Xreferat.com » Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству » Економіка використання бджільництва

Економіка використання бджільництва

покращення воскового балансу пасік на декілька років заборонити вивіз воску за кордон;

4) для покращення кормової бази бджільництва та враховуючи користь, яку бджоли приносять при запиленні, в сівозміни включати посіви медоносних культур з розрахунку не менше 20 гектарів на 100 бджолиних сімей;

5) створити в кожній області від 3 до 5 великих бджоло господарств від 1000 до 4000 бджолосімей з використанням промислових технологій, в тому числі з первинною переробкою та фасуванням продуктів бджільництва. Таким господарствам держава повинна надати пільговий кредит на 5 років;

6) для забезпечення пасічників племінним матеріалом створити в кожній області розплідники або племінні пасіки;

7) за фінансового сприяння держави забезпечити закупку меду у пасічників обласними бджоло об'єднаннями і спілками;

8) включити в споживчий кошик населення (особливо в дитячих закладах, школах, лікарнях та на курортах) мед та інші продукти бджільництва, для цього проводити відповідну рекламну діяльність;

9) для успішного забезпечення міського населення медом та іншою продукцією бджільництва створити Будинки меду (з такою пропозицією делегати IV з'їзду пасічників та II з'їзду апітерапевтів звертались до адміністрацій, але реакції на це не було). Спілці пасічників, асоціації "Укрбджолопром" практикувати медові ярмарки або свята меду, на яких громадяни мали б можливість закуповувати бажану продукцію, що значною мірою вирішувало б проблему реалізації продукції бджільництва;

10) створити 5 регіональних спеціалізованих лабораторій із якості продукції та її сертифікації. Для цього винайти можливість профінансувати закупівлю необхідних приладів;

11) Департаменту ветеринарної медицини зменшити фінансовий прес щодо ветеринарних послуг, аналізів у бджільництві;

12) фінансове сприяти видавничій діяльності науково-популярних та міжвідомчих видань з бджільництва.

За рахунок пільгового кредитування доцільно налагодити постачання для потреб галузі технологічних ліній первинної обробки і переробки бджоло продуктів, їх фасування і пакування у різноманітні ємності для доставки споживачам, виготовлення лікувально-профілактичних харчових композицій.

Створення універсальних технологій утримання і розведення бджіл забезпечить збільшення обсягів виробництва крім меду ще й додаткових продуктів бджільництва - пилку, прополісу, маточного молочка, воску, отрути - що значно сприятиме підвищенню рентабельності пасік. Особливо фінансову підтримку потребує новостворений і атестований Селекційний центр Інституту бджільництва, який, окрім основної своєї роботи, повинен спрямовувати і координувати селекційні дослідження загалом по галузі та готувати спеціалістів-селекціонерів для племрозплідників, племзаводів з бджільництва.

З метою одержання високоякісної та екологічно чистої продукції бджільництва передбачається використання в технологічних процесах при проведенні лікувально-профілактичних заходів препаратів, виготовлених на основі фітосировини та зведення до мінімуму використання антибіотиків.

вулик мед бджола пасіка

Висновок


Медоносна бджола у загальній еволюції живої природи досягала високого рівня розвитку й організації життя, стала найціннішим видом серед усіх комах. У живій природі нашої планети вона є невід’ємним елементом екології, засобом підтримання усталених багатогранних зв’язків у світі тварин і рослин, природним джерелом відтворення і збагачення рослинного світу.

Бджільництво, ставши важливою галуззю сільського господарства, водночас залишається невід’ємною частиною живої природи, складовою екології, що потребує уваги й охорони. Бджіл у дикому стані в Україні, як і в інших країнах Європи, немає, їх утримують і розмножують лише на пасіках. З інтенсифікацією землеробства, концентрацією посівів не медоносних культур, вирубуванням лісів відбувалось поступове зменшення ресурсів нектару, від чого умови для розвитку бджільництва та одержання меду погіршились. Люди взяли цих комах під свій захист, оскільки їм майже не залишилося місця для поселення й природного розмноження там, де вони колись були в природних умовах – дуплах дерев, розщілинах скель тощо. До обов’язків людської діяльності увійшла турбота про створення і збереження умов, необхідних для розмноження, одержання меду, воску та інших цінних продуктів бджолиної сім’ї. Проте найбільшу цінність становить утримання бджіл як основних запилювачів на с/г та природних угіддях.

Бджільництво України перебуває в складних умовах. Розвиток його в повоєнні роки відбувався повільно. Вітчизняному бджільництву дісталась із минулого багата спадщина, створена наполегливою творчою працею, невтомними пошуками досконалості, багатими звичаями нашого народу. Сучасний стан бджільництва і зональна спеціалізація зумовлена особливостями клімату, медоносними ресурсами, рівнем економічного розвитку сг.

Отже, близько 30% бджолиних сімей припадає на зону Лісостепу, де кормовою базою для них є переважно с/г медоносні культури, які водночас потребують агротехнічного прийому – бджолозапилення. Найчастіше поєднання інтересів рослинництва і бджільництва та забезпечує високі врожаї зерна гречки, насіння соняшнику, плодів та іншої продукції, а пасічники отримують нерідко по 35-50 кг меду на одну бджолину сім’ю.

Полісся характеризується строкатістю в розвитку пасічництва, оскільки лісиста місцевість має різні ресурси нектару. Найбідніші хвойні ліси, де медозбори низькі, тому бджолам пожива дістається з деяких кущових і трав’янистих рослин.

Зона Карпат по – різному насичена бджолами сім’ями, їх переважно утримують у густонаселених районах. Бджолині матки і пакети бджіл карпатської породи мають провідне економічне значення для галузі, оскільки ресурси нектару в Карпатах небагаті, а медозбори переважно низькі.

Степ України для запилення на всій площі соняшнику, люцерни, плодових насаджень забезпечений недостатньою кількістю бджолиних сімей. В степовій зоні утримується понад третина бджолиних сімей.

Отже, історичний досвід розвитку бджільництва в Україні і досвід галузі зарубіжних країн свідчить, що виробниками товарної продукції переважно є великі спеціалізовані підприємства. Нині в Україні їх небагато, однак за сприятливих економічних і медо збірних умов значна частина приватних колишніх громадських пасік може вирости у великі спеціалізовані господарства. Корисними є також і невеликі розосереджені присадибні пасіки, бджоли з яких створюють широкий фон запилювачів рослин на сільськогосподарських і природних угіддях, підвищуючи тим самим їх урожайність. Водночас продукція з цих пасік значною мірою задовольняє попит великої частини споживачів, хоч собівартість її вища, ніж у спеціалізованих господарствах.


Список використаної літератури


1. В.П.Поліщук «Бджільництво»

2. С.С.Шевчук «Мед, пасіка, бджоли»

3. І.А.Бабич, О.Г.Мегедь «Бджільництво»

4. М.С.Подольський, М.Л.Буренін, Г.М.Котова «Промислове бджільництво»

5. Е.Г.Пономарьова «Кормовая база пчеловодства и опыление сельськохозяйственых культурных растений»

6. В.Г.Чудаков «Технология продуктов пчеловодства»

7.Вікіпедіа

8.Програма розвитку галузі бджільництва в Україні до 2011 року.

Размещено на

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: