Xreferat.com » Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству » Інтегрований захист озимої пшениці

Інтегрований захист озимої пшениці

загальне послаблення рослин, що позначається. на зимостійкості і стійкості проти грибних хвороб. Тривалість життя цикадок - до двох місяців, у зв'язку з чим важко встановити чітку межу між різними поколіннями і влітку одночасно можна спостерігати різні фази розвитку цикад. Звичайно протягом вегетаційного періоду розвивається від 1 до 3 поколінь.

Цикадка темна (Calligypona striatella Fall.)

Тіло довжиною 1,7-4 мм, у самця буро-чорне, у самки оранжево-жовте. Пошкоджує переважно різноманітні колосові злаки, але найбільш небезпечна як специфічний перенощик їх вірусних хвороб, зокрема за-куклювання злаків. Личинки уникають відкритої поверхні, живуть приховано і звичайно висисають сік з піхов нижніх листків злаків.

Шведська муха (Oscinella frit L.)

Муха довжиною 1,5-2 мм. Тіло бронзово-буре або бронзово-чорне. Личинка без голови, блискучо-біла, довжиною до 4,5 мм. Пошкоджене зерно втрачає якість. Молоді личинки проникають-всередину стебел сходів, живлячись їх соковитими тканинами. Пошкоджені стебла в'януть, а центральний листок засихає.

Хвороби озимої пшениці

Борошниста роса (Erysiphe graminis (DC))

Збудник хвороби - сумчастий гриб Erysiphe graminis (DC) (синонім Blumeria gratninis (DC) Speer).

Борошниста роса уражує листки, листкові піхви, колоскові луски, остюки і рідше - стебла. Виявляється у вигляді білого павути-ноподібного нальоту, що складається з міцелію, конідій та коні-дієносців. Пізніше наліт ущільнюється, набуває борошнистого виду, утворюючи ватоподібні подушечки, які в кінці вегетації стають жовто-сірими і на них утворюються дрібні чорні клейстотеції.

Розвитку хвороби сприяють ранні строки сівби озимих, підвищені незбалансовані норми азотних добрив. Високу ефективність забезпечує обробка посівів фунгіцидами

Септоріоз (Septoria tritici, graminum, nodorum)

Збудники - недосконалі гриби з роду Septoria. Найчастіше на озимій пшениці зустрічаються S. tritici Rob. et Desm., S. graminum Desm., які уражують переважно листки і піхви листків та S. nodorum Berk., що уражує всі надземні органи, в тому числі й колосся.

З'являється на листках, листкових піхвах, стеблах і колоссі. На сходах перші симптоми з'являються у вигляді дрібних хлоротичних або жовтуватих плям. Пізніше плями збільшуються, стають світло-бурими з темною облямівкою або без неї. У центрі плям утворюються темно-коричневі, блискучі пікніди у вигляді чорних крапок. На стеблах хвороба виявляється як розпливчасті плями без облямівки. На колоскових лусочках септоріоз має вигляд розпливчастих темно-бурих або темно-фіолетових плям.

Бура іржа (Риссіпіа recondita)

Збудник - дводомний гриб Риссіпіа recondita f. sp. tritici Rob. ex Desm (P. triticina Erikss.). Поширена повсюди, особливо в Лісостепу, на Поліссі, а в степовій зоні - в умовах зрошення.

З'являється хвороба переважно на листках, рідше - на листкових піхвах та стеблах. Спочатку, як правило, на верхньому боці листків виникають безладно розміщені іржасто-бурі урединії.

Лінійна (стеблова) іржа (Риссіпіа graminis Pers)

Збудник - дводомний гриб: на пшениці - Риссіпіа graminis Pers. f. sp. tritici Erikss. et Henn., на житі - P. graminis Pers. f. sp. secalis Erikss. et Henn., на ячмені - P. graminis Pers. f. sp. secalis і f. sp. tritici Erikss. et Henn. У збудника стеблової іржі ідентифіковано понад 300 фізіологічних рас.

