Економічна ефективність виробництва картоплі та шляхи її підвищення на прикладі ТОВ "Прогрес" с.Авдіївка, Сосницького району
Досліджуване господарство було провідним господарством по виробництву картоплі в районі й області. Воно є одним із двох господарств області по вирощуванню оригінального насіння. Для вирощування картоплі в господарстві була створена відповідна матеріально-технічна база. Збудовано типове картоплесховище на 1 тис. тонн, придбано дві картоплесаджалки, два картоплезбиральні комбайни, один сортувальний пункт КСП-25 і друга необхідна техніка для обробітку грунту.
Проте тривала соціально-економічна криза попередніх років негативно вплинула, як на розвиток господарства в цілому так і на виробництво картоплі. Якщо у 2006 році її у вироблено 1012 тонни, то в 2008 році 1625 тонн. Валові збори картоплі невеликі, тому що площа посадки знаходиться в межах 6-8 га. В зв’язку з тим що господарство в минулому спеціалізувалось на вирощуванні картоплі і в ньому відпрацьована технологія вирощування, є відповідна техніка, урожай за останні три роки знаходиться на рівні 191,4 ц/га. А у 2007,2008 роках перевищував 230 ц/га (відповідно 241,1 та 232,1).
За останні роки різко скоротилися внесення органічних і мінеральних добрив. Так, органічних було внесено на 1 га посіву у 2006 р. 0,3 т., 2007 р – 1,6, у 2008 – 0,9, що дуже мало. Відповідно мінеральних добрив у діючій речовині – 61,3 кг, 70,8 , 85 кг.
За останні роки дуже скоротилося внесення органічних і мінеральних добрив. Так, якщо в 2006 році на 1 га їх було внесено під картоплю відповідно 95 тонн і 548 кг діючої речовини, то під урожай 2008 року органічних - 54 тонни, а мінеральні добрива зовсім не вносили. Забур'яненість посівів картоплі часто перевищує пороги шкодочинності.
Як відомо, природно економічні умови в яких знаходиться будь-яке господарство забезпечують лише умови для розвитку тієї чи іншої галузі, а про правильність їх використання говорить вже про стан розвитку галузі. Використовуючи дані таблиці 2.4.1., зробимо аналіз динаміки основних показників економічної ефективності виробництва картоплі.
Таблиця 2.4.1. Економічна ефективність виробництва картоплі
| Показники | 2006 | 2007 | 2008 | 2008 у % до 2006 |
| Посівна площа,га | 6 | 6 | 7 | 116 |
| Питома вага в структурі посівів,% | 1 | 1 | 1 | 100 |
| Урожайність, ц/га | 168,7 | 241,1 | 237,1 | 137,6 |
| Валовий збір, ц | 1012 | 1350 | 1625 | 160,5 |
| Товарність % | 42 | 47 | 46 | 109,5 |
| Реалізовано цн. | 427 | 638 | 754 | 176,5 |
| Виробленокартоплі на 1 люд.-год, ц | 0,44 | 0,7 | 1,3 | 295 |
| Собівартість, грн | 50,4 | 50,15 | 72,8 | 144 |
| Загальні затрати, грн | 9801,4 | 14007,8 | 13484,9 | 137,6 |
| Ціна реалізації, грн | 137,4 | 102,7 | 130,9 | 95,2 |
| Виручка на 1 га | 23179,4 | 24761 | 30382 | 131 |
| Прибуток, тис.грн. | 13378 | 10753,2 | 16897,1 | 126 |
| Рентабельність, % | 265 | 214 | 232 | 87,5 |
Виходячи з даних таблиці 2.4.1. можна сказати, що в підприємстві спостерігається отримання великих прибутків від реалізації картоплі, але при цьому можна говорити про нестабільність реалізаційної ціни по роках, незначний обсяг виробництва картоплі та невисоку товарність. Останнє тісно пов’язано із якістю насіннєвого матеріалу та його репродуктивністю.
Продуктивність праці в господарстві зростає, що показує показник виробництва кпртоплі на 1 люд.-год., який в порівнянні з 2006 роком в 2008 році зріс на 95% .
