Xreferat.com » Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству » Виробництво свинини – прибуткова галузь тваринництва

Виробництво свинини – прибуткова галузь тваринництва

Курсова робота


«Виробництво свинини – прибуткова галузь тваринництва»


Вступ


Частка свинини (у забійній вазі) у виробництві м’яса всіх видів становить 38,3% у тому числі у суспільному секторі – 19,5, у приватному – 50,1%. Свинина для приватного сектору – основний вид м’ясопродукції. У господарствах суспільного сектору спостерігається подальше погіршення стану галузі. Спад виробництва відбувається внаслідок скорочення поголів’я тварин та їх продуктивності забеспечення суспільних господарств кормами. А також відбувається велика перевитрата кормів. Перевитрата відбувається внаслідок низької продуктивності свиней, тривалого періоду відгодівлі (понад 9-10 міс.) та незбалансованості кормових раціонів за вмістом протеїну, мінеральних речовин та вітамінів. У разі збалансованості раціонів при збереженні поживності зменшується кількість зїдених кормів.

  • До переваг свиней над іншими видами сільськогосподарських тварин у виробництві продукції треба віднести:

а) Високу відтворювальну здатність ;

б) Оплату корму ;

в) Забійний вихід ;

г) Калорійність м’яса і скоростиглість.

  • Від однієї свиноматки за рік при інтенсивному веденні свинарства можна виробити до 20ц. дешевої свинини, тобто набагато більше, ніж від корови.

  • За ефективністю використання корму на продукцію свині перевищують за інші види сільськогосподарських тварин і поступаються лише бройлерам. При інтенсивній відгодівлі у вівці 6-7 міс. вони досягають маси 90-110кг., витрачаючи на 1кг. приросту 4-4,5К.О.

  • Свині сучасних порід характеризуються дуже ранньою статевою зрілістю. Вже в 5-6 місячному віці в яєчниках свинок розвиваються фрлікули, дозрівають яйцеклітини, а в сім’яниках кнурців до цього часу формуються спермії. З 4-місячного віку кнурців треба вирощувати окремо від свинок.

  • Практика показує, що найкращі результати одержують коли свинок вперше спаровують у віці 8-11міс., а кнурців допускають до парування в 10-11місячному віці. В цей час свинки повинні мати масу не менше 90-120кг, а кнурці 130-140кг.

  • Висока плодючістьяк і високий вихід ділових поросят є основою безперервногоефективного вирощування свинини.

  • Собівартість кожного вирощеного поросяти на свиноматку в рік знижується на 30% при збільшенні їх кількості з 13 до 20 або з 9 до 17.

  • Одним з основнихчинників, який гальмує виробництво свинини, є недостатня кількість кормів, низька їх якість і постійний дефіцит в раціонах протеїну.

  • Надзвичайно низькі показники середньодобових приростів на дорощуванні і відгодівлі, в середньому 245г. При такому рівні продуктивності різко зменшується питома вага свинини в загальному обсязі виробництва м’яса.

  • В середньому на одну свиноматку з приплодом витрачають до 70ц. К.О., в тому числі біля 50ц. зернових, що майже вдвічі нижче норми. Прицьому вміст протеїну в 1К.О. складає 85-90г при нормі 110-115г.

Важливим фактором , що стримує розвиток свинарства, є велика різниця між продуктивністю племінного і товарного свинарства. Якщо в кращих племінних стадах багатоплідність складає 11-12 поросят на опорос при масі одного поросяти в 2-місячному віці 18-20кг,то на товарних фермах ці показники 6-7 і 10-12кг відповідно. Такі поросята навіть в умовах повноцінної годівлі не забеспечують високого рівня відгодівлі і як результат на свиноматку виробляють 10-11ц свинини, що на половину менше можливого.

  • Середня маса свиноматок в багатьох господарствах не перевищує 150кг.

