Наукове обґрунтування резервів підвищення інтенсивності виробництва цукрових буряків
Одним із основних методологічних принципів логістичної концепції є системний підхід, тобто методологія наукового пізнання, в основі якої лежить розгляд об'єктів як систем, що дозволяє побачити досліджуваний об'єкт як комплекс взаємопов'язаних підсистем, об'єднаних спільною метою, розкрити його інтегративні властивості, а також внутрішні й зовнішні зв'язки. Системний підхід передбачає послідовний перехід від загального до часткового, коли в основі розгляду лежить конкретна кінцева мета, для досягнення якої створюється система. Відповідно до методології системного підходу кожна система є інтегрованим цілим навіть тоді, коли вона складається з окремих розрізнених підсистем.
Логістичні системи вкладаються у загальноприйняте поняття «системи», бо складаються із системоутворючих елементів, тісно взаємопов'язаних і взаємозалежних між собою, які мають впорядковані зв'язки й утворюють певну структуру із заздалегідь заданими властивостями. Різняться ці системи високим ступенем узгодженості і вхідних продуктивних сил з метою управління наскрізними матеріальними потоками.
Логістична система — це адаптивна система зі зворотним зв'язком, яка виконує ті чи інші логістичні функції (операції), складається із підсистем і має розвинуті внутрішньосистемні зв'язки та зв'язки із зовнішнім середовищем.
Метою логістичної системи є забезпечення наявності необхідного товару в необхідній кількості та заданої якості в потрібному місці й у потрібний час для потрібного споживача із заданими витратами.
Будь-яка логістична система складається із сукупності елементів -ланок, між якими встановлені певні функціональні зв'язки і відносини. Внутрішньосистемні зв'язки міцніші, ніж зв'язки із зовнішнім середовищем. Зазвичай вони мають циклічний харакактер, бо відображають послідовність передачі матеріального та інформаційного потоків між ланками відповідного логістичного ланцюга.
Більшості реально функціонуючих на практиці логістичних систем, як і більшості складних систем, притаманні такі властивості:
- складність — характеризується такими основними ознаками, як наявність великої кількості елементів (ланок), складний характер взаємодії між окремими елементами, складність функцій, що виконуються системою, наявність добре організованого правління, вплив на систему великої кількості стохастичних факторів зовнішнього середовища;
- ієрархічність — підпорядкованість елементів нижчого рівня (порядку, рангу) елементам вищого рівня у контексті лінійного чи функціонального логістичного управління;
- цілісність — властивість системи виконувати задану цільову функцію, реалізована тільки логістичною системою в цілому, а не окремими її ланками або підсистемами;
- структурованість передбачає наявність певної організаційної структури логістичної системи, яка складається із взаємопов'язаних об'єктів і суб'єктів управління, що реалізує задану мету;
- рухливість — мінливість параметрів елементів логістичної системи під впливом зовнішнього середовища, а також рішень, прийнятих учасниками логістичного ланцюга;
- унікальність, непередбачуваність і невизначеність поведінки в конкретних умовах і під впливом зовнішнього середовища;
- адаптивність — здатність логістичної системи змінювати свою структуру і вибирати варіанти поведінки відповідно до нових цілей та під впливом зовнішнього середовища.
Межі логістичної системи визначаються циклом обігу засобів виробництва. Спочатку закуповуються засоби виробництва, які у вигляді матеріального потоку надходять у логістичну систему, складуються, обробляються, знову зберігаються і потім йдуть з логістичної системи у споживання в обмін на фінансові ресурси, що надходять у логістичну систему. Виділення меж логістичної системи на базі циклу обігу засобів виробництва одержало назву принципу "сплати грошей — одержання грошей".
По-перше, логістична система повинна одночасно створюватися на двох рівнях: регіональному (макрорівні) і локальному (мікрорівні). На регіональному рівні має бути створена мережа консалтингових фірм, інформаційно-аналітичних центрів, які за відповідну винагороду здійснюють моніторинг реального попиту на певний товар (у даному випадку цукор). Або подібні функції може взяти на себе, наприклад, асоціація незалежних цукровиробників.