Негативна динаміка ціни на картоплю, яка зменшилась на 4,9%. При цьому в господарстві спостерігається стрімкий ріст собівартості продукції, що є негативним фактором для наступного ефективного господарювання. В 2008 році собівартість в господарстві зросла в порівнянні з 2006 роком на 44,0% і становила 72,8 грн, тоді як у 2006 році дорівнювала 50,4 грн. Стрімкий ріст цін на промислову продукцію, яка потрібна для сільського господарства призвів до диспаритету цін і тому це в якійсь мірі вплинуло на зростання собівартості сільськогосподарської продукції. Однак, як дуже зазначалось вирощуваня картоплі у ТОВ "Прогрес" є прибутковим, тому необхідно не втрачати позицію. Для збільшення прибутковості необхідно розширити посівні площі до 20 га, підвищення врожайності на 15% та товарності до 70-80%.
Не менш важливим заходом по збільшенню прибутку є зниження собівартості продукції та підвищення якості і ціни.
Для кожного господарства по кожній сільськогосподарській культурі існує критичний рівень виробництва, що не забезпечує прибутку, але покриває затрати. Тому, насамперед, для досліджуваного господарства буде корисним визначити такий рівень беззбитковості. В нашому випадку це буде стосуватися рівня урожайності картоплі (мал 2.4.3.). Визначення критичного обсягу реалізації, а також аналіз беззбитковості виробництва та прогнозування прибутку ґрунтується на використанні принципу класифікації витрат залежно від їх зв’язку з обсягом виробництва. Розглянемо графічний спосіб аналізу беззбитковості виробництва картоплі. Урожайність картоплі у 2008р. склала 232 ц/га, постійні витрати на 1 га – 11097 грн., змінні - 58,1 грн./ц. ціна реалізації картоплі становить 131 грн./ц
На підставі цих даних розрахуємо критичний рівень урожайності картоплі за формулою:
![]()
де,
ПВ – постійні витрати на 1 га, грн.; Ц – ціна реалізації 1ц продукції;
q – урожайність, ц/га; Звц – змінні витрати на 1ц продукції.
Нб= (11097/(131-58,1)*235*100= 65,6%
Знайдемо точку беззбитковості 232*65,6/100=152,2 ц/га
Наочно, точку беззбитковості виробництва можна побачити на малюнку 2.4.3. витрати на 1 га: постійні – 11097 грн/га, змінні – 58,1 грн./ц

Малюнок 2.4.3. Графік беззбитковості виробництва картоплі
Визначення критичної точки урожайності, при якій досягається беззбитковість виробництва: ОМ- лінія грошової виручки від реалізації продукції; АС-лінія сукупних витрат; ТН- перпендикуляр, що вказує на критичну точку урожайності, в нашому випадку це 152,2 ц/га. Отже за допомогою побудованого графіка ми маємо можливість аналізувати параметри галузі, а саме грошову виручку, прибуток, суму змінних і сукупних витрат при різних рівнях урожайності.
Для збільшення обсягів виробництва картоплі і поліпшення її якості необхідно здійснити комплекс технологічних та організаційних заходів стосовно сортового складу, якості посадкового матеріалу, системи захисту та удобрення, механізації трудомістких процесів, організації реалізації.
Нарощування обсягів виробництва бульб має супроводжуватись заходами, спрямованими на поліпшення їх якості. Збільшення прибутків від картоплярства потребує комплексного використання всіх факторів, які спричиняють кращий результат в сфері виробництва – це застосування інтенсивних, ресурсозберігаючих технологій, поглиблення спеціалізації виробництва, впровадження раціональної структури посівних площ, розширення переробки і зберігання продукції в місцях її виробництва, скорочення втрат бульб, висока їх якість, а в сфері реалізації – вибір найбільш вигідного ринку збуту.
Розділ 3. Шляхи підвищення економічної ефективності вирощування картоплі
3.1 Вплив попередника на урожай картоплі та родючість грунту
Як зазначає О.О.Сабко (1985) основним завданням землеробства на всіх етапах його розвитку є раціональне використання і захист землі, збереження та підвищення її родючості. У системі агротехнічних заходів та його цілеспрямованого впливу на грунт провідною ланкою є сівозміна.
