Економіко-статистичний аналіз і шляхи підвищення ефективності виробництва соняшника в СООО ім. "Суворова" Луганської області
|
Категорії працівників |
Базисний період |
Звітний період |
Відхилення (+, -) звітного періоду від рівня базисного періоду |
|||
|
Чисельність працівників чіл |
Структура % |
Чисельність працівників чіл |
Структура % |
Чисельність працівників чіл |
Структура % |
|
|
Зайняті в сільському господарському виробництві |
192 |
100 |
160 |
100 |
-32 |
Х |
|
У тому числі працівники: рослинництва |
109 |
56,8 |
101 |
63,1 |
-8 |
6,3 |
|
тваринництва |
83 |
43,2 |
59 |
36,9 |
-24 |
-6,3 |
Виведення: За даними таблиці спостерігається скорочення загальної чисельності працівників, зайнятих в сільському господарстві на 32 людина. Найбільше скорочення чисельності працівників відбулося в тваринництві (на 24 людина), а в рослинництві (на 8 чоловік).
В структурі трудових ресурсів так само спостерігається зменшення працівників у всіх сферах сільського господарства.
В ході проведеної роботи був проведений аналіз складу і структури основних виробничих засобів.
Табл. 5. Склад, структура і динаміка основних засобів СООО ним. Суворова
|
Основні засоби |
Базисний період |
Звітний період |
Відхилення (+, -) Звітного періоду від рівня базисного періоду |
|||
|
Середньорічна вартість тис. грн. |
Структура % |
Середньорічна вартість тис. гр |
Структура % |
Середньорічна вартість тис. грн. |
Структура % |
|
|
Будівлі і споруди |
252 |
15,8 |
390 |
22,3 |
138 |
6,5 |
|
Машини і устаткування |
980 |
61,3 |
1125 |
64,4 |
145 |
3,1 |
|
Транспортні засоби |
97 |
6 |
115,5 |
6,6 |
18,5 |
0,6 |
|
Інструменти, прилади, інвентар |
Х |
Х |
Х |
Х |
Х |
Х |
|
Робоча і продуктивна худоба |
264 |
16,5 |
106 |
6 |
-158 |
-10,5 |
|
Інші засоби |
5,5 |
0,3 |
11,5 |
0,7 |
6 |
0,4 |
|
Всього основних фундацій |
1598,5 |
100 |
1748 |
100 |
149,5 |
Х |
Виведення: В цілому по підприємству спостерігається збільшення середньорічної вартості. В звітному періоді середньорічна вартість збільшилася на 149,5 тис. грн.
Спостерігається зростання складу, структури і динаміки всіх групах основних фондів. В групі робочої і продуктивної худоби спостерігається зменшення середньорічної вартості (на 158 тис. грн.) і структури (на 10,5%)
3. Групування
Отримані внаслідок статистичного спостереження дані про кожну одиницю сукупності потрібно систематизувати, упорядкувати і за допомогою системи узагальнених показників дати характеристику досліджуваного суспільного явища. Це завдання вирішують на етапі зведення статистичних даних.
Зведення, другий етап статистичного дослідження, - це сукупність прийомів наукового узагальнення й обробки даних статистичного спостереження з метою подальшого їх аналізу. В результаті зведення здійснюється перехід від даних, які характеризують окремі одиниці об'єкта спостереження, до даних, що характеризують сукупність явищ у цілому.
Під час зведення статистичних даних не обмежуються простим підрахунком чисельності зареєстрованих одиниць та абсолютних статистичних показників. Статистичне зведення передбачає послідовне виконання ряду операцій над статистичними даними: групування даних, визначення кількості одиниць у відібраних сукупностях та підсумкових показників по групах, обчислення середніх і відносних показників, табличне і графічне оформлення результатів зведення.
Одним з основних елементів статистичного зведення є групування даних. Статистичне групування - це поділ сукупності масових суспільних явищ на однорідні типові групи за істотними для них ознаками з метою всебічної характеристики їхнього стану, розвитку і взаємодії. Метод статистичних групувань є одним з найефективніших методів обробки масових даних, який відкриває широкі можливості для вивчення взаємодії між явищами, виявлення об'єктивних закономірностей досліджуваних явищ і процесів, встановлення на певних етапах переходу кількісних змін в якісні. Групуючи досліджувані об'єкти за будь-якою істотною ознакою і характеризуючи виділені групи різними показниками, можна простежити залежність між ознакою, покладеною в основу групування, і вибраними показниками. В сільському господарстві важлива роль належить групуванням сільськогосподарських підприємств за виходом валової продукції на одиницю ресурсів сільськогосподарського виробництва, продуктивності праці, собівартості продукції, рентабельності, урожайності, продуктивності тварин тощо.
За допомогою групувань вирішують три важливі взаємопов'язані завдання:
виділення різних соціально-економічних типів явищ; всебічна характеристика їх;
характеристика структури досліджуваних явищ;
вивчення взаємодії між окремими ознаками сукупності.
Залежно від цілей і завдань, які вирішують за допомогою групувань, розрізняють такі їх види: типологічні, структурні та аналітичні.
Групування, що приводять до виділення соціально-економічних типів, класів, одноякісних груп або сукупностей, називають типологічними (групування населення за класовим складом, групування сільськогосподарських підприємств за формами власності тощо).
Структурні групування характеризують розподіл одиниць досліджуваної сукупності за будь-якою ознакою. За їхньою допомогою аналізують структуру сукупності і структурні зрушення в розвитку соціально-економічних явищ та процесів. До них належать групування населення за статтю, віком, ТОВ і держгоспів - за площею орної землі, поголів'ям худоби тощо.
Групування, спрямовані на виявлення причинно-наслідкових взаємозв'язків між ознаками, називають аналітичними. Прикладом таких групувань можуть бути групування, в яких вивчаються взаємозв'язки між собівартістю та її факторами, продуктивністю тварин та її факторами тощо.
За кількістю ознак, покладених в основу групування, розрізняють прості та комбінаційні групування. Групування, здійснені за однією ознакою, називають простими а за двома або більше ознаками - комбінаційними.
Табл. 6. Початкові дані для проведення угрупування
|
Назва підприємства |
Зібрана площа, га |
Виробництво продукції, ц |
Собівартість, тис. грн. |
Урожайність, ц/га |
Виробнича собівартість 1ц, грн. |
|
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
1. ТОВ "АБТ" |
429 |
7110 |
638,2 |
16,57 |
1487,65 |
|
2. ВАТ "Сімейкинське" |
576 |
9681 |
527 |
16,81 |
914,93 |
|
3. ЧАСП "Врубовщик" |
338 |
3332 |
217 |
9,86 |
642,01 |
|
4. СТОВ "Благодатна нива" |
204 |
2958 |
205 |
14,50 |
1004,90 |
|
5. СТОВ ім. Енгельса |
1200 |
17377 |
1107 |
14,48 |
922,50 |
|
6. СООО "Лугань" |
543 |
6879 |
396 |
12,67 |
729,28 |
|
7. СТОВ "Агростар" |
360 |
2376 |
164 |
6,60 |
455,56 |
|
8. ТОВ "Первомайське" |
320 |
1587 |
133,6 |
4,96 |
417,50 |
|
9. ДП НДТ ЛНАУ |
200 |
3979 |
197 |
19,90 |
985,00 |
|
10. ЧП "Світанок" |
5449 |
68264 |
749,5 |
12,53 |
137,55 |
|
11.ЧСП "Деркул" |
1000 |
15028 |
475 |
15,03 |
475,00 |
|
12.ТОВ "Діброва" |
400 |
2843 |
115,9 |
7,11 |
289,75 |
|
13. ЧСП "Рамус" |
1500 |
22835 |
1332,3 |
15,22 |
888,20 |
|
14.ЗАО "Луганская семенная стация" |
