Аналіз відпроцювання елементів дресирування для для захисно-караульної служби (ЗКС)
Міністерство аграрної політики України
Харківська державна зооветеринарна академія
Факультет заочного навчання
розведення тварин та мисливського господарства
Спеціальність 6.130200
ДИПЛОМНА РОБОТА
„Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва”
АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЇ ВІДПРОЦЮВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ДРЕСИРУВАННЯСОБАК ДЛЯ ЗАХИСНО-КАРАУЛЬНОЇ СЛУЖБИ (ЗКС)
(освітньо-кваліфікаційний рівень „БАКАЛАВР”)
СТУДЕНТКИ 5 КУРСУ 1 ГРУПИ
ТЕХНОЛОГІЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ
ВиконавецьН.В. БАГАЧЕНКО
Керівник, професор ХДЗВАБ.П. КОВАЛЕНКО
Харків. 2010
Харківська державна зооветеринарна академія
Технологічний факультет
Факультет заочного навчання
Спеціальність 6.130200
"Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва ”
Освітньо-кваліфікаційний рівень „ Бакалавр "
ЗАВДАННЯ
на виконання ВИПУСКНОЇ РОБОТИ
Аналіз технології відпрацювання елементів дресирування собак для захисно-караульної служби (ЗКС)
Затверджена наказом ректора „____”________2010 р. (№___).
2. Термін здачі студентом завершеної роботи на кафедру
до_______________________
3. Вихідні дані до роботи:
1. Собаки породи німецька вівчарка, різеншнауцер;
2. Документація зоотехнічного і племінного обліку;
3. Власні дослідження і спостереження.
4. Перелік питань, що розробляються в роботі:
5. Календарний план виконання роботи:
|
Етапи виконання роботи |
Дата виконання етапу |
Відмітка про виконання |
|
Методика виконання роботи |
||
|
Огляд літератури |
||
|
Розрахунково-технологічна частина |
||
|
Економічне обгрунтування роботи |
||
|
Літературно-технічне оформлення роботи |
6. Керівник дипломної роботи професор ХДЗВА _________________ Коваленко Б.П.
7. Завдання до виконання прийняв _________________ Багаченко Н.В.
Дата отримання завдання: „______”________________2010 р.
Зміст
Вступ
Розділ 1. Матеріали та основні методи досліджень
Розділ 2. Огляд літератури
Розділ 3. Характеристика кінологічного центру
Розділ 4. Аналіз технології відпрацьовування елементів дресирування собак для захисно-караульної служби (ЗКС)
4.1 Розвиток у собаки недовіри й злості
4.2 Приучення собаки до затримки людини
4.3 Приучення собаки до охорони людини
4.4 Приучення собаки до конвоювання людини
4.5 Приучення собаки до захисту дресирувальника.
4.6 Приучення собаки до охорони речей
4.7 Приучення собаки до вибірки речі.
4.8 Привчання собаки до обшуку місцевості
4.9 Приучення собаки до обшуку приміщень
Розділ 5. Охорона праці, техніка безпеки при обслуговуванні собак
Список використаних джерел
Вступ
Актуальність досліджень. Дресирувати - значить привчати тварин до виконання різних дій за бажанням людини. Тому дресирувальник повинен знати можливості тварини, яку навчає, її внутрішню організацію (будову) і фізичний стан.
Дресирування собак дозволяє використовувати їх для господарських, спортивних, військових цілей. Розрізняють дресирування собак мисливських, службових і циркових. Для полювання дресирують лайок, гончих, хортиць, норных, лягавих, спанієлів. У службовому собаківництві для вартовий, сторожовий, вівчарський, пошуковій, їздовий, санітарної й ін. спеціальних служб дресирують вівчарок, лайок (їздових і оленегінних) і в невеликій кількості колі, ердельтер'єрів, доберман-пінчерів, боксерів.
Дресирування собак включає 4 етапи:
1) підготовчий (з моменту відбиття від матері до 8 - 9-міс віку), коли щеня привчають до прізвиська, безвідмовному підходу до хазяїна, до заборонної команди, ходінню на повідці;
2) загальний курс (загальна слухняність) - навчання молодого собаки виконанню команд, що дозволяють управляти твариною в будь-яких умовах;
3) спеціальний курс - розвиток уроджених і виховання умовних рефлексів і навичок, необхідних для службового використання собаки;
4) тренування - закріплення й розвиток потрібних рефлексів і навичок, нагромадження в собаки досвіду роботи в ускладнених умовах.
Дресируванням досягають дуже високої досконалості в діях собаки, "незвичайного" для її природного стану. А із цього необхідно, щоб в процесі навчання в організмі тварини повинне відбутися глибока зміна нервової регуляції й чисто фізичного стану. Тут же помітимо, що не усякий організм здатний на такі зміни й настільки глибоку перебудову внутрішньої організації. При цьому саме собою зрозуміло, що шанси на успіх у навчанні будуть тим менше, чим більше порушень у сформованій методиці й техніці навчання допустить дресирувальник. В остаточному підсумку, ми бажаємо шляхом послідовного впливу на організм тварини різними подразниками виробити в собаки бажані відповідні реакції й загальмувати непотрібні. Процес закріплення певних навичок у собак вважають закінченим, коли твердо встановиться зв'язок між командою й виконуваною дією собаки (умовний рефлекс) і відпрацьований необхідна чіткість і безвідмовність у діях.
У процесі дресирування собак застосовують різні подразники, які, як і рефлекси, діляться на безумовні й умовні.
Команди підрозділяються на основні й допоміжні. До основного ставляться такі, на які в собак виробляють основну навичку. Допоміжні команди використовуються тільки для утворення додаткового умовного рефлексу.
Практичні заняття по дресируванню собак проводяться в різних умовах місцевості, у різну пору року й доби. Зовнішні умови, у яких проводяться заняття, по-різному впливають на хід дресирування і її результати.
Жара й холод є сильним відволіканням, що впливає на фізіологічний стан. Вони знижують зацікавленість до проведених занять. При високій температурі повітря собака швидко стомлюється й стає непрацездатною. Дуже низька температура взимку також негативно позначається на роботі собаки - вона настільки важко переносить холод, що найчастіше відмовляється відповідати на сигнали дресирувальника.
Відволікаючі фактори фізіологічного характеру: утома, голод, присутність суки в період пустовки й т.п. - негативно впливають на дресирування.
Боротьба з подібними видами відволікань особливо важка, тому що воно є явищем фізіологічного характеру, і позбавитись його можна тільки більш сильними засобами впливу.
Мета і задачі дослідження. Дослідження були проведенні на базі приватного розплідника службових собак, породи німецька вівчарка та різеншнауцер, які використовуються в патрульно-постової службі. Основна мета дресирування службових собак - відпрацювання елементів дресирування собак для захисно-караульної служби (ЗКС). У практиці дресирування собак застосовуються наступні методи:
Так званий механічний метод. При цьому впливають на собаку подразниками, що заподіюють собаці неприємні відчуття.
Цей метод не є ефективним тому що собаці у продовж усього курсу завдається фізична біль та є імовірність зриву нервової діяльності. Такі собаки довго заспокоюються і для подальшого використання не пригідні. Коли застосували цей метод прийшлось відбракувати двох собак в яких була послаблена нервова діяльність.
Смако-заохочувальний, де все дресирування побудоване винятково на ласощах, без примуса. Таким методом, в основному, користувався покійний Володимир Дуров.
Цей метод можна застосувати з собаками у яких дуже добре виражена харчова реакція, у інших немає достатнього стимулу для виконання команд.
Контрастний метод, у якому при впливі на собаку беруть участь механічні й харчові подразники.
Цей метод можна застосувати якщо собак не багато, але так як і у першому випадку механічний вплив не є ефективним. Завдяки контрасту між харчовою похвалою та механічною стимуляцією виконання, не зривається нервова система собаки але не дає сто відсотків віддачі в роботі з вихованцем.
Метод наслідування, заснований на здатності собаки "переймати" дії інших собак.
Цим методом можна користатись при дресируванні гурту собак або брати на дресирування вже готову добре видресирувану собаку за допомоги якої можна демонструвати команди.
Метод мотивації, за допомогою якого на собаку не впливають а спонукають до тієї чи іншої дії через гру.
Цей метод прийшов до нас від німців які довго експериментували та прийшли висновку, що на мотивації собака сама просить щоб з нею працювали і охоче виконує всі команди. Ця інформація була оприлюднена на семінарі з робочих якостей німецької вівчарки у Бельгії у 2009 році. Метод мотивації позволяє вивчити курс дресирування набагато швидше та ефективніше ніж усі інші методи.
У приватному розпліднику "IZ MOEZ" усе молоде поголів’я дресирують тільки по методу мотивації, що дозволило нашим вихованцям увійти у перші ряди на здачі іспиту з ЗКС у наймолодшому віці 17 місяців і 28 днів.
Завдяки цьому методу можна дресирувати собак різних вікових гуртів, різних по типу нервової діяльності, єдина умова контакт поводиря з собакою.
Практичне значення отриманих результатів. Добре навчені собаки за курсом ЗКС з успіхом можуть захистити свого господаря його будинок і майно, і в плані конкурентно - спроможності не поступляться європейського собаки - охоронцеві. Це пояснюється тим, що навички, отримані собакою по ЗКС, відрізняються ефективністю, а не видовищністю і модифіковані убік "життєвих ситуацій".
Протягом десятків років нормативи по ЗКС неодноразово мінялися й, проте, ефективність курсу і на сьогоднішній день залишається в достатньому ступені високої.
Кінологічними службами УДСО, митниці та ін. собак, дресированих по ЗКС використовують при затримці, конвоюванні й охороні затриманого, при пошуку наркотиків і вибухових речовин, в антитерористичних операціях.
Наш розплідник також використовує для дресирування вітчизняну систему ЗКС, яка не потребує великої кількості фігурантів і дорогої амуніції.
Особистий внесок автора роботи. Проведення підбору та аналізу джерел літератури, всього обсягу робіт із документацією племінного і зоотехнічного обліку, визначення основних показників та аналіз технології відпрацювання елементів дресирування собак для захисно-караульної служби (ЗКС) породи німецька вівчарка та різеншнауцер в умовах приватного кінологічного центру, опрацювання матеріалів досліджень, аналіз результатів та їх узагальнення проводилося автором роботи особисто. Методики досліджень відпрацьовані разом з науковим керівником.
Публікації. За результатами досліджень у відкритому друці було опубліковано 1 робота:
Багаченко Н.В., Коваленко Б.П. Дрессировка собак для поиска взрывчатых веществ, оружия и боеприпасов. // Розведення тварин - актуальні проблеми та шляхи їх вирішення: Збірник науково-реферативних праць студентів. -Випуск 6. -Х., 2010.
Структура та об’єм дипломної роботи. Дипломна робота включає такі розділи: вступ, матеріали та основні методи досліджень, огляд літератури, характеристика кінологічного центру, аналіз технології відпрацювання елементів спеціального курсу дресирування собак породи німецька вівчарка та доберман, техніка безпеки і виробнича санітарія, висновки і пропозиції, список використаних джерел. Робота виконана на 103 листах комп’ютерного тексту, містить 5 таблиць, 10 малюнків. Список використаних джерел складається з 32 найменувань.
Розділ 1. Матеріали та основні методи досліджень
Матеріалом досліджень були собаки приватного розплідника "IZ MOEZ" породи німецька вівчарка та різеншнауцер; спец амуніція, знаряддя для дресирувань, іграшки та ласощі. Дослідження проводилися на спеціальних майданчиках для дресирування.
Дослідження проводилися за допомогою наступних методів:
Механічний - основаного на підкріпленні умовного подразника фізичним впливом.
Смако-заохочувальний заснований на харчовому подразнику. Використовувалось на початку дресирувань.
Контрастний - поєднує позитивні сторони механічного та смако-заохочувального методів.
Метод наслідування - оснований на використанні вродженого інстинкту стадності (наслідувати дії іншої тварини).
Метод "мотивації" - оснований на спонукані а не впливу за допомоги якогось предмета, іграшки або ласощів. Цей метод ще називають методом безконфліктного дресирування.