Платоспроможна потреба в цукрі включає виробниче споживання як сировина для промисловості (кондитерської, хлібопекарської, виноробної, спиртової, лікеро-горілчаної, плодоовочеконсервної); експорт; особисте споживання (через роздрібну торгівлю).
Локальним рівнем логістичної системи — є безпосередньо цукровий завод.
По-друге, цукровий завод повинен взяти на себе роль інтегратора всього логістичного ланцюга: матеріально-технічне постачання аграрного сектора - вирощування цукрових буряків — транспортування — матеріально-технічне забезпечення переробки цукрових буряків — виробництво цукру та побічної продукції — реалізація цукру.
Логістичний ланцюг виробництва цукру умовно можна поділити на чотири ланки:
1. Доаграрна ланка — матеріально-технічне забезпечення бурякосійних підприємств сировинної зони насінням, технікою, запасними частинами, паливно-мастильними матеріалами, мінеральними добривами, засобами захисту рослин. Тобто цукровий завод налагоджує зв'язки, які оптимально вигідні як для нього, так і бурякосійних підприємств, не говорячи про підприємства першої сфери АПК. Як стверджують західні фахівці в галузі логістики Харольд Е. Фирон і Майкл Р. Лінерс, чинник конкурентоспроможності підприємства залежить від оптимізації інтеграційних зв'язків з підприємствами, які виробляють сировину і матеріали.
2. Аграрна ланка — безпосередній контроль за дотриманням технології вирощування фабричних цукрових буряків на всіх стадіях і забезпечення сировиною (сировинний відділ заводу). Зниження собівартості вирощування цукрових буряків у науково обґрунтованих межах та логістичний підхід до технології дає реальний шанс зміцнити конкурентні позиції підприємств цукробурякового підкомплексу. Адже відомо, що якщо цукровий завод працює менше 60 днів, то він потенційно збитковий і саме тому цукрові заводи змушені переробляти дешевий тростинний цукор-сирець, що остаточно підриває економічні засади галузі.
3. Переробна ланка — включає транспортування та зберігання сировини на заводі (бажано мінімізувати радіус перевезень); безпосереднє транспортування цукрових буряків (оптимізація виробничих потужностей у зв'язку із сезонністю виробництва та стислими строками переробки сировини шляхом інжинірингу, модернізації та реконструкції); водо-, тепло-, енергозабезпечення (режим економії).
4. Торговельна ланка — включає транспортування; складування як найбільш вагоме джерело зменшення логістичних витрат. За свідченням західних спеціалістів, їх оптимізація забезпечує економію від 40 до 60%, а отже, є одним із резервів збільшення прибутку; фасування, пакування, формування торгових партій; оптову і роздрібну торгівлю.
Таким чином, логістичний ланцюг виробництва цукру включає всю інформацію, починаючи з матеріально-технічного забезпечення до задоволення потреб споживачів.
По-третє, створення системи забезпечення функціонування логістики та безпосередньо логістичних структур на всіх рівнях. Дана система має чотири напрями забезпечення: соціально-економічне (ринок, попит, наявність сфери виробництва та обігу); матеріально-технічне (транспортні засоби, будівлі, споруди, засоби зв'язку, комп'ютери, програмне забезпечення та інше); технологічне — чітка синхронізація в процесі виробництва і а управління матеріальними й інформаційними потоками на всіх етапах їх проходження; математичне — застосування методів та інструментарію математики й кібернетики.
По-четверте, формування інформаційно - логістичної мережі на рівні структурних підрозділів інтеграційних формувань.
По-п'яте, створення координаційного логістичного центру, який би взяв на себе обов'язки управління всією логістичною структурою.
Отже, створюючи мікрологістичну систему на рівні підприємства чи групи таких підприємств, які входять до складу корпорації (наприклад, концерн Укрпромінвест), одночасно розв'язується багато проблем, пов'язаних насамперед із ефективністю виробництва. Тобто зниження собівартості однієї тонни цукру за рахунок стабільності процесу постачання сировиною і матеріалами, контролю якості на вході в систему та виході з неї, забезпечення реалізації продукції, скорочення термінів зберігання на складах. І як результат, зменшуються загальні витрати, забезпечується конкурентоспроможність і стабільність на ринку. Як стверджує професор менеджменту університету в Калгарі Доналд Уотерс: "Логістика — це функція з високими витратами, удосконалюючи яку можна одержати значну економію".
2. Організаційно-економічна характеристика підприємства
2.1 Розташування, природні умови, реструктуризація та спеціалізація
Приватне підприємство агрофірма “Жуківська” було засноване 7 лютого 1997 року шляхом реорганізації КСП “Жуківська”. Адміністративний центр господарства розташований в с. Жуківка Буринського району Сумської області. Відстань від районного центру смт. Буринь складає 32 км, а до обласного м. Сум 86 км.
Виробничі підрозділи підприємства розташовані в населеному пункті Жуківка. Економічне розміщення товариства досить вигідне. Майже всі основні пункти реалізації готової продукції та пункти поставників знаходяться в межах області. Підприємство знаходиться в зоні Лісостепу, де клімат помірно -теплий, середньо зволожений, характеризується холодною зимою і жарким, а іноді сухим літом. Середньорічна температура становить +10°С. Настання заморозків припадає приблизно на 2 - 8 жовтня. Зима розпочинається у другій половині листопада. Період із стійким сніговим покривом триває 95 - 103 дні. Середня дата закінчення весняних приморозків відноситься до 23 - 30 квітня.
Літо триває 95-115 днів. Середньорічна кількість опадів 470 - 560 мм. Вегетаційний період продовжується 150-170 днів. За цей час випадає 280 - 310 мм. опадів, що становить 50% річної норми. Рослинний покрив трав'янистий, представлений однорічними і багаторічними злаками і бобовими рослинами. Дороги мають тверде покриття.
Земля є основним засобом виробництва в сільському господарстві, без якого неможливий сам процес виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Земля одночасно є предметом і засобом праці, а отже, і головним засобом виробництва. Земля значною мірою визначає темпи розвитку і рівень ефективності сільськогосподарського виробництва. Найбільш розповсюджені в господарстві такі ґрунти: опідзолені і чорноземи. Вміст гумусу 2,5 - 3,5%. За механічним складом ґрунти середньо суглинкові, схильні до утворення ґрунтової кірки. Всі ґрунти мають необхідні агрономічні особливості і придатні під польові, кормові та овочеві сівозміни. Загальна земельна площа сільськогосподарського підприємства включає сільськогосподарські угіддя, що використовуються з метою одержання продукції рослинництва і тваринництва.
Господарство спеціалізується на виробництві зернових в рослинництві та виробництві молока в галузі тваринництва.
В підприємстві раціонально підібрані головна і додаткові галузі, так як побічна продукція виробництва зернових культур та цукрових буряків використовується для годівлі ВРХ та свиней, в свою чергу від ВРХ та свиней отримують органічні добрива, якими підживлюються сільськогосподарські культури з метою підвищення урожаю. Також можна відмітити, що спеціалізація, яка склалася в підприємстві відповідає природно - економічним умовам даного регіону, про що видно з таблиці 1.
Аналізуючи наведені розрахунки в таблиці 1 можна відмітити, що найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції в 2006 році займають зернові і зернобобові – 29,8%, молоко – 26,3%, цукрові буряки – 15,5% м'ясо ВРХ -12,1%. Отже, в структурі товарної продукції підприємства найбільшу питому вагу займає продукція рослинництва -52,8%, продукція тваринництва займає 46,2%. Тому про спеціалізацію господарства можна сказати, що вона зерново-бурячна в рослинництві і молоко – м’ясна в тваринництві.
Таблиця 2.1
Склад і структура товарної продукції ПП АФ “Жуківська”
|
Назва галузі та видів продукції |
2002 р. |
2003 р. |
2004 р. |
2005 р. |
2006 р. |
2006 до 2002 у % |
|||||
|
тис. грн |
% |
тис.грн. |
% |
тис. грн. |
% |
тис. грн. |
% |
тис. грн.. |
% |
||
| Зернові і зернобобові | 396,1 | 21,8 | 819,3 | 22,5 | 1184,0 | 31,7 | 641,9 | 18,4 | 1074 | 29,8 | 271,1 |
| Пшениця озима | 254,4 | 14,0 | 56,9 | 1,6 | 475,6 | 12,8 | 303,2 | 8,7 | 517,8 | 14,3 | 203,5 |
| Гречка | - | - | - | 84,5 | 2,3 | 7,5 | 0,2 | 43,8 | 1,2 | - | |
| Кукурудза на зерно | - | 171,9 | 4,7 | 121,9 | 3,3 | - | - | - | |||
| Ячмінь | - | 541,0 | 14,9 | 335,0 | 8,98 | 317,8 | 9,1 | 394.6 | 10,9 | - | |
| Овес | - | 49,5 | 1,4 | 10,7 | 0,3 | 6,4 | 0,2 | 4,7 | 0,1 | - | |
| Цукровий буряк | 514,2 | 28,3 | 1302,6 | 35,8 | 1409,1 | 37,8 | 963,8 | 27,6 | 558,1 | 15,5 | 108,5 |
| Інша продукція рос-ва | 52,7 | 2,9 | 23,4 | 0,6 | 0,8 | 0,02 | 160,2 | 4,6 | 0,6 | 0,02 | 0,01 |
| Разом по рос-ву | 1816,9 | 67,0 | 2154,3 | 58,9 | 2594,4 | 69,6 | 1765,9 | 50,6 | 1901,3 | 52,8 | 106,6 |
| Приріст ВРХ | 164,8 | 6,1 | 248,6 | 6,8 | 292,5 | 7,8 | 491,6 | 14,1 | 437,0 | 12,1 | 265,2 |
| Приріст свиней | 77,6 | 2,9 | 76,2 | 2,1 | 61,3 | 1,6 | 171,1 | 4,9 | 228,8 | 6,3 | 294,8 |
| Молоко | 327,9 | 12,1 | 848,5 | 23,3 | 652,5 | 17,5 | 1027,1 | 29,4 | 948,8 | 26,3 | 289,4 |
| Інша продукція тв-ва | 3,5 | 0,1 | 5,5 | 0,2 | 7,2 | 0,2 | 4,6 | 0,1 | 48,6 | 1,3 | 138,9 |
| Разом по тв-ву | 571,6 | 21,1 | 1178,8 | 32,4 | 1015,5 | 27,2 | 1694,4 | 48,5 | 1664,2 | 46,2 | 291,1 |
| Продукція переробки с/г. | 2,8 | 0,1 | 12,7 | 0,3 | 4,2 | 0,1 | 4,2 | 0,1 | 7,2 | 0,1 | 257,1 |
| Реалізація іншої продукції робіт і послуг | 318,6 | 11,8 | 304,0 | 8,4 | 115,5 | 3,1 | 28,7 | 0,8 | 30,7 | 0,9 | 9,6 |
| Всього по господарству | 2709,9 | 100 | 3640,8 | 100 | 3729,6 | 100 | 3493,2 | 100 | 3603,4 | 100 | 132,9 |
Дані таблиці свідчать про те, що найбільшу питому вагу в грошових надходженнях займають зернові і зернобобові – 29,8%, а в співвідношенні 2006 року до 2002 року ці надходження зросли на 170%. Молоко в структурі товарної продукції займає – 26,3%, а у відношенні 2006 до 2002 року виробництво зросло на 194%. М'ясо ВРХ питома вага в структурі товарної продукції – 12,1%, у відношенні 2006 до 2002 року вихід продукції збільшився на 165,2%. Цукрові буряки – становлять 15,5%, а у відношенні 2006 до 2002 року надходження грошові зросли на 8,5%. Таким чином, в даному господарстві склалась зерново-молочно-бурячна спеціалізація з розвиненим виробництвом м’яса ВРХ.
Кожне сільськогосподарське підприємство має в своєму розпорядженні земельні угіддя. Відомо, що земля - головна умова існування людського суспільства і найважливіше джерело національного багатства, найперша передумова і природна основа суспільного виробництва, універсальний фактор будь-якої діяльності людини. Земля в сільському господарстві є основним засобом виробництва і від того, на скільки раціонально вона використовується, залежить кількість виробленої продукції.
В таблиці 2.2 проаналізовані склад та структура земельних угідь господарства.
Наведені показники в таблиці 2.2 свідчать про те, що за період 2002-2006 роки в землекористуванні даного господарства відбулися зміни в наслідок реформування, в тому числі паювання земельних угідь. Загальна земельна площа, яка закріплена за підприємством, зменшилась на 29,1 га, що становить 1,4%. Але площа ріллі на 31,2 га збільшилась, що становить 1,5 %, за рахунок розпайованих земель. Причиною виводу сінокосів із структури земель стало те, що частина цих земель була відведена у землі державного запасу, решта ж була віддана в оренду фермерам для створення селянських господарств.
Про інтенсивність використання земельного фонду можна судити по відсотку рівня розораності та освоєності. Рівень розораності у 2006 році становить 100 % та рівень освоєності - 100%. Це свідчить про те, що земля в господарстві використовується інтенсивно і освоєна на 100%.
Таблиця 2.2
Динаміка землекористування ПП АФ “Жуківська”за 2002-2006 рр.
|
Назва угідь |
Роки |
2006 до 2002 у % |
||||
|
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
||
| Загальна земельна площа | 2137,1 | 2129 | 2108 | 2108 | 2108 | 98,6 |
| Всього с.-г. угідь | 2137,1 | 2129 | 2108 | 2108 | 2108 | 98,6 |
| Рілля | 2076,8 | 2129 | 2108 | 2108 | 2108 | 101,5 |
| Сінокоси | 60,3 | - | - | - | - | - |
Ефективність сільськогосподарського виробництва в значній мірі залежить від забезпечення господарства трудовими ресурсами. В таблиці 2.3 наведені дані про зміни, що сталися в підприємстві і як вони вплинули на продуктивність праці в господарстві.
Таблиця 2.З
Динаміка чисельності працівників та їх використання
|
Показники |
Роки | 2006 р. в % до 2002 р. | ||||
| 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | ||
| 1 Cередньорічна чисельність працівників, всього, чол. | 252 | 252 | 227 | 214 | 171 | 67,9 |
| в т.ч. в рослинництві | 124 | 124 | 52 | 55 | 71 | 57,3 |
| тваринництві | 75 | 75 | 175 | 159 | 88 | 117,3 |
Аналізуючи дані чисельності робітників в цілому по господарству можна відмітити, що чисельність робітників порівнюючи 2006 рік з 2002 роком зменшилась в цілому по господарству на 32,1%, що становить 81 чоловік, в тому числі в рослинництві - на 42,7%, або на 53 чоловік. В тваринництві кількість працюючих збільшилась на 17,3%, що становить 13 чоловік. Таке збільшення кількості працюючих пояснюється тим, що господарство збільшує поголів’я ВРХ та свиней. Ефективність сільськогосподарського виробництва в значній мірі залежить від забезпечення господарства трудовими ресурсами. В таблиці 3 наведені дані про зміни, що сталися в підприємстві і як вони вплинули на продуктивність праці в господарстві. Взагалі скорочення чисельності працівників обумовлено зменшенням приросту населення та обсягів виробництва незадовільними умовами праці робітників та неналежним рівнем організації оплати праці.
Таким чином, можна зробити висновок, що господарство не забезпечене трудовими ресурсами. Керівництво господарства працює над питаннями покращення рівня використання трудових ресурсів перш за все, завдяки збільшенню обсягів виробництва, підвищення матеріальної та моральної зацікавленість працівників в кінцевому результаті.
Діяльність підприємства неможлива без матеріальних ресурсів. Виробничі фонди сільськогосподарських підприємств є важливою складовою частиною їх ресурсного потенціалу. Дані про оснащеність виробничими фондами та ефективність їх використання наведені в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Забезпеченість господарства виробничими фондами та ефективність їх використання
|
Показники |
Роки | 2006 рік у % до 2002 року | ||||
| 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | ||
| Середньорічна вартість ОВФ, тис. грн.. | 1162,2 | 1366,4 | 1668,4 | 2078,2 | 2684,3 | 230,9 |
| Фондозабезпеченість, грн. | 54,4 | 64,2 | 79,1 | 98,5 | 127,3 | 234,0 |
| Фондоозброєність, тис грн. | 4,61 | 5,42 | 7,35 | 9,71 | 15,70 | 340,5 |
| Фондовіддача, грн. | ||||||
|
Фондоємкість, грн. |
||||||
Проведені розрахунки свідчать про те, що показник фондозабезпеченності на підприємстві за останні п'ять років збільшився на 134,0 %. Це обумовлено зменшенням земельних угідь майже на 3,3 % (таблиця 2.2). Показник фондоозброєність збільшився на 116,5 % за рахунок зменшення вартості основних виробничих фондів, показник фондовіддачі зменшився на 34,2%. Збільшився показник фондоємкості на 52,1%. При цьому продуктивність праці знизилась 3,2%.
Отже, можна зробити висновок, що в даному підприємстві низький рівень забезпеченості і ефективності використання основних засобів.
Загальний фінансово-економічний стан господарства та рівень господарювання можна оцінити основним економічним показником в динаміці за 2002-2006 роки, які наведені в таблиці 2.5.
Аналізуючи наведені показники, слід зауважити, що вартість валової продукції в співставних цінах зросла на 92,9%. В розрахунок на 100 га сільськогосподарських угідь зросла на 95,6%. А в розрахунку на одного середньорічного працівника виробництво валової продукції збільшилось на 182,9%, що свідчить про збільшення продуктивності праці. На основі даних показників можна стверджувати, що використання основних за досліджуваний період покращилося, що господарство має кошти на відновлення основних фондів.
Показники товарної продукції мають тенденцію до збільшення на 32,9%. Так, у 2006 році на 100 га сільськогосподарських угідь було реалізовано продукції на 34,8% більше ніж у 2002 році, а на одного середньорічного працівника - на 95,4%. Такі зміни пояснюються різким зростанням реалізаційних та закупівельних цін на основні види продукції.
Таким чином, підприємство в 2006 році відпрацювало на рівні рентабельності 2,5%. Отже, основним напрямком підвищення рентабельності господарства являється зниження собівартості сільськогосподарської продукції.
Таблиця 2.5
Основні показники господарської діяльності за 2002-2006 роки
|
Показники |
Роки | 2006 рік у % до 2006 року | ||||
| 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | ||
|
Вироблено ВП в співставних цінах в розрахунку: |
2054,3 | 2701,5 | 3214,9 | 3436,4 | 3963,8 | 192,9 |
|
- на 100 га с.-г. угідь, тис. грн. |
96,1 | 128,9 | 152,5 | 163,0 | 188,0 | 195,6 |
|
- на 1 середньорічного робітника, тис. грн. |
8,2 | 10,7 | 14,2 | 16,1 | 23,2 | 282,9 |
|
- на 100 грн. основних вироби, фондів, грн. |
176,8 | 197,7 | 192,7 | 165,4 | 147,7 | 83,5 |
|
Товарна продукція в розрахунку на: |
2709,9 | 3640,8 | 3729,6 | 3493,2 | 3603,4 | 132,9 |
|
- на 100 га с.-г. угідь, тис. грн. |
126,8 | 171,0 | 176,9 | 165,7 | 170,9 | 134,8 |
| - на 1 середньорічного робітника, тис. грн. | 10,8 | 14,4 | 16,4 | 16,3 | 21,1 | 195,4 |
| Валовий прибуток (+,-) на: | 655,6 | 751,8 | 983,4 | 454,1 | 132,1 | 20,1 |
|
- на 100 га с.-г. угідь, тис. грн. |
30,7 | 35,3 | 46,7 | 21,5 | 6,3 | 20,5 |
|
- на 1 середньорічного робітника, тис. грн. |
2,6 | 2,9 | 4,3 | 2,1 | 0,8 | 30,8 |
|
Чистий прибуток (+), збиток (-) на: |
448,3 | 541.6 | 831,4 | 320,9 | 91,2 | 20,3 |
|
- на 100 га с.-г. угідь, тис. грн. |
20,9 | 24,4 | 39,4 | 15,2 | 4,4 | 21,1 |
|
- на 1 середньорічного робітника, тис. грн. |
1,8 | 2,1 | 3,7 | 1,5 | 0,5 | 27,8 |
| Рівень рентабельності | 16,5 | 14,9 | 22,3 | 9,2 | 2,5 | 15,2 п.в. |
Матеріально - технічна база господарства формується за рахунок матеріально - технічних ресурсів, довгострокових капітальних вкладень, оборотних коштів і означає сукупність ресурсів, предметів і засобів праці, які використовуються у виробництві і забезпечують нормальну діяльність господарства.
За натурально - речовими ознаками сюди входять: земля, виробничі і невиробничі приміщення, машини і обладнання, транспорт, худоба, багаторічні насадження, засоби меліорації, насіння, корми, хімічні засоби підвищення родючості землі і продуктивності тварин та їх захисту від хвороб і шкідників, сировина, паливо - мастильні матеріали, запасні частини і т.д.
Базу виробничого процесу в сільськогосподарському господарстві й основу його багатства складають основні фонди. До основних виробничих фондів відносять основні засоби праці у грошовому виразі, які беруть участь у виробництві багаторазово і, поступово зношуючись, переносять частками свою вартість на вироблену продукцію через амортизацію. До них відносяться трактори, сільськогосподарська техніка, транспортні засоби, інвентар, інструменти, будівлі і споруди виробничого призначення, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження, а також капітальні витрати на поліпшення земель.
До оборотних фондів належать предмети праці в грошовому виразі, які споживаються повністю у кожному виробничому циклі, переносячи всю свою вартість на собівартість виробленої продукції. Структура оборотних засобів залежить від галузі, характеру виробництва, технологічних особливостей, умов постачання і можливостей реалізації продукції.
Що стосується матеріально - технічного оснащення господарства, то воно свідчить про порівняно високий рівень забезпечення технікою даного товариства Від рівня забезпеченості господарств матеріально - технічними ресурсами і ефективності їх використання у великій мірі залежить ефективність сільськогосподарського виробництва в цілому.
2.2Аналіз динаміки і виконання плану валового виробництва цукрового буряку
Для оцінки економічної ефективності виробництва цукрових буряків необхідно здійснити всебічний аналіз процесу виробництва і збуту, аналіз основних показників ефективності виробництва. Але перед здійсненням такого аналізу важливим напрямком дослідження є вивчення динаміки валових зборів та основних факторів, що впливають на цей показник - рівня урожайності та посівних площ.
Посівними площами є площі сільськогосподарських угідь, засіяні певними видами сільськогосподарських культур. Структура посівних площ залежить від загальної площі сільськогосподарських угідь, від потреб господарств в певній сільськогосподарській продукції, від наявності насіннєвого матеріалу та можливості його придбання при нестачі, від потреб тваринницької галузі в продукції рослинництва.
Урожайність - це середній розмір продукції рослинництва з одиниці посівної площі, тобто з 1 га. Для культур, що вирощують у відкритому ґрунті урожайність визначають з розрахунку на 1 га, а у закритому ґрунті на їм2. Рівень урожайності відображує вплив природно - кліматичних умов і якість господарської діяльності сільськогосподарського підприємства.
Таблиця 2.6 Динаміка урожайності цукрових буряків
| Показники | Р о к и | 2006 у % до 2002 р. | ||||
| 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | ||
| Площа, га | 243,5 | 318 | 310 | 249,5 | 120,8 | 49,6 |
| Урожайність, ц/га | 269 | 275 | 272 | 213 | 241 | 89,3 |
| Валовий збір, ц | 65771 | 87460 | 84321 | 53144 | 29120 | 44,3 |
Незаперечне найважливішим фактором підвищення врожайності всіх сільськогосподарських культур та якості продукції є раціональне їх розміщення в сівозмінах з урахуванням біологічних особливостей. Польова сівозміна в ПП АФ “Жуківська” п'ятипальна і має вигляд: 1) горох, гречка; 2) озимі зернові; 3) цукровий буряк; 4) ярі зернові; 5) просо, овес.
Система сівозмін є важливим організаційним чинником ефективного використання орних та інших земель сільськогосподарського призначення. Зміна культур у полях сівозміни дає можливість застосовувати різні способи обробітку ґрунту із змінами в часі при вирощуванні відповідних культур за різних агротехнічних заходів.
Аналізуючи динаміку зміни урожайності за 5 років слід констатувати, що рівень урожайності на підприємстві зменшився на 10,7%, або на 29 ц/га, що свідчить про вплив на урожайність агротехнічних та організаційних факторів.
Визначимо, як впливає на обсяг продукції зміна урожайності та площа посіву. Для цього розглянемо таблицю 2.7.
Таблиця 2.7
Фактори, що впливають на зміну валового збору цукрового буряку
|
Площа, га |
Урожайність ц/га |
Валовий збір, ц |
Відхилення (+,-) | ||||||
| Всього | в т.ч. за рахунок | ||||||||
| 2002р. | 2006р. | 2002р. | 2006р. | 2002р. | умовно | 2006р. | площі | урож. | |
| 244 | 121 | 270 | 241 | 65771 | 33456 | 29120 | -123 | -30 | |
Аналізуючи дані таблиці 7 можна встановити, що валовий збір залежить від площі посіву та урожайності. Як видно, валовий збір цукрового буряку зменшився на 36651 ц внаслідок зниження урожайності на 30 ц/га в 2006 р. проти 2002 р. Отже, основним фактором, який вплинув на зменшення валового збору є урожайність. Причиною зниження урожайності є погана забезпеченість якісним засівним матеріалом, не виконання агротехнічних заходів в установлені терміни.
Щоб цього уникнути, необхідно для підвищення урожайності цукрового буряку більше приділяти уваги посівному матеріалу, намагатися усунути втрати урожаю при збиранні урожаю, застосовуючи сучасну техніку.
2.3 Економічна ефективність виробництва цукрового буряку та резерви підвищення
Проблема підвищення ефективності агропромислового виробництва є визначальним фактором економічного та соціального розвитку суспільства.
Економічна ефективність виробництва - це співвідношення між масою затрат минулої та знову приєднаної живої праці та масою продуктів, одержаною за допомогою цих затрат. Разом з тим ефективність є формою відображення мети виробництва. Вона вказує на кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, вивідачу сукупних витрат.
Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання певної кількості продукції, прибутку з гектара землі, від голови худоби з розрахунку на одиницю праці та сукупних витрат виробництва. Ефективність виробництва як економічна категорія відображує дію об'єктивних економічних законів, яка виявляється в результативності виробництва. Вона є тією формою, в якій реалізується мета суспільного виробництва. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень.
Одним з головних факторів, що впливають на ефективність виробництва цукрового буряку є продуктивність праці. Вона виражається показником виходу продукції на одиницю затраченої праці (люд.-год.). Не прямим показником продуктивності праці є вихід продукції на 1 середньорічного працівника. Одержаний показник трудомісткості виробництва на 1 ц продукції. Для цього необхідно провести факторний аналіз впливу факторів на продуктивність праці.
Визначимо, які фактори впливають на продуктивність праці при вирощуванні цукрового буряку. Для цього розглянемо таблицю 2.8.
Таблиця 2.8
| Затрати на 1 га люд.-год. | Урожайність, ц/га | Затрати на 1 ц люд.- год. | Відхилення (+; -) | ||||||
| 2002р. | 2006р. | 2002р. | 2006р. | 2002р. | умовно | 2006р. | всього | в т.ч. за рахунок | |
| затрат на 1 га | урож. | ||||||||
| 221 | 55 | 270 | 241 | 3,36 | 2,88 | 1,89 | -1,47 | -166 | -29 |
За даними таблиці 2.8 затрати праці на 1 ц в 2006 р. в порівняні з 2002 р. зменшилися на 1,47 люд.-год. Це відбулося за рахунок зниження затрат на 1 га посіву на 166 люд.-год. і за рахунок зниження урожайності на 29 ц/га
Одним з найважливіших показників економічної ефективності сільськогосподарського виробництва є собівартість продукції.
Зниження собівартості продукції забезпечує збільшення прибутку підприємства джерелом фонду накопичення.
Для визначення змін собівартості розглянемо динаміку собівартості виробництва 1 ц цукрового буряку (табл. 2.9).
Таблиця 2.9.
Динаміка собівартості виробництва 1 ц цукрового буряку
| Культура | Собівартість 1 ц., грн. |
2006 до 2002 у % |
||||
| 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | ||
| Цукровий буряк | 11,05 | 13,63 | 23,93 | 12,11 | 23,02 | 208,3 |
Аналізуючи дані