Враховуючи біологічні особливості і здатність пльових культур не тільки використовувати, а й активно відновлювати родючість грунту, сівозміна істотно впливає на фактор родючості, як забезпеченість поживними речовинами і вологого вмісту гумусу, біологічний режим, фізіологічні властивості, та швидкість детоксикації шкідливих речовин, що надходять у грунт при його сільськогосподарському використанні.
Крім того, сівозміна зумовлює агрономічну стратегію підвищення продуктивності грунту і врожайності сільськогосподарських культур, визначає та взаємопов’язує в єдиний комплекс всі ланки системи землеробства. Від спеціалізації сівозміни, складу, і чергування культур залежать системи удобрення, обробіток грунту, врожайність культур, а також оптимізація гумусового та фізико-кліматичного стану грунтового покиву, регулювання балансу поживних речовин і вологи та запобігання явищам ґрунтовтоми.
Гумус як основа біогенності грунту, його фізико-хімічної та біологічної ємкості і в значній мірі зумовлює трансформаційні можливості грунту, тобто здатність найбільш ефективно сприймати, акумулювати внесені з добривами поживні речовини і рівномірно забезпечувати ними рослини, вирівнювати концентрацію і забезпечувати швидку утилізацію пестицидів та інших хімічних препаратів.
В грунтах з більшим вмісто гумусу поліпшуються фізико-механічні показники, вони менше ущільнюються пр. проході сільськогосподарської техніки. Так, грунти з вмістом гумусу до 2% при навантажені 2 кг/см2 і вологості 18% ущільнюються на 15 %, ніж грунти, що вміщють гумусу до 1% (Барштейн Л.А; Бергульова Л.Я. 1985 р)
Основним джерелом нагромадження органічних речовин у грунті, який обробляється, я культура польових рослин, їх кореневі та післяжнивні залишки з рослинними рештками у типових сівозмінах надходить у грунт більше органічних, ніж з органічними добривами. Деякі нагромадження органічної речовини в грунті відбувається уже в процесі вегетації рослин за рахунок регенерації кореневої сисистеми, кореневих виділень та посиленої діяльності мікроорганізмів. Таким чином, вирощувані культури виступають не лише споживачами, а й активними творцями грунтової родючості. Так, за даними Ликова О.М.(1982 р) вміст гумусу в грунті на ділянці беззмінного чорного пару за півстоліття знизився більше як на половину, тоді як під посівами с/г культур він утримався на вихідному рівні, або навіть підвищувався.
За даними НДІ землеробства (Зубенко В.Ф. 1981 р) с/г культури за їх здатністю нагромаджувати рештки поділяються на три основні групи:
1. Багаторічні трави нагромаджують кореневих і післяжнивних решток в межах 50-80 ц/га сухої маси що в 1,03 – 1,05 рази більше сформованого врожаю.
2. Озимі жито і пшениця нагромаджують 40-50 ц/га що дорівнює врожаю.
3.Ярі культури 20-40 ц/га і менше.
Серед найменше органічної маси залишають просані, кукурудза, картопля, коренеплоди.
Позитивний впли с/г культур на родючість грунту визначається не тількі кількістю а якістю рослинних решток, зокрема, вмістом азоту. Решти бобових культур містять 2-2,5% більше азоту, тоді як рештки злакових 0,5-1,05%. У порахунку на гектар посіву, як зазначає Геллер І.А. та інші (1985), з рештками багаторічних трав зокрема конюшини, в грунті залишається від 90 до 200 кг азоту, люпину – 70, озимих – 55 , з рештками кукурудзи і картоплі 20-40 кг.
В зв’язку з чим при вирощуванні картоплі необхідно підбирати такі попередники, які максимально можуть забезпечити рослини елементами живлення , завдяки накопичення рослинних решток, що дають можливість значно збільшити вміст органічної речовини і створити необхідні водно-фізичні властивості для росту і розвитку рослин картоплі.
Деякі дослідники вкзують на невибагливість кароплі до попередника і при внесенні достатної кількості органічних і мінеральних добрив можна одержати висок врожаї при розміщенні після озимого жита і пшениці. Однак, зауважують, що останні повинні бути розміщені по зайнятим парам. Наприклад при внесенні 30 т/га гною N60 Р40 К60 і при вирощуванні картоплі після пшениці в ланці з люпином на земле добриво був отриманий врожай картоплі 220 ц/га за таких же умов при вирощуванні люпину на силос 218, люпину на зерно 212, конюшини на 1 укіс 212, кукурудзи на силос 203 ц/га.
За даними Якушніна У.В. урожай картоплі значно залежить від попередника. Так, при її вирощуванні по картоплі урожай склав 155 ц/га, по попросу 165, по гороху 167, по квасолі 190 ц/га.
Картопю можну культивувати в будьяких грунтовокліматичних зонах, протк кращими для картоплі є дерново-підзолисті супіщані , сірі та чорноземні опідзолені грунти Плолісся які мають добру теплопровідність у весняний період добре просихають, нагріваються, не запливають і не утворюють кірки.
Урожайність картоплі значною мірою залежить від щільності грунтів. Ущільнення грунту впливає на появу сходів і фомування врожаю. Оптимальна щильність для картоплі в зоні бульбоутворення має бути в межах 1,01 – 1,16 гр/см3. Досягненя такого рівня щільності відьувається за рахунок технології обробітку грунту та попередника.
Правильний вибір попередника можливий лише при застосуванні сівозмін та дотримання встановленого чергування культур. Велика високих врожаїв картоплі встановлена від раціонального розміщення культур у сівозміні. При цьому рослини картоплі менше забур’яніються та зменшується розповсюдження грибкових хвороб, краще використовуються добрива, с/г техніка.
При побудові сівозміни дуже важливим заходом збільшення обсягів виробництва є розміщеня картоплі по кращих попередниках: зернобобових ,багаторічних травах, озимих зернових.
Даними науки і виробничою практикою доведено що кращими попередниками на легких дерново-підзолистих грунтах які переважають у досліджуваному господарстві є люпин і багаторічні трави.
Слід зазначити що люпин в сівозміні мона вводити проміжною культурою, використовуючи його на зелене добриво. При врожаї люпину 300 ц/га його удобрювальна дія може бути еквівалентною 30-35 т/га напівперепрілого гною при цьому слід мати на увазі скорочення витрат на перевезення і внесення в грунт, які здійснюються при застосуванні гною. Так, за даними Вишинського А.М., затрати (за сучасними розцінками) на удобрення гноєм при перевезенні його на відстань 8 км складають 25 грн/га. При внесенні 30 т/га гною вони бутуть складати 950 грн/га. При застосуванні зеленого добрива витрати пов’язані з посівом люпину не перевищують 270 грн/га, що на 680 грн/га менше в порівнянні із застосуванням гною.
Таким чином, використання люпину жовтого в якості попередника як сидеральної культури доцільно і економічно вигідно. Крім того слід мати на увазі люпин інтенсивно використовує азот атмосфери, повністю задовольняє цим рослини люпину в період вегетації і залишає після себе 70-80 кг/га доступного азоту для послідуючих культур.
Розрахунок економічної ефективності в чкості попередника картоплі люпину жовтого приводиться в таблиці 3.1.1. Приріст урожаю картоплі від застосування сидератів може складати 53-127 ц/га в залежності від погодних умов року.
Для досліджуваного господарства при середньому врожаю картоплі за останні роки 191,0 ц/га приріст від застосування добрив планується в розмірі 25 у/га враховуючи окупність однієї тони зелених добрив 80 кг/га.
Таблиця 3.1.1 Економічна ефективність від використання люпину жовтого в якості попередника картоплі в розрахунку на 1 га
| № п/п | Показники | Базовий варіант | План | Відхилення | |
| Абсолютна величина | % | ||||
| 1 | Урожайність, ц/га | 191 | 216 | 25 | 13 |
| 2 | Витрати на 1 га з розрахунку на основну продукцію, грн.. | 11097 | 11407 | 310 | 2,8 |
| 3 | В т.ч. додаткові витрати, грн.. .на 1 га | 310 | |||
| 4 | Виробнича собівартість 1 ц насіння, грн | 58,1 | 53,0 | 5,1 | 8,8 |
| 5 | Ціна реалізації 1 у насіння, грн.. | 107,7 | 150 | 42,3 | 39 |
| 6 | Виручка з розрахунку на 1 га, грн | 20570,7 | 32400 | 11829,3 | 57 |
| 7 | Прибуток з розрахунку на 1 га, грн.. | 9473,7 | 20993,0 | 11519,3 | 122 |
| 8 | Рівень рентабельності,% | 163 | 396 | 233 | - |
3.2 Удосконалення агротехнічних заходів вирощуван картоплі та показники їх ефективності
Запланований врожай бульб гарантовано можна одержати при дотриманні чіткої ситеми удобрення, що передбачє внесення органічних і мінеральних добрив при комплексному їх внесенні добрива не впливають негативно на навколишнє середовище, кількісні і якісні показники, а сприяють розвитку потужного асиліміційного апарату, мають низький рівень забрудненя навколишнього середовища.