  • Значну частину свинок для відтворення стада використовують із груп відгодівлі і парують їх при досить низькій масі, в межах 90-100кг і менше,замість 120-125кг. Практично доказано, що від таких свиноматок одержують поросят масою 0,6-0,8кг, які в більшості випадків гинуть, а ті, що залишились значно відстають в рості.

  • Часто свинопоголів’я утримують без врахування норм лігва, фронту годівлі, режиму температури, вологості повітря в свинарниках становить 85-95% замість 65-75%, що сприяє зниженню продуктивності тварин на 15-20%.

  • Дуже цінною біологічною особливістю свиней є короткий період їх поросності, який триває не більше 102-105 днів, що створює можливість одержати два опороси на рік. Так, маса поросят при народженні становить 1,2-1,3кг, у 2 місяці 18-20кг, а на інтенсивній відгодівлі 3 місячні підсвинки в 6-7 місячному віці досягають маси 110-120кг.

  • Таким чином, поросят, народжених на початку січня, можна здавати на забій в червні-липні цього ж року живою масою 110-120кг.

  • Важливою біологічною цінністю свиней є забійний вихід, який становить від 70 до 85%, перевищуючи його у інших видів с/г тварин в середньому на 20-25%.

  • В тушах свиней порівняно з тушами інших видів с/г тварин на 14-16%більше чистого м’яса, а кісток в 2,5 рази менше.

  • Дуже цінною особливістю свиней є якість м’яса. Поживність, калорійність, засвоюваність свинини людиною зумовлені віком тварин, їх вгодованістю при забої, якістю кормів, які використано при відгодівлі.


Порівняльний склад м’яса % сільськогосподарських тварин


Вид м’яса Вода Білок Жир Зола Великих калорій в 1 кг. продукції
М’ясо волове вищої вгодованості 72 20 7,4 1,0 1520
Телятина жирна 73 19 7,4 1,3 1460
Баранина середня 73 18 8,0 1,1 1240
Баранина жирна 53 17 29,2 0,9 3440
Свинина середня 61 20 21,5 1,1 3050
Свинина жирна 48 15 37,3 0,7 4060

Сало свинини дуже поживне, містить незамінимі жирні кислоти – лінолеву, ліноленову, арахідонову, вони входять до складу ядра клітин і впливають на відтворну здатність. Їх в салі більше ніж у коров’ячому маслі. Сало як високоенергетичний продукт харчування є обов’язковим компонентом не тільки високосортних ковбас, призначених для тривалого зберігання, а й в живленні людей фізичної праці. Свинина містить найбільше амінокислот і вітамінів групи В. Із валової енергії корму свині “переводять” в м’ясо і сало до 35%, тв той час , як ВРХ на відгодівлі тільки 14%.

Високу продуктивність можна отримиати лише від здорових і нормально розвинених тварин. При ураженні їх хворобами, в тому числі інфекційними чи інвазійними, при захворюваннях органів дихання і травлення, нервової системи продуктивність їх різко падає. Тому дуже актуальним є знання хвороб свиней, методів лікування, профілактики і використання на випадок вимушеного забою.

  • Я вже вас переконала що свиньми є вигідно займатись, і тому тепер давайте подумаємо ;

  • Які ринки збуту є на свинину зараз і на скільки вони є реальні :

  • м’ясокомбінат

  • цехи переробки Умови

  • б’юджетні організації розрахунку ?

  • ринки

  • комерційні структури


Свинарство


Свині вигідно відрізняють від усіх інших домашніх тварин. Вони мають добрий нюх, проте у них поганий зір. Вони є стадними тваринами і самотність їх пригнічує. Тому найкраще утримувати їх парами. Це забезпечить нормальний психологічний клімат, а також, і добрий апетит та великі прирости. За більшої кількості тварин обов’язково з’явиться вожак, який добиватиметься лідерства за допомогою сили. Це може відбитись на інших свинях зниженням приростів м’яса. Свині характеризується підвищеною нервовою збудливістю і чутливістю. Вони сильно піддаються стрессу. Під час перевезення тварини втрачають 6-10% маси. Особливо чутливі тварини гинуть, тому перед транспортуванням добре застосувати заспокійливі фармакологічні засоби. Стрес погіршує харчові і біологічні якості м’яса. Таке м’ясо малокалорійне для виготовлення ковбас, консервування, тривалого зберігання.

Породи свиней: розділені на три групи:

- м’ясні; - беконні; - сальні; - м’ясосальні.

До м’ясосальних відносять:

- велика біла; - українська степова біла;

- литовську; - латвійську білу.

До беконного напрямку:

- естонська біла; - ландрас; та інші.

До сального:

- українська степова р’яба; - велика чорна і беркшир.

Велика біла порода – універсального напряму продуктивності – найпоширеніша на Львівщині.

Дорослі свині досить великі за розміром, білої масті, мають гармонійну будову тіла, міцну конституцію. Тулуб у них довгий, широкий, глибокий з міцною спиною. Окости округлі, ноги середньої висоти, міцні. Жива маса дорослих кнурців 300-360кг, маток 220-260кг. Плодючість 10-12 живих поросят за один опорос. При інтенсивній відгодівлі (якісній) та доброму утриманні молодняк досягає живої маси 100-110кг у 6-7 міс. Свині цієї породи добре використовувати пасовища, а також соковиті крми (коренебульбоплоди). В раціоні варена картопля може становити до 40% за поживністю.


Добір поросят


Купуючи на базарі поросят, краще придбати тварину місцевої породи. Не слід уникати купівлі помісей, оскільки їх продуктивність вища, ніж у чистопородних тварин. Помісей краще одержувати від схрещування двох високопродуктивних порід різного напряму продуктивності. Одна порода має бути місцевою, добре пристосованою до конкретних кормових і кліматичних умов, а друга – завезеною. Бажано, щоб місцевою була материнська порода. Помісний молодняк за задовільних умов годівлі, догляду, утримання добре відгодовуються, швидко досягає відгодівельних кондицій. Якщо використовують кнурів спеціалізованого м’ясного і беконного типу підвищується вихід м’яса в туші.

В умовах особистого господарства помісні поросята краще, ніж чистопородні, ростуть в підсисний період і рідко гинуть від хвороб.

Не є обов’язковим придбання кабанчиків. Свинки, як правило коштують дешевше. Вони ростуть повільніше, проте їхне м’ясо ніжніше і смачніше.

Купуючи порося, перш за все звертають увагу на його зовнішній вигляд і будову тіла. Воно має бути жвавим, веселим, із закрученим кільцем хвостиком. Ясного кольору волосяний покрив, що рівномірно покриває шкіру, є свідченням здоров’я і молодості поросяти. При доборі поросяти доцільно звернути увагу на величину тіла. Якщо тварина нормально розвинена, її маса в 3-4 тижневому віці становити 5-7кг, в 5-6 тижневому 9-11, в 7-8 тижневому 14-18кг. Проте таку ж масу мають і поросята переростки, які довго відгодовуються. Їх можна розпізнати за довгою скуйовженістю щетиною жовтуватого кольору.

Занадто гладкими можуть бути поросята, яких господарі, готують на продаж, годували молоком з цукром. Небезпечно також купувати дуже худих поросят, це може бути свідченням перенесеного захворюванням. Візьміть порося на руки: здорове голосно кричить, а хворе приглушено хрюкає. Вибирайте порося з довгим тулубом, прямою спиною, а не прогнутою чи карпоподібною. Зверніть увагу на живіт. Він повинен бути підтягнутим, а не провислим, бо це вказує на слабку будову і поганий розвиток м’язів. Зверніть увагу на ноги. Високоногі, костисті свині відгодовуються порівняно довго. Свині на низьких ногах з короткими бабками закінчують ріст рано, схильні до інтенсивного відкладання жиру.

Свідченням швидкого ожирення є також м’ясна голова з карпоносим профілем. Важка голова і прямий профіль є у тварин, які здатні до швидкого росту і мають м’ясні якості. Поросята з неправильним прикусом погано використовують корми і тому не варто від них очікувати високої продуктивності . Прикус можна перевірити, взявши тварину під грудку, лівою рукою і притиснувши до себе, пальцями правої руки збоку розтиснути губи. Правильним є прикус, якщо верхня і нижня аркади співпадають.

Обов’язково треба перевірити наявність у поросяти пахової мошоночної іржі, яка виявляються у вигляді випуклості завбільшки з горіх. Такі поросята будуть погано рости і потребують операції.

Як правило, на базарі, молодняк продають у 3-4 тижневому тобто молочному віці. Він ще не пристосований до самостійного життя, погано їсть, повільно росте. На привчання витрачається півмісяця. У цей час тварині слід забезпечити повноцінні корми та ретельно доглядати.

Фактори які впливають на виробництво свинини.

  • Ціни і ринки.

  • Тип годівлі свиней (концентрований чи традиційний).

  • Годівля.

  • Якість кормів.

  • Генотип.

  • Відтворення стада.

  • Умови утримання .

  • Профілактика захворювань.

Годівля:

Організація годівлі свиней вимагає:

  • Годувати свиней лише якісними кормами;

  • Вона повинна бути збалансованою;

  • Годівля тварин пов’язана з віком і фізіологічним станом;

  • Використання високопоживних кормів;

  • Невикористання дорогих і одночасно малоефективних кормів.

При годівлі свиноматок враховують:

  • Вік;

  • Живу масу;

  • Фізіологічний стан.

Найкращими кормами для свиней є:

  1. Повноцінні збалансовані комбікорми;

  2. Ячмінь, пшениця, горох, біб, кукурудза;

  3. Макуха соняшнику і ріпаку.

Годівля поросят.

У годівлі поросят особливу увагу звертають на потребу їх в мінеральній підгодівлі і тому з 5-ти денного віку їм дають піджарені зерна ячменю.

  • З 15-денного віку поросятам згодовують спеціальні комбікорми.

  • До 2-ох місячного віку поросята повинні досягати ж.м.15-17кг.

Результати відгодівлі залежать:

  • Від породи та породності тварин;

  • Віку при постановці на відгодівлю;

  • Її тривалості;

  • Кількості та якості кормів;

  • Умов годівлі та утримання.

  • Свині скороспілих порід швидше досягають забійних кондицій, ніж пізньоспілі. Добре вирощені поросята за період відгодівлі на одиницю приросту витрачають менше кормів, а при забої одержують піснішу свинину, ніж від дорослих тварин. Помісний молодняк краще одержувати від схрещування двох високопродуктивних свиней різного напряму продуктивності.

Одна порода повинна бути місцевою, добре пристосованою до кормових умов і кліматичних особливостей зони, друга може бути і завезеною. При цьому місцевою має бути материнська порода. Для одержання помісних поросят краще використовувати кнурців спеціалізованих м’ясних порід.

Встановлено, що помісі добрих умовах годівлі та утримання на 10-15 днів раніше від чистопородного молодняка досягають ж.м. 100кг і менше на 0,3-0,4кг витрачають корму на кожний кілограм приросту.

На відгодівлі позитивно відзначається кастрація свиней. Вони стають спокійнішими, краще використовують поживні речовини кормів, а м’ясо кастратів ніжне, смачне, без специфічного запаху.

Якість м’яса і сала значною мірою залежить від якості корму під час годівлі тварин.

При меншій кількості протеїну в кормі молоді свині нарощують більше сала і менше м’яса й навпаки. Майже всі корми, багаті на легкоплавкі жири (макуха, кукурудза, соя), при згодовуванні їх у великій кількості погіршують якість м’яса і сала.

Негативно впливають на якість свинини, також водяні корми – жом, картопляні жмаки.

Приміщення.

Приміщення для утримання свиней повинні бути:

  • теплими;

  • сухими;

  • зручними при використанні.

Зоогігієнічні параметри мікроклімату в свинарнику:

  • температура повітря 18-22грд.

  • вологість повітря 50-70%

  • швидкість руху повітря 0,3-0,4м/с

  • низька концентрація шкідливих газів.

Розміри кліток:

Повинні відповідати технологічним вимогам і забезпечувати добрі умови розвитку тваринам. Площа клітки для утримання свиней повинна бути з врахування наступних норм на одну голову:

  1. Свиноматка з поросятами – 6,0 – 6,5м/2

  2. Холоста і поросна свиноматка – 1,5 – 2,0м/2

  3. Кнур – 4,0 – 5,0м/2

  4. Відлучені поросята – 0,3 – 0,45м/2

  5. Свині на відгодівлі – 0,85 – 1,0м/2.

Особливу увагу слід звернути на утримання свиноматок і поросят.

Варто пам’ятати:

  • Свині багатоплідні тварини;

  • Поросята в перші дні життя вимагають температури 32-35градуси, у віці 7 днів 29-31градуси і поступово знижується з віком;

  • Після відлучення до живої маси 55кг – 18-21градуси;

  • Від 55 до забою – 15-18 градусів;

  • Окремі свиноматки можуть своїм тілом задушити поросят;

  • У місці, де обігріваються поросята доцільно використовувати товсту підстилку.

Профілактика захворювань


Профілактика хвороб свиней, в т.ч. інфекційних, складається з 2-х частин:загальної і спеціальної.

Загальна профілактика хвороб свиней перш за все включає питання годівлі і гігієни.

На першому місці повинна стояти годівля свинок особливо поросних. Здоров’я поросят їх стійкість до хвороб закладається ще до народження в утробі матері. У розвитку поросят можна виділити два основні періоди: ембріональний (натальний) та постембріональний (постнатальний).

В ембріональний період розвиток зародків відбувається нерівномірно. В перші 40-45 днів формуються і утворюються основні органи і тканини та їх анатомічні структури. Маса ембріонів за цей ж час не перевищує 20г. Дальше йде посилений ріст (інтенсивний) ембріона.Так, у 2-х місячному віці маса ембріона дорівнює 150-160г, або зростає у 8 разів. У віці 2,5 місяців маса його подвоюється і дорівнює 150-160г, або зростає у 8 разів. У віці 2,5 місяців маса його подвоююється і дорівнює 300-340г, а на день народження вона вже становить 1,1-1,2кг і більше. Цей ріст іде в основному за рахунок білка. Отже, лише на формування і розвиток ембріонів поросній свиноматці потрібно понад 3кг перетравних білкових речовин. Повноцінна годівля протягом усього періоду поросності свиноматки і є першою умовою народження здорових та стійких до хвороб поросят.

В Німеччині існує система “Фламінг”- посильної годівлі свиноматок по періодах:

Перший період – за 6 та до 1-2 днів після осіменіння раціон складається:

Картоплі – 3-4кг.

Молоко, збагачене жиром (300,0 – 400,0 жиру) – 3-4кг.

Концентрати – 2кг.

Вітамін А – 20 тис. О.Д.

Другий період – перша і друга третина поросності (з 3-го по 74 день).

Раціон: суміш концентратів – 2кг

трав’яне борошно – 0,6

цукровий буряк – 3кг

дріжджі – 0,15, що складає 3,76 К.О., маса свиноматки 140кг.

Третій період – підсисний (8 поросят).

Примірний раціон:

  • дерть кукурудзяна – 1,8кг

  • дерть ячмінна – 1,2кг

  • гороху – 0,55кг

  • дріжджі – 0,2кг

  • кормовий бур’як – 5кг

  • комбінований силос – 1,0кг

  • трав’яне борошно – 0,7кг

  • кісткове борошно – 70г

  • сіль кухонна – 45г

В раціоні 5,92 К.О.

Протягом першого тижня після опоросу раціон свиноматки поступово збільшують, щоби вона в кінцевому результаті одержувала 2,25 кг корму плюс 350 г на кожне порося.

Треба пам’ятати, що свиноматка дає в день 7-8 кг молока.

Така годівля в німецькій практиці називається «трійця», раціон – «потрійної дії» – білкової, енергетичної, вітамінно-мінеральної і рекомендується для збільшення плодовистості та одержання здорових поросят.

  • На другому місці стоїть гігієна вирощування поросят. Треба враховувати такі їх особливості.

  • На відміну від інших тварин поросята народжуються на раньшій стадії ембріонального розвитку, вони відзначаються нестійкістю основних функцій організму, внаслідок чого при недостатній увазі можуть виникнути захворювання пов’язані з порушенням обміну речовин.

  • В перші місяці в їх організмі інтенсивно проходить обмін речовин та енергії. Жива маса їх за короткий період зростає в кілька разів. Так, за перші 30 днів життя вона збільшується в 4,5-5 разів, за другий місяць – в 3 рази, і третій – у 1,5 – 2 рази. Тому їм треба створити в цей період оптимальні умови годівлі і утримання.

  • В тканинах новонароджених поросят міститься до 82 % води, майже повністю відсутній волосяний покрив і підшкірний жир, в результаті чого температура їх тіла швидко знижується. Так, через 30 хв. після народження вона стає нижчою на 2-3 градуси цельсія і більше.

В результаті чого організм переохолоджується, що призводить до порушення функцій внутрішніх органів та систем і часто до захворювань.

Нижня критична температура тіла у поросят 34 градуси.

  • Терморегуляція у поросят запізнюється і починається з 15- го по 30 день після народження.

Треба підкреслити, що у поросят з нормальною масою тіла адаптаційні реакції утворюються до 10-15 дня, у дрібних слабих поросят – на 25-27 день.

Ось цьому при вирощуванні новонароджених поросят винятково важливо підтримувати в місцях їх відпочинку і матері оптимальний температурний режим.

Температура на підлозі має бути: в першій декаді 26-30 градусів,

в другій – 24-26 градуси,

в третій - 22 – 24 градуси.

При відлученні поросят температура повітря приміщення має становити 22 градуси.

  • На збереження поросят величезне значення має їх маса при народженні: коли поросята великі, міцні масою 1,2 – 1,5 кг, загибель таких поросят складає всього 3-10 %; при народження поросят масою 0,6-0,8 кг, загибель зростає в 7-8 разів і складає 25-30 %.

  • Поросята народжуються з анатомічно і функціонально недорозвинутою системою травного тракту: до 20-25 дня в їх шлунковому соці відсутні вільна соляна кислота і через це фермент пепсин малоактивний, не може розщепити білки молока.

І тому навіть незначні погрішності в годівлі й утриманні поросят-сисунів викликають розлади травлення, що часто є причиною їх значного відходу в перші дні життя.

В цей період шлунковий сік новонароджених поросят не володіє бактерицидними властивостями і вони стають беззахисними проти різноманітної мікрофлори.

  • У великих гніздах ( 10 і більше) часто народжуються слабі поросята, які в перші дні погано ссуть матку. Тому в перші 24-48 год. життя таким поросятам необхідна допомога – підшкірно, внутрім’язево вводити 30-40 % розчин глюкози, в дозі 5-10 мл. При необхідності повторити.

  • Слід пам’ятати, що в перші дні основним кормом для поросят є молозиво. З молозивом вони одержують до 30 г білка, в якому половина (45-50%) гамма-глобулінів. Білки молозива не розщеплюються, а без порушення структури імунних тіл всмоктуються в тонких кишках і поступають в кров в перші години життя поросят. Ці імунні тіла створюють так званий колостральний імунітет і захищають поросят протягом 2-3 тижнів від інфекційних хвороб.

  • В кінці першого місяця в крові поросят починають вироблятися власні імунні речовини. Тому щепити поросят рекомендується не раніше як у 20-30 денному віці.

  • Однією і з причин затримки в рості і загибелі поросят в перші три тижні є анемія.

Анемія поросят викликається нестачею заліза, яке є важливою складовою частиною гемоглобіну крові.

В молоці свиноматки заліза мало. Для профілактики анемії поросятам протягом перших трьох днів життя внутрім’язево вводять препарати заліза. Добрі результати одержують також, ставлячи в клітку землю, змішану зі сполуками заліза.

Можна змазувати сосочки свиноматки розчином мікроелементів: сірчанокислого заліза 2,5 г, сірчанокислої міді 1,2 г, хлористого кобальту 1,0 г на 1 л води. Сосочки змазувати 4-5 разів на добу в перші дні після опоросу.


Критичні моменти при вирощуванні поросят


Це: 1-й, 7-й, 23-й, 60-й. 110-й день.

1-й - зв’язаний з тим, основний корм для них є молозиво, в якому знаходяться захисні білки – гамма – глобуліни, і тому їх треба підпускати до свиноматки через кожні півгодини.

7 – й найбільше відчувається настача заліза, тому треба давати препарати заліза, з 2-3 дня.

23- й у свиноматки зменшується молоко, тому поросят треба підгодовувати. Найкращим кормом в цей час є незбиране молоко і збиране та комбікорм. За 2 місяці поросята повині спожити молоко незбиране 5-10 л, збиране – 15 л, комбікорм –18 кг.

60- й в цей час в більшості господарств поросят відлучають від матки. Це найвідповідальніший період. Особливу увагу слід звернути на годівлю. Годувати треба 3-4 рази на добу, але раціон збільшувати поступово. Рекомендується протягом місяця напівголодна дієта. Це зв’язано з тим, що у шлунку поросят нема, або мало соляної кислоти і фермент пепсини малоактивний. Годівля в цей період великою кількістю концентратів може призвести до масової раптової загибелі поросят від набрякової хвороби.

110 –й – у свиней інтенсивно наростають м’язи, високий обмін речовин, тому годівля повинна бути повноцінна і доброякісна.


Спеціальна профілактика


Тешена: вірусна контагіозна хвороба, яка характеризується ураженням центральної нервової системи, розладом координації руху, парезами, паралічами.

  • Вакцини: суха інактивована культуральна фенол-вакцина (Чехія);

  • Інактивована емульгована культуральна “Покровська”

  • Жива культуральна вірусвакцина із штаму Перечинський – 642.

Набрякова хвороба: це токсикоалергічне захворювання переважно відлучених поросят, яке характеризується в різних органах і тканинах явищами ентериту і ураженням ЦНС.

Ефективних методів лікування на сьогоднішній день немає. Справа полягає в тому, що хвороба розвивається так швидко (декілька годин), що лікування запізнюється і лікувати вже треба не так клінічно хворих, як всіх поросят групи. При спалаху набрякової хвороби треба переводити всіх відлучених поросят, в т.ч. хворих на голодну дієту 1-2 доби з поступовим переходом на звичайні норми годівлі.


Годівля і утримання свиней


Біологічні особливості свиней, висока ступінь наслідування ряду господарсько-корисних ознак, вдосконалення технології введення галузі дозволяють одержати високих результатів багатоплідності, скороспілості, затрат корму, що знизить собівартість виробленої продукції. Успіху селекції сприяє висока скороспілість тварин, дуже швидка зміна поколінь.

Всі продуктивні якості свиней проявляються в процесі індивідуального розвитку під дією двох основних факторів: генотипа, тобто наслідування і умов середовища.

Для свиней сучасних порід характерні висока багатоплідність і скороспілість. При добрих умовах годівлі і утримання ремонтних свинок їх можна спаровувати в 9-10 місячному віці. При інтенсивній відгодівлі підсвинки досягають живої маси 100 кг вже в 6-7 місяців, що дозволяє в короткий термін одержувати товарну продукцію.

У свиней відносно короткий період поросності (115 днів). Середня багатоплідність свиноматок 11-12 поросят.

Свині відносно добре використовують корми. На утворення 1 кг живої маси йде біля 4 кормових одиниць. Забійний вихід свиней 75-80 %, а вихід м”яса в тушах 52-64 %.

Тому відгодівля свиней повинна балансуватися по нормуванні годівлі і збалансованості раціонів по основних поживних речовинах і співвідношенні окремих видів кормів.

Відгодівлю свиней можна класифікувати по двох показниках: інтенсивності приросту живої маси і кінцевому результаті годівлі.

Для інтенсивної м”ясної відгодівлі ми повинні підібрати тварин, селекційних по м”ясних якостях, з високою енергією росту і доброю здатністю засвоювати поживні речовини корму. Живої маси 100 кг тварини повинні досягати у віці 6 місяців. Затрати корму на 1 кг приросту живої маси складають 3,5-4,2 кормових одиниць.

Помірно інтенсивна відгодівля – свині досягають живої маси 100 кг у віці 7-8 місяців. Затрати корму на 1 кг приросту живої маси складають 4,5-5,0 кормових одиниць.


Екстенсивна відгодівля


При такій відгодівлі свині досягають живої маси 100 кг у віці 10 місяців і старше, а затрати корму складають 7-10 кормових одиниць на 1 кг приросту.

При цьому відгодівельні якості свиней визначаються багатьма факторами, які є взаєпов”язані між собою. Недотримання одного із цих факторів приводить до того, що у відгодівельних свиней. Недостатньо використовуються генетичні можливості.

Інтенсивність приросту живої маси має великий вплив на успіх від годівлі. Чим вища скороспілість росту, тим нижчі затрати корму на одиницю приросту живої маси.

Інтенсивність відгодівлі також залежить від якості молодняка і перш за все його відлученої маси і показників росту поросят з небагатьох факторів годівлі головну роль в забезпеченні життєздатності тварин і одержанні від них максимальної продукції при мінімальних затратах відіграє енергетичне і протеїнове забезпечення раціонів. Свиням різного віку на 1 кг приросту потрібна різна кількість енергії. З віком і збільшенням живої маси потреба відгодівельних свиней в енергії збільшується.

Організм відгодівельних свиней потребує постійного надходження білка.

У свиней різного віку потребують в білку змінюється. В першій половині відгодівлі (жива маса до 50-60 кг) потрібно 130-140 г протеїну на одну кормову одиницю, в другій половині відгодівлі норма знижується до 90 г протеїну, що ми повинні врахувати при складанні раціонів.

Також дуже важливо збалансувати раціони відгодівельних свиней по амінокислотному складу, так як амінокислоти визначають біологічну цінність протеїну. Для ростучих свиней дуже важливо, щоб в раціоні були присутні в достатній кількості 4 незамінні амінокислоти: лізин, метіонін, цистин, триптофан.

Резервом лізину являються зернобобові культури, корми тваринного походження. Чим більше будуть забезпечені раціони білком високої якості, тим менше будуть затрати корму на одиницю приросту живої маси. Надлишок або недостатня кількість протеїну (білку) або амінокислот різко знижує продуктивність у відгодівельних свиней. При відгодівлі свиней основою раціону являються зернові корми, які мають кислу реакцію сухої речовини, і вміщують невелику кількість біологічно активних речовин (вітамінів, гормонів, ферментів). Недостатки ці в основному компенсуються добавкою преміксів, які дозволяють досягнути живої маси 100-110 кг в дуже ранньому віці, але і не виключене використання сінажу, зеленої маси, коренеплодів (особливо цукрового буряка), які мають лужне середовище.

В якості джерел макро і мікроелементів в раціони відгодівельних свиней добавляють крейду, кісткову муку, мінеральні добавки.


Раціони годівлі


При годівлі холостих і супоросних свиноматок в 1 кг корму повинно вміщуватися в середньому 1,05-1.07 к.од. 159-166 сирого протеїну, 29-30 г сирого жиру, 60-64 г сирої

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: