Обґрунтування процесу внесення твердих органічних добрив
Розраховані дані множини Парето заносимо у таблицю 2.5.
Для наочності процесу вибору застосовуємо графічний метод. Для цього відкладаємо на радіально розташованих шкалах значення критеріїв. Шкали будуємо таким чином, щоб покрашення критерію йшло до центру, з’єднуючи точки на шкалах для і-того варіанта, отримуємо багатокутник кращого варіанту.
Таблиця 2.5 - Формування множини Парето по розрахованим критеріям технічних засобів
| Варіант |
|
|
|
|
Пj |
| 1 | 0,081 | 2,49 | 160 | 328,26 | 26472,69 |
| 2 | 0,17 | 4,7 | 59,45 | 295,7 | 8954,93 |
| 3 | 0,095 | 1,78 | 126,23 | 238,83 | 15197,5 |
В останню колонку таблиці заносимо значення площі багатокутників кожного варіанту, що відповідає значенням критеріїв.
,(2.13)
,
,
.
Кращому варіанту відповідає багатокутник з найменшим значенням площі Пj.
Вибір раціонального складу машинно-тракторного агрегату по методу відстані до цілі потребує додаткових розрахунків, результати яких заносимо в таблицю 2.6.
Суть методу полягає в порівнянні критеріїв j-го варіанту з деяким ідеалізованим варіантом.
Малюнок графічного методу зображено на рисунку 1.1.

Рисунок 1.1- Малюнок графічного методу
Для ідеалізованого варіанту вибираємо кращі показники із всіх вище наведених варіантів і заносимо їх в останній рядок таблиці.
Розраховуємо площу ідеалізованого варіанту
В останню колонку таблиці заносимо узагальнений критерій відстані до цілі, який розраховується для кожного варіанта.
.
(2.14)
Критерії технічних засобів для вибору ідеалізованого варіанту складу МТА по методу відстані до цілі заносимо у таблицю 2.6.
Таблиця 2.6 - Критерії технічних засобів для вибору ідеалізованого варіанту складу МТА по методу відстані до цілі
| Варіант |
|
|
|
|
Пj | μ |
| 1 | 0,081 | 2,49 | 160 | 328,26 | 26472,69 | 3,06 |
| 2 | 0,17 | 4,7 | 59,45 | 295,7 | 8954,93 | 1,04 |
| 3 | 0,095 | 1,78 | 126,23 | 238,83 | 15197,5 | 1,76 |
| ідеал | 0,081 | 1,78 | 59,45 | 238,83 | 8637,37 |
Порівнюємо значення μj різних варіантів технічних засобів з ідеальним значенням μ0 знаходимо остаточний кращій варіант, який має найменшу відстань до цілі [1-3].
Висновки: за результатами багатокритеріального аналізу кращій агрегат для заданих умов роботи: трактор Т-150, робоча машина РУН-15Б.
2.2 Організація внесення твердих органічних добрив роторними розкидачами
Обґрунтовуємо оптимальний склад агрегату і режим його роботи для заданих умов виконання технологічної операції. Вибираємо по технічним характеристикам марку трактора і робочої машини.
Трактор Т-150, робоча машина РУН-15Б.
Обґрунтування робочої швидкості виконуємо в такій послідовності:
розраховуємо робочу швидкість руху агрегату обумовлену потужністю двигуна:
,
км/год., (2.15)
де
- ефективна
номінальна
потужність
двигуна трактора,
кВт;
=110,4
кВт;
- раціональне
значення ступеня
використання
ефективної
потужності
двигуна (
=0,9);
- потужність,
яка передається
на привід робочих
органів від
ВВП трактора,
кВт;
=25
кВт;
- ККД приводу
ВВП (
=0,94…0,96);
- ККД трансмісії
трактора (колісний
-
=0,9;
гусеничний
–
=0,86);
- коефіцієнт,
що враховує
втрати на подолання
буксування
трактора, %;
,
(2.16)
- буксування,
%; (допустиме
буксування
для гусеничних
тракторів – 3%; для колісних 4К4 – 12%; для колісних 4К2 – 16%)
.
- сумарний
опір начіпного
агрегату:
,
кН,(2.17)
- тяговий
опір подолання
підйому і переміщення
начіпного
агрегату:
,
кН, (2.18)
де
- вага трактора,
кН;
=71,1кН;
- вага
валкувача –
розкидача, кН;
=20
кН;
- коефіцієнт
опору кочення
трактора;
=0,08;
- коефіцієнт,
який враховує
величину довантаження
ходової системи
трактора начіпними
машинами (
=1);
кН.
де
- опір зрушення
купи добрив,
кН;
,
кН, (2.19)
де
- прискорення
сили земного
тяжіння (
=9,8
м/с2);
- коефіцієнт
внутрішнього
тертя-ковзання
перегною;
=0,5…1,0
(при більшій
вологості
значення коефіцієнту
нижчі);
- маса купи
добрив, т.;
Кількість
добрив у купі
(
)
залежить від
вантажності
транспортного
засобу.
Марка
транспортного
засобу ЗИЛ-130,
об’єм кузова
=6м3.
Вантажність транспортного засобу
,
т.,(2.20)
де
- об’ємна маса
добрив, т./м3;
=0,75
т./м3
Вага
купи
=
т.
(При купах масою 2…3т. розподілення органічних добрив виконується за один прохід агрегату, якщо маса купи 3…4т. – за два проходи: спочатку – формування валка, а потім – розкидання).
кН,
кН,
км/год.
По
розрахункова
ній швидкості
із тягової
характеристики
трактора з
урахуванням
агрофону вибираємо
передачу на
якій робоча
швидкість
матиме найближче
значення до
розрахованої
і записуємо
тягове зусилля
(
кН)
Розраховуємо приведений опір тягово-привідної машини, який виникає при роботі на вибраній передачі.
,
кН,(2.21)
де
- додаткове
зусилля, яке
виникає в результаті
передачі потужності
на привід робочих
органів розкидача
від ВВП трактора:
,
кН,(2.22)
де
- пропускна
здатність
робочої машини,
т/год;
=364
т./год.;
- ширина
внесення добрив,
м
=15м;
кН.
=30,89+14,95=45,84
кН.
Оцінка правильності вибору робочої швидкості агрегату виконується при визначенні коефіцієнта використання тягового зусилля трактора:
,(2.23)
.
Коефіцієнт
використання
тягового зусилля
може мати значення
0,8…0,96. В тому випадку,
коли значення
коефіцієнта
(
)
перевищують
допустимі, то
процес розподілення
добрив виконують
в два етапи. За
першим проходом
агрегат формує
валок (при цьому
роторний розкидач
піднято в транспортне
положення), а
за другим –
виконує процес
розкидання
добрив роторним
робочим органом
із сформованого
валка.
Перераховуємо значення робочої швидкості по етапах:
формування валка
,
км/год.,(2.24)
км/год.
- розкидання добрив
,
км/год.,(2.25)
км/год.
В
результаті
розрахунків
укомплектовано
агрегат у складі
трактора Т-150,
робочої машини
РУН-15Б, який виконує
технологічну
операцію на
І передачі,
=7,2
км/год.
2.3 Виконання розрахунків, пов’язаних із підготовкою поля
Купи розташовують рядами в шаховому порядку. Відстань між рядами залежить від ширини захвату розкидача. Відстань між купами в ряду в залежності від норми внесення і маси добрив у купі розраховується по формулі:
,
м, (2.26)
де
- маса купи добрив,
т.;
м.
Схему поля приводимо на рисунку 1.2.

Рисунок 1.2 - Схема поля
Оцінка досконалості прийнятого способу руху і виду поворотів виконується при визначені коефіцієнту використання довжини гону:
,
(2.27)
де
- довжина гону,
м;
- довжина
холостого ходу,
м; при безпетлевому
повороті по
колу
;
- довжина
петлі повороту,
м;
,
м,(2.28)
де
- коефіцієнт
пропорційності;
=3,5;
- радіус
повороту, м.;
15м;
=
м.
.
Виконуємо розрахунки режиму роботи агрегату із визначенням складових елементів часу зміни:
,
год., (2.29)
де
- тривалість
зміни (
=10),
год.;
- тривалість
чистої (корисної)
роботи за зміну,
год.;
- час на
холості повороти
агрегату протягом
зміни, год.;
- час на
організаційно-технологічне
обслуговування;
(технологічне регулювання в процесі роботи, усунення несправностей, підтягування кріплення, очищення робочих органів, перевірку якості роботи і т.ін.);
=0,75
год.;
- підготовчо-заключний
час (
=0,08
),
год.;
- час на
відпочинок
та особисті
потреби (
=0,048
),
год.;
Сума
(
+
)=
- час технологічного
руху, а сума
(
+
+
)=
- час зупинок.
год.
Коефіцієнт використання часу руху
,(2.30)
Із
співвідношення
знаходимо
залежності
по визначенню
і
:
- тривалість чистої (корисної роботи за зміну:
,
год., (2.31)
- час на холості повороти, заїзди, переїзди:
,
год., (2.32)
Для
розрахунку
необхідно
враховувати,
що швидкість
повороту
(
)
може мати