Відомо, що тривале застосування органічних і мінеральних добрив на фоні періодичного вапнування кислих грунтів значно поліпшує не лише родючість грунтів а й фіто санітарний стан сівозмін, дає можливість ефективніше боротися з бурянами хворобами і шкідниками.
Це досягається при застосувані хімзасобів що позитивно впливає на вирощування екологічно чистої продукції.
На Поліссі в господарствах велике значення має вапнування тому, що грунти тут характеризуються підвищеною кислотністю. Встановлено, що при вапнуванні завдяки посленню мікробіологічних і біологічних процесів в грунті збільшується кількість поживних речовин, зокрема нітратів легкозасвоємих форм фсофору і калію при цьому кількість зосвоєваногого азоту зростає у рік вапнування а фосфору ікалію в наступні роки.
Оптимальні умови для росту і розвитку картоплі складаються при РН – 5,6 -6,0. На дуже кислих грунтах урожай знижується, що пов’язано з нестачею магнією.
Вплив ванування на кількісні якісні показники картоплі залежить від норм, строків і місця внесення вапна у сівозміні. Оптимальними нормами при внесенні вапна в сівозміні з картоплею на супіщаних грунтах, якими є грунти досліджуваного господарства.
Необхідно вносити 0,5 норми розрахованої за гідролітичною кислотнісю. Вона дорівнює 2,0 мг-екв. на 100 гр грунту. Доза вапна буде рівна CаSO3 = 2,0-1,5=3,0 тонн/га при застосуванні під картоплю 0,5 норми необхідно буде внести на 1 га 1,5 тонни вапна/га.
За даними Теслюка ТС. Вапнування значно поліпшує фізико-хімічні властивості грунтів, сприяє кращому засвоєнню картоплею елементів живлення і підвищує врожайність на 15 -20 %. В досліджуваному господарстві при середній урожайності за останні три роки 191,0 цн/га приріст врожаю від вапнування може скласти 19,3 цн/га.
Розрахунки економічної ефективності від застосування вапна приводяться в таблиці 3.2.1.
Таблиця 3.2.1 Економічна ефективність застосування вапна при вирощуванні картоплі
| № п/п | Показники | Базовий варіант | План | Відхилення | |
| Абсолютна величина | % | ||||
| 1 | Урожайність, ц/га | 191 | 210 | 19 | 10 |
| 2 | Витрати на 1 га з розрахунку на основну продукцію, грн.. | 11097 | 11387 | 290 | 3 |
| 3 | В т.ч. додаткові витрати, грн.. .на 1 га | 290 | |||
| 4 | Виробнича собівартість 1 ц насіння, грн | 58,1 | 54,2 | -3,9 | -7 |
| 5 | Ціна реалізації 1 у насіння, грн.. | 107,7 | 150 | 42,3 | 39 |
| 6 | Виручка з розрахунку на 1 га, грн | 20570,7 | 31500 | 10929,3 | 53 |
| 7 | Прибуток з розрахунку на 1 га, грн.. | 9473,7 | 20113 | 10639,9 | 112 |
| 8 | Рівень рентабельності,% | 163 | 371 | 208 | |
Картопля як живий рослинний організм для нормального росту і розвитку потребує постійного забезпечення вологою і поживними речовинами. Вони поглинаються з грунту і повітря.
Усі необхідні елементи для росту картоплі є фізіологічно рівноцінними, тобто жоден із них неможе бути замінений іншим.
Потреба рослини картоплі в елементах мінерального живленя досить висока. Наприклад, урожаєм у 100 ц і відносної кількості бадилля з грунту виноситься в середньому 50 кг азоту, 20 фосфору, 60 калію , 25 кальцію. Слід зазначити, що картопля має не досить добре розвинену кореневу систему. Основна маса її розміщується в орному шарі грунту на глибині 20-25 см. Тому повністю потреба рослини в елементах живленя буде задовольнятися лише тоді коли вони містяться в грунті у легкодоступній формі і увеликій кількості.
Потреба картоплі в окремих елементах і їх надходження до рослини протягом вегетації нерівномірна. Найбільш активно азот, фосфор ф калій картопля поглинає за час бутонізації – цвітіння, а це 68 – 80 % кожного елемента від загальної кількості їх за вегетацію.
Для ранніх сортів картоплі цей період настає у червні для середньостиглих у червні липні. В цей період спостерігається найбільші приросту гички яка забезпечує одержання високого урожаю бульб.
За нестачу окремих елементів зокрема азоту пригнічується ріст не тільки надземної маси але і кореневої системи. Ріст коренів при цьому уповільнюється потім вони боліють і відмирають. При достатньому забезпеченні азотом поліпшується поглинання фосфору, калію та інших елементів що сприяють збільшенню, що сприяє збільшеню площі листків приросту сухої речовини вмісту крохмалю, білка та інших цінних сполук.
Не меншу чутливість картоплі на мінеральні добрива в порівнянні з гноєм вказує Нйдін П.Г. що підтверджує специфічну і значну роль органічних добрив на легких підзолистих грунтах. Незважаючи на такі твердження найбільш високі врожаї картоплі одержують при комбінації гною з новим мінеральним дбривом. За дослідженнями урожай картоплі небув менший 200 ц/ га. Прирости врожаю знаходились в межах 90-10 ц/га. Що вказує на високу ефективність сумісного застосування під картоплю органічних і мінеральних добрив.
Тому в досліджуваному господарстві ефективним буде застосування повного мінерального добрива на фоні зеленого добрива. Мінеральні добрива пропонується вносити при заорюванні зеленої маси люпину в дозах 45 кг/га д.р. азоту, фосфору і калію, що дає можливість додатково отримати приріст врожаю 30,0 цн/га. Розрахунки економічної ефективності від застосуванн мінеральних добрив приводяться в таблиці 3.2.2
Таблиця 3.2.1 Економічна ефективність застосування вапна при вирощуванні картоплі
| № п/п | Показники | Базовий варіант | План | Відхилення | |
| Абсолютна величина | % | ||||
| 1 | Урожайність, ц/га | 191 | 221 | 30 | 15 |
| 2 | Витрати на 1 га з розрахунку на основну продукцію, грн.. | 11097 | 12299 | 1202 | 10 |
| 3 | В т.ч. додаткові витрати, грн.. .на 1 га | 1202 | |||
| 4 | Виробнича собівартість 1 ц насіння, грн | 58,1 | 56 | -2,1 | 3,6 |
| 5 | Ціна реалізації 1 у насіння, грн.. | 107,7 | 150 | 42,3 | 39 |
| 6 | Виручка з розрахунку на 1 га, грн | 20570,7 | 33150 | 12579,3 | 61 |
| 7 | Прибуток з розрахунку на 1 га, грн.. | 9473,7 | 20851 | 11377,3 | 120 |
| 8 | Рівень рентабельності,% | 163 | 372 | 209 | |
3.3 Значення сорту в підвищені продуктивності рослин картоплі
В процесі вирощування сорти картоплі за тих чи інших умов втрачають свої продуктивні якості, піддаються ураженню різними хворобами. На це значною мірою впливають як умови вирощування так і ступінь ураження рослин різними шкідниками і хворобами, особливо вірусними.
Елементи живлення по різному впливають на насінні чкості бульб. Їх нестача, призводить до зниження врожаю бульб у наступних репродукціях. Надлишок азоту сприяє заселенню посівві картоплі комахами – переносниками вірусних хвороб, що утруднює проведення фіто санітарних, добір здорових сортів Панченко М.Г. (1995 р).
Негативно впливають на урожайність картоплі вцілому і особливо насіннєвої як дуже низькі, так і високі температури вегетаційного періоду, а також засуха і перезволоження.
Якщо умови вирощування в більшості випадків впливають на урожайність насінної картоплі в наступних репродукціях то в комплексі заходів що забезпечують вирощуванню здорового садивного матеріалу, основна роль належить способам боротьби з вірусними хворобами які значною мірою впливають на довговічність сорту. Цей комплекс причин зумовлює потребу впровадженні в господарство нового насіннєвого матеріалу.
Є дві форми заміни насіннєвого матеріалу: сортооновлення та сортозаміна. Сортооновлення – це процес поліпшення насіннєвого матеріалу поширених у виробництві сортів, який за тих чи інших умов при розмноженні витратили свої насінні якості та продуктивність сортооновлення в господарствах необхідно проводити щорічно з розрахунку 40-45 тонн садивного матеріалу першої, другої репродукції на кожні 100 га посіву. Якщо на таких площах картопля не вирощується, ьо садивний матеріал оновлюється на площу що висаджується в господарстві.
Сортозаміна – це процес швидкого впровадження у виробництво нових високопродуктивних сортів картоплі.
Насінну картоплю для сортоновленя і сортозаміни потрібно завозити із спеціалізованих елітних господарств.
Як показали дослідження інституту картоплярства урожайність картоплі тіснопов’язано з репродуктивністю насінного матеріалу. Для наглядності нижче приводіться дані дослідження вказаної вище установи таблиця 3.3.1
Таблиця 3.3.1 Урожайність картоплі залежно від репродукції
| Репродукція насіннєвого сатеріалу | Урожайність, ц/га | Різниця в урожайності еліти, % | Кількість вироджених рослин, % |
| Незабудка | |||
| Еліта | 446 | 100 | 3 |
| Перша | 404 | 91 | 4 |
| Друга | 346 | 78 | 5 |
| Третя | 325 | 73 | 6 |
| Гатчинсбка | |||
| Еліта | 469 | 100 | 0 |
| Перша | 433 | 92 | 2 |
| Друга | 404 | 86 | 7 |
| Третя | 383 | 82 | 11 |
| Луговська | |||
| Еліта | 656 | 100 | 3 |
| Перша | 639 | 97 | 3 |
| Друга | 594 | 90 | 4 |
| Третя | 573 | 87 | 5 |
Дані таблиці вказують на чітку залежність від репродукції картоплі, а також на те що із зниженям репродукції урожай знижується.
Крім приведеної характеристики сортів найбільш продуктивним і стійким є сорт Луговська. Який можна рекомендувати для сортооновлення досліджуваним господарством. Залучення у виробництво здорового насінного матеріалу високих репродукцій дають змогу збільшити урожайність на 20-40% при чому вищі показники урожаю можуть бути одержані при створенні оптимальних умов вирощування для певного сорту.
Зважаючи нате що останні три роки в господарстві картопля вирощуться на площі 6-7 га і урожа в середньому становить 191 ц/га при заміні сорту Невська 6 репродукції що висаджується в господарстві на 1 репродукцію сорту луговська, можна планувати збільшення врожаю на 25%, що в абсолютному виразі складає 30 ц/га. При цьому слід відмітити, що сорт Невська по стиглості є середньораннім, а Луговська середньостиглий.
Така заміна сорту дасть можливість значно підвищити врожай та його якість і краще організувати агротехнічні заходи вирощування та збирання врожаю. Економічна ефективність від впровадження нового сорту приводиться в таблиці 3.3.2
Таблиця 3.2.1 Економічна ефективність від впровадження нового сорту картоплі Луговська
| № п/п | Показники | Базовий варіант | План | Відхилення | |
| Абсолютна величина | % | ||||
| 1 | Урожайність, ц/га | 191 | 121 | 30 | 16 |
| 2 | Витрати на 1 га з розрахунку на основну продукцію, грн.. | 11097 | 15597 | 4500 | 40 |
| 3 | В т.ч. додаткові витрати, грн.. .на 1 га | 4500 | |||
| 4 | Виробнича собівартість 1 ц насіння, грн | 58,1 | 70,6 | 12,5 | 21,5 |
| 5 | Ціна реалізації 1 у насіння, грн.. | 107,7 | 150 | 42,3 | 39 |
| 6 | Виручка з розрахунку на 1 га, грн | 20570,7 | 33150 | 12579,3 | 61,1 |
| 7 | Прибуток з розрахунку на 1 га, грн.. | 9473,7 | 17553 | 8079,3 | 82 |
| 8 | Рівень рентабельності,% | 163 | 248 | 85 | |
3.4 Загальна економічна ефективність від запропонованих заходів при вирощуванні картоплі
В основі методичних підходів оцінки економічної оцінки застосуванні інтенсивних та інших технологій лежить визначення окупності додаткових матеріально-фінансових ресурсів що спрямовуються на інтенсифікацію виробництва врожаєм с/г культур.
Зрозуміло, що одним із агрозаходів неможливо досягти максимальної ефективності і продуктивності поля. В арсеналі рослинницької галузі існує багато агрозаходів які дають можливість збільшити урожайність, однак максимальну ефективність можна одержати від комплексу заходів, які поєднуючись доповнюють один одного, підвищуючи їх ефективність. Особливо це характерно при вирощуванні картоплі культури яка реагує на кожен агрозахід – добрива, вапнування, рихлення, попередник, строки посадки та ін..
В зв’язку з чим в дипломній роботі був взятий напрямок на впровадження тих агрозаходів які не виконуються, або виконуються невповному обсязі, а саме: використання ефективного попередника, вапнування грунту, удобрення мінеральними добривами, а вірніше поєднаня зелених добрив з мінеральними, впровадження нового ефективного сорту.
У кожному із заходів наведено їх обґрунтування та проведений розрахунок економічної ефективності який засвідчує правильність вибору агрозаходів спрямованих на підвищення врожаю картоплі майже в 2 рази та одержання якісної продукції.
Загальна економічна ефективність від запропонованих заходів приводиться в таблиці 3.4.1.
Таблиця 3.4.1 Загальна економічна ефективність від запропонованих заходів при вирщуванні картоплі сорту Луговська
| № п/п | Показники | Базовий варіант | План | Відхилення | |
| Абсолютна величина | % | ||||
| 1 | Урожайність, ц/га | 191 | 295 | 104 | 54 |
| 2 | Витрати на 1 га з розрахунку на основну продукцію, грн.. | 11097 | 17399 | 6302 | 57 |
| 3 | В т.ч. додаткові витрати, грн.. .на 1 га | 6302 | |||
| 4 | Виробнича собівартість 1 ц насіння, грн | 58,1 | 59 | 0,9 | 1,5 |
| 5 | Ціна реалізації 1 у насіння, грн.. | 107,7 | 150 | 42,3 | 39 |
| 6 | Виручка з розрахунку на 1 га, грн | 20570,7 | 44250 | 23679,3 | 115 |
| 7 | Прибуток з розрахунку на 1 га, грн.. | 9473,7 | 26851 | 17377,3 | 183 |
| 8 | Рівень рентабельності,% | 163 | 455 | 292 | |
Як видно із таблиці 3.4.1 сумарний прибуток від запропонованих заходів становить 17377,3 грн./га, на всю площу 17377,3*7=121641,1 грн. Рівень рентабельності при цьому складає 455%, тобто рентабельність зросте на 292%.
Висновки і пропозиції
Висновки:
1. картопля є важливою продовольчою, фуражною і технічною культурою. З 1 га посівної площі картопля дає у 3 рази більше сухих речовин ніж пшениця, жито, ячмінь, овес.
2. У зв’язку із скороченням посівних площ картоплі в Чернігівській області, в тому числі і у досліджуваному господарстві, ця культура набуває важливого значення в економіці господарства.
3. В досліджуваному господарстві ТОВ "Прогрес" картопля не є профілюючою і стабільною культурою, як за площою вирощування, так і за врожайністю. За останні три роки площі посадки коливається в межах 6-7 га а врожайності від 168,7 – 241,1 ц/га.
4. Картопля висаджується не завжди по кращих попередниках і як правило після зернових на грунтах які мають кислу реакцію грунтового середовища.
5. Застосуваня органічних і мінеральних добрив обмежується економічним станом господарства. Доза органічних добрив не перевищує 0,8- 1,6 тонн/га орних земель, а мінеральні 61,3-85,0 кг/га д.р.
6. Картопля висажується посадковим матеріалом 5-6 репродукції, сорт Невська.
Пропозиції:
Для підвищення продуктивності вирощування картоплі,