Вплив регуляторів росту на продуктивність озимої пшениці в Бершадському районі
Таблиця 5.2
Економічна ефективність озимої пшениці від застосування регуляторів росту, 2004 рік.
Із таблиці 5.2 видно, що найефективнішим заходом виявилась допосівна обробка насіння. Рівень рентабельності у досліді становив 180.7%, а у досліді де проводили позакореневе обприскування озимої пшениці регуляторами росту [Табл.5.1], рівень рентабельності становив лише 130%.
Таким чином, можна зробити висновок, що обробка насіння озимої пшениці регуляторами росту і композицією мікроелементів являється економічно вигідним агро прийомом. Це пояснюється тим , що внесення регуляторів росту разом з передпосівною обробкою не потребують значних затрат на використання.
Висновки
Встановлено, що різні дози регуляторів росту рослин впливають на польову схожість по – різному : за рахунок комплексного застосування емістиму С із композицією мікроелементів вона підвищувалась на 6,0 – 15,5%. Найкраща польова схожість ( 97% ) була у варіанті де застосовували емістим С ( 5 мл/т ).
Різні сорти по – різному реагували на передпосівну обробку регуляторами. Так, по сорту Донецька 46, Веселка, польова схожість підвищилась на 8,3 – 11,7%, а по сортах Миронівська 30, Донецька 48 – на 3,3%.
Під впливом регуляторів до збирання врожаю зберігалось по різних сортах і варіантах рослин більше на 20 – 24%, маса колосів збільшувалась на 14,6%, маса зерна – на 15,1%, кількість зерен у колосі – на 14,7%, урожайність підвищувалась на 1,9 – 9,4 ц/га.
Найбільш ефективним заходом є передпосівна обробка насіння, рівень рентабельності в контролі становив 148,6 і в дослідному варіанті зріс до 180,7%.
Подібні розрахунки можливих приростів врожаю та економічного ефекту від застосування нових вітчизняних біостимуляторів доцільно було б розглянути і проаналізувати в розрізі всіх господарств, району, розробити відповідні висновки щодо їх впровадження [11].
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Цибулько В.С., Буряк Ю.І., Попов С.І., //Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва. – Харків, 1996. – держ. Реєстр. – С. 26.
Зінченко О.І., Салатенко В.Н., Білоножко М.А. Рослинництво : Підручник. За ред. О.І.Зінченка .- К.: Аграрна освіта, 2003. – 591с. : іл.
Біостимулятори для колосових / С.А. Шумік., Н.Ю. Таран., М.В. Драта, М. Мусієнко // Захист рослин . – 1998.- №2 – С. 11.
Перелік пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні - Київ ,2000 р.
Lohnun terhehmen Lanol – und Forstwirt – 1995.- 50, №4.- Р.38-39
Лихочвор В. Застосування регуляторів росту рослин на посівах зернових культур// Пропозиція – 2003. - №4. – С.56 - 57
Чекуров В.М. Новые регуляторы роста растеней // Защита и карантин растений. – 2003. - № 9.С. 20-21
Меркушина А.С. Фізіолого - біохімічні основи дії гібереліну на рослини гороху та фітофаги // Біолого - екологічні основи вирощування сільськогосподарських культур в Умовах Лісостепу. – К.: „Сільгоспосвіта”, 1994.- С.57-60.
Ані шин Л.А. Вплив біостимуляторів на врожай і якість озимої пшениці // Новини захисту рослин. – 1999,№7-9- С.29 – 30.
Шевченко А.О. Особливості посівної озимої пшениці в осінній період 2003р. / А.Шевченко, Р.Сайдак. // Пропозиція. – 2003 - №8/9. С.36-37,39.
Шевченко А.О., Анішин Л.А. Резерв пшеничної ниви. Біостимулятори росту нового покоління // Захист рослин. – 1997. - №10. – С.21
Мацебера А. Замість пестицидів і важких металів – клітковина та білок : Прості й доступні питання підвищення якості зерна та збільшення його врожайності // Зерно і хліб. – 2005.№1. – С.44
Пономаренко С.П. Регулятори росту. Екологічні аспекти застосування //Захист рослин – 1999. №12.- С.15
Меркушина А.С. Фіторегулятори та мікроелементи в захисті рослин // Вісник аграрної науки – 1999 – Спец. Вип.. С.54-57.
Самофалов А.П. Роль різних елементів структури урожаю в збільшенні урожайності озимої пшениці . // Зерновое хазяйство.–2005. №1-С.15-17.
Пономаренко С.П. Шляхами до екологічної сировини для вирощування продуктів дитячого харчування // Захист рослин. – 2005. – С.15-17.
Вилов Б., Виблова А. Біостимулятори і вирощування озимої пшениці та ярого ячменю. // Пропозиція. – 2002.- №12. – С.66-67.
Грищенко Г.В., Явдощенко М.П. Сумісне застосування пестицидів, регуляторів росту і добрив проти захворювань озимої пшениці. // Вісник с/г науки. – 1981. - №6 – С.4-8
Головко О. Високі врожаї завдяки вітчизняним біостимуляторам // Урядовий курґєр. – 1997. – 22 лютого – С.9.
Краснодемська З. Відкриття , що здивувало світ :( Регулятори росту створені українськими вченими , є найефективнішими ) // Урядовий курґєр. – 1999. – 7 квітня. С.8
Анішин Л.А. Біостимулятори для озимої пшениці // Сільський час – 1999 – 3 вересня. – С.10.
Гулянов Ю.А. Урожай озимої пшениці і його структура // Земледелия. – 2003 - №5. – С.10.
Керефова Л.Ю. Про вплив регуляторів росту на якісні показники зерна озимої пшениці. // Зерновое хазяйство. – 2004. - №4 – С.4-5.
Анішин Л., Анішин С. Вплив біостимуляторів на врожай і якість озимої пшениці // Новини захисту рослин – 1999. – №7 – 8 –С.29-30.
Зінченко О.І., Алексєєва О.С., Приходько П.М. та ін. Біологічне рослинництво : Навч. Посібник.: За ред. Зінченка О.І. – К.: Вища шк. 1996 – С.239
Степаненко Т. На пшеничному полі // Пропозиція. – 2004. - №10. –С.39
Реєстр сортів рослин України на 2003 рік . Зернові, крупґяні та зернобобові культури . Частина перша. Офіц. вид. – К.: Компанія „ Юнівест Маркетинг 2002.
Районовані сорти сільськогосподарських культур 2000р. –К.:„Урожай„.
Реєстр сортів рослин України. – Офіц. вид. – К.: Словґянський клуб. 1994. – 208 с.
Петруняк В.Л., Омельчук С.А. Перелік пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні. Офіц. вид. – К.: Компанія „Юні вест Маркетинг”. – 2003.
Рекомендації. Озимо зернові в 1996 році . Черкаська обласна сільськогосподарська дослідна станція.: - 10 серпня. – 1995 – 15с.
Маньківський А.Я., Скопецька Л.Ф. Технологія зберігання і переробки с/г продукції. – Ніжин. : Аспек,1999. – 384с.
Регулятори росту у формуванні врожайності. / Білітюк А.П., Скуротівська О.В. // Захист рослин – 2000 №10 –С.21-23 [ озима пшениця ].
Н – 191 Назазенко І.І., Польчина С.М., Нікорич В.А. Ґрунтознавство: Підручник. – Чернівці.2003. – 400с.
Бойко В.І. Ринок зерна України // Економіка АПК – 2004.№1С.103-105.
Беляков Г.И. Охорона труда – М. : Агропромиздат, 1990 – 320с
Гряник Г.М., Лехман С.Д. , і ін. Охорона праці – К.: Вища школа, 1993.- 416с.: іл.
Правила охорони праці у с/г виробництві. К.: Форт,2001. – 384с.
Городній М.М., Шикула М.К. та ін. Агроекологія : Навч. Посібник / За ред. Городнього М.М. – К.: Вища школа,1993. – 416с.: іл.
Куценко О.М., Писаренко В.М. Агроекологія. К.: „Урожай”, 1995-100с.
Карпенко В.Г., Грицаєнко В.М. Суттєве застосування гербіцидів і регуляторів росту в посівах озимої пшениці та кукурудзи. //Пропозиція – 2002 №4 – С.73.
Б.А.Доспєхов. Методика визначення математичної обробки.
Анотація
Анотація наукової роботи під девізом „ Регулятори життєвих процесів”
Метою наших досліджень було вивчити вплив різних доз регуляторів росту та різних агроприйомів на різних сортах озимої пшениці. В завдання наших досліджень входило:
Вивчити вплив різних доз регуляторів росту і їх бакових сумішей з композицією мікроелементів в передпосівній обробці насіння на різних сортах на польову схожість, кущення, структуру врожаю та врожайність.
Вивчити вплив позакореневої обробки насіння озимої пшениці на структуру врожаю і врожайність.
Визначити економічну ефективність різних прийомів застосування регуляторів росту рослин і їх композиції на озимій пшениці.
Методика дослідження. Економічну ефективність визначали за методикою Бойчука І.М., а математичну обробку проводили за Доспєховим.
Наукова робота складається з п’яти розділів, обсяг роботи 36 сторінок, кількість рисунків 5, а таблиць 11, використаних джерел 44.
В результаті наших досліджень встановлено, що:
1) Різні дози регуляторів росту впливають на польову схожість по різному, найкраща польова схожість (97%) була на ділянці де застосовували емістим С (5мл).
За рахунок комплексного застосування емістиму С з композицією мікроелементів вона підвищувалась на 6,0-15,5%.
2) Різні сорти по – різному реагували на передпосівну обробку регуляторами так, по сорту Донецька 46, Веселка, польова схожість підвищилась на 8,3 – 11,7%, а по сортах Миронівська 30, Донецька 48 – на 3,3%.
3) Під впливом регуляторів до збирання врожаю по різних сортах і варіантах зберіглось більше рослин на на 20 – 24%, збільшувалась і маса колосів на 14,6%, маса зерна – на 15,1%, кількість зерен у колосі – на 14,7%, урожайність підвищувалась на 1,9 – 9,4 ц/га.
4) Найбільш ефективним заходом є передпосівна обробка насіння, рівень рентабельності дослідному варіанті зріс до 180,7% проти 148,6% в контролі.
Ключові слова:
Композиція мікроелементів, етапи органогенезу, передпосівна та позакоренева обробка насіння.