Уражує пшеницю, жито, ячмінь. Зустрічається повсюди, найбільш шкодочинний у західних областях. Уражує листки, піхви, стебла, остюки і колосові лусочки, де спочатку утворюються іржасто-бурі порошисті подушечки, які зливаються в довгасті лінії з урединіопустул. У кінці вегетації рослин у місцях утворення урединій та поряд з ними з'являються чорні випуклі телії, які також зливаються в суцільні лінії.

Жовта іржа (Риссіпіа graminis Pers)

Збудник - гриб Риссіпіа striiformis Wesst (синонім Риссіпіа glumarum Erikss. et Henn.). Уражує пшеницю, жито, ячмінь, злакові трави та дикорослі злаки. Зустрічається повсюди, найчастіше в Лісостепу та на Поліссі.

Характерними симптомами хвороби є лінійне розташування урединій на листках, які утворюють лимонно-жовті довгасті смуги у вигляді пунктирних ліній. Особливо шкідливе ураження частин колоса. Зерно не наливається, підсихає, стає щуплим і легким. Пізніше в місцях ураження під епідермісом формуються темно-бурі, майже чорні, теліопустули

Фузаріоз колоса (Fusarium graminearum)

Збудники - недосконалі гриби роду Fusarium Link. Найпоширенішими є JF. graminearum, F. sporotrichiella, F. culmorum і F. avenaceum. Ці види відрізняються за наявністю чи відсутністю мікронідій, хламідоспор, за морфологічними особливостями макронідій.

При ранньому і сильному ураженні зернівка стає легкою, зморшкуватою, білою, втрачає блиск та скловидність, ендосперм крихкий, боріздка глибока. При більш пізніх строках ураження зернівка за зовнішніми ознаками не відрізняється від здорової, але несе в собі внутрішню інфекцію.

Симптоми ураження колоса виявляються насамперед у вигляді знебарвлення колоскових лусочок, що добре помітно на фоні здорового зеленого колосся.

Гельмінтоспоріозна коренева гниль (Bipolaris sorokiniana)

Збудник - недосконалий гриб Bipolaris sorokiniana Shoem. (синонім Helminthosporium sativum Panel., King $akkel, Drechslera sorokiniana Subrom).

Уражує також інші зернові колосові та дикорослі злаки. При ураженні спостерігається побуріння, деформація проростків, які часто гинуть до виходу колеоптиля на поверхню грунту

Фузаріозна коренева гниль (Fusarium graminearum)

Збудники - недосконалі гриби з роду Fusarium Link, але найчастіше - F. culmorum Sacc., F. graminearum Shwabe, F. gibbosum Appel et Wall., F. oxysporum Schlecht., F. solaniAppel et Wall, та ін.

Хвороба може викликати загибель паростків. Виявляється у вигляді побуріння первинних і вторинних корінців, підземного міжвузля і основи стебла.

Церкоспорельозна коренева гниль (Pseudocercosporella herpotrichoides)

Збудник - недосконалий гриб Pseudocercosporella herpotrichoides (Fron.) Deighton (Cercosporella herpotrichoides Fron.)

Хвороба викликає почорніння коренів, підземного міжвузля і основи стебла

На першому, а при сильному ураженні і на наступних міжвузлях утворюються довгасті овальні плями з розпливчастою бурою або рожевою облямівкою.

Тверда сажка (Tilletia caries Tul.)

Збудниками є базидіальні гриби: на пшениці - Tilletia caries Tul. (T. tritici Wint), - в західній і центральній частині країни, T. laevis Kuehn, - переважає в східних і південних областях; на житі - T. secalis (Cda.) Kuehn., на ячмені - Ustilago hordei Kell. et Sw.

Найчіткіше симптоми виявляються на початку молочної стиглості зерна. На пшениці та житі колос дещо сплющений, інтенсивно зелений із синім відтінком, колоски непри-родньо розпушені, лусочки розсунуті під дією гриба.

Летюча сажка (Ustilago tritici)

Збудники - базидіальні фиби: на ячмені - Ustilago nuda Ml et Sw., на пшениці - U. (Pers., Jens), на житі -U. vavilovi Jacz.

Хвороба виявляється під час виколошування. При цьому в пшениці та ячмені майже всі частини колоса, крім стрижнів, перетворюються в рихлу чорну спорову масу ще до виходу з піхви листка.

Стеблова сажка (Ustilago tritici)

Збудники - базидіальні фиби: на ячмені - Ustilago nuda Ml et Sw., на пшениці - U. (Pers., Jens), на житі -U. vavilovi Jacz.

Хвороба виявляється під час виколошування. При цьому в пшениці та ячмені майже всі частини колоса, крім стрижнів, перетворюються в рихлу чорну спорову масу ще до виходу з піхви листка.

Карликова сажка пшениці (Tilletia controversa Kuehn.)

Збудником є фиб Tilletia controversa Kuehn. Теліоспори кулястої форми, діаметром 19-27 мкм. Оболонка їх коричнева, з добре вираженою сітчастістю. Життєздатність зберігають до 7-9 років

За зовнішніми ознаками хвороба дуже схожа з твердою сажкою, але відрізняється від неї біологічними та екологічними особливостями. У хворих рослин виявляються симптоми карликовості, вони дуже кущаться, утворюючи до 30 стебел і більше. Довжина таких стебел, як правило, в 2-4 рази менша, ніж у здорових рослин. Уражений колос щільніший, вкорочений, іноді не виходить з піхви верхнього листка, у деяких випадках на високому афофоні спостерігається галуження колоса.

Темно-бура плямистість (Drechslera tritici)

Збудником хвороби є недосконалі гриби Bipolaris sorokiniana Shoem (ячмінь, жито) і Drechslera tritici-repentis (жито, пшениця).

На листках спочатку з'являються жовто-бурі плями, дещо витягнуті вздовж листка. У центрі вони більш світлі з темно-бурою облямівкою. Плями виявляються і на міжвузлях, що призводить до вилягання рослин

Фузаріозна (снігова) плісень (Fusarium nivale)

Збудники - недосконалі гриби роду Fusarium Link., найчастіше - Fusarium nivale (Fr.) Ges., а також - F. culmorum Sacc., F. avenaceum Sacc., F. graminearum Schwabe

На листках виникають водянисті плями, на яких утворюється спочатку ніжний, а потім рожевий наліт. При масовому його утворенні листки склеюються і відмирають. Часто уражуються їх піхви і навіть вузли кущення.


4. СУЧАСНІ МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ ЗАХИСТУ РОСЛИН


  • Організаційно-технічні – напрям, що створює несприятливі умови для розмноження шкідливих організмів одночасно із забезпеченням оптимальних умов росту і розвитку рослин.

  • Агротехнічні – це використання системи прийомів агротехніки або одного із них з метою створення як правило через обробіток грунту сприятливих умов для оптимізації росту і розвитку культур.

  • Імунологічні – це пошук форм рослин виведення та введення їх в культуру з такими властивостями які поряд із збільшенням продуктів та якості врожаю підвищується стійкість проти шкідливих організмів.

  • Біологічні – це використання живих істот або продуктів їх життєдіяльності для упередження шкоди шкідливих організмів.

  • Мікробіологічні – це використання проти шкідливих організмів збудників їх захворювання у різних препаративних формах.

  • Біотехнічні – це використання біологічно активних речовин, які порушують без токсичного впливу механізм внутрішньовидових взаємовідносин, наприклад за рахунок феромонів.

  • Механічні – це використання механічних конструкцій, установок або пристосувань для збору для знищення шкідливих організмів.

  • Фізичні – це використання вогняних, електричних, високочастотних та ін приладів для збору або знищення шкідливих організмів.

  • Хімічні – це використання проти шкідливих організмів токсичних, хімічних речовин, одержаних синтетичним шляхом в умовах промислового виробництва. Ця група ділиться на інсектициди, фунгіциди, гербіциди.

  • Генно-інженерні – це створення та впровадження у виробництво генно-модифікованих видів організмів, що відлякують гальмують розвиток, або знищують шкідливі організми та підвищують продуктивність виробленої фітопродукції.

  • Фітонцидні – використовують у взаємозв’язку з іншими методами і прийомами фітонцидних властивостей рослин з метою оптимізації впливу на динаміку чисельності шкідливих корисних організмів – це рослинні препарати.


5. ІНТЕГРОВАНА СИСТЕМА ЗАХИСТУ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ


5.1. Основний обробіток грунту


Обробіток ґрунту поліпшує повітряний, водний, тепловий та поживний режими ґрунту, сприяє знищенню бур'янів, шкідників, хвороб та їх збудників. Під час обробітку заробляють у ґрунт післяжнивні рослинні рештки, органічні і мінеральні добрива, готують ґрунт до сівби, запобігають ерозійним процесам, поглиблюють орний шар ґрунту, затримують талі води, здійснюють поливи тощо. Обробіток ґрунту, таким чином, створює сприятливі умови для росту і розвитку рослин.

Під час обробітку здійснюють такі технологічні процеси: перевертання скиби, розпушування, кришіння, перемішування, ущільнення ґрунту та вирівнювання його поверхні. Ці технологічні процеси здійснюють за допомогою оранки, лущення, культивації, боронування, шлейфування, коткування.

Оранка - основний і найважливіший прийом обробітку, при якому перевертається і розпушується орний шар, підрізаються бур'яни, загортаються в ґрунт добрива та пожнивні рештки. Орють переважно полицевими плугами. Для забезпечення більш повного перевертання, розпушування і кришіння ґрунту, загортання пожнивних решток плуги обладнують передплужниками, які встановлюють перед кожним корпусом. Передплужник зрізує та скидає на дно борозни верхній шар ґрунту товщиною 10-12 см, а основний корпус плуга приорює його нижнім шаром ґрунту, здатним добре кришитися. Оранку плугом з передплужником називають культурною і застосовують на ґрунтах з глибиною орного шару не менше 20 см.

Обробіток ґрунту без перевертання верхнього шару називають безполицевим і застосовують на чистих від бур'янів полях після просапних культур та у районах поширення вітрової ерозії. При цьому обробітку на поверхні ґрунту залишаються пожнивні залишки. Глибоке розпушування ґрунту без перевертання верхнього шару проводять культиваторами-плоскорізами, культиваторами глибокорозпушувачами, а також звичайними плугами без полиць.

Глибина оранки залежить від біологічних особливостей культур, а також товщини гумусового горизонту ґрунту. Оранка може бути мілкою (до 20 см), середньою (20-22 см), глибокою (25 см і більше) та плантажною (понад 45 см).


5.1.1 Підготовка насіння

Для протруювання насіння доцільно використовувати комплексні препарати або суміші препаратів, які одноразово діють на збудників хвороб і ґрунтових шкідників. Найбільш поширені такі протруйники, як ТМТД, вітавакс, байтан універсал, фундазол та ін. Протруювання проводять за 2-3 тижні до сівби на машинах ПС-10А, ПСШ-3 та ін.

Проти летючої сажки пшениці та ячменю ефективне термічне знезараження насіння, при якому зерно замочують протягом 4 год. у воді, нагрітій до 28-32°С. За цей період спори летючої сажки проростають. Потім, щоб убити пророслі спори, зерно 7-8 хв. витримують у воді при температурі 52-53°С. Після цього насіння охолоджують у холодній воді і просушують. Застосовують також однофазне термічне знезараження, при якому насіння прогрівають у воді при температурі 45-46°С протягом 4-4,5 год.

Важливим прийомом підготовки насіння до сівби є повітряно-тепловий обігрів на сонці протягом 3-5 днів або шляхом активного вентилювання підігрітим до 30-35°С повітрям.


5.2 Допосівний період


Мета: зменшення забур'яненості поля, зниження виживання гусениць підгризаючих совок, яєць та личинок хлібних жуків і коваликів, погіршення умов для розвитку хлібної жужелиці, мишовидних гризунів, шведської й гесенської мух, знищення запасу інфекції борошнистої роси, іржастих хвороб, септо-ріозів і обмеження їх поширення на сходи пшениці.

Заходи: культивація та боронування полів у міру з'явлення сходів падалиці й бур'янів і з урахуванням вологості верхнього шару фунту та погодних умов у допосівний період. Особливої уваги ці заходи заслуговують при догляді за полем після колосових попередників.

Мета: зменшення кількості озимої та інших видів підгризаючих совок.

Заходи: випуск трихограми на забур'янених полях після парів і гороху в роки зростання кількості совок — на початку періоду масового відкладання яєць метеликами другого покоління і через 5—8 днів. Норма випуску в перший строк — 30 тис. самок трихограми на 1 га, у другий — залежно від чисельності яєць совок встановлюють співвідношення паразиту та шкідника: 1:1 при кількості яєць до 10 шт./м2, 1:3 — при 10—15, 1:5 — при 15—30, 1:10 — понад 30 шт./м2.

Мета: заготівля насіннєвого матеріалу з високими посівними якостями і запобігання або максимально можливе обмеження його зараженості збудниками хвороб (сажкові, кореневі гнилі, септоріоз, фузаріоз, бактеріози), заселеності шкідниками і засміченості насінням небезпечних бур'янів.

Заходи: післязбиральне очищення, сушіння і сортування насіння та доведення його кондицій відповідно до Державного стандарту України ДСТУ 2240-93.


5.2.1 За 1—15 днів до сівби

Мета: захист посівів від усіх видів сажок, гельмінтоспоріозних і фузаріозних кореневих гнилей, пліснявіння насіння, снігової плісняви.

Заходи: для протруювання насіння у кожній конкретній ситуації підбирають препарати з відповідним спектром дії. Використовують один з протруйників: вітавакс 200 ФФ, 34%-й в.с.к. (2,5—3,0 л/т); байтан універсал, 19,5%-й з.п. (2 кг/т); берет, 5%-й с.к. (З л/т); сістан, 40%-й з.п. (0,3 кг/т); дерозал, 50%-й к.с. (2 л/т); сумі-8, 2%-й з.п. (1,5-2,0 кг/т); раксил, 2%-й з.п. (1,5 кг/т); фундазол 50%-й з.п., бенлат, 50%-й з.п. (2-3 кг/т); паноктин, 35%-и в.р. (2 л/т).

Мета: підвищення стійкості рослин проти вірусних хвороб та інших шкідливих факторів.

Заходи: одночасно з протруюванням насіння обробляють мікро елементами (сполуки добирають з урахуванням результатів агрохім мічного аналізу грунту) і регулятором росту рослин емістизом С (5 мл/т). У Степу і південній частині Лісостепу насіння озимої пшениці для висіву після стерньового попередника обробляють прометом 400, 40%-й м.с. (2 л/т).


5.3 Догляд за посівами


5.3.1 Період сівби

Мета: обмеження розмноження багатьох видів потенційних шкідників і розвитку хвороб, підвищення стійкості рослин проти комплексу несприятливих факторів (шкідники хвороби, низькі температури).

Заходи: на зрошенні, а також на богарі після добрих попередників при достатніх запасах продуктивної вологи у фунті, сівбу доцільно проводити у другій половині оптимального для зони періоду, на суходолі після непарових попередників, залежно від стану зволоження фунту — на початку, в середині або наприкінці його.

Мета: зниження чисельності хлібної жужелиці та інших фунтових шкідників і оптимізанія азотного живлення рослин пшениці.

Заходи: внесення аміачної води або безводного аміаку (20—30 кг/га азоту) під передпосівну культивацію після колосового попередника.

5.3.2 Фаза сходів — третього листка (І етап органогенезу)

Мета: захист посівів від цикадок (50—150 особин на 1 м2), злакових попелиць (100—400 особин на 1 м2), вірусних хвороб, пшеничної та шведської мух, підгризаючих совок (понад 2—3 гусениці на 1 м2), хлібної жужелиці (2—3 личинки на 1 м2).

Заходи: обприскування (крайове, вибіркове в осередках розмноження шкідників або суцільне) одним із препаратів: базудином, 60%-й к.е. (1,5-1,8 л/га), БІ-58 новим, 40%-й к.е. (1,5 л/га), волатоном, 50%-й к.е. (1,6—2,0 л/га), нурелом Д, 55%-й к.е. (0,75—1.0 л/га). Крім того, проти попелиць можна використовувати: золон, 35%-й к.е. (1,5—2,0 л/га), карате, 5%-й к.е. (0,15-0,20,-л/га), арріво, шерпу, 25%-й к.е. (0,2 л/га), ф'юрі, 10%-й в.е. (0,07 л/га), сумі-альфу, 5%-й к.е. (0,3 л/га), кінмікс, 5%-й к.е. (0,3 л/га), децис. 2,5%-й к.е. (0,25 л/га).


5.3.3 Фаза осіннього кущення (II етап органогенезу)

Мета: захист посівів від хлібної жужелиці (4—6 личинок на 1 м2).

Заходи: обприскування посівів тими самим препаратами, що й у фазі сходів.

Мета: захист посівів пшениці від борошнистої роси у районах її стабільного і сильного виявлення за умов теплої тривалої осені та інтенсивності ураження рослин 5% та поширення 30%.

Заходи: обприскування посівів одним із фунгіцидів: тілтом, 25%-й к.е. (0,5 л/га), корбелем, 75%-й к.е. (1 л/га), імпактом, 25%-й с.к, (0,5 л/га), байлетоном, 25%-й к.е. (0,5 л/га), арчером, 42%-й к.е. (0,8 л/га), райдером, 40%-й к.е. (0,8 л/га), каліксином, 75%-й к.е. (0,5-0,75 л/га), рексом, 49,7%-Й к.е. (0,4-0,6 л/га), тангом, 50%-й к.е. (0,8—1,0 л/га), топсином М, 50%-й з.п. (0,6—0,8 кг/га).

5.3.4 Фаза осіннього кущення (II етап органогенезу) та протягом зими

Мета: захист посівів від полівок та інших мишовидних гризунів (3—5 колоній на 1 га і більше).

Заходи: розкладання у жилі ходи зернових принад, отруєних гліфтором, 72%-й г (10—15 г/га). Розкладання у наземний спосіб восени, взимку чи навесні бактородентициду зернового з титром не менше 1 млрд/г або розкладання воскових брикетів шторма, 0,005%-й на відстані 10—15 м один від одного та по одному в кожну нору.


5.3.5 Відновлення весняної вегетації

Мета: підвищення компенсаторних реакцій рослин насамперед на ослаблених зріджених посівах, пошкоджених хлібною жужелицею, пшеничною мухою, опомізою, озимою мухою, дротяниками.

Заходи: підживлення азотними добривами, зокрема прикореневим способом (40-60 кг/га азоту).


5.3.6 Фаза весняного кущення (III етап органогенезу)

Мета: захист посівів від бур’янів (5-15 шт./м2 дводольних).

Заходи: для обприскування посівів застосовують такі гербіциди: 2,4Д, 68,5%-й в.р. (0,7-1,2л/га), дікопур Ф, 60%-й в.р., дезормон, агротокс, 50%-й в.р. (1,4-2,4 л/га), бюкротил-Д, 45%-й в.р. (1,5-1,75 л/га), базагран-Новий, 48%-й в.р.(0,15 кг/га), ковбой, 40%-й в.р.(0,12-0,19 л/га), сатіс, 18%-й з.п. в.р. (0,1-0,15 кг/га), та інші.


5.3.7 Фаза виходу в трубку (IV—VII етапи органогенезу)

Мета: запобігання кількісним втратам урожаю зерна від клопів-черепашок (не менше двох особин на 1 м2) та гусениць злакової листокрутки (50 особин на 1 м2 у роки з теплою сухою весною, 100—150 — в умовах помірного теплового режиму і достатнього зволоження).

Заходи: проти злакової листокрутки — обприскування крайових смуг поля завширшки до 150 м сумітіоном, 50%-й к.е. (1 л/га), проти клопа-черепашки — одним із препаратів: волатоном 500, 50%-й к.е. (1,6 л/га), БІ-58 новим, 40%-й к.е. (1,5 л/га), децисом, 2,5%-й к.е. (0,25 л/га), карате, 5%-й к.е. (0,15 л/га), кінміксом, 5%-й к.е. (0,2—0,3 л/га), шерпою, 25%-й к.е. (0,2 л/га), ф'юрі, 10%-й в.е. (0,07 л/га), фастаком, 10%-й к.е. (0,1—0,15 л/га), сумі-альфою, 5%-й к.е. (0,2—0,25 л/га), сумітіоном, 50%-й к.е. (0,6—1.0 л/га). При своєчасному проведенні обприскування часто достатньо обмежитися обробкою крайових смуг посіву завширшки до 100 м.

Мета: захист посівів від борошнистої роси (при ураженні рослин понад 1% в умовах високої вологості - 95-100% і середньодобової температури повітря 14— 17°С).

Заходи: для обприскування посівів застосовують такі фунгіциди: байлетон, 25%-й з.п. (0,5 кг/га), тітл, 25%-й к.е. (0,5 л/га), імпакт, 12,5%-й с.к. (1 л/га), імпакт, 25%-й с.к. (0,5 л/га), топсин М, 50%-й з.п. (1,0—1.2 кг/га), корбель, 75%-й к.е. (1 л/га), арчер, 42,5%-й к.е. (0,8 л/га), альто 400, 40%-й к.е. (0,15 – 0,20 л/га), каліксін, 75%-й к.е. (0,5 – 0,75 л/га), та інші.

Мета: захист посівів від іржастих хвороб (при ураженні рослин понад 1% в умовах високої вологості – 95-100%, тривалих і частих рос, дощові погоди і температури повітря для бурої іржі пшениці – 15-250С, стеблової іржі – 11- 130С).

Заходи: для обприскування посівів застосовують такі фунгіциди: байлетон, 25%-й з.п. (0,5 кг/га), проти бурої іржі, 1 кг/га – стеблової та жовтої іржі, тітл, 25%-й к.е. (0,5 л/га), імпакт, 25%-й с.к. (1 л/га), тілт-преміум, 37,5%-й з.п. (0,33 кг/га), імпакт, 25%-й с.к. (0,5 л/га), альто 400, 40%-й к.е. (0,15 л/га), арчер, 42,5%-й к.е. (0,8 л/га) райдер, 40%-й к.е. (0,8—1,0 л/га), фолікур, 25%-й к.е. (1,0 л/га), рекс, 49,7%-й к.е. (0,4-0,6 л/га), танго, 50%-й к.е. (0,8-1,0 л/га)

Мета: захист посівів від церкоспорильозної кореневої гнилі пшениці (при появі хвороби на рослинах, прохолодній (5—7°С) та вологій погоді з частими дощами і похмурими днями, загущеному травостої посівів).

Заходи: обприскування посівів пшениці бенлатом, фундазолом, 50%-й з.п. (0,5 кг/га), спортаком, 45%-й к.е. (0,9 л/га), дерозалом, 50%-й к.е. (0,5 л/га).

Мета: захист посівів від септоріозу (при ураженні рослин понад 5%, частих дощах з вітрами, високій вологості повітря і температурі 20—25°С); гельмінтослоріозних плямистостей (при ураженні рослин понад 1%, підвищеній вологості повітря — 95—97% і температурі понад 15°С).

Заходи: обприскування посівів одним із фунгіцидів, байлетоном, 25%-й з.п. (1 кг/га), тілтом, 25%-й к.е. (0,5 л/га), імпактом, 12,5%-й с.к. (1 л/га), імпактом, 25%-й с.к. (0,5 л/га), спортаком, 45%-й к.е. (0,9 л/га), тілт-преміумом. 37,5%-й з.п. (0,33 кг/га), арчером, 42,5%-й к.е. (0,8 л/га).


5.3.8 Фаза колосіння — цвітіння (VIII—IX етапи органогенезу)

Мета: захист посівів від борошнистої роси, іржастих хвороб, септоріозу, гельмінтоспоріозної плямистості (при сприятливих для їх розвитку погодних умовах, згаданих для IV—VII етапів органогенезу).

Заходи: обприскування посівів рекомендованими для IV—VII етапів фунгіцидами.

Мета: захист посівів від ураження колоса та зерна фузаріозом, септоріозом та іншими хворобами в роки з теплою та вологою погодою (температура — 28—30°С, відносна вологість повітря — 80—100%, часті дощі).

Заходи: обприскування посівів одним із фунгіцидів: фолікуром, 25%-й к.е. (1 л/га), фолікуром ВТ, 22,5%-й к.е. (1,0—1,25 л/га), імпактом, 25%-й с.к. (0.5 л/га).

Мета: запобігання втратам врожаю від п'явиць (в осередках з середньою кількістю 1—2 личинки на стебло, 15% пошкодженої листкової поверхні).

Заходи: обприскування вогнищ масового розмноження шкідника пшениці одним з препаратів: золоном, 35%-й к.е. (1,5—2,0 л/га), Б1-58 новим, 40%-й к.е. (1,5 л/га), нурелом Д, 55%-й к.е. (0,75—1,0 л/га), волатоном 500, 50%-й к.е. (1,6 л/га), децисом, 2,5%-й к.е. (0,25 л/га), карате, 5%-й к.е. (0,15 л/га), кінміксом, 5%-й к.е. (0,2 л/га), шерпою, 25%-й к.е. (0,2 л/га), ф'юрі, 10%-й в.е. (0,07 л/га) фастаком, 10%-й к.е. (0,1 л/га), сумі-альфою, 5%-й к.е. (0,2—0,25 л/га).


5.3.9 Фаза формування зерна (X етап органогенезу)

Мета: запобігання відчутним втратам врожаю від злакових попелиць (10—20 особин на стебло), хлібних жуків (5-6 жуків на 1м2), злакових трипсів (40-50 особин на колос).

Заходи: обробка посівів проти попелиць і трипсів одним з препаратів: БІ-58 новим, 40%-й к.е. (1,5 л/га), золоном, 35%-й к.е. (1,5-2,0 л/га), децисом, 2,5%-й к.е. (0,25 л/га), карате 5%-й ке (0,15—0,20 л/га), кінміксом 5%-й к.е. (0,2 л/га), шерпою, 25%-й к.е. (0,2 л/га), ф'юрі, 10%-й в.е. (0,07 л/га), фастаком, 10%-й к.е. (0,1л/га) сумі-альфою, 5%-й к.е. (0,3 л/га). Проти хлібних жуків: волатоном 500, 50%-й к.е. (2 л/га), карате, 5%-й к.е. (0,2 л/га), децисом 2,5%-й к.е. (0,25 л/га).


5.3.10 Закінчення формування - наливання зерна (X—XI етапи органогенезу)

Мета: збереження врожаю та якості зерна від клопа-черепашки (1—2 личинки на 1м2 на посівах сильних та цінних пшениць, 4—6 особин на 1 м2 — на решті полів пшениці); інших видів клопів (10—12 личинок на 1 м2); хлібних жуків (3-4 особини на 1 м2); хлібної жужелиці (8 особин на 1 м2); злакових трипсів (40—50 особин на колос); попелиць (15—30 особин на стебло).

Заходи: обприскування посівів проти клопа-черепашки та супутніх шкідників одним з препаратів: карате, 5%-й к.е. (0,15—0,20 л/га), децисом, 2,5%-й к.е. (0,25 л/га), шерпою, 25%-й к.е. (0,2 л/га), ф'юрі, 10%-й в.е. (0,07 л/га), сумітіоном, 50%-й к.е. (0,6-1,0 л/га), сумідидином, 20%-й к.е. (0,3 л/га), сумі-альфою, 5%-й к.е. (0,2— 0,25 л/га), фастаком, 10%-й к.е. (0,1—0,15 л/га). Проти хлібних жуків: волатоном 500, 50%-й к.е. (2 л/га), карате, 5%-й к.е. (0,2 л/га).


5.3.11 Достигання — повна стиглість зерна (XII етап органогенезу)

Мета: збереження якості зерна, обмеження кількості клопа-черепашки та хлібної жужелиці.

Заходи: розробка і дотримання графіка збирання врожаю, цілеспрямований вибір способу з урахуванням стану посіву, зональних і сортових особливостей, цільового призначення врожаю, строків достигання, рівня якості зерна і заселення клопом-черепашкою. У першу чергу в оптимально стислі строки слід збирати прямим комбайнуванням пшеницю з високою якістю зерна (сильна, цінна), а також найбільш заселену клопом-черепашкою і уражену фузаріозом та іншими хворобами зерна. На полях під повторну озимину збирати врожай рекомендується якомога раніше потоковим способом з одночасним подрібненням і вивезенням соломи, негайним лущенням стерні.


5.3.12 Післязбиральний період

Мета: запобігання перезараженню зерна в буртах на токах і в зерносховищах фузаріозом, пліснявими і бактеріальними хворобами.

Заходи: очищення

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: