Анемія у поросят
Суйферовіт - препарат антианемічної дії, розчин для підшкірного або внурім'язевої ін'єкції призначений для свиней з додаванням декстрана заліза, мікроелементів та вітамінів В. Присутня в препараті сироватка захищає тварин від стану гіпо- та гаммоглобулінемії, підвищує імунітет організму. Присутнє в препараті залізо (Fе III) заповнює нестачу цього елементу в організмі, підвищує кількість еритроцитів. Препарат суттєво впливає на стан поросят ослабленого гнізда [12,13].
Імпозил - це залізодекстрановий препарат, 2 мл якого містить 150 мг заліза. Він отриманий шляхом комбінування заліза з декстраном котрий є продуктом бактеріального бродіння. Препарат рідкий, застосовується внутрішньом'язево.
Дія препарату заснована на тім, що після одноразового введення його в організмі створюються запаси заліза, достатніх не тільки для поповнення гемоглобіну крові, але й для забезпечення залізом ензимних систем. Уведений парентерально, він відразу ж надходить у кров у незміненому виді, і розноситься по всьому організмі. Велике значення має й те, що в організмі залізо швидко вивільняється і негайно використовується там, де особливо необхідно. Всі інші з'єднання заліза, як тільки надходять в кров, піддаються розчепленню, причому залізо яке вивільнилося, знову вступає в комбінації, з'єднуючись із іншими речовинами, що перебувають у крові. Ці нові з'єднання, досягши тканин, де проходить утворення формених елементів крові, повинні знову розкластися і тільки після цього залізо починає брати участь у тих або інших процесах, що відбуваються в організмі [12].
Ферровет - препарат, який має високу активність і забезпечує швидке засвоєння заліза в організмі, стимулює кровотворні системи, підвищує рівень гемоглобіну та збільшує кількість еритроцитів, підвищує продуктивність сільського господарських тварин, компенсує нестачу заліза. Ферровет - розчин для ін'єкцій червоно-коричневого кольору.
Залізодекстран (імпозил)-мабуть, відкрите дотепер з'єднання заліза, що відповідає усім вимогам, які пред'являються до введеного парентерально його з’єднань, не тільки тому, що кровоутворюючі тканини можуть негайно вивільнити залізо із циркулюючого в крові імпозила, але також і тому, що поглинання його на місці ін'єкції відбувається повно й ефективно. Застосування залізодекстрана дозволяє минути біологічний бар'єр у кишечнику, що перешкоджає усмоктуванню заліза.
Поглинається препарат купферовими клітинами печінки, кісткового мозку й селезінки. В них залізо відокремлюється від декстрана й відразу стає доступним як для синтезу гемоглобіну, так і для відновлення його запасів в організмі. Препарат не токсичний.
У поросят, яким був введений імпозил, до 17-денного віку рівень гемоглобіну різко збільшився (до 9,5 г/%), а кількість еритроцитів досягла 4,85 Т/л.
Через три тижні після введення імпозила запаси його в організмі поросят, вочевидь, знизилися, тому рівень гемоглобіна також знизився до 8,7 г/%.
Отже, однократна ін'єкція імпозила усуває дефіцит заліза в організмі поросят.
Імпозил вигідно застосовувати відразу після народження, поки поросята не можуть поїдати підкормку. З огляду на гарну ефективність гліцерофосфату його рекомендовано давати тоді, коли поросята починають самостійно поїдати корм (змішувати препарат з корм). У цьому випадку немає необхідності задавати його індивідуально кожній тварині.
Це порошок жовтуватого кольору, без смаку й запаху, погано розчинний у воді. По хімічному складі - це сіль окисленого заліза гліцерофосфатної кислоти. Містить 18% заліза й 14,9% фосфору. Строк придатності його не обмежений. Він добре засвоюється організмом, не викликаючи побічних явищ. Препарат не гігроскопічний і стійкий до окислення, тому його можна вводити в якості спеціальної добавки в комбікорм. Поросята, що одержували гліцерофосфат заліза, були здоровими, рухливими, скоріше звикали до підкормки й більше її з'їдали, добре розвивалися й до відлучення серед них майже не має відсталих у рості. Загибелі серед поросят, що одержують гліцерофосфат також не спостерігається [8,12].
Встановлено, що у тварин, які одержували препарат у дозі 0,3 г були кращі показники крові, ніж у поросят, що одержували препарат у дозі 0,1г.
При проведенні дослідів з імпозилом в підсисних поросят у віці 3-5 тижнів удруге спостерігається зниження гемоглобіну, незважаючи на те, що їм в 3-5-денному віці внутрішньом'язево вводили препарати заліза.
Багато вчених неодноразово застосовували як “Ферровет”, так і “Ферродекс” у дозі 2 мл і одержували гарні результати [1].
Перевага цих препаратів полягає в тому, що при застосуванні їх не потрібно великих витрат робочого часу. Для профілактики анемії і лікування вже захворілих поросят досить одного введення препарату.
Поросятам, що перебувають на пасовищах, застосовувати “Ферродекстран” даремно [13].
Уводити ферродекстранові препарати потрібно глибоко в м'яз і обережно, щоб краплі препарату не потрапили під шкіру, що є недоліком.
Ферродекстран містить в 1 мл розчину близько 50 мг заліза й 0,5% хлористого натрію. Препарат вводять на 3-й день після народження в дозі 2,5 мл у м'яз стегна.
Препарат добре засвоюється організмом, не викликає будь-яких шкідливих наслідків, зручний у введенні. Він особливо ефективний при ранньому застосуванні [12].
Одним з факторів профілактики анемії є введення в завушну область свиноматкам за 14-20 діб до опоросу 5 мл ферроглюкіна, або ферродекса. При застосуванні ферродекстранових препаратів важливо забезпечити потребу організму свиней у вітамінах А, Д, С, В2, а особливо вітаміном Е.
Профілактують анемії також залізодекстрином. Який готують в такий спосіб.: 100 г хлорного заліза, розчиняють в 1 л дистильованої води. До отриманого розчину, підігрітого до 20-25 °С, додають невеликими порціями м’якодіючу іонообміну смолу ІР-45, причому наступні її порції додають після того, як встановлюється рівновага рН. При рН 2,8 смолу фільтрують. Необхідну кількість декстрину розчиняють у розчині, підігрітому до 115 °С впродовж 10 хвилин. Розчин стабілізованого золю доводять до рН 7,0, додають NaОН, і концентрують приблизно до 150 мл при зниженому тиску, потім додають 10,8 мл водного розчину фенолу (75 мг), і остаточний об'єм доводять до 165 мл, додаючи воду. Отриманий препарат розфасовують в ампули й автоклавують 20 хвилин. Це темно-бура рідина, в 1 мл якої міститься 35 мг заліза.
Тварини яким вводили препарат заліза не хворіли анемією. Вміст гемоглобіну в крові не знижувався нижче 80 г/л, а кількість еритроцитів була вищою 3,8 Т/л. Приріст ваги поросят, що одержували залізодекстрин, був 200 г на добу, а ті які одержували ферродекс - 400 г.
Біля третини поросят, котрим внутрішньом'язево вводили залізодекстрин під час ін'єкції перебували в стресовому стані. Через якийсь час тварини мали гарний апетит і самопочуття, були більш жвавими. Залізодекстран препарат дешевий, малотоксичний і являється ефективним засобом у боротьбі з анемією поросят. До недоліків його слід віднести те, що він містить мало заліза (35 мг в 1 мл) [15].
Якщо господарства не мають препаратів заліза і інших засобів боротьби з анемією, а з'являється гостра необхідність проводити заходи щодо профілактики зазначеного захворювання, можна застосовувати цитровану кров. її призначають так само, як засіб, який сприятливо впливає на розвиток новонароджених тварин, тому що вона є джерелом багатим на живильні і мінеральні речовини.
Кров беруть з яремної вени добре вгодованих, здорових коней. Перед узяттям крові в пляшки ємністю в дві літри наливають охолоджений стерильний 5%-ний розчин лимоннокислого натрію з розрахунку 1:10.
При обробці поросят цитрованою кров'ю необхідно стежити за повноцінністю раціону підсисних поросят, свиноматок і гігієною приміщень, що підвищує ефективність препарату. Профілактика анемії поросят, у цей час – одна з головних нерозв'язаних проблем у свинарстві, і це зобов'язує фахівців ветеринарної медицини до вивчення зазначеного захворювання та приділяти йому більшу увагу [8].
