Морфолічно-біологічні особливості формування урожайності зерна гібридами кукурудзи селекції компанії "Піонер" в умовах лісостепу України
У ранньостиглих - 630 – 780 гр., а у середньостиглих - 610 – 660 гр. Масою рослини виділяються ранньостиглі гібриди Sandrina та PR39Д81, маса яких була більшою за контроль на 14,7 %.
Середньостиглі гібриди утворили масу однієї рослини, яка відрізнялась в межах 8,2 %. Гібриди Anasta і Valuta утворили однакову масу рослин , PR38F10 - близьку до контролю, меншу – Helga, Clarica та PR38R92.
Маса стебла у ранньостиглих гібридів склала в 2006 році у Sandrina – 41,0%, PR39G12 та PR39Н32 – 39,7 % і дещо менше 38,5 % у PR39Д81. Маса листків відповідно 20,5 %, 17,6 % та 15,5 %, а початків – 38,5; 42,7; 42,8 та 36,0 %.
У середньостиглих гібридів маса стебла найбільшою (41,5 %) була у гібриду PR38F10, меншою на 1,2 % у Clarica (40,3 %), а у Helga, Anasta та PR38R92 відповідно – 39,3 %, 39,4 % та 39,7 % . У гібридів Clarica та PR38F10 маса стебла була більшою ніж на контролі; на 0,6 та 1,8%.
Маса листків склала на контролі 21,2 % і коливалась у інших гібридів в межах 18,5 – 21,3 %. Маса початка склала на контролі 39,4 %, а в інших гібридів – 39,4 – 41,3 %.
Найбільшою масою початка відрізнявся з ранньостиглих гібридів PR39Н32 (42,8 %), а з середньостиглих PR38R92 (41,3 %) та Clarica (40,4%).
Таблиця 4.2.3.
Збір сухих речовин у гібридів кукурудзи селекції «Піонер»
2005 – 2006 р.р. (фаза воскової стиглості)
| Варіант досліду (гібрид) | ФАО | Сухі речовини ц/га | В % до контролю | ||
| 2005 р. | 2006 р. | середня | |||
| PR39G12-контроль | 180 | 245,5 | 274,3 | 260,0 | 100,0 |
| PR39Н32 | 195 | 250,0 | 245,5 | 247,8 | 95,3 |
| Sandrina | 220 | 237,0 | 270,0 | 253,5 | 97,5 |
| PR39Д81 | 260 | 258,0 | 265,3 | 261,6 | 100,0 |
| Valuta-контроль | 300 | 214,0 | 270,0 | 242,3 | 100,0 |
| Helga | 300 | 257,3 | 231,0 | 244,1 | 100,7 |
| Clarica | 310 | 236,4 | 249,5 | 242,8 | 100,2 |
| Anasta | 330 | 229,7 | 253,6 | 241,6 | 99,7 |
| PR38F10 | 330 | 221,5 | 244,1 | 232,8 | 96,1 |
| PR38R92 | 330 | 220,0 | 256,4 | 238,2 | 91,7 |
За даними таблиці 4.2.3 видно, що збір сухих речовин у гібридів кукурудзи селекції «Піонер» за 2005 – 2006 роки становив в середньому 232,8 – 261,6 ц/га і зменшувався із збільшенням ФАО.
В 2005 році гібриди сформували сухих речовин залежно від гібриду 220,0 – 257,3 ц/га, а в 2006 році 231,0 – 274,3 ц/га.
Максимальний збір речовин в середньому за два роки досліджень сформував гібрид PR39G12 – 260,0 ц/га, близьким до нього був гібрид PR39Д81 – 261,6 ц/га.
Мінімальний збір сухих речовин відмічено у гібрида PR38F10 – 232,8 ц/га, що менше на 3,9 % за контроль.
Гібриди середньостиглої групи в роки досліджень нагромадили сухих речовин 232,8 – 244,1 ц/га залежно від гібриду. В порівнянні з контролем гібриди Helga, Clarica, нагромадили більше сухих речовин, а гібриди Anasta, PR38F10 та PR38R92 – менше, різниця склала 0,7 – 4,1%.
Найменший вміст сухих речовин відмічено у гібрида PR38F10 - 232,8 ц/га.
Виходячи з отриманих результатів можна твердити, що вміст сухих речовин у гібридів залежить від групи стиглості та умов вирощування, як кліматичних так і технологічних і може змінюватися в межах 232,8 ц/га до 261,6 ц/га.
4.3. Фотосинтетична продуктивність гібридів.
Таблиця 4.3.1.
Листкова поверхня у ранньо - та середньостиглих гібридів кукурудзи селекції «Піонер» 2005 – 2006 р.р. (фаза цвітіння).
| Варіант досліду (гібрид) | ФАО | Листкова поверхня тис. м2/ га | В % до контролю | ||
| 2005 р. | 2006 р. | середня | |||
| PR39G12-контроль | 180 | 50,4 | 47,1 | 48,7 | 100,0 |
| PR39Н32 | 195 | 45,6 | 53,4 | 49,5 | 101,6 |
| Sandrina | 220 | 46,4 | 50,1 | 48,2 | 99,1 |
| PR39Д81 | 260 | 46,9 | 42,5 | 44,7 | 91,8 |
| Valuta-контроль | 300 | 47,0 | 47,6 | 45,3 | 100,0 |
| Helga | 300 | 54,6 | 43,5 | 49,0 | 108,3 |
| Clarica | 310 | 56,1 | 43,7 | 49,0 | 110,1 |
| Anasta | 330 | 55,4 | 43,8 | 49,6 | 109,5 |
| PR38F10 | 330 | 53,0 | 47,0 | 50,0 | 110,4 |
| PR38R92 | 330 | 45,8 | 48,6 | 47,2 | 104,2 |
З даних таблиці 4.3.1. видно, що гібриди ранньостиглої групи в середньому за два роки досліджень утворили листкову поверхню - 44,7 – 49,5 тис. м2/ га, в 2005 році 45,6 – 50,4 тис. м2/ га, в 2006 році 42,5-53,4 тис. м2/ га , що на 5,9 % більше ніж у 2005 році.
Максимальну листкову поверхню в середньому за два роки сформував гібрид PR38F10 - 50,0 тис. м2/ га, майже таку листкову поверхню сформував гібрид Clarica - 49,9 тис. м2/ га.
Мінімальну листкову поверхню в роки досліджень утворив гібрид PR39Д81 - 44,7 тис. м2/ га, що менше за гібрид PR38F10 на 11,2 %.
Група ранньостиглих гібридів у фазу цвітіння мала листкову поверхню в середньому 44,7 – 49,5 тис. м2/ га.
З ранньостиглих гібридів лише гібрид PR39Н32 мав листкову поверхню на 1,6 % більшу за контроль, інші – меншу на 0,9 – 8,2 %.
З середньостиглих гібридів найбільшу листкову поверхню утворив гібрид PR38F10 - 50,0 тис. м2/ га, що на 10,4 % більше за контроль.
Інші гібриди сформували також більшу листкову поверхню : Clarica на 10,1%, Anasta на 9,5 %, а Helga на 5,3 % за контроль.
Виходячи з отриманих результатів можна твердити, що листкова поверхня в значній мірі залежить від умов вирощування як кліматичних так і технологічних і може коливатись в межах 44,7 - 50,0 тис. м2/ га.
Величина асиміляційної поверхні гібридів обох груп стиглості оптимальна для забезпечення високої продуктивності кукурудзи.
Показники чистої продуктивності фотосинтезу відображають результати фізіологічних процесів, що відбуваються на клітинному рівні в організмі рослини і залежать від здатності гібриду максимально використати умови вирощування.
Таблиця 4.3.2.
Чиста продуктивність фотосинтезу у гібридів кукурудзи селекції «Піонер» 2005 – 2006 р.р.
| Варіант досліду (гібрид) | ФАО | Вегетативна маса (цен. на га) | В % до контролю | ||
| 2005 р. | 2006 р. | середня | |||
| PR39G12-контроль | 180 | 4,87 | 5,82 | 5,34 | 100,0 |
| PR39Н32 | 195 | 5,48 | 4,59 | 5,04 | 94,4 |
| Sandrina | 220 | 5,11 | 5,40 | 5,25 | 98,3 |
| PR39Д81 | 260 | 5,50 | 6,24 | 5,87 | 109,5 |
| Valuta-контроль | 300 | 4,99 | 5,09 | 5,04 | 100,0 |
| Helga | 300 | 4,71 | 5,58 | 5,14 | 102,0 |
| Clarica | 310 | 4,21 | 5,71 | 4,96 | 98,4 |
| Anasta | 330 | 4,15 | 5,51 | 4,83 | 95,8 |
| PR38F10 | 330 | 4,18 | 4,93 | 4,56 | 90,5 |
| PR38R92 | 330 | 4,80 | 5,27 | 5,03 | 100,0 |
З даних таблиці 4.3.2. видно, що в середньому за два роки чиста продуктивність фотосинтезу у гібридів кукурудзи була в межах 4,56 – 5,87 г/м2 за добу.
В 2005 році продуктивність фотосинтезу становила 4,15 – 5,50 г/м2 за добу, в 2006 році 4,59 – 6,24 г/м2 за добу, що на 9,6 – 12,4 % вище.
Максимальну продуктивність фотосинтезу в середньому за роки досліджень забезпечив гібрид PR39Д81 – 5,87 г/м2 за добу, що на 9,5 % вища за контроль.
Мінімальну продуктивність фотосинтезу в роки досліджень мали гібриди PR38F10 4,56 г/м2 за добу, Anasta 4,83 г/м2 за добу, що менше за контроль на 10,5 – 4,9 % відповідно.
Група ранньостиглих гібридів мала продуктивність фотосинтезу в середньому за роки досліджень 5,04 – 5,87 г/м2 за добу; середньостиглі – 4,56 – 5,14, що на 10,5 – 14,2 % менше.
З групи ранньостиглих гібридів PR39Д81 мав продуктивність фотосинтезу на 9,5 %, а PR39Н32 на 5,6 % більшу за контроль.
З групи середньостиглих гібридів найбільшу продуктивність фотосинтезу мав гібрид Helga 5,14 г/м2 що на 2,0 % більше за контроль. Меншою продуктивність фотосинтезу була у гібридів PR38F10 4,56 г/м2 , Anasta 4,83 г/м2 , Clarica 4,96 г/м2 за добу, PR38R92 – 5,03 г/м2 за добу.
Виходячи з отриманих результатів можна вважати, що гібриди в роки досліджень мали оптимальну для отримання високого урожаю чисту продуктивність фотосинтезу
4.4. Продуктивність гібридів кукурудзи.
Таблиця 4.4.1.
Урожайність зерна гібридів кукурудзи селекції «Піонер»
2004 – 2006 р.р.
| Варіант досліду (гібрид) | ФАО | Урожайність зерна ц/га | В % до контролю | |||
| 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | середня | |||
| PR39G12-контроль | 180 | 76,0 | 78,0 | 80,2 | 78,1 | 100,0 |
| PR39Н32 | 195 | 71,2 | 72,5 | 84,0 | 75,9 | 97,2 |
| Sandrina | 220 | 72,5 | 89,0 | 102,0 | 87,8 | 112,5 |
| PR39Д81 | 260 | 81,0 | 88,3 | 95,0 | 88,1 | 112,8 |
| Valuta-контроль | 300 | 78,3 | 79,3 | 84,6 | 80,7 | 100,0 |
| Helga | 300 | 79,0 | 79,0 | 79,5 | 79,2 | 98,1 |
| Clarica | 310 | 84,0 | 84,0 | 84,0 | 82,8 | 102,6 |
| Anasta | 330 | 96,5 | 96,5 | 86,0 | 84,4 | 104,5 |
| PR38F10 | 330 | 104,3 | 104,3 | 92,0 | 91,5 | 113,4 |
| PR38R92 | 330 | 94,3 | 94,3 | 91,0 | 92,1 | 114,1 |
З даних таблиці 4.4.1 видно, що урожайність гібридів обох груп стиглості в середньому за три роки становила 75,9 – 92,1 ц/га і зростала із збільшенням ФАО.
Максимальну урожайність в середньому за три роки досліджень сформував гібрид PR38R92 - 92,1 ц/га, близькою була урожайність у гібриду PR38F10- 91,5 ц/га.
Мінімальну урожайність в роки досліджень сформував гібрид PR39Н32 – 75,9 ц/га.
Більш урожайним необхідно вважати 2006 рік, в якому ранньостиглі гібриди забезпечили 80,2 – 102,0 ц/га, а середньостиглі 84,6 – 92,0 ц/га.
Група ранньостиглих гібридів в середньому за три роки забезпечила урожайність 75,9 – 88,1 ц/га, а середньостиглих – 79,2 – 92,1, що на 4,6 % більше.
З групи ранньостиглих гібридів Sandrina, PR39Д81 забезпечили урожайність на 12,5 і 12,8 % більшу за контроль, а гібрид PR39Н32 – на 2,8 % меншу.
З групи середньостиглих гібридів найбільшу урожайність забеспечив гібрид PR38R92 - 92,1 ц/га, що на 14,1 % більше за контроль, більшою урожайність була у гібридів PR38F10 – на 13,4 %; Anasta – на 4,5 %; Clarica – на 2,6 %.
Виходячи з отриманих результатів можна твердити, що урожайність кукурудзи в значній мірі залежить від умов вирощування , як кліматичних так і технологічних і може коливатись в межах від 75,9 – 92,1 ц/га.
Таблиця 4.4.2
Пошкодження гібридів кукурудзи пухирчастою сашкою та стебловим метеликом 2004 – 2006 р.р.
| Варіант досліду (гібрид) | ФАО | Пухирчаста сашка шт.. на 100 рослин | Стебловий метелик шт.. на 100 рослин | ||||
| 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | ||
| PR39G12-контроль | 180 | 1 | 1 | 0 | 2 | 2 | 4 |
| PR39Н32 | 195 | 1 | 2 | 0 | 2 | 3 | 4 |
| Sandrina | 220 | 0 | 3 | 0 | 1 | 1 | 12 |
| PR39Д81 | 260 | 0 | 2 | 0 | 1 | 5 | 12 |
| Valuta-контроль | 300 | 0 | 1 | 1 | 1 | 7 | 10 |
| Helga | 300 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 12 |
| Clarica | 310 | 0 | 0 | 0 | 2 | 4 | 12 |
| Anasta | 330 | 0 | 0 | 0 | 1 | 2 | 10 |
| PR38F10 | 330 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 12 |
| PR38R92 | 330 | 0 | 0 | 0 | 0 | 3 | 8 |
Гібриди кукурудзи селекції «Піонер» характеризуються високою стійкістю проти хвороб та шкідників. Результати досліджень на пошкодження гібридів пухирчатою сашкою та стебловим метеликом приведені в таблиці 4.4.2.
За результатами досліджень можна твердити, що гібриди селекції «Піонер» в 2004-2006 роках практично не пошкоджувалисьпрактично пухирчатою сашкою.
Відмічено лише пошкодження ранньостиглої групи гібридів в 2005 році в межах 1-3%. Найбільше пошкоджень відмічено в 2005 у гібриду Sandrina-3%.
Стебловим метеликом пошкоджувались гібриди обох груп стиглості у всі роки досліджень. Найбільше пошкоджень відмічено у ранньостиглих гібридів Sandrina, PR39Д81 – 12 % у 2006 році , у 2004 році 1-2% ,у 2005 році 5-7 %. З групи середньостиглих гібридів найбільша кількість пошкоджень відмічена у гібриду Clarica у 2004 році - 2 %, у 2005 році - 4 %, у 2006 році – 12%. Пухирчастою сашкою гібриди селекції компанії «Піонер» за три роки досліджень практично не пошкоджувались. Найбільше пошкоджень пухирчастою сашкою зазнав гібрид Sandrina у 2005 році – 3%.
5. Економічна ефективність ранньостиглих і середньостиглих гібридів селекції компанії «Піонер»
Одним із найважливіших завдань агропромислового комплексу України в сучасних соціально-економічних умовах є значне збільшення і стабілізація виробництва продовольчого та кормового зерна, передусім, зерна провідних зернових культур. Причини низької ефективності зернової галузі впродовж останніх років, крім суто економічних факторів, полягають у недосконалості структури виробництва зерна, використання товарних ресурсів і споживання останнього, великих його втратах у процесі виробництва, досить високій собівартості та низькій якості.
Нині в Україні виникає потреба у переорієнтації розвитку зернового господарства, в тому числі вдосконалення структури посівних площ зернових культур із метою збільшення частки фуражних культур, яка у валовому зборі становить близько 45% замість необхідних 65-70%, як у розвинутих країнах світу. Доцільним є розширення посівних площ під кукурудзою, що має важливе значення, не тільки у виробництві високобілкової рослинницької продукції але й в агротехніці: добрий попередник під усі культури, позитивний вплив на родючість ґрунту та ін. Нераціональність структури посівних площ полягає також і в тому, що відповідно до "закону толерантності" лімітуючим фактором розвитку організму може бути як нестача, так і надлишок факторів. Стосовно різних екологічних факторів у кожного виду й сорту рослин існують так звані межі витривалості, чи пристосувальні градієнти.
Розвиток зернового господарства відбувається на основі підвищення економічної ефективності виробництва зерна. За цих умов забезпечується збільшення валової і товарної продукції зернових культур, зміцнюється матеріально-технічна база галузі. Економічна ефективність виробництва зерна характеризується системою таких показників: урожайність, продуктивність праці, собівартість продукції, ціна реалізації 1 ц зерна, прибуток на 1 ц зерна і на 1 га посівної площі, рівень рентабельності виробництва зерна!
Отже в ринкових умовах, коли головною метою кожного підприємства є максимізація прибутку необхідною умовою діяльності кожного підприємства є підвищення ефективності виробництва. Безпосередньо для виробництва кукурудзи на зерно, як однієї з провідних зернових культур можна запропонувати використання високопродуктивних гібридів, як зарубіжної так і вітчизняної селекції, що дають високі врожаї при низьких матеріальних затратах та не значних затратах праці.
Суть даного досліду розглянути та проаналізувати ефективність вирощування кукурудзи на зерно, при застосуванні різних гібридів. В досліді використовувались такі гібриди : PR28G12 (контроль), PR28Н32, Sandrina, P39Д81, Vfluta конроль, Неlga, Clarika, Anasta, PR39G10, PR38R92.
В якості короля використаємо результати отримані при економічному аналізі результатів вирощування таких гібридів : PR28G12 та Vfluta.
Підчас проведення досліду використовувалась подібна технологія вирощування, наведена в таблиці 5.1 «Технологічна карта вирощування кукурудзи на зерно».
Таблиця 5.1
Технологічна карта по виробництву кукурудзи на зерно .
| Види робіт | Одиниці виміру | Обєм робіт | Марка та склад агрегату | Норма виробітку | Кількість нормо змін | Розцінка за год або 1 га. | Разом до оплати | ПММ | Добрива,отрутохімікати,гербіциди | Послуги власного автотранспор | сіння | Оренда техніки | Всього витрат |