Під час дресирування нами були задіяні усі методи, але найрезультативнішим як на мій погляд є п′ятий - метод мотивації. За допомогою цього методу собаки виконують команди с найбільшою зацікавленістю та самовіддачею.
Деякі собаки вважали що вони гралися із кінологом, деякі вважали що їх годують але отримані результати поражали, усі без виключення виконували норматив на відмінно.
Цей метод нам продеманстрував відомий дресирувальник Лебедєв із міста Запоріжжя, який проводив семінар з дресирування собак за допомоги метода безконфліктного дресирування.
Розділ 2. Огляд літератури
Кінологія (від греч. κύων (кін) - собака і λογος (логос) - слово) - наука про собак, виведення порід собак, дресируванню собак, історії походження собак. Кінологія виникла в останній чверті XIX століття, коли почалася робота з організації ведення родовідних собак.
Кінологія вивчає анатомію і фізіологію (у тому числі закономірності вищої нервової діяльності та поведінки) собаки, походження і еволюцію порід домашніх собак, розведення і селекцію, годівлю, утримання, дресирування та використання для полювання, караульної, вартової, пошукової і ін. видів служби, а також у декоративних цілях.
Кінологія - основа сучасного собаківництва. Велику кінологічну роботу ведуть клуби Кінологічного Союзу України і кінологічні секції Федерації Спорту із Собаками. Методичне керівництво здійснюють Центральний клуб Кінологічного Союзу України. При Міжнародної кінологічної федерації, що поєднує кінологічні організації 34 країн, є наукова комісія з кінології.
Дресирувати (французьке слово) означає навчати тварин реагувати певним чином на ті або інші умовні подразники. Тому слова "навчати" і "дресирувати" ми всюди вживаємо як синоніми.
Дресировка тварин (від франц. dresser - виправляти, навчати), - комплекс навчальних дій над тваринами, що вживаються для вироблення й закріплення різних умовних рефлексів і навичок. Дресирування може проводитись з метою розвитку дружніх відносин, формування адекватного поводження тварини для знаходження її в людському суспільстві, пошуку матеріальних об'єктів будь-якого типу, захисту в певних обставинах, або розваги.
Дресирування собак можна вивести в окрему главу, тому що ця тварина є найбільш наближеною до людини. Саме собака тисячоліття живе поруч з людиною і використовується нею як для господарських, так і для різних інших цілей. Дресирування мисливських собак відрізняється від дресирування службових тварин. І зовсім інше навчання, і навички одержують циркові собаки, від яких потрібно набагато більше дій. Для допомоги людині при полюванні використовуються спеціально виведені людиною породи, такі як хортиці, лайки, гончі, фокстер'єри, такси й багато хто інші. Для службового собаківництва або для вартової служби людина вивела такі породи, як різні вівчарки, добермани, ротвейлери, боксери. Дресирування мисливських собак містить у собі вміння тварини загнати звіра, нагавкати його, або самостійно добути в норі.
Основні принципи виховання й дресирування собаки:
Виховання собаки повинне будуватися на гуманному відношенні до неї. Собака прекрасно почуває, як людина ставиться до неї.
При вихованні собаки треба враховувати її індивідуальні особливості (швидкість реакції, темперамент).
Виховання - це безперервна, повторювана день у день праця. Після закінчення курсу дресирування собака забуває команди, якщо не повторювати їх регулярно.
При будь-якій спробі собаки показати свою перевагу, або її неслухняності, повинне піти покарання.
Дресирування повинне ґрунтуватися на контрасті покарання (болючого відчуття) і заохочення (похвала, подача ласощів).
Собаку не можна карати руками, від рук хазяїна повинна виходити любов і пещення.
Для однієї і тієї ж команди завжди потрібно вживати однакові слова або сполучення слів.
Слова команди повинні виключати можливість плутанини й бути максимально короткими.
Голосова команда завжди супроводжується необхідним жестом дресирувальника.
Похвалу й осудження собаки потрібно вимовляти з різною інтонацією. Хвалити потрібно м'яким, привітним голосом, а слова осудження вимовляти різко і упевнено.
Фізичне покарання доречно в тих випадках, коли неодноразово повторені слова несхвалення не діють.
Не можна зривати на собаці свій поганий настрій, голосна лайка і крик не міра виховання (собака не зрозуміє їхні причини й тільки злякається).
Кінолог - професія людини, що вивчає поведінку і породи собак, а також інших тварин з відряду Canis, розробляє методики правильного розведення, годівлі, утриманню і тренінгу.
Види спеціалізації кінологів:
1) кінолог-інструктор, дресирувальник (фахівець із підготовки собак в усіх напрямках);
2) фігурант (підготовка собак до ЗКС, охоронець, SCHUTZHUND, Die KURUNG, IPO);
3) хендлер (підготовка собак до виставок);
4) дієтолог (розробка програм харчування для собаки);
5) фітнес-інструктор.
Собаківництво - професія, що займається спарюванням ретельно відібраних екземплярів собак, щоб зробити певні якості й особливості.
Захисно-караульна служба (ЗКС). Захисно-караульна собака призначена для вибірки й охорони речей, захисту дресирувальника (хазяїна), затримки, конвоювання й охорони людей. До ЗКС найбільш придатні німецька вівчарка, ротвейлер, ердельтер'єр, різеншнауцер, доберман та інші службові породи.
Після закінчення курсу дресирування по ЗКС собака повинна відповідати наступним вимогам:
Після занюхування предмета фігуранта по команді самостійно вибирати річ фігуранта з розкладених на відстані 30-40 см. трьох речей інших фігурантів, підносити її до дресирувальника й по команді віддавати в руки.
По команді "Охороняй" пильно охороняти й активно захищати від двох фігурантів річ, не відходити від неї, не брати в зуби ы не переносити, не брати корм у фігурантів і підкинутий на землю, не накидатися на фігурантів, що спокійно проходять в 1,5-2 метрах від кордону сектора охорони.
По команді "Взяти" активно нападати й затримувати фігуранта (зловмисника), проявляти міцну хватку, бути пильної при обшуку й охороні затриманого. Захищати дресирувальника, спокійно ставитися до пострілів і інших подразників.
Розділ 3. Характеристика кінологічного центру
Приватний кінологічний центр працює з 2005 року на базі ВАТ "Маріупольського Дослідно-Експериментального Заводу" у місті Маріуполі. Зареєстрований у Кинологічній Спілці України, як племінний завод німецької вівчарки "iz MOEZ".
Загальний вид адміністративної будови розплідника.
У центрі працюють кваліфіковані сертифіковані експерти з робочих якостей і спорту, інструктори-дресирувальники і фігуранти.
Основні напрямки діяльності Кінологічного центра:
дресирування службових собак (німецької, східно-європейська вівчарки та різеншнауцер) для охоронної, вартової, патрульної і слідової роботи;
підготовка собак до виставок, змаганням з норм ОКД, УГС, ВН, IPO, "Великий ринг";
тестування собак.
В даний час підготовлені нашим центром собаки в реальних умовах використовуються в охороні нашого заводу, а так само в охороні великих промислових і металургійних підприємств та приватних об'єктів. Нашими вихованцями відвернений ряд незаконних проникнень на території й спроб розкрадань майна.
Крім того, наш центр регулярно бере участь у сертифікованих виставках (рангу САС, CACIB), а також спец виставках по породі Німецька вівчарка, завжди посідаючи призові місця з оцінкою не нижче "відмінно". При цьому необхідно відзначити, що всі собаки, що беруть участь у виставках, є штатними робочими собаками розплідника.
Приватний центр надає послуги по тимчасовому утриманні (перетримування) собак середніх і великих порід, у рамках якого може проводитися дресирування, навчання, корекція поведінки тварин, адаптація й соціалізація їх в умовах міста.
У цих цілях обладнаний готель для собак з опалювальними вольєрами розміром 2х3 метрів (рис.3), додатково можуть бути встановлені утеплені збірні будиночки для гладкошерстих і собак домашнього утримання. У готелі здійснюється цілодобове чергування кінологів і щодня працює ветеринарний лікар.
Розділ 4. Аналіз технології відпрацьовування елементів дресирування собак для захисно-караульної служби (ЗКС)
Відпрацювання цих складних навичок передбачає:
розвиток у собаки злості, сміливості і недовіри до сторонніх людей;
відпрацювання в собаки навички нападати на зловмисника по команді "Взяти" і жесту дресирувальника;
виховання витримки і тривалої сторожкості при охороні затриманої людини на місці і у русі;
Умовними подразниками при відпрацюванні цих навичок є команда "Взяти" і жест - викидання правої руки долонею долілиць убік фігуранта і опускання до стегна правої ноги з більшим нахилом корпусу вперед, Допоміжні умовні подразники - команда "Фу", "Охороняй", "Сидіти", "Лежати", "Поруч", "Місце", вигук "Добре", "Нюхай".
Безумовні подразники - фігурант і удари, наносимі стеком або прутом; приваблюючий увага собаки предмет, ласощі.
Із загально-дисциплінарних у собаки повинні бути відпрацьовані наступні навички: рух поруч із дресирувальником; прийняття положення сидячи з витримкою до 3 хвилин; припинення дій по команді "Фу"; укладання собаки з витримкою й повернення на місце; апортировка.
4.1 Розвиток у собаки недовіри й злості
Для першого заняття вибирають звичне для собаки місце або ділянка, де немає сторонніх людей, домашніх тваринних і інших відволікаючих подразників. Поблизу повинне перебувати невелике вкриття для фігуранта, а також дерево або стовп, за які можна надійно прив'язати собаку.
Екіпірований фігурант до приходу дресирувальника ховається за вкриття. Потім приходить дресирувальник і прив'язує собаку на ланцюг. По умовному сигналі дресирувальника фігурант починає робити легкі шерехи, щоб привернути увагу собаки, а потім виходить з укриття і, ударяючи стеком об землю, поступово наближається до собаки. Дресирувальник подає команду "Взяти!" і, якщо собака проявляє злість, заохочує її поглажуванням і вигуком "Добре!". Фігурант же нападає на собаку і наносить їй стеком уздовж тулуба легкі удари, а при спробі собаки схопити стек підставляє їй іншою рукою ганчірку. Давши собаці кілька секунд порвати ганчірку (причому фігурант тягне її до себе, як би намагаючись відняти), фігурант кидає її й тікає. Дресирувальник у момент боротьби собаки з фігурантом ще більше збуджує її повторенням команди "Взяти!" і вигуком "Добре!". Після того як собака заспокоїться, вправа повторюється ще 2 - 3 рази (табл.1).
Таблиця 1
Елементи відпрацювання….
|
Елементи навику |
Технологія (техніка, характеристика тощо) |
Недоліки |
Фігурант не повинен робити сильних ударів, щоб не залякати собаку й не викликати в неї пасивно-оборонну реакцію.
Якщо собака не злісна або проявляє боягузтво, фігурант повинен активними рухами викликати в неї прагнення кинутися на нього. Дресирувальник же подає команду "Взяти!" і рухом убік фігуранта ще більше збуджує в собаки злість. Прояв злості негайно заохочується. У таких собак, а також у собак млявих (флегматиків) злість добре розвивається при захисті корму. Для цього собаці, що перебуває на ланцюзі дається в годівниці корм або велика кістка (собака повинна бути голодної). Як тільки собака почне їсти корм або гризти кістку, фігурант нападає на неї й намагається відігнати її від їжі, а дресирувальник спонукує її на захист корму командами "Охороняй!" і " Взяти!"
Як тільки собака почне активно нападати на фігуранта, хватати ганчірку, не боячись ударів, її привчають до хватки з перехопленням. Для цього фігурант, нападаючи на собаку, має по ганчірці (валик) у кожній руці. Як тільки собака схопить одну з ганчірок, фігурант наносить їй удар іншої. Схопивши кинуту собакою ганчірку, він знову наносить їй удар і так кілька разів поперемінно. Надалі ганчірки заміняються дресирувальними рукавами.
4.2 Приучення собаки до затримки людини
Вивчення цієї навички варто починати, як тільки в собаки виробиться навичка на команду "Взяти!". Фігурант повинен бути в дресирувальному костюмі і мати стек.
Дресирувальник тримає собаку на короткому повідці. Фігурант, збудивши собаку нападом на неї, тікає. Дресирувальник, подавши собаці команду "Взяти!", разом з нею переслідує фігуранта. Коли фігуранта майже наздоженуть, він сповільнює біг і, зробивши півоберту, виставляє назустріч собаці рукав костюма. Якщо собака схопив рукав, фігурант злегка підтягує його до себе, щоб підсилити хватку. Після цього він робить убік собаки один або два кроки, щоб припинити натягування схопленого рукава, і заносить над головою для нанесення удару інший рукав. Собака, бачачи рукав, що наближається зверху, перехоплює його. Так повторюється 3 - 4 рази. По команді дресирувальника "Стій!" фігурант припиняє боротьбу, а дресирувальник вигукує "Добре!", заспокоює собаку й відводить її на 2 - 3 кроки від помічника. Якщо собака після припинення боротьби не відпускає помічника, дресирувальник застосовує команду "Фу!" і ривок повідцем. Посадивши собаку біля спокійно стоячого помічника і подавши команду "Охороняй!", дресирувальник стежить за поведінкою собаки. Спроби собаки напасти на фігуранта припиняються командою "Сидіти!" і ривком повідця. Після відпрацювання навички затримки людини на місці собаку привчають до затримки людини, що тікає, поступово збільшуючи відстань (до 100 м і більше). Для цього фігурант, не підходячи до собаці близько, спонукає її до нападу з відстані 20, 30, 50, 100 м, а потім собака по команді "Взяти!" пускається без повідця на затримку. Для відпрацювання в собаки тривалої витримки при охороні затриманого (10 хв. і більше) дресирувальник, посадивши собаку охороняти фігуранта, поступово відходить від неї і нарешті заходить за вкриття. При необхідності використовуються команди "Сидіти!", "Місце!" і "Фу!".
4.3 Приучення собаки до охорони людини
Виховання тривалої сторожкості при охороні і конвоюванні досягається тим, що фігурант уважно спостерігає за собакою і, якщо собака відволікається (дивиться убік, переключає свою увагу на зустрічних людей або стежить за дресирувальником, що відійшов), зненацька наносить їй удар і намагається втекти. Напад собаки на фігуранта, що тікає, заохочується вигуком "Добре!".
4.4 Приучення собаки до конвоювання людини
Після невеликої витримки (15 - 30 с) після затримки, дресирувальник подає команду "Кроком руш!" і конвоює фігуранта, ідучи із собакою в 3 - 4 кроках. Спроба собаки забігти вперед і напасти на фігуранта припиняється командою "Поруч!" і ривком повідця. При спробі фігуранта бігти собаці подається команда "Взяти!". Отконвоювавши фігуранта на відстань 100 - 200 м, дресирувальник здає його іншій особі або кладе його на землю, після чого відводить собаку убік.
4.5 Приучення собаки до захисту дресирувальника.
Для приучення собаки до захисту дресирувальника він із собакою на повідці виходить у домовлене місце. Фігурант підходить до нього і різко замахується на нього однією рукою, а інший джгутом або стеком завдає удару собаці. Дресирувальник подає собаці команду "Взяти!". Собака кидається на фігуранта, за що заохочується дресирувальником. Після невеликої боротьби фігурант береться під охорону (рис 6).
На наступних заняттях напад на дресирувальника відпрацовуеється зненацька через укриття, а також на місці (наприклад, при обшуку фігуранта) і в процесі конвоювання.
4.6 Приучення собаки до охорони речей
Для перших вправ беруть річ, добре знайому собаці (але не апортировочну). Прив'язавши собаку на ланцюг, дресирувальник командою "Лежати" укладає собаку й кладе перед її передніми лапами річ так, щоб собака міг її дістати. Подавши команду "Охороняй", дресирувальник стає поруч із собакою. Після цього із укриття виходить фігурант і кілька разів спокійно проходить повз собаку в різних напрямках. Якщо собака відразу ж починає гавкати й накидатися на минаючого фігуранта, дресирувальник подає команди "Місце" і "Лежати". Якщо собака спокійно лежить біля речі, то фігурант підходить і робить спробу взяти охороняєму річ. Для залучення уваги собаки фігурант рукою, ціпком або заздалегідь прикріпленої до речі дротом пересуває річ перед мордою собаки, а потім підтягує її до себе. Дресирувальник при цьому подає команду "Охороняй". Коли собака кинувся на фігуранта, дресирувальник заохочує його вигуком "Добре". фігурант тікає в укриття. Після того як собака заспокоїться, вправу повторюють. При необхідності підсилити злість собаки при охороні речі, фігурант лівою рукою намагається взяти річ, а правою за допомогою джгута наносить їй удари уздовж тулуба. Для виховання в собаки тривалої охорони речі (до 20 хвилин) дресирувальник бере собаку на довгий повідок і, подавши команду "Охороняй", "Місце", відходить на 3-4 кроки назад. Якщо собака намагається відійти від речі або кидається переслідувати фігуранта, дресирувальник командує "Місце" і ривком повідця повертає її до речі. Для приучення собаки охороняти річ самостійно, на заняттях дресирувальник поступово зовсім іде з поля зору собаки в укриття. Спроба собаки йти за дресирувальником припиняється командою "Місце". Витримка біля речі й охорона її заохочується вигуком "Добре", ласощами.
Ускладнюючи заняття, фігурант намагається відволікти увагу собаки звертанням і ласощами. Підійшовши до собаки й називаючи її прізвисько, фігурант лівою рукою пропонує собаці або кидає убік від речі шматок ласощі, а правої намагається взяти річ. Якщо собака відволікся від речі, то фігурант, схопивши річ, легко вдаряє нею собаку й, упустивши, тікає. При завзятих прагненнях собаки взяти ласощі, фігурант зненацька наносять їй удар стеком, а дресирувальник подає команду "Взяти". При спробах собаки взяти ласощі із землі припиняють командою "Фу".
Коли собака добре почне охороняти певну річ, її заміняють на іншу, а на наступних зайняттях, використовують різні за формою й розміром речі.
Навичка вважається виробленим, якщо собака 20 хвилин і більше охороняє річ, не відходячи від її, не збуджується на спокійно минаючого фігуранта, не бере лакомство, що підкидається або дається, чужими людьми.
4.7 Приучення собаки до вибірки речі.
Для безпомилкової вибірки речі, необхідно, що б собака принюхувалася по команді "Нюхай"; розрізняла і диференціювала індивідуальний запах людини від інших запахів.
Умовними подразниками при відпрацюванні навички вибірки речей людини по його запаху є команда "Нюхай" і жест убік предметів, розкладених для вибірки. Допоміжним умовним подразником є - апортирувальний предмет дресирувальника, команди, "Апорт", "Дай", вигук "Добре".
Безумовні подразники - ласощі і пестощі.
Відпрацювання навички варто починати до розвитку в собаки злості. З навичок ЗКД необхідний підхід до дресирувальника, посадка і апортіровкі.
Спочатку відпрацьовують навичку вибирати речі по запаху свого дресирувальника, для цього використовують апортирувальний предмет. Помічник дресирувальника (інструктор) на відкритому місці, позбавленому від сторонніх запахів і сильних подразників, кладе в один ряд на відстані 30-40 см. друг від друга 2-3 предмети, аналогічних апортирувальному. Для розкладання предметів застосовують пінцет. Розклавши предмети, інструктор іде убік. Дресирувальник, посадивши собаку на відстані 3 кроків від предметів, дає собаці занюхати свій предмет. Для цього він лівою долонею обхоплює морду собаки так щоб вона не могла відкрити пащу, а правої на відстані 2-4 см підносить до її носа предмет, вимовляючи команду "Нюхай". Якщо собака починає принюхуватися, то її заохочують вигуком "Добре" і повторюють команду "Нюхай". Після цього залишивши собаку в положенні сидячи, дресирувальник підходить до розкладених предметів і непомітно для собаки підкладає свій предмет до іншим. Повернувшись до собаки, дресирувальник командою "Нюхай" і жестом посилає її на вибірку й спостерігає за її