1.5 Висновок з огляду літератури
Аліментарна анемія - одна з масових і небезпечних хвороб поросят, що наносить значні економічні збитки свинарству.
Дане захворювання характеризується порушенням окислювально-відновних процесів в організмі поросят, яке обумовлене дефіцитом заліза, в результаті чого у тварин знижується вміст гемоглобіну, зменшується кількість еритроцитів. Такі поросята стають більше сприйнятливими до інших захворювань, що приводить до масової їх загибелі.
Воно починає розвиватися з п'ятиденного віку і максимального розвитку досягає у тритижневому віці.
Правильна організація заходів профілактики і лікування дає можливість зменшити економічні збитки. На даний час існує багато препаратів заліза, які виробляють різні фармацевтичні фірми світу.
Ведеться науковий пошук по створенню схем лікування і профілактики анемій.
2. Власні дослідження
2.1 Матеріали та методи дослідження
Дипломна робота виконана на базі свиноферми ПАОП „Промінь" (с. Кобзівка) та науковій лабораторії кафедри терапії ПДАА.
Для дослідження відібрали 10 поросят великої білої породи віком 7 діб. З цих тварин сформували 2-групи (контрольну та дослідну) по 5 гол. Контрольна група поросят отримувало препарат суйферровіт, той який застосовувався в господарстві для профілактики анемій у поросят.
Дослідна група поросят отримувала препарат ферровет з метою простежити порівняння ефективності препаратів.
Для визначення клінічного стану тварин провели клінічний огляд контрольних і дослідних груп поросят. Визначали габітус, стан шкіри, слизових оболонок, стан органів дихання.
Габітус – це зовнішній вигляд тварини. Дає змогу визначити загальний стан тварини, положення тіла в просторі, конституція, вгодованість, тілобудова і темперамент.
Волосяний покрив - визначали стан волосяного покриву, блискучість, прилягання до шкіри, густоту, наявність алопецій, міцність зв'язку із шкірою.
Шкіра - визначали колір, запах, еластичність, вологість, температура і наявність можливих патологічних змін - порушення цілісності (садини, тріщини, рани, гангрена, висипи, везикули, абсцеси, волдирі, чешуйки, кірки, збільшення об'єму, набряки, емфізема, флегмони, гематоми, новоутворення).
Видимі слизові оболонки - колір, вологість, щільність і наявність нашарувань на слизових оболонках.
Лімфатичні вузли - розміри, форму, рухливість, болючість, місцеву температуру.
При дослідженні серцево-судинної системи звертали увагу на наявність набряків. З'ясували силу, ритм, локалізацію серцевого поштовху. У поросят серцевий поштовх найбільш виражений зліва в 4-му міжребер'ї на площі 4-5см2, а справа він прощупується в 4-му міжребер'ї на 7-8 см нижче лопатко - плечового суглобу.
Тони серця прослуховували в місцях: двостулковий клапан розміщений в 4- му міжребер'ї зліва; трьохстулковий в 3-му міжребер'ї справа; півмісяцеві клапани легеневої артерії в 3-му міжребер'ї під лінією, яка розділяє на половину нижню третину грудної клітки, визначили їх силу, тембр, ясність, ритм, якість. Оглядом і пальпацією периферійних вен визначили їх наповнення, характер пульсу.
Досліджування органів дихання проводили за таким планом: дихальні рухи, верхні дихальні шляхи, огляд, пальпація і аускультація грудної клітки в ділянці легень.
Дихальні рухи - частоту, тип, глибину і симетричність.
Верхні дихальні шляхи - слизову оболонку носа, запах видихуваного повітря, додаткові пазухи, гортань, трахея, наявність та характер кашлю (сила, частота, болючість, вологість), патологічні (хрипи, крепітація, шуми тертя, плеску, патологічне бронхіальне дихання, амфоричне) дихальні шуми.
При клінічному огляді тварин було виявлено зниження апетиту, тварини в'ялі, блідість шкіри і видимих слизових оболонок, іноді тахікардію.
Проводили відбір крові для морфологічного і біохімічного дослідження. Визначили стан гемопоезу у поросят за наступними показниками: вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів, лейкоцитів.
Кров у піддослідних поросят відбирали на 7-й, 14-й, 21-й день після народження. Відбір крові проводили безпосередньо перед введенням залізовмісних препаратів, для дослідження її відбирали з очного (орбітального) синуса. Для цього поросят - сисунів фіксували у горизонтальному положенні. За допомогою голки проколювали кон'юнктиву шляхом сильного надавлювання і просування голки вперед на 1-2 см доки вона не потрапить у венозний синус, який розташований поряд з кістковою очною впадиною.
Визначення вмісту гемоглобіну проводили за допомогою геміглобінцианідного методу. Гемоглобін при взаємодії з залізосинеродистим калієм окислюється в геміглобін, інтенсивність пофарбування якого пропорційна вмісту гемоглобіну.
Концентрація геміглобінцианіду в стандартному розчині набору фірми "Реагент" відповідає концентрації гемоглобіну в крові 120 г/л при розведенні крові в 251 раз.
У пробірку вносили 5мл трансформуючого розчину і 0,02мл крові, добре перемішували, залишали на 10 хв., після чого суміш фотоелектро- колориметрували при довжині хвилі 500-600нм у кюветі з товщиною шару 1см проти холостої проби (трансформуючий розчин). Стандартний розчин виміряли при тих умовах, що і дослідну пробу.
Визначення кількості лейкоцитів, еритроцитів проводили за допомогою камери Горяєва.
Для визначення кількості лейкоцитів брали ретельно висушені звичайні лабораторні пробірки. За допомогою піпетки в пробірки вносили по 0,4 мл 3%-го розчину оцтової кислоти, підфарбований метиленовою синькою (рідина Тюрка). Потім капіляром додавали до вмісту кожної пробірки по 0,02мл крові. Одержали розведення крові 1:20. Краплею розбавленої крові заповнювали лічильну камеру Горяєва і підраховували клітини у 100 великих квадратах.
Кількість лейкоцитів розраховували за формулою:
,
де
X - кількість лейкоцитів (Г/л);
α - кількість клітин у 100 великих квадратах;
250 - об'єм одного великого квадрата дорівнює 1/250 мм;
20 - ступінь розведення крові;
100 - кількість великих квадратів.
Для визначення кількості еритроцитів брали ретельно висушені лабораторні пробірки. За допомогою піпеток в пробірки наливали по 3,98 мл фізіологічного розчину. Потім капіляром додавали до вмістимого кожної пробірки по 0,02 мл крові. Змішавши вміст пробірки краплею розбавленої крові заповнюють камеру Горєва. Підрахунок клітин проводили в 5 великих квадратах або 80 малих.
Кількість еритроцитів розраховують за формулою:
,
де
X - кількість еритроцитів (Т/л);
α - кількість клітин в 5 великих квадратах;
4000 - об'єм одного малого квадрата;
200 - ступінь розведення крові;
80 - кількість малих квадратів.
Для визначення співвідношення між кількістю еритроцитів і насиченістю їх гемоглобіном ми визначали кольоровий показник.
Визначення кольорового показника проводили за формулою:
,
де:
Нв1,Е1- середня кількість еритроцитів і гемоглобіну у даного виду тварин;
Нв2,Е2- знайдена кількість еритроцитів і гемоглобіну у досліджуваних тварин.
Середній уміст гемоглобіну в одному еритроциті (ВГЕ) визначають діленням вмісту його в 1 л крові на кількість еритроцитів у тому ж об'ємі. ВГЕ виражають у піктограмах.
Білок є основною і найбільш важливою структурною частиною живих організмів. Визначали вміст загального білка в сироватці крові, за допомогою рефрактометра RL-2. В основу цього метода покладено визначення показника (коефіцієнта) заломлення світла дослідною речовиною. В сироватці крові величина рефракції залежить від кількості білка.
Визначення білка за допомогою рефрактометра RL-2 проводили наступним чином. Спочатку прилад встановили на нуль по дистильованій воді, при температурі 20°С. Перед цим верхню і нижню камеру протирають марлевою серветкою, змоченою сумішшю спирту з ефіром і насухо витирають марлевим тампоном. На призму наносять 2-3 краплі дистильованої води. Камеру закривають. Дисперсію в окулярі зорової труби видаляють прокручуванням гвинта лімба дисперсії. Лінію шкали встановлюємо на цифру 1,333 (показник заломлення дистильованої води), в зорову трубу спостерігаємо кордон світлотіней по відношенню до точки перетину двох візирних ліній. Після чого поверхню призми насухо витираємо м'якою марлевою серветкою і ватним тампоном. Наносимо на нижню призму 2-3 краплі досліджуваної сироватки. Дзеркалом направляємо світло в вікно камери і повертаємо гвинт до тих пір, поки межа світлотіні не досягне перетину двох візирних ліній.
Вміст білка визначали в г/% по таблиці урахування величин показника заломлення з рефрактометра.
Результати досліджень оброблені статистично за допомогою комп'ютера з використанням програми “Ехсеl”.
2.2 Економічна характеристика господарства
Господарство ПАОП “Промінь” розташовано в селі Кобзівка Красноградського району Харківської області, в 30-ти кілометрах від міста Краснограда, яке є районним центром. До найближчої залізничної станції 25 км.
Розміщений в північно-західній частині Красноградського району, в лісостеповій зоні з помірно-континентальним кліматом.
Багаторічна середня температура повітря по місяцях
|
Січень |
Лютий |
Березень |
Квітень |
Травень |
Червень |
Липень |
Серпень |
Вересень |
Жовтень |
Листопад |
Грудень |
|
- 10 |
- 10 |
-5 |
+3.5 |
+11 |
+5,5 |
+18 |
+16 |
+10,5 |
+4 |
-3,5 |
-9 |
З даної таблиці видно, що цей район характеризується помірно кліматичними умовами з яскраво вираженими сезонами року. Влітку самий теплий місяць - липень +18єС, максимальна температура піднімалася до +32єС. Самий холодний місяць року – січень з максимальною температурою - 21єС, а в середньому - 10єС. Переважний напрямок вітрів південно-західний та південний. Початок ранніх заморозків припадає на другу половину жовтня та на першу половину листопада. Середня багаторічна кількість опадів становить близько 550 мм. Сніг випадає в третій декаді листопада, сходить в основному, у березні. Тривалість безморозного періоду становить 226-240 днів.
Вегетаційний період рослинності на території господарства становить близько 190 днів. Природні пасовища використовують для випасу великої рогатої худоби в літній період, а сінокоси - для заготівлі сіна.
Рослинництво – є профілюючою галуззю даного господарства, але тваринництво відіграє не менш важливу роль в економіці господарства.
Виходячи з використання земельних ресурсів, спеціалізацією господарства в рослинництві є сортове насіння зернових і багаторічних трав та племінне тваринництво.
В нижче розташованій таблиці представлені всі види земельних угідь господарства.
Таблиця 3.2.1. Розподіл сільськогосподарських угідь
|
Види угідь, га |
2006 р. |
2007 р. |
2008 р. |
|
Загальна земельна площа |
2782 |
2782 |
2782 |
|
Всього с/г угідь, із них: |
2482 |
2482 |
2482 |
|
Рілля |
263 |
263 |
263 |
|
Багаторічні насадження |
33 |
33 |
33 |
Таблиця 3.2.2. Структура посівних площ
|
Назва культур |
Од. виміру |
2005 р. |
2006 р. |
2007 р. |
|
Пшениця озима |
ц |
13077 |
21013 |
16017 |
|
Пшениця яра |
ц |
150 |
180 |
34 |
|
Ячмінь |
ц |
5220 |
8100 |
6320 |
|
Горох |
ц |
1200 |
362 |
1270 |
|
Гречка |
ц |
247 |
278 |
83 |
|
Соняшник |
ц |
1400 |
1800 |
2720 |
|
Кукурудза на зерно |
ц |
9100 |
3400 |
920 |
|
Картопля |
ц |
60 |
98 |
40 |
|
Кормовий буряк |
ц |
8100 |
6320 |
3200 |
|
Цукрові буряки |
ц |
1100 |
900 |
2300 |
|
Овочі |
ц |
54 |
30 |
42 |
|
Кукурудза на силос |
ц |
29256 |
34352 |
43011 |
|
Багаторічні трави на зелену масу |
ц |
42700 |
11099 |
6633 |
|
На сіно |
ц |
4324 |
4522 |
4000 |
Аналізуючи дані таблиці 3.2.2., можна помітити зміни валових зборів, що сталося в наслідок зменшення посівних площ та зниження рівня врожайності окремих с/г культур (посушливе літо).
Але деякий валовий збір, наприклад гороху порівняно з 2006 р. збільшився на 908 ц. і становить 1270 ц. Це досягнуто за рахунок збільшення посівних площ цієї культури.
Таблиця 3.2.3. Урожайність сільськогосподарських культур
|
Назва культур |
Од. виміру |
2005 р. |
2006 р. |
2007 р. |
|
Пшениця озима |
ц/га |
26,1 |
42,8 |
36,0 |
|
Пшениця яра |
ц/га |
13,9 |
23,7 |
11,0 |
|
Ячмінь |
ц/га |
24,3 |
22,9 |
22,0 |
|
Горох |
ц/га |
24,6 |
16,6 |
19,0 |
|
Соняшник |
ц/га |
11,0 |
17,0 |
12,3 |
|
Кукурудза на зерно |
ц/га |
44,3 |
40,2 |
15,1 |
|
Кормовий буряк |
ц/га |
349,0 |
256,3 |
270,0 |
|
Цукрові буряки |
ц/га |
330,0 |
270,3 |
155,0 |
|
Кукурудза на силос |
ц/га |
138,4 |
199,0 |
154,2 |
|
Багаторічні трави на зелену масу |
ц/га |
475,0 |
233,7 |
69,4 |
|
На сіно |
ц/га |
40,2 |
48,4 |
41,2 |
В таблиці 3.2.3. представлена врожайність сільськогосподарських культур за останні 3 роки. Рівень врожайності с/г культур формується під впливом метеорологічних (температура повітря, кількість опадів) і агротехнічних факторів.
Дані таблиці 3.2.3. свідчать про зниження врожайності зернових і зернобобових культур, а також зменшення кількості зібраного сіна і зеленої маси. Галузі рослинництва і тваринництва тісно пов’язані між собою, від кількості та якості кормів залежить виробництво продукції тваринництва. Це в свою чергу впливає на розвиток галузі тваринництва.
Вона складається з скотарства і свинарства. В ПАОП “Промінь” нараховується 1317 голів великої рогатої худоби, з них дійна череда 620 голів, які утримуються безприв’язно в одноповерхових блокових сараях з утепленою вентильованою покрівлею. Також нараховується 480 голів свиней, вони утримуються на свинотоварній фермі.
Територія МТФ огороджена бетонним парканом висотою 1,8 м.
Взимку велика рогата худоба утримується в стілах, а влітку знаходиться в літніх таборах. Територія ферми обладнена зовнішньою системою освітлення та водопостачанням. Гній прибирають транспортером два рази на день і вивозять на гноєсховище. Напування здійснюється з автопоїлок.
Територія СТФ майже не огороджена, тому не виключена можливість знаходження там сторонніх осіб і приблудних тварин. Свині утримуються в спеціальних приміщеннях – свинарниках. Влітку утримуються на вигульних спеціальних майданчиках. СТФ також обладненна зовнішньою системою освітлення.
Таблиця 3.2.4. Наявність тварин по видам
|
Показники |
Од. виміру |
2005 р. |
2006 р. |
2007 р. |
|
Корів на поч. року |
гол. |
600 |
600 |
620 |
|
Приплід телят |
гол. |
496 |
501 |
482 |
|
Вихід телят на 100 корів |
гол. |
115 |
123 |
119 |
|
Свиней всього |
гол. |
398 |
402 |
480 |
|
в тому числі свиноматок основних |
гол. |
160 |
172 |
180 |
|
Приплід поросят |
гол. |
1120 |
1100 |
1300 |
|
Приплід поросят на 100 свиноматок |
гол. |
1170 |
1150 |
1350 |
Середньодобовий приріст свиней (Таблиця 3.2.4.) у 2007 р. порівняно 2005 р. та 2006 р. збільшився.
Таблиця 3.2.5 Собівартість основних видів продукції ПАОП «Промінь» за 2005-2007 роки
|
Показники |
Од. виміру |
2005 р. |
2006 р. |
2007 р. |
|
Озимі зернові (пшениця) |
грн. за ц |
25,03 |
17,44 |
32,86 |
|
Ярі зернові (ячмінь) |
грн. за ц |
17,67 |
27,00 |
25,00 |
|
Зернобобові (горох) |
грн. за ц |
24,59 |
32,00 |
36,00 |
|
Кукурудза |
грн. за ц |
25,46 |
46,62 |
57,00 |
|
Соняшник |
грн. за ц |
38,38 |
50,31 |
61,00 |
|
Картопля |
грн. за ц |
38,19 |
46,05 |
206,35 |
|
Овочі |
грн. за ц |
60,67 |
80,00 |
186,70 |
|
Кормові буряки |
грн. за ц |
7,68 |
4,11 |
10,74 |
|
Молоко |
грн. за ц |
54,27 |
74,30 |
75,48 |
|
Приріст ВРХ |
грн. за ц |
414 |
623 |
757,23 |
|
Приріст свиней |
грн. за ц |
3872 |
2005 |
1698,2 |
|
Приплів ВРХ |
грн. за ц |
907,66 |
1050 |
1150 |
|
Приплід свиней |
грн. за ц |
3600 |
3956 |
3987,75 |
Рівень собівартості продукції залежить від двох комплексних факторів - виходу продукції і затрат на її виробництво.
Витрати на вирощування одного центнера продукції рослинництва по всіх культурах збільшились, (табл. 3.2.5.) крім ячменю.
2.3 Терапевтична ефективність різних залізовмісних препаратів при анемії поросят
Вивчення терапевтичного ефективності препаратів: суйферровіт та ферровет, при розвитку анемії, проводили на 10 поросятах великої білої породи. З цією метою тваринам дослідної групи (5 голів) 7-ми денного віку в дозі 2,5 мл внутрішньомя'зево вводили ферровет, а тваринам контрольної (5 голів) в дозі 5 мл внутрішньомя'зево вводили суйферровіт.
Ферровет - це рідина темно-коричневого кольору із специфічним запахом. Залізодекстрани - це комплексні сполуки заліза гідроокису і низькомолекулярного декстрана.
Залізодекстрановий комплекс стимулює кровотворну систему, підвищує рівень гемоглобіну та збільшує кількість еритроцитів, компенсує нестачу заліза. Мікроелементи і вітаміни регулюють обмін речовин і компенсують нестачу цих елементів у кормах.
Суйферовіт - препарат антианемічної і зміцнюючої дії, збільшує кількість еритроцитів стимулює гематопічну систему синтезу гемоглобіну. Складається з гомологічних білків крові, зокрема гаммаглобуліни і антитіла, які містяться в сироватці крові свиней, запобігають розвитку гіпо- і агаммагобулінемії і сприяють розвитку пасивного імунітету.
На протязі 1-3 днів проходе засвоєння організмом залізодекстранів. Із лімфатичних судин залізодекстрани швидко переходять в кров'яне русло, звідки потрапляє в ретикулоендотеліальні клітини, де відбувається відділення заліза від декстрана. Вільне залізо потрапляє в кров і розноситься по всьому організму, виявляючи при цьому специфічну дію. Стимулює еритропоез і синтез гемоглобіну, нормалізує обмінні процеси, прискорює ріст, підвищує стійкість організму проти різних захворювань.

Рис. 3.3.1 Вміст гемоглобіну в сироватці крові поросят (г/л)
Вміст гемоглобіну (рис. 3.3.1) у крові поросят обох груп, на початку дослідження, був близько 90,68-90,46 г/л. Після введення препаратів на 14-й день у дослідній групі його вміст зріс до 101,4 г/л, будучи на 10,7 г/л більше ніж у контрольній, а на 21-й день 108,6 г/л в дослідній та 91,6 в контрольній, різниця становила 17,0 г/л. Підвищення показників вмісту гемоглобіну в дослідній групі ми пов’язуємо з впливом препарату ферровет на обмін речовин та краще засвоєння заліза.

Рис. 3.3.2. Кількість еритроцитів в крові поросят (Т/л)
Кількість еритроцитів у крові поросят дослідної та контрольної груп на 7-й день становила близько 5,12-5,14 Т/л (рис. 3.3.2). На 14-й день їх кількість зросла у дослідні групі до – 6,0 Т/л. На 21-й день у поросят дослідної групи значно збільшилася кількість еритроцитів 6,68 Т/л на відміну від поросят контрольної групи 5,69 Т/л.

Рис 3.3.3. Кількість лейкоцитів у крові поросят (Г/л)
Кількість лейкоцитів за весь період дослідження в контрольній та дослідній групах поступово збільшувався (рис. 3.3.3) з 9,76 до 12,43 Г/л, що відповідає межам фізіологічної норми.

Рис. 3.3.4. КПК
Показник КПК (рис. 3.3.4) у поросят дослідної групи почав підвищуватися на 14-й день дослідження і його показник становив 1,02. Він значно підвищився на 21-й день порівняно з контрольною групою на 0,28.

Рис. 3.3.5. ВГЕ
Показник ВГЕ (рис. 3.3.5) контрольної та дослідної груп за весь період дослідження майже не змінювався. На 7-й день у дослідної групи становив 17,58, на 14-й день -16,8, а на 21-й день - 17,39, а у тварин контрольної групи відповідно 17,84; 16,25; 17,81.

Рис. 3.3.6. Вміст загального білка в сироватці крові поросят (г/л)
Показник вмісту загального білка в сироватці крові (рис. 3.3.6) за період дослідження знаходився в межах фізіологічних норм. В дослідні групі на 14-й день він підвищувався відносно попереднього періоду і становив 53,18 г/л, будучи вищим на 2,38 г/л відносно такого в дослідній. Така ж тенденція спостерігалася до 21-ї доби. Підвищення показників вмісту загального білка сироватки крові в дослідній групі ми пов'язуємо з впливом препарату ферродекстран на обмін речовин та засвоєння білків молока.
2.4 Економічне обґрунтування роботи
Профілактика анемії попереджує збитки у господарстві. Тому розраховуємо попереджені збитки, економічний ефект та економічну ефективність на одну гривню витрат при профілактиці анемій.
Таблиця 3.4.1 Вихідні дані
|
№ |
Показники |
Виміри |
Дані |
|
1 |
Кількість поросят контрольної групи |
гол. |
5 |
|
2 |
Кількість поросят дослідної групи |
гол. |
5 |
|
3 |
Об'єм суйферровіт на одне введення - вік 7 діб - вік 14 діб |
мл/гол мл/гол |
5 10 |
|
4 |
Об'єм ферровет на одне введення - вік 7 діб - вік 14 діб |
мл/гол мл/гол |
2,5 3,5 |
|
5 |
Середньодобовий приріст живої маси поросят |
кг |
0,2 |
|
6 |
Ціна за 1 кг живої маси |
грн. |
16,00 |
|
7 |
Вартість препаратів: - суйферровіт - ферровет |
грн. грн. грн. |
26,00 15,50 10,50 |
Розрахунок попередженого економічного збитку в наслідок профілактичних заходів:
Пз=Мд∙Кл∙Ж∙Ц,
де,
Мд - кількість досліджуваних тварин, гол;
Кл - коефіцієнт летальності, 0,15;
Ж- середня жива маса однієї тварини, кг;
Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн.
Пз=10∙0,15∙4,2∙16=100,8(грн.)
Розрахунок економічного ефекту отриманого як результат дослідження поросят:
Ее=Пз-Вв, де:
Пз - економічний ефект, отриманий в результаті проведення ветеринарних заходів, грн.;
Вв - витрати на проведення ветеринарних заходів, грн.
Ее=100,8-26,0=74,8(грн.)
Визначення економічної ефективності на 1 грн. витрат (Е грн.):
Егрн.=Ее: Вв, де:
Ее - економічний ефект, отриманий в результаті проведення ветеринарних заходів, грн.;
Вв - витрати на проведення ветеринарних заходів, грн.
Егрн.= 74,8: 26,00 =2,87 (грн.).
Отже економічний ефект в наслідок профілактики дорівнює 74,8 грн., а економічна ефективність на 1 грн. витрат дорівнює 2,87 грн.
2.5 Узагальнення результатів роботи
Отже, аліментарна анемія – одна із самих розповсюджених і небезпечних хвороб поросят, що приносить величезні економічні збитки свинарству.
Захворювання починає розвиватися з 5-денного віку і максимального розвитку