Xreferat.com » Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству » Обґрунтування процесу формування структури продуктивного шару ґрунту і параметрів ротаційного сепаратора

Обґрунтування процесу формування структури продуктивного шару ґрунту і параметрів ротаційного сепаратора

вдавлення долота розпушувача у ґрунт.

Технологічний процес оранки з поглибленням орного шару ґрунту реалізовано при застосуванні змінних робочих органів на ярусних плугах та в комбінованих плугах-розпушувачах. Він займає проміжне положення між глибокою (25...35 см) ярусною та мілкою (12...22 см) оранками за характером впливу на ефективність вирощування сільськогосподарських культур. Глибину ходу верхніх полицевих корпусів залежно від умов установлюють 12...22 см. Це та інші регулювання здійснюються так само, як і .на ярусному плузі.

Культиватор паровий швидкісний КПС-4 (К — культиватор, П — паровий, С — швидкісний, 4 — ширина захвату, м) призначений для передпосівного суцільного розпушення ґрунту на глибину до 12 см та очищення ґрунту на чорних парах від бур'янів з одночасним боронуванням. Робоча швидкість до 3 м/с. Випускається у причіпній або начіпній модифікаціях. Один культиватор агрегатується з тракторами класу 0,9 і 1,4. Два культиватори зчіпкою СГ-11У з'єднують з тракторами тягових класів 3. Чотири культиватори зчіпкою СГ-16 агрегатують з тракторами класу 5.

Причіпний культиватор КПС-4 складається з рами , 2 коліс з пневматичними шинами, сниці , робочих органів , приєднаних до гряділів, начіпного механізму для приєднання борін та механізму регулювання заглиблення робочих органів. Рама культиватора зварна чотирикутної форми. На передньому брусі, виготовленому з квадратної труби, приварені скоби до яких шарнірно приєднані гряділі з робочими органами. До комплекту культиватора належать шість довгих, два обвідних, три коротких і п'ять бічних гряділів. Із заднім брусом рами гряділя з'єднані через натискні штанги. До переднього бруса шарнірно приєднана сниця і ходові колеса. Для регулювання глибини ходу робочих органів є механізми гвинтового типу. Гвинт кожного механізму з'єднаний з кронштейном колеса і бічним променем сниці. Цими механізмами можна змінювати положення ходових коліс відносно рами. Культиватор комплектують універсальними стрілчастими лапами з шириною захвату 270 і 330 мм або розпушувальними лапами з пружинними стояками. Пристрій для начіплювання борін складається з чотирьох штанг, приєднаних до рами культиватора і попарно з'єднаних між собою поперечними брусами. Кожний поперечний брус має по чотири знижувачі, до яких прикують борони. До культиватора додається спеціальний шарнір, яким з’єднують культиватори при шеренговому агрегатуванні.[9]

У начіпному культиваторі КПН-4 замість причіпної сниці до рами скобами і болтами кріпиться механізм навішування на трактор. Цей культиватор комплектують укороченими гряділями.

Перевагою комбінованих машин даного типу, в порівнянні з першим, є велика компактність і менша металоємність, що дозволяє частину машин робити навісними або напівнавісними. Перевагою таких машин є можливість використання робочих органів і секцій серійних машин в потрібному поєднанні. До недоліків слід віднести складнішу конструкцію рами, нагромадження на ній робочих органів, що інколи утрудняє обслуговування машини, збільшує тенденцію до забивання ґрунтом і рослинними залишками, знижує експлуатаційну надійність у порівнянні з простими одноопераційними машинами.

В першому розділі – «Аналітичного огляду літератури», висвітлено три питання в яких розкрито важливі аспекти даного розділу. Це, насамперед, описано агротехнологічні вимоги до процесу формування агрегатної структури продуктивного шару перед сівбою ярих та озимих культур, показано характеристику та зональні особливості проведення передпосівного обробітку ґрунту під ярі зернові сільськогосподарські культури та дано техніко-експлуатаційну оцінку одноопераційних машин-знарядь та агрегатів.

Отримання стабільних урожаїв сільськогосподарських культур пов'язане з вчасним і якісним проведенням поверхневого обробітку ґрунту та створенням сприятливих умов для розвитку культурних рослин у період вегетації. Саме це показано у питанні про агротехнологічні вимоги до процесу формування агрегатної структури продуктивного шару перед сівбою ярих та озимих зернових культур, адже важливе місце в цьому процесі посідають культиватори (У випадку, коли ґрунт із зими вийшов у досить пухкому стані, особливо посушливою весною використовують борони-культиватори ВНІЦ-Р). При виконанні передпосівної культивації основним її завданням є створення сприятливих умов для проростання насіння і дальшого росту рослин.

Операції передпосівного обробітку ґрунту під с/г культури визначається за особливостями культури та умовами, в яких вона вирощується тому це питання висвітлено у другому пункті даного розділу. Тут дана характеристика проведення передпосівного обробітку грунту під ярі сільськогосподарські культури. Адже для забезпечення їхнього росту потрібне створення оптимальних умов для проростання насіння, росту і розвитку рослин. Виконання цих завдань досягається шляхом боронування, шлейфування, культивації, прикочування. Боронуванням розпушують верхній шар ґрунту, знищують бур’яни і вирівнюють поверхню оранки для скорочення випаровування вологи для цього слід правильно вибрати типи борони для формування поверхневого шару з урахуванням стану ґрунту. Шлейф-борони працюють аналогічно легким зубовим. Однак порівняно з ними слабкіше розпушують поверхневий шар, але краще вирівнюють поверхню. Метою допосівної культивації як і боронування є очищення полів від бур’янів, накопичення і збереження вологи. Але при культивації верхній шар ґрунту обробляють на глибину 8-10 або 12-14 см, а перед посівом – на глибину загортання насіння. Оскільки, аналіз технологічних процесів боронування та культивації засвічує що в зоні формування посівного ложа структура ґрунтового шару крупнозерниста, що не забезпечує агротехнологічні вимоги процесу, важливим фактором обробітку є прикочування. Воно дозволяє ущільнити відповідні шари ґрунту, інтенсифікувати приток вологи по капілярах з нижніх шарів у верхні і забезпечує ущільнення ложа для насіння,контакт їх з ґрунтом, що відповідно підвищує польову схожість насіння. Не менш важливими є зональні особливості проведення передпосівного обробітку ґрунту під ярі зернові культури, адже із зміною зональності змінюються агрокліматичні умови, що супроводжують зміну обробітку ґрунту (дерново-підзолистих і сірих опідзолених ґрунтів - поглиблення орного шару в західному регіоні України, в зоні Лісостепу тощо). Саме ці зміни показані у даному питанні.

У третьому підрозділі дано техніко-експлуатаційну оцінку одноопераційних машин-знарядь і агрегатів, адже у сільському господарстві важливу роль відіграють механічні засоби виробництва - трактори, автомобілі, та інші робочі і силові машини. Для здійснення процесу виробництва кожне сільськогосподарське підприємство повинно мати необхідну кількість відповідних засобів виробництва, і насамперед механічних (наприклад, комбінованих машин які об’єднуються у певні групи і діляться на типи). Застосування комбінованих агрегатів, складених з декількох одноопераційних машин, являється простим способом виконання ряду технологічних операцій за один прохід агрегату. Такими агрегатами , наприклад, є: плуг з катками, культиватор з боронами, культиватор з сівалкою і катками, і тому подібне. Техніко-експлуатаційну оцінку одно операційних машин-знарядь та агрегатів можна розглянути на прикладі плугу ПРК-4-42 з розпушувачем підорного шару та комбінованого культиватора КПС-4


РОЗДІЛ 2. Методика проведення дослідження


2.1 Визначення параметрів процесу формування заданої структури ґрунту


Агротехнологічні строки передпосівного механічного обробітку ґрунту встановлювали, виходячи з особливостей технології вирощування с/г культур, ступеня забур’яненості поля і стану ґрунту. Порівнюючи фактичний строк із встановленим, визначали відповідність терміну своєчасного обробітку.

Відсутність огріхів. Визначили цей показник оглядом обробленого поля по двох діагоналях. Щоб усунути можливість залишення необроблених смуг між суміжними проходами, агрегати рухалися з перекриттям В=10-15см. При цьому провіряли стан обробітку поворотних смуг і кінців поля.[4]

Напрямок руху культиваторів. Під час роботи МТА стежили за тим, щоб культивація на рівній площі була проведена в поперек оранки( для підвищення ступеня розпушування ґрунту і рівномірного загортання насіння).

При культивації у два сліди, агрегат (МТЗ-82+КПС-4,0) рухався в тому напрямку, що й і сівалки, тобто у поперек оранки. А в весняний період кожний наступний обробіток поля проводили поперек попередньої культивації.

Глибина обробітку. Визначали її на площі, яка відповідала змінній нормі МТА, у десятьох місцях по довжині гонів по всій ширині захвату машин – знарядь та комбінованих агрегатів. Вимірювання проводили лінійкою з сантиметровими поділками, опускаючи її в пухкий ґрунт до рівня розміщення не розпушеного шару; там де проводили вимірювання, ділянку вирівнювали (Обґрунтування процесу формування структури продуктивного шару ґрунту і параметрів ротаційного сепаратора=3…4см). Глибину обробітку крім вказаного способу під час роботи культиватора КПС – 4,0 встановлювали і по заглибленню його робочих органів в ґрунт.

Рівномірність глибини обробітку визначали по відхиленнях окремих вимірювань від середніх даних. Вона неповинна перевищувати 1см. При цьому враховували що при глибині розпушування >12см у суху погоду зменшили глибину ходу культиваторних лап в <12см, а на озимих площах проводили додаткове коткування.

Перевірку профілю дна розпушеного зубовими і ротаційними робочими органами проводили у трьох місцях поля. Очищали розпушений шар ґрунту по всій ширині захвату машини чи агрегату і на очищене дно накладали лінійку і вимірювали відстань від неї до окремих частин дна.

Якщо нерівномірність дна перевищувала 1см то це усували відповідним встановленням робочих органів техзасобів.

Гребинястість вимірювали в 10 місцях рейкою з лінійкою (дод.1.рис.1); гребинястість під час механічного передпосівного обробітку допускається незначна; висота гребенів і глибина борозенок не повинні перевищувати 3-4см. Якщо вона перевищувала цю величину, поле додатково забороновували.

Дрібно грудочкуватий стан верхнього шару ґрунту і відсутність брил. Стан верхнього шару ґрунту визначали оглядом поля. Бриластість ґрунту вимірювали накладанням метрових рамок по двох діагоналях поля у п’ятнадцятьох місцях і підрахунком процента площі, зайнятої брилами діаметром понад 3см. При наявності брил після проходу МТА перед посівом зернових колоскових культур поле додатково обробляли кільчасто-шпоровими катками ЗКШК-6А, щоб діаметр частинок ґрунту не перевищував 3см. Розміри грудок в оброблених шарах ґрунту визначали за допомогою лінійки з міліметровими поділками.

Вирівнюваність ґрунту визначали оглядом ріллі по діагоналі поля. В тих місцях, де були звивисті гребені і роз’ємні борозни, поверхня ріллі була рівна.

Ступінь розпушення і щільність ґрунту. Ці показники визначали за глибиною обробітку площі по кількості технологічних проїздів МТА з урахуванням зміни трьох параметрів робочої швидкості руху МТА, м/с. Ступінь розпушення визначали на основі даних про попередню глибину обробітку, виміряну до рівня не обробленої основи і глибини на вже фінішному обробленому проході МТА. Порівнявши другу величину та першу отримали коефіцієнт, якій характеризує ступінь кришення ґрунту в процесі завершального технологічного проїзду МТА. На добре розпушених ґрунтах коефіцієнт розпушення повинен бути від 1,4…1,8.

Об’ємну масу ґрунту (г/Обґрунтування процесу формування структури продуктивного шару ґрунту і параметрів ротаційного сепаратора) визначали за допомогою циліндричного відбірника проб, об’єм якого складав 180 см3Обґрунтування процесу формування структури продуктивного шару ґрунту і параметрів ротаційного сепаратора . Його заповнювали ґрунтом шляхом занурення у відповідний продуктивний шар ґрунтового горизонту (п:п 2,2). Після зважування проби об’ємну масу визначали за відношенням величини зважувальної проби і фактичного об’єму заповненої частини циліндру.[5]

Для визначення твердості ґрунту використали твердомір Голуб’єва, якій складається з циліндричного корпуса, рухомого плунжера з пружиною, опорної пластини з фіксатором, рухомого кільця з позначкою та конусного наконечника. На поверхні плунжера безпосередньо над опорною пластиною є шкала для визначення величини заглиблення конусного наконечника в ґрунт.[6] При ручному натисканні на циліндричний корпус плунжер з конусним наконечником переміщається вниз, стискаючи пружину.

Конусний наконечник заглиблюється у шар ґрунту до моменту контакту опорної пластинки. Завершальним етапом вимірювання твердості ґрунту є потріскування фіксатора. При цьому позначка рухомого кільця приладу вказує на максимальну твердість ґрунту у зоні вимірювання агрофону. Перед кожним новим заміром рухоме кільце з позначкою необхідно встановити на нуль. Фактичне значення твердості ґрунту визначаємо за показами шкали і співпадання позначки рухомого кільця. Довжина шкали (60мм) відповідає максимальному ходу плунжера. При цьому враховуємо співвідношення:


(2.1)Обґрунтування процесу формування структури продуктивного шару ґрунту і параметрів ротаційного сепаратора


де Обґрунтування процесу формування структури продуктивного шару ґрунту і параметрів ротаційного сепаратора– твердість ґрунту, кг/Обґрунтування процесу формування структури продуктивного шару ґрунту і параметрів ротаційного сепаратора;

Обґрунтування процесу формування структури продуктивного шару ґрунту і параметрів ротаційного сепаратора – покази рухомого кільця, кгс;

S – лобова площа конусного наконечника,Обґрунтування процесу формування структури продуктивного шару ґрунту і параметрів ротаційного сепаратора.

Похибка вимірювання ∆=3%.

Фракційний вміст частинок ґрунту визначали за допомогою стандартного набору лабораторних сит.


2.2 Контрольно-вимірювальні обладнання : загальна будова, удосконалення наявних засобів, принцип дії та специфіка використання.


Для визначення щільності ґрунту використовують твердомір Голуб’єва. Твердість ґрунту потрібно визначати не менше чим в п’ятикратній повторності на 1 Обґрунтування процесу формування структури продуктивного шару ґрунту і параметрів ротаційного сепаратора Твердомір Голуб’єва має конусоподібний плунжер завдовжки 10 см з площею перетину в основі 2 Обґрунтування процесу формування структури продуктивного шару ґрунту і параметрів ротаційного сепаратора (Рис 2.1).


Обґрунтування процесу формування структури продуктивного шару ґрунту і параметрів ротаційного сепаратора

Рис 2.1.Твердомір Голуб’єва.


Плунжер з’єднаний з штоком, поміщеним в порожнистий корпус з кришками. У нижній частині штока нанесена шкала і змонтований сигнальний пристрій. На верхню частину штока встановлено три пружини різної пружності.

Твердість ґрунту визначають в такій послідовності. Покажчик-движок на штоку пересувають в нижнє положення так, щоб риски движка збіглася з нульовим діленням, одночасно штифт-покажчик всувають до клацання. Прилад ставлять вертикально на поверхню ґрунту і плавно вдавлюють конус в ґрунт. При зануренні конуса на 10 см роздається клацання - визначення закінчене. Відлік опору ґрунту виробляють по положенню риски на кільці і поділкам на шкалі. Наприклад, якщо риски кільця збіглася з діленням на цифрі 25, то твердість ґрунту дорівнюватиме 25 : 2= 12,5 кг/Обґрунтування процесу формування структури продуктивного шару ґрунту і параметрів ротаційного сепаратора, оскільки площа поперечного перетину конуса в основі рівна 2 Обґрунтування процесу формування структури продуктивного шару ґрунту і параметрів ротаційного сепаратора.[6]

При визначенні твердості ґрунту приладом Голуб’єва необхідно уникати різких натисків і ударів, аби не отримати випадкових величин.

Для спрощення й прискорення відбору зразків мінерального ґрунту з глибини, без улаштування шурфів, можна використати об’ємний бур Колеснікова. (рис. 2.2). При відборі зразка ґрунту буром Колеснікова слід звичайним буром діаметром трохи більшим за діаметр об’ємного буру вибрати зі свердловини ґрунт до необхідної глибини. У свердловину опустити об’ємний бур на штанзі і зробити на ній позначку на 8…9 см вище поверхні землі. Ударами спеціального молотка по штанзі забити бур до позначки.[5]


Обґрунтування процесу формування структури продуктивного шару ґрунту і параметрів ротаційного сепаратора

Рис.2.2. Бур для відбору ґрунту при визначенні об’ємної щільності: 1 – штанга металева; 2 – основа бура; 3 – об’ємне кільце (50 см3); 4 – наконечник із ріжучим окрайком


Далі нахилити штангу вліво-вправо, від і до себе та витягнути бур із свердловини. З буру слід скрутити наконечник з ріжучою окраїною і легким натиском із сторони останнього виштовхнути об’ємне кільце з ґрунтом. Гострим ножем з обох сторін кільця зрізати надлишки ґрунту. В кільці залишається зразок ґрунту об’ємом 50 Обґрунтування процесу формування структури продуктивного шару ґрунту і параметрів ротаційного сепаратора. З кільця ґрунт перемістити у підготовлений чистий, сухий і зважений алюмінієвий стаканчик (бюкс), закрити кришкою.


2.3 Будова,принцип дії експериментального ротаційного сепаратора МТА


Основними конструктивними елементами ротаційного сегментно-дискового сепаратора, призначеного для часткової сепарації частинок ґрунту, вирівнювання – розпушування оброблювального шару і формування посівного ложе (3-4см) є: трубчастий вал, кільцевий диск з сегментами, решітчастий робочий орган, регулятор глибини обробітку та кута нахилу диска, кронштейна для кріплення до секції машини – знаряддя (у культиваторів КПС -4,0 – за стрілчастою лапою 6).(див.дод 4 рис.3.1)

Робочий процес ротаційного сепаратора проходить в такому порядку. Під час руху машино-тракторного агрегату стрілчасті лапи розпушують оброблюваний шар і підрізають бур’яни. Внаслідок реакції ґрунту та впливу частинок цього шару на сегменти кільцевий диск сепаратора обертається з коловою швидкістю, величина якої залежить від зміни поступальної робочої швидкості МТА. Під впливом решітчастого пальцевого робочого органу крупніші грудки подаються до різальних елементів кільцевого диска і попадають у зону дії лопаток, які нахилені відносно радіуса диска у радіальному напрямку на кут α. Ці частинки подрібнюються, а дрібніші просипаються поміж лопатками, утворюючи посівне ложе.

В розділі про «Методику проведення дослідження », опрацьовано три питання в яких показано та розкрито важливі питання даного розділу. Тобто визначено параметри процесу формування заданої структури ґрунту, описано контрольно-вимірювальне обладнання: загальну будову, удосконалення наявних засобів, принцип дії та специфіка використання, а також показано будову та принцип дії ротаційного сепаратора.

У першому підрозділі про визначення параметрів процесу формування заданої структури ґрунту, розкрито такі процеси як відсутність огріхів, напрямок руху культиваторів, глибина обробітку ступеня та розпушення і щільність ґрунту тощо. Адже саме агротехнологічні строки передпосівного механічного обробітку ґрунту встановлювали, виходячи з особливостей технології вирощування с/г культур, ступеня забур’яненості поля і стану ґрунту. Порівнюючи фактичний строк із встановленим, визначали відповідність терміну своєчасного обробітку.

Контрольно-вимірювальні обладнання: загальна будова, удосконалення наявних засобів, принцип дії та специфіка використання охарактеризовано у другому пункті даного розділу, де описано прилади вимірювання щільності, твердості ґрунту тощо.

Будова, принцип дії, експериментального ротаційного сепаратора МТА є третім пунктом даного розділу. В ньому дано опис усіх перелічених вище аспектів даного питання. Основним принципом дії експериментального ротаційного сепаратора МТА є конструктивний елемент ротаційного сегментно-дискового сепаратора, призначеного для часткової сепарації частинок ґрунту та вирівнювання – розпушування оброблювального шару і формування посівного ложе (3-4см). Тому робочий процес ротаційного сепаратора проходить в такому порядку. Під час руху машино-тракторного агрегату стрілчасті лапи розпушують оброблюваний шар і підрізають бур’яни. Внаслідок реакції ґрунту та впливу частинок цього шару на сегменти кільцевий диск сепаратора обертається з коловою швидкістю, величина якої залежить від зміни поступальної робочої швидкості МТА. Під впливом решітчастого пальцевого робочого органу крупніші грудки подаються до різальних елементів кільцевого диска і попадають у зону дії лопаток, які нахилені відносно радіуса диска у радіальному напрямку на кут α. Ці частинки подрібнюються, а дрібніші просипаються поміж лопатками, утворюючи посівне ложе.


РОЗДІЛ 3. Результати досліджень


3.1 Агротехнологічна ознака агрегатного складу продуктивного шару ґрунту


Показником ефективності процесу формування агрегатного складу продуктивного шару ґрунту доцільно використовувати ймовірність руйнування грудок (їх кришення та розпушування) в результаті зустрічі з робочими органами машин-знарядь. В разі не однократних пов’язань впливу робочих органів на грудки імовірності можуть бути визначенні за відомими залежностями за теорією ймовірності.

Для визначення значень імовірності руйнування ґрунтових грудок дерново-підзолистого ґрунту були попередньо досягнуті шість типів ґрунтообробних робочих органів: стрілчасті культиваторні лапи(І), пружині S подібні лапи (ІІ), зуби борони «зиг-заг» (ІІІ), серединні диски дискової борони БДТ-7,0 (ІV), пластинчасті ножі агрегату АГН-2,5 (конструкції Коломийської дослідної станції) (V), диски кільчасто-шпорового катка ЗККШ-6(VI), які розміщенні на рамі в ґрунтообробних машинах.

Отримані показники використання робочих органів ( дод.2 табл.3.1) показують, що середня імовірність руйнування ґрунту у варіантах I-VI складає 0,547 при стандартному визначені 0,093. аналіз дозволив отримати рівняння, яке зв’язує імовірності руйнування грудок Р(А) з типом робочого органу Т, його шириною d; відстанню ℓ між осями робочих органів з швидкістю υ обробітку:

Р(А)=0,33197+0,01658Т-0,00008ℓ+0,00003d+0,04869υ.

В отриманому рівнянні з імовірністю >95% значущі коефіцієнти, які характеризують вплив типу робочого органу Т і швидкості υ обробітку. Серед досліджувальних робочих органів найбільше якісні показники за імовірністю руйнування грудок на трьох швидкісних режимах (Обґрунтування процесу формування структури продуктивного шару ґрунту і параметрів ротаційного сепаратора=1,7м/с; Обґрунтування процесу формування структури продуктивного шару ґрунту і параметрів ротаційного сепаратора=2,3м/с; Обґрунтування процесу формування структури продуктивного шару ґрунту і параметрів ротаційного сепаратора=2,8м/с) встановленні в ротаційних робочих органів. При цьому розміри залишкових грудок теж менші від середніх. А диски кільчасто-шпорового котка машини ЗККШ-6 при їх суміжному розміщенні (ℓ=150мм) забезпечували імовірність руйнування 0,593….0,625,довжина залишкових грудок не перевищувала 57,6мм. Середні значення імовірності руйнування грудок зубовими робочими органами були (IV-0,568). Імовірність руйнування грудок культиваторними лапами складала 0,318…0,591, середніми дисками дискової борони БДТ-7,0 – 0,619…0,673, пластинчастими ножами агрегату АГН-2,5 – 0,654…0,688. Було встановлено, що вплив швидкості обробітку є незначним.

Середнє значення імовірності руйнування грудок по всіх технічних засобах складає 0,521. Однак найбільш високі показники досягаються в результаті застосування агрегатів РВК-3,0, АГН-2,5 та катків ЗККШ-6. Найменші імовірності руйнування (0,297…0,316) встановленні у варіанті I, тобто з використанням культиватора КПС-4 з зубовими боронами. Бо культиваторні лапи, частково розпушуючи ґрунт, значну частку грудок вивертають на поверхню, при чому переважна їх частина залишається після проходу зубів борін.

Отже, на розміри оброблених грудок найбільше вплив має відстань між робочими органами. При використанні культиваторних лап на машині КПС-4,0 оснащенні великими зубовими боронами БЗТУ-1,0 не забезпечуються агротехнологічні вимоги щодо формування якості структури поверхневого шару ґрунту. Для її покращення між лапами культиватора та зубовими боронами необхідно розмістити ротаційний робочий орган, який повинен виконувати функції розпушення-сепарації частинок ґрунту на глибині 4…8см, і одночасно формувати ущільнене посівне ложе.


3.2 Технолого-експлуатаційна характеристика технічних засобів та структури пошарового обробітку ґрунту під зернові культури


У провінції Прикарпаття основний фонд складають дерново-підзолисті поверхнево оглеєні ґрунти на делювіальних і алювіальних відкладах. Порівняно з іншими ґрунтами Івано-Франківської області вони найменш продуктивні, запливають після дощів, надмірно зволожуються в результаті слабкого стоку поверхневих вод; характеризуються низькою природною родючістю та неглибоким 18-20см гумусним горизонтом.

Покращення воднофізичних властивостей ґрунту у зональних умовах під зернові культури шляхом пошарової зміни структури агрегатного складу у продуктивному шарі є важливим агротехнічним заходом.

У весняний період перед сівбою зернових колосових культур (пшениці ярої, ячменю) рівноважна щільність поверхневого шару при вологості ґрунту W=14-20% складала 1,12-1,15 г/Обґрунтування процесу формування структури продуктивного шару ґрунту і параметрів ротаційного сепаратора,а при вологості 30-33% - 0,96-1,05 г/Обґрунтування процесу формування структури продуктивного шару ґрунту і параметрів ротаційного сепаратора.

З урахуванням того, що вологість оброблюваного шару була в межах середньої вологоємкості передпосівну дворазову культивацію та боронування було замінено одноразовою, з вирівнюванням - розпушуванням ґрунту за допомогою експерементального сегментно-дискового вирівнювача-розпушувача.

Структурні елементи процесу пошарового обробітку ґрунту, суміщення операцій кришення, розпушування, формування структури продуктивного шару мають суттєвий вплив на технологічні характеристики, воднофізичні властивості його агрегатного складу (дод.3 табл.3.2.).

У варіантах 2-4 (дод.3 табл.3.2) порівняно з традиційним передпосівним обробітком з дворазовою культивацією підвищився вміст водостійких частинок агрегатної структури ґрунту розміром 10-1мм у шарі 12-15см на 57,6%, 6-8см – 26,9%, 6-15см – 48,2%.

При цьому поєднання однотипних операцій розпушування-вирівнювання з сепарацією частинок та частковим їх ущільненням у поверхневому шарі (6-8см) є одним з вирішальних чинників зміни показників якісної технологічної характеристики структури ґрунту і процесу її формування за умови використання удосконалених технічних засобів(дод.3 табл.3.3).

Як це видно з дод.3 таблиці 3.3. по технолого-режимних показниках:робочій швидкості руху МТА 2,2…3,1м/с, продуктивності процесу пошарового обробітку з фракціюванням частинок оброблювального шару гребнистість поверхні поля не перевищує 5-6см, а повнота розпушування принасіннього шару ґрунту – в межах 68,6…77,5%, відповідає агротехнічним вимогам.

У літній період динаміка перерозподілу продуктивної вологи у структурному горизонті загального продуктивного шару h характеризується такими параметрами (дод.3 табл.3.4)

На фоні пошарового, різноглибинного обробітку ґрунту за один технологічний прохід МТА різниця у запасах вологи протягом вегетації рослин (пшениця яра, ячмінь, вико-вівсяна суміш) на глибині 0,5м не перевищує 84,0мм, а в контрольному варіанті – 71,0мм (дод.3 табл. 3.4). Нерівномірність її розподілу можна пояснити зниженням корисності і водопроникності структури горизонту.


3.3 Технологічний регламент формування структури продуктивного шару та параметри ротаційного сепаратора


На основі виробничо-технологічної характеристики елементів процесу передпосівного обробітку ґрунту під ярі зернові культури встановлено, що в умовах Прикарпаття, на важких запливаючих ґрунтах для створення належних умов аерації у господарствах АТЗТ «Степан Мельничук» ТзоВ «Прут-Генетик», Коломийській дослідній станції використовують культиватори типу КПС-4,0 з важкими зубовими боронами. При вологості ґрунту W>24% культивацію на глибину 12-14см у господарствах АПК також застосовують чизель – культиватори типу КПЕ-3,8, які не оснащено робочими органами для формування посівного ложа та заданої фракційно-агрегатної структури ґрунту.

На полях, чистих від багаторічних бур’янів замість боронування і культивації застосовують комбінований обробіток ґрунту з використанням удосконалених агрегатів типу РВК-3,6(5,4), БДТ-7,0 з котком – подрібнювачем (дод.3 табл. 3.3.), а також нових ґрунтообробних техзасобів типу АГ, МАГ, УДА виробництва Білоцерківського МАЗ, оснащених інтегральними дисками та планчасто-ножовим ротором. Це дозволяє зменшити кількість технологічних проходів МТА у 2-3 рази, знизити енергозатрати на 20-25%.

В умовах посушливої весни 2009р. на схилах крутизною 4-7° та рівних площах у господарствах ЦНЗ Івано-Франківської області, на темно-сірих, ясно-сірих ґрунтах та опідзолених чорноземах реалізовано процес енергоощадного обробітку зябу за допомогою брусно-зубового вирівнювача – розпушувача нестандартного виробництва конструкції лабораторії механізації Коломийської дослідної станції, який містить дві трубчасті балки, сім важких зубових борін БЗТУ-1,0 і буксирний ланцюг. Передню балку оснащено ножовою пластиною.

Основними конструктивними елементами ротаційного сегментно-дискового сепаратора, призначеного для часткової сепарації частинок ґрунту, вирівнювання – розпушування оброблювального шару і формування посівного ложе (3-4см) є трубчастий вал 1, кільцевий диск 2 з сегментами, решітчастий робочий орган 3; регулятор 4 глибини обробітку та кута нахилу диска, кронштейн 5 для кріплення до секції машини – знаряддя (у культиваторів КПС -4,0 – за стрілчастою лапою 6).(дод.4 рис.3.1)

Робочий процес ротаційного сепаратора проходить в такому порядку. Під час руху машино-тракторного агрегату стрілчасті лапи розпушують оброблюваний шар і підрізають бур’яни. Внаслідок реакції ґрунту та впливу частинок цього шару на сегменти кільцевий диск сепаратора обертається з коловою швидкістю, величина якої залежить від зміни поступальної робочої швидкості МТА. Під впливом решітчастого пальцевого робочого органу крупніші грудки подаються до різальних елементів кільцевого диска і попадають у зону дії лопаток, які нахилені відносно радіуса диска у радіальному напрямку на кут α. Ці частинки подрібнюються, а дрібніші просипаються поміж лопатками, утворюючи посівне ложе.

Згідно ГОСТ 1343 – 68 стрілчасті універсальні лапи використовуються на культиваторах для суцільного і міжрядного обробітку ґрунту переважно з шириною захвату В=220,250,270,330мм Кут розхилу 2γ між різальними кромками лез 60-65°.

Згідно кінетики переміщення сегментного диска з стрілчатою лапою (дод.4.рис.3.2) абсолютна швидкість на кінцях сегментів направлена перпендикулярно до

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: