Xreferat.com » Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству » Удосконалення технології виробництва молока у TOB ім. Воровського Полтавського району Полтавської області

Удосконалення технології виробництва молока у TOB ім. Воровського Полтавського району Полтавської області

установки "Тандем" і "Ялинка". Найважливішою особливістю цієї технології є застосування на фермі зимою прив'язного утримання тварин в корівниках, обладнаних автоматичними прив'язями, влітку - утримання та годівля без прив'язі на впорядкованих вигульно-кормових майданчиках, розміщених поблизу корівників ферми і виконуючих роль літнього табору. Застосування автоматичних прив'язей і автоматизованих установок "Тандем" і "Ялинка" дає змогу досягти практично такої ж продуктивності праці в обслуговуванні тварин, як і в умовах безприв'язного утримання.


2. Матеріал, методика і аналіз результатів досліджень


2.1 Характеристика господарства


Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "імені Боровського" розташоване в с. Калашники Полтавського району Полтавської області. Товариство створене відповідно до законів України "Про господарські товариства", "Про колективне сільськогосподарське підприємство", "Про підприємство" та іншого законодавства України. Головною метою діяльності товариства є виробництво, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції, а також надання учасникам товариства та іншим особам послуг щодо ведення сільського господарства та здійснення інших, пов'язаних з ним видів діяльності. Предметом діяльності товариства є:

ведення сільськогосподарського виробництва;

переробка сільськогосподарської продукції, як власного виробництва, так і придбаної у інших виробників;

надання агротехнічних та інших послуг жителям сільських населених пунктів, селянським (фермерським) господарствам, сільськогосподарським та іншим підприємствам;

Товариство ім. Воровського є юридичною особою з дня, його державної реєстрації. Товариство є власником майна, переданого йому учасниками; продукції, виробленої в результаті господарської діяльності; одержаних доходів. Воно самостійно визначає перспективи розвитку, планує та здійснює свою діяльність, виходячи з попиту на вироблену ним продукцію, роботи, послуги; реалізує свою продукцію за цінами, що встановлюються на самостійній або на договірній основі.

Вищим органом управління TOB ім. Воровського є збори учасників. Вони складаються з учасників або призначених ними представників. Збори учасників обирають голову товариства на 1 рік.

Землекористування протягом року


Показники 2006 2007 2008 2008до 2006 %

га % га % га %
Всього земельних угідь 1894 100 1894 100 1894 100 100

в т.ч.

сільськогосподарських угідь

1824 96,3 1824 96,3 1824 96,3 100
з них: рілля 1774 93,7 1774 93,6 1774 93,6 100
Пасовища 50 2,7 50 2,7 50 2,7 100
Інші угіддя 70 3,8 70 3,7 70 3,7 100

У 2008 У 2008 році за господарством закріплено 1894 га земельних угідь. Площа сільськогосподарських угідь та пасовищ порівняно з 2006 роком не змінилась.


Таблиця 2.2 Виробництво рослинництва


У 2008 році в господарстві вироблено 14220 ц зернових та зернобобових , що складає 55% від виробленої продукції в 2006 році. Зменшилась площа посівів пшениці, гречки, кукурудзи порівняно з 2006 роком. Площа посівів соняшнику, сої, цукрових буряків збільшилась. Внаслідок низької врожайності зменшилось виробництво пшениці, гречки, кукурудзи .

За TOB ім. Воровського закріплено дві тваринницькі ферми. Поголів'я тварин, яких утримують у господарстві, наведено у таблиці 2.3.


Таблиця 2.3. Поголів'я тварин у господарстві


2006 2007 2008 2008 до 2006 %
Велика рогата худоба, всього: 169 210 225 133
У т.ч. корови 70 72 80 114
Свині, всього 240 240 240 100
У т.ч. основні свиноматки 24 24 24 100
Гуси 515 870 990 192

Поголів'я тварин порівняно з 2006 р. в 2008 р. збільшилося: ВРХ - на 33%, свиней - не змінилось. Поголів'я гусей, яких вирощують в господарстві, збільшилося на 92% . Продуктивність тварин, яких утримують в господарстві ,представлена в таб.2.4


Таблиця 2.4


2006 2007 2008 2008 до 2006%

Зібрана площа Виробництво продукції, Зібрана площа, Виробництво продукції, Зібрана площа, Виробництво продукції, Зібрана площа, Виробництво продукції,
Зернові та зернобобові 802 26018 685 20488 628 14220 78 55
всього







3 них 435 14614 230 9872 120 3640 27,5 25
Пшениця 70 740 110 542 50 128 78 17
Гречка 70 740 110 542 50 128 71 17
Кукурудза на зерно 120 5800 75 2966 90 2607 75 45
Ячмінь 170 7605 270 7108 340 7210 200 156
Інші зернові 7 259 10 385 28 635 400 245
Соняшник 170 2292 300 5315 350 7109 206 310
Соя 210 2481 350 3413 298 2909 142 117
Цукрові буряки 120 33295 230 34750 190 30130 158 91

Валовий надій молока в господарстві за 2008 р. склав 2800 ц, порівнюючи з 1306 р. виробництво цього виду продукції збільшилося на 29%. Виробництво яловичини в господарстві збільшилося на 3%, а виробництво свинини - на 9%.


Таблиця 2.5 Виробництво продукції тваринництва


2006 2007 2008 2008 до 2006 %

Середньорічне поголів'я, Виробництво продукції Середньорічне поголів'я Виробництво продукції, Середньорічне поголів'я, Виробництво продукції, Середньорічне поголів'я Виробництво продукції
Вирощування худоби та







птиці (в живій масі):







Вел. рогатої худоби 154 147 169 169 210 191 136 130
Свиней 180 26 240 36 240 50 133" 192

ЦІїиїн

603 13 515 11 97 2 16 15

43 1653 72 1869 72 1994 167 121
Бджільництво: мед 21 295 21 293 21 312 100 106

У 2008 р. в господарстві середньорічне поголів'я великої рогатої худоби: збільшилося на 43%, свиней - 53 % порівняно з 2006 р. Поголів'я птиці збільшилося на 60%.

У 2008 р. вироблено молока на 21% більше , ніж в 2006 р. Виробництво меду протягом цих років не змінилося.


Таблиця 2.6 Середньооблікова чисельність працівників


2006 2007 2008
Середньооблікова чисельність працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві - всього 75 80 79
У тому числі:


Рослинництві 50 52 79
Тваринництві 25 28 27

2.2 Характеристика галузі тваринництва


2.2.1 Історія створення стада

Молочна ферма, яка на даний час належить TOB ім.Воровського, побудована в 1975 році і розрахована на 200 голів молочного стада. У господарство було завезене поголів'я корів чорно-рябої породи. Молочна продуктивність кращих корів господарства складала 4000-5000 кг молока жирністю 36%. Жива маса дорослих корів - 450-500 кг, бугаїв -7 850-1000 кг. У господарстві застосовувалося чистопородне розведення.

В даний час поголів'я на молочній фермі скоротилося.


Таблиця 2.7


2006 2007 2008 2008 до 2006, %
Корови молочного стада 70 72 80 114
Телиці від 2 років і старше 17 27 32 188
Телята до року 57 86 95 167
доросла худоба на відгодівлі 25 25 25 100

2.2.2 Породний, класний та віковий склад стада

На молочній фермі TOB ім.Воровського утримують корів чорно-рябої породи.

Українська чорно-ряба молочна порода почала створюватися з 1925 р., коли в колишньому Радянському Союзі чорно-ряба худоба була прийнята як планова порода. З 1930 р., почався її імпорт із Німеччини й інших країн. За даними породного переобліку в 1935 р. її було лише 0,8% від усього поголів'я худоби, у 1955 р. - 6,04%, у 1960 т.- 6,93%, у 1969 р. - 9,18%, у 1974 р. - 11,95%, у 1985 р. -28,75%, у 1990 р. - 34,39 %. Зараз в Україні порода займає перше місце серед інших порід худоби. Нова чорно-ряба порода в СРСР була затверджена в 1959 р. Завдяки активній роботі селекціонерів створено великий масив породи в Україні, де були сформовані три групи: у західних областях (львівська порода), Хмельницькій області (подільська порода), та східних областях (східна порода).

У 1996 р. наказом Мінсільгосппроду України затверджена нова українська чорно-ряба порода худоби. Автори нової породи М.Я.Єфименко, В.М.Макаров, М.С.Пелехатий, Т.І.Хмара та ін. У породі три внутріпородних типи (центрально- східний, західний і поліський), три заводських типи (київський, харківський, подільський), 6 заводських ліній і 55 заводських родин. У породі об'єднані кращі селекційні ознаки поліпшуючої, гольштинської породи, (високий надій молока, технологічність) і місцевої чорно-рябої породи (високий жир у молоці і плідність, добра пристосованість до місцевих умов утримання). Молочна продуктивність кращих корів складає 4000-6000 кг молока жирністю 3,6-3,8%о. Жива маса дорослих корів - 600-650 кг, бугаїв - 850-1100 кг. Телиці досягають живої маси в 12-місячному віці 290-300 кг, у 18-місячному - 400-420, бички, відповідно, 380-400 та 500-520 кг. Екстер'єр корів, яких утримують у господарстві, відповідає екстер'єру молочної худоби. У корів голова легка, довга. Груди досить глибокі, але не широкі. Спина у тварин відносно широка і рівна. Кінцівки правильно і широко поставлені. Вим'я за формою ванноподібне або чашоподібне.


Удосконалення технології виробництва молока у TOB ім. Воровського Полтавського району Полтавської області

Породний склад стада у TOB ім.Воровського представлений у таблиці 2.8.


Таблиця 2.8 Породний склад стада

Показник 2006 2007 2008 4 2008 до 2006, %
Чистопородні, гол 59 62 66 112
Помісі, гол 11 10 12 109

У 2008 році кількість чистопорідних тварин у господарстві збільшилася на 12 : о, а помісних - на 9% порівняно з 2006 роком. У господарстві проводять оцінку корів за комплексом ознак: живою масою, конституцією, екстер'єром, молочністю, породністю, відтворною здатністю. Згідно цих показників кожній тварині присвоюють відповідний клас. За результатами проведеної оцінки корів визначають напрям їх подальшого використання. Тварини, які мають незадовільні показники, підлягають вибракуванню.


Таблиця 2.9 Класний склад стада

Клас 2006 2007 2008 2008 до 2006, %
Еліта 7 12 14 200
І 48 54 60 125
II 8 6 6 100

Основну частину молочного стада складають корови 1-го класу. В господарстві є також корови класу еліта? кількість яких збільшується. Ведеться робота по зменшенню у стаді корів ІІ-го класу, оскільки вони мають нижчі показники продуктивності. У різному віці корови мають неоднакову молочну продуктивність, тому у господарстві враховують вік корови при оцінці молочної продуктивності. Дорослі тварини дають більше молока, ніж молоді. У корів чорно-рябої породи найвищі: добові надої припадають на п'яту лактацію. Відповідно до молочної продуктивності на фермі корів утримують до 8 років.

Таблиця2.10 Віковий склад стада

Вік по лактаціях 2006 2007 2008 2008 до 2006, %
Перша лактація 16 17 19 119
Друга 16 16 • 16 100
3 і старше 38 39 45 118

У господарстві основну частину молочного стада складають корови, які мають З і більше лактацій. Порівняно з 2006 р. їх кількість збільшилася на 18 %.


2.2.3 Продуктивні і відтворювальні якості маточного стада

Молоко та молочні продукти - одні з найважливіших продуктів харчування людини. За хімічним складом воно є повноцінним продуктом: сухі речовини освоюються на 92-97%. В середньому у молоці корови міститься 12,5-13,0% сухої речовини, в тому числі 3,6% жиру, 3,3% білка, 4,8%) молочного цукру, близько 1% мінеральних речовин. Воно має близько 200 необхідних для людини поживних речовин, що в оптимальному співвідношенні та легкозасвоюваній формі. У молоці нараховується більше 20 вітамінів, близько ЗО ферментів, понад 20 мікроелементів та до 10-ти мікроелементів. До складу молочного жиру входить більше 150 жирних кислот, а в молочних балках утримується близько 20 амінокислот. Молочний жир освоюється організмом людини на 95%, білок - на 96%, молочний цукор - на 98%). Завдяки цим властивостям молоко вважають унікальним дієтичним продуктом.

Основними показниками, що характеризують продуктивність корів, є надій, зміст жиру і білка в молоці.


Таблиця 2.11 Показники молочної продуктивності маточного стада у ТОВ(ім. Воровського)

Показники 2006 2007 2008 2008 до 2006, %
Надій за лактацію, кг 3100 3300 3500 -116
Вміст молочного жиру, % 3,6 3,6 3,6 100
Вміст молочного білка, % 3,2 3,2 3,2 100

Молочна продуктивність безпосередньо Пов'язана з відтворною функцією організму, оскільки розвиток і секреторна діяльність молочної залози знаходяться у тісному зв'язку з розвитком органів розмноження, з періодом тільності й отелення. Під лактацією розуміють утворення і виділення молочною залозою молока за проміжок часу від отелення до запуску на сухостій, або ж проміжок часу між двома допоміжними отеленнями. Момент припинення утворення молока в молочній залозі це запуск, а час від моменту запуску до наступного запліднення уже через 20-30 діб. Проміжок часу від отелення до плідного парування (осіменіння) називають сервіс-періодом.


Таблиця 2.12 Тривалість сервіс-періоду корів, днів


Кількість корів, голів

2006 2007 2008
60-90 25 28 32
91-120 26 26 28
більше 120 19 18 20

Подовжений сервіс-період зменшує валовий надій кожної корови за ряд років. За один день продуктивного життя корови у господарстві одержують нижчі надої, ніж при короткому сервіс-періоду, а це економічно невигідно. Подовжений сервіс-період призводить до зменшення виходу телят.


Таблиця 2.13 Тривалість міжотельного періоду, днів



Кількість корів, голів

* 2005 2006 2007
345-375 J 25 28

3iL

376-405 26 26 28 '
більше 405 19 18 20

Міжотельний період (МОП) - це період від отелення до отелення. Тривалість )П понад 365 днів призводить до неплідності корів і зниження надоїв. Для оцінки плодючості корів у господарстві TOB ім. Воровського використовують показник - заплідненість їх від першого осіменіння - це виношення кількості тварин, які запліднилися, до всіх, яких осіменяли протягом періоду. Визначається у відсотках. У господарстві в 2007 році цей показник становив 82% (59:72 х100).


Таблиця 2.14 Вихід телят від корів за рік в залежності в тривалості сервіс-періоду

Тривалість сервіс-періоду, днів Вихід телят, голів
60-90 98-107
91-120 90-97
більше 120 менше 90

Таблиця 2.15 Коефіцієнт відтворної здатності корів у TOB ім.В оровського

Тривалість МОЦ, днів КВЗ
345-375 4* 0,97-1,05
376-405 0,90-0,-97
більше 405 менше 0,9

Ос Основними резервами збільшення відтворення тварин є:

повноцінний раціон годівлі, збалансований за багатьма поживними речовинами;

скорочення сервіс-періоду до 60 днів;

лікування гінекологічних захворювань корів;

зменшення кількості абортів;

упорядкування системи вибракування корів;

Щоб підвищити продуктивність стада, в господарстві необхідно прискорити якісне поліпшення маточного поголів'я. Потрібно вибраковувати низькопродуктивних корів, а високопродуктивних використовувати більш тривалий час .


