно-обслуговуючими підприємствами і господарствами в сфері технічного сервісу можна здійснювати шляхом диференціації заробітної плати спеціалістів районних служб в залежності від кінцевих результатів сільськогосподарського виробництва.


Рис. 4. Організаційна структура районного інженерно-технічного центру

Рис. 5. Структура управління районним інженерно-технічним центром


Ось, як приклад, здійснюється розрахунок диференційної заробітної плати керівникам і спеціалістам районної служби експлуатації і технічного обслуговування машинно-тракторного парку (ЕТО МТП). Диференційна заробітна плата враховує оцінку ефективності роботи районної служби ЕТО МТП по основних показниках і додаткових вимогах (табл. 3), які є базовими даними на кінцевий результат сільськогосподарського виробництва.

Таблиця 3.

Основні показники і додаткові вимоги оцінки роботи виробничих служб технічного сервісу РІТЦ

Виробничі служби Основні показники Додаткові вимоги
Експлуатації і технічного обслуговування машинно-тракторного парку Виконання договірних обов’язків по видах, обсягах і строках проведення технічного обслуговування МТП. Забезпечення нормативного завантаження МТП господарств.
Дотримання нормативних або договірних затрат по собівартості робіт на технічне обслуговування МТП.
Приріст обсягів реалізації сільськогосподарської продукції в районі.
Забезпечення планового коефіцієнту технічної готовності МТП господарств.
Забезпечення росту продуктивності і якості праці.
Ремонту техніки і виготовлення деталей Виконання договірних зобов’язань по видах, строках і обсягах ремонту машинно-тракторного парку та виготовлення вузлів і деталей. Дотримання нормативних затрат засобів виробництва на ремонт МТП.
Дотримання рівня нормативних затрат на виготовлення вузлів і деталей.
Забезпечення планового коефіцієнту технічної готовності МТП господарств.
Виконання плану прибутку ремонтної майстерні.
Забезпечення росту продуктивності і якості праці.

Диференційна заробітна плата цієї категорії працівників визначається множенням тарифної ставки  на коефіцієнти: використання затрат по виконанню технічного обслуговування МТП , технічної готовності МТП , обліку якості праці  по класифікатору (табл. 4).

Таблиця 4. Показники класифікатора обліку якості праці керівників і спеціалістів служби експлуатації і технічного обслуговування МТП РІТЦ

Найменування факторів

Коефіцієнти:

підвищення (+)

зниження (–)

Підвищуючі фактори
Впровадження у виробництво рацпропозицій, передового досвіду + 0,10
Сприяння впровадженню рацпропозицій, передового досвіду + 0,05
Заміна іншого працівника при виробничій необхідності + 0,01
Перевищення встановленого коефіцієнту технічної готовності машинно-тракторного парку на % перевищення
Урядова нагорода, подяка, дошка пошани + 20; + 0,10
Понижуючі фактори
Прогул – 1,00
Порушення трудової дисципліни – 0,10
Порушення правил техніки безпеки, охорони праці – 0,10
Невиконання доведених місячних завдань (за кожне) – 0,05
Недотримання наказів, розпоряджень, інструкцій – 0,05
Неповне або неякісне виконання функціональних обов’язків – 0,05
Приписки або неправдива інформація – 0,10
Прийняття рекламацій, претензій (за кожну) – 0,10
Невиконання заявок господарств (по диспетчерській службі) на % невиконання
Відсутність графіка планування робіт по технічному обслуговуванню машинно-тракторного парку – 0,05
Відсутність контролю і аналізу обслуговування техніки в господарствах – 0,10
Невиконання встановленого коефіцієнту технічної готовності машинно-тракторного парку на % невиконання
Перевитрата коштів на технічне обслуговування МТП – 0,15
Незадовільний і несвоєчасний облік, контроль та аналіз матеріально-грошових і трудових затрат по службі експлуатації і технічного обслуговування МТП – 0,15
Зниження якості праці, низька культура виробництва
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: