Цукрові буряки
Загалом погодні умови в 2004 і 2006 роках впродовж вегетаційного періоду цукрового буряку можна оцінити лише як на задовільно, оскільки нестача опадів на початок і середину вегетації призвела до появи неповних сходів . В 2005 році погодні умови були більш сприятливими для росту та розвитку цукрового буряку.
3.3. Схема досліду
У дослідах вивчали порівняльний вплив застосування гною, соломи озимої пшениці (надземної біомаси попередника) на врожайність і якість коренеплодів цукрових буряків та на зміни агрохімічних і водню фізичних властивостей грунту.
Дослідження проводили в польовому досліді з внесенням добрив під цукрові буряки за такою схемою:
1. Контроль (без добрив)
2. Гній 20 т/га
3. Солома 5 т/га
4. Солома 5 т/га + N60
В схемі досліду варіанти вирівняні за сумою вмісту азоту: кг/га.
Розмір посівної ділянки 2160 мІ (21,6 х 100 м), облікової - 1296 мІ ( 16,2 х 80 м) при триразовому повторенні варіантів і систематичному їх розміщенні.
3.4. Агротехніка вирощування цукрових буряків у досліді.
Подрібнену ( на 10-15 см) солому озимої пшениці в кількості 5 т/га з додатковим внесенням N60 (аміачна селітра) відповідно до схеми досліду заробляли в грунт дискуванням стерні в два сліди. Органічні (напівперепрілий гній ВРХ, солому) і мінеральні добрива (аміачна селітра) заробляли у грунт під час проведення оранки на глибину 30-32 см у другій половині жовтня.
3.5. Методика проведення досліджень.
Відбір зразків ґрунту в польовому досліді для визначення динаміки вмісту в ньому мінерального азоту, рухомих форм фосфору та обмінного калію – з 0-50 см шару в такі строки: до сівби, у фазі інтенсивного росту та при збиранні врожаю коренеплодів цукрових буряків; визначення вологості - у шарі 0-160 см - через кожні 20 см в строки до сівби та перед збиранням урожаю коренеплодів цукрових буряків.
Збирання врожаю коренеплодів цукрових буряків проводили механізовано (КС-6Б) з наступним доочищенням і роздільним зважуванням коренеплодів і гички.
У відібраних, згідно програми досліджень, зразках грунту визначали:
- нітратний азот - йонометричним методом;
-обмінний амоній - в 0,1н КС1 витяжці з подальшим
фотоколориметруванням з реактивом Неслера;
-рухомі сполуки фосфору — вилученням їх 0,5Н розчином СН3СООН з наступним фотоколориметруванням за методом Чирікова;
- обмінний калій - вилученням його 0,5Н розчином СН3СООН з наступним пропусканням на полуменевому фотометрі за методом Чирікова;
- польову вологість - гравіметричним методом.
Технологічні якості коренеплодів цукрових буряків розраховували за показниками цукристості; К; Nа; а-N які були нами отримані на напівавтоматичній лінії "Венема".
Біометричні показники: фенологічні спостереження, визначення динаміки наростання маси листя та коренеплодів цукрових буряків, та облік урожаю - за методикою. Мойсейченка і Єщенка.
Економічну ефективність застосування добрив розраховували згідно з технологічної картою та відповідними рекомендаціями.
Опрацювання і узагальнення результатів досліджень проводили, використовуючи методи математичної статистики.
РОЗДІЛ 4
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
4.1. Зміна агрохімічних показників родючості ґрунту при застосуванні різних видів органічних добрив
Цукрові буряки є однією з найбільш вимогливих культур до поживного режиму ґрунту і в той же час характеризуються високою окупністю добрив урожаєм за різних рівнів його забезпеченості елементами живлення. В забезпеченні цих потреб, а також підтримання рівня родючості ґрунту, важлива роль відводиться добривам, зокрема органічним.
Проведеними дослідженнями відмічені зміни вмісту мінерального азоту як за варіантами досліду, так і строками визначення в межах одного варіанту (табл. 4.1; 4.2; 4.3). Зокрема, в орному шарі вміст нітратного азоту перед сівбою цукрових буряків перевищував контроль на 1,8 мг/кг ґрунту.
4.1. Вплив різних органічних добрив на динаміку нітратного азоту в
ґрунті під цукровими буряками (середнє за 2005-2006 рр.), мг/кг грунту
|
Варіант досліду |
Перед сівбою |
Перед збиранням урожаю | ||
| 1* | 2** | 1* | 2** | |
| Контроль(без добрив) | 10,1 | 9,7 | 3,9 | 3,4 |
| Гній 20 т/га | 12,5 | 10,9 | 4,6 | 4,1 |
| Солома 5 т/га | 9,8 | 9,6 | 3,7 | 3,4 |
| Солома 5 т/га + N60 | 11,9 | 10,5 | 4,2 | 3,9 |
НІР05 0,7-0,8 0,6-0,7 0,5 0,4
Примітка. 1*- шар грунту 0-30 см, 2**- 30-50 см.
Вшарі грунту 30-50 см його вміст був дещо менший ніж у 0-30 см з різницею в 1,3-1,7 мг/кг грунту на користь варіантів з органічним удобренням.
Внесення соломи з компенсуючою дозою азоту не призводило до іммобілізації азоту з грунту і вміст мінеральних форм азоту у варіантах з використанням соломи був вищий від контролю і наближався до варіантів з внесенням гною.
4.2. Вплив різних органічних добрив на динаміку амонійного азоту в грунті під цукровими буряками (середнє за 2005-2006 рр.), мг/кг грунту
| Варіант досліду | Перед сівбою | Перед збиранням урожаю | ||
| 1* | 2** | 1* | 2** | |
| Контроль (без добрив) | 13,6 | 12,4 | 16,9 | 15,7 |
| Гній 20 т/га | 14,5 | 13,2 | 17,8 | 17,0 |
| Солома 5 т/га | 13,4 | 12,5 | 17,2 | 15,6 |
| Солома 5 т/га + N60 | 14,3 | 13,0 | 17,1 | 16,8 |
НІР05 0,7 0,7-0,8 0,8-0,9 0,9-1,0
Примітка 1*- шар грунту 0-30 см, 2** - 30-50см.
4.3. Вплив застосування різних видів та доз органічних добрив на вміст та запаси мінерального азоту (N-NO3+N-NH4) в грунті перед сівбою цукрових буряків, середнє за 2005-2006 рр.
|
Варіант досліду |
Вміст, мг/кг | Запаси, кг/га | ||
| 1* | 2** | 1 | 2 | |
| Контроль (без добрив) | 23,7 | 22,1 | 71,1 | 66,3 |
| Гній 20 т/га | 27,0 | 24,1 | 81,0 | 72,3 |
| Солома 5 т/га | 23,2 | 22,0 | 69,6 | 66,0 |
| Солома 5 т/га + N60 | 26,2 | 23,5 | 78,6 | 70,5 |
Примітка. 1*- шар грунту 0-30 см, 2**- 30-50 см.
Протягом вегетації цукрових буряків відмічено зменшення вмісту нітратного азоту як для орного так і підорного шарів грунту. Найменший вміст мінерального азоту зафіксовано на період збирання врожаю, що пояснюється зниженням процесів нітрифікації і використанням азоту рослинами на формування врожаю.
Застосування різних органічних добрив позитивно виливало на розвиток амоніфікуючих мікроорганізмів і сприяло накопиченню амонійного азоту як в орному, так і підорному шарах грунту. Його вміст у варіантах органічного удобрення був більший для всіх строків визначення, що свідчить про активність процесів мінералізації органічної речовини. Найбільші цифрові значення вмісту амонійного азоту в період змикання листя цукрових буряків в міжряддях можна пояснити оптимальним поєднанням умов температури і вологості на цей період.
Отже, внесення під цукрові буряки гною, соломи, приводило до збільшення мінерального азоту в грунті, при цьому за рівнем дії різні органічні добрива мало відрізнялась між собою.
Внесення в грунт органічних сполук різного походження покращило рухомість важкодоступних фосфатів (табл. 4.4). Так, у варіантах органічного удобрення вміст рухомих фосфатів перед сівбою цукрових буряків був більший, ніж на контролі на 1,4 , на 1,1- в період змикання листя в міжряддях і на мг/100г грунту - перед збиранням урожаю. Дещо меншим вмістом рухомих фосфатів характеризувався підорний шар грунту, але переваги варіантів органічного удобрення були відмічені і для нього.
Зменшення різниці вмісту рухомих фосфатів в грунті між досліджуваними варіантами на період збирання можна пояснити використанням доступних форм цього елементу живлення на формування біомаси цукрових буряків.
4.4. Вплив різних органічних добрив на динаміку рухомих фосфатів у ґрунті під цукровими буряками (середнє за 2005-2006 рр.), мг/100г ґрунту
|
Варіант досліду |
Перед сівбою | Перед збиранням урожаю | ||
| 1* | 2** | 1* | 2** | |
| Контроль (без добрив) | 14,5 | 12,6 | 14,7 | 12,5 |
| Гній 20 т/га | 16,2 | 12,7 | 15,9 | 12,5 |
| Солома 5 т/га | 15,7 | 12,4 | 15,3 | 12,2 |
| Солома 5 т/га + N60 | 15,9 | 12,7 | 15,8 | 12,8 |
| НІР05 | 0,9 | 0,8-0,9 | 0,6-0,7 | 0,7-0,8 |
Примітка. 1* - шар грунту 0-30 см, 2** - 30-50 см
В досліді встановлена позитивна дія різних видів і доз органічних добрив на вміст рухомого калію в ґрунті (табл. 4.5).
4.5. Вплив різних органічних добрив на динаміку рухомого калію в ґрунті під цукровими буряками (середнє за 2005-2006 рр.), мг/100г ґрунту
|
Варіант досліду |
Перед сівбою |
Змикання листя в міжряддях |
||
| 1* | 2** | 1* | 2** | |
| Контроль (без добрив) | 13,6 | 12,2 | 14,6 | 12,2 |
| Гній 20 т/га | 15,6 | 12,6 | 16,1 | 12,8 |
| Солома 5 т/га | 14,9 | 12,4 | 15,7 | 12,3 |
| Солома 5 т/га + N60 | 15,2 | 12,1 | 15,9 | 12,5 |
| НІР05 | 0,7 | 0,5-0,6 | 0,7-0,8 | 0,7-0,8 |
Примітка. 1*-шар грунту 0-30 см, 2** - 30-50см.
Підвищення вмісту рухомого калію в більшій мірі спостерігалось перед сівбою і на час змикання листя в міжряддях цукрових буряків. Зокрема, перед початком вегетації контрольні ділянки характеризувались меншим вмістом рухомого калію в орному шарі на 1,6 і 1,3 мг/100г грунту для підорного шару у відношенні до варіантів з внесенням різних органічних добрив. На кінець вегетації різниця за вмістом рухомого калію зменшувалась подібно до азоту та фосфору.
4.2. Вміст вологи в грунті і її використання рослинами цукрових буряків
Позитивні зміни агрофізичних показників під впливом органічних добрив сприяли додатковому нагромадженню в ґрунті доступної вологи (табл. 4.6). Як видно з таблиці її запаси в 0-160 см шарі грунту перед сівбою цукрових буряків вказують на високу засвоювальну здатність вологи опадів. І хоч різна кількість опадів за роками обумовила відмінності в запасах вологи перед сівбою цукрових буряків, але при цьому всі варіанти з вивченням впливу органічних добрив за нагромадженням вологи в грунті мали перевагу над контролем. В період збирання цукрових буряків запаси доступної вологи, що залежала як від кількості опадів, так і від їх використання на формування врожаю на варіантах досліду вирівнювалась між собою.
4.6. Запаси продуктивної вологи під цукровими буряками в шарі ґрунту 0-160 см при використанні різних органічних добрив, мм
| Варіант досліду | Перед сівбою | Перед збиранням урожаю | ||||
| 2005р. | 2006р. | Середнє | 2005р. | 2006р. | Середнє | |
| Контроль (без добрив) | 283 | 265 | 274 | 100 | 96 | 98 |
| Гній 20 т/га | 296 | 282 | 289 | 116 | 119 | 118 |
| Солома 5 т/га | 284 | 275 | 279 | 103 | 110 | 107 |
| Солома 5 т/га + N60 | 294 | 279 | 287 | 113 | 114 | 113 |
НІР0,5 14 13 6 5
Відомо, що під впливом внесення добрив підвищується вміст поживних речовин у ґрунтовому розчині, що веде до оптимізації засвоєння рослинами вологи, використання якої на одиницю врожаю при цьому знижуються на 10— 20%, а іноді і більше.
За даними наших досліджень, внесення під цукрові буряки різних видів та доз органічних добрив сприяло більш раціональному використанню рослинами вологи (табл. 4.7). Коефіцієнт водоспоживання при цьому в середньому за два роки коливався від 122 до 139мі на одну тонну врожаю коренеплодів, проти на контролі. Найбільший позитивний вплив на цей показник мали варіанти з внесенням повної дози гною та сумісного використання соломи, які переважали контроль на 24 і 22% відповідно.
4.7. Ефективність використання цукровими буряками вологи шару грунту 0-160 см при застосуванні різних видів та доз органічних добрив, 2005-2006 рр.
|
Варіант досліду |
Урожайність коренеплодів, т/га |
Збір цукру,т/га |
Коефіцієнт використання вологи, м3/т | |
| коренеплодів | цукру | |||
| Контроль (без добрив) | 27,4 | 4,27 | 196 | 964 |
| Гній 20 т/га | 30,8 | 4,68 | 169 | 934 |
| Солома 5 т/га | 28,5 | 4,47 | 183 | 959 |
| Солома 5 т/га + N60 | 30,2 | 4,67 | 173 | 930 |
Спостерігалась також позитивна дія внесення органічних добрив на використання вологи для формування основного якісного і кількісного показника врожаю цукрових буряків - збору цукру. В середньому за два роки коефіцієнт водоспоживання, в розрахунку на одну тонну цукру, коливався в межах 815-820мі. При цьому найбільше значення за цим показником відмічено на контрольному- варіанті.
4.3. Ріст рослин і формування врожаю цукрових буряків за різного органічного удобрення
Нашими дослідженнями встановлено особливості наростання маси окремих частин рослини (рис. 4.1, табл. 4.8) в залежності від застосування під цукрові буряки різних видів і доз добрив.
1. Контроль (без добрив)
2. Гній 20 т/га
3. Солома 5 т/га
4. Солома 5 т/га + N60
Червня Липня Серпня
Третя декада місяця
Вересня
Рис. 4.1. Динаміка наростання маси листя цукрових буряків
при застосуванні різних видів та доз органічних добрив, середнє за 2005-2006 рр., г/рослину
Листя інтенсивніше наростало в першій половині вегетації, а коренеплоди - в середині та другій її половині. Маса окремих частин цукрових буряків змінювалася з віком рослин і залежала від дози та виду внесення добрив.
На всі чотири дати визначення органічні добрива забезпечували краще наростання листового апарату, ніж на контролі. При цьому найвищі показники були на варіанті внесення повної дози гною, де маса листя була більшою, ніж на мінеральному фоні в червні - на 18 г, а в липні, серпні і вересні відповідно на 62, 35 та 22 г. Близькими до них були показники наростання маси листя на варіанті поєднання внесення солома + N60.
Обліками наростання маси коренеплоду встановлено позитивну дію застосування органічних добрив, починаючи з середини вегетації. В середньому за три роки маса 100 рослин цукрових буряків у фазі вилочки була близькою на всіх варіантах досліду. При добрих показниках попередніх середньодобових приростів станом на третю декаду липня коренеплоду на контролі мали масу 230 г. Вона зростала на 45 і 52 г/рослину при поєднанні соломи і N60. Така залежність зберігалася до кінця вегетації.
4.8. Динаміка наростання маси коренеплодів цукрових буряків при застосуванні різних видів та доз органічних добрив, середнє за 2005-2006 рр.,
г/рослину
|
Варіант досліду |
Фаза розвиненої вилочки | Третя декада |
| липня | серпня | вересня |
| Контроль (без добрив) | 0.97 | 129 | 219 | 285 |
| Гній 20 т/га | 1.38 | 185 | 253 | 313 |
| Солома 5 т/га | 1,06 | 144 | 228 | 292 |
| Солома 5 т/га + N60 | 1,34 | 181 | 256 | 311 |
Визначальним фактором різної ефективності добрив були умови волого забезпечення. Збільшення врожайності до контролю від застосування
різних видів органічних добрив змінювалась від-га в 2005 році, до -в 2006р.
4.9 Вплив застосування різних видів та доз органічних добрив на врожайність коренеплодів цукрових буряків т/га
|
Варіант досліду |
Роки досліджень |
В середньому за два роки |
| 2001 | 2002 |
| Контроль (без добрив) | 26,7 | 28,1 | 27,4 | _* |
| Гній 20 т/га | 30,1 | 31,5 | 30,8 | 3,4 |
| Солома 5 т/га | 72,8 | 29,2 | 28,5 | 1,1 |
| Солома 5 т/га + N60 | 29,6 | 30,8 | 30,2 | 2,8 |