388 |
4649 |
257,8 |
11,98 |
664,43 |
|
15. СООО агрофірма "Лугань" |
320 |
2401 |
778,6 |
7,50 |
2433,13 |
|
16.СТОВ ім. Суворова |
1074 |
20223 |
742,2 |
18,83 |
691,06 |
|
17.ЧСПА "Пролісок" |
421 |
3239 |
301 |
7,69 |
714,96 |
|
18. СТОВ "Слобожанське" |
458 |
3056 |
262 |
6,67 |
572,05 |
|
19. ОАО "Семеновод" |
400 |
5620 |
350 |
14,05 |
875,00 |
|
20. СООО "Агросвіт" |
750 |
8969 |
553 |
11,96 |
737,33 |
|
21.ЧСП АФ "Союз" |
109 |
850 |
81,5 |
7,80 |
747,71 |
|
22.СВК "Україна" |
421 |
3024 |
248,9 |
7,18 |
591,21 |
|
23.СТОВ "Шульгинка" |
441 |
1983 |
160 |
4,50 |
362,81 |
Табл. 7. Ранжируваний ряд розподілу господарств по рівню врожайності на зміну виробничої собівартості 1ц
|
Назва підприємства |
Зібрана площа, га |
Виробництво продукції, ц |
Собівартість, тис. грн. |
Урожайність, ц/га |
Виробнича собівартість 1ц, грн. |
|
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
23.СТОВ "Шульгинка" |
441 |
1983 |
160 |
4,50 |
362,81 |
|
8. ТОВ "Первомайське" |
320 |
1587 |
133,6 |
4,96 |
417,50 |
|
7. СТОВ "Агростар" |
360 |
2376 |
164 |
6,60 |
455,56 |
|
18. СТОВ "Слобідське" |
458 |
3056 |
262 |
6,67 |
572,05 |
|
12.ТОВ "Діброва" |
400 |
2843 |
115,9 |
7,11 |
289,75 |
|
22.СВК "Україна" |
421 |
3024 |
248,9 |
7,18 |
591,21 |
|
15. СООО агрофірма "Лугань" |
320 |
2401 |
778,6 |
7,50 |
2433,13 |
|
17.ЧСПА "Пролісок" |
421 |
3239 |
301 |
7,69 |
714,96 |
|
21.ЧСП АФ "Союз" |
109 |
850 |
81,5 |
7,80 |
747,71 |
|
Всього по 1 групі |
3250 |
21359 |
2245,5 |
Х |
Х |
|
В СЕРЕДНЬОМУ ПО 1 ГРУПІ |
Х |
Х |
Х |
5,81 |
731,63 |
|
3. ЧАСП "Врубовщик" |
338 |
3332 |
217 |
9,86 |
642,01 |
|
14.ЗАО "Луганська насінна стация" |
388 |
4649 |
257,8 |
11,98 |
664,43 |
|
20. СООО "Агросвіт" |
750 |
8969 |
553 |
11,96 |
737,33 |
|
10. ЧП "Світанок" |
5449 |
68264 |
749,5 |
12,53 |
137,55 |
|
6. СООО "Лугань" |
543 |
6879 |
396 |
12,67 |
729,28 |
|
Всього по 2 групі |
7468 |
92093 |
2173,3 |
Х |
Х |
|
В СЕРЕДНЬОМУ ПО 2 ГРУПІ |
Х |
Х |
Х |
11,80 |
582,12 |
|
19. ВАТ "Насіннєзнавство" |
400 |
5620 |
350 |
14,05 |
875,00 |
|
5. СТОВ ім. Енгельса |
1200 |
17377 |
1107 |
14,48 |
922,50 |
|
4. СТОВ "Благодатна нива" |
204 |
2958 |
205 |
14,50 |
1004,90 |
|
11.ЧСП "Деркул" |
1000 |
15028 |
475 |
15,03 |
475,00 |
|
13. ЧСП "Рамус" |
1500 |
22835 |
1332,3 |
15,22 |
888,20 |
|
2. ВАТ "Симейкинське" |
576 |
9681 |
527 |
16,81 |
914,93 |
|
1. ТОВ "АБТ" |
429 |
7110 |
638,2 |
16,57 |
1487,65 |
|
16.СТОВ ім.Суворова |
1074 |
20223 |
742,2 |
18,83 |
691,06 |
|
9. ДП НДТ ЛНАУ |
200 |
3979 |
197 |
19,90 |
985,00 |
|
Всього по 3 групі |
6583 |
104811 |
5573,7 |
Х |
Х |
|
В СЕРЕДНЬОМУ ПО 3 ГРУПІ |
Х |
Х |
Х |
16,15 |
916,03 |
|
Всього по всій сукупності |
17301 |
218263 |
9992,5 |
Х |
Х |
|
В СЕРЕДНЬОМУ ПО ВСІЙ СУКУПНОСТІ |
Х |
Х |
Х |
11,26 |
743,26 |
Табл. 8. Залежність врожайності від виробничої собівартості
|
Групи господарств по рівню врожайності |
Кількість господарств |
Врожайність, ц/га |
Виробнича собівартість |
|
1. 4,50 - 7,80 |
9 |
5,81 |
731,63 |
|
2. 9,86 - 12,67 |
5 |
11,8 |
582,12 |
|
3. 14,05 - 19,90 |
9 |
16,15 |
916,03 |
|
Всього |
23 |
11,26 |
743,26 |
4. Виведення
Для проведення аналітичного простого угрупування як інформаційна база були узяті дані з фінансових річних звітів 23 сільськогосподарських підприємств Луганської області за 2004 рік. Перед проведенням угрупування була поставлена задача визначити залежність між показником чинника і результативного. Як ознака чинника була узята врожайність насіння соняшнику, а як результативне – виробнича собівартість 1ц., розрахунок яких проводився на підставі початкових даних.
Потім було проведено ранжирування даної сукупності господарств по ознаці чинника - врожайність насіння соняшнику. Получений ранжируваний ряд був розбитий на групи, але застосовувати в даному випадку формульний прийом (Стерджесса) недоцільно, тому як досліджувана сукупність недостатньо велика. Тому була проведено розбиття досліджуваної сукупності на групи по найбільшому розриву в ознаці чинника, в результаті цього ми отримали 3 групи, в кожній з яких були знайдені середні значення врожайності і виробничої собівартості в цілому по групі і по всій сукупності.
В першій групі середнє значення врожайності насіння соняшнику склала 5,81 ц. з га., а виробнича собівартість – 731,63, до неї увійшло 9 господарств.
В другій групі, якнайменшій по даній сукупності ( 5 господарств) середня врожайність склала 11,8 ц. з га при виробничій собівартості 582,12.
До третьої групи увійшли 9 господарств з середньою врожайністю – 16,15 і виробничою собівартістю - 916,03.
В середньому по всій досліджуваній сукупності врожайність соняшнику рівна 33,76ц. з га., при виробничій собівартості – 2229,78.
Проаналізувавши отримані середні, ми визначили, що між ознакою чинника і результативного існує пряма залежність.
Аналізоване господарство СООО ним. «Суворова» увійшло до третьої групи з врожайністю 18,83 ц. з га. і виробничою собівартістю – 691,06.
5. Кореляційно-регресійний аналіз зміни врожайності на виробничу собівартість 1ц
Вивчення реальної дійсності показує, що практично кожне суспільне явище перебуває в тісному зв'язку і взаємодії з іншими явищами, якими б випадковими вони не здавалися на перший погляд. Наприклад, рівень урожайності сільськогосподарських культур залежить від множини природних і економічних факторів, тісно пов'язаних між собою.
Досліджуючи зв'язки між ознаками, треба виділити насамперед два види зв'язків:
1) функціональний (повний) і
2) кореляційний (статистичний) зв'язок.
Функціональним називають такий зв'язок між ознаками, при якому кожному значенню однієї змінної (аргументу) відповідає строго визначене значення другої змінної (функції). Такі зв'язки спостерігаються в математиці, фізиці, хімії, астрономії та інших науках.
Наприклад,
площа круга
і довжина кола
(С=
)
повністю визначаються
величиною
радіуса, площі
трикутника
і прямокутника
- довжиною їхніх
сторін тощо.
У сільськогосподарському виробництві прикладом функціонального зв'язку може бути зв'язок між виручкою від продажу продукції, ціною реалізації 1 ц і кількістю реалізованої продукції; валовим збором, урожайністю і розміром посівної площі; фондовіддачею, вартістю валової продукції і основних фондів; заробітною платою і кількістю відпрацьованого часу при погодинній оплаті тощо.
У соціально-економічних явищах функціональні зв'язки між ознаками трапляються рідко. Тут частіше спостерігаються такі зв'язки між змінними величинами, при яких числовому значенню однієї з них відповідає кілька значень інших. Такий зв'язок між ознаками дістав назву кореляційного (статистичного) зв'язку.
6. Кореляційний аналіз
Інформація про змінні
|
Позначення ознаки |
Ознака |
Одиниця вимірювання |
|
У |
Виробнича собівартість 1ц |
грн. |
|
X |
Врожайність |
ц/га |
Парні коефіцієнти кореляції
Щоб погострити регресійну модель багаточинника результативної ознаки: виробнича собівартість 1ц, заздалегідь необхідно відібрати ознаки чинників в модель. З цією метою знаходимо матрицю парних коефіцієнтів кореляції:
-
У
X
У
1
0,19522
X
0,19522
1
В першому рядку цієї матриці записаний коефіцієнти, характеризуючі тісноту взаємозв'язку результативної ознаки з кожною ознакою чинника.
|
НЕЗАЛЕЖНІ ЗМІННІ |
|||||
|
Змінна |
Середнє значення |
Середнє квадратне відхилення |
Кореляція |
Коефіцієнт регресії |
Т |
|
Х |
11,114 |
4,2641 |
0,19522 |
21,48 |
0,89018 |
|
ЗАЛЕЖНА ЗМІННА |
|
|
Середнє значення |
Середнє квадратичне відхилення |
|
761,57 |
469,13 |
|
Показник |
Значення |
|
Вільний член |
522,9 |
|
Коефіцієнт множинної кореляції |
0,19522 |
|
|
471,46 |
|
Число
ступенів свободи
|
1 |
|
Число
ступенів свободи
|
20 |
|
|
0,79243 |
Аналіз отриманих результатів
Вибірковий множинний коефіцієнт кореляції
Проаналізуємо
поліковані
результати.
Спочатку розглянемо
вибірковий
множинний
коефіцієнт
кореляції
![]()
Перш ніж робити виведення про тісноту взаємозв'язку між результативною ознакою і сукупністю ознак чинників, перевіримо на значущість вибіркового множинного коефіцієнта кореляції при рівні значущості 0,01. Для цього висуваємо гіпотези:
;
Знаходимо: Тнабл.=0,89019.
![]()
Оскільки
Тнабл. крит.
руху. (0,01;20), відкидаємо
гіпотезу с0,
справедлива
конкуруюча
гіпотеза. Таким
чином,
не значимо,
зв'язок між
результативною
ознакою і сукупністю
ознак чинників,
включених в
регресійну
модель, не тісна
7. Індексний аналіз основних показників
Індексний метод є сукупністю прийомів яка історично виникла для вимірювання динаміки економічних явищ, тобто для того, щоб охарактеризувати, наприклад, зміну валового збору і т.д.
Табл.10 Індексний аналіз валового збору
|
Культури |
Посівна площа, га |
Врожайність, ц/га |
Валовий збір, ц |
||||
|
базисний період |
звітний період |
базисний період |
звітний період |
базисний період |
звітний період |
умовно |
|
|
Символи |
П0 |
П1 |
У0 |
У1 |
У0П0 |
У1П1 |
У0П1 |
|
Соняшник |
900 |
1150 |
15,2 |
13,9 |
13680 |
15985 |
17480 |
;
![]()
;
;
;
;
;
;
;
![]()
Перевірка.
![]()
![]()
Виведення: В результаті проведеного індексного аналізу валового збору соняшнику було виявлено, що в звітному періоді виробництва соняшнику в порівнянні з базисним збільшилися 16,85%, що в абсолютному виразі складає 2305.
На це мало вплив ряд чинників зокрема домінуючим з яких є У розміру посівної площі, який збільшив валовий збір на 27,77%, що в абсолютному виразі склало 3800. У врожайності постійного стану зменшив валовий збір на 8,55%, що склало в абсолютному виразі (-1495). У структури посівної площі ніяк не вплинув на зміну валового збору.
Табл. 11. Динаміка врожайності соняшнику в динаміці за 5 років і визначення основної тенденції її зміни.
|
Роки |
Валовий збір, ц/га |
Абсолютний приріст, ц/га |
Коефіцієнт зростання |
Темп зростання % |
Темп приросту % |
Абсолютне |
||||
|
ланцюговий |
базисний |
Ланцюговий |
Базисний |
Ланцюговий |
Базисний |
Ланцюговий |
Базисний |
|||
|
2002 |
93,8 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
2003 |
207,3 |
113,5 |
113,5 |
2,2100 |
2.2100 |
221 |
221 |
121 |
121 |
0,938 |
|
2004 |
408,4 |
201,1 |
314,6 |
1,9700 |
4,3539 |
197 |
435,39 |
97 |
335,39 |
2,073 |
|
2005 |
314 |
-94,4 |
220,2 |
0,7688 |
3,3475 |
76,88 |
334,75 |
-23,1 |
234,75 |
4,084 |
|
2006 |
368,5 |
54,5 |
274,7 |
1,1736 |
3,9285 |
117,36 |
392,85 |
17,36 |
292,85 |
3,14 |
|
середня |
278,4 |
68,675 |
1,5306 |
153,06 |
53,065 |
|||||
Абсолютний приріст розраховуємо по формулі:
Базисний:

Ланцюговий:

Визначаємо темп (коефіцієнт) зростання по формулі:
Базисний:
![]()
Ланцюговий:
![]()
Обчислюємо темп приросту в % :
Базисний:
![]()
Ланцюговий:
![]()
Абсолютне значення 1% приросту можна визначити як соту частину
![]()
Виведення: В ході проведеного аналізу були розраховані основні показники динаміки, з чого можна зробити виведення про значне збільшення врожайності (68,675 ц/га), що склало 53,065%.
Табл. 12. Аналіз собівартості соняшнику і чинників, що впливають на її зміну
|
Вид продукції |
Кількість виробленої продукції аналізованого господарства |
Собівартість 1 ц проведеної продукції, грн |
Собівартість проведеної продукції всього |
||
|
передове господарство |
аналізоване господарство |
умовно |
аналізоване господарство |
||
|
Символи |
|
|
|
|
|
|
Соняшник |
16098 |
40,2 |
61,9 |
647,1 |
996 |
(+348,9) – перевитрата
Виведення: В результаті проведеного індексного аналізу собівартості соняшнику можна зробити наступне виведення: витрати на одиницю продукції в аналізованому підприємстві в порівнянні з передовим збільшилися на 53,92%, що склало перевитрату 348,9 тис. р.
Табл.13 Індексний аналіз продуктивності праці при виробництві соняшнику.
|
Вид продукції |
Кількість проведеної продукції, ц |
Витрати праці на 1 ц, людино-годин |
Витрати праці на всю продукцію, тис. людино-годин |
||
|
2006 |
2005 |
2006 |
2006 |
умовно |
|
|
Символи |
|
|
|
|
|
|
Соняшник |
16098 |
2,55 |
4,29 |
69 |
41,05 |
Визначимо трудовий індекс продуктивності праці:
Iтруд. пр-ти
=
ілі
59,49%
-
=69-41,05=27,95
тис. люд.-год
Виведення: В звітному періоді трудовий індекс продуктивності праці в цілому по підприємству склав 0,5949, це значить, що продуктивність праці зменшилася на 40,51 в порівнянні з базисним періодом.
При цьому перевитрата праці склала 27,95 тис. чіл.-час.
Табл. 15. Визначення індексів вартісного і фізичного об'єму продукції і ціни
|
Продукція |
Кількість продукції, тис. ц. |
Ціна реалізації 1 ц. грн |
Індивідуальні індекси |
Виручка від реалізації продукції, тис. грн. |
|||||
|
період |
період |
Об'єму продукції |
Ціни |
період |
|||||
|
базисний |
звітний |
базисний |
звітний |
базисний |
звітний |
умовно |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Соняшник |
13710 |
16098 |
63,02 |
94,86 |
1,1742 |
864 |
1527 |
1014,45 |
|
;
;
Обчислимо відносну й абсолютну зміну вартісного обсягу реалізованої продукції в базисному році порівняно із звітним роком.
а) за рахунок двох факторів: фізичного обсягу продукції і цін. Для цього визначимо індекс вартісного обсягу продукції:
;
Різниця між чисельником і знаменником характеризує абсолютний приріст вартості реалізованої продукції за два роки:
;
б) в наслідок зміни фізичного обсягу продукції. З цією метою обчислимо індекс. фізичного обсягу продукції:
;
Абсолютний приріст вартісного обсягу реалізованої продукції внаслідок збільшення фізичного обсягу продукції становитиме:
;
в) внаслідок зміни цін реалізації продукції. Для цього визначимо індекс цін:
;
Абсолютне зниження вартісного обсягу реалізованої продукції внаслідок зміни цін становитиме:
![]()
Визначені індекси та абсолютні прирости зв'язані між собою такою рівністю:
;
;
Виведення: Індекси показують, що вартісний обсяг реалізованої продукції соняшника у звітному році порівняно з базисним роком збільшився на 76,73%, у тому числі в результаті зростання фізичного обсягу продукції на 17,41% при збільшенні цін реалізації на 50,52%.
8. Шляхи підвищення ефективності виробництва зернових культур
В період переходу до ринкової економіки перед аграрним сектором коштує загальнодержавного завдання - розвиток виробництва і підвищення його ефективності, поліпшення соціально-економічних показників. Як відомо, ефективність виробництва - складне багатогранне явище, і як економічна категорія відображає взаємостосунки між отриманими результатами і витраченими ресурсами. Для досягнення результатів необхідна певні витрати ресурсів.
В сільськогосподарському виробництві використовують чотири групи ресурсів: праця, засоби і предмети праці, земля. Ефективність використовування всіх ресурсів не в останню чергу залежить від того, в чиїй власності вони знаходяться. В умовах переходу до ринкових відносин всі ресурси переходять в приватну власність, оскільки світовий досвід доводить її перевагу над суспільною.
Головний ресурс сільського господарства - земля, як основний спосіб виробництва і предмет праці, володіє унікальною властивістю -родючістю, яка при правильному використовуванні забезпечує підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Сучасна аграрна реформа направлена на формування власника -господаря землі, здатного раціонально і ефективно її використовувати.
Після роздержавлення землі і майна, подальшого поглиблення земельних відносин наступним етапом аграрної реформи є здійснення права створення на базі паїв власного приватного підприємства або передача земельних паїв в аренду за домовленістю виплати арендної платні.
В Луганській області була проведена значна робота по реформуванню: паювання землі і майна, передача землі в приватну власність. На основі паювання видано 152 тис. земельних сертифікатів і 128 тис. земельних паїв були передані в аренду при середньому розмірі земельного паю 8,75 га. В результаті реформування була здійснена трансформація земельних угідь, зміна структури обласної земельної фундації по формах власності.
Всі сільськогосподарські підприємства створені на основі приватної власності з організаційно-економічними особливостями формування статутної фундації, характером управління діяльністю, розподілом результатів виробництва і типу організації праці. Вони створюються в основному шляхом передачі земельних і майнових паїв в аренду на короткостроковий період. Трудові ресурси у всіх формуваннях використовуються у вигляді найманої праці, за винятком сільськогосподарських кооперативів, їх учасники беруть обов'язкову трудову участь в процесі виробництва.
Серед всіх сільськогосподарських підприємств якнайкращого результату досягли агрофірми корпоративного типу.
Урожайність соняшнику у виробництві за останні 35 років залежно від агрометеорологічних умов вегетації коливається від 9 до 18 ц/га, а середня продуктивність його становила в Степу 14,7, Лісостепу — 15,5, Поліссі — 12,1 ц/га, на держсортодільницях, відповідно, — 22, 21 і 20 ц/га.
Середні максимальні врожаї по всіх категоріях господарств у Степу сягнули рівня 19 ц/га, Лісостепу — 20,4, у держсортомережі, відповідно, — 23,6 і 26,9, у науково-дослідних установах— 30,0 і 36,5 ц/га.
Максимальний урожай соняшнику в науково-дослідних установах становив понад 50 ц/га.
Досвід передових господарств країни переконливо свідчить, що для значного підвищення врожайності соняшнику вирішальне значення має впровадження інтенсивної технології його вирощування.
Застосування інтенсивної технології дає змогу значно підвищити урожайність порівняно з традиційними методами вирощування соняшнику. Зокрема, у 1983 році в Україні інтенсивну технологію було запроваджено на площі 431 тис. га. Середня врожайність насіння становила 16,1 ц/га (проти 13 ц/га за використання звичайної технології), 190 господарств виростили по 23 ц/га і більше.
У 1986—1990 роках, застосувавши інтенсивну технологію у вирощуванні соняшнику, а також дотримавши всіх агротехнічних прийомів (до цього треба додати сприятливі агрометеорологічні умови), господарства Запорізької, Дніпропетровської і Харківської областей одержали середній урожай 18,0—18,8, а Донецької, Полтавської, Вінницької та Черкаської областей -19,7-22,9 ц/га.
Починаючи з 1991 року, у зв'язку з економічною кризою в аграрно-промисловому комплексі (АПК) країни, на зміну інтенсивній технології вирощування соняшнику прийшла екстенсивна. Отже, за останні вісім років (1991— 1998) спостерігається тенденція до зниження врожайності та валових зборів соняшнику при значному зростанні посівних площ в Україні. '
Екстенсивна технологія полягає насамперед у правильному чергуванні культури в сівозміні, розміщенні посівів по кращих попередниках, впровадженні високопродуктивних районованих сортів і гібридів, раціональному застосуванні добрив, своєчасному обробітку ґрунту з мінімалізацією технологічних операцій та використанням широкозахватних знарядь і комбінованих агрегатів, дотриманні оптимальних строків сівби, своєчасному та якісному доглядові за посівами, безгербіцидній технології боротьби з бур'янами, системі заходів захисту рослин від шкідників та хвороб, удосконаленні методів збирання врожаю тощо.
Виробничий досвід показує, що точне і своєчасне застосування всіх прийомів агротехніки є запорукою добрих урожаїв соняшнику на всіх площах посіву навіть без застосування хімічних засобів боротьби з бур'янами!
Важливою умовою досягнення стабільності високих урожаїв є правильне чергування соняшнику з іншими культурами у сівозміні. На те саме поле він має повертатися не раніш як через 8—10 років. За цей час у ґрунті значно зменшується концентрація інфекції, різко знижується ураження рослин вовчком, несправжньою борошнистою росою, сірою та попелястою гнилями, склеротиніозом та іншими хворобами. Не рекомендується розміщувати соняшник безпосередньо після сої, гороху, квасолі, тютюну й томатів.
Кращими попередниками для соняшнику є озимі та ярі колосові, кукурудза на зерно і силос. Після цукрових буряків, люцерни, суданської трави соняшник можна висівати 8 зонах достатнього зволоження через один-два роки, недостатнього — через два-три роки, адже за цей час запаси продуктивної вологи у кореневмісному шарі ґрунту відновляться до рівня середньорічних показників. Кращими ґрунтами для вирощування є різні типи чорноземів, каштанові та сірі лісові, непридатними — піщані, засолені та дуже кислі. Погано росте соняшник також на важких глинистих ґрунтах.
Система зяблевого обробітку ґрунту складається з лущення поля на глибину 6—8 см, яке слід проводити одразу після збирання врожаю стерньових попередників. На забур'янених площах застосовують дворазове лущення з інтервалами між ними 15—20 днів та оранку. Глибина оранки на ґрунтах, не схильних до ущільнення та запливання, має становити 20—22 см, на ґрунтах з важким механічним складом — 25—27 см, а на площах, засмічених кореневищними та коренепаростковими бур'янами, — 28-35 см.
На полях, засмічених осотом та іншими коренепаростковими бур'янами, обробіток ґрунту потрібно проводити по типу поліпшеного зябу (два-три дискових лущення стерні, оранка). За такої системи основного обробітку ґрунту технологія вирощування соняшнику цілком можлива без застосування гербіцидів.
Напівпаровий обробіток ґрунту застосовують після озимих та ярих колосових на полях, які не уражені вітровою ерозією. При цьому злущене поле виорюють у липні-серпні. Бур'яни, що з'являються, знищують культиваціями на глибину 8—10 см з одночасним боронуванням. Після напівпарового обробітку ґрунту у два-три рази зменшується забур'яненість полів.
Якщо поле засмічене багаторічними коренепаростковими бур'янами (будяком, осотом, берізкою, латуком татарським, ластовцем гострим тощо), слід застосовувати пошаровий обробіток ґрунту, раннє дискове лущення на глибину 8-10 см, після відростання бур'янів — лущення дисковими боронами або лемішними знаряддями на глибину 10—12 см, після повторного відростання бур'янів — провести оранку на глибину 27—30 см.
Після кукурудзи на зерно або силос поле треба обробити дисковими лущильниками вздовж та упоперек, а потім провести оранку на