Інженерний менеджмент у формуванні та зайнятості механізаторських кадрів агропромислового комплексу
зернозбиральні комбайни – 360…396 год. (20…22 дн.);
кукурудзозбиральні комбайни – 160…190 год. (10…12 дн.);
кормозбиральні машини – 860…1050 год. (86…105 дн.).
Практикою доказано, що зростання продуктивності праці механізаторів і скорочення потреби в них може відбуватися за рахунок підвищення рівня їх кваліфікації. Як відомо, при виконанні однієї і тієї ж роботи на однакових агрегатах, змінний виробіток у механізаторів I і II класів на 10…25% вищий, ніж у механізаторів III класу.
3. Режими роботи механізаторів
Особливої уваги заслуговує досить складний і неоднозначно інтерпретований елемент — організація праці.
Організація праці представляє собою процес доцільного поєднання робочої сили з засобами виробництва в пропорціях, які дозволяють використовувати їх найбільш повно для виробництва максимальної кількості продукції в одиницю часу при мінімальних затратах.
Організація праці залишається поки-що слабкою ланкою сільськогосподарського виробництва. З позиції окремого механізатора в основі недосконалої організації праці лежить нераціональне використання його річного, місячного, тижневого і денного фондів робочого часу. Створення об’єктивних умов, що сприяють закріпленню механізаторських кадрів в господарстві тісно пов’язано з забезпеченням нормальних умов праці. Вивчення передового досвіду впровадження заходів по вдосконаленню режиму праці і відпочинку механізаторів в трудонапружені виробничі періоди свідчить, що вони повинні реалізовуватись тільки за рахунок організаційних внутрішньогосподарських можливостей без затрати капітальних вкладень.
Так, на основі досліджень і узагальнення організації роботи за безперервним виробничим циклом розроблені основні принципи і схеми праці механізаторів по безперервному графіку використання машинно-тракторного парку, застосування яких дозволяє організовувати високопродуктивну роботу, забезпечувати при цьому нормативну тривалість робочої зміни, регулярні вихідні дні і рівномірно сплановані відпустки на протязі року. Це наближує працю механізаторів до умов праці промислових робітників, сприяє закріпленню в господарствах механізаторських кадрів.
На рис 4. Приведені графіки роботи, які забезпечують по одному і по два вихідних днів механізаторам при використанні техніки в одну і в дві зміни. В першому кожний механізатор регулярно одержує вихідний через 5 робочих днів (графік 5+1), в другому одержує два вихідних через 6 (3+1). Число вихідних днів в розрахунку на семиденний робочий цикл розраховується за формулою:
![]()
де
Дв — число вихідних днів в розрахунку на семиденний робочий цикл;
Двц — кількість вихідних днів за цикл;
Дц — тривалість циклу, днів.
Нормативна тривалість робочої зміни (Тз) визначається при умові, що механізатори за кожні сім календарних днів повинні відпрацьовувати 41 год.:
.
Щоб забезпечити механізаторам планові відпустки (28 календарних днів), необхідно додатково мати на кожну групу наступне число механізаторів:
![]()
де
Lвід — число механізаторів, необхідне для забезпечення відпусток;
|
Графік роботи |
Чисельність механізаторів |
Ч и с л а м і с я ц я |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
30 |
31 |
|||
|
5+1 |
І група |
II група |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
7 |
р |
р |
р |
р |
р |
в |
р |
р |
р |
р |
р |
в |
р |
р |
р |
р |
р |
в |
р |
р |
р |
р |
р |
в |
р |
||||||