2.2.4 Технологія виробництва молока

Одержання і вирощування молодняку. Система вирощування молодняку передбачає ефективне використання біологічних закономірностей росту і розвитку тварин в ембріональний і постембріональний періоди життя. Ріст і розвиток плоду в ембріональний період значною мірою залежить від умов годівлі й утримання корів нетелей під час тільності. Для тільних сухостійних корів у господарстві заготовляють сіно, силос, коренебульбоплоди, концентровані корми, зелену масу. Передбачений раціон,який наведений у таб.2.16


Удосконалення технології виробництва молока у TOB ім. Воровського Полтавського району Полтавської області


Таблиця 2.16 Раціони для сухостійних корів і нетелей

Корми Корови нетелі

Норма витрат кормів на 1 гол., кг Фактичні витрати кормів на 1 гол., кг

(+/-)

Норма витрат кормів на 1гол., кг Фактичні витрати кормів на 1 гол., кг

(+/-)

сіно злаково- 3 5 зима 3 2,5 -0,5
бобове

-0,5


солома 1 2 +1 1 2 -1
силос 10 11 +1 10 11 -1
кукурудзяний





кормові 5 4 -1 4 3,5 -0,5
буряки





концкорми 2,5 2 -0,5 0,8 0,7

-од

зелені корми ЗО 29

літо

-1

27 26 -1
концкорми 2,2

-од

1,5 1,3 -0,2

Аналізуючи раціони годівлі сухостійних корів і нетелей,: спостерігається тенденція до економії кормів. Необхідно довести до норми видачу сіна, кормових буряків, концкормів, зелених кормів, оскільки ріст і розвиток плода в ембріональний період вимагає збалансованої, повноцінної годівлі.

У господарстві застосовують прив'язний спосіб утримання корів і нетелей в останні місяці тільності. Для нормалізації фізіологічного стану тваринам надають активний моціон.

Для отелення корів і утримання новонароджених телят у перші 20 днів життя а фермі влаштоване родильне відділення. Тут створені необхідні зооветеринарні мови для нормального перебігу родів, післяродового періоду і одержання здорових телят. Цех обладнаний в окремому приміщенні, розділеному на чотири секції -дородову, родову, післяродову, профілакторій.

За 8-10 дні до очікуваного отелення тварину переводять із сухостою у дородову секцію цеху отелення. При цьому роблять її клінічний огляд із визначенням стану вим'я, з настанням ознак родів тварину переводять у родову секцію.

Першими ознаками родів є неспокій корови: вона часто лягає і встає, реве, оглядається. При такій ситуації обмивають задню частину тіла, кінцівки й хвіст 2%-м содовим розчином, а зовнішні статеві органи - теплим (1:5000) розчином калію перманганату, забруднену і мокру підсталку замінюють чистою і сухою. Всі ці роботи проводять і після родів.

У деннику корову утримують разом із телям 12 год. Це позитивно впливає як на теля, так і на корову, оскільки вона може проявити материнський інстинкт.

Кількість молодняку, одержаного в господарстві за останні три роки, наведена в таблиці 2.17.


Таблиця 2.17 Поголів'я молодняку в господарстві

Показники 2005 2006 2007
Народилося телят від корів і осіменених телець 69 57 86
Пало та загинуло молодняку


Продано та видано населенню 28 • 26 35

У господарстві застосовують спосіб напування з відра для згодовування молозива. Для цього способу використовують чисте, продезінфіковане відро.

Наливають молозиво у відро, змочують ним соску і дають теляті. Як тільки воно почне ссати резинову соску, її спокійно опускають у відро з молозивом і коли теля відчує смак молозива і почне пити, соску забирають і воно п'є з відра самостійно. Молозиво згодовують 5-6 разів за добу.

Профілакторний період вирощування телят триває від народження до 20-денного віку. В цей період господарство застосовує утримання телят в індивідуальних дерев'яних клітках. При таких умовах утримання тварини не контактують з сусідами та менше хворіють, але важко доглядати за ними, знижуються норми обслуговування та різко збільшується вартість утримання.

Молочний період триває до 4-місячного віку і за цей час випоюють не менше 500 кг незбираного молока. Згідно зі схемами годівлі теличкам до 6-місячного віку передбачено випоювати від 180 до 500 кг незбираного і 200-700 кг збираного молока. Збиране молоко до раціону теляти вводять з 20-30-денного віку.

Концентровані корми починають згодовувати поступово, невеликими порціями. За добу телята 1-2-місячного віку споживають 0,2-0,4 кг, а 2-3-місячного близько 0,8-1,6 кг концкормів. Норму сіна збільшують поступово і в 3-місячному і доводять до 1,3-1,4, а в 6-місячному - до 2,5-3 кг на добу. Коренеплоди телятам починають згодовувати з місячного, а силос - з 2-місячного віку. Згодовування соковитих кормів з раннього віку підвищує біологічну повноцінність раціонів, поліпшує травлення і сприяє повнішому засвоєнню поживних речовин. До зелених кормів телят привчають з 20-денного віку. Добову даванку їх поступово збільшують, доводячи у 3-місячному віці до 7-8, а у 6-місячному - до 18-кг (разом з пасовищною травою). На фермі застосовують прив'язне утримання телят до 6-місячного віку в приміщенні для вирощування молодняку.


Удосконалення технології виробництва молока у TOB ім. Воровського Полтавського району Полтавської області

У післямолочний період телиць вирощують на раціонах, що складаються тільки з рослинних кормів. За структурою вони поступово наближаються до раціонів дорослої худоби, але мають необхідну кількість енергії, перетравного протеїну, мінеральних речовин і вітамінів. У стійловий період у раціони телиць включають (3 розрахунку на 100 кг живої маси), кг: силосу - 5-6 сінажу - 3-4, сіна .5-2 за добу. При нестачі сіна частину його заміняють доброякісною соломою ярих культур. Кількість концентрованих кормів залежить від якості грубих і соковитих.

Влітку телиць підгодовують зеленими кормами, вирощеними у кормовій сівозміні, якщо продуктивність пасовища невисока. При цьому загальна добова даванка зеленого корму (разом з пасовищем) становить: у 7-9-місячному віці - 18-22 кг, 10-12-місячному - 22-26, 13-15-місячному - 36-30 кг.

На фермі TOB ім. Воровського застосовують у стійловий період прив'язне тримання телицы Корми роздають мобільним кормороздавачем КТУ-10А. для видалення гною з приміщень використовують скребковий транспортер ТСН-160.

Влітку телиць утримують в літньому таборі з використанням пасовищ. Годівля. Норми годівлі на молочній фермі ТОВ ім. Воровського розраховують відповідно до живої маси, продуктивності дійних корів. Нормування годівлі базується не тільки на знанні деталізованих норм і поживності кормів, а й на особливостях кормової бази.


Таблиця 2.18 Раціон для корів молочного стада

Корми Норма витрат кормів на 1 гол., кг Фактичні витрати кормів на 1 гол., кг Нестача (-), перевитрати (+) корму, кг
Концентровані 2 1,8 -0,2
Грубі: всього у
-
тому числі Сіно 5 4 -1
Солома 2 2 -
Соковиті: всього


у тому числі Силос 17 . 18 +1
кормові буряки 10/ 9 -1
У раціоні: корм.од. 8,6 8,4
перетравний 820 798 -22
протеїн, г


Кальцій, г 57 123 +66
Фосфор, г 39 70 +31
Каротин, мг 325 340 +15

Аналізуючи раціон для корів молочного стада, спостерігається нестача кормів та поживних речовин. Необхідно збалансувати раціон за витратами поживних речовин, оскільки їх нестача веде до зниження рівня молочної продуктивності.


Таблиця 2.19 Забезпеченість кормами молочного стада ВРХ у 2008 році

Удосконалення технології виробництва молока у TOB ім. Воровського Полтавського району Полтавської області


Порівнявши аналіз забезпеченості кормами молочного стада у 2008 році, спостерігається тенденція до економії кормів. У господарстві необхідно підвищити заготівлю концентрованих, грубих, зелених кормів та кормових буряків за рахунок раціонального використання полів та пасовищ. Для підтримання пасовищ на високому виробничому рівні потрібно проводити заходи:

періодично давати відпочинок травостою;

витримувати строки випасу;

доглядати за пасовищем (підживлення, підсів, підкошування). Для забезпечення міцної кормової бази необхідно здійснювати заходи:

підвищення врожайності кормових культур;

перехід на сучасні технології заготівлі, підготовки і використання кормів;

- впровадження зрошення,, підвищення доз мінеральних і органічних добрив під кормові культури.

У господарстві застосовують чотирикратне протягом доби роздавання кормів. Роздавання кормів заплановано перед початком і після закінчення кожного доїння. Вранці до доїння протягом 15-20 хв. доярки роздають коровам вручну ј добової норми концкормів і більшу частину коренеплодів. По закінченню ранкового доїння проводиться друге, механізоване роздавання кормів у вигляді силосу та сіна, видаються концкорми. У другій половині для за 1-1,5 год до вечірнього доїння здійснюють третє, механізоване роздавання кормів у вигляді, сінажу та сіна. Коровам видають концкорми. До початку вечірнього доїння в корівник завозять концентровані корми і кормові буряки з врахуванням їх витрат на ранок наступного а також сіно поточного дня, після закінчення вечірнього доїння корів годують четвертий раз - роздають концкорми, буряки, які залишилися від добового раціону, завершення закладають в годівниці сіно для поїдання коровами вночі.

Така черговість роздавання кормів зручна щодо організації праці робітників і відповідає природній кормовій поведінці тварин, їх біологічним потребам. Утримання корів. На молочній фермі TOB ім. Воровського застосовують прив"язне утримання корів. Такий спосіб утримання характеризується тим, що корови відпочивають у стійлах і поїдають корми у зафіксованому положенні, тобто на прив'язі.

В умовах прив'язного утримання кількість періодів і тривалість відпочинку на добу у корів більше пов'язані з режимом прибирання гною у стійлі, бо тварин доводиться піднімати. Корови триваліше та спокійніше відпочивають в стійлах лежачи вночі, коли створюється спокійна обстановка.

У корівнику на 200 голів худобу розміщують у чотири ряди, в кожному з яких по 50 місць. Корів у двох рядах розміщують головами всередину. Вздовж кожного ряду з одного боку обладнані годівниці, у які корм роздають за допомогою мобільного кормороздавача, а з другого - гнойовий прохід, звідки гній виділяють скребковим транспортером.

Прив'язують корів до стійлової рами, змонтованої вздовж задніх бортів годівниць. До неї прикріплені водопровідні труби на висоті 160 см і автонапувалки на висоті 60 см, а також вакуум-провід доїльної установки. Ширина стійл становить 1,2 м, а довжина - 2,1 м. Довгі стійла зручні для тварин, але вони потребують значних затрат ручної праці при видаленні гною. В таких стійлах при поїданні корму корова просувається вперед ближче до годівниці. При цьому її задня частина тулуба віддаляється від гнойового каналу на 50-70 см. Під час дефекацій екскременти потрапляють саме на цю частину стійла. При закінченні годівлі корова зідступає назад і, якщо гній своєчасно не прибраний, їй доводитеся лягати на нього, забруднюючись при цьому.

На фермі використовують високі годівниці з висотою попереднього борта 20-30 см і заднього - 70 см. Такі годівниці мають великий об'єм, з них тварини майже зовсім не викидають корм. Однак, якщо частково корм викидається з годівниці, то його важко знову закинути у годівницю.

Підлога в стійлах зроблена на добрій термоізоляційній основі, утеплена -дерев'яна. Вона має нахил в бік гнойового каналу, а в задній частині - до 2%.

В умовах прив'язного утримання корів велике значення має підстилка для стійл. її використовують для утеплення стійл і поліпшення гігієнічних умов утримання тварин. Для підстилки використовують солому з розрахунку 2-4 кг на корову за добу. Підстилка вбирає вологу та шкідливі гази, а тому відіграє значну роль у створенні мікроклімату приміщення.

Одним з важливих технологічних елементів утримання великої рогатої худоби є прив'язь. Вона забезпечує фіксацію тварини з метою обмеження її руху, але не стискає тварину, а дозволяє їй нормально стояти, лежати, поїдати корми, пити воду тощо. На фермі використовують найпростіший прив'язний пристрій -короткий металевий ланцюг, прикріплений одним кінцем внизу до стійлової рами, а двома верхніми - охоплює шию корови і закріплюється за допомогою кільця та фіксуючої ланки.

В корівниках встановлені одночашкові поїлки ПА - 1А. кількість води, яка надходить в автонапувалку, регулюється спеціальною педаллю. Одна автонапувалка встановлена для двох суміжно розміщених корів. Вони змонтовані над годівницями, щоб вода при переливанні не потрапляла на стійловий майданчик.

Основним засобом для роздавання кормів на фермі є кормороздавач тракторний універсальний КТУ - 10. Він призначений для транспортування і роздавання подрібнених листостеблової маси кукурудзи, злакових або бобових трав, грубих кормів, силосу, жому або суміші їх з сипкими кормами в годівниці в тваринницьких приміщеннях, на вигульних майданчиках та в літніх таборах. Може бути використаний для перевезення різних сільськогосподарських вантажів з вивантаженням назад, при завантаженні сховищ кормів.

Для видалення гною з приміщень по фермі застосовують скребковий транспортер ТСН - 160А. він складається з горизонтального транспортера для прибирання гною з приміщень та похилого транспортера для одночасного завантаження його в транспортні засоби.

При роботі транспортера ТСН гній, видалений в канал, переміщується в нижній поворотний сектор похилого транспортера і подається в тракторний причеп.

Для забезпечення надійної роботи транспортерів їх не перевантажують гноєм. Вмикають їх тоді, коли оператор прибирає гній зі стійл в гнойовий канав. Цим запобігається: перевантаження транспортерів, забезпечується підтримання в чистоті тварин і нормального мікроклімату в приміщенні.

На фермі застосовується вентиляція з природним збудженням повітря. Повітрообмін відбувається через пори будівельних матеріалів і нещільності в огородженнях через різницю тисків і температур зовнішнього і внутрішнього повітря, швидкості вітру. Вітер з навітряної сторони будинку створює підвищений тиск (повітря нагнітається в приміщення), а з підвітряної - знижене (видаляється з приміщення).

Однак при такій вентиляції важко забезпечити необхідний повітрообмін у різні періоди року, тому що її не можна регулювати.

У корівнику TOB ім. Воровського встановлені вікна горизонтальної форми, які погіршують інтенсивність світла у приміщенні на 15% порівняно з вікнами вертикальної форми. Вікна підняті вгору, до стелі, що сприяє кращому освітленню приміщення углибину. Відстань від підлоги до підвіконня становить 1,4 м. Вікна регулярно очищають від пилу, бруду, усувають щілини.

Ширина зовнішніх воріт у корівнику становить 2,4 м, висота - 2,5 м. Вони легко відчиняються й щільно зачиняються, не травмують тварин. Двері виготовлені завширшки 0,8-1,2 м, заввишки - 1,8 м. Вони відчиняються назовні. Для запобігання втратам тепла їх утеплюють.

Літнє утримання корів. У літній період господарство одержує 60-70% продукції молока і приростів худоби. Зелена маса пасовищ - найдешевший корм.

В літній період в-господарстві з'являються найбільш сприятливі можливості для оздоровлення тварин, підвищення їх продуктивності і відтворних функцій, зниження собівартості одержуваного молока. Річна тривалість літнього і пасовищного утримання становить 160 днів.

TOB ім. Воровського має 50 га природних пасовищ, які знаходяться від ферми на відстані 2 км. Застосовують табірно-пасовищне безприв'язне утримання. Поблизу пасовища організований літній табір, який має вигульно-кормовий майданчик, навіси для худоби і легкі будівлі для персоналу. Основну частину об'ємистих кормів тварин одержують на пасовищі. В період нестачі чи відсутності кормів на пасовищах корів підгодовують на вигульних майданчиках з годівниць скошеною і підвезеною мобільним кормороздавачем КТУ - 10 зеленою масою кормових культур.

Використання культурних пасовищ дає можливість підвищити молочну продуктивність, оздоровити корів і знизити собівартість молока, створюються умови

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: